У ДИПЛОМНИХ ПРОЕКТАХ (РОБОТАХ)

Скачати 1.34 Mb.

Назва	У ДИПЛОМНИХ ПРОЕКТАХ (РОБОТАХ)
Сторінка	3/9
Дата	20.04.2013
Розмір	1.34 Mb.
Тип	Диплом

bibl.com.ua > Спорт > Диплом

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Перевагою природної вентиляції є її дешевизна та простота експлуатації. Основний її недолік в тому, що повітря надходить в приміщення без попереднього очищення, а видалене відпрацьоване повітря також не очищується і забруднює довкілля.

Штучна вентиляція

Розрізняють чотири основні схеми організації повітрообміну при загально-обмінній вентиляції:

Приплив Приплив Витяжка

Витяжка

а) б)

в) г)

Рис.2.
Схеми зверху вниз (а) та зверху вверх (б) доцільно застосовувати у випадку, коли приливне повітря в холодний період року має нижчу температуру приміщення.

Приливне повітря перш як досягти робочої зони нагрівається за рахунок повітря приміщення.

Інші дві схеми рекомендується використовувати тоді, коли припливне повітря в холодний період року підігрівається і його температура вища внутрішнього повітря.

Приливна вентиляція

Рис.3.Схема припливної вентиляції

1- повітрозабірний пристрій з фільтром для очищення повітря і повітронагрівачем (калорифером); 2 – повітропровід; 3 – вентилятор; 4- припливні патрубки з насадками.
Витяжна і приливно-витяжна вентиляції

Рис.4.Схема витяжної вентиляції

1- очисний пристрій, 2 – витяжний повітропровід; 3 – вентилятор; 4 – витяжні патрубки з насадками.
Місцева приливна вентиляція, при якій здійснюються концентроване подання припливного повітря заданих параметрів виконуються у вигляді повітряних душів, повітряних та повітряно-теплових завіс.

Повітряно-теплові завіси призначення для запобігання надходження в приміщення значних мас холодного зовнішнього повітря при необхідності частого відкриття дверей чи воріт.

Місцева витяжна вентиляція здійснюється за допомогою місцевих витяжних зонтів.

Рис.5.Витяжний зонт

Основними факторами при виборі типу місцевих виділень є характеристика шкідливих виділень (температура, густина парів, токсичність), положення робітника при виконанні роботи, особливості технологічного процесу та обладнання.
Методи розрахунку систем штучної вентиляції
Основне завдання: - визначити кількість повітря , що необхідно подати і вилучити з приміщення. При розрахунку вентиляції в цехах де виділяються шкідливі речовини, використовуємо формулу :

(м³/год) (22)
U – кількість шкідливих виділень в цеху, мг/год;

К₁ – гранично - допустима концентрація шкідливих виділень в повітрі цеху, мг/м³ ;

К₂ – концентрація шкідливих виділень в приливному повітрі.

Для цехів з виділенням надлишкового тепла

(23)
Q_над – надлишкове тепло в цеху, КДж/год;

С – питома теплоємність повітря;

γ - густина припливного повітря;

t_в – температура повітря , що виходить з цеху;

t _п –температура приливного повітря.

Для приміщень де не утворюються шкідливі виділення та надлишкове тепло і немає необхідності у створені метеорологічного комфорту

(24)
l – мінімальне подання повітря на одного працюючого відповідно до санітарних норм, 20-30 м³/год.

n – кількість працівників у приміщенні.

3.4.4. Паспортизація санітарно-технічного стану робочих місць
Мета роботи: вивчити методику і набути навички проведення паспортизації санітарно-технічного стану робочих місць.

Метою паспортизації санітарно-технічного стану робочого місця є виявлення усіх виробничих небезпек для розробки проектів інженерно-технічних та організаційних рішень у створенні безпечних і здорових умов праці. Відповідно до типової ієрархічної структури виробництва (цех, дільниця, робоча зона бригади, робоче місце) одиничним елементом виробництва є робоче місце. На ньому проявляються в"і шкідливі і небезпечні виробничі фактори, які діють на працюючого і визначають ефективність його виробничої діяльності. Базовим елементом паспортизації є карта умов праці, яка відбиває три (трудовий, санітарно-гігієнічний та технічний) фактори безпеки.

Карта умов праці передбачає виявлення на робочому місці шкідливих і небезпечних виробничих факторів та причин їх виникнення; дослідження санітарно-гігієнічних факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу, комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їх вимогам стандартів, норм і правил; обґрунтування віднесення робочого місця до відповідної категорії з шкідливими умовами праці, підтвердження (встановлення) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення та інші пільги залежно від умов праці.

Таблиця1

Фактори технічної небезпеки

Назва небезпечного фактору	Метод оцінок	Стан небезпечного фактору	Заходи щодо ліквідації або зниження впливу фактору технічної небезпеки	Термін перевірки стану небезпечного фактору

У карті умов праці може ставитися завдання знаходження показника безпеки (навчальний варіант) або атестації робочого місця відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.92 р. № 442.

Карта умов праці на робочому місці становить основу санітарно-технічного паспорта виробничої дільниці (бригади, майстерні, ферми тощо). До санітарно-технічного паспорта дільниці входить збірна інформація з карт умов праці на робочих місцях, додаткова характеристика засобів колективного користування (будівлі, побутові і допоміжні приміщення, засоби колективного захисту, під'їзні шляхи).

Паспорт господарства складається з паспортів дільниць і містить додаткову характеристику засобів загальногосподарського користування, об'єкти колективного захисту.

Кожний головний спеціаліст господарства організовує обстеження умов праці і стан технічної безпеки у підпорядкованій йому галузі. Значно зменшити обсяги робіт при паспортизації можна шляхом групування типових робочих місць.
Методика складання карти умов праці

На кожне типове робоче місце складається карта умов праці, в яку заносяться трудові, санітарно-гігієнічні умови і фактори технічної безпеки.

Форма карти встановлена, але для навчальних цілей прийнятнішою є форма, наведена у табл.2.

Послідовність заповнення карти умов праці:

За ДСН 3.3.6.042-99 визначається категорія робіт і встановлюються оптимальні показники мікроклімату.
За гігієнічною класифікацією праці та іншими джерелами визначається перелік факторів умов праці на робочому місці, для яких за нормативними документами встановлюють гранично допустимий рівень або граничнодопустиму концентрацію (ГДК, ГДР), які заносяться в гр. 15.
Для кожного з факторів умов праці проводиться за загальноприйнятими методиками інструментальний замір фактичного значення фактора. Для навчальних цілей фактичні значення факторів умов праці беруться з матеріалів попередньо проведеної паспортизації або з літературних джерел.

Визначається коефіцієнт нормо забезпеченості:

К_н = 1± (А_в - А_н) /А_н (25)

де А_в - виміряне значення факторів умов праці;

А_н - нормативне значення фактора.

Граничнодопустимий рівень або концентрація (ГДР, ГДК), А_н			15
Оцінка умов праці за гігієнічною класифікацією праці. 3 категорія - шкідливі і небезпечні умови праці	3 ступінь (3 бали)	розрахункова кількість балів Х_фат	14
	3 ступінь (3 бали)	початкова кількість балів X	13
	2 ступінь (2 бали)	розрахункова кількість балів Х_фак	12
	2 ступінь (2 бали)	початкова кількість балів X	11
	1 ступінь (1 бал)	розрахункова кількість балів Х_фат	10
	1 ступінь (1 бал)	початкова кількість балів X	9
Коефіцієнт небезпечності	від усіх факторів (К)		8
Коефіцієнт небезпечності	від дії фактора (К_дф)		7
Час дії фактора	у частках довго-тривалості зміни, Т_дф		6
Час дії фактора	в годинах		5
Коефіцієнт нормо-забезпечення, Ки			4
Фактичне значення фактора умов праці, Ав			3
Норма-тивне значення фактора		нормативний документ	2
Фактори умов праці			1

Знак « + » ставиться для розрахунку за граничнодопустимим значенням нормативного параметру A_н знак «-» - з мінімально допустимим значенням А_н . Результати розрахунків заносяться в гр. 15 табл. 2.

Гранично допустиме значення коефіцієнта нормозабезпечення повинне дорівнювати одиниці. Якщо воно більше за одиницю, то це означає, що діючий фактор умови праці вищий за гранично допустимий рівень і треба вжити заходів для зниження дії цього фактора, тим самим поліпшити умови праці.

Відповідно до технології виконання процесу встановлюється тривалість дії кожного фактора і результати заносяться у гр. 5 і 6 табл. 2.

Визначається коефіцієнт небезпеки Кдф від кожного фактора умов праці і від усіх діючих факторів К. Результати підрахунків заносяться у гр. 7 і 8 табл. 2. Ці коефіцієнти обчислюються за формулами:
К_дф = К ∙ Т_дф (26)

де К - сумарний коефіцієнт небезпеки від шкідливих факторів умов праці; Кт_т - коефіцієнт травмонебезпеки.

(27)

де Т - тривалість дії фактора; п - кількість факторів умов праці.
За табл. 2. встановлюється ступінь шкідливості фактора і визначається початкова та розрахункова кількість балів X та Хфак. Розрахункова кількість балів Хфак визначається за формулою:
Х_фак =Х ∙Т_дф (28)
Початкова і розрахункова кількість балів заносяться відповідно у гр. 9-14 табл.2.

Визначаються фактори технічної небезпеки і результати заносяться у табл.3.

Виявити фактори технічної небезпеки можна методом вибирання їх з карт контролю механізмів та пристроїв за показниками безпеки і контролю техніки.

Визначається коефіцієнт травмонебезпеки:

, (29)

де По - кількість небезпечних факторів; Пф - загальна кількість факторів.
Розраховується коефіцієнт небезпеки на робочому місці:

К_рм = К + К_т , (30)

Таблиця 3

Фактори технічної небезпеки

Назва небезпечного фактору	Метод оцінок	Стан небезпечного фактору	Заходи щодо ліквідації або зниження впливу фактора технічної небезпеки	Термін перевірки стану небезпечного фактору

Коефіцієнт небезпеки на робочому місці повинен бути меншим за одиницю, якщо він більший за одиницю, треба вжити заходів щодо його зниження.

Визначається сумарна кількість балів за даними табл. 2.
За даними табл. 4. встановлюється розмір доплат до тарифної ставки або посадового окладу.

Таблиця 4

Розміри доплат до тарифної ставки

або посадового окладу за працю в шкідливих умовах

Характеристика роботи	Сума балів	Розмір доплати, % до тарифної ставки або окладу
3 важкими і шкідливими умовами праці	До 2 2.1-4	4 8
Зі шкідливими умовами праці	4.1-6	12
3 особливо важкими і особливо шкідливими умовами праці	6.1-8 8.1-10 Більше 10	16 20 24

3.4.5. Розрахунки природного і штучного освітлення

Природна освітленість оцінюється коефіцієнтом природної освітленості, що дорівнює відношенню природної освітленості на робочому місці до зовнішньої горизонтальної природної освітленості:

(31)

де Е_в – освітленість, яка створюється у деякій точці в середині приміщення світлом неба, лк; Е_н – одночасне з Е_в значення зовнішньої горизонтальної освітленості, що створюється повністю відкритого неба, лк.
Методика розрахунок природного освітлення виконують за методикою БНіП –ІІ-4-79. В задачу розрахунку входять визначення площі світлових пройомів, які повинні забезпечувати належну штучну освітленість. Площа пройомів для забезпечення бічної природної освітленості знаходять за формулою
S_п e_н k₃ h_o

S_o = -------------- k_зд (32)

100t_or
а площа пройомів при верхній освітленості – за формулою
S_п e_н k₃ h_ф

S_o = -------------- (33)

100t_or₂ k _ф
де Sп– площа підлоги приміщення ; e_н – нормоване значення коефіцієнта природної освітленості; k_3д – коефіцієнт запасу; k_3д = 1...1.7 – коефіцієнт, який враховує затінення сусідніми спорудам; h_o,h_ф – світлові характеристики бічних і верхніх пройомів, відповідно; t_o - загальний коефіцієнт світло пропускання; r₁ і r₂ – коефіцієнти, які враховують відображення світла при бічній і верхній освітленості; k _ф – коефіцієнт, який враховує тип фонаря (віконного пройому у стелі приміщення). Значення світлових характеристик фонарів змінюється від 3,4 до 16 і залежить від кількості пройомів і відношення висоти приміщення до ширини прольоту, а також відношення довжини приміщення до ширини прольоту (приміщення).

Значення коефіцієнтів r₁ і r₂ вибирають також з таблиць БНіП ІІ-4-79. Межа зміни коефіцієнта r₁ =0...10, а r₂ = -0,25...2;

k₃ = -1,2...1,8 – коефіцієнт запасу; t_o - загальний коефіцієнт світлопропускання

t_o=t₁t₂t₃t₄t₅ (34)
де t₁ =0,5...0,9 – коефіцієнт світлопропускання матеріалу; t₂ = 0,5...0,9 – коефіцієнт, який враховує втрати світла в переплетіннях віконних прйомів (світлопройми); t₃ = 0,8-0,9 – коефіцієнт, який враховує втрати світла в несучих конструкціях; t₄ =0,6...1 – коефіцієнт, який враховує втрати світла в сонцезахисних пристроях; t₅ = 0,9 – коефіцієнт, який враховує втрати світла в захисній сітці, яка встановлена під фонарями
Методика розрахунку штучного освітлення передбачає спочатку розрахунок загального освітлення, а потім комбінованого, яке являє собою суму місцевого і загального освітлення.

Розрахунок загального освітлення виконують в основному методом коефіцієнта використання світлового потоку за формулою:

(35)
де Е - норма освітленості (згідно розряду зорової роботи), лк;

площа приміщення, м²;

К - коефіцієнт запасу, К = 1,3...1,5 (менші значення для ламп розжарювання, більші - для газорозрядних ламп);

Z - коефіцієнт нерівномірності освітлення змінюється в межах Z = 1,1...1,5 (у середньому приймаємо = 1,2);

 - коефіцієнт використання освітлювальної установки;

число ламп.

Для визначення коефіцієнту розраховують індекс приміщення:

(36)
де а, b - відповідно довжина і ширина приміщення, м;

Н_С - висота розміщення світильника над освітлювальною поверхнею, м .

При однаковому коефіцієнті відбиття стелі й стін, що дорівнює 0,7, коефіцієнт залежно від і має таке значення:

Індекс приміщення, і	0,5	1	2	3	4	5
Коефіцієнт використання світлового потоку	0,22	0,37	0,48	0,54	0,59	0,61

Число ламп, необхідних для освітлення виробничого приміщення, визначається за формулою

(37)
де F - світловий потік, F = (38)

h - відстань лампи до освітлювальної поверхні, м;

Е - нормативна освітленість, лк;

 - показник, який залежить від h і відстані b .

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Схожі:

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях” у дипломних проектах та роботах для студентів V–VI курсів економічного факультету...	10 етичних принципів професійної діяльності члена ВГО „Українська... Загальній декларації прав людини, і не бере участь у роботах, проектах, що об'єктивно їм суперечать, а також наносять шкоду національним...
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВИХ, ДИПЛОМНИХ Методичні рекомендації щодо оформлення курсових, дипломних і магістерських робіт для студентів факультету іноземної філології / Уклад.:...	Поняття глобалізації Глобалізація як поняття зявилася в роботах французьких і американських авторів 60х рр століття
Дипломних та МАГІСТЕРСЬКИХ робіт Політика Англії в північноамериканських колоніях до війни колоній за незалежність	ПЕРЕЛІК ТЕМ ДИПЛОМНИХ РОБІТ Організаційно-економічний механізм функціонування та напрями його удосконалення в [ ]
Кафедра менеджменту організацій Тематика магістерських (дипломних)... Тематика магістерських (дипломних) робіт зі спеціальності 03060101 03060101) “Менеджмент організацій і адміністрування” на 2012–2013...	Захист магістерських дипломних робіт Левикін В. М. – д т н., проф., завідувач кафедрою інформаційних управляючих систем ХНУРЕ
ТЕМАТИКА ДИПЛОМНИХ РОБІТ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ Прогнозування ймовірності банкрутства підприємства та розроблення програми запобіжних заходів	М. В. Афанасьєв Графік захисту дипломних робіт Аніщенко Л. Я. – завідувач лабораторією оцінки впливу на навколишнє середовище УкрНДІЄП

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання