Конспект лекцій з дисципліни: «Екобіомоніторинг та біобезпека»
|
|
Скачати 1.31 Mb.
|
|
Реагентний метод Одним з найбільш ефективних хімічних методів є застосування реагентів. Використання реагентного методу очищення виробничих стічних вод не залежить від токсичності присутніх домішок, що в порівнянні із способом біохімічного очищення має істотне значення. Ширше впровадження цього методу як у поєднанні з біохімічним очищенням, так і окремо, може певною мірою вирішити ряд завдань, пов'язаних з очищенням виробничих стічних вод. Реагентна обробка застосовується для очищення вод від ціанідів, роданідів, іонів важких металів та ряду інших домішок. Вид застосовуваного реагенту визначається складом домішок, що підлягають видаленню з води. Так, розкладання ціанідів досягається обробкою води рідким хлором чи речовинами, що виділяють активний хлор, — хлорним вапном, гіпохлоридом кальцію чи натрію. Окислюванням вдається досягти деструкції таких сполук, як альдегіди, феноли, анілінові барвники, сіркоутримуючі органічні речовини та ін. Як окислювачі застосовують кисень, озон, перекись водню. У процесі окислювання відбувається розкладання шкідливих домішок до простих оксидів чи утвореня сполук, що піддаються біохімічному розпаду. Хімічний метод полягає в тому, що в стічні води додають різні хімічні реагенти, які вступаючи в реакцію із забруднювачами, випадають у вигляді нерозчинних осадів. Нейтралізація застосовується для обробки виробничих стічних вод багатьох галузей промисловості, що містять луги і кислоти. Нейтралізація стічних вод здійснюється з метою попередження корозії матеріалів водовідвідних мереж і очисних споруд, порушення біохімічних процесів в біологічних окислювачах та водоймищах. Хімічним очищенням досягається зменшення нерозчинних домішок до 95% і розчинних до 25%. Широке поширення отримали, окрім реагентного способу, відстоювання агрегованих колоїдних частинок, коагуляція і флотація. Флотація Флотаційне очищення застосовується для видалення з води поверхнево-активних речовин, нафтопродуктів, жирів, смол тощо. Процес флотації (флотаційного розділення суспензії, насиченням рідини бульбашками газів (повітря), що є одним з методів фізико-хімічного очищення стічних вод, полягає в молекулярній взаємодії домішок води з бульбашками тонко диспергованого повітря і спливанні комплексів “частинка-бульбашка-повітря”, що утворюються, на поверхню у вигляді піни, тобто в сорбуванні домішок, що містяться у воді, поверхнею пухирців повітря, які нагнітаються в рідину, що очищається. У практиці очищення вод використовуються напірні, безнапірні, вакуумні і електрофлотаційні установки. Найбільш поширеними є напірні установки. Проте для очищення стічних вод найбільший інтерес викликає спосіб напірної флотації з утворенням бульбашок газу в рідині при зниженні тиску, електронний спосіб аерування стічних вод, спосіб подачі стиснутого повітря через фільтри (пневматичний), електролітичний спосіб. Сумісне використання коагулянтів і флокулянтів дозволяє розширити використання цих реагентів для очищення стічних вод. Великі резерви інтенсифікації методу коагуляції і флокуляції пов'язані як з глибшим дослідженням механізмів явищ, супроводжуючих ці процеси, так і з ефективнішим використанням різних фізичних процедур. Підвищенню ефективності очищення вод при флотації сприяє наявність синтетичних поверхнево-активних речовин (СПАР). Утворена ними густа стійка піна підвищує ступінь вилучення з води емульгованих і диспергованих домішок. При флотації одночасно досягається дегазація вод, що очищаються, і насичення їх киснем. Діюча схема очищення води
Альтернативна схема очищення води
 
Установки флотаційного очищення:
5  При електрофлотації утворення пухирців газу відбувається внаслідок електролізу води. На аноді виділяється кисень, на катоді — водень. Однак цей метод очищення через великі витрати електроенергії і росту її вартості практично не використовують. Типи коагулянтів та флокулянтів Для підвищення ефективності процесу освітлення у відстійниках до рідини додають коагулянти — речовини, що при взаємодії з водою утворюють частинки розміром 0,5—3 мм, що наділені невеликим електричним зарядом. При осіданні ці частинки захоплюють з рідини зважені і колоїдні частинки. Як коагулянти застосовуються сірчанокислий алюміній, хлорне залізо й ін. Витрата їх складає від 40 до 700 кг/м3 рідини, що очищається. Високі дози вносяться для фізико-хімічного очищення технологічних вод, що забезпечує видалення хрому і ціанідів, а також знебарвлення води. Інтенсифікації процесу коагуляції сприяє добавка флокулянтів — речовин, що забезпечують агрегування пластин коагулянтів і прискорюють тим самим їхнє осадження. Як флокулянти застосовують клейкі речовини: крохмаль, декстрин, силікатний клей. Дуже ефективним є синтетичний флокулянт — поліакриламід (ПАА), що широко використовується також при підготовці питної води. Доза застосування ПАА коливається від 0,5 до 25 г/м3 рідини, що очищається. Впроваджуються в практику й інші коагулянти і флокулянти на основі активних полімерів, дози застосування яких у десятки разів менші. Флокулянти поділяють :
В мікробіологічних процесах флокулянти стимулюють флокуляцію (конгломерацію) клітин продуцента для більш глибокого фракціонування при відділенні біомаси або утримання клітин біомаси в об’ємі культуральної рідини в процесі безперервної ферментації. На флокулянтах неорганічної природи (хлорид або фосфат кальцію) при висаджені адсорбуються клітини продуцента. При застосуванні катіоноактивних поліелектролітів (цетозоакриламід з катіоногенним мономером) успішно осаджують білкові речовини з ферментаційного середовища (на 1 г поліелектроліта осаджують до 20 г білка) та адсорбують на поверхні клітини продуцента. Для осадження біомаси перед фільтрацією у виробничому циклі ферментації використовують флокулянти різної природи. При освітленні та розділенні фаз використовують полікатіонні флокулянти. Зокрема, метацит (полігексаметиленгуанідин різної молекулярної маси), який одночасно має антисептичні властивості, в максимальній концентрації 100мг/л застосовують при освітлені соків. Для обробки питної води використовують катіонний флокулянт поліакриламід (N- диметиламінометилполіакриламід), який освітлює води в інтервалі рН= 3-8 в дозах 6 – 25 мг/л. При освітленні стоків за допомогою поліакриламіду в концентрації 0,8мг/л показники забруднення знижуються вдвоє (ХПК - з450-550 до 200-240 мг/л , а БПК – з 130 -150 до 65-75 мг/л). Інгібування біологічного очищення при додаванні цього флокулянту настає при дозах 5 мг/л. Витрати, пов'язані з отриманням коагулянтів і флокулянтів, частково можуть бути знижені за рахунок ширшого використання для цих цілей відходів виробництва різних галузей промисловості, а також осадів, що утворюються при очищенні стічних вод, особливо надмірного активного мулу, який можна використовувати як флокулянт, точніше за біофлокулянт. Самоочищення водойм Самоочищення води у водоймах - це сукупність взаємозв'язаних гідродинамічних, фізико-хімічних, мікробіологічних і гідробіологічних процесів, що ведуть до відновлення первинного стану водного об'єкту. У зв'язку з тим, стічні води промислових підприємств не повинні порушувати роботу мереж і споруд; мати руйнуючу дію на матеріал труб і елементи очисних споруд; обмежити наявність зважених і спливаючих речовин; не містити речовин, здатних засмічувати мережі або відкладатися на стінках труб; не містити пальних домішок і розчинених газоподібних речовин, здатних утворювати вибухонебезпечні суміші; не містити шкідливих речовин, що перешкоджають біологічному очищенню стічних вод або скиданню у водоймище. Випуск стічних вод у водойми Для надання очищеним стічним водам якостей природної води, їх доочищення проводиться в каскаді біологічних ставків чи на біоінженерних спорудах типу біоплато. Стічні води попередньо піддають механічному очищенню та дезинфекції, а, відтак, природньому (аеробні поля фільтрації та зрошування, біологічні ставки, анаеробні болотяні лагуни) або штучному (аеробні біофільтри та аеротенки та анаеробні метантенки) біоочищенню, аналізують та спускають у водойми чи використовують для технічних потреб. Побутові стоки (550 000 м3/доба) міського населення (1 млн чол.) можуть бути очищені комбінованими системами з попередньою обробкою (4 резервуари на 35 000 м3) окисленням в аеротенках з керамічними аераторами (27 установок на 39 000 м3) та добродженням у відстійниках (9 штук на 94 000 м3). Вода, використана в технологічному процесі, містить домішки у різному вигляді. Домішки, що містяться в технічній воді, часто є цінною сировинною чи готовою продукцією. Відходи аеробної очистки – активний мул (натуральний або після обробки – 20% с.р.) застосовують для удобрення лісів та полів, для переробки в біогаз. Метанове бродіння традиційно застосовують після аеробної ферментації для очистки міських побутових стоків, для утилізації відходів домашнього господарства (Китай, Індія, азійські країни – близько 10 млн біореакторів на 10 м3) та для очистки стоків промислових підприємств і відходів ферм (європейські, американські країни – крупні біогазові установки). Біологічний метод дає добрі результати при очищенні комунально-побутових стоків, при очищенні відходів підприємств нафтопереробної, целюлозно-паперової промисловості, виробництві штучного волокна. Нормативні показники водойми після спуску стічних вод. Існують спеціальні «Правила охорони поверхневих вод від забруднень стічними водами». Дані правила нормують показники забруднення у водоймищі після змішування стічних вод з природними водами. Найважливіші нормативні показники забруднень водойм за вимогами ДЕСТ :
3. процеси біоочищеня стоків Біологічне очищення - широко вживаний на практиці метод обробки побутових і виробничих стічних вод. У його основі лежить процес біологічного окислення органічних сполук, що містяться в стічних водах. Біологічне окислення здійснюється угрупуванням мікроорганізмів, що включає безліч різних бактерій, простих і ряд більш високоорганізованих організмів-водоростей, грибів і т. д., зв'язаних між собою в єдиний комплекс складними взаєминами (метабіозу, симбіозу і антагонізму). Стічні води перед біологічним очищенням піддають механічному, а після біоочищення для видалення хвороботворних бактерій дезінфікують. З первинних відстійників стічні води, що очищаються, надходять у блок біологічного очищення, де відбувається деструкція органічних сполук, що піддаються біохімічному окисленню. Після вторинних відстійників міські стічні води вважаються такими, які пройшли біологічне очищення і можуть бути скинуті в поверхневі водні об'єкти. Перед скиданням в обов'язковому порядку відбувається їхнє знезаражування шляхом обробки хлорною водою. 3.1. Багатостадійність біологічного очищення Біологічне очищення передбачає лише усунення залишкових органічних речовин у стічних водах (зазвичай близько 60% речовин органічного походження) за участі живих природних редуцентів і детрітофагів, які, споживаючи органічну речовину, окрім розчинених біогенів, в процесі дихання, перетворюють її на воду і вуглекислий газ, а також утворюють велику кількість колоїдів та осадів. Подальше очищення води від завислих та осілих скоагульованих частинок, в тому числі пластівців мулу, є багатостадійним процесом. Велика кількість осаду утворюється в процесі біологічної очистки стічних вод у вигляді відмерлого чи надлишкового активного мулу, що виділяється з аеротенків і вторинних відстійників. Мул має вологість 97—98% і дуже погано віддає воду. З метою зневоднювання його спочатку обробляють у метантенках чи аеробних стабілізаторах, потім піддають механічному зневодненню в гідроциклонах, центрифугах, фільтрах, фільтр-пресах, після чого направляють на мулові площадки для остаточного висушування. 3.2. Процес та біосистеми біоочищеня стоків Для очищення стічних вод у блоці біологічного очищення широко використовуються два типи біологічних процесів. 3.2.1. Типи процесів біоочищеня стоків Типи процесів біоочищеня стоків:
Для аеробного очищення використовують аеротенки різних конструкцій, окситенки, фільтротенки, біологічні ставки. Для анаерорбного очищення на першому ступені біоочищення застосовують метанотенки. При очищенні стічних вод найбільш широко вживаним анаеробним процесом є зброджування мулу в апаратах, що застосовуються для очищення сільськогосподарських і промислових стоків та розробляються для очищення побутових стоків. При виборі між аеробними і анаеробними процесами зазвичай надають перевагу аеробним, оскільки ці системи визнані надійнішими, стабільнішими і краще вивченими. Проте, анаеробні процеси мають декілька безперечних переваг, особливо те, що в анаеробних процесах утворюється менше мулу, ніж в аеробних. В аеробних процесах утворюється більше біомаси (мулу) на кожен виділений кілограм БПК. В анаеробних процесах утворюється біогаз, який може використовуватися як пальне та джерело енергії. Потреба в енергії на аерацію у аеробних перевищує потребу в енергії на перемішування при анаеробних процесах. Анаеробні процеси, істотно поступаючись аеробним в швидкості протікання процесу очищення, мають ряд переваг. Переваги анаеробних процесів очищення:
в порівнянні з аеробними процесами (1.0-1.5 кг/кг видаленого БПК);
Разом з тим, анаеробні процеси очищення мало вивчені, через низькі швидкості протікання, для них потрібні дорогі очисні споруди великих об'ємів. Вартість переробки мулу може бути вельми великою через його високу вологість (90—99,7 %). Основний недолік анаеробних систем — менша швидкість реакції в порівнянні з аеробними процесами, що вимагає використання установок великих розмірів. До того ж малий досвід по їх великомасштабній експлуатації. Отже, розвиток в області анаеробного очищення стічних вод повинен йти у напрямі розробки систем з більшою біологічною активністю, проектування компактніших апаратів, а також вивчення кінетики, мікробіологічного і біохімічного механізмів цих процесів. 3.2.2. Типи біологічних систем очищення стоків Біосистеми – складні біологічні асоціації бактерій, одноклітинних водних грибів, найпростіших організмів (амеби, джгутикові і війкові інфузорії), мікроскопічних тваринок (коловертки, круглі черв'яки - нематоди, водні кліщі), гідробіоти, деякі рослини та тварини, тощо. Типи біосистем очищення:
Зазвичай при біологічному очищенні застосовуються два типи систем очищення. Принцип дії аеробних систем біоочищення базується на методах протічного культивування біосистем. Інтенсивність і глибина біологічного очищення визначається швидкістю розмноження мікроорганізмів. Більшість біогенних елементів, необхідних для розвитку мікроорганізмів (вуглець, кисень, сірка, мікроелементи) містяться в стічних водах. При дефіциті окремих елементів (азоту, калію, фосфору) їх у вигляді солей додають в стоки, що очищаються. 3.2.3. Осади біоочисних систем Характер частинок, що забруднюють водні стоки:
Основні категорії осадів стічних вод:
3.3. Характеристика високотехнологічних схем біоочищення стоків Оптимальні технологічні схеми очищення, що включають біологічні методи, повинні забезпечити максимальне використання очищених вод в основних технологічних процесах та мінімальний скид у відкриті водойми. Найчастіше застосовуються природні та штучні аеробні та анаеробні методи очистки за допомогою таких біологічних систем очищення стічних вод:
Вибір методу очистки стоків та обладнання залежить від місця та характеру забруднення. 4. Аеробні процеси очищення стічних вод Аеробний метод очищення стоків протікає у природних або штучних умовах при широкому доступі повітря. При біоочищенні проходить біохімічна деградація органічних та мінеральних компонентів стоків за допомогою біоситем. 4.1. Грунтові методи біоочищення Очищення в природних умовх проводиться шляхом фільтрування стічних вод через шари грунту на полях зрошування або полях фільтрації, спорудах типу біоплато та в біологічних або очисних ставках. Ці грунтові методи передбачають просочування стічної води через шар грунту 1,5-2 м з шаром активного мулу близько 10 см. 4.1.1. Поля зрошування та поля фільтрації Поля зрошування після фільтрації використовують для вирощування овочів. На полях зрошування за рахунок інтенсивних мікробіологічних процесів відбувається мінералізація органічних речовин та активна нітрифікація (у 100 раз більше, ніж на звичайному грунті). Фільтруючий шар грунту затримує до 99% мікроорганізмів, що знаходяться в стоках. Поля фільтрації є найбільш простими очисними спорудами, що використовуються людиною вже більш п'яти сторіч, і після фільтрації використовуються тільки для очистки стоків в період сільськогосподарського використання полів зрошування. Поля фільтрації виглядають спланованими площадками (карти) з ухилом до 0,02, обваловані дамбами, площею від декількох квадратних метрів до 1,5—2 га. Поля фільтрації влаштовуються звичайно на проникних ґрунтах — пісках, супісках, легких суглинках. Поряд з біологічним очищенням стоків, у якому беруть участь угруповання мікроорганізмів як водних фаз, що формуються на поверхні площ, так і ґрунтових фаз, що розвиваються в товщі проникних ґрунтів, відбувається додаткова механічна і частково фізико-хімічна очистка водного стоку у процесі фільтрації води через породи. Перевагами полів фільтрації є простота пристрою й експлуатації. До їхніх недоліків варто віднести необхідність заняття великих площ, можливість забруднень підземних вод і атмосферного повітря газоподібними продуктами розкладання господарсько-побутових стічних вод, що відчувається на відстані до 200 м від полів фільтрації. Різновидом полів фільтрації є поля підземної фільтрації, у яких на глибині 0,5 - 1,8 м укладаються дренажні труби. По них очищена вода видаляється з полів фільтрації і використовується для зрошення сільськогосподарських угідь. 4.1.2.Біоінженерні споруди типу біоплато Біоінженерні споруди типу біоплато є прогресивним розвитком методів природного біологічного очищення. Для очистки і доочистки СВ населених пунктів можуть бути використані конструкції типу інфільтраційних і поверхневих біоплато.  Де , А — інфільтраційне біоплато; Б — поверхневе біоплато 1 — подача води на очистку; 2 — відстійник; 3 — осад; 4 — розподільний трубопровід; 5 — протифільтраційний екран; 6 — рослинний ґрунт; 7 — пісок; 8 — щебінь; 9 — дренаж; 10 — вища водяна рослинність; 11— кам'яний накид; 12 — очищена вода. Інфільтраційне біоплато — інженерне спорудження, розміщене, як правило, у котловані глибиною до 2 м, на дні якого влаштовується протифільтраційний екран з поліетиленової плівки. Поверх екрана укладається горизонтальний дренаж і шар щебеню, піску, чи керамзиту іншого фільтруючого матеріалу. Поверхня спорудження засаджується очеретом і іншими місцевими видами вищої водяної рослинності з розрахунку не менш 10—12 стебел на 1 м2. За технологією біоплато в очищенні води беруть участь колонії водяних (на поверхні блоку) і ґрунтових (у фільтруючому шарі) мікроорганізмів, вища водяна рослинність і сам фільтруючий шар. Поверхневе біоплато також розміщається в котловані і має протифільтраційний екран. Роль дренажу виконує кам'яний накид, замість фільтруючого шару укладається ґрунт котловану, поверхня якого засаджується вищою водяною рослинністю. Вища водяна рослинність, крім очисної функції, забезпечує підвищену транспірацію (випар) рідини, що очищається, у літній період приблизно на 10-15%. Транспіраційні властивості вищої водяної рослинності можуть бути використані також для прискорення підсушування мулових площадок, підвищення пропускної здатності й ефективності очищення полів фільтрації. Очисні споруди за технологією біоплато складаються, як правило, з декількох блоків, розташовуваних каскадом, причому блок поверхневого біоплато є кінцевим. До складу споруд біоплато, в якості кінцевого, може бути включена болотиста ділянка (природне поверхневе біоплато) з наявністю достатніх заростей вищої водяної рослинності. Початковим блоком споруджень є відстійник, де відбувається видалення великих включень і завислих речовин. За технологією біоплато забезпечується очищення господарсько-побутових стічних вод по БПК до 5-10 мг/л, по завислих речовинах- до 8-12 мг/л, причому наявність завислих речовин в основному пов'язано з виносом їх з фільтруючого шару. Значно (на 40—70%) знижується вміст сполук азоту і фосфору. Спорудженні біоплато, вдало розташовані по рельєфі місцевості, не вимагають застосування електроенергії, хімікатів і забезпечують надійну роботу як у літній, так і в зимовий період. Для очищення виробничих стічних вод за технологією біоплато потрібно робити їхню передочистку відповідно до особливостей їхнього складу та властивостей. Очищення виробничих стічних вод організовується з метою використання їх у системах оборотного, послідовного чи замкнутого водопостачання, забезпечення умов прийому до міської системи водовідведення чи скидання у водні об'єкти. 4.1.3. Біологічні ставки. Біологічні ставки – штучні послідовно з’єднані водойми, в яких протікають природні процеси самоочищення води, інженерно-технічні споруди, в яких очищення стічних вод відбувається в умовах, наближених до природного плину фізичних, хімчних, біохімічних та інших процесів, що забезпечують самоочищення поверхневих вод. В теперішній час біоставки є розповсюдженими методами очищення вод у США, Канаді, Данії, Швеції, Австралії, Японії, Великобританії, Франції, Іспанії, Чехії, Словаччині, Німеччині, Ізраїлі, Китаї, Індії та ін. Вони споруджуються в різнних варіантах проточності та з різним терміном перебування в них стічних вод (5-60 діб). На території України, де є сприятливі метеоумови, біостави ще не знайшли широкого розповсюдження в практиці доочищення та знезараження стоків. 4.1.3.1. Типи біоставків Біологічні ставки використовуються як самостійна очисна споруда або як очисні ставки кінцевого пункту очищення стоків, що пройшли стадію біоочищення в біофільтрі або аеротенку. Якщо очисні ставки функціонують як самостійні системи водоочистки, стічні води перед надходженням в них розбавляються трьох-, п'ятикратними об'ємами технічної або господарсько-питної води, а середньорічну температуру підтримують в межах +10 ˚С і вище. Для відстояних стоків без розбавлення навантаження на ставки складає до 250 м3/га/на добу; для біологічно очищених вод - до 500 м3/га/на добу. Анаеробні стави в переважній більшості є лише однією стадією в системі очищення і підтримуються при високій потребі кисню (БПК) на одиницю площі біостаква за одиницю часу. Типи біоставів: - залежно від призначення:
- за технічним вирішенням :
- за концентрацією:
- за характером біотичного кругообігу та механізмом очищення, глибиною і часом перебування стічних вод:
4.1.3.2. Схеми очищення в біоставах Середня глибина ставків складає від 0.5 до 1.0 м. Термін «дозрівання» у ставкових зонах помірного клімату в теплий та холодний період - не менше одного місяця, а в спеціальних аеробних умовах до 3-5 діб. Одноступенева схема неперервна культура S-red бактерії  Стоки Ме очищена вода  |
Схожі:
|
Конспект лекцій У двох частинах Частина 2 Суми Затверджено на засіданні кафедри фінансів як конспект лекцій з дисципліни «Банківський менеджмент» |
Конспект лекцій з дисципліни «Особливості водопостачання і водовідведення... Конспект лекцій з дисципліни «Особливості водопостачання і водовідведення промислових підприємств» (для студентів 5-6 курсів денної... |
|
Конспект лекцІй з дисципліни “ ПОТЕНЦІАЛ і розвиток ПІДПРИЄМСТВА”... Конспект лекцій з дисципліни “Потенціал і розвиток підприємства” для студентів ІV курсу / Укл доцент кафедри економіки підприємства... |
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ дисципліни «Історія економічних учень» |
|
Опорний конспект з дисципліни „Організація торгівлі” Міністерство... Опорний конспект лекцій з дисципліни „Організація торгівлі” для студентів напряму підготовки 030510 денної форми навчання / Укладач... |
ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ з дисципліни “ ЕКОНОМІКА ПРАЦІ І СОЦІАЛЬНО... Конспект лекцій з дисципліни “Економіка праці і соціально-трудові відносини” для студентів ІІІ курсу. Павлоград: ЗПІЕУ, 2007 |
|
Конспект лекцій розроблений у відповідності до листа Міністерства... Короп Ігор Володимирович, Ревтюк Євген Антонович, Петренко Віктор Павлович – Інтелектуальна власність /Конспект лекцій для студентів... |
Конспект лекцій Частина II Суми Стратегічний маркетинг : конспект лекцій / укладачі: В. В. Божкова, Ю. М. Мельник, Л. Ю. Сагер. – Суми : Сумський державний університет,... |
|
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ для студентів економічних спеціальностей усіх форм навчання Проектний аналіз : конспект лекцій / укладачі: О. І. Карпіщенко, О. О. Карпіщенко. – Суми : Сумський державний університет, 2012.... |
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ з дисципліни «ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ» Сутність методу економічного аналізу, його характеристика та методологічна основа |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua