Хімія Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України №22-23-24, серпень 2007 р. Ст. 58


Скачати 122.35 Kb.
Назва Хімія Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України №22-23-24, серпень 2007 р. Ст. 58
Дата 21.04.2013
Розмір 122.35 Kb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Інформатика > Документи
Хімія

Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України № 22-23-24, серпень 2007 р. Ст. 58

Оновлення шкільної хімічної освіти відбувається на засадах принципів гуманізації, гуманітаризації, диференціації, орієнтації на особистість учня. Знання, здобуті в результаті навчання хімії, є засобом самореалізації лю­дини в житті, соціальної адаптації, конструктивної суспільної діяльності, умовою забезпечення гармонійного життя.

Упровадження особистісно орієнтованої освіти передбачає трансформа­цію мети й завдань навчання хімії, мотивів, форм, методів, засобів навчан­ня. Крім традиційних завдань формування наукового світогляду учнів на основі засвоєння системи знань про речовини та їх перетворення ставлять­ся нові завдання, а саме щодо формування засобами навчального предмета компетентностей учнів.

У програмних вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учнів та критеріях оцінювання навчальних досягнень компетенції вводяться як вимоги до засвоєння учнями сукупності знань, способів навчальної діяль­ності, досвіду, ставлень з хімічної галузі знань, якостей особистості й опо­середковано відбито в системі навчальних дій учнів на різних рівнях. Зок­рема, учень називає, наводить приклади, описує (початковий рівень, розпізнавання); розрізняє, ілюструє, складає формули і рівняння, наво­дить означення (середній рівень, розуміння); пояснює, обчислює, характе­ризує, класифікує, використовує, робить висновки (достатній рівень, умін­ня і навички); обґрунтовує, аналізує, прогнозує, встановлює зв'язки, висловлює судження, оцінює (високий рівень, перенесення знань). Наприк­лад, учень називає найважливіші органічні сполуки, пояснює їхню біоло­гічну роль, наводить означення періодичного закону, класифікує неорганічні речовини, прогнозує властивості сполук на основі їхнього складу і будови, оцінює вплив продуктів синтетичної хімії на навколишнє середовище.

Протягом тривалого часу результати роботи вчителя хімії у вітчизняній школі визначалися, в основному, тим, як він реалізує зміст навчальної програми, і значно менше уваги приділялося розкриттю соціального аспекту хімії. Водночас формування життєвої позиції учнів, їхньої ціннісної орієнтації засобами хімії як навчального предмета передбачає розуміння користі та шкоди продуктів хімічного виробництва і промислових хімічних процесів. Реальна, а не гіпертрофована екологічна картина сучасного світу має не зневіряти учня в доцільності застосування хімічних продуктів, а давати впевненість у можливості змінити життя на краще завдяки хімічним знанням.

Виняткове значення має спілкування вчителя з учнями в з'ясуванні шляхів розв'язування особистісних моральних проблем, що прямо чи опо­середковано стосуються хімії. До них належать поширення ВІЧ-інфекції, тютюнокуріння, вживання алкоголю і наркотиків, згубність яких має об­говорюватись із залученням знань з хімії.

Ефективний методичний вплив на процес засвоєння знань також пов'я­зується з розумінням учителем динаміки цього процесу, його еволюції, важ­ливості зворотних зв'язків між учителем і учнем, створення умов для само­навчання і саморозвитку учнів.

Проблема формування в учнів здатності самостійно вчитися — одна з основних у контексті гуманізації освіти, оскільки стосується адаптації учня до життя в умовах швидкоплинних змін інформаційного суспільства. Одна з ідей, яка має бути донесена до учнів, полягає в тому, що нинішні знання можуть застаріти вже завтра і що залишатися нарівні з навколишнім світом можна лише завдяки самоосвіті.

З огляду на зазначене вище можна визначити такі методичні орієнтири упровадження нового змісту хімічної освіти:

забезпечення особистісно орієнтованого підходу;

реалізація компетентнісного підходу;

соціальне спрямування хімічних знань;

формування уміння вчитись;

орієнтація на самонавчання;

додержання сучасних дидактичних принципів;

трансформація функцій оцінювання навчальних досягнень.

З оновленням мети і завдань пов'язана нова структура хімічної освіти. У наступному навчальному році набуває чинності навчальна програма з хімії, що передбачає лінійно-концентричну побудову курсу хімії та вивчення пред­мета з 7 класу. Перенесення початку вивчення хімії з 8 у 7 клас дасть змогу вже на етапі основної школи сформувати базові хімічні знання, у тому числі про органічні сполуки, в усіх учнів, незалежно від того, який профіль навчання вони обиратимуть далі. До того ж учні, які навчатимуться в старших класах гуманітарного спрямування, можуть вивчати курс хімії ужиткового характеру чи інтегрований курс природознавства, які також потребують базових знань з предмета. Отже, курс хімії основної школи змістовно є відносно завершеним, достатнім для продовження навчання, хоча й мінімальним за обсягом.

Нормативна тривалість вивчення хімії у 7 класі становить 1 год на тиж­день або, що доцільніше, 2 год у II семестрі (після того, як учні почнуть вивчати фізику).

Зміст курсу хімії 7 класу становлять початкові хімічні поняття, які далі конкретизуються на прикладі вивчення таких відомих учням простих ре­човин неметалів і металів, як кисень і залізо, та відповідних їм хімічних елементів Оксигену і Феруму. Вчителю важливо при цьому пам'ятати, що вивчення хімії у 7 класі не починається з нуля, а ґрунтується на пропедев­тичному інтегрованому предметі «Природознавство», який учні опрацьову­ють у 5-6 класах основної школи, після ви-вчення курсу «Я і Україна» в початковій школі. На цей факт обов'язково має зважати вчитель, вибудо­вуючи свої підходи до навчання семикласників хімії. Адже вони вже ма­ють первісні уявлення про атоми, хімічні елементи, молекули, агрегатний стан, прості й складні речовини тощо.

Систематичному вивченню хімії у 7 класі передує вступна частина, на яку можна, використавши резервні години, замість 3 год, передбачених програмою, відвести 4. Доцільність цього пояснюється надзвичайним зна­ченням вступного розділу програми. Він дає змогу учням адаптуватися до нового навчального предмета, зацікавитися ним. Розвитку зацікавленості можна сприяти проведенням додаткової практичної роботи. Адже програ­мою передбачена одна робота, протягом якої учні озна-йомлюються з лабо­раторним посудом, штативом, нагрівальними приладами тощо. Додаткова практична робота дасть змогу учням відтворити уміння самостійно вико­нувати деякі прості операції, наприклад нагрівання рідини в пробірці, пе­ремішування рідини в колбі та в пробірці, переливання рідини тощо, на­буті під час вивчення природознавства. Оцінювання додаткової практичної роботи здійснюється за вибором учителя.

Години, відведені на вступ до хімії, рекомендуємо розподілити таким чином.

Перший урок. Хімія — природнича наука. Хімія в навколишньому світі.

Другий урок. Короткі відомості з історії хімії.

Третій урок. Практична робота 1. Правила техніки безпеки під час робо­ти в хімічному кабінеті. Прийоми поводження з лабораторним посудом, штативом, нагрівальними приладами. Будова полум'я.

Четвертий урок. Практична робота 2. Най-простіші операції з речови­нами.

Як же провести вступні уроки з хімії, щоб педагогічний ефект був най­кращий? Над цим питанням замислюється не лише молодий учитель, який починає роботу в школі, а й досвідчений учитель-методист. Це пояснюється тим, що перший урок у 7 класі — найскладніший. У методичній літературі неодноразово обговорювалося питання про те, чи слід на першому уроці давати учням хоча б початкові уявлення про зміст хімії як певної науки, чи це треба зробити лише згодом, після здобуття учнями певних фактич­них знань.

Зважаючи на те, що уявлення про хімію як науку, її завдання і значення розвиваються, поглиблюються й узагальнюються протягом вивчення всьо­го курсу хімії, починаючи з 7 і по 12 класи, завдання найпершого уроку вбачаємо лише в тім, щоб відкрити перед учнями перспективи нового на­вчального предмета, показати, що саме вивчає хімія і навіщо їі вивчати. При цьому важливо звернути увагу не тільки на користь, яку дають хімічні знання, а й на шкоду, яку можна заподіяти відсутністю відповідних знань або неграмотним їх застосуванням. Учні повинні зрозуміти, чому знання хімії потрібні кожній цивілізованій людині, незалежно від її професії чи уподобань.

Водночас слід застерегти вчителів від поширених, як свідчить досвід, крайнощів у проведенні першого уроку з хімії. Одні вчителі вважають, що для збудження інтересу до вивчення хімії перший урок потрібно на­ситити великою кількістю ефектних дослідів з горінням, вибухами, зміною забарвлення тощо. Але ж такі досліди вчитель пояснити не може на першому уроці, оскільки учні ще не мають відповідних знань, щоб їх зрозуміти. Виходить, що цікаві досліди експлуатуються лише заради зовнішнього ефекту. Зрозуміло, що вони не мають достатньої педагогіч­ної цінності. Навпаки, можуть завдати шкоди. Адже учні, не розуміючи суті цих явищ, сприйматимуть їх як фокуси, якими вчитель розважає учнів. І коли під час подальшого вивчення курсу вони стикаються з тео­ретичним матеріалом, коли вчитель не має змоги їх розважати цікавими дослідами, учні розчаровуються, інтерес до хімії слабшає, а то й зовсім зникає.

Інші вчителі вважають, що на першому ж уроці потрібно розкривати роль хімії у промисловості, сільському господарстві, побуті тощо. Така розповідь учителя, нехай навіть найзмістовніша, також не зможе дати на­лежного педагогічного ефекту, оскільки учні ще не готові до її свідомого сприймання, бо не знають хімії. Вони не зможуть усвідомити, на чому побудоване застосування хімії у різних галузях господарства.

Як свідчить досвід, кращі результати першого уроку будуть у тому разі, коли вчитель про предмет хімії розповість стисло, а більшу увагу приділить бесіді, під час якої дасть змогу учням (на підставі життєвого досвіду і відо­мостей з природознавства) зрозуміти, чому слід вивчати хімію. Завдання вчителя полягає в такому керівництві бесідою, щоб учні серйозно постави­лися до наступних занять з предмета.

Також дуже важливо організувати проведення першої практичної робо­ти з хімії. Варто нагадати, що перед її проведенням учні мають бути озна­йомлені з правилами поведінки в кабінеті хімії.

Перша практична робота передбачає ознайомлення з правилами техніки безпеки, лабораторним посудом, штативом і нагрівальними приладами, прийомами поводження з ними і будовою полум'я. Безперечно, робота за обсягом дуже об'ємна. Тому вчителю доцільно залежно від ступеня оснаще­ності кабінету хімії і змісту цієї роботи обрати те, що можна реально вико­нати, а решту продемонструвати.

З огляду на те, що це є перша практична робота, доцільно виконувати її суто з допомогою вчителя. Як свідчить досвід, ця робота буде ефективною в тому разі, якщо на робочому місці кожного учня і на демонстраційному столі вчителя будуть однакові комплекти необхідного лабораторного посу­ду. За такої умови вчитель зможе, показуючи зразок посуду, пропонувати учням, щоб вони знайшли на своєму лабораторному столі такий самий, занотували його назву і вказали призначення. Деякий лабораторний посуд (пробірки, колби, мензурки тощо) учні вже знають з уроків природознав­ства.

Далі варто продемонструвати та відпрацювати з учнями прийоми повод­ження з лабораторним штативом; правила нагрівання (залежно від того, які нагрівальні прилади є в кабінеті хімії). При цьому варто звертати увагу на такі застережні заходи:

як правильно закріпити пробірку в лапці штатива, щоб вона не тріснула;

як правильно наливати спирт у спиртівку, щоб уникнути пожежі;

як правильно загасити спиртівку та чому не можна на неї дмухати;

як правильно користуватися сухим пальним або електронагрівником тощо.

Результати роботи учні оформляють під час уроку у вигляді письмового звіту в спеціальних зошитах для практичних робіт. До форми звіту не став­ляться жорсткі вимоги. Доцільною слід вважати таку форму звіту, яка найбільше задовольняє вимогам розвитку учнів у процесі навчання. Це може бути довільний виклад думок про практичну роботу у формі письмо­вого звіту, під час якого учень дотримується певної послідовності:

тема практичного заняття, його номер і дата виконання;

мета;

назва кожного досліду;

короткий опис ходу досліду з обов'язковим зазначенням усіх спостере­жень (утворення або розчинення осаду, зміна кольору, виділення газу, його запах, тепловий ефект реакції тощо);

пояснення спостережень і рівняння реакцій;

висновки.

Зазначати окремо обладнання і реактиви не обов'язково, оскільки запи­суючи хід досліду, учень вказує, якими реактивами і яким обладнанням він при цьому користувався. В окремих випадках опис ходу досліду може бути зовсім коротким, якщо він вимагає насамперед наявності малюнків.

Варто зазначити, що поступово, від однієї практичної роботи до іншої питома вага самостійності учнів має збільшуватися, а допомоги вчителя — зменшуватися.

Щодо вивчення хімії у 8-11 класах чинними залишаються методичні ре­комендації на 2006/07 навчальний рік («Інформ. зб. МОН», № 22-24, 2006; журнал «Біологія і хімія в школі, № 4, 2006). Окрім зазначеного, вчителю хімії варто ознайомитися з методичними рекомендаціями щодо викорис­тання тестових технологій на уроках хімії та підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання («Інформ. зб. МОН», №10, 2007).

Доцільно використовувати в навчальному процесі з хімії педагогічні про­грамні засоби (ППЗ), сертифіковані Міністерством освіти і науки України. їх розроблено згідно з чинними навчальними програмами, і вони містять як теоретичний матеріал, так і практичні та лабораторні роботи, завдання, вправи, довідкову інформацію, персоналії, словники термінів. Зокрема, це такі ППЗ: Дистанційний курс з хімії, 8-11 класи (Н. М. Буринська, Л. П. Величко, Г. А. Лашевська, Н. В. Титаренко); Навчальне програмне забезпечення для викладання та вивчення хімії у 8 класі ЗНЗ (Н. М. Бу­ринська); Віртуальна хімічна лабораторія, 8-11 класи (Л. П. Величко, Г. А. Лашевська, Н. В. Титаренко); Бібліотека електронних наочностей «Хімія, 10-11 класи» (Л. П. Величко, Г. А. Лашевська); ПМК навчального призначення для ЗНЗ «Хімія, 9 клас» (Г. А. Лашевська, Н. В. Титаренко) та «Органічна хімія, 10-11 класи» (Л. П. Величко).
Нові тенденції у викладанні предмету

Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України № 22-23-24, серпень 2006 р. Ст. 72.
Разом з іншими природничими предметами хімія реалізує мету загальної середньої освіти – розвиток особистості, формування у школярів наукового світогляду, інформаційних і соціальних компетентностей учнів.

Одним із шляхів поліпшення якості освіти є здійснення її моніторингу. У травні 2005 року вперше учні 8 класів понад 150 шкіл Україні розв’язували завдання з математики та природничих дисциплін, зокрема з хімії (за методикою міжнародного дослідження ТІМSS). Дослідження проводили Міністерство освіти і науки спільно з Академією педагогічних наук України та Центром тестових технологій. Використовуючи результати моніторингу, у 2006-2007 н.р. необхідно:

  • посилити практичну спрямованість змісту хімічної освіти, акцентуючи увагу на вивчені явищ,

процесів, об’єктів, речовин, з якими стикаються учні у повсякденному житті;

  • більш широко використовувати методики навчання, спрямовані на інтелектуальний розвиток учнів,

  • посилити увагу до формування загальнонавчальних і інтелектуальних умінь;

  • формувати уміння працювати з різними джерелами інформації;

  • збільшити увагу до виявлення в учнів помилкових уявлень, установлення причин їхнього виникнення, ширше впроваджувати коригувальну методику навчання;

  • удосконалювати систему контролю навчальних досягнень шляхом використання завдань, які перевіряють різні види діяльності;

  • збільшити частку завдань на застосування знань для пояснення явищ повсякденного життя;

  • використовувати різноманітні за формою перевірні завдання, зокрема такі, що подають інформацію у вигляді рисунків, схем, таблиць, графіків і діаграм;

  • ширше використовувати різні види завдань у тестовій формі (альтернативні, з вибором однієї правильної відповіді, з вибором декількох правильних відповідей, на встановлення відповідності, на визначення правильної послідовності, завдання відкритого типу з короткою стандартизованою відповіддю (написання числа, формули речовини, рівняння реакції, слова, формули для обчислення);

  • формувати уміння раціональної організації роботи з текстом (вільного орієнтування у варіантах відповідей, уміння їх аналізувати та швидко вибирати правильні).

Разом з моніторингом проводилось анкетування учнів і вчителів з метою виявлення соціальних і педагогічних чинників, які впливають на результативність навчання. Анкетування показало, що:

- кращі результати у учнів при проведенні контрольних чи самостійних роботи раз на місяць;

  • на виконання домашнього завдання учні повинні витрачати 30-40 хвилин;

  • необхідно включати до д/з питання творчого характеру;

  • пропонувати завдання на пошук прикладів використання вивченого матеріалу в повсякденному житті.

Протягом 2006 року міністерством рекомендовано декілька нових навчально-методичних посібників:

Грабовий А.К. “Методика і техніка проведення демонстраційного хімічного експерименту у загальноосвітній школі”; Ярошенко О.Г., Блажко О.А.,“Групова робота учнів на семінарських заняттях з хімії у 8-9 класах”; Романишина Л.М., Пиріг Г.М., Грицюк А.С. “Збірник задач з хімії”; РечицькийО.Н., Юзбашева Г.С. “Факультативні курси для учнів спеціалізованих 10-11 класів хіміко- біологічного профілю”. Значний потенціал у підвищенні інформативності уроків з хімії міститься у використанні комп’ютерної техніки.

Дедалі актуальнішим є використання педагогічних програмних засобів, відеозаписів у поєднанні з реальним хімічним експериментом. Доцільність демонстрації відео фрагментів зумовлена тим, що віртуальний експеримент потребує менше часу, ніж реальний, і дає змогу виконати досліди, виконання яких обмежене часом, високою вартістю або й недоступністю реактивів, обладнання, є небезпечним для здоров’я чи з інших причин. У віртуальному режимі можна багаторазово повторити певні дії, відпрацювати навички, потренувати конструкторські вміння, здійснити самоконтроль, до того ж, виконати це не лише в класі, а й вдома.

З хімії останнім часом розроблено велику кількість навчальних комп’ютерних програм. Серед них: педагогічні програмні засоби «Бібліотека електронних наочностей. Хімія 8-9 та 10-11 класи», розроблені компанією «Квазар-Мікро», «Віртуальна хімічна лабораторія» та інші, які знаходяться зараз на апробації у навчальних закладах. Ці програмні засоби дозволяють учителю самостійно конструювати урок, включаючи до його змісту демонстрації, проведення віртуальних експериментів, перевірку знань та умінь учнів.

Використання мережі INTERNET як джерела інформації надало б можливість знайомити учнів із сучасними науковими дослідженнями, цікавими фактами з світу хімічних знань.

Учителям рекомендовані наступні інтернет-сайти:

- Європейського журналу для вчителів природничих дисциплін “Science in school”-

www.scienceinschool.org,

- Віртуальної хімічної лабораторії творчої групи Єльнікової – http://www.elnik.kiev.ua/,

- Хмельницького національного університету – http://library.tup.km.ua/.

Схожі:

Література на допомогу вчителю
Про затвердження Концепції профільного навчання в старшій школі. Рішення колегії Міністерства освіти і науки України №10/13 від 25....
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИВЧЕННЯ ІНФОРМАТИКИ У 2015-2016 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ
Для учнів 8-11-х класів чинними залишаються рекомендації, що містяться у листі Міністерства №1/9-426 від 01. 06. 2012 року «Щодо...
Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України, №17-18, 19-21, 2011 Іноземні мови
Значно зросли їх освітня і самоосвітня функції у школі та ВНЗ, професійна значущість на ринку праці в цілому, що спричинило за собою...
Методичні рекомендації щодо вивчення інформатики у 2013-2014 навчальному році
Для учнів 6 – 11-х класів чинними залишаються рекомендації, що містяться у листі Міністерства від 01. 06. 2012 року №1/9-426 «Щодо...
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Міністерства освіти і науки України № № 1150 від 18. 12. 2007 р. “Про проведення Всеукраїнської студентської олімпіади у 2007/2008 н. р.”...
Про використання мобільних
На виконання рішення колегій Міністерства освіти і науки України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства України у справах...
НАКА З
Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства освіти і науки України від 25. 12. 2007 №1172 “Про затвердження Умов прийому...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів ХІМІЯ 7-9 класи...
Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 06. 06 2012 р. №664 «Про затвердження навчальних програм для загальноосвітніх...
Інформаційний лист
Національний університет «Острозька академія» за підтримки Міністерства освіти і науки України проводить IX Всеукраїнський фестиваль-конкурс...
Офіційний сайт Міністерства освіти та науки України
України (Інформатика, підручники, матеріали, застосування комп’ютерів на уроках фізики, математики, іноземної мови, деяка інформація...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка