№ ПОНЯТТЯ ТА СИСТЕМА ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА

Скачати 1.15 Mb.

Назва	№ ПОНЯТТЯ ТА СИСТЕМА ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА
Сторінка	8/11
Дата	02.04.2013
Розмір	1.15 Mb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Право > Документи

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

ТЕМА № 21.

ПРАВО СПІЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

(4 години)

Питання для обговорення

Загальні положення щодо права спільної власності.
Види спільної власності.
Право спільної часткової власності.
Підстави виникнення та припинення права спільної часткової власності.
Право спільної сумісної власності.

Практичні завдання:

1. Борисова і Яненко володіли цілісним майновим комплексом у рівних частках. Яненко вирішила укласти договір міни, за якими обміняти свою частку на житловий будинок з Галиною. Борисова, посилаючись на ст. 362 Цивільного кодексу України, наполягала на тому, що вона має переважне право купівлі частки Яненко, і запропонувала останній ціну житлового будинку. Яненко відповіла, що у Борисової є переважне право купівлі частки у спільній частковій власності, а не переважне право міни. Борисова, заперечуючи Яненко, посилалася на ст. 716 Цивільного кодексу України, відповідно до якої до договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

2. Після смерті батьків до їх трьох неповнолітніх дітей, які проживали окремо, перейшов у спадок житловий будинок у рівних частках. Двоє спадкоємців бажали продати будинок, а виручену суму розподілити між собою, один із спадкоємців згоди на продаж будинку не давав і заявляв, що бажає використовувати свою частку в будинку для проживання.

Оскільки згоди між спадкоємцями досягнуто не було, двоє з них пред’явили позов до спадкоємця, який заперечував про те, що чинив перешкоди в продажі.

Вирішіть спір.

3. До реєстрації шлюбу подружжя уклало між собою шлюбний договір, згідно з яким, набуте кожним з них майно під час шлюбу є роздільною власністю.

За період шлюбу чоловік - приватний підприємець купив автомобіль, який використовував у підприємницькій діяльності, збудував дачний будинок. Дружина не працювала, оскільки була зайнята доглядом за дитиною.

Через три роки шлюб розірвано. Дитина залишилася проживати з матір’ю.

Чиєю власністю є автомобіль і дачний будинок?

4. Володимиров пред’явив позов до Кириченко про поділ будинку. Позивач зазначив, що під час шлюбу з відповідачкою вони побудували будинок, який є їх спільною сумісною власністю, тому просив визнати за ним право власності на 1/8 будинку. Заперечуючи проти позову, Кириченко пояснювала, що половина будинку була збудована тоді, коли у них фактично припинилися шлюбні відносини, а друга половина – уже після встановлення для них режиму окремого проживання. Відповідачка зазначила також, що будинок повністю збудований за її кошти, а після завершення будівництва будинку вона розірвала шлюб із позивачем. У зв’язку з цим Кириченко вважала, що будинок має належати їй на праві особистої приватної власності.

Вирішіть спір.

5. Шевченко продала Міщенку половину будинку, що належав їй на праві приватної власності. Через три роки Шевченко продала іншу половину будинку Сомову. Дізнавшись про це, Міщенко пред’явив позов до суду про визнання договору купівлі-продажу, укладеного між Шевченко та Сомовим, недійсним. У судовому засіданні він послався на те, що сам має намір купити продану Сомову половину будинку і згоден заплатити за неї суму, хоч і значно меншу, ніж заплатив Сомов, але відповідну інвентаризаційній оцінці будинку БТІ.

6. Василь купив земельну ділянку, яку відповідно до отриманого дозволу вирішив використати під забудову. За усною домовленістю між Василем і його братом Іваном будинок зводився спільними зусиллями з використанням будівельних матеріалів на пропорційній основі. Після зведення будинку сім’ї братів мали у ньому проживати разом. Після завершення будівництва Василь відмовився впустити сім’ю Івана для проживання в будинку.

Дайте юридичний аналіз ситуації.

Тестові завдання:

1. Поняття права спільної власності – це:

1) колективна власність;

2) власність трудового колективу;

3) форма приватної власності;

4) часткова та сумісна власність.

2. Право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:

1) частка є незначною і не може бути виділена у натурі;

2) річ є неподільною;

3) річ є особливо цінною;

4) спільне володіння і користування майном є неможливим;

5) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членів його сім’ї.

3. Право спільної власності – це право:

1) особи на річ;

2) декількох осіб на одну й ту саму річ;

3) особи на декілька речей;

4) двох осіб на одну й ту ж саму річ (майно);

5) двох або більше осіб на одну і ту ж саму річ (майно).

4. До суб’єктів права спільної часткової власності відносять:

1) фізичних та юридичних осіб;

2) фізичних осіб;

3) юридичних осіб;

4) державу;

5) територіальної громади;

6) фізичних, юридичних осіб, державу, інші утворення.

5. Спільна сумісна власність виникає у:

1) подружжя на майно, нажите під час шлюбу;

2) фізичних осіб;

3) осіб, які ведуть фермерське господарство;

4) членів сім’ї на майно, набуте в результаті спільного проживання;

5) членів сім’ї на майно, набуте в результаті спільної праці;

6) подружжя на майно, набуте в результаті спільної праці;

7) юридичних осіб;

8) засновників господарських товариств.

6. Спільна часткова власність відрізняється від спільної сумісної власності тим, що:

1) право спільної часткової власності може виникати у будь-яких суб’єктів;

2) право спільної часткової власності може виникати лише у подружжя;

3) право спільної часткової власності може виникати лише у подружжя, членів фермерського господарства та членів сім’ї;

4) у праві спільної часткової власності частки завжди визначені;

5) у праві спільної часткової власності частки визначаються при її припиненні;

6) у праві спільної часткової власності частки завжди рівні.
Рекомендована література:
1. Конституція України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради
України. -1996. - № 30. – Ст. 141.

2. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року // Голос України. - 2003.- № 47-48; з наступними змінами і доповненнями.

3. Про фермерське господарство: закон України від 19 червня 2003 рок № 973-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 45. – Ст. 363.

4. Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності: постанова Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 // www.nau.ua.

5. Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок: постанова Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 1991 року № 7 // www.nau.ua.

6. Цивільне право. Загальна частина / за ред. професорів Підопригори О. А.,
Бобрової Д. В. – К.: ВЕНТУРІ, 1995. – 544 с.

7. Цивільне право України: підручник: у 2 кн. / О. В. Дзера, Д. В. Боброва, А. С. Довгерт та ін.; за ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. – Кн. 1. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 719 с.

8. Цивільне право: підручник: в 2 т. / [Борисова В. І. (кер. авт. кол.), Баранова Л. М., Жилінкова І. В. та ін.]; за заг. ред. В. І. Борисової, І. В. Спасибо-Фатеєвої,
В. Л. Яроцького. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – Т.1. – 2004. – 480 с.

9. Цивільне право України. Академічний курс / за заг. ред. Я. М. Шевченко. – Вид.2-ге, доп. і перероб. – К.: Концерн «Видавничий Дім Ін Юре», 2006. – Т.1. – 2006. – 602 с.

10. Цивільний кодекс України: науково-практичний коментар / за ред. розробників проекту Цивільного кодексу України. – К.: Істина, 2004. – 928 с.

11. Цивільний кодекс України: науково-практичний коментар. Вид. п’яте, перероб. та
доп. // За заг. ред. Е. О. Харитонова, Н. Ю. Голубєвої. – Харків: ТОВ «Одіссей», 2009. – 1208 с.

12. Цивільний кодекс України: науково-практичний коментар. – Вид. 3-є: перероб. та
доп. / за заг. ред. Харитонова Є. О. – Одеса: юрид. літ., 2003. – 1079 с.

13. Бірюков І. А., Заїка Ю. О., Співак В. М. Цивільне право України. Загальна частина. – К.: Наукова думка, 2000. – 304 с.

14. Силенко Л. М. Цивільне право України: Ч. 1. Навчальний посібник. – К.: Алерта,
2004. – 328 с.

15. Харитонов Є. О., Калітенко О. М., Зубар В. М. та ін. Цивільне та сімейне право у запитаннях і відповідях. – Х.: Одіссей, 2002. – 640 с.

16. Цивільне право України: Ч. 1. Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти / Ч. Н. Азімов, М. М. Сібільов, В. І. Борисова та ін.; за ред. проф.
Ч. Н. Азімова, доцентів С. Н. Приступи, В. М. Гнатенка. – Харків: Право, 2000. – 368 с.

17. Власник і право власності / За ред. Я. М. Шевченко. – К.: Наукова думка. – 1994. –
163 с.

18. Право власності в Україні: навчальний посібник / за заг. ред. О. В. Дзери,
Н. С. Кузнєцової. – К., 2000. – 812 с.

19. Право собственности в Украине / под ред. Я. Н. Шевченко. – К.: Блиц-информ, 1996. – 320 с.

20. Суханов Е. А. Лекции о праве власности. – М., 1991. – 240 с.

21. Щенникова Л. В. Вещные права в гражданском праве России. – М. – 1996. – 200 с.
Заняття №16
ТЕМА № 22.

ІНШІ РЕЧОВІ ПРАВА. СУМІЖНІ РЕЧОВІ ПРАВА

(2 години)

Питання для обговорення
1. Розвиток суміжних речових прав (речово-правових інститутів) у законодавстві України.

2. Загальна характеристика прав на чужі речі.

3. Ознаки інших речових прав.

4. Сервітути.

5. Емфітевзис та суперфіцій.

6. Співвідношення права власності та інших речових прав.

7. Володіння.

8. Підстави поділу володіння на добросовісне і недобросовісне.
Практичні завдання:

1. На вимогу Петренка за рішенням суду було встановлено земельний сервітут строком на 5 років. Через рік Петренко продав свою земельну ділянку Владиславу. Власник сусідньої земельної ділянки, якому продав свою землю Петренко, вважав, що оскільки припинилися обставини, які були підставою для встановлення сервітуту, то має відбутися і припинення сервітуту, оскільки змінився власник земельної ділянки, на вимогу якого було встановлено сервітут. Владислав з цим не згоден.

Проаналізуйте ситуацію.

2. Святенко безвідплатно набув емфітевзис від Онищенка. Договір про встановлення емфітевзису було укладено на невизначений строк. Через 5 років Онищенко попередив Святенка про відмову від договору. Через тиждень Святенко продав Емфітевзис Валерію без відома Онищенка. Через рік після цього Онищенко вирішив сам користуватися земельною ділянкою, але застав там Валерія, який готував ріллю для оранки. Валерій відмовився передати землю Онищенку посилаючись на те, що емфітевзис придбаний на невизначений строк.

Дайте юридичний аналіз ситуації.

3. Євген надав у користування Микиті земельну ділянку для будівництва кемпінгу строком на 40 років. Через рік кемпінг було, а ще через рік було знищено пожежею. Євген вважав, що це означає припинення суперфіцію. Микита твердив, що у цьому випадку супефіцій може бути припинено тільки у разі невиконання суперфіціарієм обов’язку.

Дайте юридичний аналіз ситуації.

4. Романишин уклав договір майнового найму велосипеду з Петренком строком на один рік. Через півроку Петренко, який користувався велосипедом, вирішив подарувати його своїй сестрі (вона не знала, що брат не є власником цього майна) при умові, що один раз на тиждень сестра буде на 3 години передавати річ у користування синові Петренка від першого шлюбу, який мешкав поруч із своєю тіткою. Після закінчення строку договору Романишин, дізнавшись про те, що Петренко подарував велосипед сестрі, поставив вимогу перед останньою про повернення речі. При цьому Романишин стверджував, що якщо майно, набуте безвідплатно, в особи, яка не мала право його відчужувати, то власник має право витребувати його від добросовісного набувача в усіх випадках. Сестра, дізнавшись про те, що отримала від брата а подарунок річ, яку він мав право відчужувати, заперечувала проти повернення велосипеда, стверджуючи, що вона отримала його не як подарунок, оскільки не є договором дарування такий договір, який передбачає виконання обдарованим дій майнового характеру. Тому сестра Петренка запропонувала Романишину вимагати відшкодування збитків пов’язаних із втратою предмета найму від наймача речі.

Вирішіть питання по суті, посилаючись на відповідні статті Цивільного кодексу України.

Тестові завдання:

1. Яка ознака відрізняє суперфіцій від емфітевзису:

1) довготривалість;

2) успадковуваність;

3) цільове призначення;

4) відчужуваність.

2. Змістом сервітуту є:

1) права щодо користування особою чужим майном;

2) підлягання відчуженню;

3) позбавлення власника майна прав володіння, користування та розпорядження цим майном;

4) незбереження чинності у разі переходу до інших осіб права власності на майно, щодо якого сервітут встановлений;

5) не підлягає відчуженню;

6) обов’язок вносити плату за користування майном;

7) не позбавлення власника майна, щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпорядження цим майном;

8) встановлення на певний строк або без визначення строку;

9) зберігання чинності у разі переходу до інших осіб права власності на майно, щодо якого він встановлений;

10) обов’язок вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду;

11) встановлення лише на певний строк.

3. Емфітевзис – це право на:

1) користування чужою земельною ділянкою для будь-яких потреб;

2) користування чужою земельною ділянкою для забудови;

3) користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб;

4) володіння;

5) користування чужим майном;

6) користування нерухомим майном.

4. Право володіння припиняється у разі:

1) пливу строку, на який встановлено право володіння;

2) відмови володільця від володіння майном;

3) відмови володільця від користування майном;

4) вимоги майна від володільця власником майна або іншою особою;

5) спливу строків позовної давності;

6) знищення майна;

7) пред’явлення негаторного позову до володільця;

8) пред’явлення віндикаційного позову до володільця.

5. До видів сервітутів відносять:

1) особисті;

2) земельні;

3) предіальні;

4) персональні;

5) спеціальні;

6) узус;

7) узуфруктус.

6. Для прав на чуже майно характерними є такі ознаки:

1) їх відносний характер;

2) їх абсолютний характер;

3) реалізація принципу переваги, який надає суб’єкту зобов’язального права перевагу перед суб’єктом речового права реалізувати своє право;

4) перехід права власності на майно до іншої особи не є підставою для припинення речових прав інших уповноважених осіб на це майно.

Рекомендована література:
1. Конституція України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. -1996. - № 30. – Ст. 141.

2. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року // Голос України. - 2003.- № 47-48; з наступними змінами і доповненнями.

3. Цивільне право. Загальна частина / за ред. професорів Підопригори О. А., Бобрової Д. В. – К.: ВЕНТУРІ, 1995. – 544 с.

4. Цивільне право України: підручник: у 2 кн. / О. В. Дзера, Д. В. Боброва, А. С. Довгерт та ін.; за ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. – Кн. 1. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 719 с.

5. Цивільне право: підручник: в 2 т. / [Борисова В. І. (кер. авт. кол.), Баранова Л. М., Жилінкова І. В. та ін.]; за заг. ред. В. І. Борисової, І. В. Спасибо-Фатеєвої,
В. Л. Яроцького. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – Т.1. – 2004. – 480 с.

6. Цивільне право України. Академічний курс / за заг. ред. Я. М. Шевченко. – Вид.2-ге, доп. і перероб. – К.: Концерн «Видавничий Дім Ін Юре», 2006. – Т.1. – 2006. – 602 с.

7. Цивільний кодекс України: науково-практичний коментар / за ред. розробників проекту Цивільного кодексу України. – К.: Істина, 2004. – 928 с.

8. Цивільний кодекс України: науково-практичний коментар. Вид. п’яте, перероб. Та доп. // За заг. ред. Е. О. Харитонова, Н. Ю. Голубєвої. – Харків: ТОВ «Одіссей»,
2009. – 1208 с.

9. Цивільний кодекс України: науково-практичний коментар. – Вид. 3-є: перероб. та
доп. / за заг. ред. Харитонова Є. О. – Одеса: юрид. літ., 2003. – 1079 с.

10. Бірюков І. А., Заїка Ю. О., Співак В. М. Цивільне право України. Загальна
частина. – К.: Наукова думка, 2000. – 304 с.

11. Силенко Л. М. Цивільне право України: Ч. 1. Навчальний посібник. – К.: Алерта,
2004. – 328 с.

12. Харитонов Є. О., Калітенко О. М., Зубар В. М. та ін. Цивільне та сімейне право у запитаннях і відповідях. – Х.: Одіссей, 2002. – 640 с.

13. Цивільне право України: Ч. 1. Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти / Ч. Н. Азімов, М. М. Сібільов, В. І. Борисова та ін.; за ред. проф. Ч. Н. Азімова, доцентів С. Н. Приступи, В. М. Гнатенка. – Харків: Право, 2000. – 368 с.

14. Бернгефт Ф. Гражданское право Германии. – СПб.: Сенат. Тип. – 1910. – 407 с.

15. Вагацума С., Ариидзуми Т. Гражданское право Японии: в 2-х кн. – М.: Прогресс. - Кн.1., 1983. – 334 с.

16. Копылов В. Вещные права на землю в римском, русском дореволюционном и современном российском гражданском праве / В. Копылов. – М.: Статут. – 2000. –
255 с.

17. Підопригора О. А. Основи римського приватного права: підручник для студентів юрид. вузів та факультетів / О. А. Підопригора. - К.: Вентурі. – 1997. – 336 с.

18. Погрібний С. О. Володіння у цивільному праві / С. О. Погрібний. – Одеса: Юрид. Літ., 2002. – 276 с.

19. Покровский И. А. Основные проблеми гражданського права / И. А. Покровский. – М.: Статут (в серии «Классика российской цивилистики») – 1998. – 353 с.
Заняття №17-18

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Схожі:

Конспект з курсу «Цивільне право України» Поняття, завдання цивільного процесу. Поняття цивільного процесуального права, його предмет, система	Законодавства, їх система Поняття цивільного права як галузі права. Предмет та метод цивільно-правового регулювання суспільних відносин
Тема ПОНЯТТЯ, ПРЕДМЕТ, МЕТОД І СИСТЕМА АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА Поняття адміністративного права. Співвідношення адміністративного права з іншими галузями права	Навчальна дисципліна “Цивільний процес” включає поняття про предмет... Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, оволодіння навичками правильного...
1. ВСТУП Навчальний курс включає до себе поняття про предмет і систему... Курс цивільного процесу передбачає проведення різних форм навчальної діяльності: лекційні, практичні заняття, колоквіуми, експериментальні...	Семінарське заняття № Конституційне право України: поняття, система, принципи Система галузі конституційного права України. Принципи конституційного права. Конституційно-правові норми та інститути
ТЕМАТИКА Про правові засади цивільного захисту”. Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного...	ТЕМАТИКА Про правові засади цивільного захисту”. Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного...
ПРИНЦИПИ ЦИВІЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА ТА ЇХ СИСТЕМА Характеристика принципів цивільного процесуального права як основних засад має суттєве значення, оскільки принципи є вихідними положеннями,...	Контрольні питання для підготовки до заліку із Загальної частини кримінального права Поняття, завдання та система кримінального права. Наука кримінального права як галузь правознавства

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання