|
|
Скачати 0.76 Mb.
|
44. Антигетьманське повстання, його причини, хід. Історичне значення гетьманату П.Скоропадського. Антигетьманське повстання - повстання у грудні 1918 р., в результаті якого в Україні на зміну владігетьманаПавлаСкоропадського прийшла ДиректоріяУкраїнськоїНародноїРеспубліки. Передумови. Павло Скоропадський у своїй політиці притримувався консервативних поглядів. Оскільки політичною опорою гетьмана були великі землевласники, Скоропадський провів деякі реформи, які не були популярними серед українських селян. Недовіра до Скоропадського з боку селян підбурювалась есдеками та есерами. Останньою краплею стало проголошення гетьманом «Федеративної Грамоти», в якій ішлося про майбутню федерацію України із Росією. 13 листопада в Києві на засіданні соціалістичних партій України було прийняте рішення про утворення Директорії УНР. Розпочалось антигетьманське повстання. 14 листопада, члени Директорії прибули до БілоїЦеркви, яка і стала центром повстання. На той час у Білій Церкві стояв Окремий загін СічовихСтрільців (Приблизно 1500 солдатів). Однак, все ж таки відчувався брак добре дисциплінованих та озброєних солдатів. Учасники повстання боялись зустрітись із німецькою армією в Києві. Але представники Директорії уклали договір із німецькою армією про нейтралітет. 15 листопада на стінах київських будинків з'явились листівки Директорії, які закликали до всенародного антигетьманського повстання. Перші військові дії між гетьманськими військами та Директорією розпочались 16 листопада, коли Січові Стрільці в м. Біла Церква, роззброїли сотню Державної Варти. 14 грудня 1918 - зречення гетьмана П. П. Скоропадського. Значення. В період Гетьманату історики констатують факт певного економічного та культурного піднесення. Цьому сприяли реформи гетьмана: відновлення приватної власності, підтримка гетьманом вільного підприємництва, широкий збут товарів до Австро-Угорщини та Німеччини. У цей час було налагоджено грошовий обіг, вдосконалено грошову систему, створено державний бюджет, відкрито кілька українських банків, засновано нові акціонерні компанії; створено понад 150 українських гімназій; вийшло з друку кілька мільйонів примірників українських підручників; відкрито два державних університети в Києві та Кам'янці-Подільському;відкрито Українську Академію Наук. 45. Розкрийте здобутки і прорахунки у політиці уряду П.Скоропадського Прихильник міцної влади, Скоропадський зробив свою державу диктаторською, за формою, затрибутами національної традиції – за політичною суттю. Підписання українсько-російської угоди про перемир’я і зараз у багатьох викликає суперечливі погляди і думки. Але ж на той час так було ліпше, бо краще мир, аніж війна. Для захисту незалежності країни, всередині якої перебувало 400 тисяч німецьких солдат, потрібна була боєздатна армія. З планів військової реформи Гетьманату було здійснено немало: основою майбутньої армії стала Сердюцька дивізія, формування Дніпровської дивізії і початок створення Чорноморської флотилії. Це був значний крок вперед у військовому розвитку країни. Та ми можемо цей же факт віднести і до прорахунків у політиці Скоропадського, адже за такий короткий термін (всього кілька місяців) зазначені вище військові утворення не могли стати абсолютно дієвими, функціональними, вони не могли досягнути того необхідного рівня військового розвитку. Заслуговує на особливу увагу його намагання відновити козацький стан, зробити його привілейованим. Великої актуальності набуло аграрне питання. Скоропадський повернув у приватну власність поміщицькі землеволодіння, які були відібрані радянською владою. Гетьман розумів, що поміщики-землевласники – це господарі, які вміють хазяйнувати на землі. Але ж, на превеликий жаль, не могло бути держави, де власниками були б всі і де була б майнова рівність.Серед досягнень културної політики – українізація всіх сфер життя, зокрема, держапарату та освіти з введенням в ній Закону про обов’язкове вивчення української мови, літератури, історії та географії. Реалізацією політики українізації стало відкриття національних університетів у Києві та Кам’янці-Подільському. Українська Академія Наук – також наслідок культурно-освітньої політики Скоропадського. Першим президентом УАН став В.Вернадський. Скоропадський також посприяв створенню Національної Бібліотеки, Національного Архіву, Національної галереї мистецтв, Національного історичного музею, Національного театру. За півроку Скоропадський зробив набагато більше, ніж УЦР за весь період свого функціонування. За правління гетьмана майже не спостерігалося внутрішніх конфліктів. Його політика була надзвичайно ефективною і корисною для держави. Це дійсно були прояви українського патріотизму і національної свідомості. Саме через це Скоропадський заслужив великий авторитет серед інтелігенції і, звичайно ж, міцну підтримку з її боку. Та ідеальним нічого не буває. Не винятком є і політика цього державного діяча, яка у у окремих її моментах була досить суперечливою. Величезним недоліком було те, що очільник Української Держави вів вузько класову діяльність, покладючись суто на багатих, і нехтуючи думкою та інтересами селян і робітників, яким це надзвичайно не подобалося, бо під час правління УЦР вони встигли відчути певних демократичних свобод. Через це основна категорія населення буле невдоволена соціальною політикою Скоропадського. Невдоволення народу підсилювало й перебування на Україні німців, які поводили себе досить нахабно. Своєрідні підсумки цього досить короткого огляду можна зробити словами Ореста Субтельного, відомого канадського історика: «Гетьманат проіснував менше восьми місяців, протягом яких реальна влада перебувала в руках німців, а його власний вплив був обмежений» 46. Боротьба ЗУНР проти польської агресії 21 листопада 1918 р. внаслідок кровопролитних боїв польські війська захопили Львів. Уряд ЗУНР переїхав до Тернополя, а з кінця грудня УНРада і уряд ЗУНР знаходились у Станіславові (тепер Івано-Франківськ).\4 січня 1919 р. було сформовано новий уряд на чолі з С.Голубовичем.\1 грудня 1918 р. делегація УНРади і представники Директорії УНР підписали у Фастові попередню угоду про об'єднання ЗУНР і УНР та остаточно схвалену вищим органом держави 3 січня 1919 р.\22 січня 1919 р. у Києві відбулося урочисте проголошення Акту про Злуку ЗУНР (Галичина, Буковина, Закарпаття) і УНР (Наддніпрянська Україна) в єдину соборну Українську Народну Республіку. Згідно з законом «Про форму влади в Україні», прийнятим Трудовим Конгресом України, ЗУНР отримала назву «Західна Область Української Народної Республіки» (ЗО УНР, ЗОУНР).\У січні-травні 1919 р., незважаючи на постійну нестачу зброї, боєприпасів і амуніції Українська Галицька Армія контролювала ситуацію на українсько-польському фронті і поступово витісняла польську армію з території Галичини. У середині лютого 1919 р. УГА розпочала Вовчухівську операцію. Але наприкінці лютого 1919 р. успішний наступ української армії був припинений на вимогу Паризької мирної конференції, яка для переговорів з урядом ЗО УНР про умови перемир'я з Польщею вислала місію у складі: голова — генерал Бертелемі (Франція), члени — полковник А.Віярд (Велика Британія), професор Лорд (США) і полковник Стабіле (Італія). Місія поставила вимогу негайного припинення воєнних дій і запропонувала демаркаційну лінію між двома сторонами, на підставі якої 40 % Східної Галичини (Львів і Дрогобицький нафтовий басейн) відходило до Польщі. Уряд ЗУНР цієї пропозиції не прийняв, після чого воєнні дії відновились.\13 травня 1919 р. Найвища Рада країн Антанти зробила нову спробу укласти перемир'я між воюючими сторонами. На цей раз пропозиції міжсоюзницької комісії, яку очолював генерал Л.Бота, були прийняті українською стороною. Проте умови перемир'я, за якими Дрогобицький басейн залишався за ЗУНР, були відкинуті польським урядом.\В цих умовах 15 травня 1919 р. на український фронт у Галичині та Волині була кинута сформована і озброєна у Франції 80-тисячна польська армія генерала Ю. Галлера, яка (в планах Антанти) призначалась лише для боротьби проти більшовиків. На початку червня 1919 року польські війська захопили майже всю Галичину, за винятком терену між Дністром і нижнім Збручем. У зв'язку з критичним становищем ЗО УНР 9 червня 1919 р. уряд С.Голубовича склав свої повноваження, а Виділ УНРади передав всю повноту військової і цивільної влади Є.Петрушевичу, який отримав титул диктатора ЗО УНР. Для виконання покладених на нього функцій Є.Петрушевич створив при собі тимчасовий виконавчий орган — Раду Уповноважених Диктатора і Військову Канцелярію. Начальним вождем було призначено генерала О.Грекова.\7-28 червня 1919 р. УГА під командуванням О. Грекова провела Чортківський наступ, внаслідок якого значна частина Галичини була визволена від польських військ. Проте нестача зброї і боєприпасів змусила УГА протягом червня-липня 1919 р. відступити на старі позиції.\16-18 липня 1919 р. УГА відступила за р. Збруч. Територію ЗО УНР окупували польські війська. 47. Охарактеризуйте здобутки і прорахунки Центральної Ради у її державотворчій діяльності. Центральна Рада з’явилася на міжнародній арені саме в той момент, коли мала це зробити: вона об’єднала різні національні маси, взяла владу в країні в свої руки, зуміла голосно оголосити українців "нацією, що відроджується". Проголошення І Універсалу — перший важкий, але реальний крок до відновлення української державності. Четвертий Універсал Центральної Ради завершив складний і нелегкий процес становлення у ті роки Української державності, українського національно-визвольного руху, який нарешті залишив ідею автономії з Росією. Цим універсалом Україна домоглася міжнародного визнання. Здобутки: 1. Створено передумови для національно-культурного розвитку України; 2. Національні меншини отримали право національно-персональної автономії; 3. Були продовжені державотворчі традиції українського народу; 4. Залучення до політичного життя великих мас українства, набуття досвіду політичної боротьби; 5. Пробудження національної самосвідомості; 6. Розпочато процес соціально-економічних перетворень; 7. Демократизація суспільно-політичного життя; 8. Було закладено основи мирної зовнішньої політики України; Прорахунки: 1. Складність політичного і соціального становища в Україні, викликана громадянською та російсько-українською війнами та глибокою соціальною революцією; 2. Захопленість ідеєю федералізму, намагання втілити її в життя за будь-яких обставин; 3. Відсутність єдиного національного фронту всіх українців-патріотів у боротьбі за державність; 4. Непослідовність і нерішучість Центральної Ради в різних сферах суспільно-політичної діяльності; 5. Ігнорування такого важливого чинника в державотворчому процесі, як армія; 6. Проросійські настрої переважної більшості міського населення, що створювали умови для організації більшовиками та іншими ліво-радикалами диверсій і збройних повстань; 7. Несприятливі міжнародні умови (Перша світова війна, гострі суперечки між провідними світовими державами за сфери впливу тощо); 8. Ставка Центральної Ради на союз з Німеччиною, війська якої згодом її ж розігнали та ін; 9. Не вдалося сформувати дієвого державного апарату, налагодити постачання міст продовольством, забезпечити порядок і законність. 48. Українсько-польсько-радянська війна 1920 р Польсько-радянська війна - війна між Польщею та УНР з одного боку та РСФРР та УРСР з другого в квітні-жовтні 1920. Мета радянської армії - прорватися до Німеччини через Польщу, щоб звідти понести соціалістичну революцію по всьому світу. Згідно з умовами Варшавського договору 20.04.1920 уряд Польщі визнав територію Наддніпрянської України територією Росії. Військова конвенція 24.04.1920 проголошувала армії Польщі та УНР союзниками за визволення України і проти подальшої більшовицької експансії на захід. 25.04.1920 об’єднана польсько-українська армія рушила на окуповану більшовиками Україну і за тиждень визволила Житомир, Бердичів, Козятин і 07.05.1920 була в Києві. Однак успішний наступ п.-у. військ не дало поштовху до антибільшовицького повстання, на яке розраховував С.Петлюра. Повстанські-партизанські загони у Правобережній Україні винищували не тільки більшовицькі загони, але п.-у. Оговтавшись від удару більшовику, більшовики перегрупували сили, оголосили мобілізацію, змінили позиції своїх головних ударних сил. 14.05 більшовики розпочали контрнаступ. 26.05 Пд.-Зх. фронт розпочав Київську наступальну операцію, внаслідок якої було визволено не тільки Київ, Вінницю та Коростень, але й розпочато наступ на Львів. Зах. фронт відновив радянську владу в Білорусі, відкривши дорогу на Варшаву. Тактика оборони поступово ставала ставала тактикою наступу. Це добре розуміла Польща. Тому вона звернулась до міжнародної конференції країн Антанти по допомогу, що проходила в бельгійському містечку Спа. Антанта висунула пропозицію визнати обом стороном “лінію Керзона”, яка була сформована ще в грудні 1919 року. Посяння, Підляшшя, Холмщина, Лемківщина залишалась під владою Варшави.Поляки це сприйняли з ентузіазмом, бо це найкращий варіант виходу з критичної ситуації, росіяни ж відкинули цю пропозицію, продовжуючи свої революційні походи. Тим часом росіяни продовжували наступ. Проте неузгоджені дії Зах. та Пд.-Зх. фронтів призвели до того, що не вдалося взяти ні Львова, ні Варшави. Польські війська перейшли в наступ. Стабілізувався фронт на лінії Коростень - Житомир - Бердичів. Але сил не було ні у поляків, ні у росіян, тому в жовтні 1920 було укладено перемир”я, а 18.03.1921 було підписано Ризький мирний договір. Суть: визнання Польщею існування УСРР, перехід під контроль під контроль Польщі Підляшшя, Холмщини, Зах. Волині, Зах. Полісся. 49. Листопадове 1918 р. повстання у Львові. Утворення ЗУНР. Напередодні Першої світової війни велика частина українських земель - Сх.Галичина, Буковина та Закарпаття перебували в складі Австро-Угорщини. В жовтні 1918 в умовах воєнної поразки австро-німецького блоку Австро-Угорщина розпалась на кілька незалежних держав і українці почали робити рішучі заходи щодо створення власної держави на зах. Україні. Наприкінці вересня 1918 було сформовано Український Генеральний Військовий Комісаріат (УГВК), який розпочав роботу зі збройного повстання. У жовтні 1918 головою комісаріату було призначено сотника Легіону Січових Стрільців Дмитра Вітовського. 18 жовтня 1918 у Львові на зборах всіх українських депутатів австрійського парламенту, укр. членів галицького і буковинського сеймів, представників політичних партій Галичини та Буковини, духовенства та студенства було утв. Укр. Національну Раду. УНРада - політичний представницький орган українського народу в Австро-Угорській імперії. 19 жовтня 1918 УНРада проголосила Українську державу на етнічних її територіях (Галичина, Буковина, Закарпаття). Було обрано президентом УНРади Є.Петрушевича. 31 жовтня стало відомо про приїзд польської ліквідаційної комісії (ств. 28 жовтня в Кракові), яка мала б перебрати владу у австрійців та приєднати Галичину до Польщі. УНРада надала запит до австрійської влади з проханням передати усю повноту влади УНРаді, але австрійці категорично відхилили. Тоді на вечірньому засіданні 31 жовтня УГВК було прийнято рішення взяти владу у Львові збройним шляхом. В ніч з 31 жовтня на 1 листопада 1918 стрілецькі частини, очолювані сотником Д.Вітовським, зайняли всі найважливіші установи Львова, було відімкнено міський телефон та телеграф, захоплено радіо, до світанку зайнято всі вокзали. На ратуші було піднято синьо-жовтий прапор. Зайняття Львова було проведене без жодних людських втрат. Підрозділи УСС зайняли також Станіслав, Тернопіль, Золочів, Сокаль, Раву-Руську, Борислав та ін. Це повстання було названо “Листопадовий чин”. Воно спричинило утворення Української держави. 9 листопада було сформовано її уряд - Державний Секретаріат. 13 листопада було ухвалено конституційні основи новоствореної держави, згідно з яким вона отримала назву “Західно-Українська Народна Республіка”. Закон затверджував територію ЗУНР - Галичина, Буковина, Закарпаття. Також була прийнята нац. символіка. Створення ЗУНР призвело до опору поляків і розгортання з перших днів існування ЗУНР польсько-української війни. |
| СПИСОК ЕКЗАМЕНАЦІЙНИХ ПИТАНЬ З ДИСЦИПЛІНИ Утворення східнослов'янської держави Київська Русь. Русь за часів перших князів: Олег, Ігор, Ольга, Святослав |
Київська Русь? Під яким ім'ям увійшов в історію варязький конунг, який у 862 році, згідно літопису, був запрошений на князювання у місто Новгород... |
| Правління Володимира 1 Великого. Поширення християнства в Київській... Київська Русь після прийняття християнства: економіка соціально-політичний устрій, зовнішня політика |
Зовн ішня політика київських князів Внаслідок вдалих походів на володіння Візантії, Київська держава уклала дуже вигідні договори, князь Аскольд прийняв християнство... |
| Змальовує події походу 1185 року проти половців. Разом з Ігорем син... Гіпербола: захопленими тканями і одягом мостили русичі болота. Ігор із здобичі взяв собі тільки бойові знаки ворога. Автор називає... |
Володимир Мономах його внутрішня і зовнішня політика Довести, що в період правління Володимира Мономаха Київська Русь переживала період свого розквіту |
| Що являли собою Олімпійські ігри у стародавній Греції? У якому виді спорту змагалися атлети під час проведення перших Олімпійських ігор? |
Урок засвоєння нових знань Києві. Розглянути та проаналізувати діяльність перших князів. Розвивати вміння аналізувати історичні події, писемні джерела, давати... |
| Інтерактивні вправи та ігри на уроках історії, як одиніз шляхів підвищення... Практичне використання ігрових форм роботи з учнями у процесі вивчення пропедевтичного курсу історії України, на прикладі тем «Київська... |
Підручник В. Месана § 1 6 Перші князі Київської держави Месан § письмово дати відповідь на питання ст. 47. Данилевська § Письмово дати відповідь на питання... |