|
|
Скачати 0.64 Mb.
|
|
2.1. Титульна сторінка Наукова робота починається з титульної сторінки. Титульна сторінка є першою сторінкою роботи, яку включають до загальної нумерації сторінок, але не нумерують. Далі номер сторінки проставляють у правому верхньому куті аркуша. За титульною сторінкою наводяться послідовно зміст, вступ, розділи з висновками до них, загальні висновки, список використаних джерел, додатки. Всі вони починаються з нової сторінки, а кожен із підрозділів – після закінчення попереднього. Зразки оформлення титульної сторінки курсових та дипломних робіт наведено в Додатку Б. 2.2. Зміст У змісті містяться найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема, вступу, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел. Якщо в курсовій, дипломній роботі вжито специфічну термінологію, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення тощо, то їх перелік подається окремо перед вступом як СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ (ABBREVIATION LIST / ABKÜRZUNGSVERZEICHNIS). Перелік друкується двома колонками, де ліворуч за абеткою наводять, наприклад, скорочення, праворуч – їх детальне розшифрування. Якщо в роботі є спеціальні терміни, скорочення, символи чи позначення, що повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їх розшифрування наводять у тексті при першому згадуванні. Приклад оформлення змісту наукової роботи подано в Додатку В. 2.3. Вступна частина Вступ (INTRODUCTION / EINLEITUNG) – це надзвичайно важлива і відповідальна частина наукової роботи, оскільки він містить всі кваліфікаційні характеристики проведеного дослідження. Завдання вступу – розкрити сутність і стан наукової проблеми, обґрунтувати необхідність проведення дослідження, окреслити актуальність роботи, визначити її мету та завдання. Обсяг вступу – 2–3сторінки. У вступі коротко подають загальну характеристику роботи в наведеній нижче послідовності. Обґрунтування актуальності вибраної теми. Актуальність – це важливість, значущість обраної для дослідження проблеми. У висвітлення актуальності необхідно включити сутність проблеми та необхідність її дослідження. Чітке формулювання наукової проблеми, визначення її суті є запорукою успішності та результативності всієї роботи. Розкриваючи актуальність дослідження, досліднику необхідно визначити суперечності, які підлягають розв’язанню саме в його роботі. Для з’ясування стану розроблення обраної теми здійснюється короткий огляд літератури, з якого можна зробити висновок, що подана тема ще не розкрита (розкрита лише частково чи лише у певному аспекті), і тому потребує подальшого вивчення. Огляд літератури за темою засвідчує обізнаність дослідника щодо останніх досягнень та розвідок в обраній галузі, його вміння систематизувати джерела та критично їх оцінювати. Таким чином, огляд має бути систематизованим аналізом теоретичної, методичної й практичної новизни розглянутих робіт, які доцільно згрупувати таким чином: роботи, що висвітлюють історію розвитку проблеми, теоретичні роботи, які повністю присвячені темі, потім ті, що розкривають тему частково. Основні помилки при визначенні актуальності дослідження:
Формулювання мети та завдань дослідження. Мета – це задум дослідження, науковий результат, якого прагнуть досягти. Мета завжди відображає спрямованість наукового пошуку на одержання нових знань та їх експериментальну апробацію. Тобто, якщо в темі дослідження розкривається те, що і для чого досліджується, то в меті – не тільки що досліджується, але й яким чином буде відбуватися дослідження. Правильне визначення мети роботи дасть змогу виокремити в ній основний напрям дослідження, упорядкувати пошук та аналіз матеріалу, підвищить якість роботи. Поставленої мети необхідно обов’язково досягти, і це має бути відображено у висновках. Мета дослідження конкретизується в його завданнях, які дають уявлення про його спрямованість. Чітко визначені завдання визначають шлях пошуку, вибудовують, уточнюють послідовність дій дослідника. Визначаючи мету, дослідник окреслює, який результат він має отримати в процесі дослідження, а завдання дають уявлення про те, що саме необхідно зробити, щоб досягнути мети. Завдання дослідження необхідно розташовувати в такому порядку, в якому передбачається їх вирішення, і так, щоб кожне наступне завдання було логічно зумовлено попереднім. Формулювання завдань дослідження завжди має починатися з дієслова на позначення дії, спрямованої на вирішення конкретного наукового завдання, яке дасть змогу поряд з іншими завданнями досягти мети дослідження, наприклад: “охарактеризувати...”, “проаналізувати...”, “дати аналіз...”, “провести порівняльний аналіз...”, “встановити...”, “визначити...”, “виявити...”, “науково обґрунтувати ...”. Основні помилки при формулюванні мети та завдань дослідження:
Об’єкт і предмет дослідження. Об’єкт наукового дослідження – сукупність зв’язків, відносин та якостей досліджуваного явища або загальна сфера пошуку, що знаходиться в полі зору дослідника. Предмет дослідження – аспект обраної проблематики, що підлягає безпосередньому вивченню у даній роботі, встановлюючи межі наукового пошуку в об’єкті. Тобто, об’єкт і предмет дослідження співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, що є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага студента, оскільки предмет дослідження визначає назву теми. Основні помилки при формулюванні об’єкта й предмета дослідження:
Методи дослідження. У вступі подають перелік методів дослідження, використаних для досягнення поставленої мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначити, що саме досліджувалося тим чи іншим методом. Це дасть змогу переконатися в логічності та доцільності вибору саме цих методів. Основні помилки при формулюванні методів дослідження:
Питання новизни дослідження є одним із найбільш суперечливих і складних аспектів, що характеризують науковий апарат. Новизна дослідження – це нові наукові положення (рішення), запропоновані виконавцем дослідження. Вона вказує на відмінність отриманих ним результатів від відомих раніше. Новизна визначає, що зроблено вперше, що розширено й доповнено, конкретизовано й уточнено, поширено й переведено на новий клас систем, об’єктів, що перетворено й докорінно змінено, що дістало подальший розвиток. При формулюванні новизни бажано вживати такі словосполучення, як “вперше здійснено...”, “вперше розроблено …”, “доведено залежність між...”, “допрацьовано… (відомий) метод…”, “створено...”, “отримано новий ефект…”, “розроблено нову систему…”, “показано...”. Основні помилки при визначенні новизни дослідження:
Теоретичне значення дослідження визначає, що розроблено й обґрунтовано в теоретичному плані, які особливості теоретичних положень встановлені чи уточнені, який саме внесок у вирішення актуальних питань лінгвістики, методики викладання іноземних мов чи педагогіки робить запропоноване дослідження. Апробація результатів дослідження. Результати наукового дослідження повинні пройти апробацію, тобто бути оприлюдненими. Апробація, як правило, здійснюється у виступах на наукових, науково-практичних конференціях, семінарах, засіданнях кафедри, публікації наукової статті чи тез виступу. При виконанні дипломної роботи підготовка до публікації тез доповіді на наукову конференцію та/або наукової статті є обов’язковою вимогою. Приклад оформлення вступу наукової роботи подано в Додатку Д. 2.4. Основна частина роботи РОЗДІЛ 1 (СНАРТЕR 1 / KAPITEL 1) є теоретичним обґрунтуванням об’єкту дослідження, його головна мета полягає в аналізі та систематизації набутих знань з обраної проблематики. У цьому розділі необхідно окреслити основні етапи вивчення явища, що досліджується, проаналізувати підходи науковців до його трактування та визначити аспекти, що не отримали належного висвітлення і які будуть вивчені у даній розвідці. У тексті роботи обов’язково повинні бути посилання на використані джерела. Вкінці пишуться висновки до розділу, в яких наводиться категоріальний апарат, який буде підґрунтям практичного дослідження. Обсяг першого розділу не повинен перевищувати 40% загального обсягу наукової роботи. РОЗДІЛ 2 (СНАРТЕR 2 / KAPITEL 2). Основна мета цієї структурної частини дослідження полягає в перевірці достовірності визначених у Розділі 1 теоретичних положень на конкретному матеріалі. Результати аналізу бажано підкріплювати таблицями, діаграмами, графіками тощо. Вкінці розділу наводяться висновки, до яких дійшов дослідник під час аналізу та інтерпретації фактичного матеріалу дослідження. Обсяг другого розділу повинен становити приблизно 50% загального обсягу роботи. 2.5. Висновки У ВИСНОВКАХ (CONCLUSIONS / SCHLUSSFOLGERUNGEN) викладаються найважливіші результати, отримані під час дослідження. За змістом висновки мають бути пов’язані зі структурою роботи й випливати із завдань дослідження. Висновки повинні повною мірою відображати матеріал, викладений у науковій роботі. 2.6. Резюме Резюме (SUMMARY / ZUSAMMENFASSUNG) – це стислий виклад змісту дипломної (магістерської) роботи. Резюме пишеться англійською / німецькою мовою, якщо дипломна робота виконана українською мовою, чи українською, якщо дослідження написано іноземною мовою. У резюме потрібно обов’язково включити назву роботи, а також зазначити мету, завдання, предмет, об’єкт і методи дослідження, основні результати та висновки виконаної роботи. 2.7. Додатки У ДОДАТКИ (APPENDIX / ANHÄNGE), доцільно включати допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття курсової, дипломної (магістерської) роботи:
2.8. Список використаних джерел Список використаних джерел (BIBLIOGRAPHY / LITERATURVERZEICHNIS) містить всі джерела інформації, до яких звертався дослідник при написанні дипломної роботи (літературні джерела, джерела з мережі Інтернет, довідкова література, ілюстративні джерела). У список необхідно включати тільки ті джерела, які безпосередньо використовувалися при написанні дослідження, і на них є відповідні посилання у тексті роботи. Список використаних джерел у дипломній роботі за ОКР бакалавра повинен містити 50-70 позицій, за ОКР спеціаліста – 60-80, за ОКР магістра – 70-90. Джерела іноземною мовою повинні складати не менше, ніж 30% від загальної кількості. Обов’язковим є використання сучасних джерел. Список використаних джерел оформлюється за вимогами Державного стандарту України. Згідно з існуючою практикою джерела розміщуються наступним чином: а) наукові джерела в алфавітному порядку «кирилицею» (українська, російська, білоруська, болгарська мови тощо); б) наукові джерела в алфавітному порядку «латиницею» (англійська, німецька, французька, італійська, іспанська мови тощо); в) джерела, написані іншими мовами подаються у латинській транслітерації. Правила та зразки оформлення використаних джерел наведено в Додатку К. У науковій роботі після списку використаних джерел слід наводити список довідкових джерел (Reference Sources / WÖRTERBÜCHER), до якого вносяться словники, енциклопедії, довідники, довідкові джерела з мережі Інтернет тощо (якщо автор роботи використав вказані джерела). Посилання на ці джерела в тексті роботи та їх бібліографічний опис у списку оформлюються згідно з вимогами до посилань та бібліографічного опису наукових джерел. Після списку використаних довідкових джерел слід наводити список джерел ілюстративного матеріалу (Data Sources / QUELLTEXTE), до якого вносяться художні твори, офіційні документи, закони, постанови, міжнародно-правові документи, наукові або технічні джерела, словники (як матеріал дослідження), газети, журнали, джерела з мережі Інтернет тощо, з яких автор наукової роботи брав приклади для аналізу. Список використаної літератури нумерують і розміщують в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків. Авторів із однаковими прізвищами подають в алфавітному порядку їхніх ініціалів, праці одного автора – за алфавітом перших літер назв його праць, праці одного автора з однаковою назвою – за хронологією. 2.9. Типові помилки при виконанні наукової роботи:
|
| Методичні рекомендації щодо виконання лабораторних робіт з дисципліни... Методичні рекомендації щодо виконання лабораторних робіт з дисципліни «Біометрія» / Укладач: к б н., доцент Іванченко О.Є. ЁC Дніпропетровськ:... |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ “ІСТОРІЯ РОСІЇ” Вміщені плани семінарських занять, теми та завдання індивідуальних робіт з з дисципліни “Історія Росії” (ІХ – поч. ХХ ст.) та методичні... |
| Методичні рекомендації щодо оформлення магістерських робіт для студентів спеціальності Методичні рекомендації щодо оформлення магістерських робіт для студентів спеціальності “Прикладна статистика” усіх форм навчання... |
Методичні вказівки та рекомендації до самостійного виконання контрольної роботи з курсу Методичні рекомендації до самостійного виконання контрольних робіт з курсу «Соціологія». Короткий словник соціологічних термінів... |
| МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВИХ, ДИПЛОМНИХ Методичні рекомендації щодо оформлення курсових, дипломних і магістерських робіт для студентів факультету іноземної філології / Уклад.:... |
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Одеський національний... Методичні вказівки та завдання щодо виконання лабораторних робіт з дисципліни “Бухгалтерський облік” для студентів напряму: 030509... |
| Міністерство освіти України приазовський державний технічний університет методичні вказівки Методичні вказівки призначені для виконання контрольних робіт з англійскої мови студентами першого курсу заочного відділення спеціальності... |
Міністерство освіти і науки України Дніпропетровський національний... Уміщені контрольні роботи з „Історії України” та методичні рекомендації до їх виконання |
| Методичні рекомендації до виконання контрольної роботи Виконання контрольної роботи студентами заочної форми навчання є складовою частиною навчального процесу, активною формою самостійної... |
2. Методичні рекомендації до виконання практичних завдань Практичне заняття – форма навчального процесу, при якій викладач організує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень... |