1. ПОНЯТТЯ І МЕТОДИ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВИ


Скачати 1.9 Mb.
Назва 1. ПОНЯТТЯ І МЕТОДИ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВИ
Сторінка 5/12
Дата 14.03.2013
Розмір 1.9 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Право > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду. Орган ДПС подає до суду письмове обґрунтування підстав перевірки та дати її початку і закінчення, склад осіб,що пров.перевірку документи, які свідчать про підстави проведення, інформацію про вид та кількість перевірок, проведених органами ДПС щодо субєкта госп. д-ті та наслідки таких перевірок за попередні 3 роки, а також на вимогу суду - інші відомості. У розгляді питання про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки мають право брати участь представники суб'єкта господарської діяльності. Повідомлення про місце, дату та час розгляду питання про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки направляється не пізніше ніж за 3 робочі дні до дати такого розгляду.

Позапланова виїзна перевірка здійснюється за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

Тривалість планової виїзної перевірки не повинна перевищувати 20 робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - 10 робочих днів. Тривалість позапланової виїзної перевірки не повинна перевищувати 10 робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів.

Подовження термінів проведення планової виїзної перевірки можливе на термін не більш як 10 робочих днів, а стосовно суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів.

Подовження термінів проведення позапланової виїзної перевірки можливе на термін не більш як 5 робочих днів, а стосовно суб'єктів малого підприємництва - 2 робочі дні. 36. Вищі органи державної влади, які здійснюють фінансовий контроль.

Класифікація органів.

Залежно від рівня органів контролю: а) загальнодержавні(Верховна Рада України;Президент України;Кабінет Міністрів України) б) ОМС

Залежно від інститутів:(податкові органи; контрольно-ревізійні органи; органи державного казначейства; фінансово-кредитні установи тощо).

Залежно від компетенції органів: (загальної компетенції; спеціальної компетенції)

Верховна Рада України здійснює фінансовий контроль при затвердженні Державного бюджету і внесенні змін у нього, при його виконанні, ухваленні рішення по звіту про його виконання. Дуже важливий також парламентський контроль за використанням Україною кредитів, отриманих від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій і не передбачених Державним бюджетом України. Фінансовий контроль ВРУ здійснює також і через свої комітети і тимчасові спеціальні комісії. До їх компетенції входить законопроектна робота, підготовка і попередній розгляд питань, що віднесені до повноважень ВРУ. Основний - Комітет з питань бюджету і Комітет з питань фінансів і банківської діяльності.

Контроль за використанням коштів Державного бюджету України від імені ВРУ здійснює Рахункова палата (постійно діючий орган контролю, що створюється ВРУ, підпорядкований і підзвітний їй). ЗУ «Про Рахункову палату». Завдання Рахункової палати:

організацію і здійснення контролю за своєчасністю виконання видаткової частини Державного бюджету України, використанням бюджетних коштів;

здійснення контролю за створенням і погашенням внутрішнього і зовнішнього боргу України,визначення доцільності витрат бюджету;

контроль за фінансуванням загальнодержавних програм розвитку;

контроль за дотриманням законності при наданні Україною кредитів і економічної допомоги іноземним державам, міжнародним організаціям;

контроль за законністю і своєчасністю руху коштів Державного бюджету України і коштів в установах Національного банку України й уповноважених банків;

Кабінет Міністрів України, керує державними фінансами і здійснює загальний фінансовий контроль, розробляє і здійснює загальнодержавні програми розвитку; розробляє проект закону про Державний бюджет України і забезпечує його виконання після затвердження, направляє у ВР звіт про виконання Держбюджету; здійснює і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади; забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної і податкової політики.

Міністерство фінансів України є центральним спеціалізованим органом державної виконавчої влади з керування і контролю за фінансами. Воно здійснює контроль за складанням проекту і виконанням Державного бюджету, за дотриманням банками правил касового виконання Держбюджету по доходах, установлює порядок ведення бухгалтерського обліку і складання звітності про виконання бюджетів, кошторисів витрат бюджетних установ, координує відомчий фінансовий контроль.

У системі Міністерства фінансів діють такі спеціальні контрольні служби, як Державне казначейство і Головне контрольно-ревізійне управління.

Державне казначейство здійснює контроль за організацією виконання Державного бюджету України і за надходженням і використанням коштів державних позабюджетних фондів і позабюджетних коштів установ і організацій, що утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Завдання Головного контрольно-ревізійного управління: підготовка пропозицій по формуванню державної політики у сфері державного фінансового контролю і забезпечення реалізації даної політики в діяльності міністерств, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, бюджетних установ, підприємств і організацій, що отримують кошти з бюджетів чи державних цільових фондів.

Національний банк України. здійснення банківського регулювання і нагляду; здійснення сертифікації аудиторів, що проводять аудиторські перевірки банків; організація і здійснення валютного контролю за банками та іншими фінансовими установами; аналіз стану грошово-кредитних, фінансових, цінових і валютних відносин.

37. Рахункова палата - орган фінансового контролю

Рахункова палата є вищим органом державного фінансового контролю України, утворюється Верховною Радою України, підпорядкована і підзвітна їй. Вона від імені Верховної Ради України здійснює зовнішній фінансовий контроль підконтрольних об'єктів, функціонально і організаційно незалежна від стороннього впливу, що є гарантією виконання покладених на неї завдань. Координаційна діяльність Рахункової палати здійснюється через Координаційну раду, яка є структурним підрозділом Рахункової палати.

Голова Рахункової палати очолює РП, призначається на посаду В.Радою за поданням Голови ВРУ на 7 років з правом призначення на другий термін.

Колегію Рахункової палати(до складу входять Голова, І заступник і заступник Голови, головні контролери - керівники департаментів РП, Секретар РП, обирає В.рада за квотою від депутатських фракцій. Членів Координаційної ради призначає Колегія Рахункової палати.

Контрольні повноваження Рахункової палати розповсюджуються на Адміністрацію ПУ, Кабмін, ВРУ та її апарат, Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, центр орг вик вл, Раду нац безпеки і оборони, органи суд влади, Ген прокуратуру, інші правоох орг, Вищу раду юстиції, Центральну виборчу комісію, НБУ, місц держ адміністрації і ОМС, бюдж установи, підприємства, установи і організації, де є частка держ майна, а також казенні підприємства. На підприємства, установи і організації, банки, фінансово-кредитні установи недер форм власності, а також на гром об'єднання і недержавні фонди повноваження Рахункової палати розповсюджуються, якщо вони:

o отримують, перераховують і використовують кошти Державного бюджету;

o використовують державну власність або керують нею;

o мають надані законодавством України податкові, митні або інші пільги і переваги.

Основні функції Рахункової палати:

o контроль за доходами та видатками Державного бюджету України;

o визначення ефективності використання коштів Державного бюджету

o оперативний контроль за виконанням Держбюджету у поточному році;

o контроль ефективності управлінських дій щодо державних коштів;

o контроль фінансово-господарської діяльності державних підприємств і підприємств, де є значна або переважна частка державного майна;

o контроль за ефективністю діяльності Національного банку України;

o контроль стану державного боргу України

o експертиза проектів законів стосовно фінансових питань;

o аналіз порушень і відхилень в бюджетному процесі, підготовка пропозицій щодо ліквідації порушень, удосконалення бюджетного, фінансового, податкового і митного законодавства, підвищення рівня доходів до бюджетів усіх рівнів та покращення стану платіжної дисципліни;

o координація взаємодії суб'єктів державного фінансового контролю та безпосередня взаємодія з правоохоронними органами;

o співробітництво з контрольними органами іноземних держав та міжнародними організаціями, укладення з ними відповідних угод;

38. Роль Міністерства фінансів у сфері фінансового контролю

Міністерство фінансів України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Мінфін України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної фінансової, бюджетної, податкової, митної політики, політики у сфері державного фінансового контролю, казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку, випуску і проведення лотерей, організації та контролю за виготовленням цінних паперів, документів суворої звітності, видобутку, виробництва, використання та зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, їх обігу та обліку, у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

Воно здійснює контроль за складанням проекту й виконанням державного бюджету, за дотриманням банками правил касового виконання держбюджету за доходами; установлює порядок ведення бухгалтерського обліку і складання звітності про виконання бюджетів, кошторисів витрат бюджетних установ; координує відомчий фінансовий контроль. Крім того, Міністерство фінансів контролює: схоронність і ефективність використання державного майна, закріпленого за підприємствами; випуск і обіг цінних паперів, видає дозволи на здійснення цієї діяльності; веде загальний реєстр випуску цінних паперів в Україні.

У системі Міністерства фінансів діють такі спеціальні контрольні служби, як Державне казначейство і Головне контрольно-ревізійне управління.

39. Повноваження Державної казначейської служби при здійсненні державного фінансового контролю

Державна казначейська служба України — центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів. Казначейство України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України є учасником системи електронних платежів Національного банку України.

Державне казначейство як орган фінансового контролю здійснює контроль за організацією виконання Державного бюджету України і за надходженням та використанням коштів державних фондів: і коштів установ і організацій, що утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України. Крім того, Державне казначейство веде облік касового виконання Державного бюджету України, складає звіт про стан виконання Державного бюджету України тощо.

40. Здійснення фінансового контролю Державною фінансовою інспекцією України

Державна фінансова інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Основними завданнями Держфінінспекції України є реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю, а також внесення пропозицій щодо її формування.

Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань:

1) здійснює державний фінансовий контроль за:

• використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують державне чи комунальне майно, за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів;

• дотриманням законодавства про державні закупівлі;

• діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від

форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних

установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора

або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

41, 42. Недержавний фінансовий контроль. Поняття аудиторського контролю та становлення аудиту в Україні.

Основні завдання аудиторського(недержавного) контролю:

· встановлення достовірності бухгалтерської і фінансової звітності й відповідності зроблених фінансових та господарських операцій нормативним актам; · перевірка платіжно-розрахункової документації, податкових декларацій та інших фінансових зобов'язань і вимог економічних суб'єктів, що перевіряються.

Аудиторські служби можуть надавати за вимогою господарюючих суб'єктів й інші послуги:· постановку та ведення бухгалтерського обліку; · складання бухгалтерської звітності і декларацій про доходи; · аналіз та прогнозування фінансово-господарської діяльності; · навчання працівників бухгалтерських служб та консультування з питань фінансово-господарської діяльності; · опрацювання рекомендацій, отриманих в результаті аудиторських перевірок. Аудит. Перевірки є ініціативні і обовязкові.

Ініціативна здійснюється за рішенням самого економічного суб'єкта.

Обов'язкова відбувається у встановленому порядку в усіх випадках, передбачених законодавством України.Їй підлягають всі банки; страхові організації, біржі, позабюджетні фонди, що створюються за рахунок обов'язкових відрахувань, благодійні фонди; всі підприємства, що створені в формі відкритого акціонерного товариства, незалежно від числа акціонерів та розміру статутного капіталу, а також підприємства, що мають у статутному фонді частку, що належить іноземним інвесторам. Щорічному аудиторському контролю підлягають підприємства (за винятком державних та муніципальних), окремі фінансові показники яких перевищують критерії, встановлені Урядом. Обов'язкова перевірка може бути проведеною за дорученням державних органів - прокуратури, казначейства, податкової служби та податкової поліції.

Аудиторський контроль - незалежний невідомчий фінансовий контроль. Його можуть проводити окремі фіз особи, що пройшли держ атестацію, зареєстровані як підприємці-аудитори, аудиторські фірми, в тому числі іноземні. Після отримання вони включаються до складу Державного реєстру аудиторів та аудиторських фірм. Вони не мають права займатися будь-якою іншою підприємницькою діяльністю.

Аудиторські послуги платні. Відношення між аудитором та клієнтом оформлюються угодою з оплатою послуг за договірними цінами. Якщо перевірка відбувається за дорученням судових органів, оплата відбувається за кошт організації, що перевіряється, за тарифами, які затверджені законодавством.

Результати аудиторської перевірки оформляються у вигляді висновку аудитора.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Схожі:

ФІНАНСОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ДЕРЖАВИ
И, в чому полягає сутність фінансової діяльності держави в Україні, яких принципів дотримується держава при її здійсненні, які методи...
ФІНАНСОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ДЕРЖАВИ
И, в чому полягає сутність фінансової діяльності держави в Україні, яких принципів дотримується держава при її здійсненні, які методи...
Поняття фінансової діяльності(2 лекції)
Фінанси – сукупність суспільно-економічних відносин, які направлені на формування, розподіл і використання публічних, централізованих...
1. Поняття, предмет і методи теорії держави та права 9 Тема Походження держави та права 11
П.І., Стрельник О. Л., Гончаров А. В. Навчально-методичні матеріали з курсу “Теорія держави та права” для студентів та курсантів...
1. Предмет і метод фінансового права
Предмет ФП, як галузі публічного права, суспільні відносини, що виникають у процесі фінансової діяльності держави. – тобто відносини...
Питання до іспиту з курсу «Фінансове право»
Повноваження Міністерства фінансів у сфері регулювання фінансової діяльності держави
З курсу „Теорії держави і права”
Поняття, основні принципи правової держави. Шляхи формування правової держави в Україні
Поняття, походження держави. Функції та форми держави
Поняття і види форми правління, форми державного устрою і форми державно-правового режиму
Поняття, походження держави. Функції та форми держави
Поняття і види форми правління, форми державного устрою і форми державно-правового режиму
5. Базові поняття програмування (5 год.)
Поняття програми як автоматизованої системи. Складові програми: дані, логіка, інтерфейс. Поняття об’єкта у програмуванні. Атрибути...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка