ОСНОВИ ЗДОРОВ'Я
5 -9 класи
загальноосвітніх навчальних закладів
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Інтегрований предмет «Основи здоров’я» передбачає розвиток здоров'язбережувальної компетентності шляхом набуття учнями навичок збереження, зміцнення, використання здоров'я та дбайливого ставлення до нього.
Мета інтегрованого предмета: формування в учнів свідомого ставлення до свого життя і здоров’я, оволодіння основами здорового способу життя, навичками безпечної для життя і здоров’я поведінки.
Завдання предмета:
формування в учнів мотивації дбайливого ставлення до життя і здоров’я;
формування у школярів стійких переконань щодо пріоритету здоров’я як основної умови реалізації фізичного, психічного, соціального та духовного потенціалу людини з урахуванням її індивідуальних особливостей;
виховання у підлітків бережливого, дбайливого та усвідомленого ставлення до власного здоров’я як однієї з найвищих людських цінностей, потреби самопізнання та всебічного самовдосконалення;
ознайомлення учнів з основними принципами та закономірностями життєдіяльності людини в природному та соціальному середовищах, спрямованої на збереження життя і зміцнення здоров’я;
формування в учнів сталої мотиваційної установки на здоровий спосіб життя як провідної умови збереження і зміцнення здоров’я;
ознайомлення учнів з основними принципами, шляхами й методами збереження життя і зміцнення усіх складових здоров’я;
навчання учнів методам самозахисту в умовах загрози для життя;
навчання учнів методам самооцінки і контролю стану і рівня здоров’я протягом усіх років навчання;
розвиток навичок учнів, спрямованих на заохочення вести здоровий спосіб життя.
Навчальна програма побудована на основі інтегрованого поєднання елементів знань щодо збереження і захисту життя та зміцнення здоров’я людини.
Зміст тем розгорнуто відповідно до Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти. До кожного розділу програми визначені обов’язкові результати навчання, спрямовані на досягнення учнями здоров’язбережувальної, соціальної, загальнокультурної та інших компетентностей.
Конкретним результатом навчання має бути розвиток здоров’язбережувальних компетенцій учнів, зокрема, збільшення обсягу знань щодо збереження життя та зміцнення здоров’я, поглиблення навичок та умінь (зокрема прийняття рішень, розв’язання проблем, творчого та критичного мислення, спілкування, самооцінки та почуття гідності, протистояння негативному психологічному впливові, подолання емоцій та стресу, а також розвиток співчуття і відчуття себе як громадянина), усвідомлення учнями необхідності відповідати за своє життя і здоров’я.
Зміст програми структуровано за чотирма розділами:
1) Здоров’я людини.
2) Фізична складова здоров’я.
3) Психічна і духовна складові здоров’я.
4) Соціальна складова здоров’я.
Розділ «Здоров’я людини» передбачає формування цілісного уявлення учнів про здоров’я, безпеку і розвиток людини, їх взаємозв’язок із способом життя і навколишнім середовищем, а також засвоєння учнями правил безпечної поведінки у природному і техногенному середовищі.
Розділ «Фізична складова здоров’я» спрямовано на вивчення чинників, що впливають на фізичне благополуччя дитини.
Розділ «Психічна та духовна складові здоров’я» містить інформацію щодо чинників, які впливають на емоційний, інтелектуальний та духовний розвиток учня. Профілактика шкідливих звичок розглядається в контексті розвитку позитивної самооцінки, навичок критичного мислення й уміння приймати виважені рішення.
Розділ «Соціальна складова здоров’я» присвячено вивченню чинників, що впливають на соціальне благополуччя людини та правил безпечної поведінки у навколишньому середовищі. Профілактика шкідливих звичок розглядається в контексті формування в учнів навичок протидії негативним соціальним впливам.
Зміст навчального матеріалу у програмі складається з двох частин: понятійного і діяльнісного, який складається з вправ для відпрацювання ключових умінь і навичок щодо збереження життя і зміцнення здоров’я. Виконання зазначених вправ є обов’язковим елементом навчальних занять відповідної тематики. Знаком * позначено вправи, які слід виконувати не лише в класі, а й вдома з допомогою батьків.
Програму побудовано за концентричним принципом. Зазначені розділи є наскрізними для всієї основної школи. У кожному класі зміст, обсяг і послідовність пропонованої учням інформації, організація її засвоєння змінюються відповідно до зростаючих пізнавальних і психологічних особливостей учнів. За умови дотримання державних вимог до результатів навчання послідовність і кількість годин на ці складові у підручниках і календарних планах можуть змінюватися відповідно до авторського викладу, робочого плану школи, необхідності своєчасного реагування на конкретні умови, в яких відбувається навчально-виховний процес (наближення епідемій, стихійне лихо, інфекційні хвороби тощо).
Особливість методики проведення уроків інтегрованого предмету «Основи здоров’я» полягає в тому, що оволодіння сприятливими для здоров’я і розвитку особистості життєвими навичками потребує багаторазового вправляння, насамперед у процесі групової взаємодії.
Запорукою формування здорової особистості учня є взаєморозуміння, взаємоповага, толерантність, творче співробітництво всіх учасників навчального процесу. Увага вчителя має бути зосереджена на проведенні занять з використанням методів навчання, що ґрунтуються на активній участі всіх учнів: роботі в групах, обговоренні, мозкових штурмах, розробці концептуальних карт, рольових іграх, дискусіях, творчих проектах, інтерв’ю, аналізі життєвих ситуацій, екскурсіях, моделюванні розв’язання проблеми тощо.
Особливу увагу необхідно надати позитивній мотивації учнів не лише на вибір здорового способу життя, а й активну, щоденну й поступальну їх дію за правилами й вимогами збереження життя й зміцнення здоров’я.
Успішна реалізація програми інтегрованого предмета «Основи здоров’я» можлива лише на засадах активної співпраці, партнерства всіх учасників навчально-виховного процесу (учнів, педагогів, сім’ї та громади), що передбачає й уможливлює:
1) особистісно орієнтоване навчання;
2) збагачення змісту інтегрованого предмета емоційним, особистісно значимим матеріалом;
3) використання інтерактивних методів навчання;
4) стимулювання позитивних інтелектуальних почуттів учнів, послідовну диференціацію та індивідуалізацію вивчення цього предмета;
5) роботу учнів із різними джерелами інформації, різними видами і типами ресурсних матеріалів;
6) відпрацювання практичних дій при вивченні кожної теми;
7) створення умов для активного діалогу між учасниками-партнерами навчально-виховного процесу (учнів, учителів, членів сім’ї, громади) та вільного вибору учнями навчальних завдань і способів поведінки;
8) залучення учнів до самооцінювання різних видів своєї діяльності, у тому числі й розвитку життєвих навичок;
9) багатоваріантність форм різних видів діяльності учнів;
10) залучення до активної співпраці сім’ї та громади.
Об’єктом оцінювання навчальних досягнень учнів з основ здоров’я є знання, вміння та навички, емоційно-ціннісне ставлення до навколишньої дійсності, правила поведінки учнів в життєвих ситуаціях.
Позитивно оцінюється кожний крок учня, спрямований на:
1) підвищення рівня знань про здоров’я і безпеку життєдіяльності, здоровий спосіб життя, уміння використовувати здобуті знання для зміцнення здоров’я;
2) набуття навичок, що сприяють розвитку та взаємозв’язку усіх складових здоров’я (фізичній, соціальній, психічній та духовній );
3) позитивне ставлення до здорового способу життя.
5 клас
( 35 годин, 4 години – резервний час)
№
пор.
|
К-сть годин
|
Зміст навчального матеріалу
|
Державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів
|
|
5
|
Розділ 1. Здоров’я людини
|
|
|
Життя і здоров’я людини.
Здоровий спосіб життя. Принципи здорового способу життя.
Безпека і небезпека. Принципи безпечної життєдіяльності.
__________________
Моделювання поведінки в разі погіршення самопочуття.
Відпрацювання навичок вимірювання температури тіла. *
Відпрацювання алгоритму дій при потраплянні у небезпечну ситуацію.
Безпека на дорозі
Безпека пішохода. Види пішохідних переходів. Дорожня розмітка. Перехід багатосмугової дороги.
Безпека на зупинках громадського транспорту. Безпека пасажира. Правила користування громадським транспортом. Етика пасажира. Поведінка пасажира при ДТП.
Відпрацювання навичок аналізу дорожньої ситуації, у тому числі й в умовах обмеженої оглядовості.
Прийняття зважених рішень щодо переходу дороги*.
Моделювання ситуації відмови від пропозицій перейти дорогу у небезпечному місці.
Відпрацювання навичок поведінки у транспорті.
Розробка пам’ятки пасажира громадського транспорту.
Моделювання поведінки пасажира при аварії в громадському транспорті.
|
Учні:
називають:
- принципи здорового способу життя і безпечної життєдіяльності;
- порядок дій при потраплянні у небезпечну ситуацію;
- номери телефонів рятувальних служб;
- до кого звертатися в разі погіршення самопочуття;
наводять приклади безпечних і небезпечних ситуацій;
пояснюють вплив способу життя на здоров’я;
уміють:
- вимірювати температуру тіла;
- використовувати прийоми для самозаспокоєння при потраплянні у небезпечну ситуацію;
називають:
- види громадського транспорту;
- небезпеки, які можуть виникнути на зупинках громадського транспорту;
- правила поведінки пасажирів громадського транспорту на зупинці, під час посадки в транспорт, руху і висадки;
- небезпеки, які можуть загрожувати пасажирам у переповненому транспорті;
- засоби безпеки в автомобілі та громадському транспорті;
- засоби безпеки пішохода;
- мінімальну безпечну відстань до автомобілів;
розпізнають:
- види пішохідних переходів та дорожні знаки, якими їх позначають;
- дорожню розмітку;
- дорожні знаки, якими позначають зупинки громадського транспорту;
- найбезпечніші місця в салоні автотранспорту;
пояснюють:
- різницю між двосмуговою і багатосмуговою дорогою;
- небезпеку переходу дороги на зупинці громадського транспорту;
уміють:
- визначати кількість смуг на дорозі за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки та «на око»;
- переходити багатосмугову дорогу, дорогу з обмеженою оглядовістю;
- безпечно поводитися на зупинці громадського транспорту;
- розшифровувати піктограми у метрополітені;
- приймати безпечне положення при аварії в громадському транспорті;
- правильно діяти при пожежі в салоні транспорту;
дотримуються правил поведінки у громадському транспорті.
|
|
5
|
Розділ 2. Психічна і духовна складові здоров’я
|
|
|
Уміння вчитися
Раціональний розподіл часу. Розпорядок дня школяра. Виконання домашніх завдань. Облаштування робочого місця.
Умови успішного навчання. Розвиток здібностей. Створення мотивації до навчання.
Типи сприйняття інформації. Активне слухання. Прийоми для кращого запам’ятовування. Підготовка до контрольної роботи.
Повага до себе та інших
Унікальність людини. Розвиток самоповаги. Повага і толерантне ставлення до інших людей. Уміння працювати разом.
Почуття і емоції. Вияви почуттів. Способи висловлювання почуттів. Співпереживання і співчуття.
_______________________
Відпрацювання навичок планування часу з урахуванням усіх правил здорового способу життя.
Визначення індивідуальних особливостей сприйняття.
Відпрацювання навичок активного слухання.
Відпрацювання навичок підготовки до контрольної роботи.
Виконання вправ для розвитку самоповаги і поваги до інших людей.
Відпрацювання навичок висловлювання почуттів.
|
Учні:
називають:
- етапи активного слухання;
- ознаки вияву почуттів;
наводять приклади способів перепочинку під час занять;
розпізнають:
- ознаки правильно і неправильно облаштованого
робочого місця;
- чинники, які допомагають і заважають виконувати
домашні завдання;
пояснюють:
- чому треба працювати над розвитком здібностей; - необхідність самодисципліни;
- різницю між емоціями та почуттями;
- важливість поваги до почуттів інших і надання допомоги тим, хто цього потребує;
аналізують наслідки неорганізованості;
уміють:
- складати режим робочого і вихідного дня;
- визначати і враховувати індивідуальні особливості
сприйняття і пам’яті;
- готуватися до контрольних робіт;
- виявляти повагу до дорослих і однолітків;
- протидіяти виявам неповаги у своєму середовищі.
|
|
5
|
Розділ 3. Фізична складова здоров’я
|
|
|
Фізичні чинники здоров’я
Принципи і методи загартовування.
Рухова активність.
Профілактика порушень постави і гостроти зору.
Попередження травм під час рухливих ігор і занять фізичною культурою та спортом. Правила безпечної поведінки в басейні та на льоду.
Відпочинок школяра. Ознаки перевтоми. Умови здорового сну.
Вплив телебачення і комп’ютера на здоров’я.
_______________________
Виконання вправ для формування правильної постави та гімнастики для очей.*
Розрахунок максимальної маси портфеля.
Моделювання ситуацій надання невідкладної допомоги та самодопомоги при спортивних травмах.
Моделювання ситуацій надання допомоги і самодопомоги тому, хто провалився під лід.
Розробка пам’ятки щодо перегляду телепередач, користування комп’ютером.
|
Учні:
називають:
- переваги занять фізичною культурою та спортом
для розвитку і формування характеру;
- засоби безпеки при заняттях спортом;
- правила користування басейном;
- способи допомоги і самодопомоги тому, хто
провалився під лід;
розпізнають:
- ситуації, які можуть призвести до порушення
постави та зниження гостроти зору;
- ознаки перевтоми; активний і пасивний
відпочинок;
пояснюють:
- принципи загартовування;
- небезпеку ігор на льоду;
аналізують:
- наслідки недосипання для здоров’я і навчання;
- вплив телебачення і комп’ютерів на здоров’я;
уміють:
- виконувати вправи для формування правильної постави та гімнастики для очей;
- розраховувати максимальну масу свого портфеля;
- обирати засоби безпеки при катанні на роликових ковзанах і роликових дошках;
- надавати допомогу і самодопомогу при падінні та спортивних травмах;
дотримуються правил перегляду телепередач, роботи за комп’ютером.
|
|
16
|
Розділ 4. Соціальна складова здоров’я
|
|
8
|
Тема 1. Соціальне благополуччя
Право на здоров’я
Права дитини. Обов’язки учня і громадянина.
Спілкування і здоров’я.
Ефективне спілкування. Вплив поведінки на здоров’я. Переваги упевненої поведінки.
Спілкування з дорослими. Повага до батьків та вчителів. Взаємодопомога членів родини.
Спілкування з однолітками. Стосунки між хлопцями і дівчатами. Протидія виявам агресії і насилля в учнівському середовищі.
Соціальна небезпека інфекційних захворювань.
Поняття про туберкульоз і ВІЛ-інфекцію. Запобігання дискримінації людей, які живуть з ВІЛ.
__________________
Аналіз літературних джерел про права дитини.
Відпрацювання навичок ефективного спілкування.
Відпрацювання навичок упевненої поведінки: моделювання ситуацій звернення до батьків, вчителів, інших дорослих.
|
Учні:
називають умови ефективного спілкування;
наводять приклади:
- правил поведінки в школі;
- реалізації дітьми своїх прав; порушень прав дитини;
- обов’язків школярів у школі і вдома;
- поведінки, яка сприяє дружбі;
- ситуацій, коли не варто погоджуватися на
пропозицію однолітків;
розпізнають:
- вербальні та невербальні способи спілкування;
- пасивну, агресивну й упевнену поведінку;
- вияви насилля в учнівському середовищі;
- безпечні і небезпечні ситуації щодо зараження ВІЛ через кров;
пояснюють важливість реалізації прав дитини;
уміють:
- упевнено спілкуватися з однолітками і дорослими, у разі необхідності звертатися до них за допомогою; - протидіяти агресії і насиллю в учнівському середовищі.
|
|
8
|
Тема 2. Безпека в побуті і навколишньому середовищі
Пожежна безпека.
Умови і причини виникнення пожеж. Принципи запобігання та гасіння пожеж.
Способи гасіння невеликих пожеж. Особливості гасіння електроприладів. Захист органів дихання під час пожежі.
Дитина в автономній ситуації
Безпека в побуті. Ризики побутового травмування, телефонного та телевізійного шахрайства, проникнення в оселю зловмисників.
Інформаційна безпека в Інтернеті.
Безпека надворі. Місця підвищеної небезпеки. Екстремальні ситуації з незнайомцями.
Безпечне довкілля
Наслідки забруднення довкілля для життя і здоров’я людини. Способи збереження природного середовища.
Стихійні лиха. Правила поведінки під час сильного вітру, грози та в разі потрапляння у зону підтоплення. Підручні рятувальні заходи.
Відпочинок на природі. Правила купання у водоймах. Дії у небезпечних ситуаціях на воді.
________________________
Відпрацювання навичок евакуації з приміщення школи.
Відпрацювання навичок захисту органів дихання від отруйних газів.
Обстеження безпеки своєї оселі*.
Моделювання безпечної поведінки із незнайомими людьми.
Відпрацювання алгоритму безпечної поведінки в місцях великого скупчення людей.
Відпрацювання навичок відмови від ігор у небезпечних місцях.
Створення саморобок для повторного використання пластикових упаковок.
Моделювання безпечної поведінки під час сильного вітру, грози і підтоплення.
Виготовлення рятувальних засобів з підручних матеріалів.
Моделювання ситуації надання допомоги постраждалому при тепловому або сонячному ударі.
|
Учні:
називають:
- можливі способи проникнення зловмисників у дім;
- чинники ризику під час перебування надворі без дорослих;
- умови виникнення горіння;
- причини виникнення побутових пожеж;
- місця підвищеної небезпеки надворі;
- види стихійних лих;
- ознаки безпечного пляжу, ситуації, коли варто
утримуватися від купання, небезпеки, що
загрожують плавцям;
наводять приклади: джерел запалювання; горючих, легкозаймистих і негорючих матеріалів;
розпізнають небезпечні місця у населеному пункті (мікрорайоні);
пояснюють:
- небезпеку недотримання правил безпеки житла, розголошення особистих даних в Інтернеті;
- необхідність уникнення місць підвищеної небезпеки надворі, можливого утворення натовпу;
- до кого і як можна звернутися по допомогу в разі небезпечної ситуації з незнайомцями;
уміють:
- досліджувати з дорослими безпеку своєї оселі;
- повторно використовувати пластикові упаковки;
- відмовлятися від пропозицій гратися у небезпечних місцях, розпалювати багаття, псувати громадське майно;
- гасити невеликі пожежі, зокрема й спричинені електричним струмом;
- безпечно евакуюватися з оселі і приміщення школи;
- захищати органи дихання від отруйних газів;
- безпечно поводитися під час сильного вітру, грози, підтоплення;
- виготовляти рятувальні засоби з підручних матеріалів;
- допомогти постраждалому при тепловому або сонячному ударі;
- надавати першу допомогу потерпілим на воді;
дотримуються правил безпеки удома й надворі, при користуванні Інтернетом, відпочинку на природі.
|
|