Гуманітарним, технологічним, художньо-естетичним, природничо-математичним
|
|
Скачати 226.66 Kb.
|
|
Реалізація плану допрофільної підготовки та профільного навчання Профільна школа спрямовує профільне навчання на задоволення освітніх потреб і розвитку здібностей учнів, зорієнтованих на продовження освіти. Профільне навчання реалізується через:
Окрема школа може бути однопрофільною (реалізувати тільки один з обраних профілів) або організовувати на старшому ступені декілька профілів, тобто бути багатопрофільною. Профіль навчання — це спосіб організації диференційованого навчання, який передбачає поглиблене й професійно зорієнтоване вивчення циклу споріднених предметів. Профільне навчання в старшій школі здійснюється за такими основними напрямами: суспільно-гуманітарним, технологічним, художньо-естетичним, природничо-математичним. Динаміка розвитку профілів  2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 Таблиця № 1 Динаміка росту профілів представлена на схемі. Можна побачити, що з 2002 по 2011 рік школа працює за технологічним профілем, а з 2004 по 2010 рік за суспільно-гуманітарним. Протягом 10 років впроваджувались також математичний, природничий, філологічний профілі. Профіль навчання визначається з урахуванням інтересів школярів і їхніх батьків, перспектив здобуття подальшої освіти й життєвих планів учнівської молоді; кадрових, матеріально-технічних, інформаційних ресурсів школи; соціокультурної й виробничої інфраструктури району, регіону. Навчальний профіль визначається як добором предметів, так і їх змістом. Засвоєння змісту освіти в загальноосвітніх закладах із профільним навчанням має, по-перше, забезпечувати загальноосвітню підготовку учнів, по-друге, — підготовку до майбутньої професійної діяльності. Профіль навчання охоплює таку сукупність предметів: базові, профільні та курси за вибором. Базові загальноосвітні предмети становлять інваріантну складову змісту середньої освіти і є обов'язковими для всіх профілів. Ці предмети реалізують цілі й завдання загальної середньої освіти. Зміст навчання й вимоги до підготовки старшокласників визначаються державним стандартом повної загальної середньої освіти. Профільні загальноосвітні предмети — це предмети, що реалізують цілі, завдання й зміст кожного конкретного профілю. Профільні предмети вивчаються поглиблено Й передбачають більш повне опанування понять, законів, теорій; використання інноваційних технологій навчання; організацію дослідницької, проектної діяльності, профільної навчальної практики учнів тощо. Наприклад фізика, хімія, біологія – профільні курси в природничому профілі, література, українська та іноземна мови – у філологічному профілі, право, історія – у суспільно-гуманітарному. Профільні предмети забезпечують також прикладну спрямованість навчання за рахунок інтеграції знань і методів пізнання й застосування їх у різних сферах діяльності, у тому числі й професійній, яка визначається специфікою профілю навчання. У профільних загальноосвітніх навчальних закладах передбачається опанування змісту предметів на різних рівнях: 1. Рівень стандарту — обов'язковий мінімум змісту навчальних предметів, який не передбачає подальшого їх вивчення (наприклад, математика — у філологічному профілі; історія — у фізико-математичному). 2. Академічний рівень — обсяг змісту достатній для подальшого вивчення предметів у вищих навчальних закладах — визначається для навчальних предметів, які є не профільними, але базовими або близькими до профільних. Зміст навчання на першому й другому рівнях визначається державним загальноосвітнім стандартом. 3. Рівень профільної підготовки — зміст навчальних предметів поглиблений (наприклад, курси фізики й математики фізико-математичному профілі або курси біології та хімії в хіміко-біологічному профілі) — передбачає орієнтацію на майбутню професію. Профільних предметів має бути не більше двох-трьох з однієї або споріднених освітніх галузей . Зміст окремих навчальних предметів може інтегруватися. Педагогічний колектив школи плідно працює над розв’язанням проблем профільної освіти у старшій школі. Завдання профільної освіти зумовлюють необхідність подальшої модернізації діяльності школи. З цією метою створено нормативно-правову базу розвитку профільного навчання. Підготовлені нормативні документи, концепції, розроблено інструментарій моніторингових досліджень з проблеми профільного навчання в старшій школі. Якщо поглянути на наші робочі навчальні плани, то в них (згідно з типовими навчальними планами) закладено додатковий час на факультативне вивчення предметів. Зрозуміло, що це зроблено спеціально для того, аби дитина могла випробувати себе в поглибленому навчанні з різних циклів і була готова до свідомого обрання майбутнього профілю навчання. Отже, введення профільного навчання в школі відбувається в два етапи: допрофільна підготовка (5-9-ті класи) і профільне навчання (10-11-ті класи). Нові реалії суспільної дійсності, її розвиток об’єктивно створюють передумови для вдосконалення навчально-виховного процесу у початкових класах, оволодіння молодшими школярами системою профорієнтаційних знань, умінь і навиків, які є необхідною та важливою базою для подальшого успішного профільного навчання. Робота здійснюється через класні години, уроки, проекти, екскурсії. Ранню допрофільну підготовку учнів 5-7 класів нашої школи забезпечено через мережу гуртків:
та систему виховних годин:
Допрофільна підготовка 8-9 класів Допрофільна підготовка здійснюється у 8—9-х класах із метою професійної орієнтації учнів, сприяння вибору ними напряму профільного навчання в старшій школі. Форми реалізації допрофільної підготовки:
Функцією курсів за вибором допрофільної підготовки є
Вибір курсів за вибором здійснюється учнями добровільно. Ними повинні бути охоплені всі школярі 8-9 класів. За змістовним наповненням курси за вибором для допрофільної підготовки
Організаційно-професійний зміст профільного навчання (таблиця №2) виглядає наступним чином. Організаційно-професійний зміст допрофільного навчання  Таблиця № 2 Допрофільна підготовка здійснюється також через факультативи, предметні гуртки, наукові товариства учнів, Малу академію наук, предметні олімпіади, кабінети профорієнтації тощо. Перші кроки на шляху профілізації нашої школи виявили, що перехід до профільної школи потребує системного опрацювання моніторингових операцій діагностико-прогностичного характеру, які необхідно виконувати з учнями 8-9 класів. Так, необхідно:
Підготовка учня до вибору профілю – це фактично перший серйозний етап вибору професії. Тому на цьому етапі слід активізувати профорієнтаційні заходи, передусім психологічні. Діагностичний етап цієї роботи передбачає використання психологічного інструменту, а саме:
Зокрема у межах факультативного курсу „Психологія спілкування та основи ділового етикету” для учнів на заняттях висвітлено актуальні тенденції розвитку суспільства, його потреби у фахівцях вищого ґатунку. Доводили, що нині важливим є оптимальне поєднання потреб суспільства („треба”) з учнівськими бажаннями („хочу”), враховуючи психофізичні можливості („можу”). Досвід роботи школи виявив: цю роботу треба починати на етапі до профільної підготовки у 8-9 класах основної школи, тому що до профільна підготовка є важливою умовою раціональної та успішної реалізації профільного навчання. Створення умов для самовизначення випускників основної школи
Інформаційно-комунікативна діяльність:
Профільна школа потребує особливих підходів. Учитель профільної школи має бути на просто фахівцем високого рівня, а й має забезпечувати варіативність, особистісну і практичну орієнтацію освітнього процесу із введенням інтерактивних компонентів. Впроваджуючи технологію особистісно-зорієнтованого навчання, вчителі школи намагаються вивчити, розкрити та розвинути особистість кожного учня. Однією з форм роботи є система індивідуальних занять за такими основними напрямками:
Підвищення рівня інтересу школярів до різних форм самовираження особистості можна від слідкувати за таблицею № 3  Таблиця № 3 У своїй роботі вчителі школи запроваджують різні методи навчання (таблиця № 4):
Методи навчання Методи навчання    Традиційні Активні Інтерактивні Лекція Рольові ігри Діалог    Самостійна робота Пояснення Робота в парах Опитування Робота в групах Творчі завдання Таблиця 4 Організаційно-професійний зміст профільного навчання виглядає таким чином (Таблиця 5): Організаційно-професійний зміст профільного навчання      Суспільно-гуманітарний Технологічний  Художньо-естетичний Природничий  Нові економічні теорії, права людини, маркетинг, менеджмент, ділове мовлення Креслення, деревообробка, Технології ЦТНПП, основи сучасного виробництва Етика, художня культура, естетика, права людини, світова література, основи підприємницької діяльності  Основи прикладної хімії, психологія спілкування та основи ділового етикету, методи розв’язування рівнянь, нерівностей та їх систем       Продовження навчання у Вищих навчальних закладах І-IV рівнях акредитації Таблиця 5 У старшій профільній школі курси за вибором
Науково-дослідницькій діяльності учнів ми приділяємо належну увагу. І не тільки тому, що учні самостійно опрацьовують багато додаткової літератури, спілкуються з людьми різних професій. Насамперед старшокласники досліджують визначне питання науково-дослідницької роботи, порівнюють результати, роблять висновки та пропозиції щодо поліпшення стану вивчення цієї проблеми. Така робота під силу тільки творчій особистості, яка вміє жити в умовах часу. Загальноосвітні школи створюють ті чи інші профілі за рахунок комбінації базових, профільних предметів та курсів за вибором Робочий навчальний план для профільного навчання 11-А класу суспільно-гуманітарного та природничого профілю (з російською мовою навчання)
Робочий навчальний план для профільного навчання 10-Б класу технологічного профілю (з російською мовою навчання)
Робочий навчальний план для профільного навчання 10-А класу художньо-естетичного профілю (з російською мовою навчання)
Наявний навчальний план 11-А створює умови для інтенсивного та якісного навчання учнів понад державний стандарт з обраного профілю. У інваріантній частині цілком збережено перелік освітніх галузей та обсяг годин на кожну з них. В суспільно-гуманітарному профілі додатково відведено години на вивчення історії, людини і суспільства, основ економіки, в природничому профілі на математику, біологію, хімію. У варіативній частині, у зв’язку з профілем, відведено години на українську літературу, психологію спілкування і основ ділового етикету, основи прикладної хімії, математику. Робочий навчальний план 10-Б класу технологічного профілю забезпечує соціально необхідний для кожного школяра обсяг знань на рівні державних стандартів. Освітня галузь – технології (6 год) вивчається в ЦТНПП. У варіативній частині відведено години на інформатику, креслення, деревообробку. Години варіативної складової в 10-А класі художньо-естетичного профілю передбачені на збільшення годин на вивчення окремих предметів інваріатної складової:
У 10 класі вивчається українська художня культура. Взаємозв’язок художніх цінностей і внутрішнього духовного світу людини відбувається шляхом діалогу культур: „суспільне - особистісне”, „минуле - сучасне”, „національне - загальнолюдське”. В межах даного підходу введено додатковий час на історію України, факультатив „Українознавство”. Зміст курсів інтегрує соціальну, економічну, політичну й духовну історію та висвітлює тісний взаємозв’язок сфер людського буття. На уроках художньої культури учні вчаться спостерігати за розвитком української художньої культури минулого і сучасного, пояснювати зв’язок художньої культури з соціально-історичним контекстом її розвитку, самостійно знаходити джерела для збагачення знань з української культури і захищають їх наприкінці викладу змісту тем (виступ учня з презентацією). Цікавими є курси за вибором „Методи наукових досліджень”, „Ділова активність”, „Основи підприємницької діяльності”, які стимулюють інтерес до знань, розвивають загальну культуру учня, дають можливість для пошуку та розвитку здібностей дитини, а згодом - обґрунтування вибору спеціалізації та виду творчої діяльності в структурі профільного навчання. Вибір спецкурсів, участь у науково-дослідницькій роботі допомагає учням поглибити свої знання та реально оцінити їх рівень. Таким чином, кожен навчальний заклад формує власну модель профільного навчання. При цьому дуже важливо враховувати, що профільне навчання – це вид диференційованого навчання, який передбачає
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Схожі:
|
Варіативна складова з хімії на 2013/2014 н р. Профільність навчання в старшій школі може реалізовуватися за суспільно-гуманітарним, філологічним, художньо-естетичним, природничо-математичним,... |
МИСТЕЦТВО Мета курсу “Мистецтво” в основній школі полягає в особистісному художньо-естетичному розвитку учнів, формуванні у них ціннісних орієнтацій... |
|
С. В. Гловацький, методист Черкаського Головною метою художньо-естетичної освіти в загальноосвітній школі є розвиток особистісно-ціннісного ставлення до мистецтва та навколишнього... |
Викладання предметів природничо-математичного циклу за новими програмами ... |
|
Навчально-виховний проект Навчальна: навчити учнів технологічним прийомам виконання монотипії, ознайомити з матеріалами та інструментами |
Методичні рекомендації щодо створення кабінетів предметів художньо-естетичного... Зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 09. 09. 2004 №1121/9720 та затвердженого наказом Міністерством освіти і науки України... |
|
Тема: «Подорож козака до царства Змія» Сьогодні я хочу розповісти вам казку, але казку з математичним нахилом. Отже, слухайте мене уважно |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо підготовки та проведення І-ІІ етапів... Україні, основними цілями яких є виявлення обдарованих та здібних учнів. Тобто, більше як півстоліття поспіль олімпіади залишаються... |
|
Моніторингові дослідження якості природничо-математичної освіти 8-класників Центром тестових технологій були проведені моніторингові дослідження якості початкової освіти учнів 4-х класів та навчальних досягнень... |
Рис 1 Cхема організації повітрообміну при загальнообмінній вентиляції Для підтримання в приміщенні нормальних параметрів повітряного середовища, яке відповідає санітарно-гігієнічним і технологічним вимогам,... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua