ПЛАН ЗАНЯТТЯ
Тема заняття. Українська лексикологія як учення про лексичний склад української мови. (Слово як лексична одиниця. Лексичне значення слова. Стилістично нейтральна лексика. Емоційно й експресивно забарвлені засоби, що надають мовленню стильового відтінку.)
Мета заняття:
-навчальна: узагальнити, систематизувати й поглибити знання студентів з лексикології: поняттям про однозначні й багатозначні слова, уживання багатозначних слів у прямому й переносному значеннях; дати поняття, що вивчає українська лексикологія, що таке «слово» , лексичне значення слова; розкрити роль цього розділу науки в мові;
-методична: впроваджувати в навчальний процес сучасні інноваційні технології, збагачувати лексичний запас студентів, формувати їх комунікативні здібності;
-розвиваюча: розвивати загальнопізнавальні вміння, визначати однозначні й багатозначні слова, пояснювати їх лексичне значення; чітко розмежовувати лексичне значення слова від граматичного; удосконалювати навички практичного використання однозначних і багатозначних слів з прямим і переносним значенням в усному та писемному мовленні, стилістично нейтральної лексики та емоційно й експресивно забарвлених засобів, що надають мовленню стильового відтінку; розвивати вміння працювати з тлумачним словником;
- виховна: виховувати самостійність мислення, кмітливість, культуру мовлення, патріотизм, любов до рідної мови.
Вид заняття. Практичне.
Форма проведення заняття: бесіда з елементами проблемного навчання, робота у великих і малих групах, тестування.
Форми роботи. Фронтальна й групова.
Міжпредметні зв’язки:
Забезпечуючі: українська мова (загальноосвітній курс, тема пов’язана з матеріалом, що вивчався в 5 кл.)
Забезпечувані: українська література, народознавство, історія, етика, культурологія, педагогіка, психологія.
Методичне забезпечення: Мультимедійна презентація , підручник, тлумачний словник та словник іншомовних слів, схеми-опори, таблиці, тестові завдання.
Література:
Обов’язкова:
1 Біляєв О.М., Симоненкова Л.М., Скуратівський Л.В., Шелехова Г.Т. Українська мова: Підруч. для 10-11 кл. загальноосв. навч. Закладів з укр. та рос. мовами навчання – К.: Освіта, 2002. – 240 с.
2 Українська мова: збірник тестів для переказів з творчим завданням \ Л.Скуратівський та ін./ 2-ге вид., перероблене і доповнене – К.: Форум, 2003
3 Ломакович С.В., Жовтобрюх В.Ф. Синтаксис: Вправи, завдання, диктанти. Дидактичні матеріали.-Х.: Світ дитинства, 1997
Додаткова:
1 Пазяк О.М., Сербенська О.А., Фурдуй М.І. Українська мова: Практикум: Навч.посібник. – 2-ге вид., стереотип.
2 Методика викладання української мови в середній школі: Навч. Посібник \ І.С.Олійник, В.К.Іваненко, Л.П.Рожило; за ред.. І.С.Олійника. – 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: Вища шк.. Головне вид-во, 1989
3 Н.Г.Шкуратяна, С.В.Шевчук. Сучасна українська літературна мова: Модульний курс: Навч.посібник для студентів нефілологічних спеціальностей ВНЗ.- К.: Вища школа, 2007
Структура заняття
І Організаційний момент
ІІ Оголошення теми та мети заняття. Мотивація навчання студентів
ІІІ Актуалізація мотиваційних резервів студентів
IV Сприйняття і засвоєння студентами навчального матеріалу
V Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок
VІ Підсумок заняття
VІІ Домашнє завдання
Хід заняття
І Організаційний момент
І.1 Привітання
І.2 Підготовка аудиторії до заняття, перевірка наявності студентів
ІІ Оголошення теми та мети заняття. Мотивація навчання студентів
ІІ.1 Вступне слово викладача
Мови – і рідної, і чужої – вчаться все життя. Особистість не може формуватися без засвоєння літературної мови. Якщо людина не навчиться говорити точно, доречно й виразно, якщо її мовлення не буде чистим, багатим та різноманітним, не навчиться добре, послідовно і логічно мислити, вона не зможе пізнати навколишній простір і відкрити світ.
ІІ.2 Оголошення епіграфа заняття
У мові є одиниця, без вивчення якої немислиме пізнання всього механізму
мови. Ця одиниця – слово.
І.Вихованець
- Це вислів відомого українського мовознавця, доктора філологічних наук, професора Івана Романовича Вихованця. Я пропоную взяти його за епіграф до нашого заняття. Працюючи далі, ми зрозуміємо, чому такого великого значення він приділяє слову.
ІІ.3 Розгадування кросворду
- Перед тим , як оголосити вам тему нашого сьогоднішнього заняття, я пропоную вам розгадати кросворд, і тоді в першому стовпчику по вертикалі можна буде прочитати назву мовного терміна, який тісно пов’язаний з нею.
Великий перелітній птах з довгими ногами ( Лелека)
Предмет, призначений для огляду на виставці ( експонат)
Розповідь про вигадані події, вигаданих осіб, іноді за участю фантастичних персонажів (казка)
Велика, світла кімната (світлиця)
Буква, яка «ображається» за те, що її не пишуть на початку слів (и)
Той, хто збирає однорідні предмети, що становлять пізнавальну, художню, історичну цінність (колекціонер)
Приємний запах, пахощі (аромат)
Отже, у першому стовпчику нашого кросворду з’явилось слово лексика, а тема нашого заняття звучить так :Українська лексикологія як учення про лексичний склад української мови. Сьогодні ми згадаємо що таке слово та його лексичне значення , познайомимося зі стилістично-нейтральною лексикою, дізнаємось про емоційно й експресивно забарвлені засоби, що надають мовленню стильового відтінку.
ІІІ Актуалізація мотиваційних резервів студентів
ІІІ.1 Бліц-опитування
- Що таке слово?
- Яка основна функція слова в мові?
- Розглянемо схему презентації №1
- Що таке лексика?
- Що вивчає лексикологія?
- Що позначає лексичне значення слова?
- Чим відрізняється лексичне й граматичне значення слова?
- Що таке «багатозначне слово» ?
- Що таке «пряме» й «переносне» значення слова?
- Яку роль відіграє тлумачний словник у житті людини?
- Розглянемо схему презентації №2
ІІІ.2 Робота з підручником
а) Записати тему заняття, епіграф та визначення основних понять в зошити
Наука, яка вивчає словниковий склад мови - значення слів, їх походження, зв'язок з іншими словами, має назву лексикологія (від гр. lexis - слово і logos - вчення).
Лексика (від гр. lexicos - той, що відноситься до слова) - це сукупність слів, які вживаються у мові.
Лексичне значення слова - це його реальний зміст, тобто те, що це слово називає. Наприклад, лексичне значення слова портрет - це "зображення або опис людини чи групи людей".
б) Розгляд схеми „Розділ мовознавчої науки” 
в) Розгляд таблиці відповідно до схеми презентації №3
Слова, спільні для багатьох мов
|
Власні українські слова
|
Запозичені слова
|
1. Спільнослов'янські: дочка, ніс, гуска.
2. Спільносхіднослов'янскі: щавель, білий, кінь, коса.
|
1. Часів Київської Русі і після її занепаду: багаття, лелека, хитрощі, мишеня, плутанина, плаксій, Бондарчук, Тягнирядно.
|
1. Старослов'янізми (старослов'янською мовою писали церковні книги): житіє, апокриф.
2. Із слов'янських мов (білоруської, польської, чеської): пан, шляхетний, хвороба, келишок, бадьорий, ліпший.
3. Із неслов'янських мов (грецька,латинська, німецька, французька,англійська): граматика, екскурсія,крейда, вуаль, джемпер.
|
г) Розгляд схеми відповідно до схеми презентації №3
ІІІ.3. Доповідь студента про повнозначні і неповнозначні слова та слова з конкретним і абстрактним значенням
IV Сприйняття і засвоєння студентами навчального матеріалу
IV.1 Слово викладача
- Подальшу роботу на занятті я пропоную організувати у формі змагання. Вас розсаджено саме так ,тому що ви поділені на 2 групи.
Протягом заняття ви будете доводити, яка група краще обізнана з теми „Лексикологія”.
IV.2 Розподільний диктант
1група виписує слова з конкретним значенням, а 2 – з абстрактним.
Опеньки, вогник, туга, материнство, стрілець, суспільство, лікар, компрес, дата латаття, березень, успішність ,співати, мріяти, любов, дружба, черепиця, тиша ,сон, розум, знання, доброта, село, вихованість, толерантність, сестра, ліс.
IV.3 Хвилинка заглиблення (робота з підручником)
а) Студент виразно читає уривок з вірша Д.Білоуса
Буває, що слово
відоме давно,
а знає не кожен,
що значить воно.
І тут у пригоді
стає визначник
скарбів наших мовних-
тлумачний словник.
б) Знайомство з правилами користування тлумачним словником
У тлумачному словнику знаком // позначається відмінок лексичного значення слова. Умовні позначки граматичного, лексичного значення а також стилістичного забарвлення слова в сучасній мові: -а, -и - закінчення родового відмінка однини; ч - чол. рід; ж. - жін. рід; с. - серед. рід; перен. - переносне значення; заст. - застаріле слово; діал. - діалектне слово; поет. - поетичне слово. Багатозначність слова позначається числами 1…; 2….; …. У словнику іншомовних слів слова-терміни супроводжуються в поясненні: англ. - англійська, латин. - латинська. Стилістичні позначки: поет. - поетичне, розм. - розмовне.
- Поясніть лексичне значення слова толерантність. За допомогою тлумачного словника доведіть правильність відповіді.
- А які ще словники ви знаєте?
в) Розгляд схеми „Мовознавчі словники”
г) Виконання завдання (усно)
Виправте помилки у наведених реченнях та визначеннях:
Ондатра - рід багаторічних цибулинних рослин родини лілійних із запашними квітами.
Медуза-вид великих гризунів, що проживають у воді.
Гіацинт - морська тварина з округлими тілами і щупальцями.
IV.4 Робота з теоретичним матеріалом задля зіставлення нових знань з базовими (робота з таблицею)
Групи слів у лексиці за значенням
За кількістю значень
|
Однозначні
|
суфікс, Київ, Буг
|
Багатозначні
|
поле, гострий, золотий
|
За характером значень
|
З прямим значенням
|
кутні зуби
|
З переносним
|
добре серце, гострий погляд
|
IV.5 Однозначні та багатозначні слова
Слово викладача
Кожне повнозначне слово має якесь лексичне значення. В одному слові
таке значення може бути одне, а в іншому – кілька.
Слова, що мають одне й те саме значення в будь-якому контексті, називаються однозначними. Вони здатні називати тільки одне якесь поняття, одне явище дійсності, одну ознаку тощо. Однозначних слів в українській мові небагато. Переважно це терміни: антонім, орфографія, метафора, тайм і т.д., а також побутові слова: костюм, пальто, шинеля, ліжко й т.д., власні назви, назви конкретних предметів.
Слова, що мають у контексті кілька значень, називаються багатозначними. Наприклад, слово легкий може означати вагу (легкий пух), міру завантаженості (легкий день), характер складності задачі ( легка задача) і под.
Здатність повнозначного слова мати кілька значень називається багатозначністю, або полісемією (від гр.poly – багато й sema – знак).
У багатозначному слові одне лексичне значення сприймається як основне, вихідне, а інші як похідні, вторинні значення.
IV.6 Закріплення матеріалу з теми „Однозначні й багатозначні слова”
Вправа
- Складіть словосполучення, в яких слова поле, лінія, курс, аудиторія уживались би в різних значеннях. Поясніть роль контексту для виявлення лексичного значення слова.
IV.7 Пряме і переносне значення слова
а) Виявити, що студенти знають про пряме і переносне значення слова
б) Завдання
- З’ясуйте, яке з наведених значень слова широчінь є прямим, а яке – переносним:
1) велика, значна ширина; широкий простір;
2) великий розмах у чомусь, ступінь вияву, охоплення чи поширення чого-небудь.
- Проілюструйте реченнями обидва випадки вживання цього слова (перша група-1 значення, друга - 2)
в) Лінгвістичне дослідження
1) Записати прислів′я, підкреслюючи слова, вжиті у переносному значенні. Визначити їх роль.
Без господаря двір плаче, а без господині хата.
Ранні пташки росу п′ють, а пізні слізки ллють.
Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.
Праця чоловіка годує, а лінь марнує.
2) До поданих словосполучень дібрати такі, які містили б слова в переносному значенні :
краяти хліб (душу)
кришталева чаша (річка)
малиновий колір (дзвін)
сміється дитя (сонце)
г) Творче конструювання (на кольоровому папері надруковано окремі слова)
- Скласти речення з поданими словами, наклеїти на дошку. Перемагає група, яка швидше виконає завдання:
1 група В рідній мові своїй мусиш вивчити кожне слівце,
Доглядати його, як старий садівник деревце.
2 група Слово – основна одиниця мови, у якій міститься лексичне й граматичне значення. Слово співвідноситься з предметами й ознаками.
г) Гра „Хто більше”
- До слова садівник дібрати спільнокореневі слова. (Команди називають по черзі. Яка команда назве більше слів-за нею й перемога)
IV.8 Робота з теоретичним матеріалом
Лексичні помилки
№
|
Суть помилки
|
Приклади
|
1
|
Уживання слів, не властивих українській літературній мові
|
Вони приперлися до мене вночі.
|
2
|
Уживання русизмів
|
Нам нічого не мішало зустрітися тут вдруге.
|
3
|
Вживання слова, не властивого описуваній епосі
|
Фашисти відбивали атаку українських козаків
|
4
|
Дублювання змісту у двох словах
|
Остап Вишня написав свою автобіографію
|
5
|
Уживання в одному реченні близьких спільнокореневих слів, однакових слів
(тавтологія)
|
Класний керівник повідомив нашому класу про збір макулатури.
|
6
|
Порушення лексичної сполучуваності
|
На день народження мама завжди виготовляє смачну їжу.
|
7
|
Уживання слова в невластивому йому значенні.
|
Я зайду до тебе через неділю.
|
IV.9 Творче редагування
Визначити суть лексичної помилки за допомогою узагальнюючої таблиці
Добрий мій знайомий розповів мені інтересний спосіб полювання на ведмедя.
Я рахую, що екзамен з математики мені пощастить скласти добре.
У зустрічі прийняли участь поети і письменники різних поколінь.
Під час жнив працюючим комбайнерам приходиться багато працювати.
Т.Шевченко створив багато цікавих творів.
Молоді лікарі віддають любимій професії душу і серце.
Туристична подорож тривала дві неділі.
IV.10 Доповідь студента про стилістично нейтральну та емоційно забарвлену лексику.
IV.11 Розгляд схеми №4
IV.12 Фронтальна робота зі схемою-опорою
|
ЛЕКСИКА
|
|
|
|
|
|
Стилістично нейтральна
|
|
Емоційно та експресивно забарвлена
|
|
|
|
|
|
Назви предметів:олівець,лампа
|
|
Назви почуттів:горе,радість,журба і похідні від них
|
|
|
|
|
|
Назви людей за статтю та родинними стосунками: мати,брат
|
|
Назви позитивної чи негативної оцінки явищ і предметів дійсності: добрий, милий
|
|
|
|
|
|
Назви явищ природи: дощ, буря
|
|
Поетичні вислови: рута – м’ята, сизокрилий, ясночолий, ненька
|
|
|
|
|
|
Назви тварин, птахів: єнот, півень, страус
|
|
Слова в переносному значенні: строчити (писати), метнутися (побігти)
|
|
|
|
|
|
Назви предметів побуту: праска, люстерко
|
|
Слова з суфіксами пестливості, здрібнілості, згрубілості, іронії: хатка, дівчисько
|
|
|
|
|
|
Назви частин тіла: голова, очі
|
|
Лайливі слова: дурень, зараза, блазень
|
|
|
|
|
|
Назви ознак предметів: сильний, рожевий
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Назви дій, станів та їх ознак: бігти, зимно, швидко
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Назви чисел, числових понять: п’ять, сто, декілька
|
|
|
|
IV.13 Запис в зошити основних понять
V Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок
V.1 Тестові завдання
1.Що вивчає лексикологія?
а) Значущі частини слова;
б) Слова, їх значення, походження і вживання;
в) Звуки мовлення
2.У якому рядку вжито слова з однаковим значення?
а) Білет, квиток;
б) Музикальний, музичний;
в) Соняшник, сонях
3.Вкажіть словосполучення, у якому слово плакати вжито у прямому значенні?
а) Плаче вікно;
б) плаче дитина
4.Виділити словосполучення, у якому гіркий вжито в переносному значенні?
а) Гіркий полин;
б) гіркі ліки;
в) гірка правда
5. У якому реченні допущено помилку?
а) За цей вчинок треба попросити вибачення.
б) За цей вчинок треба перепросити.
в) За цей вчинок треба вибачитися.
6.Які з поданих слів є багатозначним?
а) Суфікс;
б) Дніпро;
в) Голова
7.Виділити речення, у якому немає помилок у слововживанні
а) Запитай у других дітей.
б) Ми відвідали зоопарк
в) Візьми любий рушник.
8.Виділіть рядок, у якому всі слова багатозначні:
а) ожина, береза, підмет;
б) земля, потік, поле;
в) гіпербола, горобець, суфікс;
9.Який словник пояснює лексичні значення слів?
а) Орфографічний;
б) Тлумачний;
в) Орфографічний
10.У якому рядку усі слова – синоніми?
а) Казати, слухати, відповідати;
б) Чемний, роботящий, привітливий;
в) сміливий, відважний, безстрашний;
11.До якого слова правильно вибрані антоніми?
а) знати-розуміти;
б) поспішати-відставати;
в) далеко-далечінь;
12.Знайдіть варіант, у якому подане слово є синонімом до слова «суверенний»
а)ефектний;
б) незалежний;
в) відвертий;
VІ Підсумок заняття
VІ.1 Слово викладача
Підводячи підсумок заняття, я хочу вас запитати, чому І.Вихованець вважає, що без слова не існуватиме мови?
VІ.2 Оцінювання
VІ.3 Рефлексія у вигляді суджень
Метод „Мікрофон”
Закінчити речення: Сьогодні на занятті для мене важливим було...
VІІ Домашнє завдання:
1 група - написати міні-етюд на тему «За моїм вікном…», використовуючи в ньому однозначні та багатозначні слова, синоніми, омоніми, антоніми;
2 група - скласти казку «Загублене слово», розповівши про значення слова у нашому житті
|