фрази, речення), які потребують виділення (мовні явища, що ілюструються), підкреслюються, а після наведеного фрагменту ілюстративного матеріалу робиться посилання на відповідне джерело у круглих дужках, наприклад:
We are going to kill a Swede. Do you know a big Swede named Ole Anderson? (HSS, 67);
Telecom Italia chief Roberto Collaninno formally abandoned a controversial financial restructuring plan in a bid to restore his credibility with institutional investors (FT. - November
22,
1999);
New services through TV cables, phone lines and satellites promise speedier Internet use at home (T. - November 30, 1998).
Оскільки не існує жорстких вимог до оформлення посилань на джерела ілюстративного матеріалу та їх бібліографічного опису, слід вважати доцільним вживання існуючої в практиці системи, яка передбачає використання умовних позначень. Так, у прикладах, наведених вище, умовним скороченням у списку джерел ілюстративного матеріалу будуть відповідати такі записи:
Hemingway E. Selected stories. – M.: Progress Publishers, 1971. – 398p. (у посиланні в дужках вказане умовне позначення “HSS” та після коми дається номер сторінки. – “67”);
Financial Times. – November 22, 1999 (у посиланні в дужках вказане умовне позначення “FТ” та дата публікації; сторінки газет, на які робиться посилання, як правило, не вказуються);
Time. – November 30, 1998 (у посиланні в дужках вказане умовне позначення “Т” та дата публікації; сторінки журналів, на які робиться посилання, як правило, не вказуються).
3.4. Оформлення додатків
Додатки оформлюють як продовження наукової роботи на наступних її сторінках або у вигляді окремої частини (книги), розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті дослідження.
Якщо додатки оформлюють на наступних сторінках роботи, кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток» і велика літера, що позначає додаток, наприклад, Додаток А, Додаток Б. Додатки позначаються послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь.
Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад, А.2 – другий розділ Додатка А; В.3.1 – перший підрозділ третього розділу Додатка В.
4. МОВА ТА СТИЛЬ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
Мета наукового мовлення полягає в тому, щоб систематично й об’єктивно викласти певні наукові проблеми, питання. Основна увага звертається на логіку і точність викладу, від яких залежить рівень інтелектуальності наукових висловлювань. Для наукового тексту також є характерним змістовна лаконічність, завершеність логічних зв'язків, цілісність та послідовність розвитку думки. На рівні цілого тексту визначальними характеристиками наукового тексту є цілеспрямованість, відсутність емоційно забарвлених елементів мови, наявність точних висловлювань, наявність спеціальної термінології, яка в лаконічній формі дає розгорнуті визначення або змістовні дефініції явищ, процесів, понять.
Науковий стиль викладу результатів дослідження передбачає:
логічну послідовність та чіткість викладу;
однозначність, точність термінології;
лаконізм за інформативної насиченості змісту;
ясність, доступність, зрозумілість;
конкретність, об’єктивність висловлювання.
Науковий стиль української мови характеризується певними мовностилістичними рисами. Так, на лексичному й фразеологічному рівнях слід відзначити такі стилеві особливості:
використання спеціальних лінгвістичних (лексема, морфема, денотат, синтаксична конструкція та ін.) та загальнонаукових термінів (аналіз, синтез, систематизація, класифікація та ін.);
вживання слів у прямому значенні;
відсутність експресії, внаслідок чого домінуючою формою оцінки результатів дослідження є констатація фактів;
переважання іменної лексики;
частотне вживання віддієслівних іменників (виникнення, формування, вживання та ін.), дієприкметникових, дієприслівникових зворотів;
використання пасивних конструкцій, що зумовлено необхідністю об’єктивного викладу матеріалу («у дослідженні розглянуто…», «у роботі проаналізовано…», «у цій частині виокремлено характерні ознаки …»).
Одна з істотних рис наукового стилю полягає у використанні значної кількості спеціальних лексичних засобів, що слугують для вираження певних смислових відношень між елементами наукової інформації:
причини і наслідку, умови і наслідку (проте, однак, тому що, звідси, в(у)наслідок цього, в (у) результаті, в (у) залежності від, у зв’язку з цим, згідно з, відповідно до, за таких умов, за такої умови, через, якщо (ж), то це свідчить про, вказує на, засвідчує на, дає можливість, дозволяє, сприяє, має значення тощо);
часова співвіднесеність і порядок викладення інформації (спочатку/ насамперед/ у першу чергу з’ясуємо, передусім зазначимо, наступним кроком у дослідженні, одночасно, у той же час,поряд із цим, в подальшому, останнім часом, насамкінець тощо);
всебічний розгляд об’єкта (з точки зору типовості, конкретності, сутності тощо) (з точки зору, у цьому розумінні, взагалі, зокрема, як правило, у тому числі, в основному, з одного боку, з іншого боку, крім того, окрім, у контексті, за концепцією тощо);
зіставлення і протиставлення інформації (однак, проте, також, так само, як і; як.., так і …; порівняно, у протилежність, на противагу, навпаки, аналогічно, таким чином, разом із тим тощо);
виокремлення частин висловлювання (головне, зупинимося на головному, необхідно зазначити, маємо підкреслити (зазначити), слід мати на увазі, треба врахувати, характерно, що… тощо);
доповнення, уточнення інформації (крім того, більше того, до речі, між іншим, головним чином, особливо, точніше, у тому числі, а саме тощо);
зв'язок з попередньою інформацією (як було сказано/ показано/ зазначено/ встановлено/ одержано/ виявлено/ з’ясовано, як свідчать дані, на підставі даних з таблиці/ діаграми виходить/ можна встановити, як видно із таблиці, як зазначено в таблиці/ схемі, як (уже) указувалося вище/ зазначалося раніше/ підкреслювалося, вище (нижче), вище йшлося про…, у зв’язку з цим, у зв’язку з вище викладеним, названий, останній, попередній, відповідний, вищеописаний, вищевказаний, вищенаведений, виведений, доведений, класифікований, завершений, описаний, перерахований, розглянутий, сформульований, установлений, аналогійний, схожий, подібного типу тощо);
об’єктивна оцінка інформації (природно, само собою зрозуміло, безперечно, безсумнівно, очевидно, навряд чи, начебто, у дійсності, насправді, дійсно, правда, точніше, зрозуміло, швидше за все, на перший погляд, зрештою, дослідження показало, аналіз підтвердив тощо);
ілюстрація зазначеного (наприклад, так, як приклад, прикладом може слугувати, проілюструємо яскравими прикладами, розглянемо приклад, про що можна судити за, продовжимо ілюструвати, проаналізуємо типові приклади, унаочнимо тощо).
Використання вищенаведених лексичних одиниць сприяє логічному представленню думки, запобігає хибним повторам, допомагає уникати висловів, що не стосуються наукового дослідження, скеровує хід думки, дотримуючись правил ведення наукового пошуку відповідно до розділів дослідження.
Інші мовні / мовленнєві стандарти-кліше, що також можуть бути використані в науковій роботі:
Мотивація актуальності теми і важливості дослідження
Проблема …перебуває в центрі уваги…
…
заслуговує на особливу увагу…
…
посідає важливе місце…
…
є актуальною…
…
давно є на часі…
…
цілком є на часі…
…
відноситься до найактуальніших…
…
цілком не є вирішеною…
…
є малорозробленою, недослідженою…
…
є дискусійною, не досить розробленою…
…
фрагментарно висвітлювалася в …
…
не була об’єктом спеціального вивчення…
Важливо …дослідити…
…
описати (здійснити опис)…
…
узагальнити…
…
вивчити…
…
встановити…
…
пояснити…
…
систематизувати…
…
охарактеризувати
…
(дати характеристику)…
…
класифікувати…
…
визначити…
…
підсумувати…
…
проаналізувати…
…
з’ясувати…
…
розробити…
…
здійснити експеримент…
…
простежити…
…
укласти…
…
виявити…
…
експериментально перевірити…
Історія і сучасний стан розробки питання в науковій літературі
Прийнято вважати, що…
Загальновідомо, що…
Є думка, що…
На думку (кого?) …, …
Згідно з точкою зору., …
Відповідно до концепції…
Як уважає (вважають) …, …
Існуючі точки зору з цього питання можна класифікувати таким чином …
Дослідженням цієї проблеми займалися …
Цих поглядів дотримується (дотримуються) …
Гіпотезу (передбачення) про … висунув (розробив) …
Початок напряму (тенденції) покладено…
Нову концепцію (ідею, гіпотезу, теорію тощо) розроблено …
Останнім часом дослідження з…
Згідно з даними…
Як показують новітні дослідження в галузі…
У контексті сучасної парадигми досліджень…
Сучасна лінгвістика демонструє зростаючий інтерес до…
При вивченні ... значну увагу науковці приділяли…
Подальший розвиток досліджень з…
Мета і завдання дослідження
Дипломну (магістерську) роботу присвячено такому питанню, як …
Мета дослідження полягає в тому, щоб …
Завдання дослідження формулюється (формулюються) …
Метою є встановити (встановлення) …
Метою є визначити (визначення)…
У роботі порівнюється (порівнюються) …
У роботі вивчається (вивчаються) …
У роботі з’ясовується (з’ясовуються) …
Автор розв’язує низку завдань, а саме …
Виклад суті дослідження у роботі
Є підстави вважати …
Гіпотетично можна стверджувати, що …
Перевіримо запропоновану гіпотезу …
Об’єкт дослідження характеризується такими особливостями …
Об’єкт аналізу має такі специфічні якості, як …
Матеріали здійсненого обстеження дозволяють згрупувати (класифікувати, узагальнити, уточнити, конкретизувати) …
Нами зафіксовано (виявлено, з’ясовано, описано) …
У світлі вищесказаного…
Як уже зазначалося…
На наш погляд…
Необхідно зазначити, що…
З огляду на…
Установлено, що…
Відправною точкою... у визначенні... було…
Поділяючи точку зору... ми вважаємо…
Беручи до уваги…
З іншого боку…
Передусім…
По-перше…
Аналіз... свідчить про…
Звернення до концепції…
Уявлення про…
Як стверджує…
Наступний приклад є…
Таким чином, виконаний аналіз доводить, що…
Проведене дослідження дає можливість стверджувати, що…
У ході дослідження були проаналізовані…
Результати роботи дають підстави вважати, що…
У центрі нашої уваги…
Під час дослідження виникла необхідність…
Ми встановили…
Як показало наше дослідження…
Як свідчать результати аналізу…
Аналіз мовного матеріалу показав…
Застосування... методу (аналізу) дало змогу встановити…
Висновки, рекомендації, пропозиції
Таким чином, проведене дослідження (аналіз) підтверджує, що …
Отже, є всі підстави зробити такий висновок …
Як підсумок зазначимо, що …
Дані здійсненого аналізу дозволяють зробити висновок про …
Отже, можна впевнено стверджувати, що …
Сформулюємо основні висновки ….
Описана в роботі методики дослідження… є
Підсумовуючи все сказане, відзначимо …
Підбиваючи підсумки, відзначимо…
Здійснене дослідження дозволяє зробити такі висновки…
Що ж стосується синтаксичних особливостей наукового тексту, то, передусім, слід відзначити своєрідну стрункість і особливий стандарт у побудові речень, що проявляються з одного боку в широкому використанні простих ускладнених речень (з однорідними членами, узагальнюючим словом, з відокремленим членом речення, із вставною чи вставленою одиницею), а з іншого – у тяжінні до складних синтаксичних конструкцій, зокрема до складнопідрядних речень із кількома предикативними частинами.
5. НАПИСАННЯ РЕЗЮМЕ
Підготовка резюме іноземною мовою є важливим етапом написання дипломної роботи і виконується на завершальній стадії роботи над дослідженням. Гарне резюме іноземною мовою передбачає використання характерних для цього стилю лексичних одиниць та кліше. Наприклад:
дипломна (магістерська) робота – paper/ project
науковий керівник – (scientific) advisor
предмет дослідження – the subject of the research
об’єкт дослідження – the object of investigation
дослідження присвячено – the research is devoted to/ deals with/ focuses
дослідження описує / пояснює / представляє / характеризує / аналізує / вказує / підкреслює / надає детальний (ретельний, короткий) аналіз – the paper describes / explains / introduces / characterizes / analyses / points out / underlines / gives detailed (thorough, brief) analysis (description)
дослідження представляє аналіз / короткий виклад / огляд / характеристику – the research presents an analysis of / a summary of / a review of
мета дослідження – the research aim
завдання дослідження – the research objectives
результати дослідження – the findings of the research
робоча гіпотеза – the working assumption
основні поняття – the basic concepts
практична значущість – practical value
теоретичні передумови – theoretical background
вступ – introduction
розділ – chapter
висновки – conclusions
методи дослідження – research methods
добір та аналіз емпіричних даних – collection and analysis of empirical data
огляд літератури з теми дослідження – review of related literature
додаток / додатки – appendix
Головною метою / завданням дослідження є вивчення / встановлення… – The main / major / primary aim / goal / purpose / task of this paper / study is to investigate / establish…
завдання … є підсумувати / зробити огляд / представити / надати пояснення / визначити / оцінити дослідити / сформулювати / окреслити / розглянути / проаналізувати / дослідити / визначити / представити / розробити – The objectives of … are to summarize / survey / present / provide an explanation (for) / identify / evaluate / explore / formulate / outline / discuss / analyse / examine / determine / produce / develop/
Робота написана в руслі… – The focus of this research is in the area of …
Проведене дослідження є важливим з огляду на … – Such a study is important in order to …
Результати дослідження свідчать, що… – The findings from this research provide evidence that …
Головними висновками дослідження є… – The main conclusions drawn from this study are …
6.
ЗАХИСТ КУРСОВОЇ ТА ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ
6.1. Процедура захисту курсової та дипломної роботи
Захист курсових робіт відбувається у встановлений дирекцією термін у присутності студентів та комісії в складі наукового керівника і викладачів кафедри.
При оцінюванні змісту виступу студента беруться до уваги переконливість його тверджень, логічність викладу і мовлення, ґрунтовність відповідей на запитання присутніх і зауважень наукового керівника.
За результатами
захисту курсової
роботи виставляється оцінка, яка заноситься до екзаменаційної відомості та залікової книжки.
Захист дипломної роботи здійснюється публічно під час роботи державної екзаменаційної комісії. За своїм характером він є науковою дискусією, що відбувається у вимогливій, принциповій і водночас доброзичливій атмосфері з дотриманням вимог наукової етики. До захисту дипломних робіт допускаються студенти, які виконали навчальний план (не мають академічних заборгованостей) і програму підготовки на відповідному освітньо-кваліфікаційному рівні, мають завершену, оформлену у відповідності з вимогами дипломну роботу, отримали відгук наукового керівника, зовнішню рецензію, візу завідувача кафедри та декана-директора інституту про допуск до захисту.
На засідання ДЕК до початку захисту дипломної роботи подаються такі документи:
дипломна (магістерська) робота студента у друкованому переплетеному вигляді та на CD диску;
письмовий відгук керівника дипломної роботи;
зовнішня рецензія на дипломну роботу;
Дипломна робота, яка не відповідає вимогам щодо змісту та оформлення, була виконана з недотриманням графіка, а також не має відгуку наукового керівника та зовнішньої рецензії, до захисту не допускається.
На захисті обов’язково повинен бути присутнім науковий керівник, який у своєму виступі відзначає особливості, значущість, наукову цінність виконаної роботи, і, за можливості, рецензент. Якщо науковий керівник або рецензент відсутні, відгук або рецензія зачитуються головою або одним із членів ДЕК.
Під час підготовки до захисту студент має погодити зі своїм науковим керівником складену ним стислу доповідь щодо дипломної роботи і підготовлені наочні матеріали. Наочні матеріали мають послідовно ілюструвати доповідь студента й забезпечувати повноту висвітлення всіх положень, які підлягають захисту.
Захист дипломної роботи ОКР бакалавра
та спеціаліста
відбувається іноземною мовою (англійською чи німецькою), що, звичайно, дещо ускладнює процедуру захисту. Студент повинен ґрунтовно представити результати свого дипломного дослідження, засвідчуючи належне володіння іноземною мовою, знання відповідної іншомовної наукової термінології та опанування специфіки наукового стилю відповідної мови. Наступне обговорення дипломної роботи, відповіді на запитання також здійснюються іноземною мовою.
Захист магістерською роботи проходить українською мовою.
Після доповіді студента голова ДЕК зачитує рецензію на дипломну роботу, і студент має можливість відповісти на всі зауваження рецензента. Потім заслуховується відгук наукового керівника та надається слово бажаючим висловити свою думку щодо рівня дослідження студента. Під час захисту дипломної роботи члени ДЕК, присутні на захисті викладачі, спеціалісти можуть задавати студентові запитання щодо змісту дипломної роботи.
Відповіді студента мають бути конкретними, аргументованими і короткими.
Хід захисту фіксується в протоколі ДЕК. Оцінка обговорюється на закритому засіданні ДЕК та оголошується головою ДЕК на відкритому засіданні в присутності членів ДЕК, усієї групи студентів та дипломника. При оцінюванні дипломної роботи державна екзаменаційна комісія бере до уваги такі фактори:
якість дипломної роботи в цілому (її творчий характер,уміння автора аналізувати теоретичний матеріал, обґрунтованість сформульованих практичних рекомендацій);
самостійність у розробці проблеми;
якість оформлення дипломної роботи (стиль викладу, грамотність, бібліографія, ілюстративний матеріал);
рівень виступу дипломника (чіткість у формулюванні актуальності, мети і завдань роботи, вміння зробити правильні висновки, культура мовлення);
відгук керівника та оцінка наукового рівня дослідження рецензентом.
Засідання ДЕК оформлюється протоколом, до якого вносяться відповідна оцінка за захист, записуються запитання членів ДЕК і присутніх на захисті.
6.2. Критерії оцінки курсової та дипломної роботи
Оцінка А «відмінно»
*тема розкрита повністю, дослідження виконано на високому науково-теоретичному та методичному рівні;
*робота написана самостійно, зміст повністю відповідає назві, поставленій меті та завданням;
*зроблено глибокий і всебічний аналіз наукових джерел;
*отримані результати систематизовані, висновки є переконливими, зроблені на високому рівні узагальнення;
*робота оформлена з дотриманням усіх вимог і написана грамотно;
*робота подана на кафедру вчасно;
*рецензент оцінив роботу на оцінку "відмінно" (А) (для дипломних та магістерських робіт);
*захист роботи відбувся на "відмінно".
Оцінка В «добре»
*тема розкрита повністю, дослідження виконано на високому науково-теоретичному та методичному рівні;
*робота написана самостійно, зміст відповідає назві, завдання виконані і мета досягнута;
*зауваження до оформлення чи / та стилю роботи, які не носять принципового характеру;
*робота подана на кафедру вчасно;
*рецензент оцінив роботу на оцінку "добре" (В чи С) (для дипломних та магістерських робіт);
*захист роботи відбувся на "добре".
Оцінка С «добре»
*тема розкрита повністю, дослідження виконане на належному науково-теоретичному та методичному рівні;
*робота написана самостійно, зміст відповідає назві, завдання виконані і мета досягнута;
*отримані результати систематизовані, але висновки не є переконливими, зроблені на недостатньо високому рівні узагальнення.
*в оформленні роботи є окремі недоліки, у тому числі мовні;
*робота подана на кафедру вчасно;
*рецензент оцінив роботу на оцінку "добре" (С) (для дипломних та магістерських робіт);
*захист роботи відбувся на "добре".
Оцінка D «задовільно»
*тема розкрита повністю, але науково-теоретичний та методичний рівень виконаного дослідження не дуже високий;
*робота написана самостійно, зміст розкрито недостатньо, завдання виконані не повністю, що позначилося на повноті досягнення мети;
*аналіз наукових джерел не повною мірою відбиває сучасний стан наукової розробки досліджуваної проблеми;
*отримані результати систематизовані недостатньо, висновки роблені непереконливо та на недостатньо високому рівні узагальнення;
*в оформленні роботи є недоліки; недостатня кількість бібліографічних джерел; є мовні помилки;
*робота подана на кафедру невчасно;
*рецензент оцінив роботу на оцінку "задовільно" (D чи Е)
(для дипломних та магістерських робіт);
*захист роботи відбувся на "задовільно".
Оцінка Е «задовільно»
*тема розкрита повністю, але науково-теоретичний та методичний рівень виконаного дослідження не дуже високий;
*робота написана в основному самостійно, зміст розкрито недостатньо, завдання виконані не повністю, що позначилося на повноті досягнення мети;
*аналіз наукових джерел не повною мірою відбиває сучасний стан наукової розробки досліджуваної проблеми; недостатня кількість опрацьованих джерел;
*одержані результати систематизовані недостатньо, висновки зроблені непереконливо, на невисокому рівні узагальнення;
*в оформленні роботи є недоліки; суттєві порушення мовного режиму;
*робота подана на кафедру невчасно;
*рецензент оцінив роботу на оцінку "задовільно" (Е) (для дипломних та магістерських робіт);
* захист роботи відбувся на "задовільно".
Оцінка Fx “незадовільно»
*робота списана або зміст не розкритий; студент не вміє користуватися науковим апаратом;
*робота оформлена без дотримання вимог;
*робота подана на кафедру після встановленого терміну;
*рецензент оцінив роботу на оцінку «незадовільно» (FX) – для дипломних та магістерських робіт
*захист роботи відбувся на «незадовільно».
Оцінка F «незадовільно»
*робота не виконана.
6.3. Загальні рекомендації щодо виступу на захисті.
На захист курсової роботи відводиться 5-6 хвилин.
На захист дипломної роботи студент готує доповідь (до 10 хвилин), а також, за потреби, наочність: таблиці, схеми, графіки, діаграми тощо або презентацію з використанням мультимедійних засобів. Вказані матеріали обов'язково узгоджуються з науковим керівником.
Під час захисту роботи студент повинен:
стисло обґрунтувати вибір теми, її актуальність, мету і завдання;
показати ґрунтовні знання першоджерел та наукової літератури з обраної проблеми, всебічне володіння матеріалом дослідження;
чітко сформулювати основні питання, що підлягли розробці, найістотніші висновки та рекомендації;
продемонструвати здатність самостійно аналізувати й узагальнювати результати дослідження;
дати відповідь на запитання присутніх, а також на критичні зауваження з боку рецензента, голови та членів ДЕК.
Слід пам’ятати, що оцінка курсової, дипломної роботи залежить не лише від якості виконання дослідження, а й від того, наскільки переконливо представить студент свою роботу на захисті, наскільки компетентно, впевнено відповідатиме він на поставлені запитання, коментуватиме дискусійні положення. Для цього йому необхідно володіти і послуговуватися правилами публічного виступу.
Чіткість, лаконічність, граматична правильність висловлювань надають доповіді переконливості. Це зовсім не означає, що доповідь має бути спрощеною за формою. Навпаки, вона має відповідати всім критеріям наукової доповіді, бути логічно побудованою та добре аргументованою. Виголошувати її необхідно впевнено, виразно, дбаючи про оптимальний темп, гучність, інтонацію мовлення.
7. ДОДАТКИ
Додаток А
ОРІЄНТОВНА ТЕМАТИКА НАУКОВИХ РОБІТ
з англійської філології
Способи інтеграції іншокодових повідомлень в сучасних англомовних наукових текстах.
Метафоричний континіум роману Уільяма Голдінга «Шпиль».
Лінгвокогнітивний аспект вербалізації концептів молодіжної “субкультури” на матеріалі англійських прецедентних імен.
Картина світу у просторі і часі в художньому тексті (на матеріалі роману Р.Пінчер “September”).
Рекламний текст в мультикультурному просторі інформаційної картини світу.
Полімодусність текстів друкованих ЗМІ (на матеріалі сучасних англомовних видань).
Тема жіночої долі у концептуальному просторі романів Джейн Остін.
Лінгвістичні засади художньої інтерпретації історичних подій в романах Ернеста Хемінгуея (іспанська тема).
Реалії створення текстового світу у творах науково-фантастичної літератури.
Лінгвістичні основи гумору у художньому тексті (на матеріалі книги Джерома К. Джерома “Three Men on the Bummel”).
Алюзія в романі Т.Харді “The Return of the Native”.
Мовна особистість У.Шекспіра у сонетному дискурсі (досвід концептуального аналізу).
Архітектоніка сенсорного шару у поезії Дж. Кітса.
Лінгвокогнітивні засоби реалізації концепту “зовнішність” у романі У.Голдінга “Володар мух”.
Соціально-культурний аспект лексико-граматичної варіативності в сучасній англійській мові.
Лінгвокогнітивні особливості сюжету романі Уільяма Фолкнера “Авасалем”.
Когнітивний стиль автора (на матеріалі художнього твору Джона Стейнбека “Грона гніву”).
Метафоричні моделі у сучасному англомовному тексті містичного жанру.
Структурні, семантичні та прагматичні характеристики іронії у художньому англомовному тексті.
Внутрішнє мовлення у поетиці Дж. Голсуорсі (на матеріалі трилогії «Сага про Форсайтів»).
Композиційні і семантико-стилістичні особливості авторських ліричних відступів в оповіданнях В.С.Моема.
Лінгвістичні особливості реалізації граматичної категорії часу і модальності в англійській мові (на матеріалі англомовної Біблії).
Лексико-семантичні особливості австралійського варіанту англійської мови (на матеріалі роману Колін Макалоу “Ті, що співають у терені”).
Лінгвістичні особливості мовлення в стані емоційного напруження (на матеріалі творів А.Хейлі).
Лінгвокогнітивні особливості перекладу українських етнокультурних реалій англійською мовою.
Соціолінгвістичні та прагматичні особливості американських рекламних текстів.
Сучасний політичний дискурс у контексті міжкультурної комунікації (на матеріалі публічних виступів англійською мовою сучасних політичних діячів країн Євросоюзу та США.
Міфоепічні моделі у текстовому просторі творів жанру “фентезі” (на матеріалі творів Дж.Р.Р.Толкіна).
Алюзія як компонент індивідуального стилю прози та драматургії Оскара Уайльда.
Реалія як проблема перекладу (на матеріалі англомовних перекладів творів Т.Г.Шевченка).
Морфолого-семантичні характеристики структури та словотворення іменника в діахронії (давньоанглійський та середньо англійський періоди).
Роль маркерів дискурсу в організації наративного тексту.
Особливості поетики англосаксонської поезії VIII-XI сторіччя.
Семантична структура англомовного тексту масової комунікації та проблеми його розуміння (на матеріалі англійських та американських газет)
з німецької філології
Німецький молодіжний жаргон: шляхи формування й сучасний статус.
Компресивні можливості словотвору сучасної німецької мови.
Особливості культурної пам’яті в художніх творах сучасних німецьких авторів.
Відображення ціннісних орієнтацій у німецьких та українських казках.
Специфіка стереотипів-концептів національного характеру у німецькій лінгвокультурі.
Мовно-стилістичні засоби вираження емоційного стану персонажів у новелі Ф. Кафки «Перевтілення».
Структурний та лексико-стилістичний аспекти зовнішньої характеристики персонажів у творах Е. М. Ремарка.
Слоган у просторі німецького рекламного дискурсу.
Лінгвокультурна домінанта «дім-родина-чужина» в німецьких та українських пареміях.
Топос ознаки та його соціокультурна функція в художній прозі (на прикладі творчості Е. Єлінек).
Фразеологічні засоби репрезентації концепту «кохання» у німецькій та українській мовних картинах світу.
Фразеологізми з нумеральним компонентом у національній картині світу (на матеріалі німецької та української мов).
Образ-концепт «людина» у німецькій мовній картині світу
з методики викладання іноземних мов
Використання елементів образотворчого мистецтва як засобу формування іншомовного спілкування учнів старшої школи.
Формування соціокультурних вмінь учнів основної школи при роботі над лексикою.
Формування лексичної компетенції початкової школи засобами англомовного дитячого фольклору.
Ігрові уроки як засіб мотивації навчання англійської мови молодших школярів.
Формування вербальної соціокультурної грамотності учнів старшого етапу шкіл із поглибленим вивченням іноземної мови.
Формування лексичної компетенції дітей дошкільного віку в контексті соціокультурного підходу в навчанні іноземних мов».
Стратегічна компетенція як основа формування аудитивних вмінь учнів старшої школи.
Формування граматичної компетенції учнів середнього етапу навчання з використанням комп’ютерних лінгвістичних ігор.
Використання мікро-відеофрагментів соціально-культурного характеру як засобу вдосконалення усномовленнєвої комунікації учнів старшої школи.
Формування діалогічної мовленнєвої компетенції учнів основної школи з використанням інтерактивних методів навчання.
Додаток Б
Зразки оформлення титульних сторінок наукових робіт
Додаток Б.1
Зразок оформлення титульної сторінки курсової роботи
з теоретичного курсу англійської мови
Vinnytsia State M.Kotsyubynskyi Pedagogical University
English Philology Department
Course paper
in English Language Theory
WAYS OF DIRECTIVE SPEECH ACTS EXPRESSION AND THEIR CLASSIFICATION
presented by the student of the 4
th Year of studying,
Course: 6.020303. Philology. English Language and Literature
_________________________
name, surname
Academic advisor:
_________________________
scientific title (candidate of pedagogical/philological science), position (instructor, assistant professor, associate professor) ______________________
name, surname
Grade_________
Examination board _______________
_______________
_______________
Vinnytsia 2012
Додаток Б.2
Зразок оформлення титульної сторінки курсової роботи
з теоретичного курсу німецької мови
Staatliche Pädagogische Mychajlo-Kozjubynski-Universität Winnyzja
Lehrstuhl für germanische, slawische Philologie und Weltliteratur
Semesterarbeit
im theoretischen Kurs der deutschen Sprache
SEMANTIK UND PRAGMATIK VON VERBA DICENDI
IN DER DEUTSCHEN SPRACHE
vorgelegt von Studentin/en
des 4. Studienjahres,
Fachrichtung: 6.020303. Philologie. Deutsche Sprache und Literatur
_____________________
Name, Vorname
Wissenschaftliche Betreuerin/Wissenschaftlicher Betreuer:
_______________________
wissenschaftlicher Grad (Doktor), akademischer Titel (Assistent, Lektor, Dozent, Professor) Name, Vorname
Prädikat ______________
Prüfungskommission ___________________
___________________
___________________
Winnyzja 2012
Додаток Б.3
Зразок оформлення титульної сторінки курсової роботи
зі шкільного курсу іноземної мови і методики його викладання
Вінницький державний педагогічний університет
імені Михайла Коцюбинського
Кафедра англійської філології