OC77 Удосконалення статистичної оцінки обсягів тіньової економіки як пріоритетний напрям розвитку системи національних рахунків

OC77 Удосконалення статистичної оцінки обсягів тіньової економіки як пріоритетний напрям розвитку системи національних рахунків Робота присвячена дослідженню методичних аспектів статистичної оцінки тіньової економіки, специфиці їх застосування в сучаних умовах їх господарювання, а також напрямам удосконалення методологічного та методичного забезпечення оцінки обсягів тіньової економіки та їх порівнянності з системою національних рахунків. Ключові слова: тіньова економіка, методичне забезпечення, статистична оцінка, система національних рахунків. The article contains the study of methodical aspects of the statistical valuation of the shadow economy, specifics of its application in the contemporary economical conditions, its improvement and support of the comparing shadow economy’s scales with the system of national accounts. Keywords: shadow economy, methodical support, statistical valuation, system of national accounts. Проблема відображення тіньової економіки в даних офіційної статистики останніми роками знаходиться в центрі уваги світової економічної науки. Неврахування розмірів тіньового сектору призводить до значних викривлень в оцінці основних макроекономічних показників і факторів, що їх визначають. Це у свою чергу спричиняє хаос в економічній політиці, не говорячи вже про те, що значні масштаби неформальної господарської діяльності можуть загрожувати економічній безпеці держави. Крім того, мають місце значні відмінності між офіційно визнаними методиками обчислення показників тінізації економіки, а це впливає на достовірність аналізу макроекономічної ситуації в країні. Саме тому методологічні проблеми та проблеми методичного забезпечення оцінювання масштабів тіньової економіки та їх порівнянності з міжнародною системою національних рахунків набувають особливої актуальності в сучасних умовах економічної діяльності. Дослідженню проблем оцінки обсягів тіньової економіки присвячені роботи провідних вітчизняних науковців – Базилевича В.Д., Варналія З., Ковальчука Т., Мазур І., Мандибури В., Моторина Р., Турчинова О. Серед закордонних науковців слід відмітити праці Арваї Я., Блейдса Д., Бокун Н., Дадалко В., Дрекслера Л., Шнайдера Ф. Метою роботи є дослідження основних методологічних засад та методичних підходів до оцінювання обсягів тіньової економіки України та визначення напрямів удосконалення існуючих методик з метою розроблення заходів, спрямованих на зменшення тіньової діяльності. Методологічною основою роботи стали загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, серед них: діалектичний та системний підходи до розкриття сутності тіньової економіки, методи індукції – на етапі збору, систематизації і обробки інформації і дедукції – у процесі теоретичного осмислення проблеми; аналізу та синтезу, порівняння для поєднання різних складових економічних явищ в єдиному процесі, логічного аналізу – при визначенні проблем і пріоритетних напрямів існуючих методик оцінки обсягів тіньової економіки, економіко-статистичні методи – при визначенні взаємозв’язків і взаємозалежностей. Значні розміри тіньової економіки в країнах світу почали викликати занепокоєння міжнародної економічної і політичної спільноти (рис. 1). Це пов’язане з тим, що, по-перше, економічні та соціальні умови на макро- і мікрорівнях не можна точно і правильно оцінити, якщо значна частина основної економічної діяльності не відображена у офіційній статистиці. Наприклад, офіційне число безробітних може приховувати той факт, що невідома частина їх насправді працює й отримує доходи від неофіційної діяльності. В результаті будь-яка спроба подолати безробіття на макрорівні виявляється недоцільною. [1, c.5] По-друге, тіньова економічна діяльність призводе до втрати державою бюджетних доходів, оскільки суб’єкти цієї діяльності зазвичай уникають сплати податків і внесків до фонду соціального страхування. По-третє, поширення такого явища, як тіньова економіка знижує ефективність ведення офіційної господарської діяльності. Наприклад, скорочення виробничих витрат через ухилення від сплати податків і внесків до фонду соціального страхування спричиняє нечесну конкуренцію між офіційними та неофіційними економічними одиницями і відкриває шлях до менш продуктивної діяльності для поглинаня зростаючої частки доступних ресурсів. [1, c. 6] Саме тому з метою статистичного вимірювання обсягів тіньової економіки та оцінки її впливу на загальний стан економіки був розроблений ряд відповідних методів і прийомів. Рис.1. Розмір тіньової економіки країн Європи у 2010 р., % (за даними журналу «Есоnomics») Сучасні методи оцінки тіньової економіки можна умовно об’єднати у дві великі групи: методи мікрорівня і методи макрорівня (рис. 2). До методів мікрорівня належать: опитування населення, експертів та вибіркові обстеження суб’єктів економічної діяльності. При проведенні опитувань припускається, що частина респондентів є активними чи пасивними учасниками тіньової діяльності. На основі отриманих даних робиться оцінка тіньової складової сектора або регіону країни; Методи мікрорівня Метод співставлень Метод спеціальних розрахункових показників Метод стереотипів Метод коректуючих показників Рис. 2. Методи оцінки масштабів тіньової економіки аналіз податкових перевірок і даних правоохоронних органів. За допомогою цього методу з усіх перевірених платників податків виявляється кількість порушників, що приховують частину отриманих доходів. Припускаючи, що вибірка є репрезентативною стосовно всіх платників податків, розраховується загальний неврахований дохід по країні в цілому; [3, c.354] спеціальні методи економіко-правового аналізу. З цих методів можна виділити три види: а) метод бухгалтерського аналізу; б) метод документального аналізу; в) метод економічного аналізу. Метод бухгалтерського аналізу передбачає дослідження бухгалтерського обліку для виявлення облікових невідповідностей та відхилень. Метод документального аналізу – це дослідження бухгалтерських документів на наявність невідповідностей у зовнішньому оформленні та змісті облікових документів. Метод економічного аналізу дозволяє виявити причини відхилення від нормальної економічної діяльності. Існують 4 різновиди цього методу, які використовуються для виявлення економічних злочинів: метод співставлень; метод спеціальних розрахункових показників; метод стереотипів; метод коригуючих показників.[2, c.150] Недоліки методів мікрорівня полягають в тому, що вони можуть надати тільки точкову оцінку тіньової економіки. Фактично, вони не можуть надати оцінок розвитку і зростання тіньової економіки протягом певного періоду часу, якщо відповідні джерела інформації регулярно не поновлюються з використанням тих самих методик проведення вибірок і збирання даних. Крім того, взагалі малоймовірно, щоб вони могли охопити всі види тіньової діяльності, і тому вони можуть надати тільки нижні оцінки цієї діяльності. З іншого боку, перевагою цих методів є те, що вони можуть надати детальну інформацію про обсяг неофіційної економічної діяльності у виробничому секторі, а також про структуру і напрями діяльності тих, хто працює у тіньовій економіці. Ці методи також можуть надавати корисну інформацію для аналізу й оцінки соціальної політики, якщо її поєднувати з інформацією, отриманою з обстежень про доходи і витрати домогосподарств.[3, c.355] До методів макрорівневої оцінки належать: 1) метод аналізу розбіжностей даних офіційної статистики. У найбільш часто використовуваному варіанті цього методу аналізується різниця між валовим внутрішнім продуктом, розрахованим як сукупний дохід від виробничої діяльності, і загальними видатками на купівлю товарів і послуг. Перевищення другого показника над першим буде свідчити про наявність неврахованих доходів, які були отримані в ході тіньової діяльності. Аналіз розрахунків за цією методикою, заснованих на даних офіційної статистики, не може дати об’єктивних результатів, оскільки ці дані занижуються через приховування підприємствами реальних обсягів господарської діяльності та наявності значного неформального сектору. Тому отримані дані можливо інтерпретувати як нижню межу тіньової економіки; 2) метод оцінки неврахованої вартості. Для оцінки тіньової економіки проводиться перевірка на достовірність офіційних рахунків створення і використання ВВП, виявляються протиріччя, простежується зміна вартісних показників у процесі створення доданої вартості з урахуванням зміни обсягів продукції, яка випускається в натуральному виразі. Дані уточнюються шляхом вибіркових перевірок і спостережень. Цей метод вимагає значних витрат часу, знання національної статистичної системи, проведення значного обсягу спостережень і опитувань; 3) монетарні методи, які застосовуються при аналізі процесів, пов’язаних з попитом на гроші, оборотністю і формою використання грошових коштів. Ці методи базуються на врахуванні особливостей обертання грошової маси при обслуговуванні офіційної і тіньової економік. Найчастіше тіньову економіку досліджують за допомогою методів, які ґрунтуються на вивченні попиту на готівкові гроші. При цьому припускається, що при здійсненні тіньової діяльності використовуються більшою мірою готівкові кошти. Отже, при зростанні попиту на них у розрахунковому періоді порівняно з базисним, за який приймають період часу, у якому обсяги тіньової економіки були значно меншими і їх можна прирівняти до 0, буде слугувати індикатором підвищення рівня тіньової економіки. При використанні цих методів необхідно враховувати, що вони дають значну похибку, оскільки зміни співвідношення готівкових грошей і вкладів відбуваються не тільки під впливом поширення тіньових явищ. На це співвідношення діють й такі чинники, як рівень податкового навантаження, інфляційні процеси, співвідношення попиту і пропозиції на товари, які реалізуються у роздрібній торгівлі, а припущення про відсутність тіньових процесів протягом певного періоду часу є некоректним; [3, c.356] 4) економетричні методи базуються на припущені, що підпільна діяльність є наслідком високих ставок податків і готівкові кошти використовують в основному в тіньових операціях. Ця група методів, як правило, застосовується для оцінки тіньової економіки промислово розвинених країн; 5) структурні методи засновані на використанні інформації про розміри тіньового сектору в різних сферах економічної діяльності: а) в експертному методі на основі існуючої інформації експертним шляхом визначаються розміри тіньової економіки в кожній галузі виробництва товарів і послуг. Оцінка розмірів усієї тіньової економіки країни здійснюється шляхом зважування розмірів тіньової економіки в окремих секторах з частками цих секторів у ВВП. Даний підхід дає можливість порівнювати рівні тінізації різних галузей економіки. [3, c.356] б) метод зіставлення галузей ґрунтується на припущенні, що рівні тінізації окремих галузей пропорційні рівню тінізації всієї економіки і співвідношення галузевих рівнів тінізації змінюється незначно. Для отримання оцінки тіньової економіки проводяться детальні дослідження в одній із галузей, а також визначаються співвідношення в рівнях тінізації інших галузей економіки по відношенню до тієї, де проводяться дослідження. Недоліки цього методу схожі на недоліки методів мікрорівня. 6) До спеціальних методів оцінки обсягів тіньової економіки належать метод оцінки за показником зайнятості та метод стійких взаємозв’язків. а) метод оцінки за показником зайнятості заснований на припущенні, що зниження офіційного рівня зайнятості викликає переміщення робочої сили з офіційного сектора у тіньовий. Для оцінки розмірів тіньової економіки щодо валового внутрішнього продукту на основі даних про зайнятість в тіньовому секторі необхідно визначити продуктивність праці в цьому секторі, що досягається за допомогою опитувань і обстежень. [3, c.357] б) метод стійких взаємозв’язків передбачає визначення обсягів тіньової економіки як різниці між реальним (з урахуванням тіньової економіки) і офіційним ВВП. При цьому реальний валовий внутрішній продукт розраховується через показник питомого енергоспоживання. Такий підхід є особливо прийнятним для країн з перехідною економікою, зокрема України. Також необхідно звернути увагу до методик оцінки масштабів тіньової економіки, які були безпосередньо впроваджені в Україні. Існують дві офіційні методики оцінювання обсягів тіньової економіки України: методика Державного комітету статистики України та підхід Міністерства економіки України. Держкомстат України розробив та регулярно використовує методику визначення обсягів тіньової економіки в рамках Програми розвитку системи національних рахунків. [1, c.50] Основна мета – моніторинг тенденцій тіньового сектору економіки на щорічній основі. За допомогою цієї методики стає можливим оцінити обсяги тіньового виробництва на загальнонаціональному рівні. Підхід Міністерства економіки України до оцінювання розміру тіньової економіки був розроблений як засіб відстежування розвитку загального обсягу тіньової економіки для формування стратегії економічного розвитку на макрорівні. Але рівні тінізації економіки України, розраховані за допомогою цих методик, дуже різняться між собою, що свідчить про методологічну, методичну та організаційну недосконалість офіційних підходів (рис.3). Рис.3. Розмір тіньової економіки в Україні у 2002-2010 рр., % (за даними Мінекономіки України та Держкомстату України) Тому, не дивлячись на певні досягнення статистики в оцінюванні розмірів і масштабів тіньової економіки, методологічні засади та методичне та інформаційне забезпечення розрахунків обсягів діяльності у тіньовому секторі потребує суттєвого удосконалення. Так, серед основних недоліків слід виділити відсутність системного підходу при формуванні досліджуваної сфери економічної діяльності. Також, на нашу думку, більшу увагу слід приділити розробці інструментарію дослідження всіх сторін виробничого процесу в тій частині економіки, яка відноситься до її тіньової складової. Крім того, необхідно розширити статистику тіньової економіки, доповнивши її розділами, які б відображали перерозподільні процеси, пов’язані у першу чергу з тіньовою діяльністю (як в економічній, так і неекономічній сферах). До найбільших проблем в оцінках тіньової економіки, з якими стикається українська статистична служба відносяться: по-перше, проблеми інформаційного забезпечення, пов’язані з відсутністю реєстрації окремих економічних одиниць, а також з викривленням або ненаданням даних зареєстрованих суб’єктів; по-друге, організаційні проблеми підготовки та проведення статистичного спостереження. Саме тому для вирішення проблем реформування забезпечення оцінювання розмірів тіньової економіки у системі національних рахунків, необхідна система заходів, яка буде спрямована на: Виявлення пріоритетних напрямів розрахунків. Пріоритетними напрямами повинні стати: покращення поточної оцінки тіньової економіки та забезпечення повноти розрахунку ВВП та його основних компонентів; забезпечення аналізу тіньової економіки в секторальном розрізі; концентрація зусиль на оцінці неврахованої, але незабороненої законом діяльності; удосконалення методів оцінки неформального сектору економіки (значна частина тіньової економіки) Удосконалення інформаційної бази за наступними напрямами: розвиток регістра підприємств; поетапна реалізація програми економічних переписів; виділення та вивчення характерних типів господарюючих суб’єктів; уточнення стратегії збору даних, враховуючи тип і розмір підприємства ; підвищення рівня надання даних та їх достовірності; удосконалення дослідження домашніх господарств (бюджетів домашніх господарств та робочої сили); проведення спеціальних вибіркових спостережень; формування інформаційної бази для використання непрямих методів кількісної оцінки тіньової економіки (наприклад, впровадження адміністративних регістрів). [4, c.101] Розроблення системи розрахунків, яка включає: а) впровадження методу товарних потоків шляхом: розподілу випуску за товарними групами; розподілу експорту та імпорту за товарними групами; розподілу податків і субсидій на продукти, торгово-транспортних націнок за товарними групами; розподілу загального обсягу ресурсів між елементами використання; б) систему натуральних і вартісних балансів сільськогосподарської продукції у господарствах населення, які забезпечують узгодження даних про ресурси та використання продукції; в) комбінування різноманітних методів розрахунку. Наприклад, було б доцільним поєднати дослідження прихованої оплати праці по регіонах та вивчення структури розподілу великих покупок по регіонах для виявлення прихованих доходів; г) розширення альтернативних оцінок; д) використання математичних моделей з додаванням «італійського підходу» (метод витрат праці). Підвищення аналітичних можливостей розрахунків оцінювання тіньової економіки у розрізах тіньової економічної діяльності некорпоративних підприємств у секторі домашніх господарств, ринкових виробників, неринкових виробників, тіньової економічної діяльності юридичних осіб. У зв’язку з тим, що у країнах з перехідною економікою неформальний сектор економіки відіграє значну роль у формуванні доходів та зменшенні рівня бідності населення, актуально в рамках міжнародних статистичних стандартів розвивати самостійну статистику неформального сектору та виробництва домашніх господарств для власного використання, що передбачає ширше використання у розрахунках балансового методу, удосконалення програми обстеження домашніх господарств та зайнятості населення. [4, c.105] Також розвиток статистики тіньової економіки повинен бути спрямований на рішення організаційних проблем, які можуть бути як статистичного, так і нестатистичного характеру. До перших слід віднести забезпечення конфіденційності даних та проведення роз’яснювальної роботи серед респондентів щодо мети спостереження та можливих напрямів використання інформації, а також обстеження підприємств і домашніх господарств на засадах міжнародних стандартів. До другої групи проблем слід віднести економічні та законодавчі механізми: забезпечення сталого економічного зростання та розроблення ефективного податкового механізму. Висновки. Викривлення даних макроекономічної статистики внаслідок поширення тіньової економіки не тільки на загальнонаціональному, але й світовому рівні призвело до створення різноманітних методів кількісної оцінки цього явища. Усю сукупність методів можна умовно поділити на дві групи: методи мікрорівня та методи макрорівня. До методів мікрорівня відносять опитування населення, експертів та вибіркові обстеження суб’єктів економічної діяльності, аналіз податкових перевірок і даних правоохоронних органів, спеціальні методи економіко-правового аналізу. Методи макрорівня – це метод розбіжностей, метод оцінки неврахованої вартості, монетарні методи, економетричні методи, структурні методи, спеціальні методи. Окремо можна виділити офіційні методики Міністерства економіки України та Державного комітету статистики України. Усі ці методи мають свої переваги та недоліки, що свідчить не тільки про необхідність їх комплексного використання але й про їх подальше удосконалення, яке, на нашу думку, потрібно здійснювати за наступними напрямами: виявлення пріоритетних напрямів розрахунків, удосконалення інформаційної бази, розроблення більш досконалої системи розрахунків. Література Куссулакос Я., Саріогло В,, Терещенко Г. Неофіційна економіка в Україні: вимірювання та оцінка впливу на доходи населення. Навчальний посібник – К. – 2010. – 136 с. Мазур І. Детінізація економіки України: теорія та практика – Київ – 2006. – 239 с. Огреба С.В. Статистичне оцінювання масштабів тіньової економіки України // Прикладна статистика: проблеми теорії та практики. Зб. наук. пр. Вип. 6. – 2010. – с.353 – 359. Рябушкин Б.Т. Чурилова Э.Ю. Методы оценки теневого и неформального секторов экономики – М. – 2002. – 143 с. Соціально-економічне становище України за 2009 рік. - Повідомлення Державного комітету статистики України.

Схожі: