На завдання заочного туру Всеукраїнської Інтернет олімпіади


Скачати 145.98 Kb.
Назва На завдання заочного туру Всеукраїнської Інтернет олімпіади
Дата 17.03.2013
Розмір 145.98 Kb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Астрономія > Документи


Бланк відповідей

на завдання заочного туру Всеукраїнської Інтернет - олімпіади

Малої академії наук України “Відкрита природнича демонстрація” (жовтень – грудень 2010 р.)

Надсилати на сервер СПНВ www.kiev.inhost.com.ua



  1. Повна назва навчального закладу: Спеціалізована школа інформаційних технологій №304 м. Києва.

  2. Електронна адреса: _[email protected]

  3. Назва команди: Nibiru.





Блок «Фізика»


  1. «Атракціон»

Найбільш стабільне положення центра мас через малий коефіцієнт тертя кулі о воду та великого значення сили Архімеда у кулі – в сидячому положенні дитини. При піднятті дитини центр мас зміщується та положення кулі стає нестабільним.


  1. «Бурулька»

  1. Бурульки формуються на протязі зміни освітленості.

  2. Зміна освітленості означає зміну температури.

  3. Зміна температури означає неоднорідність намерзання.

  4. Це обумовлює слабко виражену викривлену поверхню бурульки.

  5. Сформована викривлена поверхня та локальні дефекти на поверхні бурульки обумовлюють градієнт коефіцієнту поверхневого натягу тонкої плівки рідини на поверхні бурульки. Певну роль грає також домішки у рідині, які змінюють коефіцієнт поверхневого натягу.

  6. Градієнт коефіцієнту поверхневого натягу зумовлює неоднорідне наростання слоїв бурульки. Причина цього – у наступному: у результаті дії ефекту Гіббса-Томсона тиск перенасиченої пари (пар води при низьких температурах) над викривленою поверхнею більше, ніж над плоскою. Це обумовлює локальну залежність температури на поверхні бурульки від поверхневої енергії. Це обумовлює більшу стійкість викривленого фронту кристалізації порівняно з плоским. Тому рідина більш інтенсивно кристалізується на викривлених поверхнях.

  7. Це призводить до формування хвилястої поверхні бурульки.




  1. «Отвори»




  1. Поверхня листка у більшості випадків – гідрофобна.

  2. При потраплянні об’єму води на поверхню листка це обумовлює різницю величин енергії взаємодії молекул води одна з одною та молекул води з молекулами поверхні листка. Певну роль грають також ворсинки на поверхні листка, які піднімають об’єм рідини над поверхнею листка. Об’єм рідини у результаті цього приймає приблизно сферичну форму.

  3. Таку краплю можна інтерпретувати як рідинну оптичну лінзу.

  4. Крапля рідини фокусує хвилі електромагнітного випромінювання у пучок «високої» енергії.

  5. Пучок «високої енергії» взаємодіє з поверхневими молекулами листка та призводить до превалювання їх кінетичної енергії над енергією зв’язку одної з одною. Крім того, внаслідок нагрівання крапля води випаровується, виділяючи теплову енергію.

  6. Це призводить до руйнування тканин листків. Якщо листки тонкі, то руйнування тканин може призвести до наскрізних перфорацій.

Звичайно, до перфорацій можуть призводити паразити або хвороби рослин.


  1. «Ескалатор» (навести розв’язок завдання, файл з графіком Excel скопіювати у цей бланк, книгу з таблицями та графіком надіслати окремим файлом разом з бланком)




  1. Середньостатистичний кут між площиною початкової поверхні та площиною ескалатора - 30°.

  2. За замірами, на відеозапису шлях у 2 м камера проходить за 8 с, отже, за умови постійності швидкості ескалатора, остання дорівнює 0,25 м/с.

  3. Тоді можна інтерпретувати площини як відрізки, що утворюють прямокутний трикутник. Нижній кут між гіпотенузою c та катетом дорівнює α = 30°, а отже, щосекунди величина проекції на початкову площину збільшується на c*cosα = 31/2 м.

  4. За вказаними даними будується графік.






Блок «Астрономія»


  1. «Велика Ведмедиця»

Давним-давно в Аркадії правив цар Лікаона. І була в нього дочка Каллісто, відома всьому світу своєю красою. Навіть власник Неба і Землі, громовержець Зевс, захопився її божественною красою, як тільки її побачив.
   Потай від своєї ревнивої дружини - великої богині Гери - Зевс постійно відвідував Каллісто в палаці її батька.Від нього вона народила сина Аркада, який швидко підріс. Стрункий і красивий, він спритно стріляв з лука і часто ходив на полювання в ліс.
   Гера дізналася про любов Зевса і Каллісто.Впавши в лють, вона перетворила Каллісто на потворну ведмедицю. Коли ввечері Аркад повернувся з полювання, він побачив в будинку ведмедицю. Не знаючи, що це його рідна мати, він натягнув тятиву лука ... Але Зевс не допустив, щоб Аркад, хоча і мимоволі, скоїв такий тяжкий злочин. Ще до того, як Аркад випустив стрілу, Зевс схопив ведмедицю за хвіст і швидко злетів з нею в небо, де й залишив її у вигляді сузір'я Великої Ведмедиці. Але поки Зевс ніс ведмедицю, її хвіст почав збільшуватися, тому на небосхилі біля Великої Ведмедиці такий довгий і вигнутий хвіст.



  1. «Георгіум сідус»

Уран – сьома за віддаленостю від Сонця, третя по діаметру і четверта за масою планета Сонячної системи. Була відкрита в   1781 англійським астрономом Вільямом Гершелем. Гершель запропонував назвати планету «Georgium Sidus» (з латини «Зірка Георга»). У 1772 р. Гершель запросив свою сестру Кароліну переїхати до Англії. Вона на решту сорок років життя стала невідлучною помічницею Гершеля. У міру посилення астрономічних занять Гершеля Кароліна опинилася залученою і в них, асистувала Гершелю у спостереженнях і вела їх запис.



  1. «Крутится, вертится…»

Руху Сонця і планет по небесній сфері (зворотній рух планети).У залежності від характеру руху на небесній сфері, планети діляться на дві групи: нижні (Меркурій, Венера) і верхні   (Всі інші планети, окрім Землі). Це історично збережений розподіл; також використовуються більш сучасні терміни – внутрішні і зовнішні (по відношенню до орбіти Землі) планети. У своєму русі по небесній сфері Меркурій і Венера ніколи не йдуть далеко від Сонця (Меркурій - не далі 18°-28°; Венера – не далі 45°-48°) і можуть перебувати або на схід, або на захід від нього. Момент найбільшого кутового видалення планети на схід від Сонця називається   східній або вечірньою елонгацією; на захід - західною або ранковою елонгацією.

При східній елонгації планету видно на заході після заходу Сонця. Рухаючись зі сходу на захід, тобто   зворотним рухом, планета спочатку повільно, а потім швидше, наближається до Сонця, поки не ховається в його променях. Цей момент називається   нижнім з'єднанням   (Планета проходить між Землею і Сонцем). Через деякий час її стає видно на сході до сходу Сонця. Продовжуючи зворотній рух, вона досягає західної елонгації, зупиняється і починає рухатися з заходу на схід, тобто   прямим рухом, наздоганяючи Сонце. Наздогнавши його, вона знову стає невидимою - настає верхнє з'єднання   (У цей момент Сонце опиняється між Землею і планетою). Продовжуючи прямий рух, планета знову досягає східній елонгації, зупиняється і починає зворотній рух - цикл повторюється. Стояння - позірна припинення видимого руху небесного тіла на тлі зірок, що спостерігається з Землі , при переході небесного тіла від прямого типу руху (з Заходу на Схід ) до назадньому типу руху (зі Сходу на Захід) або навпаки.

Оскільки при спостереженнях із Землі на рух планет навколо Сонця накладається ще й рух Землі по своїй орбіті, небесні тіла і планети   переміщаються по небу то зі сходу на захід (прямий рух), то із заходу на схід (зворотній рух). Моменти зміни напряму називаються стояннями. Якщо нанести цей шлях на карту, вийде петля. Розміри петлі тим менше, чим більше відстань між планетою і Землею. Планети описують петлі, а не просто рухаються туди-сюди по одній лінії виключно через те, що площині їх орбіт не збігаються з   площиною екліптики.


  1. «М 1»

У серпні 1758, спостерігаючи комету C/1758 K1, відкриту де ла Ню, Мессьє виявив туманність, яку спочатку прийняв за комету. Однак після реєстрації відсутності її власного руху, стало ясно, що відкритий об'єкт кометою не є. Виявлений Мессьє 12 вересня   1758 об'єкт, який він включив до переліку під номером 1, поклав початок складанню каталогу. Мессьє не був першовідкривачем цього об'єкта, який представляв собою залишки наднової, яка вибухнула, згідно із записами арабських і китайських астрономів, 4 липня   1054: вперше його спостерігав у 1731 Джон Бевіс. Крабоподібна туманність являє залишки наднової, вибух якої спостерігався, згідно з записами китайських астрономів, 4 липня 1054 року. Спалах спостерігався протягом 23 днів неозброєним оком навіть в денний час. Крабоподібна туманність ( M 1, NGC   1952, розг. «Краб») - газоподібна туманність в сузір'ї Тельця, що є плеріоном. Розташована на відстані близько 6500 світлових років від Землі, має діаметр в 6 світлових років і розширюється зі швидкістю в 1000 км/с. У центрі туманності знаходиться   нейтронна зірка.

Блок «Біологія»




  1. «Лісовий компас»

Мохи і лишайники на корі дерев, на великих каменях, старих будівлях розташовані переважно на північній стороні. Частина дерева, на якій росте мох, вказує на північ. Розмістимо картинку перед собою, так щоб ліва сторона вказувала на північ, тоді ми будемо розміщуватись на схід. Тобто фото зроблено зі східної сторони.


  1. «Колосок»

Для чого злаковим потрібні ворсиночки на верхівці зв’язі?

1) Для забезпечення кращого самозапилення або перехресного запилення. Ворсинки за рахунок величезного співвідношення площа/об’єм стримують пилок і таким чином виконується запилення.

2) При досить низькій температурі стримують значний повітряний шар навколо себе, таким чином убезпечують рослину від гибелі.

3) Оскільки поверхня вусиків складається з маленьких ворсинок (подібних до ворсинок в бактерій) – це забезпечує великий коефіцієнт тертя, таким чином забезпечується гарне розповсюдження плодів, коли вони зачіплюються з субстратом. Розглянемо це детальніше. Адгезія в фізиці – зчеплення поверхонь різних твердих чи рідких тіл. Адгезія зумовлена міжмолекулярною взаємодією (силами Ван-дер-Ваальса, інколи – утворенням хімічного зв’язку чи взаємною дифузією) в поверхневому шарі. Найбільш відомі адгезійні ефекти – капілярність, змочування, незмочування, поверхневий натяг, сили тертя. В біологічній клітинній адгезії на поверхні клітин є білки клітинної адгезії (кадгерин, селектин). Сили Ван-дер-Ваальса виникають при відстані між молекулами близько 10-9 м, мають здебільшого електричну або квантовомеханічну (дисперсійна взаємодія) природу. В сукупності згадані адгезійні ефекти зумовлюють зчеплення зернин з вусиками з субстратом.



  1. «Чудо інженерії»

Ейфель побудував вежу, що стала символом Парижу, основуючись на дослідах швейцарського професора анатомії Хермана фон Мейєра. За 40 років до побудови вежі професор дослідив кісткову структуру головки стегнової кістки в тому місці, де вона згинається і під кутом входить в суглоб. Його дивувало, що кістка не ламається під масою тіла. Під час своїх досліджень фон Мейєр помітив, що головка кістки покрита сіткою маленьких кісточок, - вони роблять кістку надзвичайно міцною, бо розподіляють навантаження по всій кістці. Ця сітка мала строгу геометричну структуру, яку професор описав. В 1866 році швейцарський інженер Карл Кульман підвів теоретичну базу під відкриття фон Мейєра, а через 20 років природний розподіл навантаження за допомогою кривих тримачів було використано Ейфелем.

Для обгрунтованості відповіді розглянемо будову кістки. Стегнова кістка відноситься до трубчатих. Складається з компактної та губчастої речовини. Можемо припустити, що компактна речовина складає порожнистий стержень – діафіз. На кінцях діафізу є дві розширені голівки – епіфізи, що складаються з губчатої речовини і тонкого шару компактної речовини , що оточує губчату. Дана структура дозволяє розподіляти навантаження рівномірно. Компактна речовина представляє сітку кісткових пластинок. Основна речовина діафізу складається з кісткового колагену, що виробляється остеобластами, і гідроксиапатита. Крім того до складу входять неорганічні речовини: маній, натрій, карбонати,нітрати. Губчаста речовина представляє собою сітку з кісткових тонких елементів – трабекул. Основна речовина епіфізу складається з меншої кількості неорганічного матеріалу(60%-65%), і з колагенових волокон. (На малюнку зображено подовжній розріз головки стегнової кістки, розміщення трабекул та кісткових пластинок в ній).




  1. «Конектор»

Імпульс іде від головного мозку через спинний мозок до певного м’язу по одному чи декількох нейронах. Нервово-м'язове з'єднання являє собою спеціалізований вид синапсу між закінченнями рухового нейрона (мотонейрона) і ендомізієм м'язових волокон. Кожне м'язове волокно має спеціалізовану ділянку - рухову кінцеву пластинку, де аксон моторного нейрона (мотонейрона) розгалужується, утворюючи немієлінізовані розгалуження товщиною близько 100 нм, що проходять в неглибоких жолобках по поверхні м'язової мембрани. Мембрана м'язової клітини - сарколема - утворює безліч глибоких складок, званих постсинаптичними складками.



Цитоплазма закінчень мотонейрона схожа з вмістом синаптичної бляшки і під час стимуляції звільнює ацетилхолін. Цитоплазма синаптичної бляшки містить мітохондрії, гладенький ендоплазматичний ретикулум, мікрофіламенти і численні синаптичні пухирці. Кожен бульбашка має в діаметрі близько 50 нм і має медіатор-речовину, за допомогою якої нервовий сигнал передається через синапс. Мембрана синаптичної бляшки в області самого синапсу потовщена в результаті ущільнення цитоплазми і утворює пресинаптичну мембрану. Мембрана м'язової клітини - сарколема - утворює безліч глибоких складок, званих постсинаптичними складками. Ці мембрани розділені проміжком - синаптичною щілиною ширини близько 20 нм. Пресинаптична мембрана влаштована таким чином, що до неї можуть прикріплятися синаптичні пухирці і виділятися в синаптичну щілину медіатори. Постсинаптичні складки з'єднуються з пресинаптичною мембраною за допомогою поперечних трубочок. Сарколема містить великі білкові молекули, що діють як рецептори медіаторів, і канали та пори (зазвичай закриті), через які можуть надходити іони. Синаптичні бульбашки містять медіатор (ацетилхолін).


Як вважають, прибуття нервового імпульсу в синаптичну бляшку викликає деполяризацію пресинаптичної мембрани і підвищення її проникності для іонів Ca2+. Вхідні в синаптичну бляшку іони Ca2+ викликають злиття синаптичних пухирців з пресинаптичною мембраною і вихід їх вмісту з клітини (екзоцитоз), в результаті чого вміст потрапляє в синаптичну щілину. Весь цей процес називають електросекреторним сполученням. Після вивільнення медіатора матеріал бульбашок використовується для утворення нових бульбашок, заповнених молекулами медіатора. Кожна бляшка містить близько 3000 молекул ацетилхоліна. Молекули медіатора дифундують через синаптичну щілину (цей процес займає близько 0,5 мс) і зв'язуються з розташованими на м'язової мембрані рецепторами, здатними впізнавати молекулярну структуру ацетилхоліну. При зв'язуванні молекули рецептора з медіатором її конфігурація змінюється, що приводить до зміни її проникності для Na+ і K+, і в результаті відбувається місцева деполяризація, звана потенціалом кінцевої пластинки (ПКП). Ця деполяризація за величиною цілком достатня для виникнення потенціалу дії, який поширюється по сарколемі в глиб волокна за системою поперечних трубочок. Це викликає скорочення м’язу. Певна річ, на це потрібен деякий час!

Молекули медіатора, що викликали зміну проникності м'язової мембрани, відразу ж видаляються з синаптичної щілини або шляхом їх реабсорбції пресинаптичною мембраною, або шляхом дифузії з щілини або ферментативним гідролізом.



Блок «Географія»


  1. «Великий цвях»

На фотографії зображено відомого американського дослідника Арктики – Роберта Едвіна Пірі. «Великий цвях» - назва Північного полюсу, яку використовують ескімоси. 7 квітня 1909 року Роберт Пірі відіслав телеграму Вільяму Тафту, тодішньому президенту США, у якій він заявив, що дістався Північному полюсу, та що «Північний полюс у вашому розпорядженні». На це президент відповів так: «Дякую! Але не знаю застосування цьому щедрому дару!».
Отож, подарунок символізував Північний полюс, який знаходиться у центральній частині Північного Льодовитого океану.



  1. «Морське сало»

Лід може утворюватися у солоній воді (при солоності 35% про температура замерзання падає до -1,9° С). Коли морська вода замерзає, більша частина солі виділяється з льоду й залишається в рідині, тому морський лід набагато менш солоний, ніж морська вода. Кількаразовим заморожуванням морську воду можна очистити й одержати прісну воду. Щоразу при заморожуванні кількість солі в льоді зменшується приблизно на 70%. Коли морська вода замерзає в резервуарі, то солоність води, що залишилася, безупинно збільшується, так що температура крапки замерзання безупинно знижується.

До того ж, морська вода утворює твердий лід. Підтвердження тому – лід, який знаходиться біля полюсів нашої планети.



  1. «Чарівний камінь»

На фотографії зображено метеорит. Його було знайдено 6 вересня 1991 року в районі Каларського хребта на висоті 1500 метрів над рівнем моря. Аналіз показав, що метеорит впав у 20 столітті нашої ери. Склад: залізно – нікелевий з домішками фосфіда нікеля та заліза.



  1. «Брама пекла»

Дарваз – газовий кратер, що знаходиться в Туркменістані. Інша відома назва – «Брама пекла».

Згідно з документальними даними, у 1971 році на цій території геологи знайшли поклади газу. В результаті буріння науковці натикнулися на підземну пустоту, в результаті чого земля обвалилася. Утворилася діра, заповнена газом. Для того, щоб шкідливий газ не отруїв людей, його було вирішено підпалити. За підрахунками геологів, полум’я мало згаснути через декілька днів, але вони помилилися. З 1971 року до теперішнього часу природній газ, що виходить із кратера, безперервно горить вдень і вночі.

Координати: 40°15′08″ пн. ш. 58°26′23″ сх. д.



Блок «Хімія»




  1. «Рука філософів»

Риба на долоні символізує S (Сульфур), оскільки, як вважали алхіміки, вона породжує усі метали; її ототожнювали її із чоловічою статтю. А вогонь – Hg (Гідраргіум), бо лежачи під рибою, може створювати із ним усі метали.


  1. «Вулкан»

(NH4)2Cr2O7  Cr2O3 + N2 + 4H2O.

Йде внутрішньомолекулярна окислювально-відновна реакція.

Розкладання дихромату амонію під дією високої температури (вогонь або нагріта скляна паличка розкладання починається при температурі 180 градусів). Після завершення реакції оксид хрому (III) займає об'єм приблизно в 2-3 рази більший, ніж вихідна речовина. При цьому виділяється газоподібний азот, пари води, тверді частинки розпеченого оксиду хрому і велика кількість теплоти.


  1. «Яблучно-картопляне дослідження»

При потраплянні розчину йоду на картоплю чи яблуко (містять крохмаль) ми спостерігаємо появу синього забарвлення. Це якісна реакція на крохмаль (полісахарид).

Проте на поверхні зрізу картоплі крохмалю більше, ніж на поверхні зрізу яблука, про що свідчить більш інтенсивне забарвлення на зрізі картоплі. Це обумовлюється розпаданням у стиглих плодах крохмалю з утворенням моносахаридів.

Висновок: картопля і яблуко містять крохмаль, проте у картоплі запаси крохмалю значно більші.


  1. «Блакитний»


Цей елемент – Cs (цезій), відкритий Бунзеном та Кірхгофом у 1860 році. Порядковий номер – 55, атомна маса – 133 а.о.м.




Дата подання відповідей:_7.12.2010______________________________________________

Примітка: назва команди, «Нібіру», не є свідченням щодо віри в даний антинауковий міф одного або усіх членів, а також – організатора команди, та є випадковим вибором.

Схожі:

Завдання ІІ туру Всеукраїнської олімпіади з хімії
Обчисліть та напишіть формулу сполуки, якщо масові частки елементів в ній становлять: метал − 28%, Сульфур − 24%, Оксиген − 48%....
ІНТЕРНЕТ-ОЛІМПІАДИ В ГАЛУЗІ ЕКОНОМІКИ
Міжнародної Нобелівської студентської Інтернет-Олімпіади в галузі економіки (далі Олімпіади), структуру олімпіадного завдання, процедуру...
ПРОТОКОЛ попередніх результатів І туру ІІІ етапу Всеукраїнської олімпіади з ІНФОРМАТИКИ

Список учнів учасників ІІІ туру Всеукраїнської олімпіади з фізичної...

Шкільна математична олімпіада – 2011
Кожного року ми проводимо шкільні олімпіади з математики. Кожен вчитель повинен підібрати завдання для шкільного туру. Пропоную вашій...
ЗАВДАННЯ ЗАОЧНОГО ТУРУ КОНКУРСУ
Буквами А і Б позначено різні цифри. Через позначено число, що складається з Б десятків і А одиниць. Відомо, що А ∙ А =, Б + Б =...
Завдання ІІІ етапу Всеукраїнської олімпіади юних правознавців
Завдання 1 – 10 мають по чотири варіанти відповідей, із яких може бути один або кілька правильних. Визначте його (їх) ( кожне завдання...
Завдання ІІІ етапу Всеукраїнської олімпіади юних правознавців
Завдання 1 – 15 мають по чотири варіанти відповідей, із яких може бути один або кілька правильних. Визначте його (їх), позначивши...
Завдання ІІІ етапу Всеукраїнської олімпіади юних правознавців
Завдання 1 – 13 мають по чотири варіанти відповідей, із яких може бути один або кілька правильних. Визначте його (їх), позначивши...
Завдання ІІІ етапу Всеукраїнської олімпіади юних правознавців
Завдання 1 – 13 мають по чотири варіанти відповідей, із яких може бути один або кілька правильних. Визначте його (їх), позначивши...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка