ПЛАН-КОНСПЕКТ проведення заняття з гуманітарної підготовки з начальницьким складом караулів ПДПЧ-36. Тема 5 Закон України «Про засади внутрішньої та зовнішньої політики»


Скачати 114.73 Kb.
НазваПЛАН-КОНСПЕКТ проведення заняття з гуманітарної підготовки з начальницьким складом караулів ПДПЧ-36. Тема 5 Закон України «Про засади внутрішньої та зовнішньої політики»
Дата24.04.2013
Розмір114.73 Kb.
ТипПлан-конспект
bibl.com.ua > Право > План-конспект
ЗАТВЕРДЖУЮ

Начальник Жовтневого РВ

ГУ МНС України

в Миколаївській області

підполковник служби

цивільного захисту

О.В. Кльопов



_____” __________ 2010р.


ПЛАН-КОНСПЕКТ

проведення заняття з гуманітарної підготовки

з начальницьким складом караулів ПДПЧ-36.
Тема 4.5 Закон України «Про засади внутрішньої та зовнішньої політики»

Навчальна мета: вивчити з начальницьким складом основні положення Закону України «Про засади внутрішньої та зовнішньої політики»
Час: 1година.

Місце проведення: учбовий клас

Навчально-матеріальне забезпечення: план-конспект
Порядок проведення заняття:
1. Організаційний момент - 5 хв.

перевірка присутніх;

оголошення теми і мети заняття, питань, які мають вивчатися.

2. Контроль знань -5 хв.

перевірка засвоєння раніше пройденого матеріалу.

3. Викладення матеріалу теми - 25 хв.
Питання, які вивчатимуться:
3.1. Історія нашого народу;

3.2. Закон України «Про засади внутрішньої та зовнішньої політики»



Питання та їх короткий зміст


Методичні вказівки

1. У науковій літературі широко вживається визначення, за яким політична партія - це організована група людей, яка представляє інтереси тих чи інших класів, соціальних груп, верств і ставить за мету їх реалізацію шляхом досягнення політичної влади або участі в її здійсненні.

В сучасних демократичних країнах політичні парти відіграють важливу роль. Вони постійно беруть участь в суспільно-політичному житті країни, проявляючи осо­бливу активність під час виборчого процесу. Партія (або коаліція партій), що отри­мала більшість голосів, зазвичай вважається правлячою і має вирішальний вплив на формування і здійснення внутрішньої та зовнішньої політики держави. Інші партії вважаються опозиційними. Проте як правлячі, так і опозиційні партії виступають у якості мотору політичного життя країни, ведучи поміж собою конкурентну боротьбу за владу, що дає можливість реалізовувати свою політичну програму. У відповідності до демократичних принципів жодна партія не може претендувати на висло­влення волі всього народу. Позитивним є те, що партії за допомогою чесних від­критих виборів прагнуть досягти державної влади, взаємодіють з нею, наповню­ють реальним змістом політичний процес у суспільстві. Характерною особливістю партій є те, що вони створюють свої програми, керуючись певними ідеологіями, пропонують своє бачення сучасного світу, тенденцій його розвитку та окреслюють модель політичного і суспільно-економічного ладу країни. В політичній практиці часто виникають певні політичні системи: монопартійна (однопартійна), двопар­тійна, багатопартійна. їх право на існування зазвичай визначається в конституціях та інших нормах законодавства.

На відміну від демократій, у тоталітарних країнах частіше існує одна політична партія, яка встановлює свою монополію на політичну владу, узурпує державні стру­ктури, визначає правила діяльності в економічні та духовній сферах. В таких країнах управління здійснюється за допомогою сили, репресій та нав'язування насе­ленню певної ідеології. Таким чином, народ є відстороненим від участі у формуванні і здійсненні політичної влади, а партія-монополіст, експлуатуючи трудові і природні ресурси країни, забезпечує інтереси партійної верхівки. У колишньому СРСР з 1922-го по 1991 рік існувала однопартійна система, яка привела до де­формації політичного життя і врешті-решт до краху держави.

Після проголошення незалежності в Україні ідеї плюралізму та багатопартійна політична система були закріплені в новій Конституції. Відтепер право громадян на свободу об'єднання у політичні партії для здійснення та захисту своїх прав і свобод, задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів гарантується Конституцією. Важливим є те, що ніхто не може бути примушеним до вступу в політичну партію або обмежений у праві добровільного виходу з неї. Водночас належність чи неналежність до політичної парти не може бути підста­вою для обмеження прав і свобод або для надання державою будь - яких пільг і переваг.

Діяльність політичних партій регулюється Законом України «Про політичні пар­тії в Україні», який визначає правову основу, гарантії, обмеження щодо утворення, умови членства, вимоги до програми, права партій тощо. У статті 2 цього Закону подається визначення поняття політичної партії як зареєстрованого згідно з зако­ном добровільного об'єднання громадян - прихильників певної загальнонаціо­нальної програми суспільного розвитку, що має за мету сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах. Партії створюються і діють тільки із всеукраїнським статусом.

У своїй діяльності міліція мусить чітко дотримуватися положень статті 4 Закону «Про політичні партії в Україні», де передбачається заборона працівникам органів державної влади, посадовим особам виідокремлювати у своєму ставленні певні політичні партії чи надавати їм привілеї, а також сприяти політичним партіям або втручатися у створення і внутрішню діяльність партій, якщо інше не передбачене законом. В законі зазначається також, що членами політичних партій не можуть бути співробітники силових структур, зокрема працівники органів внутрішніх справ (ст. 6 п.3).

Важливо зазначити, що українське законодавство є одним із найбільш демок­ратичних і надає політичним партіям широкі можливості та гаранти для своєї дія­льності у відповідності до статуту.

Водночас у ст. 5 Закону забороняється утворення і діяльність політичних пар­тій, якщо їх програмні цілі або дії спрямовані на ліквідацію незалежності України, підрив безпеки, пропаганду насилля, розпалювання міжетнічної чи релігійної во­рожнечі або створення воєнізованих формувань. У розділі V «Державний конт­роль за діяльністю політичних партій» зазначено, що Міністерство юстиції України слідкує за додержанням партією вимог Конституції та законів держави, а також статуту партії. В свою чергу, Центральна та окружні виборчі комісії здійснюють кон­троль за додержанням порядку участі політичних партій у виборчому процесі.

Після виборів народних депутатів до Верховної Ради України в 2002 р. за змі­шаною мажоритарно-пропорційною системою (коли 225 депутатів обиралися у ма­жоритарних округах, а інша частина - за партійними списками) розпочався новий етап у діяльності вітчизняних політичних партій. Розгорнулася робота щодо при­ведення статутів і програм партій у відповідність до вимог чинного законодавства. Сьогодні ми спостерігаємо, як партії, створені на замовлення свого лідера чи за волею політико-економічних груп, змушені будуть припинити свою діяльність, а на політичній арені залишаться лише ті парти, що реально відображають інтереси суспільних груп. Отже, трансформація партій, що розгорнулася після парламент­ських виборів, може завершитися тим, що із понад 150 партій (станом на 2001 р.), залишиться до двох десятків дієвих одиниць. Вони зможуть створити цивілізовану конкуренцію, керуючись чинним законодавством. Держава та її правоохоронні ор­гани мають гарантувати, щоб цей процес розгортався в демократичному руслі без порушень прав людини та інших суб'єктів політичної діяльності.

Як вже зазначалось, працівники ОВС не можуть бути членами партій. Проте співробітники міліції мають чітко знати законодавство щодо створення та діяльно­сті політичних партій, а також типологію нині діючих у політичному просторі партій.

До «правих» відносяться ті партії, що будують свою діяльність на ідеологіях консерватизму, націоналізму та релігійних основах. Серед них можна назвати Укра­їнську республіканську партію «Собор», Конгрес Українських націоналістів (КУН) тощо. Зазначимо, що потрібно вирізняти націоналізм державницького, світогляд­ного спрямування, який згуртовує всіх громадян на розбудову демократичної Укра­їни, від агресивного інтегрального націоналізму, який, навпаки, виступає як де­структивна політична практика, що роз'єднує населення.

Можна назвати також крайньо «правих» - це Соціал-національна партія, Укра­їнська Національна асамблея (УНА та її молодіжне крило УНСО) та ін.

До «центристських» відносяться парти ліберального спрямування - «Трудова Україна» (С.Тигипко), «Партія регіонів» (В.Янукович), «Реформи і порядок» (В. Пен-зеник), НДП (В. Пустовойтенко), «Батьківщина» (Ю.Тимошенко) та ін. «НРУ» (Б. Та-расюк) та «Народна партія» (Ю.Костенко) можна віднести до партій національно-демократичного типу.

До «лівого» спрямування відносяться парти соціал-демократичної та комуніс­тичної ідеологи. Серед них виділяються Комуністична партія (П.Симоненко) та Со­ціалістична партія (О. Мороз). Крайньо «ліві» - це партія прогресивних соціалістів (Н.ВІтренко), «Союз комуністів України» та ін.

Як правило, помірні праві, центристські та ліві парти діють у межах законодав­ства, їхні дії прогнозовані і позитивно впливають на розвиток політичного проце­су. Крайні «праві» чи «ліві» парти часто балансують на межі законності, допускають у своїх діях агресивність і правопорушення. Правоохоронці мають знати, що дії крайніх часто носять спонтанний, дестабілізуючий характер і можуть призводити до порушень громадського порядку та законних прав громадян. Як міжнародне, так і національне законодавство забороняє діяльність явно екстремістських, терористичних, фашистських партій.

2. Незважаючи на достатню законодавчу базу, формування плюралістичної багатопартійної системи в Україні відбувається досить складно. Це пов'язано, перш за все, з тим, що країна ще не вийшла цілком з кризового стану і демократичне реформування в усіх суспільних сферах відбувається з певними утрудненнями. Досить відчутним є негативний вплив адміністративного ресурсу на процеси вибо­рів та розбудову партійних структур. Станом на 2003 р. суспільство не має закону про діяльність опозиції та й новий закон про вибори не може пробити собі дорогу у Верховній Раді. Водночас уже сьогодні ми можемо визначити головні партії і блоки, які заявили про себе на парламентських виборах 2002 р., увійшли до законодавчого органу влади та створили свої фракції. Серед них слід назвати блок партій «Наша Україна», який очолив В.Ющенко, Комуністичну партію України (П.Симоненко), блок партій «За єдину Україну» (В.Литвин), блок партій, що очолила Ю.Тимошенко, Соціалістичну партію (О.Мороз), СДПУ(о) (В. Медведчук). Можна стверджувати, що становлення сучасної партійної системи розгортається за актив­ної участі партій, що становлять основу цих блоків і саме вони відіграють вирішальну роль у проведенні політичної реформи. Особливо бурхлива діяльність партій спостерігається також під час президентських виборів.

Існує кілька основних напрямків діяльності партій. Серед них: теоретико-аналітичний (аналіз стану суспільства, визначення перспектив суспільного розви­тку); ідеологічний (формування системи цінностей, поглядів, переконань і відстоювання їх у суспільному середовищі); політичний (проведення політичної платфо­рми, боротьба за входження до владних структур); організаторський (проведення виборчих кампаній, підготовка кадрів правлячої еліти, участь у формуванні уряду, діяльність в опозиції тощо).

Доцільно також виділити головні внутрішні функції партій: окреслювання ідео­логічних і політичних доктрин, залучення нових членів, активістів, поповнення пар­тійної каси, створення друкованих органів і партійних інститутів, підготовка партійних лідерів і партійних функціонерів. Головні зовнішні функції – це боротьба за оволодіння владними структурами, участь у здійсненні державної влади (зокрема через діяльність у Верховній Раді), формування громадської думки для залучення на свій бік якомога більшої кількості прихильників, підготовка і висунення кадрів для державного й профспілкового апаратів, громадсько-політичних об'єднань і створення позитивного іміджу тощо. Доцільно також виділити групу функцій, які роблять партію справжнім суб'єктом громадського життя, роботи з населенням.

Виступаючи одночасно і як учасники конфліктів різних соціальних інтересів, і як інструмент їх долання, парти мають виконувати функції своєрідних об'єднавчих факторів громадських структур і політичних інституцій.

Сила й вплив політичних партій визначаються тим, наскільки їх представники виконують волю своїх прихильників, електорату. Політична реформа, що розгорнулася в Україні, має привести до того, щоб політичні партії, беручи участь у політичному управлінні, мали змогу забезпечувати механізм ненасильницького розв'язання конфліктів між правлячою та опозиційними політичними групами, сприяючи, таким чином, стабілізації всієї політичної системи.

Сьогодні українські партії ще недостатньо виконують свої завдання, пов'язані з оформленням інтересів громадян та перетворення їх у реальні політичні рішення.

Особливістю формування багатопартійної системи в Україні є те, що, по суті, партії ще не стали посередниками між громадянами і політичною системою. Звідси — досить низький рівень довіри до всіх політичних партій. Незадоволення виникає внаслідок непослідовності в діяльності політичних партій, їх лідерів та слабкості духовних ідеалів. Лише 3,6% громадян країни є членами партій, при цьому 27,2 % — це пасивні спостерігачі або люди, що забули про своє членство в партії.

Поряд з цим, позитивним є те, що роль українських політичних партій та їх вплив у суспільстві з кожним роком посилюється.

Для того щоб партії стали реальною політичною силою, яка виражає інтереси народу і консолідує суспільство, вони мають стати інноваційними політичними об'єднаннями, постійно продукувати нові ідеї, уміло йти на легітимні компроміси, допускати організаційний та ідеологічний плюралізм, бути толерантними до своїх політичних опонентів.

Водночас ефективною діяльність партій стане тоді, коли населення буде в змозі висувати до них високі вимоги. Український громадянин стає в цьому відношенні все більше свідомим. Останні вибори до парламенту засвідчили, що партії, створені тільки «під вибори» (наприклад, «Озиме покоління»), приречені на невдачу.

Отже, найважливішими функціями політичних партій і національної багатопартійної системи в цілому сьогодні можна вважати соціальне представництво, розробку і здійснення політичного курсу, інтеграцію і соціалізацію населення, боротьбу за політичну владу, політичне рекрутування та формування правлячої еліти. Повноцінне здійснення цих функцій призведе до становлення в Україні демократичної і дієвої багатопартійної системи.

План семінару:

1. Правові засади створення та діяльності політичних партій в Україні.

2. Основні функції партій та вимоги до їх легітимної діяльності.

3. Типологія політичних партій. Особливості становлення багатопартійної системи в Україні на сучасному етапі.

Теми рефератів та повідомлень

1. Характеристика законодавчої бази створення та діяльності політичних пар­тій в Україні.

2. Аналіз програм політичних партій (на прикладі конкретних партійних програм).

3. Роль партій у виборчому процесі.

4. Діяльність міліції щодо забезпечення правопорядку під час розгортання виборчого процесу, проведення мітингів, зборів та інших акцій політичних партій.

5. Законодавча заборона нелегальних, екстремістських, терористичних груп та протидія їх діяльності з боку ОВС України.

Література:

1. Конституція України. -К., 1996.

2. Закон України «Про політичні партії в Україні» від 05.04.2001 р.

3. Юдин Ю. Политические партии в современном государстве. - М., 1998.

4. Якименко Ю. Гражданская активность в Украине: обреченьї ли мь/ иметь то, что имеем?//«Зеркало недели», 2002, 26октября, №41(416).

5. Фєсенко В. Воздействие избирательной системи на роль политических партии в развитии демократии в Украине //Розвиток демократії в Україні: матеріали міжнаро­дної наукової конференції. -К., 2001

6. Баз/в В. Політичні партії в незалежній Україні: генеза і типологія. - Львів, 1999.

7. Право вибору: політичні партіїта виборчі блоки /ТоменкоМ., ПроценкоО. (упоря­дники). -К., 1998.

8. Швед Ю. Партії та партійна система України: Навчальний посібник. - Львів, 2001.

9. Яблонський В., Латко Я. Сучасні політичні партії України: політикам і початків­цям. - К., 1999.

10. Основи демократії. Навч. посібник для студентів вищих навч. закладів/ - К.. 20О2.

11. Брегеда А. Основи політології. Навч посібник. – Вид. 2-ге. – К., 2000.



Необхідні методичні пояснення.

Наприклад: дати під запис,

за плакатом,

навести приклади тощо.


4. Закріплення вивченого матеріалу - 5 хв.

Питання для закріплення:

4.1. Історія нашого народу;

4.2. Закон України «Про засади внутрішньої та зовнішньої політики».

5. Підведення підсумків - 5 хв.:

вказати на питання, які вимагають підвищеної уваги;

оголосити оцінки;

відповісти на запитання.

План-конспект склав:

Начальник ПДПЧ-36 Жовтневого РВ

ГУ МНС України в Миколаївській області

капітан служби ц.з. В.В. Ніколайчук

Схожі:

ПЛАН-КОНСПЕКТ проведення заняття з гуманітарної підготовки з особовим...
Навчальна мета: вивчити з особовим складом основні положення Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»
ПЛАН-КОНСПЕКТ проведення заняття з гуманітарної підготовки з особовим...
Тема Закон України «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів»
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з функціональної підготовки з начальницьким складом частини
ТЕМА: Закон України “ Закон України “Про аварійно-рятувальні служби” від 14. 12. 99 №1281-ХІV
ПЛАН-КОНСПЕКТ проведення заняття з тактичної підготовки з начальницьким...
ТЕМА ЗАНЯТТЯ №2 : Гасіння пожеж на об’єктах елеваторно-складского господарства, млинових і комбікормових підприємствах
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з особовим складом СДПЧ-3 з...
ТЕМА: Організація та правове забезпечення президентських виборів. Закон України “Про вибори Президента України”
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з функціональної підготовки з начальницьким складом частини
ТЕМА: Закон України “Про охорону праці” Виробнича санітарія, гігієна праці, електробезпека
ПЛАН на проведення семінарського заняття з функціональної підготовки...
Література: Закон України от 24. 06. 2004 року 1889- IV “Про правові засади цивільного захисту”
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення лекційного заняття з функціональної...
ТЕМА: Порядок проведення службового розслідування стосовно порушення особами особового складу цивільного захисту службової дисципліни,...
ПЛАН-КОНСПЕКТ проведення заняття по функціональній підготовці з співробітниками...
Тема: «Конституція України та Закон України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22. 02. 2006р. №3460-IV...
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з гуманітарної підготовки з...
ТЕМА: Сучасна суспільно-політична та соціально-економічна ситуація в державі. Програма дій Президента України та Уряду з розбудови...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка