Моделювання впливу ринку капіталу на фінансову безпеку держави. Анотація


Скачати 274.74 Kb.
Назва Моделювання впливу ринку капіталу на фінансову безпеку держави. Анотація
Дата 04.10.2013
Розмір 274.74 Kb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Фінанси > Документи


КубахТ.Г.
Моделювання впливу ринку капіталу на фінансову безпеку держави.
Анотація

Питання фінансової безпеки держави набуває все більшої актуалізації в умовах глобалізації фінансової системи. Сучасні технології які надають можливості швидкого переливу капіталу з ринку однієї країни до ринків інших країн, але в той же час це підвищує вразливість економік та глобальне розгортання фінансових криз. Отже питання впливу саме ринку капіталу на фінансову безпеку держави набуває все більшої актуальності та значущості для будь-якої країни. Щодо ситуації в Україні, то в даному випадку слід зазначити, що в результаті аналізу впливу таких компонент як банківський сектор, ринок цінних паперів та інвестиційної складової ринку капіталу на фінансову безпеку держави, виявлено - найбільший вплив має банківський сектор. Дана ситуація є дещо загрозливою і на наш погляд в цілому негативно вплине на фінансову безпеку держави в майбутньому.

Перелік ключових слів банківський сектор, ринок цінних паперів, інвестиційна складова ринку капіталу, метод регресії.

Вступна частина

Останні тенденції розвитку вітчизняного ринку капіталу в умовах інтеграції до світового ринку капіталу все більше актуалізує питання захисту національних інтересів України та нівелювання фінансових загроз, які несе в собі глобалізація. Питання фінансової безпеки держави розглядається в роботах багатьох науковців, а саме Л.М. Алексеєнко, О.І. Барановський, О.Д. Василика, В.М. Гейця, М.М. Єрмошенко, О.М. Іваницької, Б.А. Карпінського, В.В. Корнєєва, В.М. Шелудько, але в той же час проблемі впливу ринку капіталу на фінансову безпеку держави фактично не приділено значної уваги і жодним автором не було досліджено і математично обґрунтовано ступеню впливу таких компонент даного ринку, як банківській сектор, ринок цінних паперів, інвестиційної складової ринку капіталу на фінансову безпеку держави і зокрема України. Отже основною метою в роботі є дослідження та математичне обґрунтування ступеню впливу ринку капіталу на фінансову безпеку держави (банківського сектору, ринку цінних паперів, інвестиційної складової ринку капіталу, як складових ринку капіталу на фінансову безпеку країни). Серед методів які було використано у дослідженні слід виділити метод головних компонент, регресійний аналіз, метод узагальнення та метод моделювання.

Основна частина. Сучасна ситуація у вітчизняній економіці, у фінансовому секторі та зокрема на ринку капіталу, обумовлена значними проблемами та загальною нестабільністю. Подальший розвиток фінансового сектору України, значною мірою залежить від комплексу раціональних та дієвих інструментів, які будуть реалізовані органами державної влади. Зважаючи на той факт, що фінансова безпека держави є одним з ключових показників розвитку країни, математична формалізація впливу ринку капіталу та подальша ідентифікація факторів, набуває значної актуальності в умовах підвищення ефективності прийняття управлінських рішень.

Отже, розглянемо послідовність дій алгоритму реалізації процесу моделювання впливу ринку капіталу на фінансову безпеку держави:

  1. Визначення загальної сукупності фінансово-економічних показників, що характеризують фінансову безпеку держави в розрізі аналізу банківського сектору, ринка цінних паперів та інвестиційної складової ринка капіталу.

  2. Ідентифікація найбільш суттєвих (ключових) факторів, які впливають на фінансову безпеку України, за допомогою проведення відсіву неістотних показників методом аналізу головних компонент.

  3. Групування ключових показників фінансової безпеки держави в межах кожного з досліджуваних ринків та надання їм кількісної характеристики.

  4. Приведення визначених на попередніх етапах базових показників фінансової безпеки держави у співставний вигляд, щоб мати можливість порівняння різнонаправлених факторів даної категорії.

  5. Розрахунок узагальнюючого критерію фінансової безпеки держави на основі градації показників з додатнім та від’ємним інгредієнтами та подальшого їх співставлення.

Інформаційною базою дослідження суттєвих закономірностей формування фінансової безпеки держави, в розрізі поставленої мети дослідження, виступає ідентифікація генеральної сукупності показників, які максимально повно відображують різнонаправлені аспекти розглянутої складної і динамічної системи. В той же час, практично виявляється неможливим створення генеральної сукупності, що обумовлено не тільки значними витратами часу, але і обмеженістю фінансових ресурсів та достовірної статистичної інформації. Виходячи з цього, необхідно сформувати вибіркову сукупність показників, що характеризують фінансову безпеку держави в розрізі кожної з досліджуваних її складових (банківський сектор, ринок цінних паперів та інвестиційна складова ринку капіталу). Крім того, доцільно зазначити, що необхідною вимогою складання адекватної вибіркової сукупності виступає забезпечення фінансовими показниками, які її складають, не менше 80% варіації кількісної оцінки фінансової безпеки держави.

Виходячи з вищезазначеного, перелік показників набуває наступного вигляду, таблиця 1.

Результати реалізації даного етапу побудови економіко-математичної моделі впливу ринку капіталу на фінансову безпеку держави пропонується представити у вигляді таблиці 2.

Таблиця 1.

Основні показники в розрізі банківського сектору, ринку цінних паперів, інвестиційної складової ринку капіталу

Показники

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

Ринок цінних паперів

Співвідношення капіталізації ринка цінних паперів та ВВП.

0,0557

0,0399

0,1031

0,0958

0,2060

0,3332

0,4095

0,7834

0,1908

0,2705

Обсяг державних зобов’язань, до ВВП.

0,1354

0,1105

0,1077

0,1002

0,0894

0,0678

0,0618

0,0559

0,0860

0,1279

Обсяг торгів по приватним борговим зобов’язанням, до ВВП.

0,0013

0,0044

0,0096

0,0337

0,0617

0,0739

0,1146

0,1869

0,2160

0,0887

Обсяг торгів цінними паперами до ВВП.

0,2304

0,3391

0,4809

0,7591

0,9313

0,9146

0,9056

1,0466

0,9301

1,1668

Індекс мильної бульбашки.

-0,7000

-0,8200

-0,6400

-0,7300

-0,4300

-0,2400

-0,1400

0,4400

-0,6500

-0,4900

Банківський сектор

Відношення активів банків до ВВП.

0,2344

0,2519

0,3001

0,3948

0,4100

0,5052

0,6489

0,8589

1,0247

0,9549

Частка іноземного капіталу у статутному капіталі діючих банків, %

13,3000

12,5000

13,7000

11,3000

9,6000

19,5000

27,6000

35,0000

36,7000

35,8000

Частка банків с іноземним капіталом до загальної кількості банків.

18,9542

17,7632

17,1975

16,4557

16,2500

19,3939

28,2353

36,5714

38,0435

37,9121

Відношення кредитів фізичних осіб до загальної суми кредитів.

0,0501

0,0500

0,0788

0,1325

0,1670

0,2337

0,3203

0,3642

0,3725

0,3362

Відношення кредитів юридичних осіб до загальної суми кредитів.

0,9499

0,9500

0,9212

0,8675

0,8330

0,7663

0,6797

0,6358

0,6275

0,6638

Відношення кредитів довгострокових кредитів до загальної суми кредитів.

0,1795

0,2170

0,2819

0,4504

0,5419

0,6178

0,6485

0,6919

0,6976

0,6862

Відношення кредитів короткострокових кредитів до загальної суми кредитів.

0,0161

0,0222

0,0302

0,0373

0,0406

0,0548

0,0862

0,1315

0,2220

0,2339

Відношення кредитів в іноземній валюті до загальної суми кредитів.

0,4601

0,4415

0,4180

0,4168

0,4219

0,4333

0,4952

0,4991

0,5911

0,5126

Відношення кредитів в національній валюті до загальної суми кредитів.

0,5399

0,5585

0,5820

0,5832

0,5781

0,5667

0,5048

0,5009

0,4089

0,4874

Відношення обсягів депозитів в іноземній валюті до загального обсягу депозитів

0,3836

0,3225

0,3095

0,3204

0,3654

0,3437

0,3808

0,3213

0,4410

0,4704

Темп зміни індексу офіційного курсу гривні до дол. США до показників попереднього року

0,3171

-0,0129

-0,0093

0,0019

-0,0038

-0,0358

-0,0135

0,0006

0,0408

0,4810

Інвестиційна складова інвестиційного ринку

Обсяг іноземних інвестицій до ВВП.

-0,0042

0,0612

0,0368

0,0568

0,1178

0,1851

0,1761

0,2678

0,2207

0,0787

Обсяг прямих іноземних інвестицій до ВВП.

0,0189

0,0212

0,0163

0,0282

0,0263

0,0902

0,0520

0,0693

0,0597

0,0411

Обсяг портфельних іноземних інвестицій до ВВП.

0,0045

-0,0012

0,0079

0,0172

0,0318

0,0319

0,0333

0,0405

0,0072

0,0132

Співвідношення іноземних та внутрішніх інвестицій

-0,0302

0,3796

0,2237

0,2977

0,5370

0,8775

0,7648

1,0242

0,8994

0,4745

Обсяг загального розміру інвестицій до ВВП.

0,1347

0,2226

0,2015

0,2476

0,3372

0,3959

0,4062

0,5294

0,4661

0,2447

Відношення обсягів інвестицій в основний капітал до ВВП.

0,1389

0,1613

0,1646

0,1908

0,2194

0,2109

0,2302

0,2615

0,2454

0,1659

Відношення чистого приросту прямих іноземних інвестицій до ВВП.

0,0068

0,0053

-0,0027

0,0145

0,0045

0,0696

-0,0212

0,0300

0,0071

-0,0209

Частка прямих іноземних інвестицій у загальному обсязі інвестицій.

-3,1105

27,5173

18,2788

22,9389

34,9370

46,7377

43,3374

50,5970

47,3515

32,1825

Обсяг портфельних вітчизняних інвестицій до ВВП

0,0045

-0,0012

0,0079

0,0172

0,0318

0,0319

0,0333

0,0405

0,0072

0,0132

Таблиця 2

Показники характеристики фінансової безпеки держави в розрізі складових ринку капіталу (банківський сектор, ринок цінних паперів, інвестиційна складова ринка капіталу)

Показник

Значення показника у відповідний період

T1



Tj



Tn

Банківський сектор

BM1

b11



b1j



b1n













BMi

bi1



bij



bin













BMm

bm1



bmj



bmn




Ринок цінних паперів

SM1

s11



s1j



s1n













SMi

si1



sij



sin













SMm

sm1



smj



smn




Інвестиційна складова ринку капіталу

ІM1

і11



і1j



і1n













ІMi

іi1



іij



іin













ІMm

іm1



іmj



іmn


Виходячи з того, що метою реалізації економіко-математичної моделі є формування узагальнюючого критерію фінансової безпеки держави на основі зведення ключових показників, то наступний етап передбачає приведення даних показників у співставний вигляд. Необхідність здійснення даного етапу полягає в тому, що сформований комплекс істотних показників фінансової безпеки держави в розрізі досліджуваних ринків відображають різні аспекти діяльності суб’єктів господарювання та відповідно описуються специфічними для кожного ринку показниками (різні одиниці виміру, різний характер показників, різних напрямок впливу на результативну ознаку, тощо). Вирішення даної проблеми пропонується шляхом проведення нормалізації. Так, сутність даного процесу для показників, які зі збільшенням покращують загальний рівень фінансової безпеки держави полягає у переході реального значення фінансового показника до приведеного у співставний вигляд на основі наступних варіантів:

  • якщо, фінансовий показник дорівнює мінімальному (максимальному) рівню з вибірки можливих значень за визначений період спостереження, йому ставиться у відповідність нульове (оденичне) значення нормалізованого показника;

  • якщо, фінансовий показник належить проміжку від мінімального до максимального рівнів з вибірки можливих значень за визначений період спостереження, йому ставиться у відповідність зважена на розмах варіації (різниця між мінімальним та максимальним значенням показників вибірки) величина відхилення фінансового показника від мінімального рівня.

В той же час, зміст нормалізації для показників, які зі збільшенням погіршують загальний рівень фінансової безпеки держави основується на заміні істотних показників, які характеризують фінансову безпеку держави на співставні значення фінансових показників. Так, якщо фінансовий показник дорівнює граничному рівню (максимальному або мінімальному) з отриманої вибірки, то його нормалізоване значення розраховується аналогічно описаному підходу для показників, які зі збільшенням підвищують рівень фінансової безпеки держави. У випадку, якщо фінансовий показник знаходиться в інтервалі між мінімальним та максимальним рівнями його нормалізоване значення розраховується як різниця між максимальним значенням показника та його реальним рівнем, зважена на розмах варіації.

Формалізація описаного вище процесу нормалізації для кожного з досліджуваних ринків має наступний вигляд:

  1. в розрізі банківського сектору (формула 1):






(1)


де – нормалізоване значення і-го показника характеристики банківського сектору;

– початкове значення і-го показника характеристики банківського сектору;

– мінімальне початкове значення по кожному з показників банківського сектору;

– максимальне початкове значення по кожному з показників банківського сектору.

В розрізі ринку цінних паперів та інвестиційної складової розрахунок проводиться аналогічно банківському сектору. Отже, отримавши нормалізовані показники (в розрізі банківського сектору, ринку цінних паперів та інвестиційної складової ринку капіталу), які є складовими загального рівня фінансової безпеки держави, можливо провести розрахунок узагальнюючого критерію результативного показника. Виходячи з того, що окрема група показників зі збільшенням призводить до зростання загального рівня фінансової безпеки держави, а інша, в свою чергу, обумовлює зворотну тенденцію, особливістю формалізації узагальнюючого критерію результативної ознаки виступає представлення комплексу даних показників у вигляді додатного або від’ємного інгредієнту кожного з них.

Таким чином, узагальнений критерій може бути представлений у вигляді дробу, де в чисельнику знаходиться добуток показників, які необхідно максимізувати – , , а в знаменнику – добуток тих, які потрібно мінімізувати , , (формула 2):



(2)


де – узагальнюючий критерій фінансової безпеки держави;

– додатній інгредієнт і-го показника характеристики банківського сектору;

– додатній інгредієнт і-го показника характеристики ринку цінних паперів;

– додатній інгредієнт і-го показника характеристики інвестиційної складової;

– від’ємний інгредієнт і-го показника характеристики банківського сектору;

– від’ємний інгредієнт і-го показника характеристики ринку цінних паперів;

– від’ємний інгредієнт і-го показника характеристики банківського сектору.

Визначивши узагальнюючий критерій фінансової безпеки держави, актуальності набуває, дослідження умов його забезпечення. Далі, проведемо ідентифікацію ступеня впливу кожного з сегментів ринку капіталу на фінансову безпеку держави та здійснимо деталізацію залежності результативного показника від характеристик кожної з груп комерційних банків. З метою реалізації даного етапу, математично представимо залежність між узагальнюючим критерієм фінансової безпеки держави та формуючих його елементів у вигляді економетричних моделей множинної регресії (формула 3.13):


,


(3)

де – сталі величини, що характеризують ступінь впливу кожної факторної ознаки на результативну;

– похибка (відхилення фактичного і теоретичного рівнів відповідного показника загального рівня фінансової безпеки держави).

Отримані економетричні моделі дають змогу лише прослідкувати, яким чином збільшення або зменшення кількісної характеристики складових фінансової безпеки держави вплине на зміну її загального рівня. В той же час, виникає необхідність ідентифікації ступеня впливу варіації показників банківського сектору, ринку цінних паперів та інвестиційної складової ринків капіталу на результативний показник, тобто визначення на скільки відсотків кожна з факторних ознак обумовлює узагальнюючий рівень фінансової безпеки держави. Таким чином, доцільно перейти до стандартизованих рівнянь множинної регресії (формули 4):





(4)

де – сталі величини, які відображають значення характеристик ступеня впливу певної складової ринку капіталу на загальний рівень фінансової безпеки держави. Даний коефіцієнт рівняння (4) розраховуються виходячи з наступного рівняння (формула 5):


,

(5)


де , – середні квадратичні відхилення факторних і результативної ознак відповідно, які визначаються за формулами (6):


,

,

,



(6)


Отже, реалізація даного етапу, надає можливість приймати ефективні управлінські рішення щодо управління загальним рівнем фінансової безпеки держави, контролюючи відповідно кожну зі складових ринку капіталу.

Таким чином, підводячи підсумок, необхідно зазначити, що проведення формалізації впливу ринку капіталу на фінансову безпеку держави у вигляді математичної моделі дозволяє:

  • провести ідентифікацію ключових показників характеристики фінансової безпеки держави в межах генеральної сукупності фінансових показників банківського сектору, ринку цінних паперів та інвестиційної складової ринку капіталу, що в результаті дає можливість провести якісний аналіз взаємозв’язків між складовими ринку капіталу;

  • надати кількісну характеристику загального рівня фінансової безпеки держави на основі розрахунку відповідного узагальнюючого критерію, який враховує як показники з додатнім, так і показники з від’ємним інгредієнтами. Отримані результати отримані дають можливість здійснити всебічну, різнонаправлену та комплексну оцінку фінансової безпеки держави;

  • визначити ступінь та силу впливу на узагальнюючий критерій фінансової безпеки держави показників, що характеризують банківський сектор, ринк цінних паперів та інвестиційну складову ринку капіталів. Крім того, можливо здійснити ідентифікацію рівня впливу кожної з групи банків на загальний рівень фінансової безпеки держави.

Отже з метою виявлення впливу окремих складових на фінансову безпеку держави проведемо нормалізацію показників, відповідні результати надано в Таблиці 3.

Таблиця 3.

Значення нормалізованих показників за секторами

Роки

Показники, збільшення яких підвищує загальний рівень фінансової безпеки

…………………….

Показники, збільшення яких знижує загальний рівень фінансової безпеки

Ринок цінних паперів

Банківський сектор

Інвестиційна складова ринку капіталу

Ринок цінних паперів

Банківський сектор

Інвестиційна складова ринку капіталу

2000

0,0213

1,7514

0,1369

1,9048

4,2756

2,5192

2001

0,1306

1,9806

0,4054

0,3134

4,5102

3,4429

2002

0,3910

2,2490

0,5965

1,2056

4,6158

3,7888

2003

0,7908

2,2421

1,1499

1,3708

4,4801

3,9848

2004

0,6963

2,6420

1,9618

1,2692

3,2408

3,0944

2005

1,0261

2,7019

2,0416

1,3897

3,5505

2,7226

2006

1,4719

2,4635

2,2593

1,3861

3,0212

1,4084

2007

2,5358

2,8625

3,0000

1,0000

2,5759

4,7185

2008

2,0513

2,9455

1,0415

1,4862

5,0727

2,2521

2009

1,7172

3,4527

0,6249

0,8323

2,5988

3,8747



Для отримання результатів проведемо розрахунок регресії та використовуючи формули 1, 4, 5 ,6 ідентифікуємо ступінь впливу кожної з трьох складових на фінансову безпеку держави.

(7)

За результатами розрахунку рівняння 1 було виявлено, що найбільший вплив на фінансову безпеку держави має такий складовий елемент ринку капіталу як ринок цінних паперів 50%. Не зважаючи на достатньо незначний рівень даного сегменту фінансового ринку, саме за допомогою інструментів ринку цінних паперів в Україні залучається найбільший обсяг капіталу державою і значні запозичення корпоративним сектором, і саме інструменти цього сектору найбільш популярні серед бажаючих «відмити кошти». Особливий вплив на даний показник мають спекулятивні тенденції які відбувались на ринку і набули досить високих обсягів з 2007 року. За даними експертів до кризи фактично на 90% ринок цінних паперів займали гравці-нерезиденти, що є негативною тенденцією для розвитку вітчизняного ринку капіталу. Отже враховуючи те, що для спекулятивного капіталу характерна короткостроковість та високий ступінь мобільності збільшується ризик виникнення «мильних бульбашок» та обвалу цін на вітчизняні фінансові активи і як наслідок колапс на вітчизняному ринку цінних паперів.

Також на фінансову безпеку держави має вплив і інвестиційна складова ринку капіталу. Значущість цього показника є в тому, що без інвестиційних ресурсів Україна фактично не має перспектив розвитку. Але в той же час загроза полягає в тому, що саме через участь у капіталі під вплив іноземного інвестора поступово переходять стратегічні галузі економіки України.

Останню позицію займає банківський сектор. Основною загрозою в розрізі даного сегменту є незадовільний стан кредитного портфелю банків України. Кредити, які банки видавали до кінця 2008 року фізичним особам в більшості випадків були в іноземній валюті, що в подальшому негативно вплинули не тільки на стан розвитку фінансової системи, а й соціально-економічного стану в державі.

Висновки. Отже на основі проведених розрахунків нами було доведено, що ринок цінних паперів в розрізі складових ринку капіталу відіграє найбільший вплив на фінансову безпеку держави і тезу банкоцентричної моделі розвитку в Україні фактично можна поставити під сумнів. Вище представлені моделі мають не тільки теоретичну але й практичну значимість для аналізу впливу макроекономічних чинників на фінансову безпеку держави.

Література.

  1. Державний комітет статистики України [Матеріали офіційного сайту] [Електронний ресурс]. - Режим доступу : www.ukrstat.gov.ua. – 10.02.2011. – Назва з екрану.

  2. Національний банк України [Матеріали офіційного сайту] [Електронний ресурс]. - Режим доступу : www.bank.gov.ua. – 10.02.2011. – Назва з екрану.

Схожі:

НАЦІОНАЛЬНИЙ ДОХІД ТА ФОРМУВАННЯ КАПІТАЛУ КРАЇНИ GM02 Анотація
Однак, дуже важливим чинником розвитку самої держави є капітал, що включає всі вироблені засоби виробництва, які використовуються...
ІНВЕСТИЦІЙНІ ЦІЛІ ЕКСПОРТЕРА КАПІТАЛУ ТА ЇХ ВІДПОВІДНІСТЬ ОЧІКУВАННЯМ РЕЦИПІЄНТА
Подальше дослідження та прогнозування впливу іноземного капіталу на структуру економічної системи країни-реципієнта є перспективним...
Ov31 ЛЮДСЬКИЙ КАПІТАЛ ЯК КЛЮЧОВИЙ ЧИННИК ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ
У роботі розглянуто основні аспекти впливу людського капіталу на економічний ріст на прикладі України, виявлено ключові інституціональні...
ЛІКВІДНІСТЬ РИНКУ ПОХІДНИХ ФІНАНСОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ: ПІДХОДИ ДО ЇЇ СУТНОСТІ
Надано характеристику основним ознакам ліквідності ринку: швидкість укладання угоди, обсяг угод, мінімальний ефект впливу на ціни,...
Головне призначення держави полягає в тому, що вона надає організованості...
Це загальне призначення держави конкретизується в її багатоманітних функціях як основних напрямах діяльності держави, її впливу на...
DO11 ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ В СВІТІ ТА В УКРАЇНІ
У статті робиться історичний екскурс для визначення ролі людського капіталу. Розглядаються негативні фактори розвитку людського капіталу...
Принципи комп’ютерного проектування та моделювання РЕС
Вміти виконувати основні технологічні операції проектування та моделювання. Розуміти роль проектування та моделювання в електронній...
Тема магістерської або бакалаврської дипломної роботи
Моделювання впливу антропогенних факторів на стан забруднення водних об’єктів Харківської області
РОЛЬ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАПІТАЛУ У ФОРМУВАННІ ІННОВАЦІЙНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ
Автором уточнено та поглиблено сутність, функції і структуру інтелектуального капіталу, досліджено та удосконалено теоретико-методологічні...
Напрям політики та механізм процесів глобалізації світової економіки
Глобалізація-це процес трансформації світової економіки в єдиного ринку товарів, послуг, капіталу, праці і знань
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка