|
|
Скачати 95.04 Kb.
|
|
Чепурна Наталія Миколаївна, директор Черкаського ОІПОПП, кандидат педагогічних наук Підготовка кадрів до здійснення наукової та дослідно-експериментальної роботи в системі післядипломної освіти Сучасна педагогічна практика характеризується впровадженням новацій та інновацій у педагогічний процес. Це, в свою чергу, актуалізує проблему залучення педагогічних працівників до науково-дослідної роботи, ознайомлення їх із технологією дослідження, розвиток спроможності на наукових засадах самостійно вирішувати поточні шкільні проблеми. Необхідність виконання вищезазначених завдань зумовлює структуру і зміст науково-методичної діяльності інститутів післядипломної педагогічної освіти, зокрема важливої її складової - науково-дослідної роботи. Усвідомлюємо, що ефективність науково-методичної діяльності залежить від якості підготовки до неї науковців та методистів інституту. Саме тому кваліфікаційними складовими професіограми діяльності науково-педагогічних працівників Черкаського ОІПОПП є здатність здійснювати моніторинг готовності закладів освіти та окремих педагогів до експериментальної діяльності, компетентно обґрунтовувати, пояснювати та перевіряти ефективність педагогічних ідей, що зароджуються та запроваджуються в школі; вміння здійснювати кваліфіковану підготовку педагогів до експериментально-дослідної роботи під час курсів підвищення кваліфікації та у міжкурсовий період, здатність впроваджувати новації та інновації у педагогічний процес школи та інституту, спроможність на високому рівні організовувати експериментально-дослідну роботу як власну, так і освітніх закладів. Вивчення особливостей експериментально-дослідної роботи освітніх закладів Черкащини та науковий аналіз закономірностей дослідницької діяльності в школі дозволили визначити концептуальні підходи та систему науково-методичного супроводу означеної роботи, а також спланувати її. Основними компонентами системи науково-методичної роботи інституту є: - виконання фундаментальних і прикладних досліджень в галузі теорії та методики навчання і виховання; - формування у педагогів вмінь і навичок дослідницької роботи; - впровадження новацій та інновацій у педагогічний процес інституту та освітніх закладів області; апробація і впровадження результатів наукових досліджень у практику діяльності сучасної школи; - організація та здійснення наукового керівництва і науково-методичного супроводу експериментально-дослідної діяльності загальноосвітніх закладів області; На висвітленні змісту зазначених напрямків діяльності працівників інституту зупинимося більш докладно. У розділі плану роботи Черкаського ОІПОПП „Науково-дослідна та науково-методична робота” визначені проблеми, які досліджуються науково-педагогічними працівниками, об’єкти та терміни здійснення дослідження, а також форма узагальнення результатів експериментально-дослідної роботи. Так, лише протягом останніх двох років науково-педагогічними працівниками інституту здійснене дослідження наступних актуальних проблем шкільної практики та післядипломної освіти: - організація підвищення кваліфікації педагогічних кадрів на модульній основі; - основи психокорекційної роботи в системі післядипломної педагогічної освіти; - організаційно-методична робота з модернізації навчальних планів, програм курсової підготовки; - організація та діяльність авторських, проблемних курсів у системі післядипломної освіти; - науково-методичний та психологічний супровід моніторингу якості освіти в регіоні; - здійснення наукового підходу до упровадження профільного та професійного навчання у старших класах загальноосвітніх навчальних закладів; - механізми соціалізації та соціальної адаптації особистості; - психічне здоров’я вчителя: профілактика синдрому емоційного вигорання; - створення оптимальних умов розвитку особистості через пробудження актуалізованого інтересу на уроках географії; - організація проектно-технологічної діяльності учнів на уроках трудового навчання та ін. Результатами здійснених досліджень є видання методичних рекомендацій, науково-методичних та навчально-методичних посібників, методичних розробок, навчальних планів і програм, інформаційно-методичних матеріалів, довідників, збірників тестових завдань, розробка проектів, публікації у науково-педагогічній пресі, проведення науково-практичних конференцій та проблемних семінарів тощо. Лише за останні три роки працівниками інституту видано 73 науково-методичних видання, надруковано 116 статей у всеукраїнській педагогічній пресі, не враховуючи видань, зареєстрованих у ВАК. Кожен п’ятий науково-педагогічний працівник інституту, готуючись до захисту кандидатських дисертацій, індивідуально досліджує актуальні проблеми навчально-виховного процесу в школі та післядипломної освіти: - формування ціннісного ставлення до власного здоров’я у дітей старшого дошкільного віку (Андрущенко Т.К.); - виховання культури міжетнічних відносин старшокласників у позаурочній діяльності (Назаренко Г.А.); - виховання етичної культури молодших школярів у навчально-виховному процесі (Гаряча С.А.); - технологія використання виховних розвивальних ігор з формування навичок спілкування дітей з особливостями психофізичного розвитку (Івашина Ю.Ю.); - виховання гуманістичних цінностей особистості в контексті авторської школи О.А.Захаренка (Крутенко О.В,); - адаптація практичних психологів до професійної діяльності у загальноосвітніх навчальних закладах (Бегеза Л.Є.); - соціально-педагогічні умови розвитку післядипломної освіти в Україні у 20-30 рр. ХХ століття (Пахомова Т.Г.); - педагогічні умови формування іміджу соціального педагога у системі післядипломної освіти (Ніколієску І.О.) та ін. Індивідуальна дослідницька робота науково-педагогічних працівників інституту сприяє підвищенню ефективності процесу формування вмінь і навичок експериментально-дослідної роботи у вчителів під час курсів підвищення кваліфікації. Так, під час лекцій на тему: „Організація експериментально-дослідної роботи в школі”, „Впровадження у навчально-виховний процес наукових ідей та інноваційних технологій”, у рамках спецкурсів „Основи наукових досліджень”, „Технології пошуково-дослідницької роботи в сучасному закладі освіти”; під час проведення семінарів-практикумів, майстер-класів, конференцій по обміну досвідом роботи методисти інституту пропагують перспективний педагогічний досвід, презентують творчі портрети вчителів-дослідників, висвітлюють сутність експериментально-дослідної роботи, що здійснюється в освітніх закладах області. Це вмотивовує та активізує пошуково-дослідницьку діяльність вчителів. Значна увага приділяється навчанню педагогів вмінню описати власний досвід роботи, виділити в ньому головні ідеї, особливості технології та творчу новизну. Це зумовлює підвищення інноваційного потенціалу вчителя, розвитку в нього вмінь здійснювати рефлексію власної пошуково-дослідницької діяльності. Науково-методична робота у міжкурсовий період спрямована на сприяння оволодінню освітянами області основами методології педагогічного дослідження та технологіями експериментально-дослідної діяльності, зокрема опанування методикою упорядкування авторської програми, етапами експериментально-дослідної роботи в школі, технологіями аналізу педагогічних інновацій, здійснення корекції, відстеження результатів експерименту, техніками здійснення самоаналізу власної дослідницької діяльності. Так, на науково-практичних семінарах для різних категорій педагогічних працівників, засіданнях творчих груп, заняттях майстер-класів розглядались актуальні проблеми реформи освіти за різними напрямами, визначались перспективні шляхи модернізації змісту, форм і методів підвищення професійної майстерності як чинники інноваційної діяльності педагогічних колективів, зокрема: - роль експериментально-дослідної роботи в удосконаленні професійної діяльності педагогічних кадрів; - упровадження інноваційних педагогічних технологій, інтерактивних методик у навчально-виховний процес; - шляхи створення організаційних умов для безперервного вдосконалення освітньої кваліфікації педагогічних працівників у міжкурсовий період; - науково-методичне забезпечення реалізації профільного навчання у старшій школі; - впровадження системи інформаційно-комунікаційних технологій у роботу загальноосвітніх навчальних закладів та ін. Результатом цієї діяльності стало зростання кількості ініціативних, творчо працюючих педагогічних працівників, які виявляють стійкий інтерес до проблем психолого-педагогічної науки. Вони беруть активну участь у конкурсах педагогічної майстерності, масових заходах з популяризації перспективного педагогічного досвіду, науково-практичних конференціях, проблемних семінарах, розробляють авторські програми, технології, посібники і підручники. Значна увага науково-педагогічними працівниками інституту приділяється вивченню та популяризації досвіду експериментальної та пошуково-дослідницької діяльності освітніх закладів області. Це і наукові звіти експериментальних закладів на засіданнях вченої ради інституту, і творчі звіти педагогів-новаторів, творчі портрети педагогів-дослідників під час проведення щорічної обласної виставки передового педагогічного досвіду „Освіта Черкащини”, і обмін досвідом експериментально-дослідної роботи на науково-практичних конференціях. Так, на обласній науково-практичній конференції „Проблеми і перспективи експериментально-дослідної роботи освітніх закладів Черкаської області”, яка відбулася 4 грудня 2006 року, висвітлювалися проміжні результати пошуково-дослідницької діяльності експериментальних шкіл Всеукраїнського рівня з наступних проблем: - особистісно орієнтоване виховання і навчання в умовах школи нового типу (Гімназія ім..В.Т.Сенатора м.Сміли); - організаційно-педагогічні засади впровадження нових освітніх технологій у полілінгвістичній гімназії (Перша міська гімназія м.Черкас); - створення моделі Школи сприяння здоров’ю (ЗОШ І-ІІІ ст.. №10 м.Умані); формування національно свідомого господаря землі як складова виховання громадянина держави в умовах сільської школи (ЗОШ І-ІІІ ст.. с.Велика Бурімка Чорнобаївського району). Ці експериментальні заклади, здійснивши рефлексію особистої практичної діяльності, виявивши протиріччя між теорією та практикою, самостійно розробляють нові педагогічні ідеї, застосовують у шкільній практиці науково-теоретичні положення, які дозволяють знайти способи і шляхи подолання виявленого протиріччя. Результатом цієї пошуково-дослідницької діяльності експериментальних закладів є створення нової моделі освітньої діяльності, яка системно охоплює інноваційні педагогічні ідеї, цілі, завдання, функції, принципи, форми і методи роботи, закономірності та умови організації навчально-виховного процесу. Крім вищезазначених шкіл, самостійну розробку нових педагогічних ідей здійснюють наступні експериментальні заклади Всеукраїнського рівня: гімназія ім.І.Я.Франка м.Канева (з проблеми „Організація навчально-виховного процесу загальноосвітнього навчального закладу на вчинковій основі”) та Текучанська ЗОШ І-ІІІ ступенів Уманського району (з проблеми „Організаційно-педагогічні умови діяльності навчально-наукового педагогічного комплексу „Перспектива”). Інша велика група освітніх закладів Черкащини є експериментальними майданчиками Всеукраїнського рівня, які впроваджують розроблені науковцями педагогічні ідеї, принципи, зміст освіти та технології, адаптуючи їх до реальних вимог та умов шкільної практики. У результаті такої діяльності здійснюється коригування теоретичної ідеї та визначення її остаточного формулювання. Так, 4 експериментальних майданчика Всеукраїнського рівня впроваджують теоретичну ідею художньо-естетичної освіти і виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів у процесі впровадження інтегрованих курсів, ще 10 експериментальних майданчиків Всеукраїнського рівня визначають педагогічні засади формування навчально-виховного середовища в умовах сільської місцевості. Крім цього, 10 освітніх закладів Черкащини нещодавно розпочали діяльність як експериментальні майданчики Всеукраїнського рівня з проблеми „Створення інноваційної моделі формування та розвитку патріотичних почуттів учнів загальноосвітніх навчальних закладів”. Таким чином, 28 шкіл області здійснюють експериментально-дослідну діяльність Всеукраїнського рівня за 9 напрямками. Ще 66 навчально-виховних закладів проводять дослідницьку роботу регіонального рівня за 19 напрямками. Всього ж 94 освітні заклади (практично кожна шоста школа області) працюють в експериментальному режимі. Цей позитивний результат роботи науково-педагогічних працівників інституту щодо створення сприятливого психологічного клімату для діяльності освітніх закладів у режимі експерименту водночас вимагає прискіпливої уваги до організації та координування пошуково-дослідницької діяльності освітян області, а саме: створення диференційованих творчих груп для педагогічних колективів експериментальних шкіл, що знаходяться на різних етапах експерименту, консультування, надання практичної допомоги у здійсненні експериментально-дослідної роботи, стимулювання та науково-методичний супровід інноваційного пошуку. Підняти вищезазначену роботу на рівень сучасних вимог допомагає налагоджена тісна співпраця науково-педагогічних працівників інституту, адміністрацій експериментальних шкіл Всеукраїнського рівня з: - Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти МОН України, - Інститутом проблем виховання АПН України, - Інститутом педагогіки АПН України, - Інститутом засобів навчання АПН України, - Інститутом психології ім. Г.С.Костюка, -Українським науково-методичним центром практичної психології і соціальної роботи, - Черкаським національним університетом ім Б.Хмельницького, - Уманським державним педагогічним університетом ім П.Тичини. Обмін досвідом науково-методичного супроводу експериментальної діяльності освітніх закладів, взаємна участь у науково-практичних конференціях, педагогічних читаннях, проблемних семінарах; консультування з питань здійснення пошуково-дослідницької діяльності науково-педагогічними працівниками інституту, публікація статей у журналі „Педагогічний вісник”, що випускається інститутом; читання лекцій, проведення спецкурсів – ось далеко не повний перелік форм нашої співпраці з вищеназваними установами. Ми відкриті для співробітництва й з іншими науковими установами, оскільки це дає змогу науково-методичним працівникам інституту здійснювати власну діяльність на рівні вимог сьогодення. |
|
4. Наказ розмістити на інформаційному сайті Інституту післядипломної... Чернівецької області та з метою висвітлення науково-практичних результатів щодо сучасного стану та напрямів розвитку інноваційної... |
Комплексному експерименті Академії педагогічних наук України «Освітній... Т.І. Шамової та інших, при тісному співробітництві та науковому керівництві Південноукраїнського регіонального інституту післядипломної... |
|
Дослідно-експериментальної роботи Програма І підготовчого етапу, строком виконання на вересень 2011 – червень 2012, що передбачала виконання таких положень, як |
Особливості педагогічного спілкування в системі післядипломної освіти Стаття присвячена проблемі педагогічної комунікації в системі післядипломної освіти. Подається теоретичне обгрунтування сутності,... |
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ «Про заходи щодо впровадження електронного навчального контенту» та з метою подальшого розвитку інформаційного освітнього простору,... |
НАКАЗ Положенням про районний методичний кабінет, відповідно до плану роботи Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних... |
|
Элементы библиографического описания на русском языке Захарченко... ПІДГОТОВКА КАДРІВ ПО ЗАБЕЗПЕЧЕННЮ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ В СИСТЕМІ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ |
«Корекційна освіта: історія, сучасність та перспектива розвитку» «Чернівецька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат №4» про завершення підготовчого етапу дослідно-експериментальної роботи за... |
|
Таврійський вісник освіти Засновник: Південноукраїнський регіональний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів |
Таврійський вісник освіти Засновник: Південноукраїнський регіональний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів |