-
 У даному курсі ми надали доступну інформацію для тих хто збирається здавати ЗНО з біології. У ньому знаходиться все необхідне для того, щоб здати успішно ЗНО. Ми старалися зробити все як найкраще для вас, тому навіть ті хто немав ніякого поняття про біологію, із легкістю все зрозуміє. Також найближчим часом вийдуть курси по Зоології, Анатомії та Загальній біології. Все це ми розмістим у нашій групі, перейти до якої ви зможете по даній силці http://vk.com/club45795169
|
Рослинна клітинна
Клітина – основний структурний, функціональний і відтворюючий елемент живої матерії.
У 1665 році англійський фізик Роберт Гук вперше відкрив клітину. Також була відкрита клітинна теорія Матіосом Шлейдоном та Теодор Шванном.
Сучасна клітина теорія містить такі положення :
Клітина являє собою основу структурної і функціональної організації рослин і тварин;
клітини рослин і тварин подібні за будовою і розвиваються аналогічно;
Клітини всіх організмів мають мембранну будову;
Ядро клітини є її головним регулярним органоїдом;
Клітинна будова живих організмів свідчення єдності їхнього походження.
Рослинна клітина складається з поверхневого апарату, цитоплазми і ядра. До поверхневого апарату входить:
плазматична мембрана
надмембранні структури
підмембранні структури
Надмембранною структурою рослинних клітин є – оболонка, або клітинна стінка ( яка складається з целюлози).
Клітинна оболонка – це мертве утворення, що розміщується на поверхні плазматичної мембрани. Вона є проникна для води та газів. До її складу входить: целюлоза, геміцелюлоза, пектин.
Підмембранні комплекси клітини – мікронитки , мікротрубочки , пелікула. В цитоплазмі є внутрішній цитоскелет, що складається з мікротрабекулярної системи, мікротрубочок і мікрофіламентів.
Мікротрабекулярна система являє собою мережу з тонких фібрил, які зв’язують всі внутрішньоклітинні компоненти.
Мікротрубочки являють собою порожнисті нерозгалужені циліндри, які виконують опорну функцію в клітині, надаючи їй певної форми.
Вони також утворюють веретено поділу та забезпечують переміщення клітинних органел.
Мікрофіламенти – тонкі нитки, розташовані у всій цитоплазмі клітини. Мікрофіламенти утворюються із білка актину.
Внутрішньоклітинна речовина ( цитоплазма ) являє собою складну систему, що містить воду та різні сполуки.
Цитоплазма – внутрішнє середовище оточене мембраною, що забезпечує взаємодію органоїдів.
Органели – це постійно диференційовані ділянки цитоплазми, які мають певні функції і будову. До органел відносять : Ендоплазматичну сітку, рибосоми, лізосоми , Комплекс Гольджі, мітохондрії, пластиди, клітинний центр, мікротрубочки.
Клітинний центр ( центріолі) – це не мембранні органели, округлої форми.
Функції:
Формування веретена поділу;
Ендоплазматична сітка ( ЕПС ) – це система каналів і порожнин. Розрізняють два типи ЕПС:
Зерниста (містить рибосоми)
Гладенька ( не містить рибосоми )
Функції:
У зернистій ЕПС відбувається синтез білка;
У гладенькій ЕПС здійснюється накопичення жирів і вуглеводів;
Транспорт;
Утворення вакуолей;
Комплекс Гольджі – складчаста сітка порожнин, трубочок та міхурців навколо ядра :
Функції :
Накопичує та виводить із клітини продукти обміну речовин;
Бере участь у синтезі лізосоми;
Лізосоми - одномембранні органели вакуолярної системи клітин.
Функції:
Містить ферменти для розщеплення жирів, вуглеводів та білків;
Вакуолі – відносно великі одномембранні органоїди, наповнені клітинним соком. У вакуолях нагромаджуються поживні речовини, солі та інші. Вони здатні осмотичним шляхом поглинати воду.
Функції:
Накопичує поживні речовини;
Регулюють осмотичний тиск в клітині;
Іноді виконують спеціалізовані функції: скоротливі вакуолі, травні вакуолі ;
Мітохондрії – це двомембранні органоїди клітини.
Функції:
Пластиди – двомембранні органоїди. Існує три види пластид :
Хлоропласти ( зелені пластинки беруть участь у фотосинтезі )
Хромласти ( зафарбовані листки , від них залежить колір рослин )
Лейкопласти ( безбарвні пластинки, зберігають запаси поживних речовин)
Ядро – найважливіший компонент клітини, що забезпечує збереження та реалізацію генетичної інформації.
Функції:
Збереження спадкової інформації;
Реалізація спадкової інформації шляхом синтезу білка;
Передача спадкової інформації;
Тканини
Ботаніка - Це наука яка вивчає рослини їх походження розвиток зовнішню і внутрішню будову класифікацію географічне поширення .
Тканина – Це Група клітин які виконують спільну функцію і мають спільну будову.
Наука поділяє рослині тканини таким чином .
Корінь
Корінь це – вегетативний орган рослини, який виконує наступні функції ;
Підтримує рослину у ґрунті;
Абсорбує воду з поживними речовинами;
Виділяє у грунт вуглекислий газ а також слиз;
Запасає поживні речовини ;
Бере участь у вегетативному розмноженні;
Типи коренів
Головний – він утворений з ембріона насінини, він є центральний найбільший корінь;
Бічні – вони ростуть на головному корені;
Додаткові – вони ростуть на стеблах і підтримують рослину у ґрунті ;
Кореневі системи
Стрижньова – добре розвинений головний корінь ;
Мичкувата - корінь утворений з великої кількості додаткових коренів ;
Змішана – має добре розвинений головний та численні додаткові корені. Які ростуть на стеблі( наприклад капуста соняшника ) .
Зони кореня
Чохлик – вкриває кінчик кореня рослини утворений з твірної тканини;
Чохлик захищає корінь при пересуванні, у грунт клітини чохлика відшаровуються і на їх місці з являються нові ;
Зона поділу – утворена з твірної тканини з дрібних клітин які щільно прилягають одна до одної і швидко діляться ;
Зона розтягування – клітини продовгуваті, також щільно розташовані одна до одної, швидко діляться і завдяки зонам поділу і розтягування корінь росте у довжину. Тут виникає сила яка проштовхує корінь у грунт;
Сосна – вкрита кореневими волосками які мають довжину 1-2 см і мають здатність втягувати воду з живильними речовинами. Кореневі волоски можуть рости до 20 діб і на їхніх місцях виникають нові по мірі росту зони, які мають довжину 1-2 см .
Провідна – (зона бічних коренів ) Найдовша зона кореня яка містить провідні судини і при переносі води з поживними речовинами до стебла ;
Внутрішня будова кореня
Якщо розрізати корінь поперек ми побачимо, що він складає ться з наступних шарів: Епіблема – це видозміна кори, під нею розміщена первина кора, яка є багато шаровою. Тут накопичується багато поживних речовин, також відбувається синтез речовин в центральному циліндрі. Перицикл – це твірна тканина, яка дає початок бічним кореням і її називають кортиковим шаром, внутрішній вміст перецикла паранхімальна тканина, в ній є пучки провідних судин які оточені механічною тканиною.
Ріст кореня
Ріст кореня залежить від вологості та родючості ґрунту, температури і вмісту у ґрунті кисню, а також від фотосинтезу, який відбувається в стеблі.
Видозміни кореня
Корені які виконують додаткові функції називають видозміненими. Розрізняють:
Кореневі бульби у них запасаються поживні речовини ( наприклад жоржина ).
Коренеплоди також запасають поживні речовини ( морква, редиска ).
Повітряні ростуть на стеблі і захоплюють кисень та поживні речовини (орхідея, ліани) .
Дихальні ростуть в гору , наприклад у рослин які живуть у болотах (болотяний кипарис ) .
Ходульні (Опорні), вони утримують рослину , наприклад (у фікуса ).
Корні присоски утворюються у рослин паразитів ( натина вовчок) .
Корні причіпки характерні для лазячих рослин ( фікус ).
Симбіотичні ростуть разом з грибами .
Пагін
Пагін - утворений з бруньки, стебла, листка .
Брунька
Це зачатковий пагін, який має апікальну твірну тканину і здатний деякий час зберігати твірну тканину від зовнішнього впливу. Всі бруньки вкриті лусочками, у деяких рослин на поверхню виділяються клейкі речовини, які захищають від проникнення бруду води, бактерій, холоду. Брунька яка вкрита лусочками називається – закрита, а невкрита - гола. Бруньки поділяються на :
Генеративні – квітка
Вегетативні – корінь та пагін
За місцем розташування на стеблі :
Верхівкові – забезпечують ріст рослини вверх
Бічні – забезпечують ріст бічних пагонів
Ріст стебла буває:
Стебло
Стебло це - вегетативний орган рослини, який виростає з зачаткового пагона рослини і забезпечує зв'язок рослини з навколишнім середовищем, та виконує наступні функції:
Несе на собі листки бруньки плід;
Бере участь у фотосинтезі і газообміні;
Всмоктує поживні речовини;
Бере участь у розмноженні;
За формою стебла поділяють на:
Циліндричні – злаки ;
Тригранне – (осока, смикавець )
Чотиригранне – ( м’ята, глуха кропива )
Багатогранне – (щавель, кактус )
Округле – ( береза, дуб, сосна, ялина )
Також поділяються на :
Стоячі – злаки
Повзучі – конюшина
Виткі – берізка
Чіпкі – виноград
Серцевина
Утворена з основної тканини, в якій запасаються поживні речовини, у деяких рослинах клітини руйнуються і утворюється дупло .
Видозміни стебла поділяються на Надземні та Підземні .
Надземні
Колючки - допомагають у захисті стебла від поїдання.
Вусики – слугують для розмноження.
Листок
Вегетативний орган рослини, який забезпечує взаємозв’язок рослин з навколишнім середовищем . Листок здійснює фотосинтез, накопичує поживні речовини,а також бере участь у диханні та вегетативному розмноженні .
Складається з черешка листової пластинки.
Розрізняють листки: Сидячі та Черешкові
Типи розташування листка:
Спіральне
Супротивне
Мутовчасте
Типи жилкування:
Паралельне
Дугове
Сітчасте
Дихотомічне
Внутрішня будова листка:
Епідерма
Продихи
Жилка
Губчаста тканина
М’яка
Стовпчаста
Якщо розрізати листову пластинку поперек ми побачимо, що вона вкрита епідермою. Це жива тканина яка складається з шарів клітин, які не містять хлоропластів в епідермі, а містяться продихи . Через продихи, до листка потрапляє кисень та відбувається випаровування зайвої води. Продихи розміщені з верху пластинки . Продихи відкриваються в ночі і вони регулюють вміст води. М’якоть листочка утворена з основної паренхіми і складається з двох тканин: а) стовпчаста - утворена з клітин які розташовуються одне коло одного у вигляді стовпчиків клітин, тут відбувається фотосинтез. До листків через продихи потрапляє СО2 , а з кореня потрапляє CO2+H2O які переносяться до хлоропластів, і в результаті хімічних реакцій відбувається фотосинтез, в процесі якого утворюється глюкоза яка перетворюється на крохмаль і виділяє кисень .
Листки вбирають кисень і виділяють вуглекислий газ ( СО2 ). Жилка утворена з судин трахеї, а ситоподібні трубки оточені механічною тканиною і слугують для проходження води та мінеральних речовин .
Видозміни листка
Листки які виконують додаткову функцію називаються видозміненими .Вони виконують такі функції :
Накопичення води ( алое )
Накопичення речовин ( Капуста )
Колючки захисна (кактус)
Перетравлюють комах ( Росичка )
Беруть участь у вегетативному розмножені( фіалка )
Внутрішня будова стовбура
На поперечному розрізі стовбура ми побачимо такі шари:
Кора
Камбій
Деревина
Серцевина
Кора - зовнішній шар і складається з наступних шарів клітин:
Корок - який утворився з епідерми;
Основна тканина утворена з запасної тканини виконує функцію газообміну;
Луб - містить провідну ситоподібну трубку та механічну паренхіму;
Скупчення провідних трубок камбію, розміщені між корою та деревиною тканини. Клітини камбію розташовані у будові кори.
Деревина – вона містить ситоподібну трубку, які утримують корінь. Від кори до серцевини кільця вказують скільки років деревині.
Будова квітки
Квітка – являє собою вкорочений видозмінений нерозгалужений пагін, усі частинки якого пристосовані до функції розмноження . Основні елементи будови квітки є: квітконіжка, квітколоже, оцвітина, андроцей( сукупність тичинок ) та гінецей ( сукупність плодолистиків ).
Сукупність пелюстків - називається віночок . який буває зрослопелюстковий ( із пелюсток які зрослися) та роздільнопелюстковим ( із вільних пелюстків) . Віночок та чашечка утворює - оцвітину .
Оцвітина буває:
Проста – наявний віночок або чашечку .
Подвійна – Має чашечку і пелюстки.
Розрізняють квітки:
Одностатеві – наявність тичинки або маточки .
Двостатеві – Мають тичинки і маточки
Рослини поділяють на:
Однодольні – на одній рослині розміщені як жіночі так і чоловічі квіти (огірки, гарбузи, кукурудза)
Дводольні – розташовані на різних рослинах (тополя, верба).
Суцвіття – сукупність квіток, які об’єднані спільною віссю.
Прості
Складні суцвіття
|