Тема. Джерела фразеології української мови. Походження деяких фразеологізмів Мета
|
|
Скачати 326.31 Kb.
|
|
Додаток №2 «Джерела фразеології. Виробничо-побутове життя» 1. Гра «Вгадай, яка професія лягла в основу фразеологізму?»
2. Гра «Знайди пару» Цифровий тест Установіть відповідність між фразеологізмами та професіями, які стали їх джерелом.
Відповіді: 1-4; 2-6; 3-1; 4-12; 5-11; 6-2; 7-3; 8-5; 9-10; 10-8; 11-9; 12-7. 3. Гра «Хто зайвий» Знайдіть зайві фразеологізми. Поясніть, чому ви так вважаєте.
Метод «Думки вголос» - Отже, значна кількість усталених зворотів перейшли до літературної мови від живомовних представників різних фахів, уподобань тощо. У них відображено виробничий досвід людей, нагромаджений упродовж сторіч.
1. Висловлювання видатних і відомих майстрів художнього слова Крилаті вислови (слова) сталі словесні формули (влучні вислови, звороти мови, окремі слова). Це висловлювання видатних осіб, цитати з літературних творів, що набули узагальненого змісту, назви історичних і міфологічних подій, що набули переносного значення, власні імена історичних та літературних персонажів, які стали символічними. Вони зберігають зв'язок із літературним або конкретно-історичним першоджерелом виникнення і мають значну популярність серед мовців. Є ще кілька назв цієї категорії сполук: літературна цитата, фразеологічна цитата, крилата фраза. Крилаті слова розрізняють за ступенем їх поширення в інших мовах світу: а) античні, релігійні джерела – геєна вогненна, манна небесна; б) загальносвітові літературні джерела – тисяча й одна ніч, вогнем і мечем; держава – це я; бути чи не бути; скупий рицар; півцарства за коня; Ромео і Джульєтта; ще черевичків не зносила; в) давньоруські джерела – іду на ви; мати городів руських; ляжемо кістьми; запросити варягів; викинути боввана у Дніпро; напитися шоломом з Дону; плач Ярославни; мертві сорому не ймуть; г) суто українські – вітер з України; вогонь в одежі слова; всякому городу нрав і права; борітеся – поборете; лиш боротись – значить жить; ну що б, здавалося, слова; коні не винні; не той тепер Миргород; і рости, і діяти; голос духа чути скрізь; маємо те, що маємо. 2. Цікавинки з історії походження деяких фразеологізмів Цікавими є крилаті вислови, які прийшли до нас із літописів. Мати городів руських – так називали літописці місто Київ, центр Київської Русі. Нині вислів вживається як урочистий синонім до назви міста. Крилатий вислів мертві сорому не мають, за свідченням літописця, належить великому князю Святославу, як і вислів іду на ви. Саме так князь завжди попереджав тих, проти кого виступав з військом. Ведмежа послуга. Послуга, яка зроблена з добрими намірами, але принесла шкоду. Вираз використовується в значенні: невміла, незграбна послуга, що приносить замість допомоги тільки шкоду. Взятий із байки І.Крилова «Пустельник і ведмідь». Прорубати вікно в Європу. Близьке з ознайомлення із досягненнями західноєвропейської науки, культури, літератури. Наприклад. …У будь-якій книжці ранішнього видання можна прочитати, як з України забрано в Росію інтелігенцію, не лише художників і поетів, але і вчителів грамоти, що Петро І прорубав вікно в Європу (Євген Сверстюк). На думку дослідників, автором цього вислову є італійський письменник Альгаротті (1712-1764). Вогнем і мечем. Жорстоко, нещадно знищувати кого-, що-небудь. Був мій народ співцем і сіячем. Я все зробив би без проливу крові. Так ви ж пройшли вогнем тут і мечем (Ліна Костенко «Берестечко»). Вогнем і мечем – давній крилатий вираз, афоризм, який втілює у собі суворий, жорсткий спосіб життя, має негативний зміст: немилосердно, люто, безжалісно винищувати будь-що. Але в давнину цей фразеологізм був професійним висловом легендарного давньогрецького лікаря Гіппократа, який жив близько 460-377рр. до нашої ери. Він уживався ним у прямому значенні: «Чого не гоять ліки, те вилікує вогонь». З часом цей вислів переосмилився, набувши негативного звучання. Римські поети-філософи Овідій (43рік до нашої ери – 18 рік до нашої ери), Проперцій (49 рік до нашої ери-15 рік до нашої ери) вживали його в значенні жорсткої сили, що руйнує життя суспільства. Афоризм «вогнем і мечем» використовувала свого часу польська шляхта, поневолюючи український етнос, руйнуючи православну віру й волю народу. Він навіть знайшов своє «художнє» втілення у назві відомого роману польського письменника Генріха Сенкевича (1846-1916рр.) Роман «Ogniem i mieczem» написаний у 1884 році. Вираз до цього часу зберігає своє негативне звучання. (Учні демонструють роман Г.Сенкевича «Вогнем і мечем»). Біла ворона. Не схожий на інших, той, хто виділяється серед інших зовнішнім виглядом, поведінкою та ін. Наприклад Якщо й трапляються Благосудови і Твердови, то їх одиниці, на них, як на білих ворон, глузливо тикають пальцями (Іван Ільєнко). Біла ворона (білий крук) – крилатий вислів, ужитий вперше римським поетом – сатириком Ювеналом (60-ті роки І століття нашої ери – 127 рік нашої ери). У своїй сьомій сатирі він іронічно зазначав, що іноді доля людини змінюється на краще: «Доля наділяє царство рабам, полоненим – тріумф, та тільки щасливців таких менше, ніж білих ворон». Вислів характеризує і незвичну долю для іншої особистості, яка різко виділяється серед усіх властивим тільки їй рисам (зовнішніми або внутрішніми). Фразеологізм стосується й хворобливого явища, яке (альбінізм) подекуди зустрічається серед людей і тваринного світу (брак відповідного пігменту в організмі). Бути «білою вороною» означає відрізнятися від інших своїми вчинками, стилем життя. Точка опори. Головна умова, основа, вихідні позиції. Наприклад По-старому неспокійна людина хапається клаптика теплої землі й високого неба, щоб відчути точку опори (Євген Сверстюк). Вислів «Дайте мені місце, де я міг би стати (точку опори), і я зрушу землю» належить старогрецькому фізику і математику Архімеду (287-212рр. до нашої ери) 10. Метод «Думки вголос» Зробіть висновок. - Отже, основними ознаками крилатих слів є їхній зв'язок із літературним джерелом («печатка авторства»), стійкість і популярність завдяки їх влучності, художній виразності й афористичності. Додаток №3 «Джерела фразеологізмів. Фразеологізми слов’янського походження» 1. Гра «Вгадай фразеологізм за його походженням» - Бувалець – досвідчена людина, яка багато бачила, відчула, винесла. Іменник від дієслівного походження утворений з давньослов’янського дієслова – быти. Семантичне наповнення – «людина з великим життєвим досвідом». Бути у бувальцях – багато зазнати в житті, мати великий життєвий досвід. Синоніми: стріляний горобець -До складу фразеологізму входить давній іменник «буча», що означав крик, шум, тривогу. Бучу збити (зняти, зчинити, підняти) – підняти галас, зчинити крик, лемент. Синоніми: зводити колотнечу. - Фразеологізм означає нічого не робити, займатись спогляданням. Східнослов’янізм. У російській мові – ротозейничать, глазеть, адже іменник «витрішок», що входить до складу фразеологізму, у давнину означав витріщені очі, вирячені очі. Продавати витрішки – безумно роздивлятися на кого-, що-небудь, не маючи інших справ, нічого не робити. 2. Лінгвістичне дослідження лексики «глузд» у складі фразеологізмів Спільнослов’янська лексема «глузд» має індоєвропейські витоки. Глузд, розум, пам'ять, мозок; болгарське – грузды (розум), споріднено з давньоверхньонімецькою лексемою – glan – «розумний», «досвідчений», готською - glaggr - «розумний», «ясний», «гострий». Отже, мати здоровий глузд означає «мати гострий розум», «ясну пам'ять», «бути розумним». 3. Гра «Хто більше» Доберіть якомога більше фразеологізмів зі словом глузд. Відбитися глузду – стати божевільним, збожеволіти. Втратити глузд. 1. Перестати нормально мислити, поводитися; ставати божевільним. 2. Бути неспроможним обдумано діяти у складній ситуації, губитися. Глузд за розум завернув – хто-небудь не може нормально мислити. Добрати глузду – додуматися, зробити певний висновок. Довести до глузду. 1. Виховати, виростити. 2. Здійснити, успішно виконувати що-небудь. 3. Наставляти, повчати кого-небудь. Збивати з глузду, з глузду з’їхати, здоровий глузд, зійти з глузду, не прибрати глузду, позбутися глузду, рішитися глузду, стратити глузд,сходити з глузду, тратити глузд. 4. Вставити з довідки слова за змістом у фразеологізми слов’янського походження. 1. …в один гуж (ремінь). 2. … драла (дьору). 3. … во язицях (предмет розмов, сенсація, те, що в усіх постійно на язиці). 4. … лежні (байдикувати). 5. Одне серце і … одна. 6. Теревені … Довідка Правити, душа, дати, справляти, притча, тягнути.
Розповідь про деякі фразеологізми, що прийшли зі слов’янських легенд, повір’їв і відбивають звичаї наших предків, їх вірування. Щоб уберегтися від нечисті, наші предки обходили двір і дім із предметами , яким приписувалася чудодійна сила (рогач, кочерга, помело). Робили коло навіть навкруг майбутніх міст. Описати коло, за віруванням наших предків, означало обмежити певний простір, який тоді ставав недосяжним для злих сил. Цікава інформація з історії фразеологізму товчеться, як Марко по пеклу. Цим ім’ям у нас називають волоцюг, неспокійних людей і злочинців. Марко проклятий – персонаж давніх українських легенд, які розповідають, що він закохався у свою сестру, потім убив її разом з матір’ю. І був за свої тяжкі злочини приречений на вічне блукання.
1. Антична література Представлення кросворду. За значенням фразеологізмів, джерелами яких є антична література, прочитати продовження фразеологізму, що міститься по вертикалі.
По горизонталі. 1. Задовольнятися досягнутими результатами (спочивати на лаврах). Цей фразеологізм сягає давньоримського звичаю, коли полководця увінчували лавровим вінцем; він ставав тріумфатором. У давніх греків вінок (вінець) з лаврового листу був символом тріумфу, перемоги, нагородою за творчі досягнення, здобутки в поезії та в ораторському мистецтві. Звідси походить слово «лауреат». За давньою грецькою легендою Аполлон, який був богом Сонця, закохався у німфу Дафну, дочку аркадського річкового бога і Геї, богині землі. Рятуючи Дафну від переслідувань Аполлона, Гея перетворила її у лаврове дерево. Закоханий і тяжко засмучений Аполлон поклявся перед цим деревом у тому, що він завжди буде прикрашати свою голову запашним лавровим вінком. 2. Слабка ланка в чому-небудь, вразливе місце (ахіллесова п’ята). Походить від наймення Ахілла, міфічного героя Троянської війни, оспіваного Гомером в «Іліаді», якого, за легендою, мати Фетида, бажаючи зробити безсмертним, скупала у водах Стіксу, тримаючи при цьому за п’яту. Парісова стріла, спрямована Аполлоном, вразила в п’яту Ахіллеса, від чого він і загинув. 3. Якесь складне питання, що вимагає швидкого та сміливого рішення (гордіїв вузол). За давньогрецьким міфом, при який згадував ще Плутарх (46 рік нашої ери – 126 рік нашої ери), у фрігійців, які заселяли західну половину Малої Азії, першим царем був простий селянин, бо оракул порадив їм обрати царем того, хто першим зустрінеться їм з возом, запряженим двома волами, біля храму Зевса. Ним виявився бідний хлібороб Гордій… Зворушений несподіваним щастям, він, поставивши свій віз з волами у Зевсовому храмі, прив’язав ярмо до вістя надзвичайно заплутаним вузлом, який ніхто не міг розв’язати … А згідно з пророцтвом того ж оракула, хто спромігся б розв’язати його, той став би володарем усієї Азії… Олександр Македонський, дізнавшись про пророцтво, просто розрубив гордіїв вузол мечем! З цього часу вислів «розрубити гордіїв вузол» означає сміливе вирішення будь-якого питання, будь-якої справи. 4. Те, що допомагало знайти правильний шлях (нитка Аріадни). Так, давньогрецький герой Тезей за допомогою нитки, яку дала йому донька крітського царя Міноса Аріадна, знайшов у лабіринті страшну потвору – Мінотавра, вбив його і вивів звідти нещасних юнаків і дівчат, яких через кожні девять років віддавали страховиську залежні від нього афіняни…Міф про нитку Аріадни має понад 3,5 тисячі років. 5. Бути під подвійною загрозою (між Сціллою і Харібдою). За давньогрецькою міфологією, існували дві потвори Сцілла і Харібда. Вони сиділи по різні боки Сицилійської протоки і нападали на всіх, хто пропливав цією протокою. 6. Лукавство, лицемірство (маска Януса - синонім дволикий Янус). Ідеться про нещиру, лицемірну людину. Раніше цей вираз мав протилежне значення. У країні латинян цар Янус одержав від бога часу і покровителя родючості Сатурна дар бачити все, що було в минулому і що буде в майбутньому, бачити будь-який вхід і вихід (латинською janua – двері). Його зображали дволиким, маючи два чоловічих обличчя, з яких одне було старим, а друге – молодим. Двері храму Януса в давньому Римі відчинялися на початку війни з кимось і зачинялися після укладення миру. З часом вислів «дволикий Янус» («маска Януса») набув негативного забарвлення.
- Отже, фразеологізм «осідлати Пегаса» означає символ поетичного натхнення. Пегас у старогрецькій міфології крилатий кінь. Сказання про Пегаса пов’язали з міфом про муз. Одного разу, коли вони співали, гора Гелікон від захоплення стала рости і досягла була небес, але Пегас за наказом Посейдона повернув її на землю ударом копита, від чого утворилося джерело Іппокрена, вода якого надихала поетів. Отже, осідлати Пегаса – стати поетом. 2. Фразеологізми, джерелами яких є біблійні та євангельські вирази Терновий вінок (вінець). Символ страждань. Євангельський вислів. Римський намісник Іудеї Пілат наказав своїм воїнам розіп’яти Христа, але перед цим , сплівши вінець із тернини, поклали йому на голову і дали в правицю тростину і, стоячи перед ним на колінах, насміхалися з нього… (Матвія, 27). Вовк в овечій одежі ( шкурі). Лицемірна людина, яка під маскою доброчесності приховує злі наміри. Вперше вислів був зафіксований у Євангелії від Матвія: «Стережіться лжепророків, що приходять до вас у одежі овечій, а всередині – хижі вовки». Вислів застерігає від спілкування з лихими, нещирими людьми. Фіговий листок. Прикриття ганебних учеників удаваною благопристойністю. За Біблією, після того як Адам і Єва з’їли плід з дерева пізнання добра і зла, вони зрозуміли, що без одягу і зробили собі пояси з фігового листя, щоб прикритися. Служити мамоні. Дбати лише про матеріальні цінності, прагнути до збагачення. У Євангелії згадується ім’я Мамона – сирійського бога багатства. Манна небесна. Певні блага, що даються без особливих зусиль. Етимологія іменника манна походить від назви рослини «glyceria fluitans», польський вираз – «manna kasza» – манна каша, крупа. За легендами під час виходу іудеїв з Єгипту Господь нагодував їх у пустелі манною, яка падала з неба. Валаамова ослиця. Мовчазна, покірлива людина, що несподівано виражає протест. Вислів походить з біблійської легенди про Валаама. Ослиця пророка Валаама раптом заговорила людською мовою, протестуючи проти побоїв. Блудний син. Людина, яка відсутня тривалий час. Повертайся, сине блудний, в райські кущі, в Ельдорадо (Ірина Жиленко). Це біблійний вираз, в основі якого притча про блудного сина, що не слухався свого батька, вів розгульне життя і, врешті, покинувши свою оселю, подався світ за очі… Але нестатки, бідність, страждання привели його знову додому , і батько пробачив йому наругу над собою, прийняв у свій дім. І батько сказав рабам своїм: «Принесіте найкращий одяг і дайте перстень на руку його, будемо їсти і веселитися! Бо син мій був мертвим і ожив, пропадав і знайшовся… І почали веселитися…» Цей крилатий вислів відбиває духовну сутність християнства, філософію буття, всепрощення… Добро перемагає зло.  |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Схожі:
| Джерела української та англійської фразеології. Прислів’я, приказки,... ... |
На уроках української мови У процесі вивчення української мови в початковій школі здійснюється початкова мовна освіта молодших школярів, їх розумовий і мовленнєвий... |
| ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика у 2015/2016 навчальному році, з метою підвищення якості знань з української... |
Тема: Повторення. Основні орфограми та пунктограми української мови.... Тип уроку: бінарний комбінований урок майстер-клас з української мови та технологій в 11 класі |
| Сценарій до дня української писемності та мови "свято української мови" Мета: Виховання любові до рідної землі, до рідної мови, до її носія – українського народу, до держави Україна, до народних традицій;... |
ЛЕКЦІЯ (Група 3-А, ІМФТО) Тема: «Візуальні компоненти мови Delphi» Мета: ознайомлення з бібліотекою візуальних компонентів мови Delphi; формування знань щодо властивостей деяких візуальних компонентів,... |
| Інтелектуальна гра «Кращий знавець рідної мови» Мета Україна як держава. Розширювати знання про виникнення української писемності, красу і багатство української мови. Пробудити почуття... |
Вироблення навичок орфографічної грамотності під час вивчення теми... Стрєльцова І. В., учитель української мови та літератури вищої категорії, старший учитель |
| План конспект уроку Української мови Підготувала та провела Вчитель... Мета: сформувати уявлення учнів про числівник як частину мови, вчитися визначати морфологічні ознаки числівника; розвивати творчі... |
Уроку Анотація. Урок української мови у 10 класі «Прислівник як частина мови» відповідає чинній програмі з української мови для профільного... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua