Тема: "Україна в огні" твір про трагедію українського народу Мета


Скачати 76.29 Kb.
НазваТема: "Україна в огні" твір про трагедію українського народу Мета
Дата07.01.2014
Розмір76.29 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Військова справа > Документи
Тема: "Україна в огні" - твір про трагедію українського народу

Мета: Опрацювати вершинний твір О. Довженка; виховувати любов до рідного краю, національну гідність і свідомість; розвивати творчу уяву і здатність оптимістично сприймати навколишній світ; через систему образів визначити проблеми, які порушує автор у своїй кіноповісті
Епіграф: "У цьому оповіданні я якось напівсвідомо, себто цілковито органічно, заступився за народ свій, що несе тяжкі втрати на війні. Кому ж, як не мені, сказати було слово на захист, коли отака велика загроза нависла над нещасною моєю землею?"

О. Довженко

(На фоні музики звучать рядки поезії)

На сході обрій холодно синів,

Тремтіли квіти, од роси промоклі


Зорю, що йшла, мов юнка, між кущів,

Обмацали нападників біноклі

І прикордонних руки до квіток

Протяг, щоб їх теплом своїм зігріти

Замовк німецький біля танків крок –

Сховалися за люками бандити

Сіяла даль у чарах тишини

Уся земля, здавалось, ніжно снила

Хто знав, що вже од миру до війни

Лиш п’ять хвилин нам доля залишила

Tiєї пам’ятної червневої пори, як і завжди, догорав рожевий світанок в обіймах спраглої ночі, пив теплу росу із трав та замріяно слухав останні звуки гармошки в сільському клубі. Тут випускники 1941 року танцювали свій останній шкільний вальс і не знали...(Показ фрагментів з документального фільму про Велику Вітчизняну війну)

Жорстоким випробовуванням для нашого народу стала Друга світова війна, найтяжча з усіх воєн, які знає історія людства. Йшлося про життя чи смерть народів колишнього СРСР. І вони одностайно ставали на захист рідної землі.

Активну участь у цій боротьбі взяли поети, прозаїки, драматурги,

художники, композитори, артисти України.

Багато українських митців воювали в діючій армії, партизанських загонах, чинили опір в антифашистському підпіллі.

Вони боролися з фашистами не тільки зброєю, а й силою свого таланту, силою слова, яке згуртовувало людей, підносило бойовий дух бійців, зміцнювало єдність і дружбу народів, вселяло впевненість у перемозі.

Не був осторонь свого народу і Довженко.

– Пригадайте роки життя поета періоду Великої Вітчизняної війни.

(Війну Олександр Петрович провів на фронті й у прифронтовій смузі: спершу у резерві політуправління Південно-Західного фронту інструктором-літератором газети „ Червона Україна", потім спеціальним кореспондентом редакції газети «Известия» у визволених від фашистських окупантів районах України.

З перших днів війни з'явилися пристрасні публіцистичні статті й політичні памфлети Довженка, пройняті нездоланною вірою в перемогу нашого народу. Вже одні назви виражають їх основний зміст «До зброї», «Душа народна нездоланна», «Я бачу перемогу».

Дійсно, коли гортаєш записні книжки письменника воєнного періоду, вражає глибина думки і осмислення баченого і пережитого. Тут і розповідь бувалих воїнів, спогади партизанів, враження письменника від поля битви. Все це мало бути втілене в літературні образи, в художні полотна,

В одному записі щоденника читаемо: «Книги і фільми про нашу правду, про наш народ мусять тріщати од жаху, страждань, гніву і нечуваної сили молодого духу».

У листі до дружини від 4-го червня І942 року він писав: «Я буду писати про страждання, і героїзм, і трагедію свого народу».

Сьогодні ми будемо говорити про кіноповість «Україна в огні», яка в життєвій і творчій біографії О. Довженка посідає особливе місце.

Отже, темою нашого уроку є продовження вивчення творчості

О.П. Довженка, і зокрема вершинного твору всієї його творчості – «Україна в огні». Але метою є не тільки ознайомлення з цим прекрасним твором, а й через систему образів визначити ті проблеми, які порушує автор у своїй кіноповісті,

«Україна в огні» написана в час, коли українські міста і села палали в пожежах і перетворювались на руїни. Основою кіноповісті стала однойменна стаття, написана в 1942 році, яку згодом письменник розширив як кіноповість і читав друзям на фронті.

Домашнім завданням було прочитати твір і опрацювати в групах ті питання, які і складатимуть план нашого уроку:

1. Історія та після історія.

2. Образ України.

3. Жіночі образи.

4. Запорожці.

5. Лиманчук та «єже з ним».

6. Ворожа сила.

7. Засоби художньої виразності.

Колективна робота над першим пунктом плану.

Микита Хрущов, який приятелював з О.Довженком, отримав нагоду з уст автора почути вголос ще й рукописні частини, дуже хвалив їх і радив писати ще гостріше, адже сила в цього твору в його величній правдивості.

Хрущову настільки сподобалась «Україна в огні», що влітку 1943 року, коли в прифронтову смугу з виступами приїхали відомі письменники й актори, він запросив Довженка прочитати присутнім свій твір.

Тоді ж то у Довженка і викрали «Україну в огні». Автор дуже побивався, тому що був упевнений, що це зробили заздрісники, які негайно спалили рукопис, Та виявилось, що «Україну в огні» викрадали не для знищення, а для того, щоб цей твір як доказ компромату проти Довженка піднести самому Сталіну.

Ще Довженко по пам'яті відновлював рукопис, ще журнал «Смена» друкував уривки з «України в огні», а вже ширилися чутки, що рукопис прочитав вождь і дуже невдоволений цим твором.

Пізніше літературознавці, слідом за Довженком, називатимуть «кремлівським розп’яттям кінорежисера» те, що відбулося 31 січня 1944 року в присутності членів політбюро, митців-блюдолизів, серед яких першу скрипку грав режисер Чіаурелі, і кілька українських письменників,

Сталін особисто виголошував доповідь «Про антиленінські помилки й націоналістичні перекручення в кіноповісті О.Довженка «Україна в огні».

Тон виступаючого і його звинувачення митцю не залишали сумніву, що Сталін виголошує смертний вирок Довженкові.

На щастя, все закінчилося тим, що Довженка вивели з усіх мислимих комісій, усунули від можливості займати посаду, гідну цієї людини, абсолютно перекрили шлях на Україну і почали вимагати переписати «Україну в огні», обов'язково ввівши у твір образ Сталіна, як натхненника перемоги радянського народу над фашистами, але Довженко так і не погодився переписати повість.

Довженко не став на коліна, не благав прощення ні на тому засіданні-судилищі, ні пізніше. Де ж брав він сили для боротьби проти сатанинської сталінської системи?

У свого народу, його знівеченій і окраденій, але живій і чесній душі,

У щирому зверненні до генсека Довженко писав: «Товаришу Сталін, коли б ви були навіть богом, я й тоді не повірив би вам, що я націоналіст, якого треба плямувати і треба тримати у чорному тілі. Невже любов до свого народу є націоналізмом? Чи націоналізм у невмінні художника стримати сльози, коли народу боляче?»

«Україна в огні» надовго залишалася забороненим твором. Уже готова до виходу у світ 1943 року, вона була порізана у московській друкарні. Не допускали її до читача і довгі роки після смерті Довженка. Вперше кіноповість побачила світ 1990 року, а найповніша публікація з’явилась у 1995 році. Фільм взагалі не вийшов на екрани (досі єдиний примірник його знаходиться в архівах московського держфільмфонду).

— І ось сьогодні вона перед вами — кіноповість «Україна в огні»

О. Довженка, яка змогла пробити стіни заборони і виринути із забуття.

— Про що ж цей твір, (Це художній кінолітопис про найтрагічніший період війни, коли наші війська змушені були тимчасово покинути рідні землі, про чорні дні окупації, про партизанську боротьбу).

«Кров нашого народу кричить і вимагає світового екрану. Хай дивиться світ, як умирають за нього наші люди. Хай плаче над умираючими партизанами, селянами, дітьми, жінками. Хай ненавидить презренну кров ворога-вішателя, вбивці», (V353)

Що ми ще можемо сказати про цей твір?

(Кіноповість історична, гостропроблемна, сповнена глибокого філософського змісту, пройнята гуманізмом, символічністю).

Дійсно, все, що ви перерахували, притаманне цій кіноповісті. Але хотілося б зупинитися саме на символіці цього твору.

Вже назва кіноповісті є першим кроком до усвідомлення смислів, проблем.

1. Кіноповість Олександра Довженка «Україна в огні». Відповідно до граматичних норм українського правопису можна було написати «Україна у вогні», адже загальновживаною нормою другого слова є форма « вогонь».

Довженко, вживаючи «огонь», схиляє до сприйняття священного огню, а не звичайного — вогню. Очищувальний, священний огонь — це межа між життям і смертю, стан очищення, щоб відродитися знову, це випробування, в якому висвітлюється усе справжнє і все тлінне, пересічне, тимчасове. І тут будуть доречними слова Ліни Костенко: «Фенікс вилітає з попелу. Зі сміття він ще ніколи не вилітав», (звернути увагу і на прометеїзм в літературі).

2. Прізвище головних героїв — Запорожці, і назва села — Тополівка, і п'ять синів, як п'ять пальців руки (пригадати роман Ю.Яновського «Вершники»).

Не випадково кіноповість розпочинається експозицію, де зібралася вся родина, щоб величати матір. Ця своєрідна сімейна ідилія є конкретним і водночас образним втіленням людського буття, того, як повинна жити людина. Для чого вона покликана у світ, яке її призначення.

Мати, якраз мати, від якої залежить майбутнє роду, народу, людства, заповідає своїм дітям «виповнити свою місію перед миром», людьми і країною, наставляє на труд, працю на землі, злагоду. (зачитати уривок з твору 17-18 сторінка).

Робота учнів за планом уроку по групах: образ України, жіночі і чоловічі образи, ворожа сила і пристосуванці, засоби художньої виразності.

Заключний акорд кіноповісті: у сплюндрованій ворогом рідній Тополівці знов зібралися Запорожці, незважаючи на всі трагічні обставини, пройняті світлою думкою, що козацькому роду нема переводу.

(зачитати цитату з кінцівки твору стор. 102. Звучить пісня про маму — берегиню роду).

Не повернувся до нас Довженко живим, не повернувся й мертвим, хоч і залишив заповіт поховати його на Україні. Повернувся він лише своїм безсмертним доробком, фільмами, непоставленими кіноповістями, п’єсами, оповіданнями, щоденником.

Повернувся як художник-мислитель, громадянин, полум'яний патріот шевченківського гарту.

Давайте спробуємо підвести підсумки сказаного і почутого і визначимо головні проблеми, які порушує Довженко у своїй кіноповісті «Україна в огні».

  • Проблема національної самосвідомості людини і народу.

  • Показ трагедійності тогочасних подій («Україна в огні» — кіноповість трагедія)

  • Життя простої людини на війні і в тилу, проблема цінності загальнолюдських ідеалів, які Довженко обстоює через зображення конкретних характерів.

Завдання додому:

1. Законспектувати статтю підручника «Україна в огні»

2. Виписати найяскравіші цитати для характеристики образів Лавріна Запорожця, Микити Заброди, Олесі Запорожець, Христі Хутірної

3. Скласти тести за кіноповістю «Україна в огні».

4. Написати твір-роздум на тему «Актуальність кіноповісті О.Довженка. «Україна в огні». Почуття і роздуми викликані даним твором».

Схожі:

О. Довженко. «Україна в огні» твір про трагедію українського народу
Обладнання: портрет О. Довженка, виставка книг, епіграф, ілюстрації, кіноповість «Україна в огні»
Тема: Правда, обпалена війною (Аналіз кіноповісті "Україна в огні")
Мета: ознайомити студентів зі змістом кіноповісті, проаналізувати твір; закріпити вивчене про кіноповість, характеротворення, поетику;...
Тема: Традиції та свята нашого народу. Зимовий народний календар. Мета
Мета: ознайомити дітей з зимовими народними святами та звичаями українського народу; поповнювати знання учнів про найдорожчі національні...
Сценарій до дня української писемності та мови "свято української мови"
Мета: Виховання любові до рідної землі, до рідної мови, до її носія – українського народу, до держави Україна, до народних традицій;...
Та не однаково мені, Як Україну злії люди, Присплять, лукаві, і в огні, Її, окраденую, збудять…
Мета: Ввести студентів у світ одного з найсильніших Довженкових творів, з’ясувати трагічну долю кіноповісті і її автора. Проектуючи...
Тема: День пам'яті жертв Голодомору
Мета: навчити сприймати  різні життєві ситуації; розвивати цікавість до минулого свого народу; виховувати правильне ставлення до...
«Доти буде Україна, поки будуть козаки» Мета
Мета: розширити уявлення учнів із теми виникнення козацтва,допомогти їм зрозуміти явище Запорозької Січі як державно-політичного...
Тема. Хата моя, біла хата
Україні – тут коріння українського народу. А знати свій народ – це означає знати мамину пісню, що вчить добра і ласки;гарно ставитись...
Тема: «Голодомор. Де той рік, де той місяць, де той проклятий день»
Мета: навчити сприймати різні життєві ситуації; розвивати цікавість до минулого свого народу; виховувати правильне ставлення до історії...
Гімназія «Ерудит» Солом’янського району м. Києва
Української держави; поглиблення знань про iсторичний факт злуки українського народу, його значення; пробудження iнтересу до поглибленого...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка