Ш ашкевич Маркіян Семенович
Маркія́н Семе́нович Шашке́вич (6 листопада 1811 Підлісся, Золочівського повіту в Галичині — †7 червня 1843) — український письменник, поет, культурно-громадський діяч, речник відродження Західно-Українських Земель. Зачинатель нової української літератури в Галичині. Очолив «Руську трійцю», ініціатор видання альманаху «Русалка Дністровая» (1837). Виступав за рівноправність української мови з польською.
Народився в с. Підлисся Золочівського пов. (Галичина), син священника. Закінчив Львівську духовну семінарію (1838) і був вільним слухачем Львівського Ун-ту. По закінченні семінарії був священником по селах Львівщини. Ще під час навчання в семінарії Шашкевич спільно з Я. Головацьким та І. Вагилевичем (див. «Руська трійця») згуртував національно свідому молодь (крім названих, Г. Ількевич, І. Білинський, Ф. Мінчакевич, М. Козловський, А. Величковський та ін.) на боротьбу за національно-культурне відродження на західних землях, зокрема за відродження народної мови в письменстві й церковних проповідях. Вислідом їхньої діяльности була поява фолкльорних збірок «Син Руси» (1833) і «Зоря» (1834), а гол. альманаху «Русалка Дністровая» (1837), яка вирішально вплинула на національне відродження й розвиток української літератури в Галичині.
Перший вірш Шашкевича «Голос галичан» з'явився в друку 1835. Його поетична спадщина відносно невелика, але високо оцінена І. Франком та ін. пізнішими дослідниками. Крім кількох інтимно-ліричних поезій («До милої», «Туга за минулим», «Думка»), Шашкевич писав переважно вірші патріотичного характеру («Руська мова», «Дайте руки», «Слово до чтителей руського язика», «Побратим», «Лиха доля» та ін.), також на історичні теми: «Хмельницького обступлення Львова», «О Наливайку», «Болеслав Кривоустий». 1836 Шашкевич опублікував брошуру «Азбука і Abecadlo», спрямовану проти спроб заведення в українській мові латинської абетки. Шашкевич переклав частину «Слова о полку Ігореві» та святого Письма (Євангеліє від Матея і Йоана) на народну мову (1842). Посмертно Я. Головацький видав його «Читанку» для малих дітей" (1850).
Помер Шашкевич у злиднях від туберкульози і був похований у Новосілках Лісних. Слава його як будителя національної свідомості й зачинателя нової української літератури в Галичині почала зростати посмертно. 1891 тлінні останки його перенесено до Львова. 1911, у століття народження письменника, відбулося величаве шашкевичівське свято з поставленням йому на Білій Горі хреста-пам'ятника. 1959 у Підлиссі відкрито літературно-меморіальний музей, а 1962 там таки поставлено бронзове погруддя Шашкевича. За новіших часів культ Шашкевича зростає як реакція на русифікацію України й асиміляцію українців у діаспорі. У Вінніпезі (Канада) засновано Інститут Маркіяна Шашкевича (1961), який з 1963 видає збірку «Шашкевичіяна» (до 1985 — 39 чч.) та «Бібліотеку Шашкевичіяни» (редактор М. Марунчак). Там таки поставлено бронзове погруддя Шашкевича і його ім'ям названо місцевий парк.
Твори
Веснівка
О Наливайку
Олена
Руська мова
Слово для чтителей руського язика
Хмельницького обступлєніє Львова
Ярослав
Література
Енциклопедія українознавства
Никола з Николайова (Микола Устиянович). Згадка за Маркіяна Шашкевича во вічную Єго память. — Л., 1848 (2 вид. — Вінніпеґ, 1968)
Тершаковець М. До життєписи Маркіяна Шашкевича з додатком Матеріали-документи // ЗНТШ, т. XIX. — Л., 1906
Маркіян Шашкевич. Руська письменність. — Л., 1911
Лепкий Б. Маркіян Шашкевич. — Коломия, 1912
Возняк М. Писання Маркіяна Шашкевича // Зб. Філол секції НТШ. т. XIV. — Л., 1912
Попович Д. Маркіян Шашкевич на тлі відродження Гал. України. — Мондер, 1943
Білецький О. Русалка Дністрова // Від давнини до сучасности, т. 1. — К., 1960
Шах С. О. Маркіян Шашкевич і гал. відродження. — Париж-Мюнхен, 1961
Білецький О. Слово про Маркіяна Шашкевича. — Л., 1961
Марунчак М. Маркіян Шашкевич на тлі доби. — Вінніпеґ, 1962
Гуменюк М., Кравченко Є. М.Шашкевич, І.Вагилевич, Я.Головацький. Бібліографічний покажчик. — Л., 1962
Луців Л. Маркіян Шашкевич. — Джерсі Сіті, 1962
Гребільський Г. Письменники Зах. України 20-50 pp. — К., 1965
Шалата М. Маркіян Шашкевич, життя і творчість і гром.культ. діяльність. — К., 1969
Петраш О. Руська Трійця. — К., 1972
Kozik J. Ukraiński ruch narodowy w Galiciji w latach 1830—1848. — Kr., 1973
|