Майстер-клас
Т.І. Коросташова
«Кохання — то пречистий скарб душі…»
11 клас
Котельва
ЗОШ І-ІІІ ступенів №2
2013
П.Ч. Поетична мозаїка «Кохання — то пречистий скарб душі…»
Українська література. 11 клас
Мета: ознайомити з талановитими митцями слова (особливо рідного краю), зацікавити дивовижним світом їх творів; сприяти розширенню кругозору учнів, розвиткові зв’язного мовлення, формуванню в них прагнення до пізнання історії та культури рідного краю; розвивати естетичні смаки, почуття прекрасного. Пошук істини, сенсу життя — через знайомство з інтимною лірикою українських поетів.
Методи, прийоми, форми роботи: розповідь учителя, творчий пошук, виступи учнів, виразне читання поезій.
Обладнання: Виставка поетичних збірок, квіти, запис пісень про кохання, комп’ютерна добірка кліпів про природу.
Тип уроку: нестандартний урок комунікативної спрямованості, урок-радіопередача.
Перебіг уроку
Звучить музика із кінофільму «Царівна».
Учитель. Доброго дня, шановні радіослухачі. Сьогодні, як завжди, в п’ятницю о 1030 годині в ефірі радіожурнал «Поетична мозаї-
ка» із циклу «Українська література в 11». Ми з вами перегорнемо сторінки радіожурналу, щоб ознайомитись із талановитими митцями слова Ліною Костенко, Наталією Баклай, Миколою Побеляном, Маргаритою Козичко; щоб дізнатись про дивовижний стів творів українських поетів на інтимну тематику; щоб розширити свій кругозір; щоб пізнати історію та культуру Полтавського краю; щоб розвивати естетичні смаки, зв’язне мовлення.
На сцену виходять дві учениці. Вони по черзі читають легенду про кохання.
Учитель. Ось така легенда про кохання, його силу, красу і велич. І сьогоднішня радіопередача — це пошук істини, сенсу життя через
знайомство з інтимною лірикою. У нас працює пряма телефонна лінія, то ж свої враження від радіопередачі повідомляйте на телефон 2-15-33.
Музика продовжує звучати.
Учитель. Мистецтво щедрої та талановитої Полтавської землі — це той найдорожчий духовний скарб, який дістався нам у спадок
від минулих поколінь, і який ми, зберігаючи і примножуючи, повинні донести до поколінь прийдешніх неповторне й вічне, як людська душа. Воно лине до нас із глибин віків легендарними піснями Марусі Чурай, озивається мудрим словом Остапа Вересая, живе у філософських роздумах Григорія Сковороди. Воно щедро розквітає талантами багатьох наших славних земляків-поетів, художників, композиторів.
Учень. То ж сторінка перша.
На екрані напис «Осяяна любов’ю».
Учитель. Кажуть, добре шукає той, хто знаходить, і знаходить, що потрібне людям в будь-якій галузі життєдіяльності. Одні зводять великі
споруди, що переживуть віки, інші — відкривають нові планети в нових галактиках. Та є непересічні особистості, яким доля подарувала рідкісний талант і разом з тим поклала на них тяжкий тягар. Їхній шлях у житті позначений вагомим і містким словом — мистецтво. Їхнє покликання — сіяти в людських душах красу, добро, дарувати частку свого натхнення. Саме так можна сказати про поетесу Наталію Баклай.
На екрані портрет Наталії Баклай.
Учитель. Поряд зі мною в студії бібліограф. То ж передаю їй мікрофон.
Бібліограф. Наталія Михайлівна Баклай народилася 24 лютого 1958 року в селі Терни Лубенського району на Полтавщині. Має
бібліотечну та юридичну освіти. Працювала головним спеціалістом у відділі РАЦС Лубенського міжрайонного управління юстиції Полтавської обл. Авторка 9 поетичних та трьох прозових книг.
Член національної спілки письменників України з 1995 року. Найвизначніша збірка, що є своєрідним підсумком 25 річної діяльності Наталії Баклай, є книга «Отава». Нині Наталія Михайлівна на творчій роботі, повністю присвячує їй свій час. Вірші Наталії Баклай знають у Миргороді й Полтаві, Києві та Одесі… і навіть у далеких Австралії, Канаді, Польщі, Ізраїлі.
Учитель. Розповідь продовжує літературознавець.
Літературознавець. Якщо говорити про визначальну рису поезії Наталії Баклай, то коротко можна означити одним словом «справж-
ність». Не імітовані, не награні — справжні в ній думки і почуття, і вболівання за долю народу. Мені здається, що в поезії письменниці — особливо у віршах сюжетних — головні герої — це її земляки. Сподіваюсь, що запам’ятаються і не полишать читача байдужим і вірші-медитації, і роздуми про сенс людського буття та про час, у якому нам випало жити.
Її лірика тиха і спокійна, як тихоплинна Сула, на берегах якої виростала поетеса.
Учитель. Словникова робота (учні записують у зошит визначення за словником літературознавчих термінів слово «медитація»).
Учитель. Та найсильніше враження справляє інтимна лірика. Як на мене, то без перебільшення помітне явище в українській поезії.
Хоч маємо в рідній словесності немало поетів хороших і різних, але так, як Наталя Баклай, на вічну і завжди актуальну тему серед авторів Полтавщини не писав ніхто. Як сказав Микола Луків — це «сповідально-щирі, відверті, зворушливо-наївні, зболено-ніжні й по жіночому іронічні та лукаві, часом прості поезії чарують і приворожують якимись особливими таїнствами жіночої душі. Ваій увазі, радіослухачі, пропонується вірш Н.Баклай «Пісня для двох». Читає вчитель.
Учитель. Кохання панує над світом. Воно поза віком і часом. Саме темі кохання, одному з найшляхетніших і прекрасних людських
почуттів, присвятив багато своїх віршів харківський поет Микола Побелян.
Бібліограф. Микола Побелян народився 22 червня 148 року на Чернігівщині. Учитель-методист. Відомий серед освітян України
публікаціями з методики викладання літератури. Перша літературна публікація датована 1962 роком. Прийнятий у спілку письменників у 2001 році. Свої твори друкував у колективних збірках, антологіях України, республіканських газетах, видав декілька збірок для дітей. Його перу належать книги ліричної поезії «Перетин льоду і вогню», «Лінія Сальвадора Далі», «Слобожанщина». Інтимна лірика митця — бездонна криниця вічних, високих і ніжних почуттів, висловлених у довершеній поетичній формі.
Учитель виразно читає та аналізує зразки інтимної лірики М.Побеляна «Сто літ любові», «Квіток розквітлих справжні нетрі», «Третім цвітом сміється троянда», «Клич до любові, поете», «Пройдімо шлях від рани до зорі».
Учениця. Кохання — це першопричина і життя, і краси, і поезії.
Учитель. Наступна сторінка радіожурналу (показ на екрані) «Що ми в цім світі без любові…» Послухайте поетичну мозаїку інтимної лірики Наталії Баклай та Миколи Побеляна.
Виразне читання віршів поетів
учнями класу
1) В голосі, в жесті, поставі,
В погляді, в знаках душі
Є щось між нами й над нами,
Визначить що — не спіши.
2) Вище банальності віку,
Глибше найглибших чуттів
3) Воно виймає душу і дихать не дає.
4) Кохання —
Всесвіт,
Бо межі не знає.
5) Вірніше Всесвіт
Через нього є.
6) Спасибі, що ти є, як гарний день,
Серпневий мій, медово-калиновий,
7) Спасибі, що ти є, як неба даль,
Як сонце, як сльоза, як два зап’ястя,
Я думаю, що ти — це просто дань,
А виявилось, що ти зовешся щастям.
8) Якби не Ти,
Весна мені оця
Ще не тулила б
Зіллячка до рани…
Й не набігали б
Спомини з Дінця
Мов нерозумні
Половецькі хани…
Якби не Ти —
Лелеки б не були,
Й нічого Авель
Богові не мався,
Не толочило б сонце ковили…
І зі стопами віз би не ламався…
Якби не Ти…
9) Твоя рука
Тремтить в моїй руці.
Як добре йти отак, дивитись, бути…
І записати всі слова оці…
Й пробачити, і все як є
Забути…
10) Не жалій мене, не жалій.
І ніколи не смій жаліти,
Що зайшла я у жовтень твій
Із свого осяйного літа.
11) Гріх тебе покинуть, гріх — любить
Кине осінь картами в траву,
Як ворожка, гляне прямо в очі.
І боюсь сказать тобі «люблю»,
Й «не люблю» вже говорить не можу.
12) А без любові — слова солоні.
А без прощань — кінець розмови.
Без крутоярів — шляхів немає,
А я без тебе — як човен в тумані.
13) Прости мене — не вмію розлюбить.
Пробач мене — нестриману, шалену.
14) Ластів’ячі гнізда
опустіли,
Перестало літечко цвісти,
Не любить тебе не маю сили —
Ти мені мою любов
прости…
15) Любов — не з жалощів —
То жалощі — з любові,
Як пагін з напівсили.
З рани — кров.
Вона лежить
В самій першооснові
Усіх страждань
Така вона любов.
16) Люблю тебе до самозабуття,
До відчаю, до злочину, до болю.
Помилувана й карана тобою,
Засліплена, не хочу каяття,
Люблю тебе до самозабуття.
17) Благословляю і боготворю
Цей білий світ, в якому ти, коханий,
Мій Бог, мій князь, мій успіх і зітхання,
Моя любов, що відзнайшла твою,
Благословляю і боготворю.
Інсценізація вірша Н.Баклай «Ворожба старої циганки».
Учитель. «В кишені був у мене вірш,» — сказала поетка Н.Баклай у вірші «Ворожба старої
циганки». Так, «поезія — це завжди неповторність, якій безсмертний дотик до душі». То ж, мої любі друзі, поринемо в світ високої поезії і чарівної музики. І допоможе нам у цьому неперевершений і вічно юний вальс.
Звучить вальс.
На фоні музики учениця говорить слова: Що ж це за диво, що ж за сила — кохання? Спробуй осягни його, коли воно, як світ, велике і дивне. Спробуй опиши його, коли люди вклали його в одне-однісіньке слово — люблю.
Учитель. Хотілося б, щоб ви, мої юні друзі, йшли у світ захоплено й небайдуже. І дивувалися, і милувалися, і сумували небуденно, бо усе
це навколо — для вас, усе вперше і більше не повториться ніколи. Хай сьогодні на уроці торкнуться ваших сердець рядки творів неперевершеної Ліни Костенко.
Учениця. То ж наступна сторінка радіопередачі (екран) «Ода яскравому таланту».
Літературознавець. Ліна Костенко — жінка. І їй, як кожній жінці, дароване Всевишнім щастя кохати і бути коханою. Однак далеко не
кожного це священне почуття викликає такі потужні зримі образи, виливається в такі прекрасні неповторні рядки.
Учениця читає вірш Ліни Костенко «Двори стоять у хуртовині айстр».
Учитель проводить ідейно-художній аналіз вірша з класом.
Літературознавець. У віршах Ліни Костенко передано весь діапазон цього найвищого і найсвятішого почуття від потаємного спа-
лаху душі, відокремлення коханої людини з тисячі інших людей.
Учні по черзі читають рядки з улюблених віршів Ліни Костенко на інтимну тематику.
Учитель. Яке то щастя, яка радість — плекати в своєму серці кохання і щедро обдаровувати ним когось. Яке ж роз’яснення цьому дають
чоловіки? Послухаймо. Та це буде за хвилинку після літературної реклами. Не перемикайте, буде цікаво.
Літературна реклама
До класу заходить дівчинка, озирається навколо. До неї підходить учитель.
— Дівчинко, тобі потрібна допомога?
— Хочу книгу про Гаррі Потера.
— Ох цей Гаррі Потер заполонив увесь світ. Є книги цікавіші.
— Які ж?
Голос із класу. Якщо рахувати — то гроші,
Якщо читати — то твори поетів та письменників Полтавщини.
Якщо хочеш більше дізнатися про книги, їх видавців, слухай в ефірі всеукраїнську радіопередачу «Книжкова естафета», голос полтавського радіо, телепередачі обласної телекомпанії «Лтава». У нас в студії бібліотекар школи О.І. Ковпак. Я попрошу її допомогти тобі. Пані Ольго, вам слово.
Виступ бібліотекаря
Учитель. Продовжуємо радіопередачу. Слово чоловікам.
Чудово говорить про кохання людина знана дуже багатьом, лікар від Бога (на жаль нині покійний), чиє ім’я занесено до книги рекордів Гінесса Микола Касьян.
(Учень читає вірші Миколи Касьяна)
Учитель. Кажуть, що кохання й талант приходять не до всіх, тому що кохати — це не тільки насолоджуватись, упиватись щастям, коха-
ти — це віддавати тепло, ласку, турботу, доброту найдорожчій людині. Коли пристрасні слова про кохання кладуть на музику, з’являється диво — шедевр. Таким шедевром є пісні композитора Олексія Івановича Чухрая. Пропонуємо вашій увазі одну із них.
Звучить пісня на музику О.Чухрая.
Учитель. Про кохання написано багато, про нього складають поеми та трактати, пишуть ро-
мани та вірші — рядки цих творів продиктовані чистим, глибоким, ніжним почуттям любові. І будуть писати про це дивне почуття поки живе людина на землі, поки б’ється її серце.
Пригадаймо твори про кохання, які ви вивчали на уроках літератури української чи зарубіжної чи, можливо, ознайомлювались на годинах класного керівника, назвіть їх авторів.
Учні називають вивчені твори, їх авторів.
Учитель. А тепер для всіх, хто кохав, кохає і буде кохати звучить художнє читання вірша про кохання у виконанні випускниці нашої
школи, лауреата премії VІІІ, ІХ та Х Всеукраїнського фестивалю студентської творчості «Весняна хвиля» Євгенії Большакової.
На екрані напис «Душа моя сонця намріяла…»
Учитель. Людство постарішало, а кохання помолодшало. І якщо в початкових класах обходилися тільки філософськими розмовами, в
11 класі нашим учням в пору присвоювати звання академіків в таких делікатних питаннях. І зараз кожен з вас нехай підтвердить свій «вчений ступінь, написавши відповіді на дискусійне запитання «Що криється за словом «кохання»?» Я дам вам ключик. Розкрийте запитання:
— Яким ви бачите кохання?
— Настільки істинним ви вважаєте рядки одного з поетів чи всіх, вірші яких звучали в радіопередачі.
Вам відводиться 5 хв. Потім свої роботи після закінчення радіопередачі здаєте літературному критику (вчителю). Результати отримаєте на наступний день.
— Учні працюють над письмовою роботою.
Учитель. Кажуть, здатність до любові є мірилом людської душі. Ось чому кохання дуже часто дає поштовх до самовираження. Чи зго-
дні ви з цим висловлюванням? То ж, юний поете, озвися словом своїм життєдайним.
— Власні вірші читає учениця цього класу.
Учитель. Подивіться уважно на слова, що записані на дошці. Чи є вони ключовими до нашого уроку? Спробуйте з будь-яким із них
скласти сенкан. Це і буде домашнім завданням.
Учитель. Наша радіопередача добігає кінця. Шановні радіослухачі, чи була вона для вас корисною, які з міркувань, висловлених на
уроці, вам заімпонували, чи згодяться вам у житті?
На зв’язку пряма лінія, Ваші враження від передачі. Говоріть.
Відгуки радіослухачів учнів
- Уперше зустрілась із творчістю Миколи Касьяна. Чудово.
- Інтимна лірика Наталії Баклай — надзвичайна.
- Після сьогоднішньої радіопередачі зрозумів, що поезія — це клас!
- Дуже сподобалось. Після закінчення ефіру йду в бібліотеку.
- Телепередача сподобалась. Почувалася впевнено і спокійно.
- Вірші Миколи Побеляна прості і зрозумілі, в той же час неповторні.
- Творчість Ліни Костенко — велика сила, а вірші про кохання — це надзвичайне.
- Пригадуючи уроки української мови з розділу «Риторика» хочу сказати, що матеріал радіопередачі вдало підходить для нашої аудиторії.
Учитель. Якщо радіопередача сподобалась, то, мабуть, редакційна колегія попрацювала добре. То ж літературознавці, бібліографи,
редакційна колегія отримують по 11 балів. Що ж, спасибі за дзвінки. Хто не встиг зателефонувати, пишіть про свої враження. Наша адреса: вул. Маяковського, школа №2, ІІ поверх, кабінет української мови та літератури.
Над передачею працювали: редакційна колегія 11 класу; студійне оформлення забезпечували (вказати імена учнів). Головний редактор та ведуча (ім’я, по-батькові вчителя).
На згадку про нашу радіопередачу вивчіть один з улюблених віршів Наталі Баклай, Миколи Побеляна, Миколи Касьяна, Ліни Костенко.
До нових зустрічей.
На все добре.
|