Урок 1-2 «Поняття про метали та їх сплави, використання. Види листового металу. ПТБ та СГВ.»

Скачати 0.79 Mb.

Назва	Урок 1-2 «Поняття про метали та їх сплави, використання. Види листового металу. ПТБ та СГВ.»
Сторінка	3/6
Дата	06.03.2016
Розмір	0.79 Mb.
Тип	Урок

bibl.com.ua > Інформатика > Урок

1 2 3 4 5 6

Тема заняття: Прийоми згинання та з’єднання тонкого листового метала.

Мета: формування поняття про прийоми згинання та з’єднання тонкого листового металу; формування вмінь і навичок, розвиток уваги, логічного мислення, точності; виховання вміння самоконтролю та самоаналізу.

Тип заняття: ФУН

Обладнання, матеріали, інструменти: роздатковий матеріал, зразки для показу, паспорт на виготовлення свистка та висічки для тіста.

Хід заняття:

І.Організація класу.

1. Перевірка присутніх та наявності в них спецодягу

2. Призначення чергових

ІІ. Вступний етап:

1. Актуалізація опорних знань, які лежань в основі вміння.

1. Що таке різання металу?

2. Для чого потрібно різання металу?

3. Які шляхи різання металу можна вважати найпростішими?

2. Мотивація навчальної діяльності.

Сьогодні на уроці ви будете навчатися згинати, з’єднувати та обпилювати металеві деталі. Але, щоб виконувати таку роботу потрібно знати що це за метал і як можна працювати з ним .

Саме це ми з’ясуємо на сьогоднішньому уроці.

3. Повідомлення теми, мети та завдань заняття.

Скік, скік! Всі на гілки,

розімнемо трішки спинки.

А тепер іще крилята,

щоб могли швидко літати.

Прошу я усіх сідати,

будем далі працювати.

ІІІ. Основна частина:

* З’єднування листового металу простим швом

Стоячі замки застосовуємо при покрівельних роботах. Одинарний кутовий стоячий робимо при виготовленні різних кришок, банок з широкою підставою і тому подібне. Дно у банок вправляємо, використовуючи одинарний кутовий заломлений замок.

Познайомимося з тим, як роблять деякі замки.

Виготовлення одинарного замку починаємо з відбортовки країв обох деталей (рис. 18,А), що сполучаються, причому край першої деталі відбортовуємо в один бік, край другої — в другу. Кут відбортовки — 90°.

Розмітку металу для відбортовки проводимо лінійкою і рисувалкою. Часто для розмітки бляхарі користуються спеціальним рейсмусом (рис.18,б).

Після розмітки укладаємо лист на кутник, затиснутий в лещатах, або , яким обита кришка верстака так, щоб лінія розмітки проходила по краю кутника. Декількома легкими ударами киянки сгинаємо кромку, спочатку по краях листа, потім в його середині. Підготовлену таким чином кромку ретельно загинаємо по всій довжині на 90°, використовуючи киянку. Ту ж операцію проробляємо з другим листом. Закінчивши відбортовку, вирівнюємо фальць по довжині листа.

Наступна операція — згинання фальця киянкою (рис.18,в). Після цього заводимо краї в замок (рис.18,г) так, щоб вони щільно і точно співпали по всьому шву. Ущільнюємо шов киянкою, підставляючи під нього кутник. Завершуюча операція — підсічка фальця. На його підведену сторону накладаємо рівну смугу металу і ударами молотка осаджуємо цю сторону до рівня плити (рис.18,д). Після підсічки фальця він вже не може розімкнутися (рис.19.).

Допустимо, що таким шляхом ми зробили основу відра, з'єднавши лист одинарним швом. Необхідно приробити до нього дно.

Перша операція при вставці дна — відбиття фальця. Її слід робити по попередній розмітці на ломі або кутнику. Носком молотка акуратно відбиваємо фальц, уклавши заготовку на кутник (рис.20,е).

Ударів завдаємо так, щоб вони доводилися до краю фальця, щоб він відгинався; самі удари не повинні бути сильними, щоб не порвати метал. У міру відгину фальця заготовку кладемо крутіше і крутіше, поки фальць не буде зигнутий на 90°

Для виготовлення дна відра розмічаємо на листі коло з припуском на згин фальця. Вирізуємо коло із заготівки, відбиваємо фальць на трубі, прикріпленій до верстака (рис.26,ж). Наставляємо дно на підставу відра і загинаємо кромку молотком, ретельно її ущільняємо (рис.26,3). В результаті виходить одинарний кутовий стоячий замок. Відбортовуємо його молотком на трубі і теж ретельно ущільнюємо (рис.26,и). Відро майже готове — залишилося лише приробити до нього ручку та загорнути для жорсткості у верхній його край дріт.

Відбиття фальца під загортання дроту ведемо киянкою на тупому краю кутника. Цей процес нічим не відрізняється від відбиття фальця для дна, крім того, що вигин кромки слід робити плавнішим (рис.26,к). Після згинання кромки на 90°, подальше відвертання її ведемо за допомогою дротяної оправки (рис.26,л). Після того, як фальц виявиться відігнутим на 180°, вставляємо в нього підготовлене заздалегідь дротяне кільце і осаджуємо фальць носком молотка (рис.26,м), потім плоскогубцями в декількох місцях прихоплюємо дротяне кільце і киянкою закачуємо краї остаточно (рис.26,н).

Завершальна операція — згинання. Обробку ведемо носком молотка так, щоб кромки повністю обтягнули дротяне кільце (рис.26,0); потім приклепуємо проушини для ручки і ставимо саму ручку.

* Нагадати ПТБ при згинанні та з’єднінні металу( згідно інструкції №______ ).

* З’єднати метал. (Згідно додатку 1)

* Провести обпилювання по контуру.

Обпилюванням називають слюсарну операцію з оброблення металів та інших матеріалів — зняття незначного шару матеріалу напилками.

За допомогою напилків обробляють зовнішні та внутрішні поверхні, прямолінійні та фасонні поверхні.

Обпилювання поділяють на попереднє (грубе, чорнове) та остаточне (чистове). Припуск на обпилювання залишають приблизно 0,5 мм (для перших робіт учнів бажано залишати припуск близько міліметра). Точність обробки 0,2 мм і менше.

Напилки розрізняють за розміром насічки, формою та довжиною. Драчові напилки мають від 4-12 насічок на 10 мм довжини робочої частини напилка. Після чорнового обпилювання залишають незначний припуск на подальше обпилювання, який залежить від розмірів та форми деталей. Більш точні роботи з відносно задовільною чистотою поверхні заготовки виконують личкувальними напилками, які мають 13-24 насічки на 10 мм довжини робочої частини напилка. Найбільш точні роботи виконують бархатними напилками, які мають більше ніж 25 насічок на 10 мм довжини напилка.

Важливо правильно тримати напилок. Правою рукою напилок тримають за широку частину ручки. Ліву руку кладуть на кінець робочої частини напилка ні відстані приблизно 20 мм від краю.

Рекомендують обробляти площини способом перехресного обпилювання. Так легше контролювати якість поверхні. Суть методу в тому, що кожний шар металу знімають рухом напилка в протилежному напрямку.

Обпилювання весь час контролюють за допомогою штангенциркуля, кутника та лінійки.

1. Вступний інструктаж до практичної роботи учнів:

- пояснення і показ трудових прийомів та операцій, якими мають володіти учні, з обґрунтуванням кожної дії;

- ознайомлення з інструкційними картами;

- акцентування уваги на правила ТБ;

- закріплення та перевірка засвоєння учнями навчального матеріалу (відтворити показані прийоми, провести певні розрахунки, повторити технічні вимоги до якості роботи);

2. Поточний інструктаж:

2.1 Цільові обходи робочих місць учнів:

- перевірка організації робочого місця;

- перевірка правильності виконання трудових прийомів;

- перевірка правильності виконання трудових операції;

- перевірка вміння користуватися технічною документацією, інструментами;

- перевірка дотримування правил ТБ.

2.2 Індивідуальний інструктаж учнів.

2.3 Додатковий інструктаж при умові однакових помилок значною частиною учнів.

3. Заключний інструктаж:

- аналіз виконуваних робіт та демонстрація кращих робіт;

- аналіз помилок, які найчастіше траплялися;

- аналіз порушень трудової дисципліни;

- аналіз виконання правил ТБ;

4. Підсумок уроку:

1. Мотивація та виставлення оцінок.

2. Рефлексія.

ІV. Повідомлення теми та мети наступного заняття.

V. Домашнє завдання:

VІ. Прибирання робочих місць, прибирання майстерні.

рис.18

Рис.19

Рис.20

Заняття № 7-8 Дата: Клас:

Модуль: Проектування та виготовлення виробів із тонкого листового металу

Тема заняття: Вибір теми проекту із списку. Обґрунтування теми. Планування. Робота з інформаційними джерелами.

Мета: Формування поняття про роботу з інформаційним джерелом; створення ескізного малюнку, шаблонів; розвиток уваги, творчого мислення, фантазії; виховання естетичних смаків.

Тип заняття: ФУН

Обладнання, матеріали, інструменти: роздатковий матеріал, зразки тем та проектів для виконання, паспорт на виготовлення підставки для паяльника.

Хід заняття:

І.Організація класу.

1. Перевірка присутніх та наявності в них спецодягу

2. Призначення чергових

ІІ. Вступний етап:

1. Актуалізація опорних знань, які лежань в основі вміння.

Метод «Розв’язування кросворду».

Вчитель зачитує запитання – учні дають відповіді. Правильно визначене слово з’являється у відповідних клітинках кросворду на слайді презентації.(Додаток 2)

2. Мотивація навчальної діяльності.

Згадайте, з чого починають процес проектування виробів? – Учні згадують. Учитель наголошує на тому, що вміння користуватися інформаційними джерелами, аналізувати конструкції і форми виробу дає змогу обрати виріб, створити його ескізний малюнок, виготовити на основі його шаблони. Саме цьому ви будете вчитися на уроці.

3. Повідомлення теми, мети та завдань заняття.

Скік, скік! Всі на гілки,

розімнемо трішки спинки.

А тепер іще крилята,

щоб могли швидко літати.

Прошу я усіх сідати,

будем далі працювати.

ІІІ. Основна частина:

* Здійснити пошук теми проекту з запропонованих вчителем.

Для створення виробу слід використовувати досвід інших людей: дизайнерів, конструкторів, інженерів. З цією метою створюють банк ідей. Це можуть бути фотографії виробів, креслення деталей та виробу в цілому, ескізні рисунки, комп'ютерна графіка.

Всі ідеї стосовно нашої проблеми слід класифікувати за певними ознаками. Для кожного конкретного виробу ознаки свої. їх слід підбирати для зручності користування банком ідей. Наприклад: за конструкційним матеріалом, за технологією виготовлення, за технологією оздоблення, за особливостями конструкції тощо.

Створення банку ідей починають з пошуку інформації. Шукають інформацію у фаховій літературі, періодичних виданнях, мережі Internet, виставках тощо.

Дуже зручно користуватися інформацією в цифровому форматі та працювати з нею на персональному комп'ютері.

Після класифікації знайдених ідей слід визначитися з одним або кількома виробами-аналогами. З цією метою складають табличку та виписують вимоги до проектованого виробу.

Приклади вимог: естетичність, доцільність оздоблення, простота конструкції, вартість конструкційних матеріалів, складність з'єднань, міцність конструкції, можливість виготовлення, здатність виконувати свою функцію, зручність у користуванні тощо.

Для кожного виробу можуть бути вимоги специфічні.

Той виріб, який найбільше отримає позитивних оцінок, має бути вибраним як виріб-аналог. Потрібно поміркувати над тим, як позбутися негативних оцінок вимог.

Можна використати різні шляхи для конструювання покращеної конструкції. Використати інші аналоги, запитати у фахівців, змінити конструкційний матеріал, замінити елементи конструкції, використати елементи з інших схожих за призначенням виробів. Для зміни форми окремих деталей або виробу в цілому ми можемо використати метод фокальних об'єктів.

У результаті отримуємо клаузуру. Це схема ескізних рисунків виробу або частин виробу з використанням виробу-аналогу на одному аркуші.

* Визначити елементи технічного процесу.

* Підібрати конструкційні матеріали для роботи.

Розглянемо технологічну карту на виготовлення підставки для паяльника (додаток 3)

* Виконання графічного зображення виробу.

* Виготовити шаблони.

Розповідь учителя з демонструванням інструментів та прийомів роботи з ним.

Розмічання слід виконувати ретельно, адже всі похибки під час розмічання можуть призвести до невідповідності розмірів та форми деталей виробу.

Межі вимірювання вказують виносними лініями, які проводять перпендикулярно до відрізка контуру зображення, розмір якого позначають. Розмірні лінії проводять паралельно до вимірюваних відрізків.

Розмірну лінію з обох боків обмежують стрілками. Стрілка гостра й має орієнтовну довжину 2,5-3,5 мм. У межах креслення стрілки повинні бути приблизно однаковими, незалежно від довжини розмірної лінії.

Взаємне розміщення виносних і розмірних ліній має бути таким, щоб вони разом з відрізком, що вимірюють, утворювали прямокутник. Бажано, щоб виносні та розмірні лінії не перетиналися.

Розмірне число висотою 3,5 або 5 мм наносять над розмірною лінією ближче до її середини, якщо лінія розташована горизонтально

або похило; ліворуч від середини, якщо лінія розташована вертикально. Лінійні розміри, які позначають величини прямолінійних елементів предмета (довжину, ширину, товщину), подають у міліметрах, але позначення одиниці вимірювання не вказують.

Кутові розміри (розміри кутів) подають умовними позначеннями на кресленнях у градусах. Виносні лінії кутового розміру є продовженням сторін вимірюваного кута, а розмірну лінію проводять у вигляді дуги кола із центром у вершині кута.

Розміри округлих частин предметів (круглі отвори) визначають їх діаметри. Для позначення діаметра перед розмірним числом наносять умовний знак 0. Розмір діаметра пишуть над розмірною і інією усередині кола або за його межами. Якщо однакових отворів декілька, то виконують запис: 3 отв. 05.

Указують відстані від краю деталі до центра отвору, а не до кола.

Заокруглені частини предметів позначають радіусами, перед розмірним числом наносять умовний знак у вигляді літери И, висота якої повинна дорівнювати висоті розмірного числа.

1. Вступний інструктаж до практичної роботи учнів:

- пояснення і показ трудових прийомів та операцій, якими мають володіти учні, з обґрунтуванням кожної дії;

- ознайомлення з інструкційними картами;

- акцентування уваги на правила ТБ;

- закріплення та перевірка засвоєння учнями навчального матеріалу (відтворити показані прийоми, провести певні розрахунки, повторити технічні вимоги до якості роботи);

2. Поточний інструктаж:

2.1 Цільові обходи робочих місць учнів:

- перевірка організації робочого місця;

- перевірка правильності виконання трудових прийомів;

- перевірка правильності виконання трудових операції;

- перевірка вміння користуватися технічною документацією, інструментами;

- перевірка дотримування правил ТБ.

2.2 Індивідуальний інструктаж учнів.

2.3 Додатковий інструктаж при умові однакових помилок значною частиною учнів.

3. Заключний інструктаж:

- аналіз виконуваних робіт та демонстрація кращих робіт;

- аналіз помилок, які найчастіше траплялися;

- аналіз порушень трудової дисципліни;

- аналіз виконання правил ТБ;

4. Підсумок уроку:
1. Мотивація та виставлення оцінок.

2. Рефлексія.

ІV. Повідомлення теми та мети наступного заняття.

V. Домашнє завдання:

VІ. Прибирання робочих місць, прибирання майстерні.

⁸

⁹

¹⁰

⁴

⁵

⁶

⁷

¹²

¹¹

Додаток 2

Кросворд

Виготовлення виробів з тонкого листового металу

По горизонталі:

1. Як називається сталь, що складається з металевих листів товщиною 0,25…2,0 мм?

3. Як називають холоднокатану сталь у вигляді тонкої стрічки ао листів товщиною 0,2…0,5 мм ?

4. Інструмент, який використовується для нанесення ліній (рисок) на металевих заготовках.

6. Як називається слюсарна операція, призначена для вимірювання поверхні заготовки?

9. Прокатаний дріт діаметром більше 5 мм на дротяних станах.

11. Циліндричний металевий стержень з головкою певної форми.

По вертикалі:

2. Як називається інструмент, призначений для нанесення на заготовці невеликих поглибень у центрах намічених отворів?

5. Інструмент який застосовують для перевірки прямих кутів

7. Відокремлення частин (заготовок) листового металу.

8. Деталь, виготовлена із дуже твердого матеріалу.

10. Спеціальний деревяний молоток для гнуття тонколистового металу.

11. Як називається слюсарний інструмент, виготовлений із високоякісної інструментальної сталі, призначений для рубання металу?

⁸В

¹П

²К

³Ж

⁹К

¹⁰К

⁴Р

⁵К

⁶П

⁷Р

¹²П

¹¹З

12. Який спеціальний інструмент застосовують на виробництві для пробивання отворів при штампуванні?

Відповіді

Додаток 3

Заняття № 9-10 Дата: Клас:

Модуль: Проектування та виготовлення виробів із тонкого листового металу

1 2 3 4 5 6

Схожі:

Ажаман Л. В. Миколаєнко А.Є. Технологія обробки тонкого листового металу Посібник містить матеріал про особливості з тонкого листового металу: підготовку інструментів до роботи, прийоми роботи із інструментом...	Загальні відомості про метали та їх сполуки Геологи виявили поклади карбонату невідомого металу. Унаслідок термічного розкладу 160 г цього карбонату виділилося 35,84 л вуглекислого...
Тем 13: Технологія приготування страв із листового тіста. Мета Обладнання: таблиці «Правила безпечної роботи в шкільних майстернях», ілюстрації із зображенням виробів із листового тіста, таблиці...	Урок №50 Тема. Розв'язування текстових задач на відсотки (суміші, сплави, відсотковий вміст) Мета: вдосконалити вміння учнів розв'язувати текстові задачі на відсотки та застосовувати їх для розв'язування задач більш високого...
Тема Прості речовини метали і неметали Повторити класифікацію речовин. Закріпити поняття про елементи – неметали та прості речовини на прикладі Оксигену. Дати поняття про...	Склад і назви основ Назва основи: назва металу в називному відмінку (валентність металу, якщо метал має змінну валентність) + „гідроксид”
Тема. Загальні відомості про проеціювання. Види проеціювання Основні поняття: види проеціювання (центральне, прямокутне), проекція (фронтальна, горизонтальна, профільна)	Урок 3 Тема: Таблиці в текстових документах. Використання стилів,... Навчальна мета: Познайомити учнів з основами роботи із текстовим редактором, поняттями стилі та таблиці в текстових документах. Використання...
10. Питання для контрольних робіт студентів заочної форми навчання Основні виробничі фонди підприємства: поняття, класифікація, види оцінки та показники ефективності використання	Закон як джерело державного права. Види законів Республіка – поняття і сутність. Ознаки республіканської форми правління. Види республік

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання