|
|
Скачати 400.95 Kb.
|
Європейська ідентичність як перепустка в європейський простір В Європі на сьогодні існує два підходи до визначення європейської ідентичності. Коли країни Європи тільки починали інтегруватися, закладалося розуміння європейської ідентичності, зміст якої полягав у тому, що всі учасники процесів європейської інтеграції були поєднані спільною історією, спільною територією, спільною культурою – це і стало основою першого підходу до європейської ідентичності. Однак фундатори ЄС, почавши перетворювати суто економічний союз в політичний, усвідомили необхідність пошуку інших, більш глобальних критеріїв європейської ідентичності. Відтак, в Європі виникло розуміння європейської ідентичності як спільності цінностей. В ст. 2 Лісабонського договору зазначено, що "Союз засновано на цінностях поваги до людської гідності, свободи, демократії, рівності, верховенства права та поваги до прав людини, зокрема осіб, що належать до меншин. Ці цінності є спільними для всіх держав-членів у суспільстві, де панує плюралізм, недискримінація, толерантність, правосуддя, солідарність та рівність жінок і чоловіків". Звісно, найвищою соціальною цінністю в Європі є людина, а все державне й соціальне життя спрямовані на забезпечення максимальної зручності її існування та комфорту. У цьому суть другого підходу. На думку багатьох авторитетних спеціалістів, шлях до європейської ідентичності лежить через усвідомлення своєї національної ідентичності. Відтак, народи, які на сьогодні асоціюють себе з Європою, спочатку вирішили свої внутрішні проблеми, позбулися історичних образ, а лише потім стали повноправним членом великої європейської сім’ї народів. Цей шлях пройшли французи, німці, італійці, румуни, поляки й багато інших народів. На спільності національних ідентичностей європейських народів якраз ґрунтується перший підхід до визначення європейської ідентичності. На думку експертів, Україна, щоб здобути перепустку в європейський простір, має враховувати різні підходи до визначення європейської ідентичності. Йдеться про вже згадані вище доктринальні підходи союзного націоналізму та патріотичного конституціоналізму. З огляду на перший підхід, Україні необхідно підкреслювати спільність української та загальноєвропейської культури. На жаль, мало хто в Європі сьогодні згадує про Трипільську культуру, яка є спільним надбанням України та Румунії – колискою всієї європейської цивілізації. Чи знає широкий європейський загал про те, що перші розмови про об’єднання Європи відбувалися на саміті монархів європейських країн у 1429 р. в Луцькому замку на території сучасної України? Чи про те, що всесвітньо відома віденська кава та кав’ярні були започатковані українцем? А саме через такі кроки самоусвідомлення в Україні можна сформувати і національну, і європейську ідентичність в культурно-історичному розумінні. Водночас, це сприятиме формуванню позитивного міжнародного іміджу Української держави. Із урахуванням другого підходу до розуміння європейської ідентичності – патріотичного конституціоналізму – необхідно збудувати Європу в самій Україні. Що це означає? В першу чергу – необхідність провести численні реформи в Україні, спрямовані на перебудову її соціального, політичного економічного та державного устрою. Метою всіх змін має бути створення в Україні системи життя, комфортної для людини. Кожна людина, індивід має бути найвищою соціальною цінністю – це є справжньою основою європейської ідентичності та європейської цивілізаційної моделі. 2. 365-а річниця Перемоги козацького війська під проводом Богдана Хмельницького на Жовтих Водах у Визвольній війні 1648-1654 років Битва під Жовтими водами (29 квітня — 16 травня 1648) — це битва між військами Речі Посполитої з одного боку і українськими козацько-селянськими військами Богдана Хмельницького та його татарськими союзниками з другого під Жовтими водами в ході національно-визвольної війни 1648 — 1654 років. Це була перша значна перемога повсталих козаків у ході визвольної війни українського народу першої половини XVII століття. 21 січня на Січі розпочалося повстання під проводом Богдана Хмельницького. Головні польські сили під командуванням коронного гетьмана М.Потоцького в цей час розташувалися під Черкасами та Чигирином. Отримавши в перших числах лютого повідомлення про повстання на Запоріжжі, М. Потоцький вирішив якнайшвидше придушити це повстання в його зародку. Для цього спочатку він кинув на Запоріжжя авангард у три з половиною тисячі жовнірів і шість козацьких реєстрових полків під командуванням свого сина Стефана, його помічником був призначений комісар реєстрового козацького війська Яків Шемберн. 11 квітня ці сили, розділені на два загони, вирушили такими маршрутами: 4 козацькі полки (Чигиринський, Черкаський, Корсунський і Канівський) на чолі з Іваном Барабашем та Ілляшем Караїмовичем (всього 4 тисячі чоловік) та 1200 найманців спустилися вниз по Дніпру на човнах, а польські відбірні полки під командою Якова Шемберна і С. Потоцького (близько 4 тисяч чоловік) просувалися суходолом у районі Кам’яного Затону. Вони мали з’єднатися і разом вдарити на бунтівників. І якщо не знищити їх, то принаймні, змусити прийняти їх оборону. Сам коронний гетьман після завершення мобілізації і прибуття команд магнатів збирався з головними силами і обозом рушити услід цим частинам. Таке розпорошення військ виявилося стратегічною помилкою для поляків. Хмельницький отримав можливість кожну з груп противника ліквідувати окремо. Дочекавшись підходу чотиритисячного загону перекопського мурзи Тугай-бея і дізнавшись про те, що Потоцький роз’єднав свої сили, Хмельницький 16 квітня залишає Томаківку. Він на чолі козацьких 5 тисяч і татарських 4-тисячних загонів швидким маршем рушає назустріч коронним військам. Під захистом табору його загони швидко рухалися Микитинським шляхом вздовж річки Базавлук. Тим часом Стефан Потоцький, пройшовши Крилів, Цибульник, Омельник, надвечір у вівторок, 18 квітня, зупинився в урочищі Княжі Байраки. Вранці наступного дня, пройшовши ще декілька кілометрів, поляки зупинились на великий перепочинок в урочищі Жовті води. Під час привалу їх атакував Тугай-бей, який випередив козацькі загони Хмельницького на пів-переходу, всього за 15 кілометрів. Сюди ж наближався і Богдан Хмельницький. Після перших сутичок з татарськими роз’їздами, Потоцький і Шемберн наказали утворити міцний табір. Незабаром підійшли козацькі полки Богдана Хмельницького і під захистом табору, побудованого з возів, зупинилися неподалік польського обозу. Перший штурм польських позицій відбувся 20 квітня і закінчився безрезультатно. Від цього часу боротьба набула затяжного характеру. Тим часом у Кам’яний-Затон прибули реєстрові козаки і під впливом агітації посланців Хмельницького та звісток про напад повстанців на польський табір, підняли повстання, причому повбивали декого зі старшин у тому числі Караїмовича та Барабаша і перейшли на бік повсталих козаків. Вже 2 травня ці загони вишикувались у полки, прийнявши бойовий облаштунок, демонстративно пройшли маршем повз обложений військовий табір поляків, де в той час перебував С. Потоцький. Під час маршу вони влаштували вітальні залпи із самопалів на честь Богдана Хмельницького і вступили до його табору. Пізніше, під впливом цієї демонстрації, козаки Переяславського і Білоцерківського полків, а також машинські драгуни (українці за походженням) теж покинули польський табір і приєдналися до козацького гетьмана. Після цього чисельність козацько-татарського війська становила 13-15 тисяч чоловік. Становище обложених у таборі Потоцького стало критичним, і він змушений був піти на переговори, які закінчилися згодою польських командирів віддати гармати з порохом, а також козацькі клейноди. Зі свого боку Хмельницький дав слово забезпечити вільний відступ польського обозу до Крилова. Але Тугай-бея не задовольнили такі умови і він наполягав на штурмі польського табору. 5 травня зав’язався жорстокий бій, що тривав до вечора. Під покровом ночі, Потоцький зробив відчайдушну спробу прорватися на „волость”. Тугай-бей, не бажаючи втрачати здобич, кинувся переслідувати польський табір, не повідомляючи козаків. Польські жовніри рішуче відбивалися. Нарешті, коли вони майже минали Княжі Байраки, Тугай-бей запросив допомоги запорожців. Хмельницький прибув негайно, і в одній з балок польський обоз було оточено. Розпочався штурм. Козаки й татари, ламаючи опір жовнірів, вдерлися до табору. Розгром був повним. Багато поляків загинуло. У полон потрапило близько 3 тисяч жовнірів і 50 шляхтичів. Стефан Потоцький помер від ран, а Шамберн разом з іншою старшиною потрапив у полон. Після перемоги під Жовтими водами військо під командуванням Богдана Хмельницького вирушило проти головних польських військ, які з-під Чигирина почали відступати до Корсуня і саме там отаборилися. Битва мала велике політичне і воєнне значення. Перша перемога породила надії українського народу до виходу з-під польського ярма. Надбанням військового мистецтва Богдана Хмельницького є застосування загону, сформованого з татарської кінноти, що прикривала головні сили козацької армії, i розгрому ворога частинами. |
| Виховна година (День ветеранів праці, людей похилого віку) Добрий день, наші почесні гості люди старшого покоління досвідчені, мудрі, добрі. Другий місяць осені починається з особливої дати.... |
Проект Концепція... Ради Європи, зокрема Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи щодо розвитку місцевої демократії з метою визначення засад... |
| 22 січня День Соборності України Це свято відзначаємо щороку в день проголошення Акту возз’єднання Української Народної Республіки й Західно-Української Народної... |
1 Міжнародний день музики Всесвітній вегетаріанський день Міжнародний... Сиявуша Імрана оглу Мамедзаде (1935), азербайджанського письменника, перекладача творів українських письменників |
| ТВОРЧІ МАНДРИ УЧАСНИКІВ ПРОЕКТУ З МАПУВАННЯ КУЛЬТУРНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ Романюк, голова офісу Ради Європи в Україні Владімір Рістовські, Генеральний Консул Республіки Польща у Луцьку Марек Мартінек, заступник... |
Продовження роботи другої сесії Академії лідерства в рамках Ради Європи «Посилення інституційної спроможності органів місцевого самоврядування в Україні», що фінансується урядом Данії і Швейцарською... |
| Тема: Країни Західної Європи Позначте на контурній карті Європи кордони та столиці країн, які входять до «великої сімки» |
Тема: Країни Західної Європи Позначте на контурній карті Європи кордони та столиці країн, які входять до «великої сімки» |
| ДЕНЬ СВЯТОГО ВАЛЕНТИНА Федишин «Лише у нас на Україні», Н. Май «Мамина сорочка», «Пісня про тата», мелодія скрипки та гітари, мелодія Шопена, М. Скорик... |
Регіональних мов або мов меншин Держави члени Ради Європи, які підписали цю Хартію, враховуючи, що метою Ради Європи є досягнення більшого |