ФОРМУВАННЯ ОБРАЗУ ДІЇ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА НА УРОКАХ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ ТА ТЕХНОЛОГІЇ


Скачати 89.98 Kb.
Назва ФОРМУВАННЯ ОБРАЗУ ДІЇ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА НА УРОКАХ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ ТА ТЕХНОЛОГІЇ
Дата 05.11.2013
Розмір 89.98 Kb.
Тип Урок
bibl.com.ua > Психологія > Урок
УДК 37.045.8:1

Андрій Миколаєнко

(Переяслав - Хмельницький)
ФОРМУВАННЯ ОБРАЗУ ДІЇ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА НА УРОКАХ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ ТА ТЕХНОЛОГІЇ
У статті розглядається формування образу дії як педагогічна проблема. Особлива увага приділяється формуванню образу дії на уроках трудового навчання та технології.
Ключові слова: уміння та навички, трудове навчання, образ дії, трудова операція, технологія.
Усі технологічні операції, як стругання, різання, рубання, обпилювання, свердління здійснюються за допомогою трудових дій. Способи виконання трудових дій вироблені суспільно - виробничою практикою і закріплені в знаряддях праці. Тому оволодіти тією або іншою трудовою дією - це означає засвоїти спосіб користування з тим інструментом, за допомогою якого виконується певна дія.

В процесі навчання уміння вдосконалюються, досягаючи свого найвищого ступеня, який дає змогу виконувати дію точно, швидко, легко і впевнено з контролем не за процесом її виконання, а за наслідками. Найвищий ступінь засвоєння дії дістав назву навички.

Уміння переходять у навички. Навичка - це закріплене вправами вміння виконувати ту або іншу дію [8].

Дані психофізіологічних досліджень свідчать про те, що на формування трудових практичних умінь і навичок впливає структура змісту трудового навчання, що подрібнюється на окремі елементи в процесі його вивчення, як ці елементи групуються і в якій послідовності вивчаються.

Дослідження проведені С.О. Кесильовим [4], показали, що при виробленій навичці руху підіймання вантажу з укладанням його на підставку можна помітити, що вже на початку руху вантажу вгору кисть займає відносно передпліччя положення, яке потрібне для укладання вантажу. Таке передбачення руху виробляється поступово, внаслідок вправ і стає можливим, коли елементарні процеси, з яких складається цілий робочий рух, відбуваються не ізольовано, а як складові частини єдиної системи.

Дослідники вже давно встановили, що формування умінь і навичок розпочинається з виникнення образу дії, образу умов і способів дії, які впливають на процес формування умінь і навичок. І.М. Сєченов підкреслював, що в процесі сприймання дії іншої людини в «суб'єкта» утворюється образ, який є «міркою» для наслідування. Цей образ визначає рухові спроби учня, який пристосовує свої рухи до «мірки», поки «мірка» і здійснювані рухи не стануть тотожними [10].

Ці думки І.М. Сєченова про регуляцію рухів знайшли своє експериментальне обгрунтування в працях І.П. Павлова та його учнів [6].

Свідомість учнів у процесі формування трудових практичних умінь і навичок грунтується на орієнтовній основі діяльності, яка в свою чергу базується на образі дії. Фізіологи і психологи спеціально вивчали умови, при яких відбувається формування образу дії і саморегуляція останньої.

Втілюючи думки психологів про роль орієнтовно-дослідницької діяльності в регуляції довільних рухів людини в практику трудо­вого навчання та технології, дидактика підкреслює, що навчити довільним рухам, наайлегше при наявності їх орієнтовної основи. При цьому підкреслюється складність орієнтовної основи дії, яка в загальному плані передбачає наявність зорового, кінестезичного, звукового та інших образів дії, а також певну послідовність її виконання (алгоритму дії), а в плані методики навчання включає в себе уявлення про такі компоненти трудової діяльності: зразок кінцевого продукту, вихідний матеріал і правила перетворення його в кінцевий продукт, знаряддя дії, склад технологічних операцій, дії по виконанню контролю за виконанням кожної операції.

Психофізіологічні дослідження і узагальнення практичного досвіду навчання трудовим умінням і навичкам показують, що основними умовами успішного їх формування є: завдання, розуміння мети і засобів її досягнення; відповідність методів навчання основним особливостям видів умінь і навичок; ефективність інструктажу; достатня кількість вправ; своєчасність і об'єктивність оцінок діяльності учнів і знання ними результатів вправ; активний характер діяльності учнів; самоконтроль учнів за своєю практичною діяльністю [1].

Формування трудових навичок являє собою складний процес оволодіння трудовими операціями, засвоєння вироблених учнями способів впливу на предмет праці. Щоб зрозуміти цей процес, треба насамперед виділити в ньому основні моменти, розглянути кожний з них окремо, а також у зв'язку з іншими і тими умовами, в яких вони виникають і розвиваються.

Давно було помічено, що формування навичок розпочинається з появи образу дії, образу умов та способів дії. Такий образ формується тоді, коли навичка засвоюється шляхом копіювання дій іншого або шляхом випробувань.

В умовах навчання в майстерні, розпочинаючи оволодівати тією чи іншою операцією, учні усвідомлюють навчальну ситуацію, свої завдання і способи їх реалізації, усвідомлюють основні принципи у виконанні даної операції, на яких у майбутньому утворюватиметься навичка.

Дослідження психологів, зокрема О. В. Запорожця, показали, що образ дії, образ умов і способів дії відіграє важливу роль у процесі формування навички [2]. Ця думка збігається з поглядами фізіологів на регуляцію рухів і дій.

Відомо, що І.М. Сєченов розглядав рефлекторний акт (певну дію у відповідь на дані стимули) як динамічний процес, який сам у собі містить механізм пристосування до зовнішніх впливів - механізм саморегулювання. Цей механізм Сєченов вбачав у середній психічній ланці рефлексу, тобто в образі, який виникає в процесі рефлекторного акту. В рефлексах, писав Сєченов, відчуття є необхідним фактором, який визначає то початок, то хід, то кінець усього акту [10]. На думку дослідника в процесі сприймання дій іншої людини у суб'єкта утворюється образ, який є «міркою» для наслідування. Цей образ визначає рухові спроби учня, який пристосовує свої рухи до «мірки», поки «мірка» і здійснювані рухи не стануть тотожними [9]. Ці думки Сєченова про регуляцію рухів знайшли своє експериментальне обґрунтування в працях І.П. Павлова та його учнів.

Формування образу дії є одним з основних моментів утворення навички.

Проте образ дії не замінює собою утворення навички. Образ дії - це тільки більш - менш повна система вказівок на те, як виконати нову дію, це, говорячи словами Сєченова, «мірка», до якої ще треба «прилагодити» рухи, формуючи саму дію. Але і формуванням дії не вичерпується становленням навички. Навичка починає формуватись тоді, коли дія, яка лежить в її основі, уже сформована в основних своїх рисах.

Дія, яка тільки що утворилась, відрізняється від дії, у виконанні якої людина має навичку як за спосо­бом здійснення, так і за своєю внутрішньою будовою.

Виконання дії, яка тільки що формується, потребує вольових зусиль і вольового контролю, між окремими її елементами спостерігаються паузи, рухи виконуючого надмірно напружені, аритмічні, багато з цих рухів зайві, недоцільні і т. д. При наявності навички дія здійсню­ється відносно легко, вільно, без вольових зусиль і вольового контролю. Людина усвідомлює лише мету дії, шлях досягнення цієї мети; техніка її досягнення, про­цеси рухів і дозування мускульних зусиль функціонують самі по собі більш - менш автоматизовано [5].

Сформовані дії відзначаються правильним чергуванням своїх виконавчих компонентів - рухів, що створює певний ритм у роботі. Ритмічні ж рухи виконуються легше і продуктивніше за результатами, ніж неритмічні [3].

Отже, в процесі формування навичок можна виділити такі елементи: формування образу дії, утворення самої дії і її удосконалення (формування власне навички). Трудова операція, як уже відзначалось, є складною дією. В її виконанні доцільно розрізняти програмну і процесуальну сторони [11].

Програмна сторона - це сукупність часткових дій, які мають бути виконані в певній часовій і просторовій послідовності. Виконання, наприклад, операції згинання листового матеріалу передбачає здійснення часткових дій у такій послідовності: спочатку треба намітити лінію згину, потім затиснути заготовку в лещатах, далі ударами молотка зігнути її по відміченій лінії і після цього зняти заготовку з лещат.

Процесуальна сторона являє собою спосіб безпосереднього втілення програмної сторони дії в продукт праці, тобто спосіб виконання часткових дій. У наведеному вище прикладі сюди відносяться прийоми розмічання лінії згину, способи затиснення заготовки в лещата, тримання молотка, нанесення ним ударів тощо. Спосіб виконання часткових дій у значній мірі залежить від інструменту, за допомогою якого виконуються складові елементи операції і операція в цілому. Тому до характеристики процесуальної сторони дії включається також і вибір засобів дій, який визначається розумінням умов діяння та робочої ситуації.

Програмна сторона операції, як бачимо, вказує на те, що робити, в якій послідовності здійснювати рухи і дії; процесуальна сторона - як робити, за допомогою яких інструментів здійснити ці дії, щоб в даних умовах отримати необхідний результат.

До змісту образу дії входять як програмна, так і процесуальна сторони операції. Щоб у певних умовах правильно виконати операцію, потрібно знати не тільки що робити, а й за допомогою якого інструменту та як робити.

При вивченні трудових операцій за предметно-операційною системою учитель трудового навчання та технології вже на першому етапі навчання - на етапі пояснення - пояснює учням відомості про призначення операції, про інструмент, який викори­стовується при її виконанні, про структуру дій, порядок і спосіб їх здійснення. На дальших етапах навчання ці знання поглиблюються при проведенні учителем поточного групового та індивідуального інструктажу, при оцінюванні роботи учнів і підведенні підсумків занять. Певні технологічні знання учні одержують і самостійно в процесі практичного виконання ними трудових операцій.

Спосіб засвоєння учнями знань, які вони здобувають у процесі навчання, змінюється залежно від цільової спрямованості їх діяльності. В одних випадках засвоєння знань відбувається як становлення прямого продукту діяльності, в інших - як побічного, або як того і другого. Прямий продукт діяльності - це те, до чого прагне учень, що виступає для нього як його мета; побічний - та частина результату діяльності, що з'являється сама собою при досягненні її прямого продукту [7]. Виготовлення виробу і є прямий продукт діяльності, він виступає як її мета, а знання і навички, що формуються при цьому, - побічний продукт, оскільки вони з'являються самі собою при досягненні прямого продукту діяльності.

Дослідження питання, як у кожному із зазначених випадків формується образ операції, проводилось за до­помогою так званого методу «зрізів». Суть його поля­гала в тому, що час від часу на різних етанах навчання учням пропонувалось розповісти про місце вивченої операції у виробничому процесі, про порядок (програмна сторона) і способи (процесуальна сторона) її виконання.

Психологічний аналіз формування образу операції ускладнений, оскільки внутрішня його сторона майже недоступна об'єктивному дослідженню. Як і про всяку психічну діяльність, про формування образу операції можна судити лише із спостережень за орієнтовною ді­яльністю людини, з того, на що спрямована її увага і що відтворює учень при опитуванні. Незважаючи на цю складність, поєднання відповідей різних учнів і їх поведінки в однакових і неоднакових умовах навчання дає можливість простежити процес формування образу операції залежно від умов навчання.

Дані досліджень перш за все показують, що формування образу операції залежить від цільової спрямованості учнів у процесі її вивчення.

На формування образу дії впливає і виріб, на прикладі виготовлення якого вивчається дана операція. Якщо технологія виготовлення виробу проста і включає лише одну нову операцію, то з нього легше виділити цю операцію, проаналізувати та зрозуміти її. Повнота і різносторонність образу дії, що з'являється у свідомості учнів, значною мірою залежить від матеріально-технічних умов, в яких відбувається трудове навчання, від обладнання майстерні інструментами й матеріалами, від використання їх у процесі занять. Це ж саме можна сказати про залежність від матеріально-технічних умов формування образу всіх інших операцій, якими мають оволодівати учні на заняттях у майстерні.

У зв’язку з тим, що формування образу операцій залежить від вікових та індивідуальних особливостей учнів, змінюється становлення результату їх діяльності з прямого в побічний продукт, як відомо впливає на характер його перебігу.

Різне співвідношення між засвоєнням програмної і процесуальної сторін інколи спостерігається в учнів одного й того ж віку. В учнів після першого показу і пояснення добре засвоюються навчальний матеріал, іншим потрібні додаткові пояснення. Особливі відмінності спостерігаються між ними в тому, яке значення має для них словесне пояснення, показ прийомів і власні спроби. Одним учням досить самого пояснення і показу, щоб вони зрозуміли вивчену операцію, іншим для цього обов'язково потрібні власні спроби вико­нання цієї операції. Останнє зумовлене неоднаковим співвідношенням двох сигнальних систем у різних учнів.

Існують інші відмінності, але всі вони, як бачимо, анітрохи не заперечують того спільного, що властиве формуванню образу дії при навчанні за предметно-опера­ційною системою.
ЛІТЕРАТУРА

  1. Большая Советская Энциклопедия. – Т.34.- с.261

  2. Запорожец А.В. Развитие произвольных движений // АПН РСФР.-М.-1960.-115 с.

  3. Киверялг А.А. Об усовершенствовании обучений учащихся в средней школе//АПН РСФСР.-М: – 1963. с. 307 - 308

  4. Косилов С.А. Физиология труда и производственные обучение – М.-1968. - с.10-15

  5. Костюк Г.С. Психологія. – М.: Радянська школа,1955.- 333 с.

  6. Полянский Н.С. Воспитание навыков культуры труда в процессе лабораторних занятий в ІХ - ХІ классах // М.: «Советская педагогика».-1939.- № 3.- с. 56

  7. Прокофьев М.А. - Школа, наука, учитель // Известия.- 1967. - 8 марта

  8. Римаренко В.Є. Установка для реєстрації трудових дій верстатника // Науково – дослідний інститут технології, наукові записи.– Т.15.- М.: 1961.- с.59 - 72

  9. Словник іншомовних слів // За ред. О.С.Мельничука. - К.: Головна редакція Укр. Рад. Енциклопедії, 1974.- с. 547

  10. Словник української мови // Ред. П.П. Доценко Л.А., Норчук. - К.: Наукова думка, 1971. - Т.11. - с.155

  11. Циркуль К.Ю. Ручной труд в общеобразовательной школе.– СПб., 1899.- с. 38

Схожі:

Використання інтерактивних методів навчання на уроках хімії та
Проблема над якою працюю: Розширення пізнавальної компетентності учнів на уроках хімії та формування навичок навчальної діяльності...
Уроках історії Педагогічна довідка
Тестові технології оцінювання рівня освітньої компетентності учнів на уроках історії
Класифікація проектів з трудового навчання
Навчальні проекти, що виконуються школярами на уроках трудового навчання, можна класифікувати за такими ознаками
План проведення тижня трудового навчання
Виставка найкращих робіт, виготовлених на уроках трудового навчання й у позакласний час учнями 5-11 кл
ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ ТА ТРУДОВОГО ВИХОВАННЯ...

План Застосування інтерактивних технологій на уроках трудового навчання...
Уроки трудового навчання як основа гармонійного розвитку особистості
ВСТУП
РОЗДІЛ ВИКОРИСТАННЯ ДИДАКТИЧНИХ І МЕТОДИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ ВЧИТЕЛЕМ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА
Методичні рекомендації щодо вивчення трудового навчання, креслення та предмету «Технології»
Викладання трудового навчання в загальноосвітніх закладах області здійснюватиметься відповідно до таких нормативних документів
16 годин кожен. Їх вивчення відбувається за окремо розробленими програмами....
Особливістю сучасного уроку трудового навчання є навчання учнів не лише конкретним трудовим операціям але й підготовка їх до життя,...
Шляхи формування мотивації до навчання Потреби, мотиви, стимули
Проблема формування мотивації навчання завжди була актуальною в психолого-педагогічній літературі. Як відомо, зміст навчання, його...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка