|
|
Скачати 89.98 Kb.
|
|
УДК 37.045.8:1 Андрій Миколаєнко (Переяслав - Хмельницький) ФОРМУВАННЯ ОБРАЗУ ДІЇ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА НА УРОКАХ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ ТА ТЕХНОЛОГІЇ У статті розглядається формування образу дії як педагогічна проблема. Особлива увага приділяється формуванню образу дії на уроках трудового навчання та технології. Ключові слова: уміння та навички, трудове навчання, образ дії, трудова операція, технологія. Усі технологічні операції, як стругання, різання, рубання, обпилювання, свердління здійснюються за допомогою трудових дій. Способи виконання трудових дій вироблені суспільно - виробничою практикою і закріплені в знаряддях праці. Тому оволодіти тією або іншою трудовою дією - це означає засвоїти спосіб користування з тим інструментом, за допомогою якого виконується певна дія. В процесі навчання уміння вдосконалюються, досягаючи свого найвищого ступеня, який дає змогу виконувати дію точно, швидко, легко і впевнено з контролем не за процесом її виконання, а за наслідками. Найвищий ступінь засвоєння дії дістав назву навички. Уміння переходять у навички. Навичка - це закріплене вправами вміння виконувати ту або іншу дію [8]. Дані психофізіологічних досліджень свідчать про те, що на формування трудових практичних умінь і навичок впливає структура змісту трудового навчання, що подрібнюється на окремі елементи в процесі його вивчення, як ці елементи групуються і в якій послідовності вивчаються. Дослідження проведені С.О. Кесильовим [4], показали, що при виробленій навичці руху підіймання вантажу з укладанням його на підставку можна помітити, що вже на початку руху вантажу вгору кисть займає відносно передпліччя положення, яке потрібне для укладання вантажу. Таке передбачення руху виробляється поступово, внаслідок вправ і стає можливим, коли елементарні процеси, з яких складається цілий робочий рух, відбуваються не ізольовано, а як складові частини єдиної системи. Дослідники вже давно встановили, що формування умінь і навичок розпочинається з виникнення образу дії, образу умов і способів дії, які впливають на процес формування умінь і навичок. І.М. Сєченов підкреслював, що в процесі сприймання дії іншої людини в «суб'єкта» утворюється образ, який є «міркою» для наслідування. Цей образ визначає рухові спроби учня, який пристосовує свої рухи до «мірки», поки «мірка» і здійснювані рухи не стануть тотожними [10]. Ці думки І.М. Сєченова про регуляцію рухів знайшли своє експериментальне обгрунтування в працях І.П. Павлова та його учнів [6]. Свідомість учнів у процесі формування трудових практичних умінь і навичок грунтується на орієнтовній основі діяльності, яка в свою чергу базується на образі дії. Фізіологи і психологи спеціально вивчали умови, при яких відбувається формування образу дії і саморегуляція останньої. Втілюючи думки психологів про роль орієнтовно-дослідницької діяльності в регуляції довільних рухів людини в практику трудового навчання та технології, дидактика підкреслює, що навчити довільним рухам, наайлегше при наявності їх орієнтовної основи. При цьому підкреслюється складність орієнтовної основи дії, яка в загальному плані передбачає наявність зорового, кінестезичного, звукового та інших образів дії, а також певну послідовність її виконання (алгоритму дії), а в плані методики навчання включає в себе уявлення про такі компоненти трудової діяльності: зразок кінцевого продукту, вихідний матеріал і правила перетворення його в кінцевий продукт, знаряддя дії, склад технологічних операцій, дії по виконанню контролю за виконанням кожної операції. Психофізіологічні дослідження і узагальнення практичного досвіду навчання трудовим умінням і навичкам показують, що основними умовами успішного їх формування є: завдання, розуміння мети і засобів її досягнення; відповідність методів навчання основним особливостям видів умінь і навичок; ефективність інструктажу; достатня кількість вправ; своєчасність і об'єктивність оцінок діяльності учнів і знання ними результатів вправ; активний характер діяльності учнів; самоконтроль учнів за своєю практичною діяльністю [1]. Формування трудових навичок являє собою складний процес оволодіння трудовими операціями, засвоєння вироблених учнями способів впливу на предмет праці. Щоб зрозуміти цей процес, треба насамперед виділити в ньому основні моменти, розглянути кожний з них окремо, а також у зв'язку з іншими і тими умовами, в яких вони виникають і розвиваються. Давно було помічено, що формування навичок розпочинається з появи образу дії, образу умов та способів дії. Такий образ формується тоді, коли навичка засвоюється шляхом копіювання дій іншого або шляхом випробувань. В умовах навчання в майстерні, розпочинаючи оволодівати тією чи іншою операцією, учні усвідомлюють навчальну ситуацію, свої завдання і способи їх реалізації, усвідомлюють основні принципи у виконанні даної операції, на яких у майбутньому утворюватиметься навичка. Дослідження психологів, зокрема О. В. Запорожця, показали, що образ дії, образ умов і способів дії відіграє важливу роль у процесі формування навички [2]. Ця думка збігається з поглядами фізіологів на регуляцію рухів і дій. Відомо, що І.М. Сєченов розглядав рефлекторний акт (певну дію у відповідь на дані стимули) як динамічний процес, який сам у собі містить механізм пристосування до зовнішніх впливів - механізм саморегулювання. Цей механізм Сєченов вбачав у середній психічній ланці рефлексу, тобто в образі, який виникає в процесі рефлекторного акту. В рефлексах, писав Сєченов, відчуття є необхідним фактором, який визначає то початок, то хід, то кінець усього акту [10]. На думку дослідника в процесі сприймання дій іншої людини у суб'єкта утворюється образ, який є «міркою» для наслідування. Цей образ визначає рухові спроби учня, який пристосовує свої рухи до «мірки», поки «мірка» і здійснювані рухи не стануть тотожними [9]. Ці думки Сєченова про регуляцію рухів знайшли своє експериментальне обґрунтування в працях І.П. Павлова та його учнів. Формування образу дії є одним з основних моментів утворення навички. Проте образ дії не замінює собою утворення навички. Образ дії - це тільки більш - менш повна система вказівок на те, як виконати нову дію, це, говорячи словами Сєченова, «мірка», до якої ще треба «прилагодити» рухи, формуючи саму дію. Але і формуванням дії не вичерпується становленням навички. Навичка починає формуватись тоді, коли дія, яка лежить в її основі, уже сформована в основних своїх рисах. Дія, яка тільки що утворилась, відрізняється від дії, у виконанні якої людина має навичку як за способом здійснення, так і за своєю внутрішньою будовою. Виконання дії, яка тільки що формується, потребує вольових зусиль і вольового контролю, між окремими її елементами спостерігаються паузи, рухи виконуючого надмірно напружені, аритмічні, багато з цих рухів зайві, недоцільні і т. д. При наявності навички дія здійснюється відносно легко, вільно, без вольових зусиль і вольового контролю. Людина усвідомлює лише мету дії, шлях досягнення цієї мети; техніка її досягнення, процеси рухів і дозування мускульних зусиль функціонують самі по собі більш - менш автоматизовано [5]. Сформовані дії відзначаються правильним чергуванням своїх виконавчих компонентів - рухів, що створює певний ритм у роботі. Ритмічні ж рухи виконуються легше і продуктивніше за результатами, ніж неритмічні [3]. Отже, в процесі формування навичок можна виділити такі елементи: формування образу дії, утворення самої дії і її удосконалення (формування власне навички). Трудова операція, як уже відзначалось, є складною дією. В її виконанні доцільно розрізняти програмну і процесуальну сторони [11]. Програмна сторона - це сукупність часткових дій, які мають бути виконані в певній часовій і просторовій послідовності. Виконання, наприклад, операції згинання листового матеріалу передбачає здійснення часткових дій у такій послідовності: спочатку треба намітити лінію згину, потім затиснути заготовку в лещатах, далі ударами молотка зігнути її по відміченій лінії і після цього зняти заготовку з лещат. Процесуальна сторона являє собою спосіб безпосереднього втілення програмної сторони дії в продукт праці, тобто спосіб виконання часткових дій. У наведеному вище прикладі сюди відносяться прийоми розмічання лінії згину, способи затиснення заготовки в лещата, тримання молотка, нанесення ним ударів тощо. Спосіб виконання часткових дій у значній мірі залежить від інструменту, за допомогою якого виконуються складові елементи операції і операція в цілому. Тому до характеристики процесуальної сторони дії включається також і вибір засобів дій, який визначається розумінням умов діяння та робочої ситуації. Програмна сторона операції, як бачимо, вказує на те, що робити, в якій послідовності здійснювати рухи і дії; процесуальна сторона - як робити, за допомогою яких інструментів здійснити ці дії, щоб в даних умовах отримати необхідний результат. До змісту образу дії входять як програмна, так і процесуальна сторони операції. Щоб у певних умовах правильно виконати операцію, потрібно знати не тільки що робити, а й за допомогою якого інструменту та як робити. При вивченні трудових операцій за предметно-операційною системою учитель трудового навчання та технології вже на першому етапі навчання - на етапі пояснення - пояснює учням відомості про призначення операції, про інструмент, який використовується при її виконанні, про структуру дій, порядок і спосіб їх здійснення. На дальших етапах навчання ці знання поглиблюються при проведенні учителем поточного групового та індивідуального інструктажу, при оцінюванні роботи учнів і підведенні підсумків занять. Певні технологічні знання учні одержують і самостійно в процесі практичного виконання ними трудових операцій. Спосіб засвоєння учнями знань, які вони здобувають у процесі навчання, змінюється залежно від цільової спрямованості їх діяльності. В одних випадках засвоєння знань відбувається як становлення прямого продукту діяльності, в інших - як побічного, або як того і другого. Прямий продукт діяльності - це те, до чого прагне учень, що виступає для нього як його мета; побічний - та частина результату діяльності, що з'являється сама собою при досягненні її прямого продукту [7]. Виготовлення виробу і є прямий продукт діяльності, він виступає як її мета, а знання і навички, що формуються при цьому, - побічний продукт, оскільки вони з'являються самі собою при досягненні прямого продукту діяльності. Дослідження питання, як у кожному із зазначених випадків формується образ операції, проводилось за допомогою так званого методу «зрізів». Суть його полягала в тому, що час від часу на різних етанах навчання учням пропонувалось розповісти про місце вивченої операції у виробничому процесі, про порядок (програмна сторона) і способи (процесуальна сторона) її виконання. Психологічний аналіз формування образу операції ускладнений, оскільки внутрішня його сторона майже недоступна об'єктивному дослідженню. Як і про всяку психічну діяльність, про формування образу операції можна судити лише із спостережень за орієнтовною діяльністю людини, з того, на що спрямована її увага і що відтворює учень при опитуванні. Незважаючи на цю складність, поєднання відповідей різних учнів і їх поведінки в однакових і неоднакових умовах навчання дає можливість простежити процес формування образу операції залежно від умов навчання. Дані досліджень перш за все показують, що формування образу операції залежить від цільової спрямованості учнів у процесі її вивчення. На формування образу дії впливає і виріб, на прикладі виготовлення якого вивчається дана операція. Якщо технологія виготовлення виробу проста і включає лише одну нову операцію, то з нього легше виділити цю операцію, проаналізувати та зрозуміти її. Повнота і різносторонність образу дії, що з'являється у свідомості учнів, значною мірою залежить від матеріально-технічних умов, в яких відбувається трудове навчання, від обладнання майстерні інструментами й матеріалами, від використання їх у процесі занять. Це ж саме можна сказати про залежність від матеріально-технічних умов формування образу всіх інших операцій, якими мають оволодівати учні на заняттях у майстерні. У зв’язку з тим, що формування образу операцій залежить від вікових та індивідуальних особливостей учнів, змінюється становлення результату їх діяльності з прямого в побічний продукт, як відомо впливає на характер його перебігу. Різне співвідношення між засвоєнням програмної і процесуальної сторін інколи спостерігається в учнів одного й того ж віку. В учнів після першого показу і пояснення добре засвоюються навчальний матеріал, іншим потрібні додаткові пояснення. Особливі відмінності спостерігаються між ними в тому, яке значення має для них словесне пояснення, показ прийомів і власні спроби. Одним учням досить самого пояснення і показу, щоб вони зрозуміли вивчену операцію, іншим для цього обов'язково потрібні власні спроби виконання цієї операції. Останнє зумовлене неоднаковим співвідношенням двох сигнальних систем у різних учнів. Існують інші відмінності, але всі вони, як бачимо, анітрохи не заперечують того спільного, що властиве формуванню образу дії при навчанні за предметно-операційною системою. ЛІТЕРАТУРА
|
|
Використання інтерактивних методів навчання на уроках хімії та Проблема над якою працюю: Розширення пізнавальної компетентності учнів на уроках хімії та формування навичок навчальної діяльності... |
Уроках історії Педагогічна довідка Тестові технології оцінювання рівня освітньої компетентності учнів на уроках історії |
|
Класифікація проектів з трудового навчання Навчальні проекти, що виконуються школярами на уроках трудового навчання, можна класифікувати за такими ознаками |
План проведення тижня трудового навчання Виставка найкращих робіт, виготовлених на уроках трудового навчання й у позакласний час учнями 5-11 кл |
|
ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ ТА ТРУДОВОГО ВИХОВАННЯ... |
План Застосування інтерактивних технологій на уроках трудового навчання... Уроки трудового навчання як основа гармонійного розвитку особистості |
|
ВСТУП РОЗДІЛ ВИКОРИСТАННЯ ДИДАКТИЧНИХ І МЕТОДИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ ВЧИТЕЛЕМ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА |
Методичні рекомендації щодо вивчення трудового навчання, креслення та предмету «Технології» Викладання трудового навчання в загальноосвітніх закладах області здійснюватиметься відповідно до таких нормативних документів |
|
16 годин кожен. Їх вивчення відбувається за окремо розробленими програмами.... Особливістю сучасного уроку трудового навчання є навчання учнів не лише конкретним трудовим операціям але й підготовка їх до життя,... |
Шляхи формування мотивації до навчання Потреби, мотиви, стимули Проблема формування мотивації навчання завжди була актуальною в психолого-педагогічній літературі. Як відомо, зміст навчання, його... |