З досвіду роботи Вчитель фізики,вищої категорії Великобілозерської ЗОШ І-ІІІ ст. №3 Запорізької області. Пархоменко Людмила Петрівна ЗМІСТ


Скачати 370.22 Kb.
НазваЗ досвіду роботи Вчитель фізики,вищої категорії Великобілозерської ЗОШ І-ІІІ ст. №3 Запорізької області. Пархоменко Людмила Петрівна ЗМІСТ
Сторінка1/4
Дата05.11.2013
Розмір370.22 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Фізика > Документи
  1   2   3   4



«АКТИВІЗАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ ПРИ ВИВЧЕННІ КУРСУ ФІЗИКИ»

(з досвіду роботи)
Вчитель фізики,вищої категорії

Великобілозерської ЗОШ І-ІІІ ст. №3

Запорізької області.

Пархоменко Людмила Петрівна
ЗМІСТ
ВСТУП

Розділ 1. Теоретичні основи системи роботи вчителя фізики з активізації пізнавальної діяльності учнів

Розділ 2. Методи та засоби активізації пізнавальної діяльності школярів при вивченні курсу фізики в основній школі.

2.1 Розуміння матеріалу як умова активізації пізнавальної діяльності

2.2 Деякі прийоми розвитку логічного мислення учнів при вивченні нового матеріалу

2.3 Прийоми розвитку творчого мислення учнів при вивченні нового матеріалу

2.4 Дидактичні ігри на уроках фізики

2.5 Створення цікавих ситуацій на уроках фізики як умова активізації пізнавальної діяльності учнів

2.6 Застосування іграшок на уроках фізики

2.7 Використання ІКТ на уроках фізики як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП
Початок XXI століття ознаменував перехід до постіндустріального суспільства, що побудовано на небувалому рівні технічного прогресу, та ґрунтується, в першу чергу, на знаннях і нових технологіях, які є найважливішим чинником соціально-економічного розвитку і визначають весь устрій життя суспільства. Глобальні соціально-економічні зміни, що відбуваються в сучасному суспільстві, вимагають від людини розширення кругозору, розвитку його творчих здібностей, уміння розбиратися в зростаючому потоці інформації, здатності оволодіти новими технологіями, самостійно ухвалювати рішення і швидко адаптуватися до соціально-економічних умов суспільного життя, що постійно змінюються. Традиційна спрямованість загальної освіти на засвоєння системи знань не відповідає сучасному соціальному замовленню, що вимагає виховання самостійних, ініціативних і відповідальних членів суспільства, здатних взаємодіяти в розв’язанні соціальних, виробничих і економічних задач. Знання і уміння як результати освіти необхідні, але недостатні, щоб бути успішним в інформаційному суспільстві. Сьогодні стає об'єктивною необхідністю посилення самостійної діяльності школярів, розвиток їх особистих якостей, творчих здібностей та інтересів, умінь самостійно добувати нові знання в умовах швидко змінного світу, здатності застосовувати засвоєні знання на практиці для вирішення реальних життєвих проблем. Школа повинна не тільки відтворювати інтелектуальний потенціал країни, але і забезпечувати умови формування вільної, критично мислячої особистості, що усвідомлює і розвиває свої здібності, здатної знайти своє місце в житті і реалізувати себе. Ці цільові установки на підготовку учнів загальноосвітньої школи задані у державному стандарті загальноосвітньої підготовки.

Розділ 1. Теоретичні основи системи роботи вчителя фізики з активізації пізнавальної діяльності учнів
Будь-яка діяльність людини має певну мету. Головна мета роботи вчителя з активізації пізнавальної діяльності – розвиток творчих здібностей учнів. Досягнення цієї мети дозволяє розв’язати багато задач фізичної освіти:

    1. Самостійне поповнення багажу знань, тобто вміння самостійного пошуку додаткової інформації, її аналіз та засвоєння.

    2. Майбутнє професійне спрямування, тобто підготовка учнів до виробничої діяльності, творчий підхід до засвоєння нової професії.

    3. Втілення в життя своїх науково-технічних рішень.

Головний шлях розвитку пізнавальних здібностей учнів – це діяльність. Отже, розвиток творчих пізнавальних здібностей школярів – мета роботи вчителя, а застосування різноманітних прийомів активізації є засобом досягнення цієї мети. Але при застосуванні цих прийомів та методів необхідно враховувати їх відповідність до наявного рівня розвитку пізнавальних здібностей учнів.

Розвиток пізнавальних здібностей учнів – це тривалий процес, який складається з окремих дій (розв’язування задачі, читання підручника, слухання пояснень вчителя), а самі ці дії можна розкласти на окремі операції, в якості яких діють головні психічні процеси (сприйняття, уява, мислення, пам’ять та інші).

Серед всіх пізнавальних психічних процесів найголовнішим є мислення. Воно є неодмінною частиною всіх інших пізнавальний процесів та часто визначає їх характер та якість. Таким чином, активізувати пізнавальну діяльність учнів в процесі навчання – це означає перш за все активізувати їх мислення. Крім того, розвивати пізнавальні здібності учнів – це означає сформувати в них мотиви навчання. Ця задача пов’язана із задачею розвитку мислення та є передумовою її розв’язання.

Отже, прийоми та методи активізації пізнавальної діяльності учнів в процесі навчання, які використовує вчитель, повинні передбачати поступовий та цілеспрямований розвиток мислення учнів та одночасне формування в них мотивів навчання.

Розвиток мислення учнів.

В мисленневій діяльності школярів виділяють три рівні:

І. Розуміння – аналітико-синтетична діяльність, спрямована на засвоєння готової інформації, яку повідомляє вчитель або книга.

Глибоке розуміння учнями нового матеріалу є умовою засвоєння ними знань та одночасно критерієм розвитку їх мислення, їх пізнавальних здібностей. Саме в процесі розуміння учень засвоює досвід проведення логічних суджень, аналізу, синтезу, абстракції та узагальнення, досвід виконання різних мисленнєвих операцій. Повторюючи судження наведені в підручнику, розповідь вчителя, учень засвоює прийоми мислиневої діяльності. Тому глибоке розуміння матеріалу школярами є передумовою самостійного розв’язку ними пізнавальних задач.

ІІ. Логічне мислення – процес самостійного розв’язування пізнавальних задач.

На цьому рівні пізнавальної діяльності учні повинні самостійно аналізувати об’єкти, що вивчаються, порівнювати їх властивості, будувати узагальнені висновки, їх доводити та обґрунтовувати, вміти класифікувати об’єкти за певною ознакою, виводити формули та ін. тому вчитель для організації мисленнєвої діяльності учнів повинен підбирати такі завдання, які б передбачали виконання хоча б одного з наведених вище дій.

Прийомами розвитку мислення учнів на уроках фізики є: евристична бесіда, евристичні лабораторні роботи, логіко-пошукові завдання, деякі прийоми роботи з підручником та ін. розвитку логічного мислення сприяють різного роду фізичні задачі, лабораторні роботи, роботи з дидактичним матеріалом.

ІІІ. Творче мислення (наукова творчість) школяра проходить в три етапи:

І етап – постановка чи виникнення проблемної ситуації, її первісний аналіз.

ІІ етап – пошук шляху вирішення проблеми (аналіз, проведення дослідів, спостережень тощо).

ІІІ етап – випробування знайденого шляху вирішення проблеми.

Характерні риси творчого мислення:

  • критичність мислення;

  • швидкість актуалізації необхідних знань;

  • здібність до висловлення інтуїтивних суджень

  • здібність до розв’язування задач в умовах неповної детермінованості.

В процесі навчання до творчих завдань доцільно віднести ті, принцип виконання яких учням явно не відомий і потребує від них самостійного формулювання.

Формування мотивів навчання

Серед всіх мотивів навчання найдійовішим є інтерес учня до предмету, яким учень керується в своїй діяльності, тобто інтерес має особистісну цінність. Інтерес – наймодніший збудник активності, під його впливом всі психічні процеси проходять особливо інтенсивно, а діяльність стає продуктивнішою.

Під пізнавальним інтересом до предмету розуміють вибіркову спрямованість психічних процесів людини на об’єкти та явища оточуючого світу, при якому спостерігається прагнення особистості займатися саме цією діяльністю.

В процесі формування в школярів пізнавального інтересу можна виділити декілька етапів:

І етап – цікавість – це не стійкий, ситуативний інтерес, який є природною реакцією людини на будь-який цікавий факт.

ІІ етап – допитливість – більш висока стадія інтересу, коли учень виявляє інтерес до певної теми або явища.

ІІІ етап – стійкий інтерес до предмета, при якому учень розуміє структуру, логіку курсу, методи пошуку та доведення, які використовують в даному курсі, самостійно розв’язує проблемні та нестандартні завдання. Одним із засобів збудження та підтримки пізнавального інтересу є створення в процесі навчання проблемних ситуацій та на їх основі пошукової діяльності.

Отже, формування інтересу школярів до предмету – складний процес, який передбачає використання різноманітних прийомів в системі засобів розвиваючого навчання, а також залежить від стилю відносин між вчителем та учнями.

Прийоми збудження в учнів пізнавального інтересу до фізики :

  1. Положення науки проілюструвати подіями сучасності.

  2. Використання художньої та історичної літератури – ознайомлення учнів з біографією видатних вчених.

  3. Створення фантастичних ситуацій, наприклад, опис світу, в якому усунені сила тяжіння чи тертя, розгляд наслідків припинення обертання Землі або зміни нахилу її вісі.

  4. Використання фізичних парадоксів.

  5. Розгляд фізичних явищ, з якими учні стикаються у повсякденному житті.

  6. Наведення прикладів фізичних явищ в кіно, на естраді.

  7. Проведення цікавих демонстрації або досліди, в яких використовуються побутові предмети, наприклад, дитячі іграшки.

  8. Розв’язування цікавих прикладних задач.

  9. Використання на уроці інтерактивних технологій.

Розділ 2. Методи та засоби активізації пізнавальної діяльності школярів при вивченні курсу фізики в основній школі
2.1 Розуміння учнями навчального матеріалу як умова активізації їх пізнавальної діяльності
Важливим аспектом розуміння учнями нового навчального матеріалу є правильне подання його вчителем, тому методика викладу цього матеріалу потребує вдосконалення та нових розробок.

Структура методики викладу нового навчального матеріалу:

  1. Організація сприйняття нового матеріалу школярами передбачає не лише повідомлення теми уроку, а й розкриття логіки та завдань цієї теми, взаємозв’язку її окремих питань, значення питання, що вивчається, в науковій та практичній діяльності людини.

  2. Використання прийомів доведення при поясненні нового матеріалу. Характер фізики як науки вимагає, щоб головним методом монологічного викладу матеріалу було доказове пояснення та обґрунтування пізнавальних задач, що забезпечує більш глибоке засвоєння учнями навчального матеріалу. Це означає, що новий матеріал слід виводити або з досліду, або теоретично, використовуючи при цьому загально прийняті прийоми доведення.


Прийоми доведення при поясненні навчального матеріалу

Прийоми пояснення

Основа прийому

Алгоритм

Де використовується

Індукція

Ґрунтуються на логічних висновках

  1. Проводять дослідження кілька разів, при цьому фіксуються результати кожного досліду.

  2. Аналіз отриманих результатів, виділення характерних істотних властивостей.

  3. Запис загальної формули.

Пояснення експериментальних залежностей між величинами.

Встановлення істотних властивостей об’єктів, що вивчаються.

Встановлення умов виникнення фізичних явищ

Дедукція

  1. Будують модель явища.

  2. Виокремлюють істотні риси цього явища.

  3. Проводять теоретичний аналіз моделі з метою встановлення зв’язків між її окремими властивостями.

  4. На основі теоретичного аналізу роблять висновки.

  5. Перевірка отриманого висновку.

Пояснення та обґрунтування фізичних законів, за допомогою сукупності фізичних принципів або фізичної теорії.

Аналогія

  1. Аналіз вивчає мого об’єкту.

  2. Виявлення подібності цього об’єкту з раніше вивченим.

  3. Перенесення вже відомих властивостей раніше вивченого об’єкту на досліджуваний об’єкт.

  4. Експериментальна перевірка отриманого висновку.

Побудова гіпотез, моделювання фізичних явищ.

Пояснення важких понять та закономірностей.

Інформаційно-ілюстрований виклад

Без логічного висновку

  1. Той чи інший факт повідомляється учням без виводу.

  2. Проведення досліду, що його ілюструє

Виклад фундаментальних фізичних принципів, які не можна вивести з окремих дослідів або положень певної теорії, але їх можна проілюструвати окремими випадками.

Пояснення на основі принципу симетрії

Прийоми специфічні для фізики

Принцип симетрії: якщо в причині явища спостерігається деяка симетрія, то та ж симетрія буде притаманна наслідкам.




Використання теорії розмірностей

В будь-якому рівнянні найменування одиниць величин, що знаходяться у правій та лівій частинах, повинні співпадати.





Найоптимальніше пояснення матеріалу будувати в формі відповідей на питання, які були поставлені на початку уроку, при цьому необхідно зосереджувати увагу школярів на додатковій інформації. В кінці пояснення доречно зробити висновок та підкреслити те питання, яке було поставлено на початку уроку, та отриману відповідь.


  1. Врахування методологічних та психологічних вимог. Прийоми пояснення матеріалу повинні методологічно правильно розкривати взаємозв’язок експериментальних та теоретичних методів наукового дослідження, місце й можливості індукції та дедукції в процесі пізнання, роль, місце й значення досліду. Необхідно також прагнути до того, щоб учні розуміли логічну будову курсу, що, в свою чергу, є умовою глибокого засвоєння. Тому вибір прийомів пояснення обумовлений не лише рівнем розвитку пізнавальних процесів учнів та задачами їх розвитку, а й певними методологічними вимогами. В зв’язку з цим необхідно позначити місце індуктивних та дедуктивних прийомів при вивченні фізичних теорій, законів, понять, з врахуванням психологічних закономірностей засвоєння знань учнями.

  • Фізичні теорії будуються або за методом принципів (класична механіка, термодинаміка), або за методом модельних гіпотез (теорія атома Резерфорда-Бора, електрона теорія). В теоріях, побудованих за методом принципів, головні положення формулюються як постулати. У випадку «модельної» теорії головні її положення фіксуються властивостями моделі, що розглядається. Тому головні положення теорії – твердження високого рівня узагальненості – необхідно повідомляти учням без виводу та підтверджувати дослідними фактами, тобто на основі інформаційно-ілюстрованого прийому.

  • Фізичні закони відрізняються між собою за рівнем узагальненості, тому не має єдиної методики їх вивчення. Закони, які одночасно є принципами теорії (три закони Ньютона) доречно вводити на основі інформаційно-ілюстрованого прийому. Інші закони та закономірності, які не є фундаментальними законами природи, необхідно вводити індуктивно (з досліду) або дедуктивно (з теорії).

  • Фізичні поняття є мовою фізики, тому учням необхідно їх засвоїти. Серед різних фізичних понять методика особливо виокремлює поняття про фізичні величини (маса, сила, тиск, енергія і т.д.). В основі методики формування знань про фізичну величину лежить індуктивний спосіб: від проведення та спостереження дослідів через їх аналіз до введення нової фізичної величини. При формуванні фізичних понять необхідно враховувати, що вони мають досить абстрактний характер, тому чим абстрактніше поняття, тим більше конкретних об’єктів необхідно проаналізувати з метою виявлення його істотних особливостей. Поняття, які не є кількісною мірою процесів та явищ (наприклад, механічний рух, траєкторія, система відліку і т.ін.), вводять на основі інформаційно-ілюстративного прийому.
  1   2   3   4

Схожі:

Відділ освіти Шполянської районної державної адміністрації
Збарах Галина Петрівна, вчитель математики, спеціаліст вищої категорії, старший вчитель, Припіяло Сергій Олександрович, вчитель математики,...
Математика Лупу Людмила Михайлівна
Лупу Людмила Михайлівна, вчитель математики Берегометської ЗОШ І-ІІІ ст. №2 Вижницького району, вища категорія, вчитель-методист
Монгольська навала на українські землі Мета
Калашник. Ю. М., учитель історії вищої категорії, старший вчитель Івахнянської ЗОШ І – ІІІ ст., Монастирищенського р., Черкаської...
1. Функції, їхні властивості та графіки Тест Дійсні числа та обчислення
Курінна Людмила Володимирівна, вчитель математики, спеціаліст вищої категорії, вчитель-методист
Відповідальні за випуск: В. М. Кавун, Н. П. Задорожня
Коваленко Віра Петрівна, керівник районного методичного об’єднання учителів-україністів,учитель вищої категорії, вчитель-методист...
Боровинська Олена Вікторівна, вчитель вищої категорії початкових...

Арифметична та геометрична прогресії. Гра "Щасливий випадок"
Тищенко Ірина Анатоліївна, вчитель математики Геронимівської ЗОШ І-ІІІст. Черкаської районної ради, спеціаліст вищої категорії, старший...
Дидактичний матеріал по формуванню здоров’язберігаючої компетентності...
Автор: Олена Миколаївна Рябко – вчитель української мови і літератури КЗ «Гуляйпільськи колегіум «Лідер» Гуляйпільської районної...
«Культура мовлення» Кривий Ріг
Автор: Найденко Римма Миколаївна – вчитель української мови і літератури Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №126,...
ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ
Учитель вищої категорії Шполянського НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів №2-ліцей». Шполянської районної ради
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка