|
Скачати 387.28 Kb.
|
Біля школи позивні повільна мелодія Ведуча: Ось i настав цей — день прощання зi школою. Попереду незвiдана даль. Позаду батькiвський порiг, розквiтла калина, протоптана стежка в шкiльному дворi, незрадлива мамина усмiшка зi сльозою на щоцi. Знайти себе, сноє мiсце в життi, вирости й вижити, бути завжди людиною - що є святiшого i дорожчого? Де б не були ви, куди б не закинула вас доля, але отой обрис рiдного краю, рiдної школи має завжди бути присутнiм. Ведучий : Школа. Навчання в нiй, поволi i невiдворотно вiдпливає у минуле. І чим тривалiшою буде вiдстань, тим чарiвнiшим i милiшими серцю здаватимуться її обриси. Ведуча: Сьогодні, дорогі наші випускники, можливо, як ніколи, ви відчуєте, що школа – це ваш дім. Ведучий: І сьогодні вона в сяйві квітів ніби притихла, щоб попрощатися з вами, випустити вас, у далеку дорогу, яка називається дорослим життям. вальс „Маленькая страна" Ведуча: Росте людина... її життя починається світанком душі – дитинством. Залишається воно у пам'яті, як потаємне і світле. І скільки б не пройшло років, берег Дитинства притягує до себе, повертає до найвіддаленіших куточків людської пам'яті. Ведучий: Важко сказати, у кого сьогодні більше свято - в учнів чи у вчителів. Що важче - навчатися чи навчати? Мабуть, і те й інше потребує немалих душевних сил і прагнення до знань. Але професія вчителя потребує ще одного виняткового вміння – відчути кожного учня. Випускник: Випускний вечір… Скільки спогадів, мрій і сподівань, радості і смутку, світлої печалі... Які щемливо-ніжні почуття охоплюють душу! Переповнює серце любов до життя, до своєї юності, до вас, дорогі вчителі, до вас, однокласники... Сьогодні, може, як ніколи, ми відчуваємо, що школа — це наш рідний дім, адже тут ми виросли. Випускник: І сьогодні Школа в сяйві квітів і святкового вбрання випускників ніби притихла, щоб попрощатися з нами, провести нас у далеку дорогу, яка називається дорослим життям. Випускник: Дорогі вчителі! Ви оберігали наше дитинство, а як буде далі, без ваших щирих побажань, вашої науки, вашої любові? Ми знаємо, що вчительська дорога тяжка, не встелена розкішшю. То ж нехай ці розкішні квіти і наша щира любов будуть для вас подарунком за те, що ви були з нами аж десять років, що ви не зрадили нам, були і залишаєтеся вірними обраному колись шляху. Ми ніколи вас не забудемо. І через роки і десятиліття пам'ятатимемо нашу рідну школу. фон Ведуча: Серця вперше торкнулась тривога, Хоч співає воно як дитя. Нині стелиться всім вам дорога Із дитинства в доросле життя. Ведучий: Дорогі друзі! Шановні вчителі! Батьки, гості! Ми зібрались сьогодні з нагоди особливого свята. Свята, якого немає в жодному календарі. В цьому святі зустрічаються біль розлуки і світлі надії, сум розтавання з однокласниками і радість зустрічі з майбутнім. пісня " Руки ….. " 11 класи Ведуча: Життя кожної людини – це історія, яка має минуле, теперішнє, майбутнє. Час змінює все. Довга життєва дорога людини нелегка й мінлива. Та всім неодмінно світитиме далеким вогнем, стискаючи серце спогадом дитинства, та земля, де ти народився, де живуть твої батьки, де твій отчий дім, де лунала ніжна мамина колискова. Випускник: Я знаю ти довго молилася богу, Щоб синові й доньці він долю щасливу послав, Коли проводжала в дорогу, Де плакало сонце між квітів і трав. Випускник: Я світ обійду і своїми руками Збудую щасливе життя. І пісня, і слово, що лине від мами та батька Омріяним зробить моє майбуття. Ведучий: Не розгубіть скарбів душі І не зречіться батьківської мови, Бо все життя – то не лише обнови. Є в ньому біль: терни на межі. Ведуча: Що не легке – то дороге в стократ, Мов мамина незгасна колискова. Життя таки – не карнавал казковий. Без буднів не буває свят. Випускник: То ж на вальс ми вас мами і тата запросимо, Хай помчить він усіх до зірок. Закружляє хмільною порошею. Наші руки сплете у вінок. « Прощальний вальс» . Випускники запрошують своїх батьків Випускник: Дитинство непомітно спливає - і залишає за собою лише слід у пам'яті. Одинадцятий клас - рубіж дорослості. Саме період дитинства можна вважати найцікавішим та найкращим, адже, скільки себе пам'ятаємо, наші батьки оточували нас увагою, думали про нас. Саме їх ласка й турбота допомогли нам, що називається, стати на ноги... Випускник: Здається, прекрасне, безтурботне життя ніколи не скінчиться, але... то лише мрії. Адже кожного з нас чекають особисте життя, власні проблеми, клопоти, котрі змушені будемо вирішувати самотужки. Випускник: Можливо, зараз не зовсім усвідомлюємо, як нам і надалі будуть потрібні мамині поради - наприклад, щодо навчання, та й врешті-решт - відносно юнаків. Але цей час неодмінно настане, і тоді ми зрозуміємо, які були іноді неправі у ставленні до, на перший погляд, "безглуздих" батьківських порад... Випускник: Помилки дитинства пізно виправляти, тим паче, що навіть наші голівоньки "забиті" зовсім не минулим, навпаки - майбутнім. Потрібно навчатися, всерйоз думати про майбутню кар'єру та починати якось влаштовуватися у теперішнє життя. Ще місяць-другий - і ми, власне, збагнемо, що дитинство - в минулому і йому хіба що залишається зворушено сказати: "Прощавай!". Випускник: Що вдієш, так воно складається: сьогоднішнє швидко стає минулим, а минуле можна лише згадувати; живемо ж усякчас теперішнім і неодмінно зазираємо в майбутнє, проймаючись новими бентежними ідеями, будуючи плани... Випускник: Мені сімнадцять - і я вже задумуюсь над тим, яким має бути моє майбутнє, роблю, так би мовити, певні внески, котрі авжеж допоможуть... Зробила для себе висновок: життям потрібно насолоджуватися та максимум брати від нього всього того, чого дійсно хочеш. Випускник: Але жити не одним днем, а раз у раз зазирати в прийдешнє, прораховувати раціональність подальших своїх кроків. І тоді прикрих несподіванок стане менше. Ведучий: Очікуванням кожне серце б'ється, Надії вогник ще в очах не згас, Директорові слово надається, Вона сьогодні з радістю вітає вас. Ведуча: Слово для привітання надається директору школи Тетяні Борисівні Лукашенко. Виступ директора школи туш Ведучий: Тож любі, випускники! Ведуча: Покидаючи шкільний " острів скарбів", пам'ятайте: справжні скарби - це скарби вашої душі: доброта, щирість, совість. Ведучий: Кожен із вас має свою найзаповітнішу мрію. Цінуйте її, любіть, боріться за неї - і тоді в життя кожного увійде червоний вітрильник надії. Ведуча: Нехай вам небо безхмарне сміється, Нехай вам усе у житті удається, Бажаємо щастя на кожній стежині, Вірних друзів завжди на путі. Ведучий: Нехай серця не знають супокою Хай обганяють мрії часу біг. І ваша юність буде хай такою, Щоб їй ніхто не заздрити не міг. Ведуча: Щастя вам, дорогі випускники – 2008 року! « Когда уйдём со школьного двора ». Районний будинок культури позивні Ведучий : О школа рідна! Ти – як зірка в небі Серед складних зіркових поєднань. Ми тягнемося завжди всі до тебе Бо у тобі скарбниця наших знань. Ведуча: О школа рідна! Ти – світило в небі, у тьмі прозрінь і мороці поріг, ми все життя вертатимем до тебе переступаючи із трепетом поріг фон «Зодіак – Таинственная галактика» Композиція + кінофільм про Галактику Ведучий: Зоряне небо! Споконвіку воно супроводжувало земне життя наших пращурів. Ясним сонячним днем і погожої зоряної ночі, ранніми осінніми вечорами та весняними ранками небесні світила були разом з людиною, з її радощами і печалями, буднями і святами. Сьогодні вже тяжко встановити точно час, коли зоряне небо стало для наших предків і годинником, і компасом. Більше того - стало їхньою пам’яттю, бо закарбувало вірування і знання давно зниклих з лиця Землі окремих людей і цілих народів. Ведуча: Небо здавалось давнім українцям то полем, то морем, то просто кленовим листком, на котрому написані Сонце, Місяць і зорі; хмари здавались лісами, дібровами, скелями, ватагою овець; зорі - копами на полі, або листом на воді; Сонце - соколом ; блискавка - терном або терновим вогнем. Ведучий: Згодом люди помітили, що небесні світила утворюють групи, які назвали сузір’ями. Існують сузір’я Скорпіона, Оріона, Кассіопеї… Всіх їх обєднали в галактику, яку стародавні греки назвали «галаксіао», тобто «молочне коло», а українці – просто Чумацький Шлях. - А чи не відбулись якісь зміни на нашому зоряному небі, у Всесвіті? - Бачу-бачу! З’явилась молода Галактика під назвою „Чорнобаївська Загальноосвітня школа”. О! Спектральний аналіз доводить, що 2008 року їй виповнилося 80 років. - У мене є багато доказів, що всі зірки, навіть у цій Галактиці, не могли виникнути одночасно. Серед них, безперечно, є і старші, і молодші. - Можливо, народження зірок відбувається і в наш час? А що ними рухає? Що виводить зі стану спокою, примушує триматися своїх орбіт? - Це безперервне шкільне життя? - Це життя міститься у самому центрі Галактики і забезпечує її рух та повернення на свою орбіту від лінії старту – 1 вересня – до лінії фінішу – 31 травня. - У цій Галактиці навколо великих яскравих сузір’їв можна помітити, як рухається багато-багато зірочок. Цікаво, чи зможемо ми ввійти в контакт із цією цивілізацією? Чи зможе наша найсучасніша та найчутливіша апаратура вловити її сигнали? дитячі голоси Антонов «Как прекрасне этот мир» Ведуча: Але нещодавно вражаюча сенсація здивувала світ: всі шпальти газет, найвідоміші журналісти лише те й робили, що дискутували щодо цього питання. Ведучий: І як ви гадаєте, що ж це? Виявляється, українські вчені відкрили нову галактику Школярію! В ній уже протягом сімнадцяти років яскраво світять 23 гарячі, енергійні, веселі зірочки. вальс Секундомір Відеовінетка Ведуча: Палають в небі зірочки ліхтарями людської долі, перед далекою дорогою в життя загадайте кожний своє бажання. Сьогодні ці зірки Ваші. Бажаємо, щоб ваш вогонь розгорівся з новою силою і н згасав, щоб завтра в країні самостійного життя, куди Ви відпливаєте, він осявав Ваш шлях і зігрівав Ваші душі. Ведучий: У яскравій та неповторній галактиці нашої школи найяскравішими зірками сяють для нас випускники. Сьогодні у нас яскраво сяє не одна зірка, а цілий зорепад. Ось настає справжня зіркова мить нашого вечора. Ведуча: Тож зустрічайте: зірки-випускники третього тисячоліття! проходка Світло Феєрверк Ведучий: Полинула думка до сонця й зірок, щоб глянути на трепетну землю, на якій відкриваються нам, на зелено-голубому обличчі планети наше майбутнє! Ведуча: Ось – майбутнє України! Випускники! Ведучий: Які міцними знаннями збагачують науку! Ведуча: Високими спортивними досягненнями славлять наш рідний край Ведучий: Неповторними талантами підносять культуру! Ведуча: Клопіткою працею бережуть добробут України! дефіле - гімн найкращим №1 Ящук Ірина Сутула Юлія №2 Романенко Роман Сова Вікторія Колісниченко Сергій №3 Марченко Вадим Авраменко Катерина Завалій Михайло №4 Марченко Дмитро Січкар Аліна Дробницький Андрій №5 Хорошко Ігор Вовк Тетяна Данько Сергій №6 Черненко Сергій Ряжена Лариса Гребенніков Сергій №7 Шпаргаленко Сергій Ляпкало Наталія Білецький Олександр №8 Язиков Максим Новохатько Інна Беліменко Дмитро фанфари «Королі» на сцені з’являються ведучі. Ведуча: Доброго вам вечора, шановні батьки, вчителі, гості! Здається, що тільки вчора пролунав останній дзвоник, позаду - напружена пора іспитів та зовнішнього незалежного оцінювання, і ось - випускний бал, до якого одинадцять років, як по східцях, довелося підійматися нашим випускникам. Ведучий: Одинадцять шкільних років... Як непомітно вони промайнули!.. І незабаром усім нашим колишнім школярам доведеться складати перший власний іспит на дорослість. Школьный вальс Ведуча: Сьогодні музика лунає гучно в школі, І тоне в квітах урочистий зал. В очах у кожного - і радість, і надія, В нас випускний - шкільний останній бал! Ведучий: Вітаємо всіх вас на нашім святі, - Воно і смутком, й радістю дзвенить,- Це свято зрілості і свято розставання, Майбутнього прекрасна світла мить Ведуча: Шановні гості! Вчителі, батьки, друзі та рідні наших випускників! Всі ми із хвилюванням чекаємо на урочисту мить. Ведучий: У ваших очах відбивається сотня відтінків людських почуттів. У них - турбота і радість, збентеження і хвилювання, сум і надія. І лише байдужості в них нема. Ведуча: Адже кожен, хто сидить у цій залі, доклав зусиль для того, щоб наблизити це свято. Ведучий: Минає дитинство... І залишаються від нього тільки звуки, які наближають до класу кроки вчительки, скрип крейди, шум дощу, і аромат квітів учителям на прощання. Настане світанок, відкриються двері школи, вийде щаслива зграя випускників і всі розійдуться по своїх життєвих стежинах…. Ведучий: Але в певний момент всі зрозуміють, які прекрасні люди 11 років навчались поруч, отримували оцінки, сиділи за однією партою – таких уже не зустрінеш... Ведуча: Червневий день із світлими очима Величаючись ступає на поріг. Вже рік шкільний лишився за плечима, І безліч літо простила доріг. Ведучий: Наша одвічна святиня – Прапор держави в віках. Неба блакить в ньому плине. Стиглих ланів в нім розмах. Прапороносна група Ведуча: Прапор школи - це символ Знань і умінь дітвори. Хай же над площею плинуть Ці осяйні прапори. «Марш» Ведучий: Ось і наповнився зал посмішками, голосами, чудовою музикою свята. Ведуча: Тож через хвилину наступає урочиста мить... Ведучий: Ми проводжаємо випускників На радість і на славу. Дзвенить – лунає гучно! Славетний Гімн держави! Гімн Ведуча: Очікуванням кожне серце б'ється, Надії вогник ще в очах не згас, Директорові слово надається, Вона сьогодні з радістю вітає вас. Ведучий: Слово для привітання надається директору школи Тетяні Борисівні Лукашенко. Виступ – Лукашенко Т. Б. туш Ведуча: Дорогі випускники! До вас звертається – начальник відділу освіти і науки райдержадміністрації - Сергій Миколайович Джоболда Ведучий: Випускників вітає – Ведуча: Свої поздоровлення вам шле – Дорогою добра Ведучий: Перша школо... В районі ти - невеличка держава, Пишаєшся не кількістю, а славою Тих учнів, що навчались “на відмінно”, Отож нагородити їх потрібно неодмінно. Ведуча: Закінчується прекрасна шкільна пора. Невпинно лине час, відраховуючи секунди, хвилини, години, тижні, місяці, роки... Слово для зачитання наказу про одержання атестатів про повну загальну середню освіту запрошуються заступники директора з навчально-виховної роботи Валентина Вікторівна Чорногор та Валентина Миколаївна Командиренко. Зачитується наказ. Вручення посвідчень.Діти в національних костюмах Зачитується характеристика – Ляпкало Н., Новохатько І., Січкар А. |
Позивні, повільна мелодія Сьогодні в нашому святі виявили бажання прийняти участь випускники, які закінчили школу 20 років тому у 1988 році |
«Прощальний вечір, вечір випускний…» Класний керівник виводить одинадцятикласників зі школи на подвір’я школи. Усі стають на сходах біля школи |
ДЕНЬ СВЯТОГО ВАЛЕНТИНА Федишин «Лише у нас на Україні», Н. Май «Мамина сорочка», «Пісня про тата», мелодія скрипки та гітари, мелодія Шопена, М. Скорик... |
План-конспект виховної години на тему: «Цигарки повільна смерть» «Цигарки – повільна смерть» Мета: довести учням шкідливість куріння та негативний його вплив на організм людини. Форма проведення:... |
План-конспект виховної години на тему: «Цигарки повільна смерть» «Цигарки – повільна смерть» Мета: довести учням шкідливість куріння та негативний його вплив на організм людини. Форма проведення:... |
ЛЬВІВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ДИТЯЧИЙ ЕКОЛОГО-НАТУРАЛІСТИЧНИЙ ЦЕНТР Відповідно до річного плану роботи Львівського ОДЕНЦ проведено трудову акцію “Парад квітів біля школи” |
Що таке зірки? Космонавти, як і льотчики, під час радіозв'язку користуються позивними. Які позивні були у першого космонавта Землі Юрія Олексійовича... |
Що таке зірки? Космонавти, як і льотчики, під час радіозв'язку користуються позивними. Які позивні були у першого космонавта Землі Юрія Олексійовича... |
У КРАЇНА БОГОРОДЧАНСЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ... «День юного натураліста», «Вчимося за повідувати», «Одуд- птах 2012 року», «Парад квітів біля школи», «Дослідницький марафон», науково-освітніх... |
ПОЛОЖЕННЯ ПРО БАТЬКІВСЬКИЙ КОМІТЕТ середньої загальноосвітньої школи... Батьківський комітет школи керується у своїй роботі Положенням про батьківський комітет загальноосвітньої школи, планом роботи школи,... |