|
Скачати 5.11 Mb.
|
Функції судової влади Кожна з гілок влади має притаманні тільки їй функції. Судова влада має дві функції — правосуддя та контроль. Як зазначає І.Є. Марочкін, суттю правосуддя є діяльність органів судової влади з розгляду правових конфліктів. Зміст функції правосуддя у кримінальних справах полягає у розгляді кримінальної справи у судовому засіданні, повному, об'єктивному дослідженні матеріалів справи, визначенні винуватості або невинуватості особи та призначенні відповідного покарання у судовому вироку. Правосуддя у цивільних справах — це розгляд спору, що виникає із цивільно-правових відносин у державі, пов'язаних із захистом прав та свобод людини, інтересів суспільства і держави, і винесення неупередженого рішення. У цивільних справах функція правосуддя поширюється на встановлення фактів, які мають юридичне значення. До них належить: визнання особи безвісті відсутньою, померлою, обмежено дієздатною — у разі зловживання спиртними напоями, наркотичними засобами, психотропними речовинами або прекурсорами або визнання особи недієздатною у випадках душевної хвороби. Функція контролю з боку органів судової влади визначається Конституцією. КСУ і суди загальної юрисдикції уповноважені здійснювати контроль за законністю і обгрунтованістю рішень і дій державних органів влади і управління та службових осіб. Особливого значення судовий контроль набуває у сфері кримінального судочинства, коли контролю підлягають правові акти, що були прийняті органами виконавчої влади, законність яких оскаржує прокурор. І.Є. Марочкін серед важливих проблем становлення судової влади в Україні відзначає проблему доступу до правосуддя. Доступність правосуддя є нормативно закріпленою і реально забезпеченою можливістю для фізичних та юридичних осіб безперешкодно звертатись до суду за захистом своїх прав та інтересів. Пошук оптимальної моделі правосуддя безпосередньо пов'язаний з дослідженням та розв'язанням проблеми доступності. Адже становлення правової держави неодмінно пов'язане з ефективним, справедливим і доступним правосуддям. Статтею 8 Загальної декларації прав людини встановлено загальне положення, згідно з яким кожна людина має право на ефективне поновлення в правах національними судами у разі порушення її основних прав, наданих Конституцією або законами. Національне правосуддя, зазначає І.Є. Марочкін, вважається доступним, якщо відповідає певним міжнародно-правовим стандартам доступу до правосуддя. Повноправне членство України у світовому співтоваристві вимагає визнання, прийняття та запровадження тих засад і принципів, які стали загальновизнаними нормами міжнародного права щодо незалежності та неупередженості судової влади, своєчасного та ефективного захисту прав і свобод людини і громадянина, інтересів суспільства і держави, враховуючи, звичайно, те, що Конституція має найвищу юридичну силу. МІЖНАРОДНІ ТА МІЖДЕРЖАВНІ УСТАНОВИ ЮСТИЦІЇ Європейський суд з прав людини Слід відзначити унікальний вплив ЄСПЛ на українську систему правосуддя. Він виробляє загальні стандарти захисту прав людини, які впливають на правову систему України і практично всіх країн Європи, на національне законодавство, практику кримінального, адміністративного та цивільного судочинства, статус іноземних громадян тощо. Європейський суд з прав людини (Еиюреап Соиіі о/Нитап Кіфіз) — судовий орган у системі контролю за виконанням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року державами — учасницями Конвенції. Юрисдикція ЄСПЛ не превалює над національною судовою системою. Тільки у випадках, коли національний судовий захист виявиться неефективним, громадянин або юридична особа може подати скаргу до ЄСПЛ, що знаходиться у м. Страсбург (Франція). Діяльність ЄСПЛ побудована на принципі субсидіарності, коли головна роль захисту прав та свобод людини, закріплених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, належить національній системі — судовим органам України. До складу ЄСПЛ входить 41 суддя — по одному від кожної краї-ни-учасниці Конвенції. Від України суддею ЄСПЛ є В. Буткевич. Судді обираються на 6 років з можливістю переобрання. Судді, які засідають у ЄСПЛ, повинні відповідати наступним критеріям: мати високі моральні якості, кваліфікацію, необхідну для призначення на високу судову посаду чи бути юристом з визнаним авторитетом. Упродовж строку своїх повноважень судді не можуть займатися жодною діяльністю, що є несумісною з їх незалежністю, безсторонністю або вимогами виконання посадових обов'язків на постійній основі. Суддя може бути звільнений з посади, якщо рішення про його невідповідність встановленим вимогам буде ухвалено іншими суддями більшістю у дві третини голосів. ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА Справа "Калашников проти Росії" .Заявником був Калашников В.Є., 1955 року народження, громадянин Росії. Обставини справи: улютому 1995 року під час перебування на посаді президента Північно-Східного акціонерного банку Калашнікова було звинувачено у розтраті грошових коштів. У червні 1995 року його було взято під варту. Магаданський міський суд розпочав розгляд справи у листопаді 1996 року, потім розгляд було перенесено на травень 1997 року, далі — на квітень 1999 року. Весь цей час він перебував під вартою. З серпня 1999 року було винесено вирок і його перевели до виправно-трудової колонії у с. Талая Магаданського району. ЗО вересня цього ж року проти заявника були висунуті нові звинувачення щодо незаконного за олодіння майном. 9 грудня
року його було визнано невинуватим за останнім обвинуваченням і 26 червня 2000 року звільнили з-під варти внаслідок амністії.Заявник стверджує, що умови його утримання у слідчому ізоляторі були незадовільними (мало місце порушення ст. З Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі — Конвенція) щодо заборони нелюдського чи такого, що принижує гідність, поводження та інших міжнародних норм). Порушення полягають у такому: 1..Площа камери становила близько 17 м2, на яких було розміщено 8 ліжок. Кількість ув'язнених у камері — 24 чоловіки. З огляду на це, ув'язнені вимушені спати по черзі. ЄСПЛ зауважив, що відповідно до положень Європейського комітету із запобігання тортурам та нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню встановлено мінімальну площу камери на одного ув'язненого — 7 м2. А у камері, де перебував заявник, на одного ув'язненого припадало від 0,9 до 1,9 м2 площі камери, що, звичайно, є порушенням ст. З Конвенції.
Суд вказав, що умови тримання заявника під арештом, зокрема, переповненість камери, її антисанітарія і вплив цих факторів на здоров'я заявника у поєднанні із тривалістю такого арешту, є таким поводженням, що принижує людську гідність. Отже, мало місце порушення ст. З Конвенції. Крім того, тривалий час судового розгляду справи заявника не обумовлювався ні складністю справи, ні поведінкою останнього. Таким чином, Суд дійшов висновку, що період перебування заявника під вартою перевищив "розумний строк", а, отже, мало місце порушення ч. З ст. 5 Конвенції. Відповідно до ст. 41 Конвенції, Суд призначив сплатити заявнику 5000 євро як компенсацію моральної шкоди та 3000 євро на відшкодування судових витрат. На різних стадіях розгляд справ здійснюють спеціально створювані органи ЄСПЛ: комісії, палати, Велика палата. Комісія, до складу якої иходить три судді, може визнати неприйнятною або вилучити з реєстру справ індивідуальну заяву, якщо така ухвала може бути винесена без додаткового вивчення. Кожна така ухвала є остаточною, і особа, що шернулась із заявою, не може вимагати її перегляду. Більша частина роботи Суду здійснюється на другому рівні його організаційної структури — у палатах. До складу палат входить 7 суддів, в тому числі й член палати за посадою — суддя, якого було обрано від зацікавленої держави-учасниці, або особа, що призначається для участі в разі відсутності такого судді. Палата ііиіюсить ухвали щодо прийнятності та суті міждержавних і індивідуальних заяв, які не були визнані неприйнятними у комісіях. Третій рівень — це діяльність Великої палати, до складу якої входять 17 суддів. Окрім члена Великої палати за посадою, який засідає на тих же умовах, що визначаються щодо члена палати за посадою, до складу Великої палати входить Голова Суду, заступники Голови, голови палат та інших суддів, які визначаються відповідно до регламенту Суду. Велика палата уповноважена розглядати тільки ті справи, які були передані до неї. Відповідно до ст. ЗО Конвенції палата може відмовитись від своєї юрисдикції на користь Великої палати за таких обставин:
—якщо жодна зі сторін у справі не заперечує проти цього. ЄСПЛ розглядає спір по суті і виносить рішення, яке є обов'язковим для сторін. За виконанням державою рішення ЄСПЛ спостерігає Комітет міністрів Ради Європи (РЄ), до складу якого входять міністри закордонних справ усіх держав—членів РЄ. Нагляд полягає в забезпеченні виплати урядом будь-якої сатисфакції, яка призначається Судом. У виняткових випадках, коли проста грошова виплата не може адекватно виправити становище, в якому опинився заявник, контроль включає також інші заходи, яких має вжити уряд (наприклад, помилування, перегляд справи, зняття кримінального обвинувачення, надання права постійного проживання на території держави тощо. Якщо уряд не вживає адекватних заходів, то заявник може звернутися із скаргою до Комітету міністрів. Досі жодна держава не відмовилася виконувати ухвалу у справі ЄСПЛ або рішення Комітету міністрів. Практикою ЄСПЛ вироблені мінімальні стандарти доступу до правосуддя, які зафіксовані в його рішеннях. Серед цих стандартів пріоритетним є положення, яке полягає у можливості пред'явлення до суду будь-яких вимог, що стосуються захисту громадянських прав та обов'язків. Якщо зацікавлена особа не має коштів на оплату послуг представника, держава зобов'язана надати їй безкоштовну юридичну допомогу. Судовий розгляд справи повинен здійснюватися у розумний термін. Статистика ЄСПЛ свідчить що останнім часом збільшилась кількість заяв, які надходять протягом року проти України. Мін'юст повідомляє, що у 2000 р. до ЄСПЛ проти України було подано 1520 заяв, у 2001 р. вже 2104 заяви, за 2002 р. надійшло 2549 заяв. Тільки за 10 місяців 2003 року проти України до суду було подано 1732 заяви. Слід зазначити, що не всі з поданих заяв до ЄСПЛ приймаються до розгляду, більшість із них повертаються. Серед заяв проти України, які були визнані ЄСПЛ як потенційно прийнятні до розгляду, — скарги на неможливість виконання рішень національних судів, застосування під час досудового слідства незаконних методів ведення слідства, порушення прав при затриманні та взятті під варту, неефективність розслідування органами прокуратури скарг на катування під час слідства. Переважну більшість складають скарги, що пов'язані з кримінальним судочинством. У 2000 р. Судом були визнані можливими до розгляду та надіслані українському уряду для надання зауважень 26 заяв, у 2001 — 13, у 2002 — 18, а за 10 місяців 2003 їх вже було 131. Міжнародний кримінальний суд 12 березня 2003 р. у парламентському комплексі Біненхоф (Гаага) пройшла урочиста церемонія відкриття МКС. Перше його засідання відкрила королева Нідерландів Беатрікс. Суд почав діяти після другої підсумкової сесії, яка відбулася 12 вересня 2003 року. Діяльність МКС ґрунтується на Конвенції про покарання за злочини, пов'язані з геноцидом 1948 року. Міжнародний судовий орган утворено для доповнення національних органів кримінальної юстиції, якщо вони не зможуть виконувати свої функції відносно вчинених злочинів. Відповідно до статуту МКС, жодна особа не має імунітету проти його юрисдикції. Тому навіть обговорювалось питання про притягнення до відповідальності прем'єр-міністра Тоні Блера за його участь у Іракській кампанії. МКС не пов'язаний мандатами, на відміну від існуючих міжнародних трибуналів з питань Югославії, Руанди та ін., які могли б обмежити його юрисдикцію у часі або просторі. Крім того, статутом передбачено повну незалежність установи, у тому числі від рішень Ради Безпеки ООН. На момент створення МКС його статут було підписано 139 державами. Однак С1ІІА, яка підписала документи за часи президе-нства Біла Клінтона, відізвала свій підпис. Україна 20 січня 2002 р. підписала статут МКС. Але КСУ своїм Рішенням від 11 липня 2001 р. низнав ст. 1 Статуту МКС, яка проголошує, що Суд доповнює національні органи юстиції, такою, що не відповідає Конституції. Крім того ст. 25 Конституції передбачає, що громадянин України не може бути виданий іншій державі, тобто Україна на вимогу М КС не має права видати обвинуваченого. Координаційна рада юстиції 20 червня 2003 р. в Одесі під час першої зустрічі керівників мищих органів судової влади Російської Федерації та України було підписано Протокол про співробітництво органів судової шіади (далі — Протокол). Представники органів судової влади Російської Федерації та України, враховуючи необхідність вдосконалення координації діяльності у сфері судового захисту прав і свобод фізичних, юридичних осіб та держави, з метою розвитку наукових та інших видів співробітництва у галузі відправлення правосуддя, а також най-Гіільш ефективного використання національних інформаційних ресурсів, створили Координаційну раду юстиції (Раду). Діяльність піди грунтується на загальновизнаних нормах міжнародного права і сприяє гармонізації правових систем держав Співдружності. Рада є органом, що забезпечує взаємодію та співробітництво вищих органів судової влади Російської Федерації та України, а також інших країн Співдружності Незалежних Держав. Відповідно до ст. 2 Протоколу до складу Ради як учасники входять Голова Конституційного Суду Російської Федерації, Голова КСУ, Голова Верховного Суду Російської Федерації, Голова ВСУ, Голова Вищого Арбітражного суду Російської Федерації, Голова Вищого господарського суду України, голови Вищої ради юстиції Російської Федерації і України. Поряд із зазначеними особами, учасниками Ради можуть бути керівники вищих органів судової влади усіх держав Співдружності, а також інших держав, які будуть зацікавлені у співробітництві на основі Протоколу. Враховуючи повну незалежність у питаннях формування та реалізації державної політики у сфері судового контролю та здійснення правосуддя, Рада надає допомогу у питаннях: —співробітництва у розробці і здійсненні міждержавнихт інформаційних проектів,координації і розвитку інформаційної бази відправлення правосуддя;
Рада проводить свої засідання не рідше одного разу на рік на базі Одеської національної юридичної академії. Одночасно із засіданням можуть проводитись науково-практичні семінари, зустрічі, конференції представників органів судової влади, вчених та інших спеціалістів держав-учасників. До участі у роботі Ради, крім Академії, залучається широке коло навчальних та наукових установ держав-учасників, юридична громадськість, професійні асоціації і об'єднання, державні і громадські організації. |
4. Законодавство, що регулюють засади організації та функціонування... Предмет та система курсу “Судові та правоохоронні органи” і його співвідношення з іншими навчальними дисциплінами |
В Законі україни «Про міліцію» говориться, що правоохоронні органи... Інститут затримання злочинця у системі обставин, які виключають злочинні вчинки |
Всеукраїнські судові дебати із земельного права. Ужгород 22-23 квітня 2011 р Отже, судові дебати – це така форма навчання, що дозволяє злити теоретичну й практичну підготовку студентів. Такий сплав теорії і... |
Органи державної влади по керівництву ЗСУ поділяються на : а органи... Міністерство оборони України: оцінює військово-політичну обстановку та визначає рівень воєнної загрози; готує обґрунтування рішень... |
Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, N 43, ст. 608 ) У тексті Закону слова "органи державної влади" в усіх відмінках замінено словами "державні органи" у відповідному відмінку згідно... |
Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти... |
Виділення. Регуляція кількості води в організмі Ви́ділення Цю функцію виконують як спеціалізовані видільні органи, так і інші органи чи системи, для яких видільна функція може бути побічною,... |
Перелік питань до екзамену з дисципліни «Фінансове право» для студентів груп П-301, П-302, П-303 Система державних органів, що здійснюють фінансову діяльність, та їх правовий статус. Органи загальної компетенції. Органи спеціальної... |
Питання до іспиту Акти органів конституційного контролю (нагляду) і судові прецеденти як джерела державного права |
“ДЕРЖАВА І ПРАВО СТАРОДАВНЬОЇ ІНДІЇ” Деяка роль належить народним зборам які поступово трансформуються у збори знаті. Органи племенної організації перетворюються в державні... |