Боровинська Олена Вікторівна, вчитель вищої категорії початкових класів, вчитель-методист Донецької спеціалізованої загальноосвітньої фізико-математичної школи І-ІІІ ступенів №35


Скачати 279.58 Kb.
НазваБоровинська Олена Вікторівна, вчитель вищої категорії початкових класів, вчитель-методист Донецької спеціалізованої загальноосвітньої фізико-математичної школи І-ІІІ ступенів №35
Дата21.12.2013
Розмір279.58 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Право > Документи
Боровинська Олена Вікторівна, вчитель вищої категорії початкових класів, вчитель-методист Донецької спеціалізованої загальноосвітньої фізико-математичної школи І-ІІІ ступенів № 35

Ми – діти твої, Україно !

( свято до Дня рідної мови)
Звучить пісня «Мати-Батьківщина»


Раді ми Вас всіх вітати,

Бо у нас сьогодні свято.

Будемо співати,

А ще й танцювати.

Нашу рідну мову

Будем шанувати.
У всьому світі кожен зна :

Є Батьківщина лиш одна.
І в нас вона одна-єдина –

Це наша славна Україна.
Не забувай Шевченка слів

Про горду славу козаків.
Не забувай, що ти дитина

Землі, що зветься Україна.
Звідки ти і хто такий ?

Україна – це мій дім.

І яку ти знаєш мову ?

Українську, чорноброву.

Де живеш, дитино ?

В тополиній Україні.

Ким ти станеш, як зростеш ?

Вибір є у нас без меж.

Але завжди будем вірні

Нашій матері – Вкраїні.
Ми всі діти українські,

Український славний рід.

Дбаймо, щоб про нас, маленьких,

Добра слава йшла у світ.

Свої здібності і сили

Розвиваймо раз у раз.

Щоб народу була втіха,

І щоб користь була з нас.
Все, що рідне, хай нам буде

Найдорожче і святе.

Мої рідні, рідна мова,

Рідний край наш над усе.
РІДНА ХАТА

Різні в світі є країни,

Різні люди є у світі,

Різні гори, полонини,

Різні трави, різні квіти.
Є з усіх одна країна,

Найрідніша нам усім,

То — прекрасна Україна,

Нашого народу дім.
Там шумлять степи безкраї,

Наче вміють говорити,

Там ясніше сонце сяє,

Там солодше пахнуть квіти.
Різні в світі є країни,

Гарні є і є багаті,

Та найкраще в Україні,

Бо найкраще в рідній хаті.
Ой ти, ненька-Україна,

Я тебе кохаю,

В свiтi кращої країни

Я не знаю.

Чорне море, степ широкий,

Зеленi Карпати,

I пiд небом синьооким

Стежина до хати.
Україна, любі діти,

Наш чудовий край.

Там ліси і полонини,

І луги, і гай.
І річок прудких багато,

І рибок в них тьма,

Все те, все, кохані діти, -

Вітчизна свята.
Україна - це біленьки

У садках хатки,

Ниви збіжжям засіяні,

Запашні квітки
І міста розлогі, чисті,

Знай, дитя, це, знай.

Україна наша рідна –

Це чудовий край.
Україно, Україно,

Мій рідний краю,

Цілим серденьком дитини

Я тебе кохаю.
Іванна Савицька
МАТИ-УКРАЇНО!

Перше наше слово з нами повсякчас,

Мати-Україно, ти одна у нас!

Ниви і діброви, і садів окрас —

Рідна мати Батьківщино,

Ти ж одна у нас!
Хай же мир і дружба поєднають всіх,

І дзвенить дитячий безтурботний сміх.

Нам зоріє доля світла і ясна.

Рідна мати Батьківщино,

Ти ж у нас одна!

М. Сингаївський

Щоб ми у школі виростали,

Вершини знань усі здолали.
Ми у школі вже прижились,

Правил добрих ми навчились.
Ось послухайте ви їх

І дотримуйтесь усіх.
Перше правило – учитись

Дуже всім старанно!
Друге правило – трудитись,

Батькам вдома помагати!
Бути чесним і правдивим –

Третє правило у нас .
Бути другом незрадливим :

Клас за тебе, ти – за клас!
П’яте правило - читати,

Малювати, міркувати.
Гратися з товаришами

І дружити з малюками.
І ніколи не скучати,

Вміти пісню заспівати.
Пісня «Ми- діти україни»
Україночки-дівчата -

Гарні та веселі.

Ми, як квіточки зростаєм

У кожній оселі.

Гоп, чинда –ринда да,

У кожній оселі.

А ми – хлопці-козачата -

Дужі та завзяті,

Підростемо й Батьківшину

Будем захищати.

Гоп, чинда –ринда да,

Будем захищати.

Ми чудову нашу мову

Любимо і знаєм,

І усі пісні народні

Залюбки співаєм.

Гоп, чинда –ринда да,

Залюбки співаєм.
Будем в злагоді та дружбі,

У братерстві жити,

Рідну неньку-Україну,

Як життя любити.

Гоп, чинда –ринда да,

Як життя любити.
У РІДНОМУ КРАЇ

Одна Батьківщина, і двох не буває,

Місця, де родилися, завжди святі.

Хто рідну оселю свою забуває,

Той долі не знайде в житті.
У рідному краї і серце співає,

Лелеки здалека нам весни несуть.

У рідному краї і небо безкрає,

Потоки, потоки, мов струни, течуть.
Тут мамина пісня лунає і нині,

Її підхопили поля і гаї.

Її вечорами по всій Україні

Співають в садах солов'ї.
І я припадаю до неї устами,

І серцем вбираю, мов спраглий води.

Без рідної мови, без пісні,

Без мами збідніє, збідніє земля назавжди.

М. Бакая
Наша Батьківщина

Там, де море є глибоке,

Де заквітчані Карпати,

Де степи такі широкі,

Що очима не обняти, -

Там є наша Батьківщина -

Україна!
Там, де сонечко іскриться,

Де весняний вітер віє,

Де на горах є столиця -

Наш великий, славний Київ,

Там є наша Батьківщина -

Україна!

Леонід Полтава


Я живу на Україні,

Де річки, озера сині, -

Чиста в них вода, прозора,

В дно глибинне світять зорі.

Найгарніші наші села,

Люди мудрі і веселі,

Хати білі, чепурненькі,

Діти всі такі гарненькі…

Маки в полі червоніють,

І волошки ген синіють,

Всі сади таки плодючі,

Огороди всі родючі.

Наша Україно мила,

Донька я твоя щаслива.

Г. Камісарова
НАША СЛАВНА УКРАЇНА

Наша славна Україна,

Наше щастя і наш рай,

Чи на світі є країна

Ще миліша за наш край?
І в щасливі й злі години

Ми для неї живемо.

На Вкраїні й для Вкраїни

Будем жити й помремо.

В. Самійленко

ПРО НАШУ УКРАЇНУ

Ми дуже любим весь наш край,

І любим Україну,

Її лани, зелений гай,

В саду — рясну калину.
Там соловейко навесні

Співає між гілками:

Та й ми співаємо пісні -

Змагається він з нами!

М. Познанська


Ми історію Вкраїни

залюбки вивчаємо.

Державні символи й народні

ми чудово знаємо.
ПРАПОР

Прапор — це державний символ

Він є в кожної держави;

Це для всіх — ознака сили,

Це для всіх — ознака слави.
Синьо-жовтий прапор маєм:

Синє — небо, жовте — жито;

Прапор цей оберігаєм,

Він — святиня, знають діти.
Прапор свій здіймаєм гордо,

Ми з ним дужі і єдині,

Ми навіки вже — народом,

Українським, в Україні.

Н. Поклад

ПРАПОР

Синій, як море, як день, золотий —

З неба і сонця наш прапор ясний.

Рідний наш прапор високо несім!

Хай він, уславлений, квітне усім!
Гляньте, на ньому волошки цвітуть,

Гляньте, жита в ньому золото ллють.

З жита й волошок наш прапор ясний.

З неба і сонця, як день весняний.

О. Олесь

НАШ ПРАПОР

Небеса блакитні

Сяють з глибини,

А пшеничні й житні

Мерехтять лани.
Образ цей не зблідне,

Хоч минуть жнива.

Це знамено рідне –

Злото й синява.
Прапор наш, як літо,

В сонці майорить.

По долині – жито,

По горі – блакить.

Д. Павличко

ГЕРБ

Наш герб — тризуб,

Це воля, слава й сила;

Наш герб — тризуб.

Недоля нас косила,

Та ми зросли, ми є,

Ми завжди будем,

Добро і пісню несемо

Ми людям.

Н. Поклад
Пісня «Немає України без калини»


Немає України без калини,

Як і нема без пісні солов’я :

А ми – народ, зернина від зернини,

В біді і щасті – ми одна сім’я.
Немає України без тополі,

Як і нема без сонця сяйва дня.

Ти без коріння - перекотиполе,

А корінь там, де вся твоя рідня.
Без рушників немає України,

Як без любові і життя нема.

Душа без України – мов руїна,

Пуста і мертва, холодно-німа.
Немає України без вербиці,

Без сивого Славутича-Дніпра.

Напнп’юся живодайної водиці,

В ній зачерпну любові і добра.
Отаке сьогодні диво –

Дівчата вдяглися красиво.

А самі такі вродливі,

Українки наші милі.
Я ДИТИНА УКРАЇНСЬКА
Я дитина українська,

Вкраїнського роду,

Українці – то є назва

Славного роду.
Україна – то край славний,

Аж по Чорне Море,

Україна – то лан пишний

І степи і гори.
І як мені України

Щиро не кохати?

Мене ненька по-вкраїнські

Вчила розмовляти.

Ю. Шкрумеляк
Українка я маленька

Українці батько й ненька.

І сестричка, братик милий

На Вкраїні народились.
Не забуду я ніколи

Знак мій – тризуб в синім полі

Україна – край мій рідний,

Що був славний і свобідний.
А як буду вже велика,

Не злякаюсь труду, лиха

Буду братам помагати

Слави й долі добувати.
А тепер я вчитись буду

Тої праці, того труду

Щоб пішла скрізь добра слава,

Що я Українка жвава.

Марійка Підгірянка
Я - УКРАЇНКА

Я - українка!

Горджуся й радію,

Що рідною мовою

Я володію,

Шевченковим словом

Умію писати

Слова мелодійні

І вірші складати.
Я - українка!

Живу в Україні,

На вільній, єдиній

Моїй Батьківщині,

Де все мені в радість:

Ліси і садки.

Озера й річки,

І глибокі ставки,

Лани неосяжні,

І гори, й долини,

Цвіт білосніжний

У лузі калини.
В душі моїй солодко

Грає сопілка,

Бо я з України,

Бо я - українка!

О. Василенко
МАЛЕНЬКА ВКРАЇНОЧКА

А я дівчинка маленька,

Україна — моя ненька...

Край Карпатський — батько мій -

Любий серцю, дорогий.
В мене стрічка у косичці,

Файні квіти на спідничці,

З гір водичка у відерці,

А Вкраїнонька у серці.
Через річку, через поле

Я піду по стежці в гори

І смерічці заспіваю,

Як я землю цю кохаю.
Хай почує спів мій пташка

І замріяна ромашка,

І усі карпатські села,

Бо щаслива я й весела.

І. Тучак
УКРАЇНСЬКИЙ ВІНОЧОК

Зробила я віночок

Із квітів та стрічок,

Піду в нім танцювати

Веселий гопачок.
Віночок український

У райдужній красі.

У нього в нашій школі

Закохані усі.
Хоч квіти паперові,

Та їхні кольори

Дарують гарний настрій

Всій нашій дітворі.
Я лагідно торкаю

Цю ніжність і красу.

Свою веселу вдачу

До кожного несу.

В. Кленц
Пісня «Україночка»



Мені каже моя мама, що я квіточка,

Що я донечка маленька, як леліточка,

Що літаю в танці легко, як пір’їночка,

А я просто українка, україночка.
На мені віночок з квітів, а це – стрічечки,

І шовкові, і атласні, ніби річечки.

Мама каже : «Доню мила, україночко,

Моє сонечко ласкаве, моя зірочка».
Простягає свої руки мені сонечко,

Щоб росла я, заглядає у віконечко.

І колись у мене буде коса русая,

Бо щирі українки із матусею.
Мені каже моя мама, що я квіточка,

Що я донечка маленька, як леліточка,

Що літаю в танці легко, як пір’їночка,

А я просто українка, україночка.
РІДНА МОВА

Велична, щедра і прекрасна мова.

Прозора й чиста, як гірська вода,

Це України мова барвінкова,

Така багата й вічно молода.
Рідна мова, мов гірська вода,

Рідна мова вічно молода,

Рідна мова, в серці з ранніх літ

Гордо лине мова у політ!
Вона, як ніжна пісня колискова,

Заходить в серце й думи з ранніх літ,

Це мова, наче пташка світанкова,

Що гордо лине у політ!

Ю. Косинська
ЛЮБІТЬ РІДНУ МОВУ

Мова — краса спілкування,

Мова — як сонце ясне,

Мова — то предків надбання,

Мова — багатство моє.
Мова — то чиста криниця,

Де б'є, мов сльоза, джерело,

Мова — це наша світлиця,

Вона як добірне зерно.
Мова — державна перлина,

Нею завжди дорожіть:

Без мови немає країни —

Мову, як матір, любіть!

Ф. Пантов

ВІРШ ПРО МОВУ

На білому світі,

На чорній землі

Є мова у квітів,

Є мова в зорі.

Є мова у бджілки,

В метелика й клена,

В бузкової гілки,

В любистку зеленого.

Є мова в калини,

В дрімучого лісу,

У річки й стежини,

В осіннього листу.

Та тільки тому,

Хто цурається

Рідної мови,

Не промовлять вони

Ані слова.

А Камінчук
СЛОВО

А Вкраїни мова —

Мов те сонце дзвінкотюче,

Мов те золото блискуче,

Вся і давність, і обнова —

Українська мова.
Розцвітай же, слово,

І в родині, і у школі,

Й на заводі, і у полі

Пречудесно, пречудово

Розцвітай же, слово!
Хай ізнов калина

Червоніє, достигає,

Всьому світу заявляє:

Я — країна Україна —

На горі калина!

П. Тичина
РІДНА МОВА

Мова кожного народу

Неповторна і — своя;

В ній гримлять громи в негоду,

В тиші — трелі солов'я.
На своїй природній мові

І потоки гомонять;

Зелен-клени у діброві

По-кленовому шумлять.
Солов'їну, барвінкову,

Колосисту — на віки —

Українську рідну мову

В дар мені дали батьки.
Берегти її, плекати

Буду всюди й повсякчас,—

Бо ж єдина — так, як мати,—

Мова в кожного із нас!

Л. Забашта

Ой, яка чудова – українська мова!

Не загинула вона у течії віків.

Мова солов’їна, мова колискова

Рідного народу і моїх батьків.
ЛИШ ПО-УКРАЇНСЬКИ

Українські діти

Всім говорять сміло:

Свій народ любити —

То велике діло.
Лиш по-українськи

Любо говорити,

І по-українськи

Господа молити.
Треба й чужі мови

Старанно вивчати,

Та з усіх найбільше

Рідну шанувати.

А. Незнаний

НАША МОВА

Мова наша, мова —

Мова кольорова,

В ній гроза травнева

Й тиша вечорова.
Мова наша, мова —

Літ минулих повість,

Вічно юна мудрість,

Сива наша совість.
Я без тебе, мово,

Без зерна полова,

Соняшник без сонця,

Без птахів діброва.
Як вогонь у серці

Я несу в майбутнє

Невгасиму мову,

Слово незабутнє.

Ю. Рибчинський
НАША МОВА СОЛОВ'ЇНА
Солов'ї розливаються ніжно

У зеленім веснянім гаю,

Син до матері каже: — Ця пісня

Дуже схожа на мову твою.
Посміхається мати до сина:

— Пам'ятай, моє миле дитя,

Рідна мова завжди солов'їна,

Зігріває людей все життя.
Наша мова живе й буде жити,

Бо вона, ніби подих весни —

Пам'ятай ти завжди про це, сину,

Рідне слово теплом огорни.

В. Кленц
Ми є діти українські,

Хлопці та дівчата,

Рідний Край наш - Україна,

Красна та багата.
Рідне небо, ясне сонце,

Місяць, зорі срібні,

Народ рідний - українці

Всі до нас подібні.
Присягаем наш Край Рідний

Над усе любити,

Рідний нарід шанувати

І для нього жити.
Присягаєм - рідну мову

Старанно вивчати,

По-вкраїнськи говорити,

Співати, жартувати.

Юрко Шкрумеляк
Українську мову, діти,

Треба кожному вивчати,

Бо вона нам найрідніша,

Зрозуміла і ясна,

Поетична, найсвітліша

І чарівна, як весна.
Тож вивчаймо рідну мову

Вже тепер, з маленьких літ,

Українське наше слово

Хай звучить на цілий світ.
Я всім серцем

Рідну мову

Поважаю і люблю,

Нею я пісні співаю

І бажання щирі шлю.
Гра «Асоціація» ( яка українська мова )

  • (кольорова, співуча,красива, мелодійна, рідна, барвінкова…)

Пісня «Мова»

Н.Бучинська

Синє небо над горою, найчарівніше з усіх
Ти під ним відчуєш волю і дитячий спогад слів.
Як побачиш синє море, степ безкрайній в далині,
Закохаєшся в дівочість української землі.

Приспів:
Краща мова єднання це українська
Нам Україну народила,
Краща мова коханняі це українська
Сила небес їй дала крила.
Ми талантами своїми і красою вразим всіх
Бог нам дав єдине щастя, а у злі нам жити гріх.
Не цураймося ніколи усім серцем полюбить.
Бо життя безкрайнє поле, все життя безкрайня мить.

Приспів.


Учні сідають на свої місця, дивлються презентацію на пісню Н.Май «На нашій Україні»

Як гарно, як гарно і дуже чудово,

Що ми володіємо рідною мовою,

Що любим читати,

Що любим співати,

А ще й танцювати,

А ще й жартувати.
Коза – дереза
Ведучий.

У Києві на базарі

Дядьки козу продавали,

А дід козу полюбив,

Аж три копи заплатив.

Поклав кізоньку на віз

Та й додому привіз.
Дід .

Гляди, бабо, кози,

Що купив на торзі.
Ведучий.

Баба козу шанувала,

Пасла добре, напувала,

А коза навісна

Ще й жалітися пішла…

Дід .

Козю моя люба!

Козю моя мила !

Чи пила ти,

А чи їла ?

Коза.

Ой я, діду, не пила,

Я голодна була.

Бігла я через гребельку

Та випила водиці крапельку,

Ой бігла я через місточок

Та вхопила кленовий листочок.

Тільки пила, тільки їла.

Ведучий.

Розсердився старий дід,

Свою бабу убив,

А козу-дерезу

Сам на пашню повів.

Не впізнала коза

Старенького діда,

Як прибігла додомоньку,

Сидить дід обіда.

Дід .

Козю моя люба!

Козю моя мила !

Чи пила ти,

А чи їла ?

Коза.

Ой, я, діду, дідусеньку,

Не пила й не їла,

Бо ота лиха личина

Мене не гляділа !

Ведучий.

Розсердився старий дід

На козу брехливу,

узяв ніж, прив’язав

дерезу до хліву.

Черкнув дід по козі,

Та ніж уломився.

Зосталася коза жива,

А бік облупився.

Ой пішов старий дід

Ножика шукати,-

Коза – скік! Коза – смик!

Та й ну утікати!
( завіса звивається, видно ліс : посередині дуб, праворуч дуба лисиччина нора-будиночок )
Лисичка.

Я лисичка, я сестричка,

Не сиджу без діла;

Я гусяток пасла,

Полювать ходила.

А тепера у неділю

Треба відпочити,

Свою хатку гарнесенько

Треба прикрасити.

А щоб краща, а шоб краща

Була моя хатка,

Піти треба у гайочок

Квіточок нарвати.

( кладе віника і біжить веселенько в ліс по квіти. З другої доріжки вискакує коза, перелякана, облуплена, озирається на всі боки)
Коза. ( плаче)

Ой боже мій, боже,

Що маю робити.

Як нажене старий дід ,

Буде знов лупити!

Куди ж мені, бідній,

Куди заховатись?

Бо так сором і людям

Добрим показатись.

( зауважила лисиччину нору, радіє)

А тепер я нікого не боюсь,

Я в цю норку схоронюсь, схоронюсь.
( ховається в лисиччину нору, товчеться й тупоче. Тим часом лисичка надбігла з квітами з лісу й чує, що хтось товчеться в її хатці.)
Лисичка.

Ой хто, хто

В лисиччиній норці ?

Ой хто,хто

Прийшов сюди в гості ?

Коза.

Я коза-дереза,

Півбока луплена,

За три копи куплена,

Тупу-тупу ногами,

Сколю тебе рогами,

Ніжками затопчу,

Хвостиком замету,

Тут тобі й смерть!

Лисичка.

Ой лишенько, ой горенько!

Бідна моя головонько ! (утікає в ліс)

Коза. (вискочила з нори, пританцьовує)

Я коза-дереза

Хитра та лукава,

Я лисицю дурну

Добре налякала!

Ховається в нору. Тим часом лисичка повертається з лісу й зустрічається з зайчиком.
Зайко.

Добрий вечір, лисонько,

Куди йдеш ?

Скажи мені правдоньку,

Де живеш ?
Лисичка.

Отут живу у хатоньці,

Край води,

А ти туди, зайчику,

Не ходи.

Зайко.

Ой, чом, та чому , та чому ?

Лисичка (вказує з острахом на нору):

Бо мене вже саму

Із власної хати,

Сором і сказати,

Вигнав звір якийсь лихий.

Зайко( перехоплює, біжить до нори, цікаво водить вушками) :

Скажи ж , лисонько, який ?

Ой, хто,хто в лисиччиній хаті ?

Хто смів лиску

З хати виганяти ?

Коза.

Я коза-дереза,

Півбока луплена,

За три копи куплена,

Тупу-тупу ногами,

Сколю тебе рогами,

Ніжками затопчу,

Хвостиком замету,

Тут тобі й смерть!

( зайчик лякається й убігає)

Вовк.

Ой я сірий вовчок

По степах гуляю

Та на тих овечок

Пильно поглядаю.

А яка з них дурна,

Не слухає чабана

Ту я зараз за чуприну

Та і покараю.

(побачив лисичку ).

Чого ти, сетруню, ридаєш,

Слізьми свою мордочку вмиваєш ?
Лисичка (жалісливо):

Ой як мені не плакати, брате,

Щось страшне залізло в хату !

Вовк.

Ти, сестричко, не журись, не журись,

Веселенько усміхнись, усміхнись.

Лисичка (засмучено):

Не всміхнуся, вовчику-брате :

Прибігав тут зайчик рятувати.

Та злякався та й утік куценький;

Куди ж тобі, вовче худенький!..

Вовк.

Ой хто, хто в лисиччиній хаті ?

Той буде добре мої зуби знати !

Коза.

Я коза-дереза,

Півбока луплена,

За три копи куплена,

Тупу-тупу ногами,

Сколю тебе рогами,

Ніжками затопчу,

Хвостиком замету,

Тут тобі й смерть!

Вовк (крутить головою):

Тут щось не до речі,

Хоч голос овечий,

Та вже надто дужий,

Утікай, мій друже!
Утікають з лисичкою врозтіч : Вовк ліворуч, лисичка ховається за дуба. Коза вискочила з нории, пританцьовує й співає весело.
Коза.

Ось вам коза, ось вам коза,

Хитра та лукава,

І зайчика, і вовчика

Добре налякала!
Ховається в нору. Чути тупотіння й тріскіт у лісі. З лісу чвалає поважно ведмідь, вуса лапою обтираючи.
Ведмідь ( погладжує себе по боках):

Ходив я, ходив по всіх пасіках,

Весело там!

Лічив щільники по всіх вуликах,

Солодко – страх !
Сідає на колоді, Тим часом з другого боку вийшла лисичка, сідає й голосить.

Лисичка (засмучено):

Ой, горе, горе !

Нещаслива доле,

Бідна ж моя голівонька,

Нема в мене дому !

Коза ( з нории ) : Ме-ке-ке ! Ме-ке-ке !

Ведмідь (підійшов, підперся в боки, похитує головою):

Чого це ти, свахо, ридаєш ?

Карі свої очі стираєш ?

Чого ти свій хвостик волочиш ?

І на свата глянути не хочеш ?

Лисичка (плачучи):

Ой, як мені не плакати, свате,

Щось страшне залізло в хату,

Та ще мене, бідну , лякає,

Із своєї хати виганяє !

Ведмідь

А ти , свахо, не журись, не журись,

Глянь на мене, подивись, подивись!
Підходить до нории. Розмахує лапами, загукує грізно.)

Ой хто, хто

В лисиччиній хаті ?

Отой буде добре

Мої лапи знати !
Коза( з нори).

Я коза-дереза,

Півбока луплена,

За три копи куплена,

Тупу-тупу ногами,

Сколю тебе рогами,

Ніжками затопчу,

Хвостиком замету,

Тут тобі й смерть!
Ведмідь ( посувається назад, покручує головою):

Оце так ! Оце так, що попав !

Я такого не видав, не чував!

Цур йому пек !

(Утікає задом в ліс )

Заходить рак.

Рак.

Ой я рак-неборак,

Я не простий козак!

Через те на мені

Не кирея, не сіряк.

Я над раками пан,

Я болотний гетьман!

Подивіться, люди добрі,

Який пишний жупан!

(заздрівши лисичку, яка плаче під кущем.)

Чого це ти, тіточко, плачеш?

За сльозами світа не бачиш ?

Лисичка

Як мені не плакати, небоже,

В моїй хаті сталося негоже :

Поселилося страшне щось таке!

Тупотить та кричить ме-ке-ке!

Рак.

А я того звіра добре знаю,

Коли хоч, то зараз налякаю!

Лисичка

Куди тобі, раче!

Були тут і кращі,

Та й ті не прогнали,

Назад повтікали.
Рак.

А я прожену!
У лісі чути гомін, з лісу виходить усякий звір…
Звірячий гурт (грізно ):

Ходім, братця, воювати,

Лисиченьку рятувати;

Нас орда тепер така,

Що ніхто нас не зляка.

Ми застукаєм ногами,

Зацокочимо зубами;

Скрикнем страшно на весь ліс :

Анну, звірю, покажись!

Коза

А я таки не боюсь, не боюсь,

Та з вас добре насміюсь!

Я коза-дереза…
Рак (перебиває):

А я рак-неборак,

Я не простий козак!

Я над раками пан,

Я болотний гетьман!

Посилав мене дід

За тобою услід,

А я тебе не здогнав,

Так на слід твій попав.

Гей, козо, не хвались,

Глянь-ко краще, подивись,

Нас тобі не злякати,

Вилізай-бо швидше з хати !

Ми всі тут сиоїмо

І тебе лиш ждемо,

А за шкоди тобі добре

Прочуханки дамо !

Рак запускає кліщі в нору й витягає звідти козу за бік; держить її, а звіі хапають її хто за що.
Ведмідь

Я ведмідь-товстолап,

Я за голову хап!

Вовк

А я сірий вовчок,

Візьму козу за бочок!

Коза

Ой не буду, простіть !

Ой звірятка, одпустіть!

Рак

А я рак-неборак,

як ущипну – буде знак!

Коза

Ме-ке-ке! Ме-ке-ке!

Усі

Годі, годі, не просись,

Ходім краще в темний ліс,

За всі шкоди – перешкоди

Хоч тепера розплатись!

Наш щедрий край, багатий край

Старі прикмети має:

На рушникові коровай

Гостей своїх вітає.
Ще здавна люди хліб і сіль

Підносили з любов’ю,

На рушникові хліб святий,

любов на рушникові.
(учні вручають каравай гостям)
Пісня «Моя Україна» (муз. Ніколо, сл.Ю.Рибчинського)

МОЯ УКРАЇНА

Ти шляхом праведним, святим
йшла до волі, Україно.
Ти перед ворогом своїм
не ставала на коліна.
Ти до омріяних зірок
йшла крізь терна. (2р)
Ти в душах сіяла добро,
наче зерна. (2р)
Приспів:
Є на світі моя країна,
де червона цвіте калина.
Гори, ріки і полонина –
це моя Україна.
Є на світі моя країна,
найчарівніша, як перлина.
В моїм серці вона єдина.
Це моя Україна.

Де б я на світі не була –
ти зі мною, Україно.
Ти – моя мати, що дала
мені мову солов’їну.
Тут я пила із джерела
чисту воду, чисту воду,
тут я бажаю всім добра,

всьому народу,свому народу.

Приспів

Ось і закінчується наше свято,

Свято любові і свято добра.

Усім присутнім у цій залі

Ми бажаєм здоров’я на довгі літа.

Будьте здорові , щасливі , багаті !

Хай сміх лунає у кожній хаті !

Вітає Вас щиро наш дружний третій клас –

Приміть побажання щирі від нас !
Хай доля дарує щасливі роки,

Натхнення, любов і надію,

Хай втіляться Ваші прекрасні думки,

Бажання і райдужні мрії !

Хай сонце дарує проміння своє,

І небо хай буде безхмарним,

Нехай кожен день безліч вражень дає,

Життя щоб було різнобарвним !
Бажаємо миру і світлої долі,

Запалу, енергії, сили доволі.

Творчого вогнику, віри й наснаги,

Щедрості серця, людської поваги,

На довгих стежинах Вашої ниви

Будьте здорові, будьте щасливі !
Добра і радості бажаєм,

Здоров’я Вам на всі літа,

Хай сонце весело Вам сяє,

І квітне в серці доброта !

Хай світять Вам життєві далі,

Хай оминає Вас журба.

Бажаєм Вам на видноколі

Блаженства, миру і добра !
Пісня «Щастя і добра»

Неба вам, неба вам ясного.
Сонця вам, сонця золотого.
Злітної, злітної криниці.
Чистої, чистої водиці.

Щастя вам ,щастя і добра
бажаємо на довгії літа.


Радості, радості й любові.
Щирості, щирості у слові.
Хай для вас розквітають квіти.
Люблять вас і шанують люди.

Щастя вам ,щастя і добра
бажаємо на довгії літа.

Схожі:

Боровинська Олена Вікторівна
Боровинська Олена Вікторівна, вчитель вищої категорії початкових класів, вчитель-методист Донецької спеціалізованої загальноосвітньої...
Активізація пізнавальних інтересів колективного навчання молодших школярів
Т. А. Луценко – вчитель – методист вищої категорії початкових класів, відмінник освіти України Старосинявської загальноосвітньої...
«Культура мовлення» Кривий Ріг
Автор: Найденко Римма Миколаївна – вчитель української мови і літератури Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №126,...
Відділ освіти Канівського міськвиконкому
Попко Ольга Юхимівна, вчитель математики Канівської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №6 з поглибленим вивченням іноземних мов,...
Касперович Тетяна Володимирівна
Касперович Тетяна Володимирівна,спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії, старший учитель,учитель початкових класів Дебальцівської...
Математичний ранок
Підготувала вчитель початкових класів загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №9 м. Шостки Ярош Надія Петрівна
Навчально-виховний комплекс №3 Т. В. Пілець Веселкове різнобарв '...
Бондарчук О. М., вчитель початкових класів, спеціаліст вищої категорії, вчитель-методист
Використання педагогічної спадщини М. В. Остроградського на уроці геометрії (9 клас)
Ященко Тамара Львівна, вчитель математики Лубенської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4, спеціаліст вищої категорії, старший...
Вчитель математики Канівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів...
Канівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4 Канівської міської ради Черкаської області
Никифорак Світлана Юріївна вчитель початкових класів Чернівецької...
Діти, я хочу подарувати вам незвичайний урок – урок у формі усного журналу. І присвячую його рідній Буковині
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка