ЗАТВЕРДЖУЮ
Начальник Центрального РВ
ГУ МНС України
в Миколаївській області
майор вн. служби
І.М. Мясоєдов
“_____” _____________ 2007 р.
ПЛАН-КОНСПЕКТ
проведення заняття по технічній підготовці
з з водійським та особовим складом ПДПЧ-16
Тема : Особливості експлуатації пожежної техніки в зимовий період
Навчальна мета: Ознайомити начальницький склад з основними вимогами наказу МВС України від “28” червня 2002 № 628 ”Настанова з технічної служби Державного департаменту пожежної безпеки МВС України” щодо організації експлуатації пожежної техніки в зимовий та літній період
Час: 45 хв.
Місце проведення: учбовий клас .
Навчально-матеріальне забезпечення:
Література: 1. Наказ МНС України № 538 від 01.09.2007р. “Про затвердження Настанови з технічної служби та положення про загони (частини) технічної служби Державного Департаменту пожежної охорони МНС України“.
2.Наказ МНС України № 455 від 27.11.03р. “Про затвердження Тимчасової настанови з організації професійної підготовки працівників органів управління та підрозділів МНС України”
Порядок проведення заняття:
1. Організаційний момент - ___5___ хв.
перевірка присутніх;
оголошення теми і мети заняття, питань, які мають вивчатися.
2. Контроль знань - ___5___ хв.
перевірка засвоєння раніше пройденого матеріалу.
3. Викладення матеріалу теми - __25__ хв.
Питання, які вивчатимуться:
Загальні положення
Особливості експлуатації пожежних автомобілів у різні пори року
-
Питання та їх короткий зміст
|
Методичні вказівки
|
2. ОРГАНІЗАЦІЯ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ПОЖЕЖНОЇ ТЕХНІКИ
2.1. Загальні положення
2.1.1. Експлуатація пожежної техніки полягає у використанні її для вирішення оперативних завдань, технічному обслуговуванні, ремонті, зберіганні та обліку її роботи.
2.1.2. Пожежна техніка, що знаходиться у бойовому розрахунку повинна застосовуватись для виконання плану бойової підготовки та оперативних завдань згідно з її призначенням, окрім застосування резервної пожежної техніки для надання платних послуг підрозділами пожежної охорони згідно з постановою Кабінету Міністрів від 15.05.00 №798.
2.1.3. Забороняється використання понадштатних та понадлімітних транспортних засобів, комплектування частин легковими автомобілями за рахунок табельної належності вантажних та спеціальних автомобілів. Штати та ліміти транспортних засобів встановлюється згідно з нормативними актами МВС України.
2.1.4. Легкові, оперативно-службові, вантажні автомобілі, автобуси, причепи та інші допоміжні транспортні засоби використовуються для забезпечення оперативно-службової і господарчої діяльності підрозділів пожежної охорони та надання платних послуг юридичним та фізичним особам. Норми пробігу на транспортні засоби встановлюються нормативними актами МВС України..
На кожний транспортний засіб із врахуванням виділеного згідно з фондами кількості палива та інших умов встановлюється індивідуальна норма експлуатації (пробігу) на рік, квартал і місяць.
2.1.5. Пожежні машини, що знаходяться в бойовому розрахунку і в резерві, повинні бути в стані повної бойової готовності.
Резерв пожежних машин створюється для підвищення технічних можливостей і бойової готовності підрозділів пожежної охорони.
Для пожежних машин основного призначення (пожежних автоцистерн, автонасосів) резерв становить 100 % техніки від тієї кількості пожежних автомобілів, що знаходиться в бойовому розрахунку.
Бойова готовність пожежних машин визначається: їх справним технічним станом; заправкою пально-мастильними та іншими експлуатаційними матеріалами, вогнегасячими речовинами; укомплектованістю згідно з табельною належністю, справним пожежно-технічним оснащенням і інструментом: відповідністю їх зовнішнього вигляду, кольору і написів вимогам ДержСТУ.
2.1.6. Справною вважається пожежна машина, технічний стан якої відповідає всім вимогам нормативно-технічної документації (для плавзасобів — вимог нормативних актів).
Несправною вважається пожежна машина, технічний стан якої не відповідає хоча б одній з вимог нормативно-технічної документації.
2.1.7. Технічне обслуговування і ремонт пожежних машин організовуються за планово-попереджувальною системою.
2.1.8. Пожежні автомобілі залежно від призначення поділяються на основні, спеціальні та допоміжні:
- основні – які призначені для подачі води або повітряно-механічної піни до місця пожежі (автонасоси, автоцистерни з насосами, пожежні судна і катери, пожежні потяги та інші);
- спеціальні – які призначені для забезпечення спеціальних робіт при гасінні пожежі (автоцистерни без насосів, автодрабини, автопідйомники, автомобілі спеціальних служб – газозахисна, водозахисна, зв’язку і освітлення, аеродромної, технічної, рукавної, хімічного гасіння та інші);
- допоміжні – які безпосередньо не береть участі в гасінні пожежі, але забезпечують нормальну роботу підрозділів пожежної охорони (транспортні, автобензовозозаправники, ПАРМ та інші).
2.11. Особливості експлуатації пожежних автомобілів у різні пори року
2.11.1. Підготовка пожежної техніки до експлуатації у літню чи зимову пори року здійснюється за наказом начальника ГУМНС України.
2.11.2. Перед настанням літнього чи зимового періодів із водіями і особовим складом організовуються заняття, на яких вивчаються:
— особливості обслуговування і утримання пожежних автомобілів;
— способи і засоби підвищення їх прохідності;
— особливості керування автомобілями в складних дорожніх та погодних умовах.
Під час підготовки до експлуатації взимку, крім того, вивчаються:
— порядок пуску холодного двигуна за низької температури навколишнього середовища;
— засоби, що полегшують пуск холодного двигуна;
— засоби обігріву і підтримки нормальної температури двигуна під час руху і на стоянках;
— правила безпеки під час прогрівання двигуна і поводження з токсичними охолоджувальними рідинами, що не замерзають за низьких температур;
— особливості роботи із спецагрегатами при гасінні пожеж при низьких температурах.
До навчання водіїв залучаються начальники підрозділів загону технічної служби, загонів і частин пожежної охорони, старші водії та досвідчені водії.
2.11.3. Під час підготовки пожежної техніки до експлуатації в літню і зимову пори року для всіх пожежних автомобілів проводиться сезонне технічне обслуговування із врахуванням вимог заводів-виробників, викладених у інструкції з експлуатації пожежного автомобіля, його шасі і приблизним переліком основних операцій СО (додаток 11).
3.1. Особливості експлуатації системи охолодження пожежних автомобілів.
У систему охолодження двигуна, для підвищення ефективності, включений водний теплообмінник (мал. 2). Така комбінована система охолодження забезпечує безперервну шестигодинну роботу двигуна на привід насоса на номінальному режимі при температурі навколишнього повітря 35° С.
Рис. 2 – Система додаткового охолодження АЦ-40(131) 137:
1- вентиль зворотної лінії системи охолодження; 2- вентиль напірної лінії системи додаткового охолодження; 3- кран впуску повітря в систему додаткового охолодження; 4- трубопроводи; 5- вентиль включення зрошення паливного бакові; 6- рама автомобіля; 7- лінія зрошення паливного бака; 8- корпус додаткового теплообмінника двигуна; 9- змійовик додаткового теплообмінника двигуна; 10- теплообмінник охолодження коробки передач; 11- додатковий теплообмінник двигуна
Температура охолодної рідини регулюється зміною подачі води з насоса вентилями 1 і 2.
Теплообмінник 11 змонтований на двигуні. Змійовик 9 з'єднаний трубопроводами 4 з вентилями 1, 2 з усмоктувальними і напірною порожнечами насмокчу. Вода з двигуна через корпус теплообмінника надходить у радіатор, омиває змійовик 9 і прохолоджується за рахунок передачі тепла воді, що циркулює по трубопроводу від насоса.
Відкривши краник 3 і закривши вентиль 2 на нагнітальній лінії, а також відкривши вентиль 1 на всмоктувальній лінії при роботі насоса, можна, при необхідності, відкачати воду з лінії додаткового охолодження.
При підготовці автоцистерни для роботи в зимовий період систему додаткового охолодження треба відключити. Для цього необхідно відвернути накидні гайки трубопроводів 4 від штуцерів вентилів 1, 2, звільнити трубопроводи від води, продувши їх стисненим повітрям, закрити цілком вентилі 1, 2, (маховики вентилів обв'язати проводом і запломбувати).
При експлуатації системи додаткового охолодження необхідно стежити за станом всіх ущільнень, не допускати течі рідини, при необхідності підтягувати накидні гайки й інші кріплення. На машинах, що поставляються в тропіки, при тривалій роботі на стаціонарному режимі і високій навколишній температурі необхідно включати зрошення паливного бака водою з комунікації додаткового охолодження. Вентиль розташований під цистерною праворуч, біля бензобакові.
Несправності і технічне обслуговування системи охолодження пожежних автомобілів.
Несправності в системі охолодження. Несправності основних систем охолодження двигунів пожежних автомобілів, їхньої причини і способи усунення такі ж, як і в систем охолодження двигунів вантажних автомобілів. Несправності в системі охолодження приводять до перегріву двигуна і, отже, до збільшення зносу його деталей. При сильному перегріві двигуни можуть виходити з порядку. Особливості режимів роботи пожежних автомобілів і наявність додаткової системи охолодження при неправильній експлуатації їх і двигунів приводять до виникнення несправностей.
Технічне обслуговування системи охолодження. Система охолодження обслуговується при усіх видах технічного обслуговування.
Щоденне технічне обслуговування (ЕТО). При зміні стражи* необхідно перевірити систему й усунути виявлені несправності. Перевіряють:
рівень охолодної рідини в радіаторі, при необхідності дозаправляют, а при систематичних великих джерелах відстороняють можливі причини;
наніс ременів вентилятора і при необхідності регулюють;
томлінь. чи підтікання води в з'єднаннях трубопроводів;
роботу датчика і покажчика температури води при працюючому двигуні;
легкість відкривання і закривання вентилів і крана в додатковій системі охолодження.
Технічне обслуговування на пожежі або навчанні включає ряд заходів.
Контроль нагрівання води в системі охолодження і перевірка нагрівання картерів механізмів; температура води в двигуні
повинна знаходитися в границях 80-95 °С; нагрівши картерів проводять надотик, він не належний бути вище 60-70 °С. Улітку жалюзі радіатора повинні бути відкриті, можна відкривати і капот двигуна (при цьому необхідно лафетний стовбур повернути убік
щоб уникнути ушкодження фарбування). Температурний режим двигуна і механізмів установлюється регулюванням відкриття вентилів у додатковій системі охолодження.
Перевірка відсутності течі води в з'єднаннях трубопроводів, радіатора.
Технічне обслуговування після повернення з пожежі або навчання. Необхідно перевірити кількість рідини в радіаторі (у разі потреби знайти причину джерела й усунути неї) і усунути несправності, виявлені при експлуатації пожежного автомобіля і його обслуговуванні.
Технічне обслуговування № I (ТЕ-1). Цілком проводиться ЕТО і додатково виконується ряд робіт:
перевірка кріплення всіх деталей системи охолодження (радіатор, водний насос, жалюзі, шланги і т.д.);
перевірка і кріплення вузлів додаткової системи охолодження (вентилів, теплообмінників, трубопроводів);
змазування підшипників водного насоса двигуна.
Технічне обслуговування № 2 (ТЕ-2). Цілком проводиться ТЕ-1 і додатково виконується ряд робіт:
перевірка стану і справність роботи впускного і випускного клапанів пробки радіатора (або розширювального бачка), приводів і жалюзі;
перевірка і при необхідності усунення несправностей у додатковій системі охолодження.
технічне обслуговування (З). При переході на літню і зимову експлуатацію виконуються роботи чергові обслуговування ТЕ-1 або ТЕ-2. Крім того, виконуються додаткові роботи.
При підготовці до зимового періоду експлуатації пожежного автомобіля необхідно: замінити воду низькозамерзаючою охолодною рідиною; промити казан пускового підігрівника, систему опалення кабіни; перевірити справність її роботи; перевірити справність зливальних краників, прочистити і продути їхнім стисненим повітрям; відключити систему додаткового охолодження.
Систему додаткового охолодження відключають при температурі навколишнього повітря нижче +10 °С. Відключення виробляється в наступній послідовності: видалити із системи воду, продути її стисненим повітрям; від’єднати накидні гайки трубопроводів від штуцерів вентилів, установити під ніпелі заглушки з фібри діаметром 20 рр, а потім повернути накидні гайки; цілком закрити вентилі й опломбувати.
3.3. Обігрів ємності для води, піноутворювача, насосного відсіку.
У зимовий період в умовах помірного клімату насосне відділення обігрівається за рахунок тепла вихлопних газів двигуна (рис.).
Рис. Система додаткового обігріву вихлопними газами:
1- газоструминний вакуумний апарат; 2- трійник розподільник вихлопних газів; 3- фланець закріплення азбестової прокладки по «зимовому»; 4- глушитель; 5- фланець закріплення азбестової прокладки по «літньому»; 6- газопровід; 7- батарея обігріву насосного відсіку
Включення додаткового обігріву здійснюється переміщенням азбестової прокладки з фланця 5 на фланець 3. У цьому випадку вихлопні гази через газоструминний вакуумний апарат 1, трійник розподільник 2 по газопроводу 6 надходять у батарею обігріву насосного відсіку 7.
На автомобілях, призначених для роботи в умовах тропіків, система обігріву насосного відділення не монтується.
При періодичному огляді системи обігріву (випуску газів) необхідно перевіряти кріплення фланців і газопроводів, підтягувати їх, забезпечуючи необхідну герметичність у з'єднаннях.
Щоб гази не протікали через фланцеві і телескопічні з'єднання, дефектні прокладки необхідно заміняти новими. Телескопічні з'єднання відрегулювати, щільно затягти, попередньо підмотавши азбестовий шнур.
Для додаткового систему обігріву ємності для води та ПУ використовують додаткові засоби на автомобілях, - це обігрів від вихлопних газів або електрообігрів, також покриття ємностей азбестовим полотном, але такі автомобілі не застосовуються по Україні, а тільки на півночі.
|
|
4. Закріплення вивченого матеріалу - ____5___ хв.
Питання для закріплення:
Загальні положення
Особливості експлуатації пожежних автомобілів у різні пори року
5. Підведення підсумків - ___5___ хв.:
вказати на питання, які вимагають підвищеної уваги;
оголосити оцінки;
відповісти на запитання.
План-конспект склав:
Начальник ПДПЧ-16
майор вн. служби О.П.Македонський
“__”______________2007 р.
|