Урок – дискусія. Очікувані результати


Скачати 133.37 Kb.
НазваУрок – дискусія. Очікувані результати
Дата28.10.2013
Розмір133.37 Kb.
ТипУрок
bibl.com.ua > Історія > Урок
11 клас. Історія України.
Тема. Україна в умовах десталінізації 1953 – 1964 рр.
Мета. Оцінити рівень навчальних досягнень учнів по темі, перевірити вміння застосовувати здобуті знання для аргументації своєї позиції. Формувати в учнів уміння вести дискусію на задану тему. Виховувати в учнів зацікавленість історією.
Тип. Урок – дискусія.
Очікувані результати:

Після цього уроку учні зможуть:

  • визначати хронологічні рамки періоду десталінізації в Україні;

  • давати характеристику його складових частин;

  • пояснювати терміни та поняття, використані під час вивчення теми;

  • давати власну оцінку цьому періоду історії;

  • аргументовано доводити правильність своєї позиції;

  • розвинуть уміння вести дискусію;


Організаційний момент.
Вчитель.

На сьогоднішньому уроці який завершує вивчення теми: “Україна в період десталінізації 1953 – 1964 рр.”, ми спробуємо дати оцінку головним подіям цього періоду на Україні, висловимо свою думку, своє відношення шляхом дискусії.

( Див. Додаток 1)

Дискусія ( з латинської) - публічне обговорення якого спірного питання. На попередніх уроках ви висловлювали різні оцінки політики Хрущова на Україні, тому сьогодні ви розділившись у стверджуючу та заперечуючу групи спробуєте представити свої точки зору на дану проблему.


Представлення теми уроку


Представлення мети уроку

Представлення плану уроку

План дискусії.





  1. Десталінізація в Україні.

  2. Сільське господарство

  3. Реформа управління.

  4. Духовне життя і культура України в період десталінізації.



Вступне слово вчителя


Після смерті Сталіна життя Радянського Союзу суттєво не змінювалося. Проте почали виникати надії на поліпшення суспільної та моральної атмосфери. Тривалі роки репресій та, постійного страху втомили людей. У Кремлі поступово переконувались у неминучості змін в управлінні країною. Закінчився 29 річний період правління Сталіна. В травневому номері журналу “Прапор” за 1954 рік було опубліковано повість письменника Іллі Еренбурга “Відлига”, яка дала ім’я цілому історичному етапу. Автор чуйно вловив вітер відновлення, що був пов’язаний з ім’ям Микити Сергійовича Хрущова. З ним пов’язані великі зміни в СРСР і зокрема в Україні, яка на той час була його частиною. Сьогодні ми обговоримо основні напрямки його перетворень.


  1. Десталінізація.


Ключові терміни: десталінізація, реабілітація, культ особи.
Десталінізація це – політика радянського керівництва на подолання наслідків культу особи Сталіна.

Реабілітація – відновлення в правах невинно репресованих

Культ особи – непомірне возвеличення людини.
Вчитель. З планом ви були ознайомлені заздалегідь, тому мали можливість підготуватися. Кожна група представить свою позицію і аргументи по кожному питанню

Можливі варіанти аргументів стверджувальної групи.

Стверджуюча група.

Представлення керівником групи своєї позиції

  • усунення Мельникова з посади першого секретаря ЦК КПУ

  • призначення Кириченка на цю посаду, першого українця за всю історію КПУ

  • суд та страта Берії – близького соратника Сталіна, керівника органів державної безпеки

  • критика культу особи Сталіна

  • початок реабілітації репресованих в 30 – роки, переважної партійних діячів

  • перегляд засуджених за статею 58 Карного Кодексу ( за контреволюційну агітацію і пропаганду)

  • припинення гучних справ “лікарів”, “космополітів” “генетиків”

  • рішучий осуд кривавого сталінського терору

  • реорганізація правоохоронних органів : ліквідація воєнних трибуналів міністерства внутрішніх справ та особливої наради МВС

  • введення більш гуманного характеру судочинства, зменшення термінів ув’язнення

  • 1954 р. створюється комісія Президії ЦК КПРС з вивчення матереалів щодо масових репресій другої половини 30 –х років.

  • Перегляд прокуратурою сфальсифікованих справ так званими “трійками”

  • 20 з’їзд КПРС 1956 року. Виступ Микити Хрущова “ Про культ особи Сталіна та його наслідки” Велика кількість прикладів сталінських репресій, особливо причетність Сталіна до вбивства Кірова в 1934 році, про прорахунки Сталіна на початковому етапі Великої Вітчизняної війни, про повоєнні репресії.

  • 20 з’їзд розворушив суспільство.

  • тіло Сталіна винесли з Мавзолею і захоронили біля Кремлівської стіни.


Заперечувальна група:

Представлення керівником групи своєї позиції

Можливі варіанти аргументів заперечувальчувальної групи.


  • десталінізація проводилась повільно.

  • реабілітувались в першу чергу переважно діячі партії, вищі чини, а прості люди, цього чекали роками, а де –хто так і не дочекався.

  • повстання в таборах ГУЛАГу, зокрема в Норильську свідчили про те що люди були доведені до відчаю і не сподівались на Хрущова і десталінізацію. Багато з них загинули.

  • Реабілітація не стосувалась цілих народів, які Сталіним були визнані як зрадники. Наприклад хоча і було визнано незаконність виселення кримських татар та всеодно вони довгий час залишались в становищі репресованих, їм заборонялось повертатись на свою історичну батьківщину в Крим.

  • Реабілітація проводилась обмежено

  • Десталінізація була обмеженою. Причетність багатьох партійних керівників до репресій, а саме Кагановича, Ворошилова, Маленкова та і самого Хрущова замовчувалась. У всьому звинувачували Сталіна. А це неправильно.

  • У доповіді Хрущова не було дано причин культу особи. Схема була така – винен Сталін. Радянській державі таке явище як культ особи не притаманне. Це теж неправда. Культ особи це ознака тоталітарної держави а саме такою і був СРСР, де все, або багато чого залежало від правлячої партії, її вождя та його оточення

  • Переважна більшість партійних та радянських керівників засудили розвінчання культу особи. Вони боялись що це зашкодить державі, приведе до її ослаблення, а насправді боялись за власну кар’єру. Приклад: той же Каганович, Ворошилов відмовляли Хрущова від виступу на 20 з’їзді. Проти десталінізації виступив секретар Київського міського комітету партії Синиця, який категорично виступив проти реабілітації творчих працівників звинувачених в націоналізмі. Проти десталінізації виступила значна частина рядових комуністів, вони вважали її зрадою, замахом на героїчне минуле якому вони віддали своє життя. Їх можна зрозуміти.

  • Писали листи В ЦК, Кириченку листи, в яких критика минулого називалася наклепом на радянську дійсність.

  • Доповідь Хрущова на 20 зїзді КПРС і постанова ЦК КПРС про культ особи Сталіна була надрукована в пресі лише в 1989 році. Це свідчить про те що партійне керівництво боялось говорити правду народу.

  • Опір десталанізації дуже великий . Приклад – 1957 рік невдала спроба усунення Хрущова на Пленумі ЦК КПРС.

  • На політичних в’язнів, засуджених за 54 статтею Кримінального кодексу – інакодумство, реабілітація не поширювалась

  • З 1959 року десталінізація фактично припинилась

  • Зявилась ностальгія за минулим. Де – хто казав: “ Не все там було погано”.

  • Розкриті злочини Сталіна, навіть в обмеженому варіанті не давали право хоронити його біля Кремлівської стіни. Це злочинець на совісті якого мільйони жертв, в тому числі і українців.

  • Десталінізація не змінила радянську систему яка породила таке ганебне явище як культ особи Сталіна. Не був би Сталін був би Троїцький чи ще хтось інший. Десталінізація - це лише красиве слово і своє головне призначення вона не виконала.

Підсумок вчителя.

Десталінізація – процес суперечливий, як і весь переод відлиги. Тому однозначної оцінки тут бути не може. Політолог М. Джилас сказав: “ Творець замкнутої соціальної системи , Сталін, був одночасно її зброєю, і коли змінились обставини... став її жертвою... Його “помилки” помітніші, ніж у інших, і тому Сталін – найдешевша ціна, якою вожді цієї системи хочуть викупити себе і саму систему з її значно суттєвішим та більшим злом”.

Десталінізація - компроміс. Це найбільше на що могли згодитись сталіністи і найменше що могли зробити реформатори.
2.Сільське господарство

Вступне слово вчителя



Для радянської економіки сільське господарство завжди було проблемним і відставало від промисловості. Причини цього крилися в самій радянській системі господарювання яка створювала свою промисловість за рахунок сільського господарства. Всі прекрасно розуміли, що село потребує допомоги фінансової, податкової, структурної, інакше забезпечення продовольством країни залишалось великою проблемою. Хрущов пропонує три надпрограми:

  • цілина

  • поширення кукурудзи

  • тваринництво

Тому сільське господарство будемо розглядати через призму цих програм.
Ключові терміни: цілина, кукурудзяна епопея, “Догнати і перегнати Америку”
Стверджуюча група.

Представлення керівником групи своєї позиції

Можливі варіанти аргументів стверджувальноїї групи.


  • відставання сільського господарства від промисловості

  • велика увага сільському господарству. З 1953 по 1964 роки питання розвитку с/г розглядалося на 11 пленумах ЦК КПРС та 14 пленумах ЦК КПУ, тобто на самому високу рівні.

  • 50 –і роки період найбільшого піднесення колгоспно – радгоспного виробництва

  • Вперше с/г стало прибутковим – рентабельним

  • Валова продукція с/г в 1954 –1958 рр. зросла на 35% порівняно з попередньою п’ятирічкою

  • Зерно на 20%, буряків вдвічі, мяса - вдвічі, молока – втричі

  • Зростання закупівельних цін на зерно в 7 разів, картоплю в 8 разів, продукти тваринництва у 5,5 разів.

  • Зниження податків на колгоспи та колгоспників

  • Тверді суми оподаткування присадибних ділянок

  • Надання колгоспам більшої самостійності у вирішенні господарських питань

  • Забезпечення тракторами МТС. Якщо в 1951 році на придбання тракторів витратили 686 млн. крб., то в 1957 році 1 млрд. крб.

  • З 1951 по 1960 фінансування села збільшили в 6 разів

  • Підвищення рівня освіти керівників колгоспів. Якщо в 1953 році вищу освіту мали лише 3% то в 1960 – 65%

  • Отримання колгоспниками паспортів

  • Використання нових технологій, зарубіжного досвіду

  • За успіхи в розвитку с/г УРСР та її 15 областей, серед них і Черкаську в 1958 році нагородили орденами Леніна.

  • Освоєння цілини з 1954року з метою збільшення виробництва зерна

  • Тільки в 1954 - 1956 з України на цілину поїхали 80 тисяч механізаторів та 90 тисяч тракторів.


Заперечувальна група:

Представлення керівником групи своєї позиції

Можливі варіанти аргументівзаперечувальної групи.

заборона селянам тримати підсобне господарство

  • Політика щодо села непослідовна. Наприклад: 1956р. – пропозиція Хрущова, щоб селяни продали корів, а молоко брали в колгоспі, що призвело до скорочення поголів’я корів на 14%, свиней на 20%, овець і кіз на 53%

  • Поява нереалістичних програм. Девіз : “ Догнати та перегнати Америку”.

  • Особисте втручання Хрущова в управління С/Г

  • Освоєння цілини це помилка Хрущова. Використані великі кошти, які б можна було направити для зміцнення с/г у вже освоєних районах

  • Історик – аграрник Русинов переконаний що приріст врожайності по СРСР лише на 1 центнер з гектара був би рівнозначним освоєнню цілини.

  • За підрахунками істориків та економістів гроші витрачені на освоєння цілини призвели до падіння виробництва зерна у вже освоєних районах на 30 –40 млн тонн на рік, тобто в 1,5 – 2 рази більше ніж дала власне цілина.

  • Цілинна програма вичерпала з України ресурси і суттєво послабила с/г

  • Цілина - приклад екстенсивного шляху розвитку економіки

  • Необґрунтоване збільшення посівів кукурудзи з 2 млн га до 5 млн гектарів

  • 1963 рік – вперше закупили зерно в Канаді та США

  • запровадження семирічного плану замість п’ятирічного 1958 – 1965 рр.

  • 1964 р – спад продукції тваринництва до рівня 1958 року 92%

  • гонка за лідером виснажила українські сили, енергію та ресурси ? Для чого вона потрібна? Ідеологія – переваги соціалізму


Висновок вчителя.

Фактично кожна з розглянутих хрущовських програм, а саме:


  • освоєння цілинних земель (лютнево – березневий 1954 року Пленум ЦККПРС)

  • кукурудзяна епопея (червневий 1954 року Пленум ЦК КПРС)

  • тваринництво

тією чи іншою мірою зазнали краху. Широко розрекламовані вони не досягли поставленої мети, хоча в них було багато корисного та реалістичного. Нездійсненними їх як правило робили грандіозна масштаби, гігантоманія, форсовані темпи, волюнтаристські методи, тобто ті вади які є характерними для адміністративно – командної системи. Участь України в хрущовських над програмах як їх називали, зумовила втрату ритмічності в розвитку економіки республіки, нераціональне використання значних матеріальних та людських ресурсів, суттєвий підрив потенціалу України, закріплення пріоритетності екстенсивних форм господарювання та відмову від інтенсифікації народного господарства.



  1. Реформа управління господарством

Вступне слово вчителя

Хрущов і його найближче оточення розуміли необхідність реформи управління господарством. Її необхідність була очевидною. Це не потребувало фінансових затрат. Навпаки скорочення міністерств і відомств навіть економило кошти.

Ключові терміни: раднаргоспи, централізм




Стверджуюча група.

Представлення керівником групи своєї позиції

Можливі варіанти аргументів стверджувальної групи.

Реформа управління мала надзвичайно важливе значення

  • 1957 році запроваджена нова система управління економікою –реформа управління. В її основі лежала відмова від вертикального управління економіки та перехід до горизонтального, територіального управління. Мета – знищити централізм і бюрократію яка заважала розвитку економіки

  • створено 105 економічних районів – з них на Україні 11. В них створювались нові органи управління – ради народного господарства (раднаргоспи)

  • В 1958 році секретар ЦК КПУ Підгорний заявив що реформа управління завершена

  • Під контроль раднаргоспів передано 10 000 промислових підприємств, 97% заводів України

  • Реформа управління сприяла вирішенню житлової проблеми. Мільйони людей отримали житло


Заперечувальна група

Представлення керівником групи своєї позицї

Можливі варіанти аргументів заперечу вальної групи

  • Реформа великого значення не мала

  • гальмувалось впровадження нової техніки

  • централізм не зламали

  • укрупнення раднаргоспів в 1962 році та створення Вищої Ради н/г себе не виправдало

  • це косметична реформа – вона не зачіпала основ економічного ладу, який ґрунтувався на загальнонародній власності, на відсутності матеріальної зацікавленості та зрівнялівці в оплату праці.

  • 1965 р ця реформа відмінена

  • Ліберман – учений - економіст Харківського університету звернувся до Хрущова з листом, в якому піддав гострій критиці основи радянської економіки. Запропонував не вигадувати велосипед, а взяти на озброєння перевірені світовою практикою принципи матеріальної зацікавленості, господарчого розрахунку, товарно – грошові відносини. Відмовились.

  • Грошова реформа 1961р. 10 до 1.

  • Так дійсно будувалось житло, так звані ”хрущовки”. Великі комунальні квартири де жило по кілька сімей. Будинки однотипні і зараз не знають що з ними робити.



Висновок вчителя.

Реформа управління економікою СРСР і України в тому числі як його складової частини безумовно була об’єктивно необхідна. Подальший розвиток господарства стримувався відсталою системою управління в основі якої лежав централізм тобто суворе підпорядкування вищим органам влади. Це вело до відсутності ініціативи на місцях, дріб’язкової опіки, бюрократичної тяганини. Відсутність матеріальної зацікавленості, зрівнялівка в оплаті вели до зниження зацікавленості в результатах праці. Нова система управління не змогла перехилити шальку терезів на свій бік бо прийшла в протиріччя з основним принципом керівництва соціалістичною економікою - централізмом. Тому давши на певний час економічний ефект вона прийшла в протиріччя з основою радянської економіки – централізмом, знищити який ніхто не наважився. Тому реформа зазнала краху.


  1. Духовне життя і культура.

Вступне слово вчителя

Духовне життя і культура в радянській Україні в цей час розвивались під впливом вищезазначених подій. Розвінчання культу особи, відлига створили в інтелігенції певну ілюзію щодо політики комуністів. Піднесення було значне хоча і суперечливе

Ключові терміни: русифікація, шістдесятники, дисиденти



Стверджуюча група.

Представлення керівником групи своєї позиції

Можливі варіанти аргументів стверджувальної групи

  • духовне життя в період десталінізації бурхливо розвивалось. Розвінчання культу особи Сталіна, лібералізація, економічні та політичні реформи, відлига - все це справило величезний вплив на культуру і духовне життя України

  • 1959 р. Закон “ Про зміцнення зв’язку школи з життям і про подальший розвиток системи народної освіти”. - реформа школи, запровадження 11 – річного навчання, створення політехнічної школи, школи, яка давала б дітям не тільки знання а й професію. Запровадження обов’язкової загальної восьмирічної освіти

  • зросла кількість студентів вузів 380 тисяч в 140 вузах в 1958р.

  • вечірня та заочна форма навчання. На 10 000 населення - 129 студентів

  • бурхливий розвиток науки. 1964 – збудовано найбільший у світі прискорювач електронів. Розвиток кібернетики - розроблені цифрові машини: Київ 1960, Промінь 1962, Мир 1964 р. Амосов. Патон.

  • Запуск штучного супутника Землі в 1957, перший політ людинив космос Ю.Гагаріна в 1961р


Заперечувальна група

Представлення керівником групи своєї позиції

Можливі варіанти аргументів заперечувальної групи

  • залишковий принцип фінансування

  • русифікація

  • комуністичне будівництво вимагало створення нової людини. Злиття націй. Знищення всього національного

  • боротьба з націоналізмом

  • войовничий атеїзм, знищення церков

  • не вистачає вчителів, особливо на селі, від 8 – річки прийшлось відмовитись, виробниче навчання яке давало учням спеціальність теж занепало

  • право батькам вирішувати якою мовою дитина має навчатися в школі. Це критикували і Рильський і Бажан в газеті “Правда”. Всі розуміли, що вирішуватимуть не батьки а місцеві партійні чиновники. Загроза українській мові.

  • Поширення російської мови. 21% учнів в містах навчались укр. мовою. З 2 366 газет що видавались на Україні тільки 765 укр. мовою.

  • Нестача гуртожитків

  • Серед студентів українці становили 60%. Для багатьох дітей з села, де навчання велося укр. мовою і не завжди спеціалістами, вузи були недосяжними.

  • Україна – наукова околиця(периферія) СРСР. В Росії на 10 000 чол – 33 наукові працівники а в Україні лише 16.

  • Космічні успіхи сприяли новому витку гонки озброєнь, виходу їх в космос.

  • Шістдесятництво знищене. Горська загинула при невизначених обставинах, Симоненка побили так що через деякий час помер. Некрасов змушений емігрувати за кордон. Цькували Костенко, Драча, Вінграновського. Довженка в Москву забрали примусово.

  • Шістдесятництво – новітнє укр. відродження – прояв політичних форм опору різних соціальних верств населення існуючому режиму.

  • В розмовах з діячами культура Хрущов влаштовував огульну критику, вживав нецензурну лайку, маючи низький рівень освіти і культури завдав багато шкоди

  • Поява дисидентів в Україні в 50 –і роки свідчила про незадоволення політикою українського керівництва і політикою КПРС. Відсутність політичних прав і свобод, русифікація, невиконання СРСР “ Загальної декларації прав людини”. Лук’яненко, Григоренко, Гайовий, Савченко, Чернишов


Висновок вчителя

Розвиток культури та духовного життя в Україні період десталінізації носив суперечливий характер. З однієї сторони незаперечні успіхи, з іншої - не менш гучні провали.

Підведення підсумків дискусії


Микита Хрущов помер 1971 року. На його могилі стоїть пам’ятник зроблений відомим скульптором Ернстом Нєізвєстним з двох гранітних брил білого та чорного кольорів, які контрастують між собою. Поєднання цих кольорів - це влучна характеристика всієї хрущовської епохи та її реформ.

Д/З Історія України. 11 клас. * 18 – 24.

Додаток 1.
Пам'ятка «Як вести дискусію »

1. Сперечатися по суті: головне в дискусії — аргументи, факти, логіка і доказовість.

2. Уникати реплік, що принижують людську гідність, поважати думку опонента, прагнути зрозуміти його раніше, ніж критикувати, виявля­ти стриманість.

3. У суперечці не допускати підвищення голосу.

4. Чітко формулювати власну думку.

5. Прагнути встановити істину, а не демонструвати власне красномов­ство.

6. Виявляти скромність і самокритичність, вміння з гідністю визнавати недостатність своєї аргументації.

Все це дає змогу не тільки запам'ятати навчальний матеріал, але й зро­бити ґрунтовний аналіз цього матеріалу, що, зрештою, формує глибо­кі знання учнів.

Схожі:

Мета заходу: у цікавій формі розкрити учням всю глибину небезпеки...
Очікувані результати: сприяти виробленню вміння зробити самостійний та усвідомлений
Урок розробила
Очікувані результати: учні повинні розпізнавати частини мови, визначати граматичні ознаки; формувати комунікативну, інформаційну...
Тема: Вчимося розуміти та поважати інших
Очікувані результати: після проведеної дискусії з елементами психотренінгу учасники зможуть
Урок підготувала викладач МПЛБ Татар Валентина Костянтинівна Маріуполь,...
Очікувані результати: відкрити світ почуттів і пристрастей, створений поетичним словом великого майстра, висловлювати власні враження...
Тема: Психологічні основи управлінської діяльності керівника школи
Очікувані результати: після проведеної дискусії з елементами психотренінгу учасники зможуть
Тема. Що означає бути щасливим
Очікувані результати. На основі вивченої теми учні зможуть : пояснювати зміст понять «щастя», «індивідуальність», «характер»
Перше заняття Вступна бесіда
Очікувані результати: Готовність до роботи в певному режимі і за темою, усвідомлення учасниками сенсу заняття
Металургійний комплекс. Чорна металургія
Очікувані результати: учень: 1 називає галузі, що входять до металургійного комплексу, найбільші підприємства та їх типи, проблеми...
Твоя безпека. Евакуація
Очікувані результати: учні повинні знати тлумачення поняття «евакуація», учні повинні вміти користуватися правилами безпечної поведінки...
Уроку з всесвітньої історії на тему СРСР у 1953 середині 60-х років. «Відлига». М. Хрущов
Очікувані результати: учні зможуть тлумачити та застосовувати поняття «відлига «і «волюнтаризм»; складати політичний портрет М. Хрущова,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка