Образ Гренуя та його літературні прототипи


Скачати 156.24 Kb.
Назва Образ Гренуя та його літературні прототипи
Дата 11.01.2014
Розмір 156.24 Kb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Література > Документи
Тема. Образ Гренуя та його літературні прототипи

Мета: дослідити образ Гренуя, його мистецький "геній", здатний створити дивопарфуми, надіючись цей "сморідний" світ перетворити на запашне царство; вдосконалювати навички аналізу постмодерністського прозового твору, характеристики головного персонажа; розвивати навички зв’язного мовлення; підвести учнів до думки, що відсутність любові до Бога і ближнього – джерело зла; виховувати почуття толерантності.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: портрет П. Зюскінда; відеодиск із фільмом «Парфумер» реж. Т. Тиквер..

Епіграф: …геній і злодійство – дві речі несумісні…

О.С. Пушкін «Моцарт і Сальєрі»

Хід уроку

І. Оголошення теми і мети уроку
Звучить пісня «Моцарт і Сальєрі».

Відео 1.
Моцарт

… Ах, правда ли, Сальери,

Что Бомарше кого-то отравил?

Сальери

Не думаю: он слишком был смешон

Для ремесла такого.

Моцарт

Он же гений,

Как ты да я. а гений и злодійство –

Две вещи несовместные. Не правда ль?
Відео 2. Мікеланджело. Розп’яття

Існувала легенда, що скульптор Мікеланджело вбив натурщика - розіп’яв його, щоб природніше відтворити його муки на хресті. Ця легенда викликала суперечку між Моцартом і Сальєрі, яку описав О.С. Пушкін у поемі «Моцарт і Сальєрі». Моцарт не вірить у злочин генія, мотивуючи свою думку тим, що геній і злодійство – речі несумісні.

Ці слова О.С. Пушкіна взято епіграфом до уроку, тема якого: «Образ Гренуя та його літературні прототипи».

Слайд 1.

Сьогодні ми спробуємо поміркувати, чи правий був видатний російський поет, стверджуючи, що геній і злодійство несумісні. Допоможе нам у цьому головний герой роману Гренуй.
ІІ. Робота над засвоєнням нового матеріалу
Вчитель

Скажіть, як ви охарактеризуєте головного героя роману, якщо я попрошу зробити це одним найбільш вдалим до цього образу словом. /Монстр/

Так називає свого героя П. Зюськінд.

Слайд 2.

«Він був монстр від самого початку. Тільки через свою впертість і злість він вирішив жити». Цією цитатою П. Зюськінд виражає своє ставлення до Гренуя, як бачимо, воно співпадає з нашим. А оскільки головний герой – монстр, наше завдання сьогодні, з’ясувати причини, через які з’являються монстри серед нас і дослідити, чим вони загрожують суспільству.

Попередньо з’ясуємо наступне. Діти, ви майбутні батьки і,безумовно вже задумувалися над цим, скажіть, чи знаєте ви, що необхідно немовляті. Щоб повноцінно зростати?

/Умови, одяг, їжа, затишок сімейний, родина, мама/

Мама, та, що дала життя.
Відео 3. Ave Maria

Т.Г. Шевченко писав:

Нічого кращого немає,
Як тая мати молодая
З своїм дитяточком малим.

Народивши дитину, мама віддає їй свою любов, доброту, турботу. Вона дарує дитині материнське тепло, співчуття. Наповнює душу дитини почуттями, прив’язує її до людей.
Відео 4. Звучить пісня «Мамо рідна моя»

Такого дитинства потребує кожна людина. Порівняємо описане нами дитинство з дитинством Гренуя.
Бесіда

  1. Де і як народився Гренуй?

/На рибному ринку, на місці якого колись було кладовище невинних/

  1. Чим символічно саме це місце?

/Воно пов’язане зі смертю; смердить рибними тельбухами, не викликає позитивних емоцій/
Відео 5. Відефільм «Парфумер»

  1. Чи бажаним було це дитя?

/Матір сподівалася на його смерть, як і на смерть попередніх новонароджених/

  1. Якою була матір-дітовбивця?

/Перший крик немовляти не викликав у неї радості чи замилування дитиною, навпаки, вона покинула його помирати. Вона була забитою істотою, нездатною навіть відчувати страх, адже вона не зробила спроби опиратися злочину і сама зізналася, що кидала немовлят помирати після народження/

  1. Які почуття до немовляти можуть викликати такі факти?

/Співчуття/

  1. Як описує П. Зюськінд ставлення до героя, змальовуючи його дитинство?

Цитата. «Його крик після народження, крик із-під різницького столу, крик, який послав матір на ешафот, не був інстинктивною вимогою співчуття і любові. Це був добре зважений, можна сказати, зріло виважений крик, яким новонароджений заявив про свою волю жити, хай навіть доведеться зовсім відмовитися від любові».

Він прагне вижити будь що і попри все.

  1. Що вважає письменник одним із перших людських інстинктів ?

/Прагнення співчуття і любові/

Висновок. Яке значення для Гренуя мали співчуття і любов?

/Від народження Гренуй не отримав співчуття і любові і погоджувався жити без них/

Вчитель. Отже, перша умова на шляху до народження монстра – відсутність любові.

Слайд 3.

  1. Чим Гренуй відштовхує годувальницю?

/Жінка відчуває у ньому щось небезпечне. Відсутність запаху./

  1. Чим ще він відштовхує годувальницю?

/Він висисає її до дна, обжирає її./
Висновок. Гренуй не має запаху, обжирає. Чому?

Відсутність запаху у Гренуя – бажання нічого не віддавати, нічим ні з ким не ділитися.

Вчитель. Друга умова на шляху до народження монстра – відсутність запаху.
Слайд 4.

  1. Що розповідає П. Зюськінд про дитинство Гренуя?

/Дитинство Гренуя було нелегким, сповненим поневірянь. Для тіла він потребував небагато, лише їжу та одяг. Їх він знайшов у притулку мадам Гайяр. Цитата. «Для малого Гренуя установа мадам Гайяр була просто благом. В іншому місці він, напевне, не вижив би. Але тут, у цієї душевно вбогої жінки він процвітав. Хлопчик був витривалим. Переживши народження в купі нечистот, він не давав уже так просто звести себе з цього світу. Цілими днями він міг їсти тільки водяні супи, обходився поганеньким молоком, перетравлював найгниліші овочі і найзіпсованіше м'ясо. Цитата. «Гренуй переніс кір, дизентерію, вітряну віспу, холеру, шестиметрове падіння в криницю. Сибірську виразку і опік грудей. Усе це залишило на ньому рубці та струпи, але не позбавило його життя.»

  1. Чому хлопчик почав пізно говорити?

/Хлопчика цуралися, ненавиділи, з ним ніхто не спілкувався, тому й говорити було ні з ким./

  1. Яким було перше слово, а які слова він не запам’ятовував?

/Цитата. З назвами предметів, що не мали запаху, тобто з абстрактними поняттями насамперед етичного та морального характеру, у нього було найбільше прикрощів. Він ніяк не міг їх запам’ятати, плутав і, вже навіть коли виріс, вживав неохоче і часто неправильно: право, совість, Бог, радість, відповідальність, покірність, вдячність і таке інше. Що це означало, для нього завжди залишалося туманним.» Не міг запам’ятати абстрактні слова, які співвідносяться з мораллю, бо ніхто не виховував і не проявляв до нього ці почуття.
Висновок. Гренуй не знає, що таке совість і Бог. Чому?

Гренуй не запам’ятовує абстрактні слова, бо не розуміє змісту морально-етичних понять, тому несе небезпеку суспільству.

Вчитель. Третя умова на шляху до народження монстра – відсутність розуміння абстрактих слів.

Слайд 5.

  1. З ким порівнює П. Зюськінд Гренуя?

/Він порівнює її з кліщем, бактерією. Цитата. «Він був такий живучий, як витривала бактерія, і невибагливий, як кліщ, що сидить на дереві, існуючи завдяки одній крихітній краплині крові, яку здобув кілька років тому. Маленький бридкий кліщ… який зумисне стає маленьким і непомітним, щоб ніхто його не побачив і не розтоптав. Самотній кліщ. Зосереджений у собі, сидить на дереві, сліпий, глухий і німий, і тільки принюхується , роками винюхує кров тварин, які блукають поблизу, але до яких він самотужки ніколи не дістанеться.»

  1. Гренуй нагадував «маленького бридкого кліща», «витривалу бактерію». Таке порівняння у вас не викликає ніяких асоціацій? Про яку бактерію небезпечну ми нещодавно говорили?

/»Бацила чуми» за романом А. Камю «Чума»/

  1. Що вона уособлює?

/Всесвітнє зло. Яке неможливо знищити, але з яким необхідно постійно боротися./
Висновок. Кліщ Гренуй сліпий, глухий, німий, лінивий, зосереджений у собі нагадує звичайного обивателя, що не має громадянської позиції і тому є небезпечним для суспільства.


  1. Хто винен у тому, що Гренуй такий?

/Ким може стати людина, яка від народження не знала ні тепла, ні дбайливих материнських рук. Усім не було ніякого діла до нього. Він виживав сам, як умів, пристосовуючись. Його нерозвиненість – його горе, а не вина. Бо він не знав ні ласки, ні добра. В усьому винне байдуже суспільство.
Висновок. Людська спільнота не сприймає тих, хто відрізняється від більшості.

Затоптує їх. Але суспільство, яке так дбайливо ставиться до сиріт, у кінцевому результаті має отримати моральних потвор, для яких не існуватиме ні честі, ні законів, ні Бога. Таким і був Гренуй.


  1. Його потворність зовнішня і внутрішня \душевна\ контрастує з рідкісним талантом.


Відео 6. Відефільм «Парфумер»


  1. Розкажіть про талант Гренуя.

\Він мав неймовірний талант розрізняти найтонші запахи.\
Вчитель.

Головного героя роману звуть Жан-Батист Гренуй. Чи випадково це? Поясніть значення імені.
Індивідуальна робота.
Автор дав своєму героєві прізвище, що само за себе говорить. Гренуй, так нарекла його міська влада.

Grenouill (фр.) – жаба.

Жаба – потворне створіння, що живе у болоті.

Ім’я героя – «гра» постмодерніста Зюськінда. Його він запозичив у свого улюбленого письменника Жана-Батиста Мольєра, таланти якого цінував надзвичайно високо.

Ім’я героя непоєднуване з прізвищем, Зюськінд створює оксюморон, тим самим вказуючи читачеві відразу, що в його герої співіснують талант і ницість.
Вчитель.
Проаналізуємо далі, як Гренуй пізнає світ?

Рота в групах.
1 група. Чому Гренуй скоїв злочин?

Запахи Парижа бентежили хлопця, але не такою мірою, як п’янкий аромат 13-річної дівчинки. Приваблений ароматом дівчини з вулиці Маре, він переслідує та вбиває її. Він хоче знайти спосіб зупинити її аромат. Гренуй жадібно і нестримно бажає всмоктати його. Цитата. «Він обнюхав її всю, з голови до п’ят, визбирав останні краплі її запаху на підборідді, в пупку, на згинах рук… він не хотів втрачати жодної крихти її запаху.» « Гренуй у якийсь дивний спосіб відчув, що цей аромат має стати ключем до цілої низки інших ароматів. Якщо він не заволодіє цим ароматом, його життя не матиме більше сенсу.» Саме у цей момент він збагнув, чому так уперто тримався за життя: він повинен стати творцем запахів. І не будь яким, а найвидатнішим парфумером усіх часів. Саме в цей момент він уперше називає свої здібності геніальними.


  • Чи відчував Гренуй докори совісті після вбивства дівчинки?

/Поскільки моральні принципи були йому невідомі, то і докорів совісті він не відчував./

  • У кого перетворюється малюк Гренуй після вбивства?

/Тепер це вже не беззахисний малюк, а жорстокий тип, який може вбивати, грабувати, трощити все на своєму шляху./
Висновок. Байдуже суспільство породило безвідповідальну особу. Такий моральний занепад і сприяв розквіту злочинності. \Аморальність привела до злочинності \
2 група. Як Гренуй став парфумером?

Як уже сказано, Гренуй обрав мету – стати найвидатнішим творцем запахів. Він почав працювати у відомого парфумера Балдіні і за кілька місяців він набув такий досвід, що, як говорить автор: «…цей малий чаклун міг би забезпечувати рецептами всіх парфумерів Франції, і не повторюючись, і жодного разу не створивши щось неповноцінне чи навіть попереднє.» Минуло небагато часу і Балдіні повідомив Гренуєві, що готовий відпустити його за 3 умов: 1 умова – Гренуй не мав права виготовляти сам або передавати рецепт парфумів, що були створені у майстерні Балдіні, 2 умова – він мусив залишити Париж і не повертатися до смерті Балдіні, 3 умова – мовчати про дві попередні. Балдіні попросив Гренуя присягтися \цитата \ « всіма святими, бідною душею своєї матері і власною честю. Гренуй, який не мав ніякої честі, не вірив у святих, а тим більше у бідну душу своєї матінки, поклявся.» Гренуй не мав наміру ні з ким конкурувати, його не приваблювали ні багатство, ні влада, «він шукав у запахах засобу для завоювання любові».


  • Для чого йому загальна любов?

/Він одинокий/

  • Чи можна назвати мету Гренуя, завоювати любов людей, шляхетною?

/Ні. Хоч намір завоювати любов людей шляхетний, він виникає після злочину і досягається через злочин./
Висновок. Гренуй став неперевершеним парфумером заради того, щоб завоювати любов, та засоби, які він обрав для цього, віддаляли його від людей ще більше, бо ці засоби були злочинними.


3 група. Чому Гренуй прагне усамітнитися?

Гренуй не прагнув заробляти великі гроші своїм мистецтвом, а хотів, як писав Зюськінд « вивільнити своє внутрішнє «я», яке вважав вартіснішим за все, що міг запропонувати йому зовнішній світ.» Найбільше полегшення він відчував на самоті, тому «його ніс вишукував найвіддаленіші місцевості країни, гнав його геть від людей, все енергійніше притягуючи до магнітного полюса максимально можливої самотності.» Гренуй може жити і на самоті. Як кліщ, він виживає за будь яких обставин. Тут, наодинці, він шукає засіб влади над людьми, щоб вивільнити душу.


  • Відомі святі, пророки, філософи усамітнювалися, щоб наблизитися до істини, до Бога, чи не хоче Зюськінд порівняти з ними Гренуя, що плекає надію стати Великим Гренуєм?

/Звичайно ні. Він хоче пізнати істину, щоб стати надлюдиною, що має необмежену владу. Він не святий і не пророк, він злочинець./

  • Чому Гренуй, відсторонившись від людей, думає про них?

/Жодна людина не може пройти земний шлях насамоті. Так чи інакше вона шукає контакту з людьми.
Висновок. Гренуй прагне насамоті знайти ліки від самотності, він думає, що влада, обожнювання людьми, яких він ненавидить, заповнять пустоту його душі, та це насильний шлях, а отже злочинний .
4 група. Шлях Гренуя до мрії.

Він навчився видобувати запахи з неживого тіла і створював омріяний аромат, чинивши серійні вбивства. День тріумфу наближався. Він ретельно підготував все для своєї останньої жертви, оскільки мріяв створити парфуми, однієї краплі яких було б досить, аби зробити носія запаху кумиром натовпу. «Люди будь якого віку й статі завмирали, не знаходячи в собі сили відвести погляд», описує Зюськінд останню жертву, зеленооку красуню Лауру Ріші. «Припустімо, думав її батько, вбивця – такий собі колекціонер краси і працює над створенням портрету Досконалості. Хай навіть в уяві свого хворого мозку. Всі його попередні вбивства будуть без неї нічого не вартими. Вона має стати завершальним каменем його споруди.» Роздуми батька були не безпідставними. Жахливий експеримент йому вдався. Навіть будучи викритим і заарештованим, він повторює про вбитих дівчат лише єдину фразу: «Вони були мені потрібні». Цей аромат юної незайманої дівчини робив його щасливим.


  • Чому аромат дівчат робив його щасливим?

/Дівчата, яких він убивав, його не цікавили. Він навіть не дивився на них, його цікавив тільки запах, він винюхував його до останку, бо сам не мав запаху.\

  • Що, крім запаху, ще відбирав Гренуй у дівчат, чого не було у нього?

/Він не мав душі, будучи людиною без моралі. Він забирав душі дівчат.\

Висновок. Гренуй мав мрію. Він хотів створити імперію, яка буде духмяніти. Він хотів знищити в ній огидні запахи і заповнити дивовижним ароматом. Хіба не шляхетна мета? Та все залежить від засобів, якими досягають мету. У гренуя ці засоби злочинні.
Індивідуальні завдання.

  1. Що відчув Гренуй у хвилину тріумфу?

Довгоочікувана хвилина тріумфу Гренуя настала. На міському майдані «…страта найогиднішого злочинця свого часу перетворилася на найбільшу вакханалію, яку бачив світ після Різдва Христового.» Гренуй посміхався, але це була не посмішка, а цинічний оскал. «Він, Жан-Батист Гренуй, вийшовши із покидьків, калу та гнилі, вирісши без любові, живучи без людського тепла, малий, горбатий, кульгавий, бридкий, відсторонений, страховисько, як всередині, так і зовні, - він спромігся зробити себе улюбленцем світу. Та що там улюбленцем. Коханим! Шанованим! Обожненим! Він звершив подвиг Прометея.»

Диспут.

  • Чи можна Гренуя порівняти з Прометеєм?

  1. Так, можна. Зюськінд пише: «Він звершив подвиг Прометея. Божу іскру, яка дарується просто так кожному віл народження, якої його було позбавлено, він здобув собі сам. Він створив ауру, яка виділила його серед інших, божественнішої за яку не мав ніхто.

  2. Ні. Я не погоджуюся з цією думкою. Прометей ощасливив людство, принісши себе у жертву. Гренуй же жертвує чужим життям. Ці образи протилежні.

Гренуй у романі Антипрометей. «Гренуй був нікому не зобов’язаний ні батькові, ні матері, а найменше – милостивому Богу, тільки собі самому. Він насправді був сам собі Богом, і Богом кращим за того, що смердить ладаном, і мешкає в церквах. Варто йому лише кивнути, як усі зречуться свого Бога і молитимуться великому Гренуєві.

  • Чи можна Гренуя порівняти з Богом?

  1. Зюськінд порівнює Гренуя з Богом. Гренуй думає, що йому молитися будуть, як Богу завжди. Він досяг мети і люди демонструють йому свою любов.

Отже, Гренуй досяг рівня Бога.

  1. Мені здається, його порівняння з Богом носить нездоровий характер. Він псих. У нього явно проглядає «манія величності». Він хоче володіти людьми будь що. Він не Бог.

Вчитель. Чи не можемо ми порівняти Гренуя з історичними постатями, які хворіли манією величності?

  1. Можна порівняти з такими історичними постатями як Гітлер, Сталін. Вони завоювали хворобливу любов людей. Обидва заради власних цілей знищували мільйони.

Ці люди несли зло. Гренуй один із них. Він не Бог, він Антибог.

  1. Гренуй вважає себе вищим за Бога, адже Бог смердить, бо він створив світ, який наповнений гидкими запахами. А він створив аромат, що викликає любов. Цей аромат надає йому владу над людьми, але не робить його Богом і не ставить його вище Бога. Для християнина порівняння з Богом неможливе, гріховне. Тільки аморальна людина може дозволити собі це. Він антихрист, а не Бог.

Він справді антихрист. У мить найбільшого тріумфу свого життя Гренуй не отримав жодного задоволення, він видався йому жахливим. «Те, чого він завжди так бажав, а саме, щоб інші його любили, було нестерпно, бо він їх не любив. Зараз він залюбки винищив би всіх на земній поверхні, тупих, смердючих людей.

У цей момент він справді вперше виявив справжнє єдине його почуття – зненависть. Він хотів бути як інші , та нічого не вийшло, бо він замаскований «найкращими у світі парфумами. Гренуй відчув, що не хоче більше жити. Влада, яку він отримав, не могла дати йому тільки одного – людського запаху. Нехай перед цілим світом він явиться Богом завдяки парфумам, якщо він не має власного запаху, то й сам ніколи не довідається, хто він є насправді. А тому йому тепер на все наплювати – на світ, на себе, на парфуми. Його душа мертва.

  1. Смерть Гренуя.

Відео 7. Відефільм «Парфумер»

Патрік Зюськінд не залишає Гренуя живим – його з’їдають канібали, такі ж покидьки, як і сам герой. «На мить вони, наче від вогню, сахнулися од нього з побожністю та надзвичайним здивуванням. Але тієї ж миті відчули, що відсахнулися тільки для того, щоб накинутися на нього, що їхня побожність перетворилась на пристрасть, а здивування – на захоплення. Вони відчули непереборний потяг до цієї людини-янгола. Янгол випромінював нестримне тяжіння, якому жодна людина не здатна чинити опір.» «Вони позривали з нього одяг, повидирали волосся, здерли шкіру з тіла, обскубли його, упяли кігті й зуби в його м'ясо, напавши на нього, мов гієни… За півгодини Гренуй до останньої кісточки зник з лику земного. Жахливий натуралістичний опис смерті, але не менш жахливим було життя і скоєні ним злочини. Насилля над чужою волею покарано, бо маніпуляція людською свідомістю небезпечна.

Вчитель. Чи справедлива розв’язка роману? /Так. Потворі потворна смерть./

Образ Гренуя неодинокий в літературі. Постмодерніст Зюськінд майстерно проводить паралелі з деякими персонажами.

Дослідницька робота.

Гренуй і Малюк Цахес.

Під час дослідження центральних персонажів роману «Запахи» Зюськінда і повісті «Малюк Цахес на прізвисько Цинобер» Гофмана ми побачили наступні спільні риси:

  1. Обидва народились потворами. Нагадаю «Малюк Цахес нагадував химерно скручений цурпалок дерева, який огидно нявчав і урчав.»

  2. Весь світ вважає їх незвичайними. Малюк Цахес – через втручання феї, гренуй – завдяки хижацькому привласненню достоїнств інших.

  3. Обидва наділені надприродною силою. Малюк цахес має чарівні волосини, Гренуй – геніальний нюх.

  4. Обидва переживають момент тріумфу. У Малюка Цахеса він незаслужений, тому миттєвий. У Гренуя мить тріумфу викликає бажання вмерти.

Висновок. Ці герої – докір суспільству, втілення його потворності.

Гренуй і Чіполла.

Ми порівнювали роман «Запахи» Зюськінда і новелу Томаса Манна «Маріо і чарівник».

  1. Події в обох романах відбуваються у 18 ст. У новелі описується Італія, де зберігається тип шарлатана. У романі Зюськінда Франція, де Гренуєві витівки теж нагадують якийсь жахливий ілюзіон.

  2. Обидва прагнуть мати владу над натовпом. Т. Манн пише: «Публіка на сеансах Чіполли явно підкорена волі сильної особистості, але внутрішньо опиралася цьому приниженню. Зюськінд пише: «Людський натовп на майдані не чинить опору волі Гренуя, підкорюється йому, а потім відчуває огиду за власну слабкість.»

  3. Можна провести асоціацію між зображенням тріумфу Гренуя і тріумфу чарівника Чіполли. Обом бажана влада не приносить ні задоволення, ні щастя – ненависть до людей в обох звучить.

  4. Обидва автори зображують «самовпевнених калік», які прагнули володіти іншими і дуже нагадують Наполеона, Муссоліні, Сталіна, Гітлера.

Висновок. Автори засуджують суспільство, що породжує таких потвор.

ІІІ. Підведення підсумків.

  1. Геній чи злодій Гренуй?

/Гренуй має талант, але ніяка геніальність не може виправдати злочин. Талант без моралі небезпечний./

  1. Хто ж такий Гренуй?

/Відповідь криється у підзаголовку роману: «Історія одного вбивці». Для Зюськінда Гренуй – лише вбивця. Один із багатьох./

ІV. Домашнє завдання. Написати твір на тему: «Чи сумісні геній і злодійство»

Схожі:

Тема уроку. Андрій Малишко. Відомий український поет і його пісні,...
Розвивати навички виразного читання ліричного твору, його аналізу, висловлення своєї думки щодо прочитаного
Урок вивчення нового матеріалу) 5 клас Тема уроку: Образ Лиса Микити...
Мета: охарактеризувати образ Лиса Микити; набути умінь і навичок аналізувати художній образ
ОБРАЗ
На відміну від поняття, що сприймається розумом, образ діє і на органи чуття, оскільки в ньому предмет
Образ Значення Цитатна характеристика Матір
Образ, розкритий у розвитку, акцентований на моменті остаточного зламу й ролі в ньому дегенерата
І. Калинець. Цікавий епізод із його життя. «Писанки». Образ найдорожчої людини мами
Тема: І. Калинець. Цікавий епізод із його життя. «Писанки». Образ найдорожчої людини – мами
«РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ОБРАЗУ МОРЯ У ТВОРАХ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ ЯК ЗАСІБ...
Ся малодосліджений образ моря у творчості українських письменників-мариністів. З'ясовується семантика символу, осмислюється образ...
Образ Чiпки. У центрi роману образ Чiпки селянинабунтаря, невтомного...

Історія і доля людини: шляхетний лицар Айвенго
Мета: охарактеризувати образ Айвенго, визначити художні засоби його створення
Літературні ігри
Ведучий пропонує учасникам написати вірші на задані рими. Коден гравець записує зверху на листочку два слова, що римуються, і, загнувши...
Матеріали підготувала ст викладач кафедри психології Боговарова О.І
М'яко запропонуйте дитині обговорити її конкретний страх. Часто дошкільникові зручніше створити зоровий образ, ніж виразити його...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка