Казкотерапія лікування казками, спільне з клієнтом відкриття тих знань, які живуть в душі та є психотерапевтичними в даний момент

Казкотерапія Казкотерапія – лікування казками, спільне з клієнтом відкриття тих знань, які живуть в душі та є психотерапевтичними в даний момент. Казкотерапія – процес пошуку сенсу, розшифровки знь про світ та системи взаємовідносин у ньому. Казкотерапія – процес утворення зв’язків між казковими подіями і поведінкою в реальному житті; процес перенесення казкового сенсу до реальності. Казкотерапія – процес об’єктивізації проблемних ситуацій. Казкотерапія – процес активізації ресурсів, потенціалу особистості. Казкотерапія – процес екологічного навчання й виховання дітей. Казкотерапія – процес покращення внутрішньої природи й навколишнього світу. Казкотерапія – розкриття внутрішнього та зовнішнього світу, осмислення пережитого, моделювання майбутнього, процес підбору кожному клієнту своєї особливої казки. Казкотерапія – це терапія середовищем, особливою казковою атмосферою, в якій можуть проявитися потенційні можливості особистості, може матеріалізуватись мрія; а головне, в ній з’являється відчуття захищеності та аромат таємниці . Метою казкотерапії є підведення людини до усвідомлення своєї внутрішньої сутності, своєї єдності і неповторності, до відчуття гармонії із собою і світом. У процесі казкотерапії людина навчається сприймати себе такою, якою вона є, усвідомлювати себе й інших людей, кожного, як неповторну індивідуальність. У кожній людині існує потреба у самовираженні, яка здебільшого, залишається незадоволеною, що породжує внутрішній конфлікт. КАЗКОТЕРАПІЯ: ОСНОВНІ МОМЕНТИ - В основі психологічної проблеми часто лежить незакінченість, незавершеність. Людина зупиняється перед тим, що її лякає, повертаючись багато разів до того самого, доходячи до найстрашнішого. Це може бути залишком психологічної травми, коли індивід знову і знову повертається до її початку, доходить майже до кульмінації - і тут зупиняється, витісняє, просипається. Клієнт вважає, що якщо страшне місце пройти, настає гарна кінцівка, з’являється світло і проблема вирішується, людина залишається живою. Життя означає продовження, прихід нового дня після завершення старого. Все це підкреслює важливість підключення самих клієнтів до складання терапевтичних метафор. Не можна придумати для іншої людини казку, яка має для неї більше значення, ніж метафора, придумана нею для себе. Тому, з огляду на природу проблеми і темперамент клієнта, його можна попросити завершити метафоричну казку, розпочату терапевтом. - Першорядну важливість представляє початок казки, він повинен бути правдивим. “Головним героєм казка намагається зробити самого слухача”. А для цього треба коротко і ясно описати йому сутність його ж життя. Гарний слухач - це той, хто намагається себе впізнати. Слухач, особливо дитина, стає героєм, і далі розділяє його долю. Таким чином, ідентифікація дозволяє говорити про казку не тільки як про опис поведінкових можливостей, але і як про досить активне, хоча і недирективне, навіювання. - Важливою рисою казки є і те, що в ході її розповіді відбувається трансформація. Хтось маленький і слабкий на початку в кінці перетворюється на сильного, значущого і багато в чому самодостатнього. Описуються історії про подорож героя, про нових помічників, про смерть і воскресіння, про перемогу і воз’єднання. У результаті розширюється галузь свідомого, що вже само по собі дає цілющий ефект. - В основі казок лежать обряди ініціації - сконцентровані процеси перетворення дитини в дорослого. - Загалом чарівна казка описує процес досягнення героєм мети, яку може описати тільки він, за допомогою подорожі в тридев’яте царство і використання чарівних помічників. Іншими словами, людина робить перехід від проблемного стану до бажаного шляхом підключення ресурсів, звичайно до якогось ступеня підсвідомих. При цьому трансформація торкається не зовнішнього оточення, а змінюється сам індивід. - Однією з особливостей психотерапії є уміння переміщати увагу. Нерідке поліпшення настає просто тому, що фокус уваги зміщується з однієї проблеми на іншу. І тільки коли людина доходить до глибинної суті нинішнього утруднення, консультант указує на особисту відповідальність: “Тепер ти сам”. І далі допомагає, тому що, як правило, у процесі консультування відвідувач просувається “туди - не знаю куди і шукає те - не знаю що”. - Майже всім способам рішень можна підібрати пари, протилежність. “Миттєво” - “поступово”, “для інших” - “для себе” і т. д. Саме оперування протилежностями здатно максимально підсилити людину, розширити, підштовхнути її до нових рішень і поведінкових сценаріїв. Завжди можна знайти звичайні стратегії і спробувати незвичні. ІНТЕР’ЄР КАЗКОВОГО СВІТУ • Якесь лихо спочатку і щасливий кінець. • Наявність помічників і шкідників. • Зрадництво рідних. • Трансформація героя - до кінця казки він не такий як спочатку, він сильнішає і стає значущим. • Інше царство, яке десь далеко, там інші закони, і там є щось дуже потрібне, за чим приходиться туди йти. • У той час, як герой трансформується, інші персонажі залишаються більш-менш незмінними, і саме інше царство не змінюється. • 3 іншого царства приноситься клеймо, оцінка про те, що герой там побував. • Герой один. При всіх друзях і помічниках він йде один і одружується потім один. • Перемагає “дурень” і ледар. • Мінімальний термін, за який герой може чогось досягти, - “поки сім пар чобіт не зноситься”. • Зумовленість. Дракон заздалегідь знає, що його вб’є саме цей герой, уже заздалегідь відомо, куди треба піти, що зробити; хто, кому, що скаже, і що потрібно відповідати. • Заборони порушуються, накази виконуються, герой частіше слухається, чим навпаки. • Відсутність вибору.

Схожі: