Поняття, походження держави. Функції та форми держави


НазваПоняття, походження держави. Функції та форми держави
Сторінка1/16
Дата01.04.2013
Розмір2.79 Mb.
ТипЛекція
bibl.com.ua > Право > Лекція
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16
Міністерство освіти і науки України

Сумський державний університет

Конотопський інститут

Кафедра фундаментальних та загальнонаукових дисциплін

Л Е К Ц І Й Н І М А Т Е Р І А Л И

З ДИСЦИПЛІНИ «ПРАВОЗНАВСТВО»

Укладач: викладач Н.М. Кондратенко


Конотоп 2010

ЗМІСТ
Лекція № 1. Поняття, походження держави. Функції та форми держави……….3-12

Лекція № 2. Норми права та інші соціальні норми…………………………...... ..13-19

Лекція № 3. Поняття та структура Конституції України 1996 року……………..20-25

Лекція № 4. Основні права, свободи та обов’язки людини і громадянина….….26-33

Лекція № 5. Конституційна система державних органів України…………….…34-48

Лекція № 6. Цивільне законодавство України………………………………….…49-61

Лекція № 7. Сімейне законодавство України……………………………………...62-66

Лекція № 8. Трудове законодавство України……………………………………...67-76

Лекція № 9. Адміністративне законодавство України………………………....…77-84

Лекція № 10.Кримінальне законодавство України………………………………..85-95

Лекція № 11. Екологічне законодавство України……………………………..…96-100

Лекція № 12. Земельне законодавство України……………………………...…101-106

Лекція № 13. Фінансове законодавство України……………………………….107-118

Список використаних нормативно-правових актів та літератури………….119-119

Лекція № 1
ТЕМА : Поняття, походження держави. Функції та форми держави

1. Походження держави і права

2. Різноманітні теорії виникнення держави

3. Поняття держави та її ознаки

4. Характеристика внутрішніх і зовнішніх напрямів діяльності (функцій) держави


5. Поняття і види форми правління, форми державного устрою і форми державно-правового режиму

6. Правова держава.
1. Тривалий час люди жили і розвивались, не знаючи держави і права. Це була епоха первісного суспільства. Проте вже й тоді люди прагнули до колективних форм життя. Вони разом виробляли примітивну зброю, разом полювали, разом добували їжу, виготовляли одяг із шкіри тварин. Жили люди в цей період розвитку суспільства, об'єднуючись у невеликі групи,— «первісне стадо» чи «орду».

Поступово люди навчились виробляти досконаліші знаряддя праці, будувати житло, добувати й готувати різноманітну їжу, одомашнювати диких тварин, обробляти землю і вирощувати необхідні для харчування рослини. На зміну первісному стаду приходить досконаліше об'єднання людей — первісна родова община (рід) — колектив людей, що має одного пращура і веде спільне господарство.

Поступовий перехід від колективного до парних шлюбів, заборона шлюбів у середині роду приводять до активного спілкування між окремими родами, внаслідок чого роди об'єднуються у фратрії й племена. Такі об'єднання здійснюються на основі мовної, економічної, територіальної і шлюбної спільності.

Колективна власність на засоби виробництва, соціальна єдність членів роду (племені) визначили й відповідні форми організації суспільної влади. В родовій общині управління здійснювали всі дорослі члени роду (чоловіки і жінки). Всі найбільш важливі справи вони вирішували спільно на зборах членів роду (племені). На таких зборах обиралися старшини, вожді, керівники і ловчі. Ці обрані особи були першими серед рівних, їх влада базувалася виключно на авторитеті, їх поважали всі члени роду, схилялись перед їх мудрістю, хоробрістю, кмітливістю, спритністю тощо.

Влада в первісному суспільстві:

а) базувалася на родових відносинах (рід об'єднував людей за дійсною чи припустимою кровною спорідненістю. Кожний рід був власником засобів виробництва, об'єднував членів роду для колективної праці, виступав господарським осередком для виробництва матеріальних благ);

б) у соціальному розумінні була безпосередньо суспільною; не існувало спеціального апарату управління і примусу;

в) мала такі якості, як єдність, взаємодопомога, співробітництво (члени роду виконували свої функції на засадах переконання. Примус застосовувався дуже рідко і виконував роль громадського виховання. Надзвичайною формою примусу було вигнання з роду. Рід також захищав своїх членів від зовнішніх ворогів, для чого використовувалася військова сила або родова помста);

г) виконувалася рядовими і виборними членами роду добровільно, без спеціального апарату управління. Військо формувалося лише в разі потреби з чоловіків роду, здатних тримати зброю.

Проте, не зважаючи на позитивні форми управління, первісний лад не був ідеальним, оскільки:

праця людей ґрунтувалася на примітивних засобах виробництва, давала дуже мізерні результати і не задовольняла всіх потреб членів роду. Виробнича діяльність людей зводилася до здобуття їжі й одягу, будування примітивних жител, виготовлення деяких знарядь праці тощо;

роди і племена активно не спілкувалися між собою, не налагоджували взаємних доброзичливих відносин, що часто призводило до збройних сутичок і навіть війн;

численні забобони, відсутність писемності породжували жорстокість людей одне до одного;

брак нормальних умов життя робив людину беззахисною перед явищами природи і стихією, що применшувало тривалість її життя.

Необхідний був подальший розвиток суспільного виробництва, пошук шляхів удосконалення знарядь виробництва, засобів праці.

Передумовами виникнення держави теорія держави і права називає:

а) три великі поділи праці (виділення скотарських племен, відокремлення ремесла від землеробства, виділення торгівлі);

б) появу надлишкового продукту, патріархальної сім'ї, приватної власності і майнової нерівності;

в) утворення класів як великих груп людей з протилежними інтересами і виникнення міжкласових конфліктів;

г) неспроможність суспільної влади первісного ладу врегулювати класові суперечності й конфлікти та виникнення держави як політичної організації публічної влади.

Первісне суспільство розшаровувалось у період розпаду родового ладу. Поява класів з протилежними інтересами породила міжкласові конфлікти між родовою знаттю та іншими членами родів, а також з прийшлим населенням. Родова влада була вже неспроможна врегулювати ці конфлікти, і виникла держава як політична організація публічної влади.

Як право, так і держави виникли завдяки необхідності управляти соціальними процесами. В юридичній літературі є різні погляди на виникнення права. Залежно від цього розглядають право загальносоціальне і право юридичне. Як загальносоціальне явище право поділяють на права людини, права нації, права народу, права об'єднань, права інших груп, права людства. Юридичне право встановлюється чи санкціонується державою. А отже, юридичне право виникає лише разом з виникненням держави, тому закономірності виникнення держави стосуються й виникнення права.

Розрізняючи право й закон, слід зазначити, що право, як інституційне утворення, стає таким завдяки джерелам права, тобто зовнішній формі вираження права.

Таким чином, юридичне право — це задекларовані державою правила поведінки суб'єктів, щоб відображати правду, справедливість, добро тощо.

Право виникає внаслідок:

а) переростання монокорм (первісних звичаїв, традицій, моралі) в юридичні норми;

б) правотворчої діяльності компетентних державних органів чи посадових осіб;

в) перетворення рішень судових органів щодо конкретних справ у загальну норму, що є обов'язковою при вирішенні аналогічних випадків.

Між правом і державою встановлюється досить складний зв'язок. Через право держава прагне впровадити в життя свою волю, яка за авторитарних режимів має класовий характер. А це означає, що первісні звичаї чи традиції пристосовуються до інтересів пануючого класу, забезпечуються відповідними санкціями, реалізація їх підтримується апаратом державного примусу і є засобом підпорядкування населення ваді економічно і політично пануючого класу. Таким чином виникає правовий звичай як найбільш стародавня форма права.

Судові органи, як органи держави в авторитарних державах, захищають також інтереси панівної верхівки, тому не застосовують деякі звичаї, що захищали інтереси всіх, або змінюють їх зміст, вводячи нові правила. Судові функції часто виконували церковні служителі, верховні правителі, інші посадові особи державних органів. Захищаючи інтереси пануючих класів, судові органи утворювали судовий прецедент, тобто рішення суду щодо конкретної справи набувало властивостей загальної норми.

При появі писемності держава (її органи), а також посадові особи за допомогою правотворчості закріплювали свою волю в законах, указах та інших нормативних актах. У перших державних законах закріплювалися майнова нерівність, станові привілеї, безправність рабів та інших верств бідного населення. Прикладами таких законів є закони Хаммурапі, XII таблиць, Ману, Салічеська, Руська, Польська правди та ін.

Класові інтереси відображались у нормативних актах не тільки матеріального, а й процесуального права. Так при розгляді судових справ використовувались ордалії (випробування вогнем, водою тощо), поєдинки, присяги, відкуп. Тому багаті завжди могли відкупитись.

Таким чином, юридичне право, сформувавшись разом зі створенням держави, в рабовласницький і феодальний періоди розвитку державності має класовий характер і захищає інтереси економічно і політичне пануючого класу. Водночас рабовласницьке, феодальне і капіталістичне чи соціалістичне право є явищем культури й цивілізації, оскільки несе в собі інформацію про минулі і нині існуючі суспільні відносини між людьми.
2. У теорії держави і права існують різноманітні концепції виникнення держави.

Теологічна теорія. Представником теологічного походження держави був Фома Аквінський (1225—1274). Його вчення побудовано на ієрархії форм—під бога—чистого розуму—до духовного і матеріального світу. Проголошення походження держави від бога обґрунтовує її вічність І непорушність, виправдовує найбільш реакційні держави, підкреслює думку про те, що будь-яке посягання на державу приречене на невдачу, оскільки влада вкладена в руки правителя богом і покликана захищати благо всіх.

Патріархальна теорія. Сутність її полягає у твердженні, що держава походить від сім'ї і є результатом історичного розвитку і розростання сім'ї, а отже, абсолютна влада монарха — це продовження батьківської влади. Основними представниками названої теорії є Арістотель, Фільмер, Михайловський та ін. Наприклад, Роберт Фільмер у своєму творі «Патріархія чи природна влада короля» твердить що абсолютна влада монарха бере свій початок безпосередньо від Адама. Держава виростає із сім'ї, а влада монарха через Адама дана богом і не підвладна ніяким людським законам.

Договірна теорія. Вона пояснює виникнення держави внаслідок об'єднання людей на основі добровільної згоди (договору) про те, що одні будуть управляти, а інші — виконувати їх управлінські рішення. Представниками цієї теорії були Грацій, Спіноза, Гоббс, Руссо, Радищев та ін.

Психологічна теорія. За цією теорією держава виникла завдяки особливим властивостям психіки людей. Начебто людській психіці притаманна потреба покори, наслідування, усвідомлення залежності від видатної особи. Народ є інертною масою, і не здатний приймати рішення, а тому потребує постійного керівництва. Представником цієї теорії був Л. Й. Петражицький (1867—1931).

Теорія насильства. За цією теорією, держава виникла як результат завоювання одних племен іншими, поневолення одного народу іншим. На думку прихильників цієї теорії, держава є тією силою, яку утворюють завойовники для утримання в покорі завойованих народів і зміцнення влади переможців. Представниками теорії були Гумплович, Каутський, Дюрінг та ін.

Органічна теорія. Її обгрунтував англійський філософ Герберт Спенсер (1820—1903). Він проводив аналогію між державою і біологічним організмом. На думку Спенсера, держава, подібно до біологічного організму, народжується, розмножується, старіє і гине. Як і біологічний організм, держава має політичне тіло: руки, ноги, голову, тулуб, що виконують відповідні функції.

Серед інших теорій походження держави заслуговує на увагу і космічна.

Отже, в теорії держави і права відсутній єдиний погляд на закономірності виникнення держави. Існують численні і домарксистські і марксистсько-ленінські доктрини виникнення держави, а також історичні, географічні, демографічні та інші особливості виникнення держави у різних народів.
3. Нині в Україні неухильно розбудовується нова державність. Долаються психологічні комплекси і стереотипи тоталітарного минулого, формується новий погляд на роль і сутність держави.

Основою будь-якого суспільного розвитку, включаючи й нинішній період в Україні, є спосіб виробництва матеріальних благ. Саме він визначає політичні, соціальні, духовні, моральні та інші процеси життя в суспільстві.

Економічна структура суспільства є реальним економічним базисом цього суспільства, а політичні, ідеологічні та юридичні явища — його надбудовою. До політичної надбудови належить і держава.

Держава найчастіше прямує за рухом виробництва, за розвитком економіки. Вона визначає форму власності (державну, колективну та індивідуальну: особисту й приватну), регулює розподіл матеріальних благ, охороняє і захищає існуючий правопорядок Проте держава не завжди автоматично прямує за економікою. Вона може активно й протидіяти економічному базисові. Великою мірою це залежить від впливу на державу різних факторів, які характеризуються співвідношенням різних соціальних прошарків, суспільної свідомості мас, діяльності політичних партій, інших громадських формувань і рухів, національних традицій, рівня загальнолюдської і правової культури, активності трудових колективів та ін. Отже, держава може як випереджати економічний розвиток, так і відставати від нього.

Термін «держава» в юридичній та іншій науковій літературі тлумачиться по-різному. Його розглядають в субстанціональному, атрибутивному, інституціональному і міжнародному значенні.

В субстанціональному значенні держава — це організоване в певні корпорації населення, що функціонує в просторі і часі.

В атрибутивному — це устрій певних суспільних відносин, офіційний устрій певного суспільства.

В інституціональному — це апарат публічної влади, державно-правові органи, що здійснюють державну владу.

У міжнародному значенні державу розглядають як суб'єкт міжнародних відносин, як єдність території, населення й суспільної влади.

Таким чином, держава—це суверенна, політико-територіальна організація публічної влади певної частини населення, що має спеціальний апарат управління і примусу, здатна приймати загальнообов’язкові правила поведінки, а також здійснювати керівництво й управління загальносуспільними справами.

До основних ознак держави відносять:

а) суверенітет;

б) територіальне розселення населення країни;

в) наявність апарату управління і примусу;

г) здатність видавати загальнообов'язкові правила поведінки;

д) здатність збирати податки, робити позички і надавати кредити;

е) виражати й захищати інтереси певної частини населення.

Суверенітет держави — це верховенство, самостійність, повнота й неподільність влади в певній державі в межах її території, а також незалежність і рівноправність країни в зовнішніх відносинах. Таким чином, державу розглядають під різними кутами зору. Як офіційний представник суспільства держава повинна робити все від неї залежне для поліпшення життя людей.

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16

Схожі:

Поняття, походження держави. Функції та форми держави
Поняття і види форми правління, форми державного устрою і форми державно-правового режиму
1. Поняття, предмет і методи теорії держави та права 9 Тема Походження держави та права 11
П.І., Стрельник О. Л., Гончаров А. В. Навчально-методичні матеріали з курсу “Теорія держави та права” для студентів та курсантів...
Тема: Основи теорії держави
Терміни: суспільство, суспільно-економічна формація, політика, влада, держава, суверенітет, функції держави, механізм держави, державний...
Основні концепції походження держави
Бога, то вона має право на існування і є непорушною. У філософії теологічну концепцію походження держави створив один із найвидатніших...
Навчальна програма дисципліни для студентів спеціальності 030202...
ФІЛОСОФІЯ ДЕРЖАВИ: ПОХОДЖЕННЯ, СОЦІАЛЬНА СУТНІСТЬ, ФОРМА ДЕРЖАВИ, ФУНКЦІОНУВАННЯ ДЕРЖАВИ, УПРАВЛІННЯ ТА ВЛАДА
ОСНОВИ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ
Основні закономірності та причини виникнення держави. Основні теорії походження держави
З курсу „Теорії держави і права”
Поняття, основні принципи правової держави. Шляхи формування правової держави в Україні
Питання з дисципліни „Політологія” на 2012/13 навчальний рік. Доцент Шуляк С. В
Політичне вчення Арістотеля: походження та сутність держави, форми державного устрою
Г лава держави Глава держави
Держави — це конституційний орган і одночасно вища посадова особа держави, яка посідає формально найвище місце в системі органів...
План Вступ Теорія держави і права в системі суспільних та юридичних...
Теоретичне осмислення й усвідомлення цих проблем – необхідна умова наукового управління суспільними процесами. Саме життя висунуло...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка