З любов’ю твоєю і навіть з бідою…
|
|
Скачати 372.47 Kb.
|
|
Моє Городище! Я завжди з тобою, З любов’ю твоєю і навіть з бідою… Компетентність дитини відповідно оновленого Базового компоненту, програми «Дитина» та програми розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт» - неодмінна передумова становлення цілісної особистості, метою якої є формування елементів екологічного світорозуміння, формування у дитини уявлення про те, що в кожної людини є найдорожче місце на землі – місце, де вона народилася. Городищина! Городищенська земля є надзвичайно мальовничою і зачаровує своєю красою. Тут річки й пагорби, діброви й ліси, балки й струмки. На берегах тихоплинної річки Вільшанки, правої притоки Дніпра, розкинулось місто Городище. Вона – древня і молода, славна своїм минулим, своїми людьми, трудівниками, синами і дочками, що прославляли і прославляють її. Висока духовність людей з-понад берегів Вільшанки бере свій початок ще в добі Ярослава Мудрого. Саме тоді, за свідченнями археологів та істориків, постало Городище, а основою співжиття його громади були й залишаються засади віри, праці, поваги, пізнання світу й осягнення свого місця в ньому. І в кожному поколінні від віку й до віку, день від дня, формувалося й росло почуття, що отут, на цій землі, вкритій зеленими лісами й садами, прикрашеній золотом стиглих пшениць, коріння всіх і кожного з нас. Через краєзнавство іде духовне збагачення дітей, виховання любові до Батьківщини, її природи, рідної мови, історії, культури народу. Це думка не нова, адже ще С. Русова зазначила: «Прищепити національні риси у дітей можна лише орієнтуючись на специфіку природи, географічне розташування, клімат, історію рідного краю». На допомогу вихователям розроблена парціальна програма та тематика занять з розділку «Мій рідний край», де урахувалися регіональні, географічні, етнічні особливості нашого краю. Ця програма передбачає реалізацію виховних, розвивальних і навчальних завдань, які сприяють формуванню в дошкільнят високих морально-етнічних та громадянських якостей, а саме:
Видатний педагог В.О. Сухомлинський радив проводити уроки в природі: «Ведіть дітей у ліс, до річки, на луг, відкривайте перед ними джерело, без якого неможливо повноцінне духовне життя, і ви побачите, як ваші діти стануть розумними, спостережливими, кмітливими, добрими». Пораду В.О. Сухомлинського ми в дитячому садку використовуємо щодня. Вводячи елементи краєзнавства в роботу з молодшими дошкільнятами:
Для ефективного запровадження програми в роботу ДНЗ, вони мають не тільки навчати, а й самі навчатися. Тож, вихователі звертаються до народної педагогіки, вивчають історію рідного краю, його традиції, записують різні пісні, примовлянки, обряди, слова, які нині уже не так широко вживаються у мові, як раніше. Вихователі оформлюють ігрові кімнати, куточки краєзнавства в черкаському стилі; вишиті рушники, серветки, керамічні вироби, вироби з лози, дерева. Звичайно, уся ця робота ведеться у тісній співдружності з батьками вихованців. І треба відмітити, що ця співпраця дає чудові результати: у групах старшого віку створено відповідне навчальне, ігрове, розвивальне середовище. Відомо, як люблять діти різні походи, подорожі, прогулянки. Наш дитячий садок розташований у центрі міста. До лісу вести дітей далеко, але на території дитячого садка маємо куточок лісу – де ростуть ялинки, берізки, ліщина, є дерева – довгожителі – дуб, ясени, які своїми шатами прикрашають місцевість нашого садка. Але в поняття «природа» входять інші складові. Дуже люблять діти мандрівки до річки Вільшанки. Тут, на березі, вони не тільки побігають, поплескаються водою, а й почують шепіт води, підслухають розмову вербиці та водиці, бесіди мешканців водойми: жабки-скрекотушки, рака-неборака, рибки-вертихвістки, равлика-павлика. Розповідь дітям, що ця краса плакучих верб, ніжний плескіт хвильок Вільшанки надихнули поета написати пісню про наше Городище, яка починається так: «Де верби над Вільшанкою Схилились до води, Травневими світанками Там росу п'ють сади». Мандруючи вулицями рідного міста, можна звернути увагу на «зелене (або жовто-червоне) намисто листочків» на деревах, на затишний куточок із ялинок-сестричок біля Палацу культури. Діти помічають, що ці ялинки-сестриці мають ніби голубуватий колір. Роз’яснення: ці ялинки і справді називаються блакитними. Рухаючись вулицею Миру до школи № 2 можна розглянути пам’ятник С.С. Гулаку-Артемовському та героям його опери «Запорожець за Дунаєм» - Карасю та Одарці. Можна розповісти, що С.С. Гулак-Артемовський давно народився і жив у нашому місті. Він дуже гарно співав і писав пісні. Звернути увагу на те, що пам’ятник обхоплений високими могутніми яворами. Розглядаємо їх будову, листя, слухаємо як воно шелестить ніби співає тиху пісню. Біля Михайлівської церкви звернути увагу на каштани. Вони великі, крислаті і давні. В ту пору на каштанах було багато зелених колючих кульок-їжачків. Кілька з них зірвали і розглянули. Пояснюємо, що з цього «їжачка», якщо його посадити в землю виросте ось такий красень. Звернути увагу, під час однієї з прогулянок по вулиці Шевченка, на дві великі ялини, на яких багато шишок, вони дуже красиві, стрункі. Подорожуючи у світ рідної природи, слід використовувати загадки, вірші, прикмети, прислів’я, легенди; вчити описувати, складати оповідки, казки. Педагоги нашого закладу дбають про системне подання матеріалу: від близького до далекого, від окремого до загального, від простого до складного, що сприяє повному й різнобічному його засвоєнню дітьми. Звичайно ж, краєзнавча робота ведеться не лише на заняттях з усіх розділів програм, а й у повсякденному житті, в іграх, під час спостережень, самостійної художньої діяльності, під час свят, розваг. Що дає краєзнавчо-туристична діяльність? Насамперед здоров'я – фізичне і духовне. Прогулянки в природу, пішохідні переходи допомагають раціоналізувати руховий режим, підвищити рухову активність дітей протягом дня. Мої вихованці мають удосталь чистого свіжого повітря, залюбки милуються красою весни, розмаєм літа, ніжною тишею осені… вони усвідомлюють себе часточкою великого прекрасного світу і розуміють, яке місце в ньому посідає людина – не споживач, а друг природи. Вони вчаться елементів творчості, виховують у собі турботливе ставлення до всього живого на землі. В процесі краєзнавчої діяльності діти крок за кроком накопичують знання про рідний край, свій родовід, себто у яких формується національний світогляд, виховується любов до батьківської землі, свого народу. Головне досягнення – діти сформувалися духовно, тобто в них виникає не лише потреба пізнавати, а й жити «для інших». Сподіваємося, що з них виростуть справжні патріоти, які люблять свою Україну, пишаються нею. Я ЖИВУ В ГОРОДИЩІ, СВОЄРІДНОМУ І НЕПОВТОРНОМУ  ПСИХОЛОГО ПЕДАГОГІЧНЕ ПРОЕКТУВАННЯ Завдання: сформувати у дітей уявлення про те, що у кожної людини є найдорожче місце на землі – місце, де вона народилася; викликати у дітей почуття гордості від того, що вони народилися у Городищі, на Черкащині; збагатити знання дітей про історію рідного краю, його традиції та звичаї, подорожуючи «Стежиною мудрості віків»; сформувати знання дітей з проблеми «Чим славиться місто моє?» під час подорожей «Стежиною пізнання»; навчити дітей милуватися красою природи рідного краю під час подорожей «Стежиною краси»; сформувати знання про «Городище мистецьке» та бажання створювати красу своїми руками; навчити дітей створювати колективні просторові композиції, використовуючи при цьому різноманітні техніки зображення, передавати у композиції любов до рідного краю, шанобливе ставлення до його історії, традицій. МОТИВАЦІЙНИЙ ЕТАП Моє Городище. Я завжди з тобою, З любов’ю твоєю і навіть з бідою… Мета: викликати у дітей бажання створити спільний освітньо-виховний проект «Я живу у Городищі, своєрідному і неповторному». Завдання: визначити завдання, зміст та форми діяльності, спрямовані на реалізацію проекту та участь в конкурсі «Мій рідний край»; створити такий сюрпризний момент, щоб діти захотіли якомога більше дізнатися про рідне місто, та передати красу рідного краю засобами зображувальної діяльності; продіагностувати знання, уміння та навички з цієї теми. Форма роботи: діти отримують лист, у якому Пізнайко запрошує їх до участі у конкурсі «Мій рідний край». «Древо цілей» Пропонується дітям дати відповіді на запитання:
Форма проведення:
Пропозиції дітей щодо «древа цілей»:
Запитання, на які треба одержати відповіді:
Завдання, які слід вирішити:
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЕТАП Вирушаю в подорож я вулицями звичними З рідної домівки – колиски доброти. Здрастуй, рідне місто, горде і величне, Твоїм патріотом хочу я зрости! Мета: сформувати систему знань, умінь та навичок, які потрібні для реалізації спільного проекту та проявів творчості й фантазії через проведення пошуково-дослідницької роботи та впровадження театральної педагогіки «Усі види діяльності – через театр!». ЗМІСТ РОБОТИ «Стежина мудрості віків». Сформувати у дітей знання про історію рідного міста, його назву, ознайомити з гербом Городища, історичними подіями: Городищенською землею пройшли козацькі загони Івана Сірка, Северина Наливайка, а у народно-визвольної війни 1648-1654 року полки Богдана Хмельницького, його славних полковників Кривоноса та Морозенка, зокрема Максим Кривоніс мав садибу у Вільшані. Ім'я Тараса Григоровича Шевченка тісно переплітається з історією Городищини. Уславили Городищину й імена невтомного селекціонера-садівника Л.П. Симиренка, революціонера-винахідника Устима Жука, поета Олександра Лана. Стежина «Я живу серед краси». Відкрити дітям красу мальовничої природи рідного краю. Краси плакучих верб, ніжний плескіт хвильок Вільшанки. Де верби над Вільшанкою Схилились до води, Травневими світанками Там росу п'ють сади. Біля Михайлівської церкви звернути увагу на каштани. Вони великі, крислаті і давні. Стежина «Чим місто славиться моє?». Ознайомити дітей з неперевершеною перлиною Городищенського краю – Свято-Михайлівським храмом. Земля Городищини дала світові двох видатних учених-садівників Л.П. і В.П. Симиренків. У 1888 році за ініціативою Л.П. Симиренка, був закладений перший вітчизняний помологічний розсадник, який став центром розвитку садівничої науки в Україні. Тутешній дендропарк є оригінальною пам’яткою садово-паркового мистецтва. Стежина «Городище мистецьке». Ознайомити з творчістю видатного композитора, співака, актора і драматурга Семена Гулака-Артемовського та його героями опери «Запорожець за Дунаєм» - Карася та Одарки. С.С. Гулак-Артемовський народився і жив у нашому місті, дуже гарно співав і писав пісні. Його дядько класик української літератури, поет, байкар, ректор Харківського університету Петро Гулак-Артемовськицй. Уславили Городищину і такі відомі люди як живописець Г.Г. Лапченко, поет Максим Гаптар, живописець і графік Ф.С. Красицький та ін.  СТВОРЕННЯ ПІЗНАВАЛЬНО-РОЗВИВАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА Центр «Пізнайко». Глобус, карта України та Городища, книга Т.М. Горідько «Городищина на межі тисячоліть», дидактичні ігри: «Знайди відмінності», «Пройди до зазначеного місця», фотознімки. Центр мистецтв. Картини художників, ілюстрації, зразки робіт з різних матеріалів, матеріал для образотворчої діяльності, дидактичні ігри «Допоможи художнику» тощо. ФОРМИ РОБОТИ Театральна афіша. На макеті, виготовленому у вигляді театральної афіші, вихователь розміщує цікаву інформацію про рідне місто (вірші, оповідання, малюнки на певну тему, ігри, завдання тощо), які діти опрацьовують самостійно, з батьками, вихователем. Театральний анонс. Щоденно у груповому театрі-ширмі з'являється борсучок Пізнайко, який повідомляє дітям цікаву інформацію, запрошує до мандрівки, пропонує пошуково-дослідницькі завдання:
Театральна реклама. У театрі з'являються різні казкові персонажі, які рекламують цікавинки про рідний край. Театр Пізнайка. Пізнайко Незнайка мудро повчає, До театрального мікрофона вас закликає. Пізнайко щиро гостей зустрічає, Про рідне місто їм розповідає. Театр Чомусиків. Чомусики потрапили до незнайомого міста. У них виникло безліч запитань, на які вони просять допомогти знайти відповідь. Діти стають учасниками пізнавального театрального дійства, виконуючи ролі Чомусиків. «Піраміда» запитань. Будується з кубиків піраміду, ставляться запитання. Потім розбирається, відповідаючи на запитання:
Екскурсії, цільові прогулянки (з чарівним фотоапаратом) на тему «Люби і знай свій рідний край». Заходи:
 |
Схожі:
|
Перш ніж ми будемо говорити про секс, розглянемо два дуже важливі... Про ніжну, романтичну любов. Коли вона сидить на лекціях і слухає приємний голос викладача математики чи фізики, вона думає про ніжну,... |
ЩО ТАКЕ ЛЮБОВ? Любов – це гріх, але такий ніжний, що заради нього варто пожертвувати власним німбом. Любов – благодать, яку потрібно з вдячністю... |
|
Четвертий Універсал Української Центральної Ради Народе України. Твоєю силою, волею, словом стала на землі українській вільна Народна Республіка, справдилась колишня давня мрія батьків... |
На перший погляд, що може бути спільного між однією з ділянок, а... При цьому забувалося, що напівправда — це та сама неправда, навіть якщо вона одягнена в напівнаукові шати |
|
В бочці було незручно, боліли ребра, крім того, кусали блохи. Були... Дівчата не помічали його; навіть перестали зазирати молодиці. Лише старі перекупки все частіше й частіше починали навідуватися до... |
Хто без мови зумів би жити? Я обожнюю нашу мову, обожнюю всією душею. І здається мені, що саме любов до мови спонукає моє серце битися частіше, розкриває мої... |
|
Розповідь про вулицю, на якій я живу (5-7 речень) По ній рідко їздять автомобілі, тому можна грати прямо посеред дороги. Ще недавно вона навіть не була заасфальтована, а тепер по... |
Стоїть самотня маленька дівчинка біля малесенької річки, ні, біля... А дітям інколи так хочеться купатися! Навіть якщо холодно. Навіть якщо осінь. Бо дітям байдуже, що холодно. А ще більше їм байдуже... |
|
«Що є любов?» Мета «любов», «майбутня родина»; визначити для себе, що є важливим при виборі майбутнього партнера, розкрити значення родини в житті людини.... |
Любов, як сонце,світу відкриває Вчитель: Сьогодні ми з вами поговоримо про найсвятіше, найсвітліше і найпрекрасніше почуття – про любов. Почуття, про яке відомий... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua