1 Склад та характеристика власного капіталу

Скачати 101.25 Kb.

Назва	1 Склад та характеристика власного капіталу
Дата	21.04.2013
Розмір	101.25 Kb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Економіка > Документи

1 Склад та характеристика власного капіталу

Власний капітал бюджетних установ є основою для початку і продовження фінансово-господарської діяльності бюджетних установ, оскільки:

1) розмір власного капіталу визначає ступінь незалежності бюджетних установ;

2) власний капітал перебуває в розпорядженні бюджетних установ необмежено довго й виконує, по суті, функцію довгострокового фінансування.

Власний капітал бюджетних установ складається із сум їхніх фондів і фінансових результатів діяльності за минулі бюджетні роки.

Завдання бухгалтерського обліку власного капіталу такі:

o контроль за формуванням фондів за джерелами утворення і їх зменшенням за напрямками та причинами;

o визначення результатів виконання кошторису за бюджетний

рік;

o забезпечення різних рівнів управління інформацією про наявність та рух власного капіталу.

Власний капітал, критерії визнання та види

Майно підприємства складається із різних матеріальних, нематеріальних та фінансових ресурсів — носіїв прав власності окремих суб’єктів.

Здійснюючи підприємницьку діяльність, підприємства неминуче використовують залучені кошти, утворюючи борги. Боргові зобов’язання підтверджують права і вимоги кредиторів щодо активів підприємства (А = З + К) і мають вищий пріоритет порівняно з вимогами власників.

Тому власний капітал — це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань (К = А – З).

Власний капітал є основою для початку і продовження господарської діяльності, та одним із найістотніших показників, оскільки виконує функції:

довгострокового фінансування,

відповідальності і захисту прав кредиторів,

кредитоспроможності,

самостійності,

розподілу доходів і активів.

Власний капітал утворюється двома шляхами:

1) внесенням власниками підприємства;

2) накопичуванням суми доходу, що залишається на підприємстві.

За формами власний капітал поділяється на:

— інвестований;

— нерозподілений прибуток.

За рівнем відповідальності власний капітал поділяється на:

— статутний капітал;

— додатковий (нереєстрований) капітал, який складається з:

а) додатково вкладеного капіталу,

б) резервного капіталу,

в) нерозподіленого прибутку.

З переходом на національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку у відповідному стандарті 2 «Баланс» визначено, що власний капітал включає такі основні складові:

— статутний капітал;

— пайовий капітал;

— додатковий вкладений капітал;

— інший додатковий капітал;

— резервний капітал;

— нерозподілений прибуток (непокриті збитки

2

Класифікація рахунків бухгалтерського обліку здійснюється за такими ознаками: за взаємозв’язком із балансом, за ступенем деталізації облікової інформації, за економічним змістом, за порядком відображення у фінансовій звітності, за призначенням та структурою.
            За взаємозв’язком із балансом рахунки поділяють на активні, пасивні та активно-пасивні. Активні рахунки призначені для обліку наявності та руху активів підприємства, пасивні — капіталу, забезпечень та зобов’язань. Активно-пасивні рахунки використовують для обліку розрахунків.
            За ступенем деталізації облікової інформації бухгалтерські рахунки бувають синтетичні та аналітичні. Синтетичні — призначені для обліку господарської діяльності підприємства в узагальненому вигляді (наприклад, рахунок 37 “Розрахунки з різними дебіторами”). Для додаткової деталізації всередині синтетичного рахунка використовують субрахунки (наприклад, 372 “Розрахунки з підзвітними особами”). Якщо необхідна детальна характеристика об’єктів обліку, то застосовують аналітичні рахунки (наприклад, 3721 “Розрахунки з підзвітною особою Петренко А.Т.”).
             Відповідно до економічного змісту рахунки поділяють на рахунки активів, джерел утворення активів та господарських процесів. Рахунки активів — це рахунки 1—3 класів Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Мінфіну від 30.11.99 р. № 291 (далі — План рахунків). На них обліковують необоротні активи, оборотні активи, відкладені витрати та необоротні активи, призначені для продажу. Рахунки джерел утворення засобів об’єднують рахунки класів 4—6 Плану рахунків та включають джерела власних, залучених засобів, відкладені доходи. Рахунки господарських процесів включають рахунки обліку доходів і результатів діяльності (7 клас) та рахунки обліку витрат (8 і 9 класи).
             Згідно з порядком відображення у фінансовій звітності рахунки класифікують на балансові, номінальні та позабалансові. Балансові рахунки мають початкове та кінцеве сальдо й відображаються в балансі (1—6 класи Плану рахунків). Номінальні рахунки не мають залишків на початок і кінець періоду та використовуються для заповнення звіту про фінансові результати (7—9 класи Плану рахунків). На позабалансових рахунках обліковують активи та зобов’язання, які не належать підприємству або визнання яких на звітну дату неможливе (0 клас Плану рахунків).
              За призначенням та структурою бухгалтерські рахунки поділяють на основні, регулюючі, бюджетно-розподільчі, операційні, фінансово-результатні та інші. Основні, у свою чергу, групують на матеріальні, нематеріальні, грошові, капіталу, розрахунків. Регулюючі рахунки бувають контрактивні й контрпасивні, а операційні рахунки — калькуляційні, збірно-розподільчі, бюджетно-розподільчі.

Поняття про рахунки бухгалтерського обліку

Бухгалтерський рахунок - основна одиниця зберігання інформації, яка після узагальнення всієї бухгалтерської інформації необхідна для прийняття управлінських рішень.

Рахунки бухгалтерського обліку - це спосіб відображення, економічного угруповання та оперативного контролю активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій організації [5].

Облік коштів і джерел на рахунках бухгалтерського обліку здійснюється безперервно і послідовно. Кожен рахунок бухгалтерського обліку має свій номер і назва, показує, які кошти і процеси відображаються на цьому рахунку.

Рахунки мають форму двосторонньої таблиці. Збільшення об'єктів бухгалтерського обліку на рахунках показують окремо від їх зменшення, тому рахунки поділяються на дві частини: ліву і праву. Ліва частина рахунку називається дебетом, права - кредитом

2 Види рахунків: активні, пасивні та активно-пасивні

У залежності від того, облік яких коштів ведеться на бухгалтерських рахунках, вони діляться на активні, пасивні та активно-пасивні рахунки [9]. Облік на бухгалтерських рахунках ведеться тільки в грошовому вираженні.

На активних бухгалтерських рахунках ведеться облік руху активів підприємства, тобто наявності, надходження і вибуття господарських засобів.

Активні рахунки мають такі особливості:

на них відображається наявність та рух господарських засобів і майна підприємства;
сальдо початкове завжди дебетове і показує наявність коштів на початок звітного періоду;

обороти за дебетом відображають отримання коштів;
обороти по кредиту показують вибуття коштів;
сальдо кінцеве завжди дебетове і показує залишок коштів на кінець звітного періоду.

До основних активними рахунками відносяться:

01 - «Основні засоби»;

04 - «Нематеріальні активи»;

10 - «Матеріали»;

20 - «Основне виробництво», - «Готова продукція»;

50 - «Каса»;

51 - «Розрахункові рахунки»;

52 - «Валютні рахунки»;

58 - «Фінансові вкладення» (в акції та інші цінні папери).

На пасивних бухгалтерських рахунках ведеться облік джерел утворення господарських засобів. За аналогією з активними рахунками можна сказати, що на пасивних рахунках ведеться облік руху пасивів підприємства. До основних пасивів або джерел утворення господарських засобів відносяться всі види капіталу, прибутку і зобов'язань підприємства (табл. 3).

Можна дати наступну характеристику пасивному рахунку:

на пасивних рахунках ведеться облік джерел утворення господарських засобів підприємства, тобто капіталу і зобов'язань (заборгованості) підприємства;
сальдо початкове завжди кредитове і показує величину капіталу або наявність зобов'язань підприємства на початок звітного періоду;
обороти за дебетом показують зменшення капіталу або зобов'язань підприємства;
обороти по кредиту показують збільшення капіталу або зобов'язань підприємства;
сальдо кінцеве завжди кредитове і показує величину капіталу або зобов'язань підприємства на кінець звітного періоду.

Сальдо кінцеве розраховується за наступною формулою: Ск = Сп + Ок - Од

До основних пасивними рахунками відносяться:

80 - «Статутний капітал»;

82 - «Резервний капітал»;

83 - «Додатковий капітал»;

99 - «Прибутки та збитки»;

66 - «Розрахунки по короткострокових кредитах і позиках";

67 - «Розрахунки за довгостроковими кредитами і позиками»;

60 - «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»;

68 - «Розрахунки з податків і зборів»;

69 - «Розрахунки по соціальному страхуванню і забезпечення»;

70 - «Розрахунки з персоналом з оплати праці».

Особливу групу складають активно-пасивні рахунки, що поєднують у собі ознаки активних і пасивних рахунків, і служить для відображення розрахункових операцій, де одночасно можуть виникати дебіторська і кредиторська заборгованості. Сальдо на таких рахунках називається розгорнутим. Звичайним порядком його визначити неможливо, для цього необхідні дані аналітичного детального обліку.

Прикладом може служити рахунок «Інші доходи і витрати», по дебету якого відображають інші витрати, а по кредиту - iншi доходи. Порівнюючи обороти за рахунком, визначаємо сальдо, яке може бути або за дебетом рахунка (витрати перевищили інші доходи), або за кредитом рахунка (інші доходи більше інших витрат).

Окремі рахунки можуть мати два залишки відразу. На активно-пасивних бухгалтерських рахунках ведеться облік розрахунків з різними організаціями або окремими особами, тобто облік дебіторської і кредиторської заборгованості.

Наприклад, рахунок «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами» має два залишку, дебетове сальдо показує суму дебіторської заборгованості і відображається в активі балансу, кредитовий залишок - суму кредиторської заборгованості і відображається в пасиві (розгорнуте сальдо) (табл. 4). На підставі таблиці 4 можна зробити висновок, що активно-пасивний рахунок включає в себе два рахунки: активний і пасивний [4].

Якщо підприємство користується залученими або позиковими коштами, то воно має кредиторську заборгованість перед іншими організаціями або окремими особами, які є кредиторами цього підприємства. Якщо підприємству повинні інші організації чи окремі особи, то цих боржників називають дебіторами, а їх заборгованість підприємству - дебіторською.

Дебітори повинні підприємству, а кредиторам повинно саме підприємство. Слово «дебет» утворена від латинського debet, що означає «повинен», а «кредит» - від латинського слова credo, що означає - «вірю».

До основних активно-пасивними рахунками відносяться:

71 - «Розрахунки з підзвітними особами»;

75 - «Розрахунки з засновниками»;

76 - «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами»;

99 - «Прибутки та збитки».

На рахунку 71 ведуться розрахунки з підзвітними особами. Підзвітними особами є працівники підприємства, яким з каси видаються гроші на відрядження або господарські потреби, тобто для купівлі товарів на невеликі суми. Після того як працівник витратив отримані гроші, він повинен відзвітувати, тобто надати рахунки про купівлю товарів, залізничні або авіаквитки, рахунки за готель і т.п. Все це стверджується в авансовому звіті, який здає підзвітну особу. Ці витрати зазвичай списують як виробничі витрати.

Між рахунками та балансом існує тісний взаємозв'язок:

- Кожній статті балансу, як правило, відповідає рахунок, крім випадків, коли окремі статті відображають дані декількох рахунків (наприклад, стаття «Сировина і матеріали» містить залишки по рахунках «Матеріали», «Заготівельні і придбання матеріалів», («Відхилення вартості матеріалів ») або навпаки, залишки по деяких рахунках показуються в балансі кількома статтями (рахунок« Розрахунки з постачальниками і підрядчиками »);

- Рахунки поділяються на активні і пасивні аналогічно статтями балансу;

- Залишки активів і джерел їх утворення показуються на рахунках на тій же стороні, що і в балансі;

- Сума залишків по всім активним рахунках дорівнює підсумку активу (валюті) балансу, а за всіма пасивними рахунками - підсумку пасиву (валюті) балансу;

- Баланс складається на підставі даних рахунків бухгалтерського обліку, а рахунки відкриваються на підставі даних балансу.

Для керівництва господарською діяльністю необхідно мати інформацію про об'єкти бухгалтерського обліку різного ступеня деталізації за обсягом інформації. Тому для отримання різних за ступенем деталізації даних всі бухгалтерські рахунки поділяються на синтетичні, аналітичні рахунки і субрахунки [3].

На синтетичних рахунках відображаються наявність та рух господарських засобів у підсумковій грошовій оцінці.

На аналітичних рахунках облік ведеться більш детально, з розбивкою по конкретних видів засобів, їх відкривають у розвиток відповідних синтетичних рахунків. Облік на аналітичних рахунках ведеться в грошовому і натуральному вираженні (метрах, кілограмах, тоннах, штуках і т.п.).

Субрахунки є проміжної угрупованням коштів між синтетичним і аналітичним обліком.

Синтетичні рахунки є рахунками 1-го порядку, субрахунки - рахунками 2-го порядку, аналітичні рахунки - рахунками 3-го, 4-го і інших порядків.

Схожі:

6 Призначення, функції та складові власного капіталу підприємства Санація балансу є першою фазою двоступінчастої санації. Вона пов'язана зі зміною розмірів та структури першого розділу балансу підприємства...	Лекція 20. Загальні підходи до формування та обліку витрат діяльності підприємства Відповідно до пункту 4 П(С)БО 3 під витратами розуміють зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань,...
УПРАВЛІННЯ ФОРМУВАННЯМ ТА ОБЛІК ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ ПІДПРИЄМСТВА Загальна інформація про підприємство та економічний аналіз діяльності підприємства	DO11 ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ В СВІТІ ТА В УКРАЇНІ У статті робиться історичний екскурс для визначення ролі людського капіталу. Розглядаються негативні фактори розвитку людського капіталу...
РОЛЬ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАПІТАЛУ У ФОРМУВАННІ ІННОВАЦІЙНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ Автором уточнено та поглиблено сутність, функції і структуру інтелектуального капіталу, досліджено та удосконалено теоретико-методологічні...	Національний банк України Розмір статутного капіталу становить 10 мільйонів гривень. Розмір статутного капіталу може бути змінений за рішенням Ради Національного...
3 Міжнародний ринковий механізм перерозподілу фінансових ресурсів і капіталу У процесі кругообігу капіталу формується капітал у грошовій формі, що являє собою фінансові ресурси	Аудиторський Висновок (Звіт незалежного аудитора) щодо фінансової... Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ГРОШІ ТА КАПІТАЛ» (надалі – Товариство) у складі
2. Поняття та склад фінансової системи України Загальна характеристика державних органів, що здійснюють керівництво фінансовою діяльністю	ІНВЕСТИЦІЙНІ ЦІЛІ ЕКСПОРТЕРА КАПІТАЛУ ТА ЇХ ВІДПОВІДНІСТЬ ОЧІКУВАННЯМ РЕЦИПІЄНТА Подальше дослідження та прогнозування впливу іноземного капіталу на структуру економічної системи країни-реципієнта є перспективним...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання