Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

Скачати 152.64 Kb.

Назва	Рекомендовано Міністерством освіти і науки України
Дата	25.03.2013
Розмір	152.64 Kb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Література > Документи

УКРАЇНСЬКА МОВА
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

(Лист Міністерства освіти і науки України №1/11 — 3104 від 19.09.2002 р.)
3 клас (121 год.)

3 клас є особливим щодо змісту й організації навчальної діяльності молодших школярів на уроках рідної мови. Саме тут відбувається активне становлення графічної навички письма: учні починають писати в зошиті в одну лінію, набувають умінь скоропису, що є необхідним для виконання ними об'єктивно більшої кількості письмових вправ; у них удосконалюються знання і вміння щодо опанування важливого для початкової мовної освіти розділу "Звуки і букви"; третьокласники засвоюють найважливіші правила української літературної вимови і грамотного письма; на дещо вищому рівні узагальнення знань і вмінь порівняно з 2 класом опановують розділи "Мова і мовлення" та "Текст", а також відповідно до нової мети шкільного мовного курсу — формування комунікативного мовлення — вивчають розділи "Речення", "Лексичне значення слова", "Частини мови".

І. Мова і мовлення

1. Слухання і розуміння усного мовлення

(протягом року)

Сприймання на слух мовленого слова, словосполучень, речень та нескладних зв'язних висловлювань. Уміння після 1—2 прослуховувань вичленовувати у мовному потоці окремі його елементи; розрізняти серед слів назви предметів, ознак, дій; відрізняти українські слова від слів іншої мови; з допомогою вчителя або самостійно групувати почуті слова за певними ознаками.

Сприймання на слух тексту, розрізнення казки, оповідання, вірша і типу мовлення (розповіді, опису, міркування) на основі характерних ознак як за змістом, так і за формою викладу.

Усвідомлення елементів фактичного змісту (дійові особи, місце і час дії, тема і мета висловлювань). Запам'ятовування послідовності подій. Вираження власної думки щодо змісту прослуханого, персонажів, фактів чи подій.

Уміння відтворити зміст прослуханого близько до тексту "своїми словами".

Уміння слухати і чути, сприймати і розуміти прослухане.

2. Говоріння

(протягом року)

Уміння регулювати дихання, силу голосу, темп мовлення.

Уміння читати напам'ять вірші та прозові тексти.

Уміння відтворити, розіграти діалог за прослуханим або прочитаним твором.

Уміння скласти діалог за малюнком, описаною ситуацією — з опорою на допоміжні матеріали і без них.

Уміння дотримуватися правил мовленнєвого етикету, культури спілкування.

Уміння переказувати текст з опорою на поданий план або опорне сполучення слів. Уміння переказати епізод із переглянутого фільму, передати розповідь, почуту в позакласний час від близьких, знайомих. Уміння висловити свою думку про предмет висловлювання, обґрунтувати її.

Уміння повторити зразок зв'язного висловлювання, поданого учителем, внести деякі доповнення, зміни в текст.

Уміння скласти зв'язне висловлювання (розповідь, опис, міркування) за малюнком, ситуацією та з опорою на допоміжні матеріали — за даним початком, опорним сполученням слів, за даним або колективно складеним планом та ін. Уміння самостійно скласти висловлювання на задану або вибрану тему, показати своє ставлення до предмета висловлювання.

Уміння оцінювати складені діалог або зв'язне висловлювання, з допомогою вчителя відзначати в ньому достоїнства, бачити те, що вимагає доопрацювання. Уміння вдосконалювати текст.

3. Читання

(протягом року)

Удосконалення навичок миттєвого впізнавання добре відомих частотних слів та сполучень 2—3 коротких слів. Розвиток навичок плавного (вільного) читання зв'язних текстів.

Формування умінь розпізнавати в тексті речення і мету їх висловлювання за кінцевими розділовими знаками, використовувати під час їх озвучування відповідну інтонацію.

Правильне інтонування речень зі звертаннями, однорідними членами. Виділення силою голосу (логічним наголосом) слів, найважливіших для висловлення думки.

Дотримання орфоепічних норм під час читання слів, написання яких не збігається з вимовою: чітке вимовляння дзвінких приголосних у кінці слів і в кінці складів перед наступними глухими; нормативне вимовляння африкат

та [ґ].

Читання текстів, різних за комунікативним призначенням: роз'яснень (інструкцій) до навчальних та ігрових завдань; листів (особистих і колективних), повідомлень (у т.ч. у дитячих газетах, журналах), телеграм, оголошень, запрошень, привітань тощо.

Читання тексту з діалогом, знаходження слів автора і персонажів.

Виразне читання навчальних текстів підручника, сформульованих у ньому завдань, читання і запам'ятовування правил, уміння користуватися ними в усному та писемному мовленні.

Читання вголос і мовчки. Обговорення змісту прочитаного.
4. Письмо. Писемна мовленнєва діяльність

(протягом року)

Уміння скласти і записати 1 або 2—3 зв'язних між собою речень, в яких є опис змісту малюнка, частини інтер'єру класу, навчальної ситуації на уроці тощо.

Уміння скласти і записати 2—3 запитання на задану тему, а також відповісти на запитання, подані однокласником.

Уміння працювати з деформованим текстом: виділяти відсутні абзаци, переставляти частини тексту, вилучати речення, яке не відповідає темі, додавати відсутнє прикінцеве речення.

Уміння писати переказ (розповідний текст 40—60 слів) за колективно складеним планом, з опорою на допоміжні матеріали (дано зачин або кінцівку, ключові сполучення слів та ін.), дотримуючись трьохчастинної структури висловлювання.

Уміння письмово переказати висловлювання про якийсь факт, подію, почуту учнями.

Уміння висловити свою думку про те, що є предметом письма, обумовити свою думку.

Уміння самостійно скласти письмове висловлювання (близько 60 слів) про прочитаний твір, епізод проглянутого фільму, ситуації з життя класу або сім'ї та ін.

Уміння скласти записку, яка містить пояснення певного факту; привітання, запрошення.

Уміння обговорити свої письмові роботи в парах, невеликих групах; побачити позитивні сторони роботи товариша, дати йому пораду щодо її доопрацювання, орієнтуючись на пам'ятку, підготовлену вчителем. Уміння удосконалювати написане.
ІІ. Знання про мову, мовні вміння

1. Текст

Розширення уявлень про текст та його будову. Зіставлення тексту з групою речень, тематично близьких за змістом. Уявлення про змістовий зв'язок між частинами тексту. Відновлення деформованих текстів з переставленими частинами (абзацами).

Спостереження за найголовнішими ознаками

художніх, науково-популярних та ділових текстів.

Тема і мета висловлювання у текстах різних типів — розповідях, описах, міркуваннях. Заголовок. Визначення теми і мети тексту, добір заголовків.

План тексту. Поділ тексту на логічно завершені частини за планом і без нього. Складання плану прочитаного тексту з допомогою вчителя.

Абзац. Роль абзаців у тексті. Необхідність дотримання абзаців при оформленні творчих завдань, переказів.

Засоби змістового зв'язку між реченнями в тексті (слова він, вона, воно, цей, ця, це, той, та, те; лексичні повтори, близькі за значенням слова), вироблення уміння використовувати їх у власних висловлюваннях.

Розвиток уміння орієнтувати мовлення на слухача (співрозмовника), враховувати ситуацію, тему і мету повідомлення (повідомити про щось нове, поділитися радістю, звернутися з проханням, висловити співчуття, підтримати в складних ситуаціях).

Етичні норми мовлення: вживання звертань, слів, за допомогою яких виражають прохання, пропозицію, побажання, просять вибачення. Розширити уявлення про культуру мовлення і культуру спілкування.

Переказ тексту-розповіді та тексту-опису (40—70 слів) за колективно складеним планом. Довільний переказ. Вибірковий переказ.

Побудова розповідей за початком, основною частиною та кінцівкою з орієнтацією на ситуацію мовлення.

Написання художніх та науково-популярних описів (без уживання термінів) за поданими зразками, з урахуванням ситуації мовлення.

Побудова тексту-міркування за зразком та за даним початком (про вчинки людей, події, життя сім'ї, стосунки між однолітками тощо).

Складання текстів-інструкцій (роз'яснень) щодо виготовлення окремих предметів, виконання нескладних домашніх господарських робіт (наприклад, про догляд за домашніми тваринами, кімнатними рослинами).

Написання листа про свої справи (ровесникові, членам родини), запрошень на свято та привітань. Використання слів ввічливості та пошанних форм у звертаннях. Закріплення етичних норм спілкування між людьми.

Розвиток діалогічного мовлення.

Удосконалення змісту і форми власних текстів під керівництвом учителя: відповідність темі; наявність у тексті складових частин (зачину, основної частини, кінцівки); логічність і послідовність викладу думок; усунення одноманітних конструкцій речень; невиправданих лексичних повторів.

Дотримання правил грамотного письма, поділу тексту на абзаци.

2. Речення

Закріплення й узагальнення вивченого про речення в 1—2 класах. Розвиток умінь сприймати на слух речення, різні за метою висловлювання (розповідні, питальні, спонукальні). Розрізнення на слух окличних речень і неокличних, відпрацювання правильного інтонування речень під час голосного читання зв'язних висловлювань та усного діалогу. Розігрування таких навчальних ситуацій, які спонукають використовувати у висловлюваннях речення різних типів.

Практичне засвоєння логічного наголосу (без терміна) в реченнях. Виділення голосом слів, які несуть більше змістове навантаження.

Розділові знаки в кінці речень.

Звертання, розділові знаки при них. Практичне засвоєння, що звертання у вимові виділяється паузами, а на письмі — розділовими знаками (комою, знаком оклику). Вироблення практичних навичок використання у ролі звертань форм кличного відмінка (без терміна): друже, Ольго, Василю, Наталко, Наталю, Маріє Петрівно.

Зв'язок слів у реченні. Встановлення граматичного і смислового зв'язку між словами в реченні за допомогою питань від головного слова до залежного (практично, без термінів): росте (на чому? де?) на грядці, поспішає (до чого? куди?) до класу.

Головні члени речення (підмет і присудок). Ознайомлення учнів з різними способами вираження підмета і присудка (лише практично).

Уміння встановлювати зв'язки слів у реченнях. Для цього використовувати лише прості неускладнені речення з підметом-іменником і присудком-дієсловом.

Побудова речень (простих і складних, зі звертанням та однорідними членами) за зразком та схемами. Поширення речень за питанням і схемами. Перебудова речень: об'єднання двох простих речень в одне просте з однорідними членами: Діти вчаться писати. Діти вчаться малювати. — Діти вчаться писати і малювати; об'єднання двох простих речень в одне складне (за зразком): Сьогодні брат працює на фермі. Тато готує ґрунт під посіви. — Сьогодні брат працює на фермі, а тато готує ґрунт під посіви.

3. Слово. Значення слова

Спостереження за значенням слів, прямим і переносним значенням, випадками багатозначності, найуживанішими омонімами (без терміна).

Формування уявлень про синоніми та антоніми, умінь добирати синоніми з метою увиразнення висловленої думки та уникнення невиправданих повторів одного і того самого слова. Спостереження за їх роллю в тексті. Ознайомлення з деякими найпоширенішими фразеологізмами.

Вироблення умінь розрізняти слова української та російської мов з метою уникнення т. зв. суржика, виховання відповідальності кожного за чистоту рідної української мови.

Розвиток умінь помічати в тексті незнайомі слова, з'ясовувати їх значення.

Вироблення умінь добирати слова для якнайточнішого вираження думки як під час усного, так і писемного мовлення.

Виховання культури мовленого слова: розрізнення літературної лексичної норми та ненормативної лексики (вульгаризмів) на прикладах спостережень за мовленням учнів.

4. Будова слова

Поняття про закінчення й основу слова. Роль закінчення як частини слова, за допомогою якої змінюється форма слова (на прикладах з різних частин мови). Закінчення як засіб зв'язку слів у реченні. Визначення закінчення зміною слів за питаннями.

Частини основи: корінь, префікс, суфікс.

Корінь. Розрізнення спільнокореневих слів і форм слова; спільнокореневих слів і слів, близьких за значенням; слів, що однаково звучать, але різних за значенням (моя мати — мати книжку; великий міст — з великих міст; гостра коса — дівоча коса), добір до кожного з них спільнокореневих (у сполученні з іншими словами).

Аналіз будови слова.

Спостереження за чергуванням голосних о, е з і та приголосних г, к, х → ж, ч, ш → з, ц, с у коренях слів.

Вимова і правопис слів з ненаголошеними [е], [и]

в корені слова, які перевіряються наголосом.

Вимова і правопис слів з ненаголошеними [е], [и] в корені слова, що не перевіряються наголосом. Робота з орфографічним словником.

Поглиблення знань про дзвінкі й глухі приголосні (парні й непарні). Вимова і правопис слів з дзвінкими приголосними в кінці та середині слів

перед глухими. Правило перевірки правопису слів типу просьба, боротьба, кігті, нігті.

Префікс. Спостереження за словотворчою роллю префіксів. Творення слів з найуживанішими префіксами, складання з ними словосполучень і речень. З'ясування значення слів з різними префіксами.

Префікси, співзвучні з прийменниками (типу без сорому — безсоромний, на письмі — написаний). Спостереження за написанням.

Правопис префіксів роз-, без-. Спостереження за збігом однакових приголосних звуків на межі префікса і кореня (беззубий, беззвучний, беззмістовний, роззолочений, роззувати, роззиратися).

Практичне ознайомлення з написанням пре-фіксів з- (с-).

Спостереження за значенням слів з різними префіксами (у словосполученнях, реченнях, тексті).

Апостроф після префіксів перед я, ю, є, ї.

Перенос слів з префіксами.

Суфікс. Спостереження за роллю суфіксів на прикладі спільнокореневих слів, які належать до однієї і тієї самої частини мови (ручка, рученька, ручище; чорний, чорнявий, чорненький, чорнющий).

Творення слів з найуживанішими суфіксами, введення їх у речення, в текст. Спостереження за збігом однакових приголосних на межі кореня і суфікса (сонний, денний, осінній). Поділ таких слів для переносу.

Спостереження за значенням слів із суфіксами (у реченнях, у тексті).

5. Частини мови

Спостереження за словами, що відповідають на питання хто? що? який? яка? яке? які? що робить? що роблять? скільки? котрий? котра? котре? котрi? де? коли? як?, а також за службовими словами, до яких не можна поставити питання (і, та, на, від, до, але тощо). Уміння розпізнавати такі слова, ставити до них питання.

Логічні вправи на розрізнення слів за родовими та видовими ознаками (птахи: лелеки, зозулі, синиці, горобці; дерева: дуб, клен, яблуня, вишня) та за смисловими групами у межах кожної частини мови (власні і загальні назви; істоти і неістоти).

Спостереження і добір спільнокореневих слів, які належать до різних частин мови (дуб, дубовий, задубіти; сміх, смішний, усміхатися), розрізнення їх за питаннями, значенням, роллю в реченні та за граматичним і смисловим зв'язком з іншими словами (в межах словосполучень і речень).

Іменник.

Загальне поняття (питання, значення, роль та зв'язок з іншими словами в реченні за допомогою закінчень та прийменників). Іменники, що означають назви істот (хто?), та іменники, які означають назви неістот (що?).

Власні і загальні іменники. Велика буква у власних іменниках.

Формування поняття предметності на прикладах іменників, які означають опредмечені якості, дії (зелень, добро, плавання, напис).

Вживання іменників у прямому і переносному значеннях. Іменники-синоніми, іменники-антоніми.

Рід іменників: чоловічий, жіночий, середній. Уміння віднести слово до одного з родів.

Змінювання іменників за числами (однина і множина). Змінювання іменників за питаннями.

Спостереження за влучним уживанням іменників-синонімів, іменників-антонімів у тексті, розмірковування про їх роль. Вибір з даних слів тих, що найбільше відповідають меті й типу висловлювання. Вправи на заміну в тексті недоречних лексичних повторів.

Прикметник.

Загальне поняття (питання, значення, роль у реченні).

Встановлення зв'язку прикметників з іменниками за допомогою питань від іменника до прикметника (нове пальто — пальто (яке?) нове; у новому пальті — у пальті (якому?) новому).

Вживання прикметників у прямому і переносному значеннях. Прикметники-синоніми, прикметники-антоніми. Використання їх у зв'язних висловлюваннях.

Спостереження за влучним уживанням прикметників — у тексті, розмірковування над тим, з якою метою вони дібрані автором. Спостереження за вживанням прикметників у загадках.

Вибір з-поміж поданих прикметників тих, що найточніше характеризують персонажів, події, явища. Вживання прикметників у процесі складання текстів-описів.

Змінювання прикметників за родами у сполученні з іменниками. Родові закінчення прикметників: -ий, -ій, -а, -е, -є. Розпізнавання форм прикметників за родовими закінченнями та іменниками, від яких залежать прикметники.

Змінювання прикметників за числами у сполученні з іменниками.

Дієслово.

Загальне поняття (питання, роль у реченні). Зв'язок дієслова з іменником у реченні.

Дієслова-синоніми, дієслова-антоніми. Вживання дієслів у переносному значенні. Спостереження за влучним добором дієслів автором тексту для змалювання подій, явищ. Вибір із даних дієслів тих, що найвиразніше передають думку, відповідають меті й типу висловлювання. Удосконалення висловлювань шляхом добору дієслівних синонімів.

Час дієслова.

Змінювання дієслів за часами у формах доконаного й недоконаного виду (без уживання термінів) за допомогою питань: що робить? що зробить? що робив? що зробив? Розпізнавання часових форм дієслів у тексті. Використання їх у власних висловлюваннях.

Не з дієсловами. Використання дієслів з не в монологічному та діалогічному мовленні в різних ситуаціях спілкування (в суперечках, дискусіях, застереженнях, виправдовуваннях, порадах, повчаннях).

IІІ. Повторення за рік

ІV. Графічні навички письма. Техніка письма.

Культура оформлення письмових робіт

Закріплення графічних навичок письма. Розвиток вільних, плавних рухів руки під час письма у рядку.

Виконання графічних вправ-розчерків. Закріплення вміння правильно писати великі й рядкові букви за групами: у порядку ускладнення їх форми (і, и, ш, щ), за початком написання букв (с, о, а). Удосконалення навички безвідривного поєднання складових елементів рядкових літер: н, р, ф у написанні складів і слів.

Поступовий перехід на письмо у сітці в одну лінію. Дотримання належної висоти, ширини, нахилу букв. Письмо букв в алфавітній послідовності, починаючи із зазначеної вчителем літери. Розвиток плавності письма. Виконання розчерків у сітці в одну лінію на висоту 1—3 рядків у зростаючому темпі.

Вправляння у безвідривних поєднаннях букв з наростаючою їх кількістю до 4 графем (наприклад, рин, лин, дре; мили, ориз, трив), на матеріалах текстів підручника, спеціальної літератури, словникових словах. Формування самоконтролю рухових дій у процесі письма таких графемних поєднань. Поступове прискорення письма в міру індивідуальних можливостей.

Формування уміння писати на дошці, дотримуючись паралельності рядків, однакової висоти літер у слові та слів у реченні.

Диференційований та індивідуальний підхід до удосконалення навичок письма у зошиті та на дошці. Прийоми виправлення і подолання графічних недоліків письма.

Уміння правильно, охайно оформляти письмову роботу у сітці зошита в одну лінію.

Уміння записувати слова в стовпчик у графічній сітці зошита в одну лінію.

Уміння підкреслювати умовними лініями слова-частини мови, позначати морфеми, будувати графічні моделі синтаксичної будови речення у межах,

передбачених програмою.

Основні навчальні досягнення на кінець року

Учні повинні знати:

— український алфавіт; букви на позначення голосних і приголосних звуків; способи позначення м'якості приголосних на письмі; букви на позначення дзвінких і глухих приголосних;

— правила правопису, передбачені програмою;

— члени речення: головні і другорядні (без поділу на види);

— частини слова: основу, закінчення, корінь, префікс, суфікс;

— частини мови: іменник, прийменник, прикметник, дієслово; питання, на які вони відповідають.

Учні повинні вміти:

— розрізняти голосні і приголосні звуки, тверді і м'які, дзвінкі і глухі приголосні;

— розташовувати слова за алфавітом, орієнтуючись на другу літеру; користуватися орфографічним словником;

— визначати наголос у словах;

— слухати і розуміти після одного прослуховування усне висловлювання (текст, який належить до художнього і науково-художнього стилів, час звучання 2—3 хв);

— складати діалог (4—5 реплік на кожного учасника, без урахування етичних формул початку і кінця розмови); одним із учасників діалогу може бути вчитель;

— усно переказувати текст (докладно, вибірково) — обсяг початкового матеріалу 50—70 слів;

— будувати усне зв'язне висловлювання (усний твір) — час звучання орієнтовно 1—2 хв;

— писати переказ розповідного тексту (обсяг початкового тексту 40—60 слів);

— читати вголос, правильно вимовляючи слова й інтонуючи речення, різні за метою висловлювання, окличні речення, речення зі звертаннями; логічно правильно членувати речення на частини за допомогою пауз;

— добирати до тексту заголовок, відповідний до теми тексту; знаходити в тексті зачин, основну частину і кінцівку; ділити текст на частини за поданим планом; зв'язувати два речення за допомогою слів він, цей, такий, тоді;

— розрізняти на слух і на письмі розповідне, питальне, спонукальне, а також окличне речення; речення зі звертанням; скласти за малюнком, за описаною ситуацією речення, різні за метою висловлювання і за інтонацією, речення із звертанням;

— об'єднувати два прості речення в складне;

— знаходити, визначати закінчення в слові, поданому в кількох формах; знайти, визначити корінь у ряді спільнокореневих слів, префікс, суфікс у ряді слів з одним і тим самим префіксом, суфіксом;

— ділити на групи слова, які відповідають на питання різних частин мови (в тому числі числівників, прислівників без уживання терміна); які розрізняються за родом, числом (іменники, прикметники), стоять у формі того чи іншого часу (дієслово); будувати сполучення зі слів, що є різними частинами мови;

— списувати текст (40—60 слів) з рукописного і друкованого тексту, дотримуючись правил оформлення письмової роботи, правил правопису і каліграфії; звіряти написане із зразком, виправляти написане;

— записати під диктовку текст (50—60 слів), складений із слів, які пишуться за фонетичним принципом; за правилами, вивченими в 1—3 класах і визначених програмою для самостійного застосування учнями; а також за правилами, визначеними програмою для застосування з допомогою учителя (для контролю використовуються тільки ті слова, які були опрацьовані на уроках під керівництвом учителя); а також слів зі списків, поданих у програмі для запам'ятовування в 1—3 класах;

— правильно вимовити і записати під диктовку слова: абрикос, адреса, айстра, автомобіль, агроном, акваріум, апельсин, апетит, асфальт, банкір, бензин, бетон, бібліотека, велосипед, верблюд, вогнище, вокзал, горизонт, гриміти, грім, депутат, дециметр, директор, електрика, кипіти, кишеня, колектив, комбайнер, комбайн, комп'ютер, коридор, космонавт, криниця, кукурудза, метал, минулий, очерет, пиріг, президент, пшениця, радіо, сантиметр, секунда, спасибі, тривога, фермер, хвилина, черемха, черешня (49).
МИКОЛА ВАШУЛЕНКО, академік

АПН України, доктор пед. наук, професор;

ІРИНА ГУДЗИК, канд. пед. наук, зав. лабораторії Інституту педагогіки АПН України;

ОЛЬГА ПРИЩЕПА, канд. пед. наук, ст. наук. співробітник Інституту педагогіки АПН України

Схожі:

Підручник Рекомендовано Міністерством освіти і науки України Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (лист №14/18. 2-590 від 21 березня 2003року)	А. М. Колодія Рекомендовано Міністерством освіти і науки України За редакцією \В. В. Копєйчикова\ А. М. Колодія Рекомендовано Міністерством освіти і науки України
Навчально-методичний посібник Рекомендовано Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (Лист №1/11-186 від 20 січня 2004 р.)	Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів Рекомендовано... Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
ПРАВО Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (лист №14/18. 2-1251 від 11 жовтня 2003р.)	Її. Рецензенти: Малишева Н. Р Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (лист №1/11-4721 від 10 листопада 2003 року )
ОНОЛОГІЯ, КАРДІОЛОГІЯ, ГЕМАТОЛОГІЯ У трьох томах Том 3 Гематологія... М. А. Власенко – заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Харківської медичної академії післядипломної...	ІСТОРІЯ, ЗАВДАННЯ І РОЗВИТОК ПСИХОФІЗІОЛОГІЇ Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України ...	БЕХРУЗ ПОРІВНЯЛЬНЕ ПРАВОЗНАВСТВО ПІДРУЧНИК Рекомендовано Міністерством... Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання