Ф ормування духовної культури особистості школяра – актуальна проблема сьогодення


Скачати 0.67 Mb.
Назва Ф ормування духовної культури особистості школяра – актуальна проблема сьогодення
Сторінка 5/7
Дата 28.10.2013
Розмір 0.67 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Історія > Документи
1   2   3   4   5   6   7

Анкетування

Пошук змісту життя — проблема складна! Нерідко вона пов'язана з певними невдачами, роз­чаруваннями в собі і в людях. Але ми повинні ке­руватися життєвими цінностями. В анкеті зазначе­ний перелік цінностей, біля яких ви повинні пос­тавити цифру за рівнем значимості для вас. Нап­риклад: здоров'я, життєва мудрість, цікава робота, матеріально забезпечене життя, сімейне життя, щастя.

(Учні заповнюють анкету).

Бесіда з учнями.

— Як ви думаєте, чи може кожна людина жити так як вона хоче, і що для цього потрібно?

— Що складніше і важливіше — будувати життя чи пристосовуватись до нього?

— Чи хочеш стати видатною людиною, «зіркою»?

— Для чого людина живе на Землі?

— Що зробити для того, щоб наше життя було прекрасним?

Вчитель. Питання про сенс життя хвилює кожного, адже воно випливає із природи самої людини.Кожен має усвідомити цінність життя, цінність кожної його миті, знайти своє місце і призначення адже, на жаль, чимало людей даремно розтра­чують життя, живуть так, ніби у них попереду безмежна вічність: для них нічого не варто згайнувати годину чи день.

Римський імператор Марк Аврелій прославився не тільки тим, що був оратором і правив «вічним Римом», скільки роздумами про життя, серед яких є й такі: «Живи так, немов би ти зараз повинен розпрощатися з життям, немовби час, залишений тобі є несподіваним подарунком».

Життя кожної людини безцінне вже само по собі. Було б, звичайно, нерозумно спеціально ризикувати життям лише для того, щоб на повну силу відчути всю його чарівність, його справжній сенс. Проте замислитися про цінність життя коли воно майже все ще попереду, все-таки треба, щоб оцінити по-справжньому те, що ми маємо й більш дбайливо ставитися до цього безцінного скарбу. (Вірш «А що життя?» — /. Багрійчук). А що життя ? Поволі зупиняюсь, Дивлюсь на неба зоряні мости І без надії вкотре сподіваюсь Сама собі на це відповісти. А що ж життя — дарунок загадковий Від забуття закоханих сердець Чи просто так, малюнок випадковий, Що залишив сполоханий митець? То що життялисточок поміж вітру, То десь впаде, то лине в небеса, Чи тільки тон великої палітри, Що помирає й знову воскреса? ... І ось тепер народжений світанок Мені шепнув: «Бувай, моє дитя!» І залишив на гіллі наостанок Одне питання: «Що воно, життя?» Учениця. Життя — це шанс кожного. Доля при­хильна до тих, хто здатний триматися на плаву, навіть потрапляючи у вир.

Мати Тереза, лауреат Нобелівської премії, гро­мадянка світу в найвищому розумінні цього слова, залишила тим, хто вступає на життєвий шлях, духовний заповіт, у якому сказано: Учениця. Життя — це шанс. Учень. Скористайся ним. Учениця. Життя — це краса. Учень. Милуйся нею...

Учениця. Життя — це мрія. Учень. Здійсни її. Учениця. Життя — це виклик. Учень. Прийми його. Учениця. Життя це обов'язок. Учень. Виконай його. Учениця. Життя — це цінність. Учень. Цінуй його. Учениця. Життя — це любов. Учень. Насолоджуйся нею. Учениця. Життя — це тайна. Учень. Пізнай її. Учениця. Життя — це удача. Учень. Шукай цю мить. Учениця. Життя таке чудове, Учень. Не марнуй його, Учениця. Це твоє життя. Учень. Борони його.

(Вірш «Життя і ми»Інна Дзіньовська). А час біжить. Куди? Ніхто не знає. Чому про це не думаємо ми ? Й життя кудись швиденько пропливає, А нам здається, що даремно прожили. Не можем свою долю ми змінити, Але під силу нам покращити життя, Ми можемо навчитися любити І не тримати в собі ніжні почуття Ми можем дарувати свою ласку, В підтримку слово вимовить чи два, Дитині розказати щиру казку, Щоб сни прекрасні бачила вона. Усім потрібно завжди пам 'ятати: Не вічні в цьому світі, люди, ми Нам необхідно інших поважати, Щоби не жити, як колись жили. Любіть себе, та не безмежно, Не бійтесь правди, хоч яка гірка, Робіть, що хочете, та обережно, І не лякайтесь сліз, що як ріка. Життяце подарунок для людини Це шанс безсмертним спробувати стать, Це найдорожчий скарб, єдиний, Який не можна обмінять. (Пісня «Як же нам жити на рідній землі» муз. Г. Татарченка, слова Ф. Тишка) Вчитель. Життя неповторне й у кожного своє. Людина від природи має певні, притаманні тільки їй обдарування, вона наділена розумом, то­му здатна творити свою долю, але для цього потрібно працювати над собою, формувати харак­тер, волю, набувати хороші звички, різноманітні вміння і навички, вдосконалювати дух і тіло, мати активну життєву позицію. Життя є дар Божий. Ми повинні бе­регти цей дар, як святиню. Нехай Господь пошле в серця наші радість, душевний мир, здоров'я, успіх у добрих ділах і добробуті! Будемо ж постійно молитися, щоб він воскресив наші душі і дарував нам любов, яка є основою земного і вічно­го життя!



І радість доброти пізнаєш…

Мета. Допомогти дітям осягнути, що значить бути добрим, що лежить в основі доброти, доброго вчинку; формувати по­чуття чуйності і доброзичливості; вихову­вати людяність, милосердя; через рольові ігри моделювання ситуацій із життя, роз­вивати бажання робити добро, вчити боро­тись із проявами зла в житті, виховувати культуру морально-етичних почуттів.

Обладнання. Мультимедійний екран, те­матичні відеофрагменти і слайди, стікери у формі сердечок, підбірка музичних творів, фліп-чарт, плакати з висловами на­родної мудрості та видатних педагогів про добро, «чарівна скринька», костюми для інсценізації, яскраві прикраси у вигляді сонечок, фломастери, виставка малюнків.

Епіграф.

Ти будеш ближніми любимий І радість доброти пізнаєш, Не побажавши іншим те, Чого собі не побажаєш.

(Євангеліє)

Учитель (на фоні ніжної мелодії).

Сказав мудрець:

Живи, добро звершай/

Та нагород за це не вимагай.

Лише в добро і вищу правду віра

Хай оживає істина стара:

Людина починається з добра.

Леонід Забашта

Учитель. Добрий день, любі діти! Безпе­речно, ви вірите у чудеса. У нас сьогодні не звичайний, а чарівний урок. Ми з вами здійснимо подорож до країни, яка має чу­дову назву - Доброта. На дорозі до неї бу­де багато перешкод. Постараймося омину­ти підступні шляхи з назвами: Ненависть, Злість, Жорстокість. А якщо й потрапимо на такий шлях, то мусимо знайти гідний вихід, а для цього маємо з'ясувати, що оз­начає бути добрим?

(Бажати добра іншому, уміти поміти­ти, що комусь потрібна допомога і бажан­ня надати її, тобто здатність співчува­ти людині).

Виходить, добра людина може бути трохи чарівником? І ми з вами станемо трішки чарівниками і все, що нас оточуватиме під час подорожі, теж буде чарівним. Допоможе нам у цьому чарівна свічечка, яка, посилаю­чи нам тепло і світло, допоможе знайти, пройшовши через усі перешкоди, шлях до країни Доброти. Станьмо у коло, простягнімо руки до свічечки і подумки спробуємо взяти у путь від неї найкращі людські риси, які стануть у пригоді нам у пій мандрівці.

Ми зібрали найкращі якості, тож, не розтуляючи долонь, щоб їх не розгубити, сідайте у чарівний зорехід, на стікері на­пишіть кожен своє слово, а разом з ним вкладіть частинку свого серця, і вкиньте у чарівну скриньку, яка нам обов'язково допоможе під час подорожі

(Діти на стікерах у вигляді сердечок за­писують такі моральні чесноти: чуйність милосердя, доброзичливість, небайдужість тощо, і кидають їх у скриньку). Гра-фантазія «Уяви!»

Учитель. Діти, заплющіть, будь ласка, на хвильку очі! (На фоні сумної, повільної музики через мультимедійний проектор на екрані з'вляється слайд, на якому перева жають сірі похмурі кольори. Висвічується назва «країни» - Черствість).

Відкриваємо очі. Отже, ми потрапили до країни Черствість. Нелегко нам буде у цій країні, та я впевнена, що ми подолаємо всі перешкоди. Чим ми можемо допомогти жителям цієї країни? Які ліки їм можемо |запропонувати? Адже є ліки, які не мож­на купити і не можна зробити. Ці ліки не продаються в аптеках, їх немає і серед квітів. Вони невловимі. Але мають чарівну силу - створюють гарний настрій, оптимізм, знімають образи, недомовки. Ці ліки йдуть від серця. Лікарі стверджують, що коли ми робимо добрі справи, наш організм виробляє велику кількість захис­них речовин. І по-справжньому добрі люди рідше хворіють.

Гра «Чарівні лікарі»

Учитель. Уявіть, що всі діти - добрі лікарі, які повинні вигадати рецепти ліків від «моральних хвороб». Діти діляться на пари. Кожна пара витягує картку з назвою «моральної хвороби» (наприклад, злість, егоїзм тощо).

Перемогу отримає та пара, яка вигадає найцікавіший рецепт-засіб, який допоможе позбавитись людям негативної риси і зроби­ти їх добрими у ставленні один до одного.

Послухайте вірш Дмитра Білоуса «Знайшли лелеку» і скажіть, чи потрібні дітям, про яких йде мова у вірші, наші ліки?

Знайшли лелеку

Лелеко, лелеко, до осені далеко! -викрикує на лузі засмагла дітвора.

А він веслує в хмарі з лелечихою в парі, мовляв, у вирій, друзі, мені ще не пора. А ген над рікою зрослись верба з вербою, лелечина там хата із хмизу в вишині. А в ній сім'я лелеча, сидить його малеча біленькі лелечата, носаті та смішні... Якось після бурі у літній день похмурий знайшли лелеку діти в леваді за селом. Ой леле! Ой лелеко! У теплий край далеко, а як тобі летіти з пораненим крилом? Взялися діти лелеку лікувати. Летить його родина у теплий край сама. А він у хатній тиші їсть рибу, м'ясо, миші і жде тієї днини, коли мине зима. І ось над рікою повіяло весною. Пускають діти в квітні лелеку у політ. А він, немов вітрила, розправив дужі крила, і птиці перелітні кричать йому: Привіт!

- Лелеко, лелеко, до осені далеко? -лунає із двора. Гляди ж но довгоногий, щоб не забув дороги, як відлітать у вирій настане знов пора!

Учитель. Ми добре попрацювали на цій планеті і зрозуміли, до чого повинні праг­нути завжди.

(Ми повинні прагнути і думками, і по­чуттями, і справами своїми множити добро на світі).

Учитель. Рушаймо далі. Знову закри­ваємо очі.

(На фоні швидкої, неспокійної музики з'являються відеофрагменти потрощено­го, понівечиного світу).

Яка жахлива країна! Все зруйноване, понівечине. Це країна Злостивості. Що ж нам робити? Та справжній українець ніко­ли не впадає у відчай і влучним словом вря­тує ситуацію. Народ наш завжди боровся зі злостивістю прислів'ями, приказками, прославляючи добро. Як добре ви їх знаєте? Гра «Хто швидше допоможе»

Діти об'єднуються у дві команди. Кож­на отримує на фліп-чарті розрізнені части­ни прислів'їв. Хто швидше об'єднає дві частини в одне прислів'я, той і переможе.

Приклади прислів"ів:

• Зло сильне, та добро сильніше.

• Зле слово гірше від побоїв.

• Без добра і жито не родить.

• Добрі діти - батькам вінець, а злі діти -батькам кінець.

• Злий добра не пам'ятає.

• Хто замолоду звик робити добро, той і в старості від нього не відвикне.

• Поживеш серед добрих сам подобрієш.

• Добро не пропадає, а зло вмирає.

• Добре роби, добре й буде.

• Добрі вісті не лежать на місці.

Учитель. Справжня людина, за переко­наннями нашого народу, - це людина доб­ра й мудра, щира й сердечна, щедра й світла, яка вміє любити, співчувати, за­хистити й приголубити, поважати й пора­дити; людина з добрим серцем і світлою душею.

Учитель. І знову у путь!

(На фоні спокійної, мінорної музики з'являються кадри, на яких то сумними очима дивляться на людей покинуті тва­рини, то видно зламані гілки, зірвані і ви­кинуті квіти).

Любі діти, ми потрапили до країни Бай­дужість. Сподіваюся, що ви ніколи у житті не зможете пройти байдуже повз такі людські вчинки, які, на превеликий жаль, часто трапляються у нашому житті.

Інсценізація новели В. Сухомлинського «Дідусь і Андрійко»

Поліз Андрійко на шовковицю. Його при­вабили чорні, солодкі ягоди. Навтішався вволю, а тут дощ пішов.

Пересидів Андрійко дощ. Хотів злазити додолу, аж дивиться - сидить дід Петро під шовковицею. Вийшов дідусь після дощу в сад - у білій сорочці і голова біла, як молоко.

«Що ж його робити, - думає Андрійко. -Злізу-струшу на дідуся краплі з листя, змокне він під дощем, захворіє».

Сидить Андрійко, притулившись до гілки. Чекає, коли дід до хати піде. А дід не йде.

Уже й сутеніти почало, коли дідусь підвівся, глянув на шовковицю й побачив Андрійка.

Здивувався дідусь та й питає:

- Чому ти там сидиш так тихенько, онучку?

- Боюся краплі на вас струсити, дідусю!

- Злазь, Андрійку.

Дідусь пригорнув Андрійка й поцілував. «Чого це дідусь такий добрий сьогодні?» -подумав онук...

- Як ви оцінюєте вчинок Андрійка?

- Хто добрий: дідусь чи Андрійко?

- Чи можна сказати, що хлопчик не був байдужим до дідуся ? Чому, як ви гадаєте?

- Як можна виховати добру, чуйну, ми­лосердну людину?

- Чи можна збільшити кількість добро­ти у світі?

(Діти наводять власні приклади, коли вони проявили власну небайдужість до чо­го-небудь у житті).

Учитель. Спробуйте підсумувати, які ми висновки зробили для себе на цій станції.

(Ввічливе, уважне й доброзичливе ставлення до інших людей виявляється й у вчинках і у словах. Недостатньо бути доб­рим, треба ще й виявляти доброту так, щоб вона була прийнята й зрозуміла).

Учитель. В. Сухомлинський говорив: «Роби так, як має бути, не для годиться, не тому, що хтось побачить твої добрі вчинки і похвалить тебе, а за велінням власної совісті».

Як ви розумієте ці слова? (Діти вислов­люють свої думки).

(Звучить вальс Й. Штрауса, на фліп-чарті з'являється зображення Сонця-Доброти без промінців і з сумним обличчям).

Учитель. От ми з вами, любі мої чарівники, і дісталися до країни Доброти. Багато перешкод було у нас на цьому шля­ху, але ми з гідністю вийшли з них. Та чо­му наше Сонце-Доброта таке сумне? Нам потрібно його розвеселити. Для цього ми маємо перелічити усе, що може бути доб­рим. Може, ми так розвеселимо його?!

(Діти пишуть на стікерах слово­сполучення типу: добра усмішка, добре слово тощо. Прикріпляють їх навколо Сонця. Коли робота закінчена, вчитель знімає першу картинку обличчя, а за нею знаходиться таке ж обличчя тіль­ки усміхнене).

Учитель. Як гарно усміхається наше Сонечко! Значить, ми все зробили правиль­но. Підійдіть, діти, до Сонечка і уявіть, що ви торкаєтеся до доброти. Опишіть свої відчуття.

(Діти висловлюють свої відчуття. Доб­рота - ніжна, приємна, ласкава тощо).

У країні Доброти кожному гостеві дару­ють яскраві прикраси у вигляді сонечок. Адже доброта - це сонце, яке зігріває кожного своїми промінчиками. При­кріпіть ці сонечка і нехай вони завжди бу­дуть такими ж яскравими, як сьогодні, від ваших добрих справ, адже ви - маленькі добротворці.

Учитель. Чи сподобалась вам подорож у країну Доброти? Чи хотіли б ви стати її жителями? А чи знаєте ви, як це зробити? Що вам найбільше сподобалося під час по­дорожі? Як ви розумієте епіграф нашої мандрівки?

Любі мої добротворці! Дозвольте мені вас так назвати, об'єднаємося всі у коло. Да­вайте спробуємо зібрати у наших долонь­ках добрі слова і подарувати їх один одному. Зверніть увагу як швидко гасне наша свічка, так швидко минають і дні життя. Прагніть залишити після себе яко­мога більше справ. І свічечка наша догорає та наповнює наші серця доброзич­ливістю, доброчесністю, добродушністю. Хай вам щастить у ваших добрих справах!



1   2   3   4   5   6   7

Схожі:

Формування компетентностей особистості школяра на уроках української мови та літератури
Практичний аспект діяльності учителя щодо формування ключових компетентностей особистості школяра
Нижникевич Зоряна Як виховувати в учнів початкової школи відповідальне...
А виховання творчої особистості школяра, відповідального й свідомого громадянина. Відповідальність як інтеграль­на якість особистості...
ПРОГРАМА /рівень стандарту/ для учнів 7-11 класів середніх загальноосвітніх
Біологічна освіта має сприяти становленню загальної культури школяра, вихованню особистості, яка усвідомлює власну відповідальність...
Формування інноваційної особистості на уроках біології: ресурсне забезпечення освітнього процесу
Реформування системи біологічної освіти – одне з найважливіших завдань сьогодення. Традиційне навчання не може бути провідним у цілісному...
Навчальна програма для учнів 7 класу загальноосвітніх навчальних...
Біологічна освіта має сприяти: становленню загальної культури школяра, вихованню особистості, яка усвідомлює власну відповідальність...
Насильство як актуальна проблема сучасного українського
Особливості сімейного насильства як соціально-психологічного феномену
РОЗВИТОК КРЕАТИВНОСТІ СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ ПІД ЧАС ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА
Проблема розвитку творчих здібностей нині надзвичайно актуальна. Швидкі темпи науково-технічного розвитку нашого суспільства, динамічність...
Шляхи формування мотивації до навчання Потреби, мотиви, стимули
Проблема формування мотивації навчання завжди була актуальною в психолого-педагогічній літературі. Як відомо, зміст навчання, його...
НАКАЗ
«Про вивчення курсів духовно-морального виховання у 2013/2014 навчальному році» та для забезпечення виконання програми дослідно-експериментальної...
Програма психологічного моніторингу стану навчально-виховного процесу...
Якщо уявити школу в вигляді особистості, то психологічний моніторинг може розглядатись як актуальна життєва потреба цієї особистості....
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка