1. Топогеодезичний план М 1: 5000 території міста Чорткова

Скачати 1.43 Mb.

Назва	1. Топогеодезичний план М 1: 5000 території міста Чорткова
Сторінка	1/10
Дата	23.02.2016
Розмір	1.43 Mb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Інформатика > Документи

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Міністерство освіти та науки України

Національний лісотехнічний університет України

Науково-дослідна частина

Затверджую

Проректор з наукової роботи

_____________Г.Т.Криницький

«______»______________2011р.

ГД № 60-09-10
«Проект комплексної зеленої зони

міста Чорткова Тернопільської області»
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Начальник науково-дослідної частини Онуфрик П.П.
Старший науковий співробітник Пархуць Л.В.

Архітектор Синютка М.П.

Архітектор Пархуць Х.Л.

ЗМІСТ

ст.

Загальні дані 2

Розділ І. Урбоекологічний аналіз 3

1.1.Містобудівельна ситуація 3

1.2.Природно-кліматичні фактори 4

1.2.1.Рельєф 4

1.2.2.Геологія 5

1.2.3.Гідрологія 6

1.2.4.Клімат 7

1.2.5.Рослинність 9

1.3.Аналіз санітарно-гігієнічного стану

міських та прилеглих територій 10

Розділ ІІ. Характеристика ландшафтно-рекреаційних

територій та об’єктів історико-культурної спадщини 18

2.1.Ландшафтно-рекреаційні території 18

2.2.Об`єкти природно-заповідного фонду 20

2.3.Об’єкти історико-культурної спадщини 26

2.4.Естетична оцінка урболандшафту 30

Розділ ІІІ. Проектні пропозиції щодо формування

комплексної зеленої зони міста 42

3.1.Засади формування комплексної зеленої зони 42

3.2.Збереження цінних ландшафтів та окремих дерев 44

3.3.Зелені насадження загального користування 51

3.3.1. Загальноміські території зелених насаджень 51

3.3.2. Озеленені території житлових районів 58

3.4. Зелені насадження обмеженого користування 59

3.5. Зелені насадження спеціального призначення 61

Висновки 63

Нормативні документи та використана література 64

Загальні дані

Науково-проектна документація «Проект комплексної зеленої зони міста Чорткова» розробляється на замовлення Чортківської міської ради відповідно до госпдоговору № 60-09-10 від 27 липня 2010 року.

Вихідні дані до проекту:

1. Топогеодезичний план М 1:5000 території міста Чорткова;

2. Супутникові та аерофотознимки міста;

3. «Генеральний план міста Чорткова, Тернопільської області» / Український Державний інститут проектування міст "Діпроміст" (1974 р.);

4. Робочий проект «Генеральний план (коригування) міста Чортків Тернопільської області» / Державний інститут проектування міст «Містопроект» (2007 р.);

5. Стратегічний план економічного розвитку міста Чортків. (2005 р.);

6. Робочий проект «Встановлення водоохоронних зон р. Серет на території м. Чортків Тернопільської області» (2005 р.);

7. Регіональна схема формування екологічної мережі Тернопільської області. (2005-2008 р.);

8. Робочий проект «Полігон для складування твердих побутових відходів в м. Чорткові Тернопільської області» (2006 р.);

9. Екологічний паспорт Тернопільської області (2007 р.);

10. «Схема екологічної мережі Тернопільської області»/ Інститут екології Карпат НАНУ (2007 р.);

11. «Програма формування регіональної екологічної мережі Тернопільської області на 2002-2015 роки» / (Тернопільська обласна рада, 2002 р.);

12. Програма з благоустрою та розвитку і збереження зелених зон міста Чорткова на 2010-2015 роки;

13. Місцевий екологічний план дій “Вода для життя” /.ЕГО „Зелений Світ» (2005 р.).

Розділ І. Урбоекологічний аналіз.
1.1. Містобудівельна ситуація.

Місто Чортків – районний центр Тернопільської області, який розташований на віддалі 76 км на південь від обласного центру. На сьогодні це крупний транспортний вузол південної частини Тернопільської області, де перетинаються автомобільні шляхи різної категорії та значення. Через місто проходять такі автомобільні шляхи: Доманове (на Брест) - Ковель-Чернівці - Мамалига (на Кишинів); Кам'янець-ПодІльський-Чортків-Івано-Франківськ. Важливим є залізничне сполучення Тернопіль-Стефанешти. У фізико-географічному відношенні м. Чортків розташоване в лісостеповій зоні Західно-Подільської області, в долині р. Серет - лівої притоки р. Дністер. Природні умови і місцевий рельєф сприяли розвитку міста.

В минулому Чортків мав вигідне розташування з оборонної точки зору, оскільки плато омивалося річкою з заходу, півночі та сходу. Тільки південна та південно-західна частини потребували системи оборони. Забудова розміщувалась компактно з яскраво вираженою центральною частиною, де тепер розташовані численні архітектурні пам’ятки. Основне історично сформоване ядро розташувалось на пологому схилі правого берега річки Серет. Меандри річки, вимиваючи легкі породи, сформували мисоподібні плато, на яких селились в данину люди і з яких відкриваються неповторні краєвиди. Протилежний берег річки закінчується стрімким зеленим схилом, що вигинається дугою і обмежує візуальний простір міста на заході, півночі та сході і, одночасно, служить фоном для архітектури центральної частини.

Географічне положення та ріст економіки міста зумовив статус Чорткова як міжрайонного центру. Наявність підприємств та установ позаміського значення свідчить про посилення його ролі в системі розселення південної частини Тернопільської області. Територія міста межує із землями Горішньовигнанської, Угринської, Росохоцької та Білівської сільських рад, а також із землями Заводської селищної ради. Кількість мешканців – 28,9 тис. осіб.

Площа земель в межах Чортківської міської ради – 1740,3 га в т.ч.:

- територія міста Чорткова – 1120,1 га;

- територія Вигнанської сільської ради – 0,2 га;

- територія Угринської сільської ради – 326,3 га;

- територія Росохацької сільської ради – 239 га;

- територія Білівської сільської ради – 54,7 га;
1.2. Природно-кліматичні фактори.

1.2.1.Рельєф.

Чортків лежить на Західно-Подільському плато в межах Тернопільської структурно-пластової рівнини на висоті 262 м над рівнем моря. Для рельєфу району характерні хвилясті балочні рівнини, посічені ярами. На його формування значною мірою впливають карстові процеси.

В межах району природні ландшафти збереглися головним чином в долині ріки Серет, це – пагорби, крутосхили, вкриті корінними лісовими масивами та луками. Загалом вони не перспективні для господарювання, але мають неоціненне значення для збереження ґрунтів, вод, кліматичних умов та біологічного різноманіття. Унікальною особливістю рельєфу берегів Серету у його нижній течії є формування котловиноподібної долини із стрімкими схилами, які названі «стінками», що сформовані древніми геологічними породами: пісковиками різних геологічних епох, силурійськими сланцями, гіпсами.

Рельєф міста розчленований, мальовничий. Його основна особливість сформована річкою Серет, що перетинає місто з півночі на південь. Долина річки звивиста, з крутими та високими (до 80-120м) схилами. Пойма суха, лугова; русло звивисте, шириною до 30м, здебільшого заростає осокою. Дно ріки пісково-галькове, береги стрімчасті висотою до 5-6 м, правий берег розмивається. Абсолютні відмітки коливаються від 215 м в поймі ріки до 335 м на плато. По характеру рельєфу, гідрологічним умовам та фізико-геологічним процесам тут виділяються три інженерно-будівельні райони: район сприятливий для будь-якого виду будівництва без спеціальної інженерної підготовки, район менш сприятливий для забудови (території, що затоплюються повенями 4% забезпеченості, території з ухилами поверхні від 10 до 20%), район несприятливий для забудови (схили плато з ухилами поверхні 20% і більше, долина ріки Серет).
1.2.2. Геологія.

У геологічній будові території беруть участь силурійські, неогенові та четвертинні породи. Силурійські породи представлені зеленими і червоними глинистими сланцями із тонкими прошарками пісковика та кавернозного вапняку. Складають вони високі береги р. Серет. Неогенові відклади залягають горизонтально на силурійських породах на плато. В долині ріки вони розмиті. Четвертинні відклади перекривають більш древні породи і представлені пісками, глинами та лесовидними суглинками.

На теперішній час небезпечні геологічні процеси і явища не зафіксовані. Дані про сейсмічність, зсуви, обвали, суфозію, тощо відсутні.

Поблизу села Вигнанка, на лівому схилі річки Серет розташована геологічна пам’ятка природи місцевого значення (площа 0,1 га) – відслонення девону, яка оголошена об'єктом природно-заповідного фонду рішенням виконкому Тернопільської обласної ради від 25 грудня 1983 № 496. Під охороною знаходиться відслонення потужної (бл. 40 м) товщі темно-коричневих, зеленувато-сірих тонковерствуватих аргілітів з окремими прошарками вапняків, що містять рештки тентакулітів, остракод, пелеципод. Ці породи належать до жединського ярусу (нижній девон) і є стратотипом чортківського горизонту. Відслонення має важливе наукове значення.

«Серетські стінки» можна побачити у Чорткові, Білій, Угрині, Росохачі, Улашківцях. Подекуди, наприклад, у околицях Угриня, відслонення девонських пісковиків мають неповторну форму ламаних тектонічних складок. В інших місцях, як у лісовому масиві передмістя Бердо, вони постають у вигляді еродованих каньйональних стін та окремих скель-останців.
1.2.3. Гідрологія.

Серет – одна з найбільших річок району, правий меридіональний доплив Дністра. Паралельно йому протікають Стрипа, Джурин, Нічлава. У середній течії до Серету впадають кілька малих річок: Перейма, Потік, Млинка, Черкаска, також формуючи вздовж русел вузькі річкові яри з крутими схилами. Довжина річки 248 км, площа водозбору – 3900 км², середній ухил – 0,39%. Заплава двохстороння, шириною біля 100 м, в деяких місцях розширюється до 300-400 м. Поверхня її рівнинна, частково розорана. Ширина річки – 30 м, місцями – до 50 м; глибина – 0,2-0,7 м, швидкість течії – 0,3-0,5 м/с.

Малопорушені природні землі збереглися тут лише у складі угідь Державного лісового фонду, а також подекуди у природному яру р.Серет і його допливів. Саме ці прирічкові ділянки – заплави, ліси, пагорбові луки та чагарники, каньйональні «стінки» – є найбільш цікавими з точки зору збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, їх водоохоронного, ґрунтозахисного, кліматорегулюючого, наукового значення.

Річка Серет бере початок із джерел, які виходять з балки біля с.Нище, на висоті 368 м. Живлення річки змішане, переважає снігове. Річні рівні характеризуються високим весняним рівнем, низькою літньо-осінньою меженню, яка порушується декількома дощовими паводками.

Середньорічна витрата багатоводного року становить 8,82 м³/с (модуль стоку 14,6 л/с км²). Середньорічна витрата маловодного року – 1,90 м³/с (модуль стоку 3,1 л/с км²). В окремі роки максимальними є витрати дощових паводків. Межень встановлюється в квітні і триває до листопада.

Льодовий режим не стійкий, в теплі зими р.Серет не замерзає. В місцях виходу ґрунтових вод льодоставу, як правило, не буває. Протягом зими спостерігаються забереги, шуга і льодохід. Тільки виключно у холодні зими появляється льодостав з багаточисельними порожнинами. Сало і забереги появляються на початку жовтня – листопада. Весняний льодохід триває від 3 до 6 днів, а іноді до 15-20 днів. До середини березня річка повністю очищається від льоду.

Мутність води в середньому за рік коливається в межах 100-200 г/м³, в окремі місяці досягає 514 г/м³. Вода річки має дещо підвищену мінералізацію і сума іонів в межень 350-550 мг/л. В іонному складі переважає НСО3 і Са^¹.
1.2.4. Клімат.

Місто знаходиться в кліматичному районі Тернопільщини, який називають «теплим Поділлям».

Клімат помірно - континентальний без різких амплітуд температурних коливань як в літній, так і в зимовий період з достатньою кількістю атмосферних опадів і переважаючими західними і північно-західними вітрами. На клімат в значній мірі впливають Карпатські гори та Атлантичний океан.

Середньорічна температура становить + 7°С. Середня температура січня становить - 5,5°С, а липня - + 16°С. Район, знаходиться в зоні значного зволоження. Середня кількість опадів складає 620 мм. Особливо дощовими є три літніх місяці. У цей період часто бувають зливи, нерідко - грози, іноді-град. Взимку опадів випадає найменше. Сильні морози бувають рідко. Досить характерними для цього сезону є відлиги, тому сніговий покрив нестійкий.

Для зростання деревно-чагарникової рослинності важливим є перепад температур, особливо у зимово-весяні місяці. Спостереження за перепадом температур у літньо-зимовий період показало, що влітку різниця між максимальною і мінімальною температурами на території Чрткова у 2010 році становила 26,2, а взимку 2011 року – 24,9. Перепад температур в зимовий період для дерев є більш небезпечний, а ніж у літній. При частих раптових відлигах та раптових заморозках на стовбурах дерев стаються морозобійні тріщини, що пришвидшує загибель дерев.
Таблиця1.1. Максимальні та мінімальні місячні температури та їх різниці.

Місяці року Т˚С	2010 рік						2011 рік
Місяці року Т˚С	липень	серпень	вересень	жовтень	листопад	грудень	січень
t˚max	+31,2	+33,1	+21,7	+14,6	+18,3		+7,2
t˚min	+13,8	+6,9	+4,9	- 3,7	- 4,8		- 17,7
різниця t˚	17,4	26,2	16,8	18,3	23,1		24,9

Слід зазначити, що весною, у період брунькування, часто бувають заморозки, із-за чого гинуть молоді пагони ряду деревних та чагарникових порід. Перші заморозки восени відмічаються в повітрі в кінці вересня, на ґрунті - в першій декаді жовтня. Безморозний період продовжується в середньому 161 день. В цей час відмічається найбільше число днів (112- 118) з сильними вітрами, швидкістю більше 15 м/с.

Кількість опадів переважає над випаровуванням, в результаті чого відмічаються глибокі зволожування та вилуження ґрунту на рівнинних ділянках і ерозійні процеси на крутосхилах. Коефіцієнт вологості 2,6 тому район розміщення майже не піддатливий засухам.

В цілому клімат розміщення сприятливий для успішного вирощування всіх деревних порід, в т.ч. досить вимогливих до клімату як дуб, бук, ясен, крім того успішного зростання інтродуцентів - модрини європейської та японської, дугласії, ялиці, горіха чорного і грецького.

Кліматичні фактори, які негативно впливають на ріст і розвиток деревної рослинності :

- пізні весняні і ранні осінні заморозки;

- випадання опадів зливового характеру в літній період;

- наглі сильні морози створюють морозобоїни на стовбурах каштана, клена, бука, дуба;

- сильні вітри сприяють вітровалам та буреломам.

Для району є характерні небезпечні природні явища: зливи, бурі, урагани, град, великі снігопади, ожеледі.

На Опільщині переважають північно-західні, західні та південно-східні вітри. Сильні вітри дмуть рідко, найчастіше - узимку і навесні. У липні-грудні 2010 та січні 2011 року велися спостереження за напрямом вітрів у Чорткові. Виявлено, що напрями вітрів сильно різняться за місяцями. На території району чітко простежується зміна пір року.

Рис.1.1. Рози вітрів семи місяців.

Рис.1.2. Зведена роза вітрів за період семи місяців.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Схожі:

План перевірок дотримання санітарного законодавства на об’єктах поточного нагляду відділення ГДП Річний план перевірок підконтрольних об’єктів на території міста Тернополя на 2009 рік	Правила благоустрою території міста Нікополя Відповідальна особа... Порядок внесення змін та доповнень до правил благоустрою території міста Нікополя
З В І Т про базове відстеження дії регуляторного акта – рішення міської... Стислий опис документа: установлюється порядок благоустрою та утримання територій об'єктів благоустрою міста Кременчука, регулюються...	План роботи дорадчих органів на 2013 рік № Координаційна рада з питань запобігання, протидії корупції та усунення її наслідків на території міста
Додаток 1 Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, а також на громадян України, іноземних...	Додаток до рішення Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, а також на громадян України, іноземних...
«Про порядок погодження розміщення об’єктів літньої торгівлі на території міста Тернополя» Керуючись Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», з метою організації роботи об’єктів літньої торгівлі на території...	План діяльності з підготовки проектів регуляторних актів на 2011 рік по м. Синельниковому Про затвердження правил утримання собак, котів та інших тварин на території міста Синельникового
Обслуговування всіх форм власності, розташованих на території міста Нікополь Цей Порядок визначає основні вимоги до впровадження режиму роботи при здійсненні торговельної діяльності об’єктів торгівлі, ресторанного...	Обслуговування всіх форм власності, розташованих на території міста Нікополь Цей Порядок визначає основні вимоги до впровадження режиму роботи при здійсненні торговельної діяльності об’єктів торгівлі, ресторанного...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання