|
Скачати 1.21 Mb.
|
ЗАТВЕРДЖЕНОНаказ Міністерства аграрної політики України 06.06.2002 № 154 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.06.2002 за № 516/6804 ІНСТРУКЦІЯ з бонітування великої рогатої худоби м`ясних порід
1.1. Ця Інструкція, розроблена на виконання Закону України “Про племінну справу у тваринництві”, визначає порядок проведення бонітування великої рогатої худоби м’ясних порід. 1.2. Бонітування великої рогатої худоби м’ясних порід – комплексна оцінка худоби за племінними і продуктивними якостями, яка проводиться в усіх господарствах незалежно від належності та підпорядкованості, що мають племінних тварин. 1.3. Мета бонітування – визначення комплексного класу худоби, у залежності від якого визначається їх племінне та виробниче призначення. 1.4. Бонітування великої рогатої худоби м’ясних порід проводиться щорічно відповідно до наказу Міністерства аграрної політики України. 1.5. Організацію проведення бонітування здійснюють Міністерство агропромислового комплексу Автономної Республіки Крим, головні управління сільського господарства і продовольства обласних державних адміністрацій разом із галузевими структурними підрозділами Мінагрополітики й науково-дослідними установами УААН. 1.6. Бонітування великої рогатої худоби м’ясних порід проводиться протягом року при досягненні тваринами певного віку. 1.7. Бонітуванню підлягає усе племінне поголів’я, за винятком молодняку віком до 6-ти місяців та тварин на відгодівлі. 1.8. Бонітування поголів’я великої рогатої худоби м’ясних порід проводить комісія, до складу якої входять: спеціалісти господарства (зоотехніки та ветеринарні спеціалісти) - за призначенням керівника підприємства; представники управлінь сільського господарства і продовольства р айонних державних адміністрацій - за наказом управлінь сільського господарства і продовольства районних державних адміністрацій; фахівці з відповідною кваліфікацією, що пройшли атестацію, галузевих підприємств,об’єднань, асоціацій тощо, селекційних центрів, наукових установ. 1.9. Перед бонітуванням комісія проводить: перевірку ідентифікаційних номерів тварин і при необхідності їх відновлення; зважування тварин і визначення їх вгодованості; узяття промірів тварин відповідних статево-вікових груп; перевірку відтворної здатності корів і бугаїв; підведення підсумків оцінки бугаїв за власною продуктивністю та якістю потомків; уточнення записів племінного обліку. 1.10. При бонітуванні комісія: проводить огляд худоби, аналізує показники її власної продуктивності, продуктивності батьків та потомків, заповнює відповідні форми обліку; оцінює худобу за основними ознаками, які характеризують її продуктивність та племінні якості; присвоює за основними ознаками такі комплексні класи: еліта-рекорд, еліта, І клас, ІІ клас. 1.11. Худобу, що не відповідає мінімальним вимогам для визначення класу, оцінюють як некласну. 1.12. Худобу, на яку відсутні необхідні дані, за якими визначають комплексний клас, відносять до нерозподіленої за класом. 1.13. За результатами бонітування складається звіт (форма № 7-м’яс) за станом на 1 січня наступного року, який подається підприємством (господарством): до 20 січня – до управлінь сільського господарства районної державної адміністрації - для затвердження; до 1 лютого - організаціям (установам), визначеним Міністерством аграрної політики України, – для зведення. 1.14. Організації (установи), визначені Міністерством аграрної політики України: проводять аналіз результатів бонітування худоби в розрізі порід, типів та статевовікових груп; визначають племінну цінність стад; затверджують класність пробонітованої худоби; подають зведені дані та аналіз бонітування до Міністерства аграрної політики України до 25 лютого наступного року. 1.15. Зведені дані та аналіз бонітування використовуються для розробки і коригування програм селекції у м’ясному скотарстві. 2. Основні ознаки при визначенні комплексного класу худоби м’ясних порід
3. Оцінка та визначення класу худоби м’ясних порід за основними ознаками 3.1. Визначення класу за живою масою 3.1.1. Визначення класу за живою масою бугаїв та корів проводиться згідно з мінімальними вимогами до живої маси бугаїв і корів м’ясних порід для визначення класу при бонітуванні (додаток 1). 3.1.2. Визначення класу за живою масою молодняку проводиться згідно з мінімальними вимогами до живої маси молодняку великої рогатої худоби м’ясних порід для визначення класу при бонітуванні (додаток 2). 3.1.3. Бугаїв-плідників і корів до 5-річного віку, а також молодняк оцінюють за даними останнього зважування. 3.1.4. Тварин старше 5 років оцінюють за вищою живою масою. 3.2. Визначення класу за конституцією та екстер’єром 3.2.1. Дорослих тварин оцінюють за конституцією та екстер’єром за 100-бальною шкалою. 3.2.2. Бугаїв оцінюють щорічно до 5-річного віку відповідно до шкали оцінки конституції та екстер’єру бугаїв (додаток 3).
типовість та гармонійність будови тіла; наявність недоліків конституції та екстер’єру, за які знижують бальну оцінку (додаток 5).
шкали оцінки бугаїв за комплексом ознак (додаток 9); шкали оцінки корів за комплексом ознак (додаток 10); шкали оцінки молодняку за комплексом ознак (додаток 11). 3.3. Визначення класу корів за молочністю
у первісток - на 10%; за другим отеленням – на 5%.
3.4. Визначення класу за відтворною здатністю
первісток – за перебігом отелень і віком першого отелення; корів старшого віку – за перебігом отелень і тривалістю міжотельного періоду.
3.5. Оцінка за генотипом 3.5.1. Генотип тварин оцінюють за породністю та походженням (комплексним класом батьків та оцінкою батька за якістю потомків). При оцінці бугаїв-плідників ураховують власну оцінку за якістю потомків.
4. Визначення класу тварин за комплексом ознак 4.1. Клас бугаїв, корів і молодняку за комплексом ознак установлюють за сумою одержаних балів відповідно до: шкали оцінки бугаїв за комплексом ознак (додаток 9); шкали оцінки корів за комплексом ознак (додаток 10); шкали оцінки молодняку за комплексом ознак (додаток 11). За сумою одержаних балів тварин відносять до класу: 81 бал і більше – “еліта-рекорд”; 71-80 балів – “еліта”; 61-70 балів – І клас; 51-60 балів – ІІ клас. 4.2. Комплексний клас корів-первісток, приплід яких у період бонітування не досяг 6-місячного віку, визначають за шкалою оцінки молодняку за комплексом ознак (додаток 11), при цьому клас за живою масою встановлюють згідно з мінімальними вимогами до живої маси бугаїв і корів м’ясних порід для визначення класу при бонітуванні (додаток 1) для корів 3-річного віку. 4.3. Комплексний клас корови підвищують на один за умови наявності трьох дочок з вищим класом. 5. Групування корів за результатами бонітування та визначення виробничого призначення молодняку 5.1. На підставі результатів комплексної оцінки корів визначають напрям подальшого їх використання і розподіляють на такі групи: племінне ядро (краща частина стада) - 50-60 % від загального поголів’я корів; селекційна (входить до племінного ядра) - 18-20 % від загального маточного поголів’я; виробнича – корови, що не включені до племінного ядра. 5.2. Для ремонту стада використовують молодняк, що одержали: бугайців – від корів селекційної групи; телиць - від корів племінного ядра.
ремонту стада; племінної реалізації; відгодівлі і реалізації на м’ясо. 6. Заходи щодо поліпшення племінної справи 6.1. За даними бонітування складають звіт (форма №7-м’яс) та аналіз за такими даними: кількість пробонітованої худоби та її розподіл за породністю і класами; характеристика стада й окремо корів племінного ядра за живою масою, конституцією та екстер’єром, молочністю, розвитком потомків; вік і жива маса маток при першому осіменінні і отеленні; результати оцінки бугайців і телиць за власною продуктивністю і оцінки бугаїв за якістю потомків; класність реалізованого молодняку. 6.2. Матеріали бонітування поточного року порівнюють із даними минулого. Аналізують виконання плану селекційно-племінної роботи з підбору, оцінки бугаїв за якістю потомків, відбору ремонтних бугаїв, створення заводських ліній. 6.3. За результатами бонітування: складають план підбору на наступний рік, план комплектування стада за рахунок вирощування ремонтного молодняку і придбання племінної худоби; визначають тварин для запису до Державної книги племінних тварин; розробляють плани проведення оцінки: бугайців і телиць - за власною продуктивністю, бугаїв - за якістю потомків; складають план проведення заходів ветеринарної медицини. Начальник Департаменту ринків продукції тваринництва з Головною державною племінною інспекцією Ю.Ф. Мельник
Мінімальні вимоги до живої маси бугаїв і корів м’ясних порід для визначення класу при бонітуванні
|
ВИПУСК ТРИДЦЯТИЙ Збірник наукових праць ДДПУ ім. Івана Франка “Людинознавчі студії” є фаховим виданням з педагогіки (перереєстровано і затверджено... |
Затверджено список спортсменів-кандидатів на участь в Олімпійських іграх в Лондоні Затверджено список спортсменів, які включені до числа кандидатів на участь у Іграх ХХX Олімпіади у Лондоні (Великобританія) 2012... |
КА ЛЮДИНОЗНАВЧI СТУДII ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ ДДПУ ВИПУСК ДВАДЦЯТЬ... Збірник наукових праць ДДПУ ім. Івана Франка “Людинознавчі студії” є фаховим виданням з педагогіки (перереєстровано і затверджено... |
Франка Серія “Педагогіка” ВИПУСК ТРИДЦЯТЬ ПЕРШИЙ ДРОГОБИЧ ВИДАВНИЧИЙ... Людинознавчі студії” є фаховим виданням з педагогіки (перереєстровано і затверджено постановою президії ВАК №1-05/5 від 1 липня 2010... |
М. Тодики доктора юридичних і політичних наук, професора В. С. Журавського... Затверджено Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів |
СТУДI¯ ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ ДДПУ ВИПУСК ДВАДЦЯТЬ ДЕВ’ЯТИЙ ЧАСТИНА... Збірник наукових праць ДДПУ ім. Івана Франка “Людинознавчі студії” є фаховим виданням з педагогіки (перереєстровано і затверджено... |
СТУДI¯ ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ ДДПУ ВИПУСК ДВАДЦЯТЬ ДЕВ’ЯТИЙ ЧАСТИНА... Збірник наукових праць ДДПУ ім. Івана Франка “Людинознавчі студії” є фаховим виданням з педагогіки (перереєстровано і затверджено... |
СТУДI¯ ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ ДДПУ ВИПУСК ДВАДЦЯТЬ ДЕВ’ЯТИЙ ЧАСТИНА... Збірник наукових праць ДДПУ ім. Івана Франка “Людинознавчі студії” є фаховим виданням з педагогіки (перереєстровано і затверджено... |
ЗАТВЕРДЖЕНО |
ЗАТВЕРДЖЕНО |