|
|
Скачати 5.11 Mb.
|
Судова система Ірану Судова; влада в Ірані функціонує відповідно до ісламських норм та звичаїв. Вищою судовою інстанцією є Висока Рада Правосуддя, яка складається з 5 членів, що обираються на 5 років. До Ради входять Головний суддя Верховного суду та Генеральний прокурор. Обидва повинні бути шиїтськими муджтахідами. Три інші члени обираються мусульманськими правознавцями. Муджтахіди — визнані знавці мусульманського права із числа духовенства, що отримали право на самостійне формулювання нових правил поведінки на підставі Корану і сунни. До компетенції Ради Правосуддя входить затвердження смертних вироків, підготовка законопроектів стосовно судової влади, нагляд за призначенням суддів та вирішення кадрових питань. Верховний суд здійснює контроль за виконанням закону та однаковим тлумаченням норм. Він є судом апеляційної інстанції, що перевіряє рішення ниж-честоящих судів та слідкує за єдиною судовою практикою. У системі мусульманського правосуддя дії військовий суд, який згідно зі ст. 172 Конституції Ірану розглядає справи про злочини, пов'язані з проходженням військової служби або служби у військових формуваннях держави (жандармерії, поліції, Корпусі Стражш ісламської революції). На підставі ст. 173 Конституції в Ірані утворено і діє суд адміністративної юстиції для розгляду скарг громадян на дії урядових органів та їх посадових осіб, а також оскарження підзаконних актів. Поряд із загальними, в Ірані діють спеціальні установи мусульманського контролю і інспекції (хісба), які уповноважені накладати мусульманське покарання за відхилення від правил торгівлі, громадського порядку чи норм моралі. Для здійснення фінансово-економічного контролю у державі діє Фінансовий суд. Він знаходиться у Тегерані і прямо підпорядковується Меджлісу, структура визначається законом. Суд перевіряє та інспектує всі рахунки міністрів, державних підприємств та установ, інших структур, які використовують державний бюджет країни, з метою з'ясування правильності фінансових витрат та їх відповідності затвердженим кредитам. Фінансовий суд готує відповідні висновки, рахунки і документи, передає Меджлісу звіт про виконання бюджету за кожен рік з додання своїх пропозицій. Судова система Саудівської Аравії У Саудівській Аравії діє судова система (4 рівні), що була введена нізамом (чинні в державі правові акти) про суди 1975 р. До нижчого рівня системи входять суди першої інстанції з одного каді, які вирішують шлюбно-сімейні справи та незначні цивільно-правові спори. Наступний рівень — загальні суди, що розглядають кримінальні справи у складі 3 каді. Середній рівень утворюють апеляційні суди, що мають палати я кримінальних, шлюбно-сімейних та інших питаннях. Наді — суддя у мусульманських країнах, що одноособово здійснює судочинство на підставі законів шаріату. У сучасний період в мусульманських країнах визначене поняття каді стосується не тільки шаріатських судів, але й усіх інших судових органів. Вищий контроль над усіма мусульманськими судами у Саудівській Аравії здійснює Вища судова рада. Вона виконує функції вищої апеляційної інстанції з найбільш серйозних кримінальних справ. Виша судова рада діє у складі 11 членів, які обираються з провідних улемів (вищі релігійні теоретики, що є визнаними знавцями Корану). Судді призначаються королем із числа осіб, які мають вищу релігійно-правову освіту. Судова система країн пострадянського простору Судова система Білорусі Система судів у Білорусі будується на принципах територіаль-ності та спеціалізації. Утворення надзвичайних судів забороняється. Відповідно до Закону від 13 січня 1995 р. "Про судоустрій і статус суддів у Республіці Білорусь" судова влада здійснюється загальними, господарськими й іншими судами, передбаченими законами Республіки Білорусь. До загальних судів належать: Верховний Суд, обласні, Мінський міський, районні (міські), а також військові суди (Білоруський військовий суд, міжгарнізонні військові суди). Система господарських судів включає: Вищий господарський суд, господарські суди областей і прирівняні до них суди, господарські суди міст і районів. У системі загальних і господарських судів допускається утворення спеціалізованих колегій, а у випадках, передбачених законом, — спеціалізованих судів: у справах неповнолітніх, сімейних справах, суди адміністративні й інші. Районні (міські) суди складаються з голови суду, суддів і суддів у адміністративних справах і виконавчому провадженні. Районний суд розглядає всі цивільні, кримінальні й адміністративні справи, за винятком віднесених законом до компетенції інших судів. Обласні, Мінський міський суди складаються з голови, його заступників, суддів і діють у складі судових колегій і президії суду. Ці суди розглядають у межах своїх повноважень справи як суди першої інстанції, у касаційному порядку, у порядку нагляду і за нововиявлени-ми обставинами; здійснюють нагляд за судовою діяльністю районних (міських) судів, надають їм допомогу в застосуванні законодавства; вивчають і узагальнюють судову практику. Верховний Суд здійснює правосуддя і нагляд за діяльністю загальних судів республіки. Він складається з Голови, першого заступника, заступників Голови, суддів Верховного Суду і діє в складі: судової колегії у цивільних справах; судової колегії у кримінальних справах; Військової колегії; судової колегії у патентних справах Верховного Суду; Президії Верховного Суду. Верховний Суд розглядає справи в касаційному порядку, у порядку нагляду, за нововиявленими обставинами, а також як суд першої інстанції — у випадках, передбачених законом; вивчає й узагальнює судову практику, аналізує судову статистику і дає роз'яснення з питань застосування законодавства, що виникають при розгляді судових справ. Роз'яснення Пленуму Верховного Суду обов'язкові для судів, інших органів і посадових осіб, що застосовують закон. Судді Верховного Суду Білорусі призначаються на посаду Президентом Білорусі за згодою Ради Республіки і виконують свої обов'язки безстроково. Господарські суди здійснюють правосуддя в області економічних відносин з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів юридичних і фізичних осіб. їх організація і повноваження визначені Законом від 9 грудня 1998 р. "Про господарські суди в Республіці Білорусь". Єдину систему господарських судів складають: Вищий господарський суд; господарські суди областей, господарський суд міста Мінська, а також спеціалізовані господарські суди (з банкрутства, земельні, податкові й інші), утворені за необхідності Президентом за поданням Голови Вищого господарського суду Білорусі. Судова система Російської Федерації Організація і діяльність судової системи Російської Федерації визначаються Конституцією і Федеральними конституційними законами: від 31 грудня 1996 р. "Про судову систему Російської Федерації"; від 28 квітня 1995 р. "Про арбітражні суди в Російській Федерації", від 23 червня 1999 р. "Про військові суди Російської Федерації". Частково діє також Закон "Про судоустрій РРФСР" від 8 липня 1981 р. (у частині, що не суперечить актам законодавства). До федеральних судів належать: Конституційний Суд РФ; Верховний Суд РФ, верховні суди республік, крайові й обласні суди, суди міст федерального значення, суди автономної області й автономних округів, районні суди, військові та спеціалізовані суди, що складають систему федеральних судів загальної юрисдикції; Вищий арбітражний суд РФ, федеральні арбітражні суди округів, арбітражні суди суб'єктів РФ, що складають систему федеральних арбітражних судів. До судів суб'єктів Російської Федерації належать: конституційні (статутні) суди суб'єктів Російської Федерації, мирові судді, що є суддями загальної юрисдикції суб'єктів РФ. Вищим судовим органом у цивільних, кримінальних, адміністративних і інших справах, що підсудні судам загальної юрисдикції, є Верховний Суд РФ. Він є останньою судовою інстанцією в усіх справах, віднесених до його компетенції. Верховний Суд РФ уповноважений: здійснювати судовий нагляд за діяльністю судів загальної юрисдикції і давати роз'яснення з питань судової практики; перевіряти у порядку нагляду будь-яке рішення нижчестоящого суду, в тому числі військових і спеціалізованих судів у будь-якій справі; наділений правом законодавчої ініціативи; давати висновок про наявність у діях Президента РФ ознак злочину (у рамках процедури усунення Президента від посади). Районний суд у межах своєї компетенції розглядає справи як суд першої і другої інстанції. До його компетенції належить розгляд усіх цивільних, переважної більшості кримінальних (за винятком справ, підсудних мировим судцям, вищестоящим і військовим судам) і ряду справ про адміністративні правопорушення. Районний суд є вищестоящою судовою інстанцією відносно мирових суддів. Федеральний конституційний Закон "Про судову систему Російської Федерації" передбачив відновлення інституту мирових суддів. Мировий суддя розглядає в першій інстанції: кримінальні справи про злочини, за які може бути призначене покарання, що не перевищує 2 років позбавлення волі; справи про розірвання шлюбу, якщо між подружжям немає спору про дітей; справи про розподіл між подружжям спільно нажитого майна; справи про визначення порядку користування земельними ділянками, будівлями й іншим нерухомим майном; деякі справи про адміністративні правопорушення. Особливе місце у системі судів загальної юрисдикції займають військові суди, що до 1992 р. називалися військовими трибуналами. Вони здійснюють правосуддя у Збройних Силах, інших військових формуваннях і федеральних органах виконавчої влади, у яких федеральним законом передбачена військова служба. У систему військових судів входять окружні (флотські) військові суди і гарнізонні військові суди. В рамках судової системи діють арбітражні суди, які здійснюють правосуддя шляхом розгляду економічних спорів і розгляду інших справ. Арбітражним судам підвідомчі справи про економічні спори, що виникають з цивільних, адміністративних та інших правовідносин між юридичними особами, громадянами, що здійснюють підприємницьку діяльність без утворення юридичної особи, а також між Російською Федерацією і суб'єктами федерації, між суб'єктами РФ. Вищий арбітражний суд РФ здійснює судовий нагляд за діяльністю всіх арбітражних судів і дає роз'яснення з питань судової практики. Аналізуючи досвід закордонних держав зі здійснення правосуддя, забезпечення нормальної роботи суду, можна дійти висновку, що в більшості країн їх організаційне забезпечення покладається на адміністративні структури й органи юстиції. У Конституції України передбачається наближення нашої судової системи до європейського зразку. 2.3. Правосуддя в Україні Правосуддя — це правозастосовча діяльність, що здійснюється судами загальної юрисдикції на підставі й у точній відповідності із законодавством України, міжнародними договорами й угодами. Правосуддя як головний елемент судової влади в державі має визначені риси, що відрізняють його від інших функцій державної влади. Так, правосуддя є винятковою компетенцією суду, що входить до судової системи України. Конституцією (ст. 124), Законом "Про судоустрій України" (ст. 5) забороняється делегування функцій судів, які входять до судової системи України, і привласнювати ці функції жодній організації, установі, підприємству, посадовій особі. Юрисдикція судів поширюється на всі відносини, що виникають у державі. Особливістю правосуддя є спеціальний порядок його здійснення, що докладно регламентований чинним законодавством України, і полягає у можливості приймати рішення у справі тільки судом. Основним завданням суду, визначеним Законом "Про судоустрій України", є забезпечення захисту гарантованих Конституцією та законами прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави. Поряд з цим, завданням суду є зміцнення законності та правопорядку, запобігання злочинам та іншим правопорушенням, охорона від посягань на суспільний лад, політичну й економічну системи, на політичні, соціально-економічні й особисті права і свободи громадян, на права й інтереси підприємств, установ, організацій, об'єднань і громадських організацій. Іншим завданням правосуддя є забезпечення своєчасного і кваліфікованого розгляду справ та спорів по суті. Як правило, розгляд цивільних і кримінальних справ у судовому засіданні закінчується винесенням резолютивного рішення (у кримінальній справі — вироку, у цивільній — рішення). Ці рішення називаються актами правосуддя, що виносяться судами в межах встановлених повноважень і мають загальнообов'язковий характер (обов'язкові для виконання фізичними та юридичними особами). Засади здійснення правосуддя в Україні Чіткий перелік демократичних принципів (засад), на яких базується правосуддя в Україні, вміщений у Конституції (ст. 129) і Законі "Про судоустрій України" (ст. ст. 5—17). Усі принципи правосуддя взаємозалежні і взаємообумовлені, і, відповідно, порушення одного з них має наслідком порушення й іншого. Складаються передумови для винесення неправомірного рішення. Під системою принципів правосуддя розуміється певна модель, що визначає природу і суть правосуддя, заходи, за допомогою яких можна вирішити завдання, поставлені перед ним. Основними засадами судочинства відповідно до ст. 129 Конституції є: законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; підтримання державного обвинувачення в суді прокурором; забезпечення обвинуваченому права на захист; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом; обов'язковість рішень суду. Законом також можуть бути визначені інші засади судочинства в судах окремих судових юрисдикцій. Закон "Про судоустрій України" визначив, що правосуддя в Україні здійснюється на основі наступних принципів (засад): здійснення правосуддя виключно судами; право на судовий захист; рівність перед законом і судом; правова допомога при вирішенні справ у судах; гласність судового процесу; мова судочинства; обов'язковість судових рішень; право на оскарження судового рішення; колегіальний та одноособовий розгляд справ; самостійність судів та незалежність суддів; недоторканність суддів; незмінюваність суддів; суддівське самоврядування. Як бачимо, більшість принципів правосуддя, визначених законом, збігаються з тими, що передбачені Конституцією. Розглянемо їх детальніше. Законність — це універсальний принцип правосуддя і судочинства, що спрямований на неухильне виконання і дотримання законів усіма учасниками правовідносин і особливо представниками судової влади в державі. Незважаючи на те, що суть цього принципу виражена у загальній для всіх суб'єктів правовідносин вимозі дотримуватись Конституції і законів, вона носить універсальний характер і може бути застосована під час відправлення правосуддя. В Україні правосуддя здійснюється в чітких законодавчих рамках судочинства, тому досягнення цілей, поставлених перед правосуддям, обумовлене регулюванням суспільних відносин процесуальними законодавчими актами. Саме на цих правових актах побудоване кримінальне, адміністративне, цивільне та господарське судочинство. Рівність перед законом і судом. Правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від статі, кольору шкіри, віку, раси, мови, віросповідання, політичних переконань, національного походження, службового чи соціального стану, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин. Рівність у судовому процесі повинна бути гарантована однаковим застосуванням нормативно-правових актів щодо всіх громадян без винятку. Така рівність гарантується не тільки Конституцією і Законом "Про судоустрій України", але і кодексами, на підставі яких здійснюється судочинство в державі (ГПК, ЦПК, КПК, КАС). Принцип рівності передбачає втілення і дотримання двох складових даної основи правосуддя: єдності суду і єдності права. Єдність суду характеризується тим, що в державі відсутні суди, що базуються на будь-яких елементах дискримінації. Створення спеціальних судів у державі заборонено Конституцією. Відомий російський правознавець XX століття А.Ф. Коні у книзі "На жизненном пути" (1912 р. видання) зазначав, що основоположне начало відправлення правосуддя полягає в тому, що повинен бути єдиний суд, який дає однакові керівні начала, які мають в окремих випадках імперативний характер, для всіх судових установ. Єдність права відзначається тим, що в Україні як у справжній демократичній державі діють єдині правові норми для всіх верств населення. Крім того, з метою забезпечення рівності закон передбачає додаткові гарантії особам, які з різних причин не можуть захистити свої права та інтереси. До таких гарантій належить встановлення обов'язкової участі захисника у справах за участю неповнолітніх, німих, глухих та інших осіб з фізичними чи психічними вадами, які не можуть повною мірою самостійно здійснити право на захист. Іншою гарантією є надання можливості особам, які не володіють державною мовою, права користуватись у судовому процесі рідною мовою або послугами перекладача. |
| 4. Законодавство, що регулюють засади організації та функціонування... Предмет та система курсу “Судові та правоохоронні органи” і його співвідношення з іншими навчальними дисциплінами |
В Законі україни «Про міліцію» говориться, що правоохоронні органи... Інститут затримання злочинця у системі обставин, які виключають злочинні вчинки |
| Всеукраїнські судові дебати із земельного права. Ужгород 22-23 квітня 2011 р Отже, судові дебати – це така форма навчання, що дозволяє злити теоретичну й практичну підготовку студентів. Такий сплав теорії і... |
Органи державної влади по керівництву ЗСУ поділяються на : а органи... Міністерство оборони України: оцінює військово-політичну обстановку та визначає рівень воєнної загрози; готує обґрунтування рішень... |
| Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, N 43, ст. 608 ) У тексті Закону слова "органи державної влади" в усіх відмінках замінено словами "державні органи" у відповідному відмінку згідно... |
Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти... |
| Виділення. Регуляція кількості води в організмі Ви́ділення Цю функцію виконують як спеціалізовані видільні органи, так і інші органи чи системи, для яких видільна функція може бути побічною,... |
Перелік питань до екзамену з дисципліни «Фінансове право» для студентів груп П-301, П-302, П-303 Система державних органів, що здійснюють фінансову діяльність, та їх правовий статус. Органи загальної компетенції. Органи спеціальної... |
| Питання до іспиту Акти органів конституційного контролю (нагляду) і судові прецеденти як джерела державного права |
“ДЕРЖАВА І ПРАВО СТАРОДАВНЬОЇ ІНДІЇ” Деяка роль належить народним зборам які поступово трансформуються у збори знаті. Органи племенної організації перетворюються в державні... |