|
|
Скачати 0.62 Mb.
|
| ТЕМА 2. Епоха первісної (ранньої та пізньої) родової общини Заселення Америки та Австралії. Виникнення роду; проблема екзогамії. Ранньопервісна община мисливців, збирачів та рибалок, етапи розвитку. Зміни в господарстві та побуті в епоху мезоліту. Основні засади соціальної організації ранньопервісної громади: форми власності, розподіл праці. Ініціації та соціальний статус члена общини. Геронтократія. Шлюбно-сімейні відносини. Рахунок спорідненості та форми поселення подружжя. Інфантицид. Община, локальна група, рід, плем’я та їх співвідношення. Первісне палеолітичне образотворче мистецтво. Релігійні уявлення та їх форми. Неоліт як період становлення пізньопервісної общини. Неолітична революція. Перехід до землеробства та скотарства на території України. Обмін та його роль в розвитку пізньопервісної громади. Престижна економіка. Зміни у формах власності. Родова організація, субклан і лінідж. Зміна соціального статусу жінки. Система лідерства. Бігмени. Розвиток раціональних знань. Мистецтво. Міфологія та релігія. Тема 3. Доба політогенезу Економічні засади розпаду первісного суспільства. Винахід металів та їх впровадження в виробництво. Домашні промисли та становлення ремесла. Приватна власність і експлуатація. Види залежності та форми експлуатації. Шляхи й механізми інституалізації влади: військовий, аристократичний, плутократичний. Чоловічі союзи, общинно-кастові структури. Політична організація, її основні риси та інститути управління. Духовна культура часів політогенезу. Розквіт раціональних знань. Зародження наукових напрямків. Виникнення писемності. Зародження світових релігій. Міфологія. Народна творчість. Мистецтво. ХІІ. СПЕЦІАЛЬНІ ІСТОРИЧНІ ДИСЦИПЛІНИ ТЕМА 1. Історія виникнення й розвитку хронології як наукової дисципліни від найдавніших часів до сучасності Специфіка предмету та завдань, які виконує історична хронологія. Хронологія математична або астрономічна та хронологія історична або технічна. Визначення хронологічної послідовності подій – необхідна умова вивчення історії. Категоріально-понятійний апарат дисципліни. Методологічні аспекти історичної хронології. Особливості методики дисципліни. Місце хронології серед дисциплін історичного циклу. Розробка питань практичної хронології в Давній Русі. Зв’язок хронології з рівнем математичних та астрономічних знань. «Хронологічні статті» Кирика-новгородця та їх значення для розвитку хронології (ХІІ ст.). Календарно-астрономічні праці в Україні у XV – XVII ст. Місяцеслови, «Сказания лунные» та «Лунники». «Хронологія» Андрія Римші. Захист юліанського календаря українськими полемістами на рубежі XVI – XVII ст. Отримання хронологією статусу наукової дисципліни. Значення праць французького вченого Ж. Скалігера. Підручник з хронології ректора Київської духовної академії І.Я. Фальковського. Поява перших вітчизняних спеціальних хронологічних досліджень у ХІХ ст. Розробка загальної теорії хронології німецькими вченими Л. Іделером та Ф. Гінцелем. Тема 2. Календарі та системи літочислення у різних народів світу Поняття часу в історичній хронології. Виникнення обліку часу та основні його одиниці. Види календарів. Календарні системи: місячна, місячно-сонячна та сонячна. Особливості найдавніших календарів. Давньоєгипетський календар. Календарі Давньої Греції та Риму. Поняття про еру. Вихідні точки календарів у різних народів світу. Основні ери від створення світу. Ера від народження Христа. Сучасна система літочислення. Реформа календаря в Римі при Юлії Цезарі. Розповсюдження юліанського календаря. Створення григоріанського календаря, його особливості та розповсюдження в Європі та світі. Сучасний календар. Особливості хронології українських документальних джерел ХІ – XVIII століть. Облік часу в давніх слов’ян. Назви місяців у давньослов’янському календарі. Юліанський календар у Давній Русі. Березневий, вересневий, благовіщенський та різдвяний стилі. Поняття про індикти. Введення сучасної ери літочислення на російських та українських землях. Остаточний перехід на січневий початок року в XVIII ст. Введення григоріанського календаря в Росії та Україні. ТЕМА 3. Історична картографія Предмет і завдання історичної картографії, її місце та значення в системі спеціальних історичних дисциплін, зв'язок з історичною географією. Інші міждисциплінарні зв’язки історичної картографії. Історія карти в епоху античності. Середньовічні карти: монастирські карти ТО-типу та зональні. Карти-ітиненарії та їх практичне значення. Період практичної картографії та карти-портолани. Карти в епоху Відродження та нові часи. Великі географічні відкриття та їх значення для розвитку картографії. Період атласів в епоху картографії. Внесок Г. Меркатора та А. Ортелія в картографію. Інші автори атласів та їх праці. Створення першого глобуса М. Бехаймом. Атласи та їх розповсюдження в країнах Європи. Картографічне джерелознавство і методи роботи зі старовинною картою. ТЕМА 4. Історична метрологія Предмет та завдання історичної метрології, її місце серед дисциплін історичного циклу. Метрологія як наука про точні виміри та метрологія як спеціальна історична дисципліна, що вивчає одиниці виміру в їх історичному розвитку. Історичний підхід при вивченні мір. Міри довжини, площі, місткості та ваги. Одиниці виміру, пов’язані з розмірами тіла людини і оточуючими предметами. Поява одиниць виміру, що знаходяться в точному математичному співвідношенні одна з одною. Поступове уточнення та уніфікація мір у зв’язку з подальшим розвитком суспільства. Метрологія та інші спеціальні історичні дисципліни. Історична метрологія та джерелознавство. Значення метрології при вивченні джерел з економічної історії. Значення метрології для датування історичних джерел, з’ясування їх достовірності. ТЕМА 5. Палеографія Палеографія як спеціальна історична дисципліна, що вивчає зовнішні ознаки письмових джерел (матеріал для письма, формат рукописів, графіку, в’язь, орнамент, мініатюру тощо) в їх історичному розвитку. Предмет та завдання палеографії. Місце палеографії серед інших спеціальних історичних дисциплін. Зв’язок палеографії з джерелознавством. Історія слов’яно-кириличної, російської та української палеографії. Виникнення кириличної «практичної палеографії», її розвиток в період феодальної роздробленості та створення централізованих держав. Публікація та значення загального курсу «Славяно-русская палеография» І. І. Срезневського. Курси кириличної палеографії М. Тихонравова, Є.Карського та А.Соболевського. Внесок М.П. Лихачова у філігранезнавство. Внесок І. М. Каманіна у становлення та розвиток української палеографії. Підручники з палеографії М.Щепкіна та Є.Карського. Дослідження водяних знаків на українському папері І. Каманіним та О. Вітвицькою. Курси з руської палеографії М. Присьолкова, Л. Черепніна та В. Чаєва. Праці Д. Ліхачова, В. Істріна, М. Тихомирова. Дослідження філіграней та штемпелів на папері вітчизняного та іноземного виробництва XVII–XX ст. С. Клепіковим та О. Гераклітовим. Дослідження О. Мацюка про папір та водяні знаки на українських землях. Внесок у вивчення української палеографії О. Апанович, В. Панашенко, В. Німчука, Я. Запаска, І. Іваницької та ін. Проблеми розвитку української палеографії на сучасному етапі. ТЕМА 6. Генеалогія Предмет та завдання, які виконує генеалогія як історична дисципліна. Місце генеалогії в системі спеціальних історичних дисциплін. Генеалогія та історичне джерелознавство. Джерела, що використовуються у генеалогії, їх особливості. Родовідні, пом’янники, синодики, писцеві книги, родослівці. Легенда про походження сім’ї та поколінний запис як дві складники родовідних. Генеалогічні древа та таблиці, їх різновиди. Вертикальні, горизонтальні та колоподібні генеалогічні таблиці. Нумерація при складанні генеалогічних таблиць, її можливі варіанти. Методика генеалогічного дослідження, його специфіка. Три етапи генеалогічного дослідження: створення досьє, складання генеалогічних карток, складання генеалогічних древ, таблиць або поколінних розписів. ХІІІ. МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ІСТОРІЇ ТЕМА 1. Урок історії: його типологія і структура Урок – основна форма навчального процесу, основні вимоги до уроку. Комбінований урок і вимоги до нього. Урок засвоєння нових знань і вимоги до нього. Урок узагальнення та систематизації знань, вимоги до нього. Навчальні екскурсії, конференції, консультації та інші форми навчально-виховного процесу при вивченні історії в загальноосвітній школі. Перевірка та оцінка знань учнів. Прийом роботи з документами на уроках історії. Основні види усного викладання вчителем історичного матеріалу. Методи та прийоми самостійної роботи учнів з підручником. Бесіда на уроках історії, її значення. Шкільна лекція та вимоги до неї. Семінарське заняття, мета і завдання. Вимоги до них. Повторення програмного матеріалу з історії та організація пізнавальної діяльності учнів в процесі повторення. Схема аналізу уроку. ТЕМА 2. Позаурочні методи навчання Завдання позаурочної роботи з історії. Основні її форми. Кабінет історії в школі. Основні завдання шкільної історичної освіти. Побудова шкільних курсів історії. Роль історичних понять. Шляхи та засоби формування історичних понять. Предмет і завдання методики викладення історії. Мета і методика викладення факультативних занять. Навчальна екскурсія, методика проведення. Опитування та його методика. Значення і вид самостійної роботи учнів на уроках історії. Методи навчання та їх класифікація. Гра як форма організації перевірки, узагальнення та систематизації знань на уроках історії. Узагальнююче та підсумовуюче повторення. Роль учнівських зошитів для організації повторення. Робота з художньою літературою на уроках історії. Робота вчителя з різними видами діаграм, схем, таблиць тощо. Формування навичок і вмінь учнів. XIV. ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦІ 1. Загальні питання охорони праці Сучасний стан охорони праці в Україні та за кордоном. Основні розділи дисципліни «Основи охорони праці». Суб’єкти і об’єкти охорони праці. Основні терміни та визначення в галузі охорони праці. Класифікація шкідливих та небезпечних виробничих чинників. 2. Правові та організаційні основи охорони праці Конституційні засади охорони праці в Україні. Законодавство України про охорону праці. Закон України «Про охорону праці». Основні принципи державної політики України у галузі охорони праці. Гарантії прав працівників на охорону праці, пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці. Охорона праці жінок, неповнолітніх, інвалідів. Обов'язки роботодавців щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці. 3. Повітря робочої зони Робоча зона та повітря робочої зони. Мікроклімат робочої зони. Нормування та контроль параметрів мікроклімату. Заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату. Теплообмін тіла людини з оточуючим середовищем. Склад повітря робочої зони: джерела забруднення повітряного середовища шкідливими речовинами (газами, парою, пилом, димом, мікроорганізмами). Гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин. Заходи та засоби попередження забруднення повітря робочої зони. Вентиляція. Види вентиляції. 4. Освітлення виробничих приміщень Основні світлотехнічні визначення. Природне, штучне, суміщене освітлення. Класифікація виробничого освітлення. Основні вимоги до виробничого освітлення. Нормування освітлення, розряди зорової роботи. Джерела штучного освітлення, лампи і світильники. 5. Шум, ультразвук та інфразвук Параметри звукового поля: звуковий тиск, інтенсивність, частота, коливальна швидкість. Класифікація шумів за походженням, за характером, спектром та часовими характеристиками. Нормування шумів. Методи та засоби колективного та індивідуального захисту від шуму. Інфразвук та ультразвук. Дія на організм людини. Основні методи та засоби захисту від ультразвуку та інфразвуку. 6. Електробезпека Дія електричного струму на організм людини. Електричні травми. Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним струмом. Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом. Причини ураження людини електричним струмом. Напруга кроку та дотику. Безпечна експлуатація електроустановок: електрозахисні засоби і заходи. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом. 7. Основи пожежної профілактики на виробничих об’єктах Показники вибухопожежонебезпечних властивостей матеріалів і речовин. Категорії приміщень за вибухопожежонебезпечністю. Основні засоби і заходи забезпечення пожежної безпеки виробничого об’єкту. Засоби пожежогасіння. 3. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ Оцінювання знань комплексного кваліфікаційного екзамену здійснюється на основі відповідей на 3 письмові питання та 35 тестових питань. Письмові відповіді оцінюються сумарно за шкалою у 30 балів, тестові – 70 балів. До білета включено 3 письмові питання за 3 блоками дисциплін: 1 блок (12 балів): Давня та нова історія України; Новітня історія України; 2 блок (12 балів): Історія стародавнього Сходу, Греції та Риму; Історія середніх віків; Історія Росії; Історія СРСР; Історія країн Азії, Африки та Латинської Америки в середні віки та новий час; Історія Західної Європи та Північної Америки нового часу; Сучасна історія Західної Європи та Північної Америки; 3 блок (6 балів): Методика викладання історії. Тестова частина складається з усіх названих у програмі дисциплін з п’яти розділів завдань: 35 питань оцінюються по 2 бали. Перший розділ містить 10 тестових питань з дисциплін «Давня та нова історія України» та «Новітня історія України». Другий розділ – містить 17 тестових питань з дисциплін «Історія Росії», «Історія СРСР», «Історія стародавнього Сходу», «Історія Греції та Риму», «Історія середніх віків», «Історія країн Азії, Африки та Латинської Америки в середні віки» «Історія Азії, Африки та Латинської Америки у нового та новітнього часу», «Історія Західної Європи та Північної Америки нового часу», «Сучасна історія Західної Європи та Північної Америки». Третій розділ – містить 5 тестових питань з дисциплін «Археологія», «Історія первісного суспільства», «Спеціальні історичні дисципліни». Четвертий розділ – містить 1 тестове питання з дисципліни «Методика викладання історії». П’ятий розділ – містить 3 тестових питання з дисциплін «Основи охорони праці». Оцінка за іспит «відмінно» відповідає сумі балів 90 і більше, оцінка «добре» − від 75 до 89 балів, оцінка «задовільно» − від 60 до 74 балів, оцінка «незадовільно» − від 0 до 59 балів. 4. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ І. ДАВНЯ ТА НОВА ІСТОРІЯ УКРАЇНИ Багалій, Д. Історія Слобідської України / Д. Багалій. – Х., 1993. – 268 с. Баран, В. Д. Походження слов’ян / В. Д. Баран, Д. Н. Козак, Р. Д. Терпиловський. − К.: Либідь, 1991. – 376 с. Борисенко, В. Курс української історії / В. Борисенко. – К., 1996. – 465 с. Брайчевський, М. Ю. Походження Русі / М. Ю. Брайчевський. – К.: Наук. думка, 1968. – 365 с. Голобуцький, В. Запорозьке козацтво / В. Голобуцький. – К.: Либідь, 1994. – 412 с. Грицак, Я. Нарис історії України: Формування української модерної нації ХІХ−ХХ ст. / Я. Грицак. – К., 1996. – 360 с. Грушевський, М. С. Історія України-Руси: у 10 т. / М. С. Грушевський – К.: Наук. думка, 1995. – 1998. Гуржій, О. Гетьманська Україна / О. Гуржій, Т. Чухліб. – К., 1999 – 303 с. Леп’явко, С. Козацькі війни кінця ХVІ ст. в Україні / С. Леп’явко. – Чернігів: Сіверянська думка, 1996. – 285 с. Русина О. Україна під татарами і Литвою / О. Русина. – К.: Альтернативи, 1998. Рыбаков, Б. А. Язычество древних славян / Б. А. Рыбаков. – М.: Наука, 1981. – 653 с. Січинський, В. Чужинці про Україну / В. Січинський. – К.: Довіра, 1992. – 255 с. Скальковський, А. О. Історія Нової Січі, або останнього Коша Запорозького / А. О. Скальковський. – Д.: Січ, 1994. – 676 с. Смолій, В. Богдан Хмельницький: Соціально-політичний портрет / В. Смолій, В. Степанков. – К., 1993. – 502 с. Толочко, П. Древняя Русь / П. Толочко. – К., 1987. – 203 с. Яворницький, Д. Історія запорозького козацтва: в 2 т. / Д. Яворницький. – К., 1990. Яковенко, Н. Нариси з історії України: Від найдавніших часів до кінця ХVІІІ століття / Н. Яковенко. – К., 1996. – 398 с. |
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ... «МЕДИКО-БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ» для випускників заочної форми навчання |
Робоча програма навчальної дисципліни Львівський національний університет... Робоча програма затверджена на засіданні кафедри давньої історії України та архівознавства |
|
Міністерство освіти і науки України Донецький національний університет... Розділ І. Історія розвитку українських народних дум Розділ II. Поетика повтору в українських народних думах |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ... ... |
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ЧЕРКАСЬКИЙ... Дисципліна «Історія української культури» в системі підготовки сучасного фахівця вищої категорії. Предмет, об’єкт, основні проблеми,... |
Турпак Т. Г., ас. Корольова О.І Міністерство освгги і науки, молоді та спорту України Національний транспортний університет Кафедра «фінанси, облік і аудит» |
|
ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ Кафедра кореляційної оптики ЗВІТ З НАВЧАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ Міністерство освіти та науки України Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича |
Київський національний університет імені Тараса Шевченка юридичний... Робоча навчальна програма / М.І. Неліп, О. Б. Костенко, Н. А. Вангородська. – Київ нац ун-т імені Тараса Шевченка / юрид ф-т. – К.,... |
|
Київський національний університет імені Тараса Шевченка юридичний... Проблеми теорії та філософії права. Робоча навчальна програма / А. Д. Машков, Н. В. Теремцова. – Київ нац ун-т імені Тараса Шевченка... |
Міністерство освіти і науки України Дніпропетровський національний... Уміщені контрольні роботи з „Історії України” та методичні рекомендації до їх виконання |