2.2. Впровадження комп’ютерних технологій у процес контролю навчальних досягнень учнів на уроках трудового навчання
Процес навчання в школі спрямований на вирішення навчально-виховних завдань, кожне з яких характеризується дидактичною завершеністю. Обов’язковим компонентом цього процесу є контроль знань, умінь і навичок, тобто перевірка його результативності.
Головна мета контролю як дидактичного засобу управління навчанням – забезпечення його ефективності шляхом приведення до системи навчальних досягнень учнів, умінь самостійного й творчого застосування здобутих знань на практиці, стимулювання навчальної діяльності учнів, формування у них прагнення до самоосвіти.
Контроль навчальних досягнень учнів у процесі трудового і професійного навчання складається з таких компонент: перевірки – виявлення рівня знань, умінь і навичок; оцінювання – вимірювання рівня знань, умінь і навичок; обліку – фіксування результатів у вигляді оцінок у класному журналі та інших відомостей обліку. За допомогою контролю в процесі трудового і професійного навчання розв’язують низку завдань: виявлення готовності учнів до сприйняття, усвідомлення і засвоєння нових знань; отримання інформації про характер самостійної роботи у процесі трудового і професійного навчання; визначення ефективності організаційних форм, методів і засобів навчання; виявлення ступеня правильності, обсягу і глибини засвоєних учнями знань, умінь і навичок. Ці та інші завдання визначають зміст контролю, який змінюється із зміною дидактичних завдань [22, с. 15].
Дуже важливо, щоб контроль, як це нерідко можна помітити в практиці роботи вчителів трудового і професійного навчання, не зводився виключно до перевірки знань учнів шляхом звичайного відтворення отриманої тими, хто навчається, від вчителя або з підручника інформації. Важливим аспектом контролю є його зміст, що залежить від завдань і виду контролю. Так, на підготовчому етапі засвоєння учнями знань, умінь та навичок контролюють їх підготовленість і готовність до виконання наступної пізнавальної діяльності. Передусім перевіряють знання, необхідні для засвоєння нового матеріалу, а також раніше засвоєні вміння і навички. Виявляють прогалини, помилки й утруднення в роботі учнів, їх причини. Важливо виявити вміння учнів мислити, розуміти зв’язки і взаємозалежності між фактами і явищами, послідовно та аргументовано висвітлювати свої думки. Вчителі мають цікавитись рівнем розвитку мислення, мови, уяви, пам’яті, уваги, вмінням творчо використовувати знання. Не варто перевантажувати зміст контролю другорядним матеріалом, який потребує багато часу, знижує активність учнів і стомлює їх.
Доцільно комплексну перевірку навчальних досягнень урізноманітнити системою комп’ютерного контролю, беручи до уваги багатогранність та єдність його функцій – контролюючої, навчальної, виховної та розвивальної на всіх етапах навчання. За рахунок використання нових засобів комп’ютерного контролю реалізація дидактичних принципів має ряд особливостей, які виражаються в глибині та результативності кожного принципу, порівняно з традиційною системою навчання [17, с. 144].
Аналіз дидактичної літератури з проблеми контролю знань і вмінь дає можливість визначити загальні вимоги до її змісту:
мета контролю навчальних досягнень має відповідати меті навчання школярів на всіх рівнях засвоєння знань;
зміст контролю – відповідати змісту навчання;
засоби контролю мають бути адекватними видам навчальної діяльності і розраховані на запланований рівень пізнавальної самостійності;
виконання завдань має бути описане в системі якісних і кількісних показників;
оцінка має бути виставлена на підставі загальної процедури співвідношення даних показників з запланованими [13, с. 4].
Ефективність контролю залежить від його організації: часу проведення контрольних занять, їх частоти і послідовності; характеру їх форм самостійної роботи; використання дидактичних та інформаційних засобів навчання; поєднання методів контролю і самоконтролю; фіксування й оформлення даних контролю процесу трудового і професійного навчання.
В педагогічній теорії та практиці на сучасному етапі проблема комп’ютерного контролю навчальних досягнень на уроках трудового і професійного навчання є не достатньо розробленою. Це пояснюється відсутністю розробленістю дидактичних основ, які регламентують побудову подібних систем.
До складу дидактичних основ побудови системи комп’ютерного контролю включаються такі компоненти: 1) принципи побудови системи комп’ютерного контролю; 2) вимоги до відбору та використання навчального матеріалу і до змісту контрольних завдань в умовах комп’ютерного контролю; 3) вимоги до опису процесу навчання; 4) обґрунтування структури та змісту системи комп’ютерного контролю [10, с. 8].
У дидактичній літературі визначено загальні принципи організації контролю за навчальною діяльністю учнів:
1. Об’єктивність, позбавлена суб’єктивних і помилкових оціночних суджень і висновків учителя. Вона забезпечується науково обґрунтованим змістом діагностичних завдань, процедур; точним, адекватно встановленим критерієм оцінювання знань, умінь. Об’єктивність контролю означає, що виставлені оцінки збігаються незалежно від методів і засобів контролю та педагогів, які його здійснюють.
2. Систематичність, регулярність проведення діагностичного контролю на всіх етапах процесу навчання. При цьому комплексно використовуються різні форми, методи і засоби контролювання, перевірки і оцінювання, що вилучає універсальність окремих методів і засобів діагностування.
3. Гласність, що полягає в проведенні відкритих випробувань усіх учнів за тим самим критерієм. Рейтинг кожного школяра, що встановлюється в процесі діагностування, відомий усім, оцінка вмотивована. Результати діагностичних зрізів, їх аналіз обговорюється відповідними педагогами (предметними комісіями). На цій основі складаються перспективні плани удосконалення викладання предмета [14, с. 354].
На основі загального аналізу дидактичних основ контролю та комп’ютеризації навчання можна виділити основні принципи побудови системи комп’ютерного контролю:
повнота, тобто структура системи комп’ютерного контролю має бути розрахована на різні предметні області та способи діяльності з урахуванням типу навчального закладу чи класу;
безперервність та модифікованість, тобто система комп’ютерного контролю має охоплювати всі періоди навчання, модифікуючись в залежності від періоду;
інтегративність, тобто система комп’ютерного контролю має поєднувати в собі різноманітні форми, прийоми і способи контролю, корекції і навчання;
проблемність, тобто рівень проблемності контролю має залежати від рівня проблемності змісту, яке визначається шляхом врахування історії контролю;
профільна спрямованість, тобто способи діяльності учня під час контролю навчальних досягнень мають бути значущими;
індивідуалізація, тобто система комп’ютерного контролю має контролювати ступінь досягнення кожним учнем певного рівня трудової підготовленості і допомагати досягненню цього рівня;
технологічність, тобто система комп’ютерного контролю має бути придатна підтримувати всі етапи технології навчання, від цільової підсистеми до перевірки результатів навчання.
Склад системи комп’ютерного контролю є набором засобів, які складають його інформаційне середовище і функціональну схему.
Інформаційне середовище системи комп’ютерного контролю, в загальному вигляді складається з предметного середовища (яке включає наукові знання, які контролюються про факти і способи діяльності); статистичних результатів роботи учнів, які забезпечують можливість управління навчальною діяльністю; методико-педагогічних знань (набір цілей і методик досягнень цілей, графіків, які відображають організацію контролю в процесі навчання, класифікації типів питань та ін.).
Різноманітність функції системи комп’ютерного контролю охоплює три етапи, відповідно і функціональна схема системи комп’ютерного контролю містить три блоки: блок управління підготовкою контрольних завдань, блок управління ходом контролю, блок управління процесом навчання. Різноманіттю функцій відповідає набір алгоритмів, об’єднаних в інструментальну систему контролю, яка містить алгоритм формування змісту контролю, регулювання рівня проблемності, управління контролем і навчанням, оцінки і статистичні обробки.
Аналіз реального стану практики контролю в загальноосвітній школі зарубіжного і вітчизняного досвіду використання нових технологій навчання дозволив визначити характерні для контролю в загальноосвітній школі недоліки та намітити шляхи їх усунення.
На основі аналізу практики застосування комп’ютерних засобів контролю виділено тенденції, що визначаються рівнем розвитку науково-технічної бази: з переходом до більш сучасної комп’ютерної техніки збільшується кількість, а не різноманітність педагогічних програмних засобів; всупереч тому, що нові можливості комп’ютерів можуть розширити набір реалізованих на них програм, в колі осіб, які застосовують і розробляють педагогічні програмні засоби, включаються і особи, які не мають відповідної освіти; час на розробку педагогічних програмних засобів постійно скорочується за рахунок нових засобів і нових технологій проектування.
З точки зору комп’ютерної технології можна виділити такі критерії, які характеризують прийоми і способи контролю: об’єм доз інформації; швидкість подачі інформації; ступінь самостійності відповіді; система управління процесом контролю.
Використання комп’ютерів у процесі контролю навчальних досягнень сприяє інтеграції в єдину інформаційну базу всіх результатів контролю кожного школяра, що забезпечує оперативну обробку та можливість використання цієї інформації для корекції і управління процесом трудового і професійного навчання.
Система комп’ютерного контролю дає вчителю трудового і професійного навчання ряд нових можливостей, які дозволяють підвищити якість навчального процесу:
автоматизована підготовка мети навчання, мети контролю та контролюючих методик;
одержання вихідної інформації про учня;
автоматизована деталізація змісту навчального матеріалу, який підлягає контролю, і можливий вибір прийомів та способів контролю;
вибір рівня проблемності навчання на основі проблемності змісту навчального матеріалу, типу формулювання та індивідуальних особливостей учня;
визначення ступеня гнучкості управління процесом трудового навчання відносно до мети і бажань;
розгорнута система запропонованих завдань у відповідності з реальними навчальними досягненнями учнів;
статистична обробка інформації про динаміку роботи учня або класу, аналіз ефективності і результативності використання різних прийомів і способів контролю.
Таким чином, поява засобів навчання з особливими технічними і дидактичними можливостями – комп’ютерів, відеотехніки, інтерактивних комп’ютерних систем визначають актуальність проблеми комп’ютеризованого процесу навчання та контролю навчальних досягнень учнів на уроках трудового і професійного навчання.
2.3. Комп’ютерні технології у формуванні навичок конструювання виробів на уроках трудового навчання
Впровадження комп'ютерних технологій у процес навчання різних навчальних дисциплін набув масового характеру. Комп'ютер став засобом підвищення продуктивності праці у всіх сферах діяльності людини. Проте, процес інформатизації майже не торкнувся трудового навчання. Це пов'язано із необхідністю формування за допомогою комп'ютера певних навичок. Тому, справедливо підкреслюючи можливості комп'ютера, акцент необхідно робити на тому, що машині відводиться роль засобу, а суб'єктом діяльності завжди залишається людина, комп'ютер виступає в ролі провідника ідей вчителя.
Проте, для успішного використання комп'ютера в навчальному процесі мова повинна йти не про функції комп'ютера, а про функції програмних продуктів з педагогічної точки зору, що виступають як джерело знань і засіб організації навчально-виховної діяльності. Під дидактичними функціями педагогічних програмних продуктів розуміють цілеспрямовано задані властивості, що найбільше повно виідповідають призначенню педагогічного програмного середовища у навчально-виховному процесі. Саме тому необхідно підкреслити важливість створення програмного середовища при співпраці програміста із спеціалістами педагогіки і психології, що рідко має місце на практиці. «Якщо спеціаліст у галузі програмування створює ППЗ на основі власної інтуїції, своїх поглядів і уявлень про навчальний процес самостійно, без допомоги педагога визначає предметні області ППЗ, тоді створений таким чином програмний продукт буде малоефективним у використанні, а іноді може створити певні проблеми. Методичному супроводу в таких випадках залишається бажати кращого, без допомоги підготовленого вчителя такі програмні засоби залишаються предметом пасивного навчання і довідковими посібниками з хорошими презентаційними можливостями»[33,117].
Існує ряд програмно-методичних розробок для використання комп'ютерних навчальних програм у процесі формування теоретичних знань на уроках трудового навчання[43,7]. Також є програми для більш професійного використання комп’ютерної техніки у виробничому процесі, зокрема програма призначена для автоматизованого розкрою листових матеріалів — ДСП, фанери, металу, скла, пластмас та ін., яка дозволяє значно підвищити ефективність и скоротити час формування карт розкрою, також програма оптимального розкрою прямокутних листів на деталі прямокутної форми .
У своєму дослідженні поставлено за мету створити комп'ютерний програмний продукт, що передбачав би його застосування на уроках трудового навчання учнів., враховуючи специфіку предмета та особливості передбаченого програмою навчального матеріалу. Розглянемо для прикладу процес конструювання виробів на звичайному уроці трудового навчання без застосування комп'ютерів. Вчитель видає учням зразки виробів для виготовлення (як правило - це стандартний набір пропонованих учням виробів, що вже роками виготовляються в навчальних майстернях). Перед учнями стоїть завдання проаналізувати форму та розміри окремих деталей, отворів, їх взаємне розміщення, спосіб їх з'єднання та матеріал виготовлення, і після того запропонувати свій виріб із зміненими параметрами тих чи інших елементів порівняно із зразком та виконати ескіз чи технічний рисунок.
Конструювання виробів є творчим процесом, що вимагає достатнього розвитку технічного мислення та процесів уяви. Як показують дослідження, учні, які приходять в навчальні майстерні, не вміють конструювати вироби для виготовлення, зображати їх у вигляді креслення, ескізу чи технічного рисунку. «Створення образу нерозривно пов'язано із залученням знань, із виконанням ряду логічних операцій. Переплетення чуттєвих і логічних компонентів мисленнєвої діяльності призводить не тільки до відтворення образу, але й створення нового, відмінного від вихідного, зображеного на кресленні»[18.154]. Таким чином, в результаті обдумування зображення готової деталі, можна створити іншу, із додатковими функціями та призначенням. «При формуванні таких вмінь необхідно спонукати учнів по-новому глянути на добре відоме, ставати на точку зору, що відрізняється від загальноприйнятої, обговорювати наслідки, що витікають із нових аналогій»[8,28] .
Коли учень переконструйовує задані характеристики завдання в новий образ, в його уяві з'являється остаточний вигляд виробу. Без попереднього досвіду такої роботи не буде відбуватися творчий процес. Свого часу, майже всі автори, що вивчали творчу діяльність, відзначають, що «творчо підходити до справи, висловлювати оригінальні пропозиції багатьом заважають такі негативні мотиви, як невпевненість у своїх силах, надмірна самокритика, страх бути незрозумілим або висміяним». Як відзначає Ф.І. Іващенко: «Розвиток уяви — найважливіша умова творчого ставлення до справи, новаторства в будь-якому виді праці...»[6,160]. У свою чергу, він виділяє деякі умови розвитку уяви, які можуть бути включені до змісту трудового виховання або відтворені унавчальних умовах. Зокрема, «...розвиток уяви тісно пов'язано з наявністю у людини таких якостей, як сприйнятливість до проблем, наполегливість (вона допомагає протистояти невдачам), прагнення до ігрових ситуацій (гравець звільнюється від скутості, від звичних дій), прагнення до вдосконалення, відсутність самозаспокоювання та ін.». Ці факти завжди необхідно враховувати вчителю: негативні — переборювати, а позитивні — розвивати.
Саме із врахуванням вищенаведеного фахівцями розроблено програмне середовище із метою конструювання виробів. На екрані з'являється зображення виробу, що надає можливість учневі переходити від одного зображення до іншого, змінюючи окремі елементи виробу (останній розділений на три частини).
Під час роботи із програмою в учня є можливість варіювати окремі елементи виробу, підбираючи оптимальний вигляд остаточного виробу (на його думку). Тим самим створюється ігрова ситуація, з'являється інтерес до конструкторської діяльності, зникають негативні мотиви.
Програма пройшла апробування на уроках трудового навчання у 8-9 класах загальноосвітніх шкіл № 11, 15 м. Тернополя. Конструювання виробів в експериментальних класах проходило у комп'ютерному класі з використанням даної програми. В контрольних класах проводилось звичайне заняття без використання комп'ютерної техніки. Після того, як учні сконструювали вироби, вони приступали до їх виготовлення. Аналіз результатів роботи експериментальних та контрольних груп показав, що вироби (зокрема їх естетичний вигляд, наявність у ньому тих чи інших елементів, що підвищують функціональні можливості, доцільність, практичність) у експериментальних групах кращі ніж у контрольних. Отже, розвиток уяви та творчого мислення в експериментальних групах знаходиться на вищому рівні ніж у контрольних. Проте є випадки, коли учні із контрольних груп в силу своїх здібностей, попереднього досвіду та інших факторів проявляють високі творчі здібності без використання комп'ютерної техніки.
Використання на заняттях з трудового навчання даного програмного середовища дозволяє краще унаочнити готові вироби, які виготовляють учні, що важко досягти за допомогою креслення, ескізу чи технічного рисунку. Зображення виробу умовно розділено на декілька окремих частин тим самим полегшує процес аналізу та проектування нового. Існує можливість змінювати завдання залежно від тематики заняття, оскільки програма являється «відкритою» (дозволяє у будь-який час змінити або доповнити завдання). Підбір завдань проводиться диференційовано (різний ступінь складності), тим самим здійснюється індивідуальний підхід із врахуванням можливостей кожного учня, що відповідає сучасним вимогам загальноосвітньої школи.
2.4 Застосування програми MS PowerPoint на уроках трудового навчання
PowerPoint використовується для створення презентації та її показу. В режимах підготовки презентації (звичайному, структури, слайдів і сортувальника) вікно PowerPoint за структурою нагадує вікна інших додатків, тобто має смугу заголовка, рядок меню, панелі інструментів, робочу ділянку і рядок стану. Особливістю вікна PowerPoint у цих режимах є те, що зліва від горизонтальної смуги прокручування є кнопки режимів перегляду слайдів. Ці кнопки дублюють відповідні команди меню Вид і схожі на аналогічні кнопки Word. У режимі показу слайдів вікно займає весь екран, і в ньому можна переглянути тільки один слайд (додаток Б).
PowerPoint має кілька режимів роботи.
Звичайний режим. У цьому режимі робоча ділянка вікна PowerPoint складається з ділянок слайда, структури і нотаток. Розміри кожної з них можна змінювати. На ділянці структури відображаються номер, назва слайда і текст, що міститься в ньому. Натиснувши на кнопку зліва від номера, можна зразу ж перейти до роботи з відповідним слайдом, який з’являється на ділянці слайда. Сюди можна вставляти також рисунки, фільми, звуки, ефекти анімації й гіперпосилання. Текст вводиться і до ділянки струк тури, і до ділянки слайда.
Режим структури. У цьому режимі перевага надається ділянці структури. Інші ділянки подаються у зменшеному вигляді. Тому його використовують, щоб ознайомитися зі структурою всієї презентації і, при потребі, змінити її (шляхом переміщення розділів, їх вилучення, редагування тексту тощо).
Режим слайдів займає всю робочу ділянку. Використовується для створення і зміни поточного слайда.
Режим сортувальника. Тут на робочій ділянці PowerPoint відображається вся презентація. Причому кожний слайд виводиться в зменшеному вигляді. Ось чому його використовують для перегляду послідовності, у якій розташовано слайди в презентації, а також щоб перейти до роботи з певним слайдом. Для цього досить двічі клацнути на ньому. У режимі сортувальника зручно переміщати окремий слайд на інше місце презентації, перетягуючи його мишею. Тут також є змога додавати нові слайди перед виділеним або видаляти виділений слайд, натиснувши клавішу «Delete». На етапі підготовки демонстрації цей режим використовується, щоб задати інтервали часу для показу кожного слайда й встановити анімаційні ефекти при переході від одного слайда до іншого.
Дослідження показують, що знайомство з новим матеріалом і його засвоєння учнями є значно ефективнішими, коли, крім традиційних методів навчання, викладач використовує програмовані навчальні засоби, що дозволяють реалізувати наступні принципи навчання:
індивідуальний підхід до кожного учня;
послідовність і систематичність подання навчального матеріалу;
візуалізація інформації;
можливість варіювання складності навчального матеріалу.
Працюючи із навчальними програмними засобами, учні виявляють більш свідоме засвоєння нових знань, умінь та навичок з трудового навчання. Процес формування навчальної діяльності і засвоєння знань проходить швидше, а якість навчання переважно зростає.
Проте, маючи незаперечні переваги, застосування автоматизованих навчальних систем не гарантує безумовних високих результатів внаслідок таких причин:
діалог з програмою є переважно одноманітним і позбавленим емоційності, що ускладнює запам’ятовування нового навчального матеріалу;
на помилки у вивченні нового матеріалу накладаються технічні помилки спілкування з програмою;
суб’єкти процесу повинні вміти користуватися відповідними програмами;
навчальна система, на відміну від живого викладача, зазвичай не може пояснити незрозумілий матеріал.
Як засіб для візуальної розробки навчальної програми пропонується використовується систему підготовки презентації PowerPoint. Практично кожен викладач працював із Microsoft Word або Excel, тому підготовка презентаційної графіки за допомогою PowerPoint не стане для них проблемою, оскільки PowerPoint має звичайний інтерфейс Microsoft Office, а технологія роботи багато в чому подібна до Microsoft Word.
Гуманізація освіти передбачає відношення до учня як до суб’єкта власного розвитку. Дослідження показують, що знайомство з новим матеріалом і його засвоєння учнями є значно ефективнішими, коли, крім традиційних методів навчання, викладач використовує програмовані навчальні засоби, що дозволяють реалізувати наступні принципи навчання:
індивідуальний підхід до кожного учня;
послідовність і систематичність подання навчального матеріалу;
візуалізація інформації;
можливість варіювання складності навчального матеріалу.
Для розроблення презентацій найпоширенішою в Україні є російськомовна версія PowerPoint, яка входить до складу інтегрованого пакета MS Office. За допомогою цього додатка розроблюють презентації, що складають ся з наборів слайдів, у яких текст поєднується з графічними об’єктами, фотокартками, звуком, відео- та мультиплікацій ними ефектами. Слайди можна подати як у суворій чорно-білій гамі, так і у вигляді кольорових зображень. Для цього використовують шаблони оформлення, створені професійними дизайнерами. Шаблони можна придумати і самотужки.
Слайди можуть містити:
текст;
таблиці;
діаграми, у тому числі організаційні;
рисунки;
відео-кліпи;
звуковий супровід (музику або голос);
гіперпосилання на інші слайди та документи (презентації, таблиці, діаграми тощо, які знаходяться на даному комп’ютері або в Інтернеті).
Окремі об’єкти слайдів можуть мати ефекти анімації.
Оскільки PowerPoint є складовою Microsoft Office, то, готуючи презентацію, можна використовувати фрагменти документів Word, електронних таблиць і діаграм Excel, даних Access. Створені в PowerPoint слайди можна відразу переглянути і, при потребі, змінити.
Презентації PowerPoint демонструють:
на моніторі для невеликого кола осіб (у тому числі в Інтернеті);
на екрані за допомогою мультимедійного проектора;
на екрані за допомогою епідіаскопів, використовую чи прозорі плівки;
на екрані за допомогою діапроекторів, використовуючи 35-міліметрові слайд-фільми;
як роздруківки на папері.
ВИСНОВКИ
У курсові роботі ми досліджували тему використання сучасних комп’ютерних технологій на уроках трудового навчання. Актуальність її визначається тим, що сучасні комп’ютерні технології відкривають учням доступ до нетрадиційних джерел інформації, дозволяють реалізувати принципово нові форми і методи навчання, які підвищують ефективність трудового навчання, а також використання комп’ютерів під час занять значно підвищує мотивацію навчання, розвиває пізнавальні здібності учнів. Проте комп’ютер не може і не повинен замінювати викладача, а має органічно поєднуватися з іншими дидактичними засобами. Лише добре підготовлене заняття, з належно опрацьованою комп’ютерною програмою, на якому пояснення педагога логічно пов’язані з використанням дидактичних можливостей комп’ютерних технологій, дає навчальний ефект.
Виконуючи роботу, ми виконали поставлені перед нами завдання, саме проаналізували наукову та методичну літературу; дослідили стан проблеми щодо використання сучасних комп’ютерних технологій на уроках трудового навчання; Розкрили суть, специфіку і особливості використання сучасних комп’ютерних технологій на уроках трудового навчання.
Наше дослідження показало, що застосування програми MS PowerPoint є ефективним для активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках трудового навчання. Розробка та використання презентацій уроків має естетичний вигляд, містить анімоване зображення, підвищує зацікавленість до матеріалу і до предмету загалом.
В ході дослідження, нами було встановлено, що застосування сучасних комп’ютерних технологій на уроках трудового навчання на основі навчальних, розвиваючих комп’ютерних програм підвищує рівень знань учнів, є основою формування техніко-технологічних знань, умінь та навичок.
Уміння використовувати сучасні комп’ютерні технології в навчальному процесі є необхідним сьогодні. Нині неможливо навчатися не використовуючи передові технології і методики. Комп’ютерні комунікації повинні істотно вплинути на формування нового змісту освіти, форм і методів навчання.
Як переконує передовий педагогічний досвід використання сучасних комп’ютерних технологій на уроках трудового навчання приводить до:
підвищення інтересу до занять трудового навчання;
поліпшення дисципліни на заняттях;
поліпшення успішності учнів;
підвищення уваги й поліпшення пам’яті;
набуття вміння критично мислити тощо.
ДОДАТКИ
Додаток А
Розробка уроку з технології 10 клас на тему:
«Загальні основи проектування у виробничій діяльності людини. Види проектів»
|