|
|
Скачати 0.91 Mb.
|
| Глава 40, питання 16. У світських (мирських) весіллях грають глумотворці, і органники, і сміхотворці, і гусельники, і язичницькі пісні співають. І як до церкви вінчатися поїдуть, священик із хрестом буде, а перед ним з усіма язичницькими іграми скачуть, а попи їм цього не забороняють, а попам це необхідно забороняти. Питання 17. І в нашому православ’ї судяться (тяжаться), і дехто брехливо обмовляючи, хрест цілує або образи святих, і до підлоги припадають, і кров проливають, і в той же час волхви і чарівники (чародії), застосовуючи язичницькі знання, допомагають їм, кудеси б’ють, і в Аристотелеві врата й у Рафлі дивляться, і по зірках і по планетах стежать за днями і годинами, і тими язичницькими дійствами світ спокушають і від Христа, і на ті чарування надіючись обмовник і ябедник не мириться, і хрест цілує, і на підлозі б’ються і, обмовивши, відбивають. Питання 19. А по дальніх країнах ходять скоморохи, об’єднуючись у чисельні ватаги по шістдесят-сімдесят чоловік і (навіть) до ста, і по селах у селян наїдаються і напиваються, і з кліток тварин крадуть, а по дорогах людей грабують (розбивають). Питання 21. А по кладовищах і по селах і у волостях неправдиві пророки (ходять), мужики і жінки, і дівчата і старі баби, голі і босі, і волосся відростивши, розпустивши, трясуться, і бідкаються, і розповідають, що їм являлася св. П’ятниця і св. Анастасія (Неділя) і наказали заповідати канун засвічувати; вони ж заповідають християнам у середу й у п’ятницю ручної роботи не виконувати, і жінкам не прать, і каміння не розігрівати, і інші богопротивні справи не творити, крім (читання) Божественного писання; якби тим голим і босим і брехливим пророкам заборонити ходити, щоб людей не спокушали. Питання 22. Злі єресі, хто знає їх і дотримується: Рафлі, Шестикрил, Воронограй, Астрономій, Зодій, Альманах, Звіздочотець, Аристотель, Аристотелеві врата, та інші збірки і мудрості єретичні і кобі бісівські, чари, що від Христа відлучають і в ті чари вірячи, багатьох людей від Христа відтягують і відмовляють. Питання 23. У Троїцьку суботу по селах і по кладовищах сходяться чоловіки і жінки на могильниках (жальниках), і плачучи по могилах з великим кричанням, а коли почнуть скоморохи, і гудці і перегудники грати, вони (кричащі) припинивши плакати, починають скакати і плясати й у долоні плескати (битки), і пісні язичницькі співати... Питання 24. Русалії близько Іванового дня, в надвечір’я Різдва Христового, і Водохрещення сходяться чоловіки і жінки і дівиці на нічне оголення, і на вільну розмову, і на плясання, і на скакання, і на злюбні дії, і буває отроком розбещення і дівам розтління, а коли ніч настає, тоді йдуть до річки з голосними вигуками, як шалені, умиваються водою; і коли почнуть заутреню дзвонити, тоді розходяться по своїх оселях, і падають, мов кволі, від великого клопотання. Питання 25. А близько Великих днів гукання (перегукування), на Радуницю і В’юнець і всяке в них оживлення... Ось на те відповідь. Щоб на Великі дні і на Радуниці гуканки не здійснювали, і злюбними розмовами не спілкувалися, і про те попи своїм духовним дітям повинні забороняти, щоб надалі таке не робили. Питання 26. А у великий четвер на світанку (зрання) солому палять і кличуть покійників; деякі ж невігласи попи у великий четвер сіль під престол кладуть і до сьомого четверга до Великих днів її тримають, і ту сіль дають на зцілення людям і скотині. Питання 27. У перший понеділок Петрового посту в гаї ходять і в наливки язичницькі утіхи діяти. Ось на те відповідь. Щоб православні християни в понеділок Петрового посту в гаї не ходили й у наливках язичницьких утіх не діяли, і щоб врешті зовсім перестали, оскільки те все язичницькі веселощі, чарування язичницьке; і тому православним християнам не личить таке робити. Глава 92. Відповідь про ігрища язичницького святкування. Ще багато хто з простої чаді християн від нерозуміння у градах і в селах здійснюють язичницькі святкування, різноманітні ігри і плясання, проти свята Різдва Христового, великого Івана Предтечі й до ночі на саме свято, ввесь день і до ночі, чоловіки, і жінки, і діти, в оселях і вулицями обходять і по водах дії творять усякими плясаннями і гранням на гуслях й іншими чисельними видовищами, сиречь іграми і скаредними діяннями. Ще ж і пияцтвом подоба ж цьому творять у днях і в надвечір’ї Різдва Христового, і в надвечір’ї Василя Великого, і в надвечір’ї Богоявлення. А в інших місцях й іншим чином такі непотрібні дії творять у Троїцьку суботу, і заговіння Петрового посту в перший понеділок ходять по селах, і по кладовищах, і по ріках на ігрища, там же несхвальні язичницькі святкування здійснюють, і тим Христа злять, у незнанні грішить проста чадь, і ніхто цього не забороняє, не викриває і не застерігає, ні з боку попів не караються, судді не залякують тих, хто творить подібні справи... Замість цих веселощів відтепер і надалі православним християнам личить за такі святі і чесні свята по святих церквах Христових на молитві упражнятися і співом християнським насолоджуватися, і святе величання Христове з увагою слухати, і на християнських літургіях із страхом стояти, і потім бражкуванням і питтям в оселях варто вшановувати разом Христа, радіючи з попами і своїми друзями, і стримано їсти, і веселячись во славу Христову, а не впившись, як і в інші Господські свята. І того ради, за священними правилами і за заповідями святих отців, відтепер і надалі православним християнам на такі давні язичницькі веселощі не виходити, ні по містах, ні по селах, ні по ріках, і про те благочестивому Царю по всіх своїх містах і селах царський наказ видати, щоб православні християни на такі язичницькі веселощі надалі не сходилися, щоб ті язичницькі веселощі відтепер, Христовою благодаттю, і у твоє христолюбиве царство були потоптані [...]. Запитання та завдання: 1. Чи існувала язичницька народна традиція в ХVІ ст., і в яких формах? 2. Яку участь у язичницькій обрядовості брали християнські священики? Чому вони йшли на компроміс? 3. Які книги церква назвала “єретичними” і чому їх забороняла? 4. Користуючись цими статтями “Стоглава” та іншими джерелами, опишіть неупереджено народну обрядовість весняно-літнього циклу. 5. Що пропонувала церква замість язичницьких традицій? Чому, на Вашу думку, народ так довго не хотів позбуватися традицій своїх предків? Іван Вишенський Книжка об очищенню церкви (З послання Івана Вишенського князю Острозькому, 1599 р.) О иноческом чину реклося досыт; зась о очищенню церкви, докончаючи, речем. Празничные ярмарки, што вы зовете соборами, очистите, як в Жидичинy и в горах святого Спаса, зане же ест мерзско богу, иж диявол вмісто его чести и хвалы под титулом божиим собі чинит вшетеченствы и пиянствы и торгами купецства, – ибо рече: “Дом мой, дом ест молитвы, а не вертепу и корчмы и ярмарку”. Празник бо ест твой таковый не християнский, але дияволский. Коляды з міст и з сіл учением выженіте; не хочет бо Христос, да при его рождествy дияволские коляды містце то мают, але нехай собі их в пропаст свою занесет. Щедрый вечер з міст и з сіл в болота заженіте, нехай з дияволом сyдит, а не с християн ся ругает. Волочілное по воскресении з міст и з сіл выволокши, утопіте; не хочет бо Христос при своем воскресении славном того сміху и руганя дияволского иміти. На Георгия-мученика празник дияволский на поле изшедших сатанy офіру танцами и скоками чинити разоріте; гнівает бо ся на землю вашу Георгий мученик, што німаеш християнина православного, которий би руганье тое дияволское очистити и изгнати могл. Пироги и яйца надгробные в Острозy и где бы ся то знаходило упразнyте, да ся в християнствy тот квас поганский не знаходит. Купала на Крестителя утопіте и огненое скаканя отсічите; гнівает бо ся Креститель на землю вашу, што ся на день памяти его попущаете дияволу ругатися вами з вас же самых. Петр и Павел молят вас, если хочете от них ласку мати, да потребите и попалите колыски и шибеницy на день их, чиненые по Вольню и Подолю и где бы ся толко тое знаходити мало; мерзко бо им на землю с небеси смотрети на тое дияволское позорище християнским людем збираючися. И другие прелести, которие бы были, очистіте и тое писане всім до ушу пропустіте. Книжка про очищення Церкви З послання Івана Вишенського князю Острозькому, 1599 р. (Переклад зі староруської) Про чернечий чин говорилося достатньо; тепер про очищення церкви на закінчення поговоримо. Святкові ярмарки, які ви називаєте соборами, очистіть, як у Жидичині, так і в горах святого Спаса, бо це є огидно Богу, бо Диявол замість його честі та хвали під іменем божим собі чинить втіху і пияцтво і торги купецькі, бо сказано: “Дім мій є домом молитви, а не вертепу, корчми і ярмарку”. Таке свято не християнське, а диявольське. Коляду з міст і сіл вченням виженіть, бо не хоче Христос, щоб при його народженні диявольські коляди місце мали; нехай Диявол їх в провалля своє занесе. Щедрий вечір з міст і сіл в болота заженіть, нехай з Дияволом сидить, а не з християн насміхається. Волочільне по неділях з міст і сіл виволокши, втопіть; бо не хоче Христос при своєму воскресінні славному того сміху і наруги диявольської мати. На Георгія-мученика знищіть свято диявольське, під час якого, йдучи на поле, офіру (жертву) танцями і скоками Сатані чините; бо гнівається Георгій-мученик на вашу землю, що немає християнина православного, який би ту диявольську наругу очистив і прогнав. Пироги і яйця надгробні в Острозі, де б то не було, всюди ліквідуйте (упраздніте), бо в християнстві того квасу поганського нема. Купайла на Хрестителя утопіть і скакання через вогнище знищіть; бо гнівається Хреститель на вашу землю, що в день його пам’яті дозволяєте Дияволу збиткуватися з вас через вас же самих. Петро і Павло молять вас: якщо хочете від них ласку мати, то розбийте та попаліть колиски (гойдалки) і шибениці, які побутують на Волині та Поділлі, і там, де б вони тільки з’явилися; гидко бо їм на землю з небес дивитися на те диявольське позорище християнським людям, що збираються. Та інші приваби, які б вони не були, очистіть і це писання всім до вух доводьте. Джерело: Вишенський І. Вибрані твори. – К., 1972. – С. 52. Пояснення слів: Колиски – йдеться про гойдалки, які встановлювали навесні та влітку до язичницьких свят Лельника, Ярила, Купайла. Такі гойдалки на Волині ще мали назву релі – вважалося, що на них спускаються душі в підземне царство (ремені, полотно, канати, прикрашені квітами, зеленню, та й сама колиска у вигляді човна). Запитання і завдання: 1. Складіть перелік традиційних звичаїв, які церква забороняла і переслідувала. 2. Які з них церкві довелося включити в християнську обрядовість і чому? Грамота царя Алексія Михайловича до воєводи Шумського 1649 г. (Фрагмент мовою оригіналу) ...Чтоб скоморохов с домрами, и с гуслями, и с волынками, и со всякими играми, и ворожей, мужиков и баб, к больным и к младенцам в дом к себе не призывали, и в первый день луны и в гром на водах не купались, и с серебра по домам не умывались, и олова и воска не лили, и зернью и картами и шахматами и лодыгами не играли, и медведей не водили, и никаких бесовских игр не творили, и на браках [весіллях – ред.] песен бесовских не пели, и никаких срамных слов не говорили, и по ночам на улицах и на полях богомерзких и скверных песен не пели, и сами не плясали, и в ладоши не били, и кулачных боев меж себя не делали, и на качелях не качались, и личин на себя не накладывали и кобылок бесовских, и на свадьбах безчинства и сквернословия не делали. Джерело: Сумцов Н. Досвитки и вечерницы. – К., 1886. Грамота царя Алєксєя Михайловича Шуйському воєводі Змієву Про Коляду, Усень і народні ігри, 7157 (1649 р.) (Переклад українською) Від царя і великого князя Алєксія Михайловича всієї Русі в Шую воєводі нашому Семенові Іллічу Змієву. – У цьому 157 році, 22 грудня, у Галицьку четь, до дяка нашого Семена Софонова.., за приписом дяка нашого Дмитра Жеребилова, написано: у цьому 157 році, 19 грудня, нам відомо що сталося, на Москві, напередодні цього в Кремлі й у Китаї, і в Білому, і в Земляному містах, і за містом, і по провулках, і в чорних і в ямських слободах по вулицях і провулках, у надвечір’я Різдва Христового багато людей гукали (кликали) Коляду й Усеня, а в надвечір’я Богоявлення Господнього гукали (кликали) плуга; і в Москві діється безчинство: багато людей співають язичницьких, сороміцьких пісень, й у суботу ввечері, і в неділі, і в Господські і Богородичні свята натоплюють лазні і перуть одяг; і багато хто з людей сваряться матірно і всякою непристойною лайкою, і жінок і дівиць сварять ганебними словесами. – І на Різдво Христове і до Богоявленських днів збираються на ігрища, зборища бісівські, і на Москві ходять п’яні попи, і монахи, і православні християни всяких чинів, і непристойною лайкою [язичницькими віншуваннями – ред.] сваряться [перегукуються, вітають одне одного – ред.], і б’ються [влаштовують кулачні бої – ред.] кричать і вигукують, і без пам’яті впиваються; і багато людей, дотримуючись єресі, бороди голять, і в неділю сидять у корчмах, і по вулицях до обідні продають усяку їжу (харч) у дні, й у Господські свята, й у Богородичні, і в середу, і в п’ятницю, і пости ігреці бісівські – скоморохи з домрами, і з дудами, і з ведмедями ходять, і над дарунком Божим, хлібом, збиткуються, випікаючи всяких тварин, скотину, звірів і птахів. І ми наказали про те оголосити на Москві, і в містах, і в повітах сувору засторогу, щоб нині і надалі ніхто з людей по вулицях і по провулках, і на подвір’ях, у надвечір’я Різдва Христового і Богоявлення, Коляд, і Плугів, і Усенів не кликали, і пісень бісівських не співали, матірною і всякою непристойною лайкою не сварилися, і в неділю й свята, і в суботу ввечері лазні не натоплювали, і в недільні дні й у Господські свята одяг не прали, і ніякого безчинства, що суперечить християнському закону, ні від яких людей не було. І за нашим наказом дяку нашому Семенові Сафонову наказано надіслати наші грамоти в міста, які відомі в Галицькій четі.., і наказано в тих містах по вулицях і по торжках, і на перехрестях, і по провулках, проголошувати бирючем щоденно, щоб люди усяких чинів нині і надалі в надвечір’я Різдва Христового Усені й у надвечір’ї Богоявлення Господнього Коляди й Плуги не кликали, і язичницьких, сороміцьких пісень не співали, у суботу ввечері і в свята лазень не натоплювали, і в неділі, і в Господські свята одяг не прали, і щоб п’яні люди всякого чину не ходили, і бороди не голили, і на гойдалках не гойдалися, і до обідні в корчмах не сиділи, і по вулицях не розносили, на ігрища не сходилися. А хто з людей нині і надалі продовжуватимуть шанувати (учнуть) Коляду, і Плуги, і Усені, і співатимуть сороміцькі пісні, або хто почне когось сварити матірною і всякою лайкою, – і тим людям за такі супротивні християнському закону неподобності бути від нас у великому гонінні й у жорстокому покаранні. І наказано цей наш наказ оголошувати усім людям... щоденно, щоб цей наш наказ був відомий людям різних чинів, щоб нині і надалі такого неподобства не було. А хто з людей почне такі неподобства чинити, тих наказано впіймати і за ці їхні провини покарати їх за нашим наказом [...]. Писаний на Москві 7157 літа, 24 грудня. Джерело: Москвитянин. – 1842. – № 1. – С. 237. Пояснення слів та понять: Четь – давньоруська земельна міра (йдеться про Галицьку землю). Гукати Плуга – Різдвяний обряд, що відображає космогонічні народні уявлення про дарування Богом Сварогом народові Плуга (сузір’я Оріон), який “падає з неба” (найнижче в році положення над горизонтом). Усень – Овсень, персонаж слов’янської міфології, пов’язаний із сонцем і родючістю. Близький до германського Бога весни Фрейра, що виїздить верхи на вепрі. В давньоруській фольклорній традиції йому відповідає “свинка-золота-щетинка”, у скіфській – “вепр початкового часу”. В українських землеробських міфах згадується “кабан, що носом оре, ушима сіє, а хвостом волочить”. Чехи “златым прасятком” називали планету Венеру, яка сходить в “надвечір’ї Різдва”. Різдвяний Святвечір у всіх слов’ян починався вигляданням (а може й викликанням) цієї зорі. Пісні бісівські – так зневажливо церква називала дохристиянські обрядові пісні: колядки, щедрівки, веснянки, купальські, весільні та ін. Запитання і завдання: 1.Користуючись цією грамотою та додатковим фольклорно-етнографічним матеріалом, складіть неупереджений опис традиційного святкування Різдва та Овсеня. 2. З яким народними обрядами боролася церква і влада? 3. Чому, на вашу думку, найважче поборювати звичаї, пов’язані з родом? |
|
Періодизація історії української культури Поняття культура. Українська народна та національна культура: їх основний зміст і взаємозв’язок |
ЗАВДАННЯ Охарактеризуйте поняття: «культура», «матеріальна культура», «духовна культура». Назвіть види духовної культури |
|
ЛЕКЦІЯ 2-3 Отже, культура мовлення — це й культура мислення та культура суспільних (соціальних) і духовних стосунків людини |
Тема. Коли пісня жартує Музичний матеріал: українська народна пісня «Сіяв мужик просо»; українська народна пісня «Господарство»; українська народна пісня... |
|
І. КУЛЬТУРА: ПОНЯТТЯ, ТЕОРІЇ, ПІДХОДИ Ренесансу, культура Бароко та ін Нарешті, по-четверте, слово "культура" вживається як абстрактна, узагальнююча назва для різноманітних... |
5 клас ( 2 год на тиждень, 70 год на рік) Народна казка. Казка як жанр фольклору. Казки про тварин — один з найдавніших різновидів казки. Т. Л: народна казка, «мандрівний... |
|
4. Трипільці: археологічна культура чи цивілізація. Проблема витоків української культури Культура це все що створено людиною, людським суспільством, фіз розумовою працею на благо людини |
Навчальна програма ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА Профільний рівень Мета предмета «Фізична культура» реалізується шляхом застосування комплексного підходу до вирішення навчальних, оздоровчих і виховних... |
|
Художня культура (анотація дисципліни ) Програма ґрунтується на принципах цілісності, наступності, системності та варіативності змісту, органічної єдності національних і... |
ПОЛІТИЧНА КУЛЬТУРА особистості У сучасній психологічній науці спостерігається велика кількість думок про те, що являє собою політична культура. У статті представлена... |