№ ПОНЯТТЯ ТА СИСТЕМА ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА


Назва№ ПОНЯТТЯ ТА СИСТЕМА ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА
Сторінка5/11
Дата02.04.2013
Розмір1.15 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Право > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11
ТЕМА № 9.

ПУБЛІЧНО-ПРАВОВІ УТВОРЕННЯ ЯК СУБ’ЄКТИ
ЦИВІЛЬНИХ ПРАВОВІДНОСИН


(2 години)
Питання для обговорення

  1. Поняття, зміст та особливості цивільної правосуб’єктності публічно-правових утворень.

  2. Правові форми участі держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад у цивільних відносинах.

  3. Органи та представники, через яких діють держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади у цивільних відносинах.

  4. Відповідальність за зобов’язаннями держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад.


Завдання 1. Складіть таблицю «Органи, через які діє держава у цивільних відносинах», відобразивши в ній види цивільних відносин та назви відповідних органів державної влади.

Завдання 2 Використовуючи ЦКУ та ГКУ, складіть перелік випадків участі держави у договірних відносинах.

Завдання 3.Дайте порівняльну характеристику участі Українського народу та держави Україна у відносинах власності. Висловіть своє ставлення до норм ст. 324 ЦКУ.

Завдання 4. Складіть таблицю «Порівняльна характеристика цивільної правоздатності держави та цивільної правоздатності юридичних осіб».

Завдання 5. Складіть перелік видів нерозподіленого державного майна (казни).

Завдання 6. Дайте порівняльну характеристику участі держави та територіальної громади у цивільних правовідносинах.
Контрольні питання:

1. Яке майно може переходити у власність держави?

2. Чи можуть фізичні особи бути представниками держави Україна, Автономної Республіки Крим і територіальних громад? Якщо так, то в яких випадках і на основі якого документа?

3. Які способи набуття права власності притаманні лише державі?

4. До якої форми власності належить власність Автономної Республіки Крим?

5. Як слід розуміти термін «державна скарбниця»?

6. Чи може держава виступати в якості боржника?

7. В які цивільні відносини можуть вступати територіальні громади?

8. В чому виражається особливе місце держави Україна серед суб’єктів цивільного права?

9. В особі яких органів держава Україна може виступати як суб’єкт цивільного права?

10. Дайте визначення територіальної громади.

Рекомендована література:


  1. Конституція України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради
    України. – 1996. - № 30. – Ст. 141.

  2. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року // Голос України. - 2003.- № 47-48; з наступними змінами і доповненнями.

  3. Закон України «Про затвердження Конституції Автономної Республіки Крим» від 23 грудня 1998 року // Відомості Верховної Ради України. – 1999. - № 5-6. – Ст. 43.

  4. Конституція Автономної Республіки Крим ві 21 жовня 1998 року // Голос України. – 1999. -№ 3 від 12 грудня 1999 року.

  5. Закон України «Про місцеве самоврядування» від 21 травня 1997 року // Відомості Верховної Ради України. – 1997. - № 24. – Ст. 170.

  6. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 року // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 29. – Ст. 377.

  7. Про управління об’єктами державної власності: закон України від 21 вересня 2006 року // Відомості Верховної Ради України. – 2006. - № 46. – Ст. 456.

  8. Постанова Кабінету Міністрів України «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною власністю та власністю Республіки Крим» від 14 квітня 1994 року № 238 // Урядовий кур’єр. – 1994. – 21 квітня.

  9. Постанова Кабінету Міністрів України «Про порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпоряджатися ним» від 25 серпня 1998 року № 1340 // Офіційний Вісник України. – 1998. - № 34. – Ст. 1280.

  10. Харитонов Е. О. Гражданский кодекс Украины: комментарий / Е. О. Харитонов. – Х.: ООО «Одисей», 2003. – 678 с.

  11. Цивільне право. Загальна частина / За ред. професорів Підопригори О. А., Бобрової Д. В. – К.: ВЕНТУРІ, 1995. – 544 с.

  12. Цивільне право України: підручник: у 2 кн. / О. В. Дзера, Д. В. Боброва, А. С. Довгерт та ін.; за ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. – Кн. 1. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 719 с.

  13. Цивільне право: підручник: в 2 т. / [Борисова В. І. (кер. авт. кол.), Баранова Л. М., Жилінкова І. В. та ін.]; за заг. ред. В. І. Борисової, І. В. Спасибо-Фатеєвої, В. Л. Яроцького. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – Т.1. – 2004. – 480 с.

  14. Цивільне право України. Академічний курс / за заг. ред. Я. М. Шевченко. – Вид.2-ге, доп. і перероб. – К.: Концерн «Видавничий Дім Ін Юре», 2006. – Т.1. – 2006. – 602 с.

  15. Цивільний кодекс України: науково-практичний коментар / за ред. розробників проекту Цивільного кодексу України. – К.: Істина, 2004. – 928 с.

  16. Цивільний кодекс України: науково-практичний коментар. Вид. п’яте, перероб. та доп. // За заг. ред. Е. О. Харитонова, Н. Ю. Голубєвої. – Харків: ТОВ «Одіссей», 2009. – 1208 с.

  17. Цивільний кодекс України: науково-практичний коментар. – Вид. 3-є: перероб. та доп. / за заг. ред. Харитонова Є. О. – Одеса: Юрид. літ., 2003. – 1079 с.

  18. Зорислава Ромовська. Українське цивільне право: загальна частина. Академічний курс. Підручник. - К.: Атіка, 2005.- 560 с.

  19. Брагинский М. И. Участие советского государства в гражданских правоотношениях. – М. – 1981.

  20. Виткявичус П. П. Гражданская правосубъектность Советского государства. – Вильнюс, 1978.

  21. Субъекты гражданського права / Под ред. С. Н. Братуся. – М., 1984.

  22. Музика Л. Чи існують реальні суб’єкти права комунальної власності? // Право України. – 2002. – № 11. – С.116-119.



Заняття №8

ТЕМА № 10.

ОБ’ЄКТИ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВОВІДНОСИН

(2 години)
Питання для обговорення

  1. Поняття та види об’єктів цивільних правовідносин.

  2. Речі як об’єкти цивільних правовідносин. Класифікація речей. Майно.

  3. Гроші та валютні цінності.

  4. Цінні папери як об’єкти цивільних правовідносин.

  5. Гроші як об’єкт цивільних правовідносин.

  6. Дії та послуги як об’єкти цивільних правовідносин.

  7. Нематеріальні блага як об’єкти цивільних правовідносин.


Практичні завдання:

1. У громадянина України Юхименка було два сини Микола і Богдан. Після смерті за складеним ним заповітом дача заповідалась Миколі, а гараж і автомобіль – Богдану. Микола, який прийняв у спадщину дачу, звернувся до брата Богдана з вимогою віддати йому деякі частини автомобіля (колеса, мотор), щоб урівняти вартість їхніх часток, але Богдан не погодився, мотивуючи тим, що в такому разі вартість автомобіля значно зменшиться. З метою досягнення справедливості Микола звернувся до суду.

Чи правий у своїх діях Микола?

Вирішіть задачу по суті.

2. Гр. Малашенко впродовж тривалого часу колекціонував старовинні годинники. Після смерті Малашенка було оголошено складений заповіт, за яким усе майно, в тому числі і колекція старовинних годинників, має перейти у рівних частках до дружини і дочки та його рідного брата Андрія. Дружина Малашенка заперечувала проти поділу колекції годинників, вважаючи, що колекція є неподільною, і пропонувала рідному брату Андрію його частку в колекції замінити іншим майном із своєї частки або відшкодувати вартість цієї частки грішми. Брат Малашенка не погоджувався з жодним із варіантів і вимагав передачі відповідної частини колекції в натурі. Дружина Малашенка звернулася до суду за захистом своїх прав.

Чи праві у своїх судженням сторони?

Вирішіть спір по суті.
Тестові завдання:

1. Споживною є річ, яка:

1) внаслідок одноразового її використання знищується або припиняє існувати у первісному вигляді;

2) призначена для одноразового використання;

3) призначена для неодноразового використання і зберігає при цьому первісний вигляд протягом тривалого часу;

4) наділена властивими тільки їй ознаками;

5) призначена для обслуговування іншої речі;

6) виконує роль загального еквівалента.

2. За критерієм оборотоздатності об’єкти цивільни прав поділяються на:

1) об’єкти подільні та неподільні;

2) об’єкти рухомі та нерухомі;

3) об’єкти, що обертаються вільно, об’єкти, обмежені в цивільному обороті, об’єкти, вилучені з цивільного обігу;

4) всі перераховані вище.

3. Види акцій:

1) прості та нерухомі;

2) векселі, деривативи, товаророзпорядчі, привілейовані;

3) іменні та на пред’явника.

4. Види векселів:

1) іменний та на пред’явника;

2) короткостроковий та довгостроковий;

3) простий та іменний;

4) простий та переказний.

5. Послуги можуть бути:

1) фактичні;

2) юридичні;

3) вольові;

4) змішані;

5) відокремлені від особи, яка їх надає;

6) нерозривно пов’язані з особою, яка їх надає;

7) родові;

8) індивідуально визначені.

6. До обмежено обороноздатних об’єктів відносяться:

1) об’єкти, які належать лише певним учасникам цивільного обороту;

2) об’єкти, які належать усім учасникам цивільного обороту;

3) речі, визначені індивідуальними ознаками;

4) тварини;

5) об’єкти або придбання або відчуження яких може здійснюватися на підставі відповідного дозволу;

6) тютюнові вироби та алкогольні напої;

7) нерухоме майно;

8) бойова зброя;

9) мисливська та спортивна зброя.
Рекомендована література:


  1. Конституція України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради
    України. – 1996. - № 30. – Ст. 141.

  2. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року // Голос України .- 2003.- № 47-48; з наступними змінами і доповненнями.

  3. Закон України «Про товарну біржу» від 11 січня 1992 року // Голос України. –
    1992 р.

  4. Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23 лютого 2006 року // Відомості Верховної Ради України. - 2006. - № 31. – Ст. 268.

  5. Закон України «Про приватизаційні папери» від 6 березня 1992 року // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 24. Ст. 352.

  6. Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30 жовтня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 51. – Ст. 292.

  7. Закон України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» від 10 грудня 1997 року // Відомості Верховної Ради України. – 1998. - № 15. – Ст. 67.

  8. Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23 вересня 1994 року // Відомості Верховної Ради України. – 1994. - № 40. – Ст. 364.

  9. Закон України «Про використання ядерної енергії радіаційну безпеку» від 8 лютого 1995 року // Відомості Верховної Ради України. – 1995. - № 12. – Ст. 81.

  10. Закон України «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії» від 11 січня 2000 року // Відомості Верховної Ради України. – 2000. - № 9. – Ст. 68.

  11. Закон України «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 року // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 48. – Ст. 650.

  12. Закон України «Про науково-технічну інформацію» від 25 червня 1993 року // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 33. – Ст. 345.

  13. Закон України «Про захист інформації в автоматизованих системах» від 5 липня 1994 року // Відомості Верховної Ради України. – 1994. - № 31. – Ст. 286.

  14. Закон України «Про природно-заповідний фонд України» від 16 червня 1992 року // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 34. – Ст. 502.

  15. Закон України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» від 18 листопада 1997 року // Відомості Верховної Ради України. – 1998. - № 9. – Ст. 34.

  16. Указ Президента України «Про облік прав власності на іменні цінні папери та депозитарну діяльність» від 25 травня 1994 року // Урядовий кур’єр. – 1994. – 28 травня 1994 р. - № 82.

  17. Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 17. – Ст. 184.

  18. Постанова Кабінету Міністрів України «Про порядок продажу, придбання, реєстрації, обліку і застосування спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівливої дії» від 7 вересня 1993 року // Зібрання постанов Уряду України. – 1994. - № 1. – Ст. 17.

  19. Харитонов Е. О. Гражданский кодекс Украины: комментарий / Е. О. Харитонов. – Х.: ООО «Одисей», 2003. – 678 с.

  20. Цивільне право. Загальна частина / за ред. професорів Підопригори О. А., Бобрової Д. В. – К.: ВЕНТУРІ, 1995. – 544 с.

  21. Цивільне право України: підручник: у 2 кн. / О. В. Дзера, Д. В. Боброва, А. С. Довгерт та ін.; за ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. – Кн. 1. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 719 с.

  22. Цивільне право: підручник: в 2 т. / [Борисова В. І. (кер. авт. кол.), Баранова Л. М., Жилінкова І. В. та ін.]; за заг. ред. В. І. Борисової, І. В. Спасибо-Фатеєвої, В. Л. Яроцького. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – Т.1. – 2004. – 480 с.

  23. Цивільне право України. Академічний курс / за заг. ред. Я. М. Шевченко. – Вид.2-ге, доп. і перероб. – К.: Концерн «Видавничий Дім Ін Юре», 2006. – Т.1. – 2006. – 602 с.

  24. Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар / за ред. розробників проекту Цивільного кодексу України. – К.: Істина, 2004. – 928 с.

  25. Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар. Вид. п’яте, перероб. та доп. // За заг. ред. Е. О. Харитонова, Н. Ю. Голубєвої. – Харків: ТОВ «Одіссей», 2009. – 1208 с.

  26. Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар. – Вид. 3-є: перероб. та доп. / за заг. ред. Харитонова Є. О. – Одеса: юрид. літ., 2003. – 1079 с.

  27. Зорислава Ромовська. Українське цивільне право: загальна частина. Академічний курс. Підручник. - К.: Атіка, 2005.- 560 с.

  28. Безклубий І. Цінні папери: поняття, зміст, юридичні характеристики // Право України. – 2001. - № 9. – С. 33-38.

  29. Бірюков В. Деякі колізії в законодавстві України про цінні папери // Право України. – 2000. - № 5. – С. 89-90.

  30. Єфімов О. Правова природа індосаменту переказного та простого векселя // Право України. – 1999. - № 4. – С. 30-33.

  31. Кізін С. Проблемні питання емісії під конкретного інвестора // Право України. – 2000. -
    № 10. – С. 32-33.

  32. Магазинер Я. М. Объект права // Известия вузов. Правоведение. – 2000. - № 6. – С. 85-88.

  33. Поляничко А. Правове значення індосаменту в процесі передачі права на іменні папери // Право України. – 2001. - № 6. – С. 52-57.


Заняття №9

ТЕМА № 12.

ПРАВОЧИНИ. ПРЕДСТАВНИЦТВО ТА ДОВІРЕНІСТЬ

(2 години)

Питання для обговорення

  1. Поняття та види правочинів.

  2. Умови чинності правочину.

  3. Недійсні правочини.

  4. Види недійсних правочинів.

  5. Умови та строки у правочинах.

  6. Представництво і довіреність.

  7. Види та форма представництва.


Практичні завдання:

1. Хохлов шляхом обману та погрози укладав договори купівлі-продажу предметів антикваріату за ціною, значно меншою від їх реальної вартості. Невдовзі громадянка Новак звернулася до правоохоронних органів і повідомила, що її ввели в оману і примусили укласти договір купівлі-продажу старовинної картини. Відносно Хохлова було порушено кримінальну справу, всі придбані у такий же спосіб речі антикваріату були вилучені у нього на квартирі під час обшуку. Невдовзі Хохлов помер до закінчення розслідування. Слідчий, керуючись поясненнями потерпілих, повернув їм предмети антикваріату. Спадкоємці Хохлова заявили позов про визначення права власності на вилучені предмети антикваріату, мотивуючи тим, що вина Хохлова в судовому порядку не встановлена, а кримінальна справа у зв’язку із його смертю припинена.

Чи правомірні в цьому випадку дії спадкоємців?

Вирішіть справу по суті?

2. Громадянином Д. 15 травня 2002 року було укладено договір купівлі-продажу двоповерхового будинку з громадянином Н. Договір був засвідчений нотаріально. В договорі було обумовлено те, що Н. звільнить будинок через 2 місяці. Громадянин Д. не здійснив державної реєстрації цього будинку за браком часу. Після спливу двох місяців Д. приїхав до свого нового будинку, але виявилося, що в ньому вже проживають зовсім інші особи, які йому пред’явили договір купівлі-продажу, який був ними укладений з Н. 12 червня 2002 року. Попов звернувся до суду з позовом про визнання договору купівлі-продажу від 12 червня 2002 року недійсним і визнання за ним права власності на будинок.

Яке рішення повинен винести суд цій справі?

Який порядок набрання чинності правочину, який потребує державної реєстрації?

Який порядок державної реєстрації правочину і якими нормативно-правовими актами регулюються ці відносини?

3. Громадянин І. знаходився на стаціонарному лікуванні у шпиталі. Коли І. відчув, що хвороба прогресує, він викликав медичну сестру до палати і при інших хворих П. та А. попросив її скласти заповіт від його імені, в якому він заповідав все своє майно державі. Заповіт було складено і підписано медичною сестрою шпиталю, хворими П. та А., а також самим І. Невдовзі І. помер. Його дружина, дізнавшись, що існує заповіт, в якому все майно І заповідав державі, звернулася з позовом до суду про визнання заповіту недійсним.

Яке рішення повинен винести суд?

Яка форма вчинення заповіту передбачена Цивільним кодексом України?

Які особи мають право посвідчувати заповіт, окрім нотаріусів?
Тестові завдання:

1. Правочин –це:

1) відносини з приводу особистих немайнових благ;

2) набуття особою права власності;

3) дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків;

4) відносини з приводу авторського права.

2. Форма правочину:

1) зареєстровані, незареєстровані;

2) конклюдентні та казуальні;

3) усні, письмові, нотаріально посвідчені.

4) абстрактні та реальні.

3. Недійсність правочину визначається за:

1) домовленістю між сторонами;

2) рішенням суду;

3) рішенням профспілкового органу;

4) наказом керівника підприємства.

4. Довіреність – це:

1) письмовий односторонній правочин;

2) двосторонній договір;

3) документ, що посвідчує боргові зобов’язання;

4) цінний папір.

5. Представництво – це:

1) правовідносини, в яких одна сторона зобов’язується повернути іншій грошову суму;

2) правовідносини, в яких одна сторона зобов’язана або має право вчинити від імені другої сторони, які вона представляє;

3) правовідносини з приводу права власності;

4) правовідносини, коли одна особа має широке коло повноважень по відношенню до іншої.

6. Якісне перевищення повноважень представника може стосуватися:

1) виду оплати;

2) властивостей та специфіки предмета угоди;

3) вибору контрагента, з яким має бути укладена угода;

4) характеру самої угоди, вчинення дій, не передбачених довіреністю.
Рекомендована література:


  1. Конституція України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради
    України. – 1996. - № 30. – Ст. 141.

  2. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року // Голос України .- 2003.- № 47-48; з наступними змінами і доповненнями.

  3. Закон України «Про товарну біржу» від 10 грудня 1991 року // Відомості Верховної Ради України. – 192. - № 10. – Ст. 139.

  4. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28 квітня 1978 року № 3 «Про судову практику у справах про визнання угод недійсними» // Постанови Пленуму Верховного Суду України 1972-2002: офіційне видання / За заг. ред. В. Т. Маляренка. – К.: А. С. К., 2003. – С. 74-78.

  5. Постанова Вищого Господарського суду України «Щодо визнання угод недійсними» від 19 грудня 2002 року // Галицькі контракти. – 2003. - № 7.

  6. Харитонов Е. О. Гражданский кодекс Украины: комментарий / Е. О. Харитонов. – Х.: ООО «Одисей», 2003. – 678 с.

  7. Цивільне право. Загальна частина / За ред. професорів Підопригори О. А., Бобрової Д. В. – К.: ВЕНТУРІ, 1995. – 544 с.

  8. Цивільне право України: підручник: у 2 кн. / О. В. Дзера, Д. В. Боброва, А. С. Довгерт та ін.; за ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. – Кн. 1. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 719 с.

  9. Цивільне право: підручник: в 2 т. / [Борисова В. І. (кер. авт. кол.), Баранова Л. М., Жилінкова І. В. та ін.]; за заг. ред. В. І. Борисової, І. В. Спасибо-Фатеєвої, В. Л. Яроцького. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – Т.1. – 2004. – 480 с.

  10. Цивільне право України. Академічний курс / за заг. ред. Я. М. Шевченко. – Вид.2-ге, доп. і перероб. – К.: Концерн «Видавничий Дім Ін Юре», 2006. – Т.1. – 2006. – 602 с.

  11. Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар / за ред. розробників проекту Цивільного кодексу України. – К.: Істина, 2004. – 928 с.

  12. Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар. Вид. п’яте, перероб. та доп. // За заг. ред. Е. О. Харитонова, Н. Ю. Голубєвої. – Харків: ТОВ «Одіссей», 2009. – 1208 с.

  13. Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар. – Вид. 3-є: перероб. та доп. / за заг. ред. Харитонова Є. О. – Одеса: юрид. літ., 2003. – 1079 с.

  14. Зорислава Ромовська. Українське цивільне право: загальна частина. Академічний курс. Підручник. - К.: Атіка, 2005.- 560 с.

  15. Алексеев С. С. Односторонние сделки в механизме гражданско-правового регулирования // Сборник ученых трудов. – Вып. 13. – Свердловск. – 1970.

  16. Белов В. Н. Коммерческое представительство и агентирование (договора). – М.: Финансы и статистика, 2001.

  17. Крупно П. Суб’єкти добровільного представництва за цивільним правом // Право України. – 2002. - № 5. – С. 105-109.

  18. Рабинович Н. В. Недействительность сделки и ее последствия. – Ленинград, 1960.

  19. Шахматов В. П. Сделки, совершенные с целью, противной інтересам государства и общества. – Томск, 1966.


Заняття №10

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Схожі:

Конспект з курсу «Цивільне право України»
Поняття, завдання цивільного процесу. Поняття цивільного процесуального права, його предмет, система

Законодавства, їх система
Поняття цивільного права як галузі права. Предмет та метод цивільно-правового регулювання суспільних відносин

Тема ПОНЯТТЯ, ПРЕДМЕТ, МЕТОД І СИСТЕМА АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА
Поняття адміністративного права. Співвідношення адмі­ністративного права з іншими галузями права

Навчальна дисципліна “Цивільний процес” включає поняття про предмет...
Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, оволодіння навичками правильного...

1. ВСТУП Навчальний курс включає до себе поняття про предмет і систему...
Курс цивільного процесу передбачає проведення різних форм навчальної діяльності: лекційні, практичні заняття, колоквіуми, експериментальні...

ТЕМАТИКА
Про правові засади цивільного захисту”. Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного...

ТЕМАТИКА
Про правові засади цивільного захисту”. Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного...

Семінарське заняття № Конституційне право України: поняття, система, принципи
Система галузі конституційного права України. Принципи конституційного права. Конституційно-правові норми та інститути

ПРИНЦИПИ ЦИВІЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА ТА ЇХ СИСТЕМА
Характеристика принципів цивільного процесуального права як основних засад має суттєве значення, оскільки принципи є вихідними положеннями,...

Контрольні питання для підготовки до заліку із Загальної частини кримінального права
Поняття, завдання та система кримінального права. Наука кримінального права як галузь правознавства

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка