|
|
Скачати 437.24 Kb.
|
|
Моральна шкода – це такі наслідки правопорушення, що залежать від економічного змісту та вартісної форми і можуть полягати у:
Відповідно до загальних підстав деліктної відповідальності обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправна поведінка заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою, і протиправною поведінкою заподіювача та вина [12, с.25]. Визначення моральної шкоди міститься в постанові Пленуму Верховного Суду від 31.03.1995 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”. Так під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, завданих фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Зокрема, під немайновою шкодою, завданою юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв’язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також учиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності [4, п.3]. Також обов’язковою підставою для деліктної відповідальності за завдання моральної шкоди є встановлення причинного зв’язку між шкодою і протиправною поведінкою особи [20, с.30]. Моральна шкода відшкодовується лише за наявності вини особи, яка завдала шкоди. Необхідність урахування вини закріплюється також в Законах України „Про туризм”« (ст.ст. 21, 33), „Про інформацію” (ст. 49), „Про наукову і науково-технічну експертизу” (ст. 35) та ін. Проте особа (фізична або юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання завдана не з її вини [28, с.107]. У разі завдання моральної шкоди неправомірно вчиненими діями кількох осіб, розмір відшкодування визначається з урахуванням, ступеня вини кожної з них. При цьому, якщо неподільну моральну шкоду завдано спільно, тобто взаємопов’язаними, сукупними діями або діями з єдиним наміром, діями винних осіб, вони несуть перед потерпілим солідарну відповідальність [30, с.90]. При завданні особі моральної шкоди, обов’язок по її відшкодуванню покладається на винних осіб незалежно від того, чи була завдана потерпілому майнова шкода та чи відшкодована вона. Відповідно до ст. 1193 ЦК України, розмір відшкодування моральної шкоди може бути зменшений судом з урахуванням ступеня вини потерпілого та матеріального становища відповідача (фізичної особи). Відповідальність особи, яка завдала шкоди без вини може мати місце лише у випадках, спеціально, передбачених законодавством. У ч. 2 ст. 1167 ЦК передбачені випадки відшкодування моральної шкоди незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи: а) якщо шкоди завдано каліцтвом; іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; б) якщо шкоди завдано фізичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду; в) в інших випадках, встановлених законом. Так незалежно від вини моральна шкода відшкодовується; якщо шкода завдана каліцтвом. іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки. Її відшкодування здійснюється за правилами норм ЦК України (зокрема, статті 1187). Однак, якщо шкода завдана життю або здоров’ю фізичної особи – володільцям джерел підвищеної небезпеки внаслідок а взаємодії, то моральна шкода відшкодовується залежно від ступеня їхньої вини за правилами ст. 1188 Цивільного кодексу. Також, якщо шкода завдана майну фізичної особи, то права на відшкодування моральної шкоди без вини у потерпілого не виникає. Безвинна відповідальність за завдання моральної шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури, або суду обмежена випадками незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт [25, с.489]. Відшкодування моральної шкоди проводиться в порядку, визначеному ст. 1176 ЦК України. Висновки Щодо підстав виникнення цивільних обов’язків, що випливають із завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди особі, то це, як правило, деліктні зобов’язання. Основний принцип, який закон намагається втілити через реалізацію зобов’язань з відшкодування шкоди, – це принцип генерального делікту, який полягає в тому, що:
Що стосується моральної шкоди, то відповідно до загальних підстав деліктної відповідальності обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправна поведінка заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою, і протиправною поведінкою заподіювача та вина. Слід наголосити, що під час написання даної роботи виникали дуже різноманітні питання, які торкались таких проблем, як відповідальність за шкоду, завдану незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури та суду; відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки; складові, які потребують оцінки при визначенні немайнової шкоди юридичній особі; практика призначення судових експертиз із метою надання доказів спричинення моральної шкоди і оцінки розміру її компенсації тощо. Як не дивно, але в більшості позовів про компенсацію моральної (немайнової) шкоди, які надходять до судів, позивачі обмежуються фразою: “Мені завдали моральну шкоду”. Однак відсутність доказів щодо того, яка саме моральна шкода завдана неправомірними діями відповідача (відповідачів), часто і призводить до винесення судом ухвали про залишення заяви без руху, а в разі не виправлення позивачем недоліків у встановлений строк – ухвали про повернення позовної заяви позивачу. Таким чином, найскладнішим моментом при оформленні позовної заяви про відшкодування моральної (немайнової) шкоди був і є збір доказів, які доводять факт спричинення моральної шкоди та розмір такої шкоди. Як відомо, новий спосіб захисту цивільних особистих прав (компенсація моральної шкоди) встановлений ще Законом України від 6 травня 1993 р. за № 3188-XII “Про внесення змін і доповнень до положень законодавчих актів України, що стосуються захисту честі, гідності та ділової репутації громадян і організацій”. Новий ЦК України не лише зберіг зазначений спосіб захисту цивільних особистих прав, а й збагатив інститут компенсації моральної шкоди новими нормами (наприклад, ст. 1170 ЦК України передбачає відшкодування шкоди, завданої прийняттям закону про припинення права власності на певне майно). Нині позов про відшкодування моральної шкоди набуває дедалі більшої популярності, що, попри деякі зловживання (особливо за умов нинішньої відсутності мінімального та максимального розмірів такого відшкодування), все ж свідчить про зростання правосвідомості та правової культури громадян, тобто зроблений ще один крок до правової держави, у центрі уваги якої перебуває кожна окрема особа. На сьогодні, крім ЦК, відшкодування моральної шкоди також передбачають закони України “Про захист прав споживачів”, “Про інформацію”, “Про телебачення і радіомовлення”, “Про авторське право і суміжні права” та інші. Підсумовуючи, можна з упевненістю зазначити, що опрацювання такої важливої теми та дослідження її в рамках даної кваліфікаційної роботи несуть позитивний заряд практичних навичок та дозволяють отримати нові знання. Відповідно до вимог статті 3 Конституції України “Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави”. Проте загальновідомо як потерпає сьогодні людина в Україні від правопорушень органами державної влади, юридичними, посадовими і службовими особами. Звернення громадян з цього приводу надходять до Верховної Ради і до мене особисто постійно. Одну із причин такого становища, ми вбачаємо, в тому, що законодавством донині не визначено, що моральна шкода полягає, зокрема, в душевних стражданнях завданих громадянинові актами і діями, що визнані Конституційним Судом України неконституційними та душевних стражданнях, яких громадянин зазнав у зв’язку із рішенням, дією або бездіяльністю державного органу, юридичної, посадової або службової особи під час здійснення ними управлінських функцій. На нашу думку, у зв’язку з цим доцільно було б внести внесення доповнення до статті 23 Цивільного кодексу України, які мають на меті посилення відповідальності за рішення, дію або бездіяльність державного органу, юридичної, посадової або службової особи під час здійснення ними управлінських функцій. Проект таких законодавчих змін визначав би, що моральна шкода полягає в душевних стражданнях, завданих фізичній особі актами і діями, що визнані Конституційним Судом України неконституційними, а також в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з рішенням, дією чи бездіяльністю державного органу, юридичної, посадової або службової особи під час здійснення ними управлінських функцій. Доцільність таких змін випливає зі статті 3, частини 3 статті 152 Конституції України, статей 23 та 1167 Цивільного кодексу України. Список використаних джерел
додатки Додаток 1. Справа № 2-1009 // 2001 рік. Р I Ш Е Н Н Я Ім’ям України 6 серпня 2001 року м. Каховка Місцевий суд Каховського району, Херсонської області в складі: судді Зубіка В.В. при секретарі Іотовій О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в місті Каховка, цивільну справу за позовом: Дубинської Раїси Миколаївни до Ткаченко Наталії Вікторівни про стягнення шкоди, встановив: Дубинська Р.М. звернулась з позовом про стягнення з Ткаченко Н.В. матеріальної і моральної шкоди в розмірі 1430 грн. Вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежно утримувала належного їй пса, який зірвавшись з прив’язі, покусав її. На лікування нею витрачено 430 грн., і моральну шкоду, пов’язану зі стражданнями оцінює в розмірі 1000 грн. Відповідач проти вимог заперечує, пояснивши, що належний їй пес знаходився у дворі і на прив’язі. Те що пес зірвався і покусав позивача вважає випадковістю. Позов не підлягає задоволенню. 15.02.2001 року, в денний час, на вулиці села Сергіївка, Каховського району, пес, який належить Ткаченко Н.В. пошкодив одежу Дубинській Р.В., а також заподіяв їй тілесні ушкодження. Відповідно до ст.ст. 440.440-1 ЦК України, шкода заподіяна особі відшкодовується особою з вини якої заподіяно шкоду. Доказування вини, відповідно до ст. 30 ЦК України, лежить на потерпілому. Позивачем не надано доказів. що стверджували б вину відповідача, в неналежному утриманні пса, чи в інших порушеннях, що призвели до заподіяння шкоди. Позивачем також не надано доказав що безспірно стверджували б вину відповідача в тому що пес зірвався через неналежне утримання. Допитані свідки пояснювали, що пес, належний відповідачу, утримувався на ланцюгу. Керуючись ст.ст. 440.440-1 ЦК України, ст.ст. 15, 30, 62 ЦПК України, |
|
Питання до екзамену з Основ охорони праці Відшкодування власником шкоди працівникам у разі ушкодження їх здоров'я, відшкодування моральної шкоди |
Вступ Проблема компенсації моральної (немайнової) шкоди в теорії цивільного права 8 |
|
КУРСОВА РОБОТА Загальні положення про зобов’язання з Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки 23 |
ПОЗОВНА ЗАЯВА про відшкодування матеріальної шкоди Хоч моя швидкість і була не вищою за 50 кілометрів на годину, внаслідок відсутності попереджуючих знаків, недостатності освітлення... |
|
План. I. Вступ. II. Поняття та сутність строків в цивільному процесі... Поняття та сутність строків в цивільному процесі як процесуального засобу для правильного та своєчасного розгляду та розв’язання... |
Фольклор – джерело формування моральної поведінки та естетичних вражень школярів |
|
Зареєстрований в Міністерстві Юстиції України 30 липня 2012р за №1287/21599... При сплаті платежів до бюджету, здійсненні бюджетного відшкодування податку на додану вартість, поверненні коштів, помилково або... |
Законність і обґрунтованість судових постанов (209, 213) Норми ЦПП: поняття, їх мета та реалізація в цивільному судочинстві. Класифікація |
|
1. Захист і охорона права власності в цивільному праві Форми й методи участі СБУ у формуванні громадянського суспільства та правової держави |
Питання до іспиту для студентів Юридичного коледжу Класифікація злочинів в кримінальному законодавстві та в теорії кримінального права |