ПРОБЛЕМИ


Скачати 3.66 Mb.
Назва ПРОБЛЕМИ
Сторінка 2/25
Дата 22.02.2016
Розмір 3.66 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Право > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   25


УДК 811.161.2:159.942

Б 32
Надія БАЧКУР
ЗАМОВЧУВАННЯ ЯК ЗАСІБ ВИРАЖЕННЯ ЕМОЦІЙ

У ПРОЗОВОМУ ТЕКСТІ ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ
У статті основну увагу зосереджено на емоційному навантаженні замовчування у художньому тексті. Проаналізовано різні емотивні стани мовців, виражені замовчуванням.

Ключові слова: замовчування, емоція, художній текст, адресант, адресат.
Постановка проблеми. Сучасний етап розвитку лінгвістики характеризується зростанням інтересу до невербальної сфери спілкування, прихованих інтенцій комунікантів, часто репрезентованих таким лінгвістичним явищем, як замовчування. Українська художня проза – широка база висвітлення глибокого емоційного світу персонажів, урахування якого допомагає розкрити імпліцитний зміст певного контексту, зрозуміти важливість розгортання тієї чи тієї комунікативної ситуації в саме такому напрямку. Усе це й зумовлює актуальність нашого дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема емоційного навантаження замовчування лише фрагментарно висвітлена дослідниками. Так, зарубіжні вчені виокремлюють емотивну функцію замовчування, беручи до уваги різні емоційні стани партнерів комунікації (С. Данилов [2], М. Ефрат [12], С. Крестинський [6], С. Меликян [9], Є. Радіонова [10]), однак поза їхньою увагою залишився комплексний аналіз текстових сегментів, які репрезентують

© Бачкур Надія, 2014

замовчування як один із засобів вираження різних типів емоцій, що дає змогу з’ясувати причину відповідного емоційного стану мовця і як наслідок – замовчування ним важливої інформації та можливість її декодування.

У науковій літературі є різні дефініції цього феномена. Наведемо одну з них: замовчування – це “стилістична фігура, яка фіксує незакінчену, зненацька обірвану думку, підкреслює натяк на особливу ситуацію, що потребує делікатності, неординарного розв’язання” [8, 686]. Ми ж розглядаємо замовчування як мовленнєвий акт, що містить приховану інформацію, ілокуцію мовців, декодування яких допомагає глибше зрозуміти комунікативну ситуацію, причину тої чи тої поведінки співрозмовників тощо. Як свідчить матеріал дослідження, комплексний аналіз комунікативних актів не можна здійснити тільки з урахуванням мисленнєво-мовленнєвої поведінки мовців. Потрібно брати до уваги й різні емоційні стани комунікантів, які в художньому тексті часто виражені невербальним способом, зокрема таким його різновидом, як замовчування. Саме розгляд взаємодії когнітивної, комунікативної й емоційної сфер учасників спілкування дає змогу всебічно проаналізувати розгортання мовленнєвої ситуації, причину замовчування певної інформації.

Мета статті – охарактеризувати замовчування як один із засобів вираження емоцій у художньому тексті початку ХХІ століття.

Матеріалом дослідження послугували тексти творів Дари Корній “Зворотний бік темряви”, “Зворотний бік світла” та Володимира Лиса “Соло для Соломії”, які характеризуються антропоцентричністю, глибокою емоційністю, внутрішніми переживаннями персонажів і є важливими для розкриття психічного стану мовців, обраних ними комунікативних стратегій і тактик, з’ясування емоційного навантаження замовчування. У центрі цієї прози – новий образ жінки, яка вирішує складні екзистенційні проблеми буття, бореться з власними внутрішніми протиріччями. Письменникові В. Лису вдалося зобразити глибокий духовний світ героїні, передати її емоційно-психічний стан, розповісти історію жінки, яка хвилює кожного читача. Крім того, обрані тексти відзначені преміями “Коронації слова” та схвальними відгуками українських критиків та письменників. На зазначеному матеріалі дослідження нами проаналізовано близько 100 комунікативних ситуацій, у яких замовчування зумовлене різноманітними типами емоцій.

Учені мають різні погляди на причини з’яви замовчування. Так, Є. Радіонова наводить два типи мовчання: породжене роздумами і викликане емоціями [10, 126]. Матеріал дослідження підтверджує цю думку, однак і дає підстави стверджувати, що причин мовчання мовця є значно більше, зокрема: згода/незгода, компетентність/ некомпетентність, бажання/небажання продовжувати комунікацію, байдужість і багато інших.

Однак саме емоційно навантажене замовчування привертає до себе увагу тим, що дає змогу збагнути психічний стан та внутрішні переживання учасників спілкування, їхнє ставлення до співбесідника, бажання чи небажання продовжувати комунікативну ситуацію тощо.

У цій розвідці в поняття “емоція” вкладаємо таке розуміння: “Емоції одна з форм відображення світу, що позначає душевні переживання, хвилювання” [11, 33].

Більшість учених, розглядаючи емоції, класифікують їх на позитивні й негативні (А. Вежбицька [1], К. Ізард [2], В. Шаховський [11]). У нашому дослідженні ми уникатимемо їхнього чіткого поділу на позитивні й негативні, попри те що в аналізованому матеріалі переважає замовчування, зумовлене негативними емоціями (страх, гнів): у художньому тексті емоційна напруженість персонажів дуже висока, одна комунікативна ситуація може бути насичена різними емоціями, які взаємопереходять, тобто іноді важко провести чітку межу між внутрішніми переживаннями мовців. Наприклад, виражений замовчуванням такий емоційний стан, як здивування, може бути приємним і неприємним. Порівняймо: І він намацав рукою невелику фляжку. Та ледве приклався, як од дверей почувся тоненький голосок: – Спаси Біг... – Спаси... Ледве не захлинувшись од несподіванки, отець Андроній, коли глянув у бік дверей до храму, занімів. У отворі дверей в сяйві літнього сонця стояв маленький кучерявий янгол. Він посміхався, як тільки може посміхатися земна дівчинка. Коли отець Андроній це збагнув, то рука його сама собою шарпнулася за спину [7, 39]. У цьому тексті “оніміння” адресата зумовлене емоцією здивування: у першому випадку від несподіванки того, що хто-небудь може стати свідком його гріховності (вживання алкоголю в церкві), у другому – мовчання отця спричинене приємним здивуванням (співбесідник не може вимовити жодного слова, оскільки гостя храму – прекрасна дівчинка, що нагадувала янгола, своєю чистотою і щирістю наповнила світлом усю церкву й душу священика). Як свідчить матеріал дослідження, замовчування мовців може бути викликане й неприємним здивуванням. Наприклад: Соломійка похолола. Задерев’яніла. Бо збагнула, що пропонує цей німець, що годився їй у батьки. Руфина вхопила її за руку, благально заглянула в очі. – Соломочко... – Соломійка зирнула на неї, в очі, затуманені слізьми. Ти хочеш, щоб я... [7, 64]. Неприємна здогадка Соломії про те, що подруга готова врятувати себе таким нечесним способом, зумовлює мовчанку співрозмовниці, недомовленість тієї страшної підозри. Стан підвищеної емоційної напруженості мовця не дозволив продовжувати комунікацію.

На нашу думку, у прозовому тексті реципієнтові важче вдається розпізнати виражене замовчуванням здивування без конкретних вказівок автора, беручи до уваги тільки мовну поведінку співбесідників. Значно простіше декодувати названий емоційний стан, враховуючи виражальні засоби, ширший контекст та умови спілкування і насамперед – конкретні маркери, зокрема синтаксичні одиниці на зразок вражено мовчав, замовк від несподіванки, тільки здивовано глянув та ін. Порівняймо: Мара здивовано подивилася на Птаху: – Звідки ти знаєш, про неї ж відомо тільки... Затнулась. Вражено дивилася на Птаху. Птаха прочитала зачудування в очах Мари і трохи печально відповіла: – Звідки? Коли помираєш, Маро, стаєш іншою... [5, 36]. Як бачимо, градація маркерів на позначення емоції здивування “здивовано подивилася → затнулася → вражено подивилася → зачудування” (контекстуальний синонім) підсилює розуміння читачем внутрішнього стану персонажа, викликає у нього зацікавленість щодо подальшого розвитку комунікації й декодування інформації, що криється за замовчуванням. Отже, замовчування є одним із засобів вираження емоції здивування, що може мати позитивне чи негативне забарвлення або бути позбавленою цих конотацій.

Розглянемо й інші випадки замовчування, викликані емоціями. Так, матеріал нашого дослідження дає підстави стверджувати, що під час комунікації замовчування може бути зумовлене такими емоційними станами персонажів:
Головна сторінка

Література

  1. Арутюнова Н.Д. Бытийные предложения в русском языке / Н.Д. Арутюнова // Известия АН СССР. Серия литературы и языка. – 1976. – № 3. – Т. 35. – С. 229 – 238.

  2. Баган М.П. Семантико-синтаксичні параметри безособового вживання особових дієслів у сучасній українській мові : дис. … канд. філол. наук : 10.02.01 / Мирослава Петрівна Баган. – К., 1999. – 220 с.

  3. Бондаренко В.Н. Отрицание как логико-грамматическая категория / В.Н. Бондаренко. – М. : Наука, 1983. – 212 с.

  4. Борщев В.Б. О семантике бытийных предложений / В.Б. Борщев, Б.Х. Парти // Семиотика и информатика. – 2002. – Вып. 37. – С. 59 – 77.

  5. Булаховський Л.А. Сполучники і сполучні групи (речення) / Л.А. Булаховський // Вибрані праці : у 5 т. – К. : Наук. думка, 1977. – Т. ІІ. Українська мова. – С. 498 – 543.

  6. Галкіна-Федорук Є.М. Заперечні речення в російській і українській мовах / Є.М. Галкіна-Федорук // Українська мова і література в школі. – 1951. – № 5. – С. 21 – 31.

  7. Городенська К. Граматичний словник української мови : сполучники / Катерина Городенська. – К.; Херсон : Вид-во ХДУ, 2007. – 340 с.

  8. Дудик П.С. Із синтаксису простого речення : навч. посібник [Текст] / П.С. Дудик. – Вінниця, 1999. – 298 с.

  9. Загнітко А.П. Теоретична граматика сучасної української мови. Морфологія. Синтаксис / А.П. Загнітко. – Донецьк : ДонНУ, 2011. – 991 с.

  10. Кадомцева Л.О. Українська мова. Синтаксис простого речення / Л.О. Кадомцева. – К. : Вища школа, 1985. – 127 с.

  11. Каранська М.У. Синтаксис сучасної української літературної мови / М.У. Каранська. – К. : Либідь, 1995. – 312 с.

  12. Курс сучасної української літературної мови : Синтаксис / [за ред. Л.А. Булаховського]. – К. : Рад. школа, 1951. – Т. 2. – 408 с.

  13. Лонська Л.І. Структурно-семантичні особливості буттєвих речень в українській мові : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.01 “Українська мова” / Л.І. Лонська. – К., 2001. – 19 c.

  14. Нечаева Е.Ф. Сопоставительный анализ отражения “я-концепта” в дихотомии “обладание – бытие” (на материале французского, английского и русского языков) / Е.Ф. Нечаєва // Известия высших учебных заведений. Поволжский регион. Гуманитарные науки. Филология. – 2007. – № 2. – С. 113 – 121.

  15. Падучева Е.В. Родительный субъекта в отрицательном предложении : синтаксис или семантика? / Е.В. Падучева // Вопросы языкознания. – 1997. – № 2. – С. 101 – 116.

  16. Паславська А.Й. Заперечення як мовна універсалія : принципи, параметри, функціонування / А.Й. Паславська. – Львів : Видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка, 2005. – 289 с.

  17. Рабанюк Л.С. Генітивні речення в сучасній українській мові : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.01 “Українська мова”/ Л.С. Рабанюк. – Івано-Франківськ, 1998. – 16 с.

  18. Рябова Т.В. Структурно-семантические особенности отрицательных предложений с родительным субъекта : автореф. дис. … канд. филол. наук : 10.02.01 “Русский язык” / Т.В. Рябова. – Л., 1987. – 16 с.

  19. Слинько І.І. Синтаксис сучасної української мови : проблемні питання / І.І. Слинько, Н.В. Гуйванюк, М.Ф. Кобилянська. – К. : Вища школа, 1994. – 670 с.

  20. Современный русский язык / [под. ред. В.А. Белошапковой]. – М. : Высшая школа, 1981. – 800 с.

  21. Сучасна українська літературна мова. Синтаксис / [за заг. ред. І.К. Білодіда]. – К., 1972. – 516 с.

  22. Babby L. Existential Sentences and Negation in Russian / L. Babby. – Michigan : Karoma Publishers, 1980. – 280 p.


Список скорочень джерел ілюстративного матеріалу

Арк. – Аркушин Г. Сказав, як два зв’язав. Народні вислови та загадки із Західного Полісся і західної частини Волині / Григорій Аркушин. – Люблін ; Луцьк, 2003. – 180 с.

Бодян. – Українські народні пісні в записах Осипа та Федора Бодянських / [упоряд. А.Ю. Ясенчук]. – К. : Наук. думка, 1978. – 326 с.

НО – Народні оповідання / [упоряд. С.В. Мишанич]. – К. : Техніка, 2008. – 447 с.

Номис – Українські приказки, прислів’я і таке інше / [упоряд. М. Номис]. – К. : Либідь, 1993. – 768 с.

УНДтаІП – Українські народні думи та історичні пісні / [упоряд. О.М. Таланчук]. – К. : Веселка, 1990. – 239 с.

НСЯЗ – Народ скаже – як зав’яже. Українські народні прислів’я, приказки, загадки, скоромовки / [упоряд. Н.С. Шумада]. – К. : Веселка, 1985. – 173 с.

ФСУМ – Фразеологічний словник української мови / [уклад. В.М. Біло-ноженко]. – К. : Наук. думка, 1999. – Кн. 1. – 528 с. ; Кн. 2. – С. 529 – 980.
Баган Мирослава. Односоставные бытийные отрицательные предложения в современной украинской речи и фольклорной традиции. Статья посвящена сравнительному анализу функциональной нагрузки односоставных бытийных отрицательных предложений в современной украинской речи и в фольклорной традиции. На основе анализа семантики односоставных бытийных отрицательных предложений в различных жанрах фольклорных произведений (лирико-эпической поэзии, лирических песнях, легендах, народных рассказах и паремиям) определены их основные стилистические функции в языке украинского фольклора. Обоснована способность таких предложений служить средством выражения количественных и оценочных значений. Проанализированы особенности использования односоставных бытийных отрицательных конструкций в построении украинских фразеологических единиц. Установлена продуктивность этих конструкций в выражении значений отсутствия, невозможности, крайнего проявления признака и более ограниченное использование их при передаче психического и физического состояния человека.

Ключевые слова: односоставное бытийное отрицательное предложение, посессивное двусоставное предложение, отрицательное предикативное слово немає, отрицательные союзы, семантика отсутствия, экспрессивность, категоричность, оценочное значение.
Bahan Myroslava. One-member negative existential sentences in modern Ukrainian speech and folk traditions. The article is devoted to the comparative analysis of functions of existential negative sentences in modern Ukrainian speech and in the folk tradition. Based on the analysis of the semantics of one-member existential negative sentences in different genres of folklore works (lyric-epic poetry, lyric songs, legends, folk tales and paremias) identified their main stylistic features in language of Ukrainian folklore. The ability of such sentences contributes to expressiveness and meaning of quantitative assessment is showed. Peculiarities of using of one-member existential negative constructions in coining Ukrainian idioms are analyzed. Efficiency of these structures in expression of meanings of absence, inability, extreme manifestation of signs has been found out. It has been proved that their use in transmission of mental and physical conditions of the person is more limited.

Keywords: one-member negative existential sentences, possessive two-member sentences, negative predictive word немає, negative conjunctions, semantics of lack, expressiveness, categoricalness, estimated meaning.