Попова Оксана Львівна, заступник директора з навчально-виховної роботи Люботинської гімназії №1 Люботинської міської ради Харківської області, вчитель-методист


Скачати 240.43 Kb.
НазваПопова Оксана Львівна, заступник директора з навчально-виховної роботи Люботинської гімназії №1 Люботинської міської ради Харківської області, вчитель-методист
Дата08.02.2014
Розмір240.43 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Інформатика > Документи
Попова Оксана Львівна, заступник директора з навчально-виховної роботи Люботинської гімназії № 1 Люботинської міської ради Харківської області, вчитель-методист «Використання тренінгових методик у роботі з педпрацівниками»

Збірка містить розробку педради «Особистісний ріст кожного вчителя як мета педагогічного процесу» із використанням тренінгових методик та ІКТ і семінари-тренінги для педпрацівників, які допоможуть відкрити креативні можливості вчителів та підготують їх до адекватного реагування на педагогічні ситуації.
Вступ. Чому тренінг?
Питання про те, як зробити своє життя щасливим, тобто повноцінним і благополучним, належить до категорії вічних, і кожна людина шукає на нього власні відповіді, хоча протягом усієї історії людства кращі уми постійно опікувалися цим. Сьогодні, як і раніше, люди шукають шляхи до успіху і навіть знайшли спеціальні технології, які допомагають краще усвідомити власний внутрішній світ, робити своє життя успішним, не експериментувати з ним, а керуватися власними бажаннями і діями. До таких технологій належить навчання за допомогою тренінгів. Люди, які проходять тренінгові програми, отримують нові можливості змінити себе на краще, глибше зрозуміти власні почуття, навчитися керувати ними, обирати ефективні моделі поведінки. Тренінг надає не лише специфічні знання та навички з навчальної тематики, а й допомагає змінити неконструктивне ставлення до інших людей на ефективну модель співробітництва. Під час тренінгу створюється неформальне, невимушене спілкування, яке відкриває перед групою безліч варіантів розвитку і вирішення проблеми, заради якої вона зібралася. Тренінг, перш за все, орієнтований на запитання і пошук. Тренінгові форми навчання повністю охоплюють весь потенціал людини: рівень та обсяг її компетентності (соціальної, емоційної та інтелектуальної), самостійність, здатність до прийняття рішень, взаємодії тощо.

Суспільний запит на виховання соціально компетентної особистості поставив перед освітянами запитання: як навчити учнів застосовувати знання для вирішення конкретних життєвих завдань, брати на себе відповідальність за прийняті рішення та їх виконання, сформувати в них культуру міжособистісних стосунків?

Одним із завдань науково-методичної роботи є підвищення професійної майстерності педагогічних працівників. Як організувати науково-методичну роботу, щоб вона не була формальною, заангажованою? Як створити якнайкращі умови для розкриття можливостей, професійних інтересів і здібностей кожного педагога? Як зробити спілкування колег ефективним, а спільну роботу вчителів продуктивною? У практику науково-методичної роботи гімназії впроваджено тренінгові методи, які дозволяють підвищити мотивацію щодо особистої участі в обговоренні певної проблеми та її вирішенні. Форми ділової гри, диспуту, мозкового штурму, моделювання ситуацій тощо розкривають необмежені можливості щодо розкриття креативності вчителів, їхньої готовності до адекватного реагування на педагогічні ситуації. Спілкування при цьому на тренінгу є суб’єктно-суб’єктним, що стимулює діяльнісний підхід до справи, забезпечує зворотній зв'язок.

Педрада «Особистісний ріст кожного педагога

як мета педагогічного процесу»

Слайд 1


Мета: сприяти усвідомленню учасниками необхідності самовдосконалення і прагнення до особистісного і професійного зростання як умови життєвого благополуччя; допомогти вчителям усвідомити наявність проблемних зон в професійній сферах, формувати навички групового співробітництва.

Слайд 2



Ознайомлення з планом педради
Слайд 3




Упродовж педради нам необхідно буде спілкуватися, радитися, дискутувати. Налаштуватися на співпрацю я пропоную у такий спосіб.

Виконання вправи «Криголам» – повідомте щось про свою педагогічну діяльність одним реченням за схемою «Я ……. І це класно!»

Мета: надати можливість учасникам педради висловитися, щоб створити умови для ефективної праці.

Особливості сучасної економічної та соціокультурної системи потребують постійної зміни і відновлення характеру спрямованості освітньої та професійної підготовки. Використання інноваційної освітньої моделі навчання змушує педагога самостійно встановлювати ефективність упровадження тієї чи іншої технології навчання, досягнення учнями рівнів розвитку компетентностей, коригувати процес просування новацій в освітнє середовище, тобто бути професійно компетентним. Бути компетентним – значить уміти мобілізувати в даній ситуації набуті знання й досвід. Із яких компонентів складається професійна компетентність педагога? Що має змінюватися, щоб можна б було стверджувати, що здійснюється особистісний ріст педагога?

  • Назвіть складові професійної компетентності вчителя.

Метод «Мозковий штурм»

Мета: зібрати якомога більше варіантів, які б розкривали зміст поняття «професійна компетентність вчителя»

Слайд 4


Навчальний процес в умовах реформування освіти України потребує перегляду позиції сучасного вчителя.

  • Назвіть риси, притаманні сучасному вчителю.

Метод «Коло ідей».

Мета:залучити усіх присутніх до обговорення пробоеми.
Слайд 5



Як стати вчителем-професіоналом? Незважаючи на різноманітність форм організації методичної роботи, основною залишається робота над самоосвітою.

Слайд 6



Якщо роботу над темою самоосвіти ретельно сплановано, чітко визначені кінцеві результати, то це може стати педагогічним дослідженням. За яким планом описувати педагогічне дослідження?

Слайд 7



Презентувати результати педагогічного дослідження можна у різний спосіб.


Слайд 8



Одна із складових професійної компетентності – мотиви діяльності. Робота над темою самоосвіти починається з мотивації. Навіщо я це буду робити? Що це дасть мені? Ядром мотивації життєвої і професійної активності є цінності. Отже, цінності мотивують поведінку, допомагають людям визначитися.

  • Давайте визначимо, відповідно до яких цінностей наш колектив будує свою діяльність.

Вправа «Цінності, важливі для професійного вчителя»

Слайд 9



Завдання – вибрати з цих цінностей 10, потім 5, потім 3. Пронумеруйте останні 3 цінності.

Питання для обговорення:

- що ви відчували, коли вас просили пронумерувати якості?

- чи легко було розставатися з вашими цінностями? Чому?

- яку інформацію для роздумів ви отримали?

На дошці записуються цінності під номером 1.

Висновок: відповідно до цих цінностей колектив будує свою діяльність.
Чи готові ми до самореалізації? На це питання нам допоможе дати відповідь наступна вправа.

Слайд 10



У кожного з нас є сильні і слабкі сторони. Подумайте, як ви можете використати свої сильні сторони у професійній діяльності?
Ефективність роботи вчителя залежить від уміння розв’язувати педагогічні проблеми. Сьогодні ми спробуємо проаналізувати 4 проблеми:


  1. Використання методів, що відповідають різним стилям і способам навчання.

  2. Забезпечення повного включення учнів у процес навчання.

  3. Мотивація учнів до навчання.

  4. Мотивація вчителя до самовдосконалення.


Слайд 11



Аналізувати проблеми треба за методом «Метаплан»:

Слайд 12



Метод «Робота в малих групах»

Мета: розв’язати складну проблему, що потребує колективного обговорення.

Учителі об’єднуються у 4 групи: «літо», «осінь», «зима», «весна».

Презентують аналіз конкретної проблеми за методом «Метаплан».

Питання для обговорення:

  • Чи легко вам було працювати в групі?

  • Чи легко було давати відповіді на запитання?

  • На яке запитання було дати відповідь найскладніше? Чому?

За потреби при обговоренні цих питань можна організувати дискусію.

Аналіз професійних складнощів учителя.

Кожного дня вчителю необхідно вирішувати різні педагогічні проблеми. Інколи нам не вистачає певних знань з педагогіки, психології, методики. Для того, щоб отримати адресну методичну допомогу, необхідно діагностувати професійні складнощі.

Слайд 13



Протягом педради використовувались різні методи. Будь ласка, назвіть їх.

Слайд 14


Загальні висновки

Особистісний підхід до навчально-виховного процесу передбачає певну переорієнтацію свідомості вчителя, погляду на особистість учня та на себе як на цінність та самоцінність. Тоді навчально-виховний процес набуде особистісного спрямування. Використання новітніх технологій потребує нового педагогічного мислення, на шляху якого постають певні проблеми та перешкоди: вплив освітніх традицій, почуття дискомфорту, які спричиняють будь-які зміни, брак мотивації до змін, моделей та інформації стосовно ефективного навчання. Однак сьогодні перед школою стоїть завдання розвитку особистості, критичного мислення та гуманізації освіти, на уроках потрібно використовувати широкий спектр особистісно орієнтованих технологій.

Сьогодні було порушено багато проблем. Але ми не ставили за мету їх розв’язання. Вважаю, що ті питання, думки, відчуття, почуття, які виникали у вас підчас педради, ті навички, які ви набули, сприяли фаховому росту.

Семінар – тренінг для вчителів

Впровадження форм та методів інтерактивного навчання

в навчально-виховний процес

Метод „Криголам” (Самопрезентація)

Мета: познайомити учасників одне з одним, створити умови для ефективної праці.

Учасникам пропонують:

  • назвати своє ім’я;

  • проспівати куплет пісні, яка б відповідала настрою.

Вправа „Очікування”

Мета: допомогти учасникам семінару усвідомити особисті очікування від заняття, скоректувати план роботи відповідно до очікувань.

Тренер пропонує кожному учасникові заняття:

  1. Написати на картках з клейкими папірцями кількома словами свої очікування від заняття.

  2. По черзі наклеїти їх на плакаті із заздалегідь намальованим пісочним годинником, при цьому озвучити свої думки.


Тренер: - Сьогодні на занятті ми ознайомимося:

  • з поняттям інтерактивне навчання;

  • вимогами до учасників та організаторів інтерактивного навчання;

  • перевагами та труднощами, що виникають при використанні інтерактивних технологій;

  • способами формування навичок співпраці, спілкування, обговорення, спільного вирішення проблеми.


Вироблення правил групової роботи

Мета: ухвалити правила для продуктивної роботи групи під час семінару, створити нормальний психологічний клімат.
Тренер:

- Як бачимо, зараз у душі кожного з нас звучить своя пісня. За умови правильного підходу, ми можемо заспівати хором. Щоб це відбулося, необхідно виробити правила співпраці, взаємодопомоги, якими ми будемо керуватися сьогодні, працюючи разом.

Тренер пропонує:

  • Назвіть правила, обов’язкові, на вашу думку, під час роботи семінару.

Усі пропозиції записуються на ватмані (без номерів).

Орієнтовні правила:

  • Дотримуватися регламенту.

  • Слухати і чути (один говорить – усі слухають).

  • Бути толерантними.

  • Бути активними.

  • Висловлюватися стисло.

  • Виконувати усі правила.


Метод „Мозкова атака”

Тренер:- Отже, ми продовжуємо працювати над темою нашого семінару. Звичайно, будь-який матеріал краще сприймати, коли є опора на досвід, знання тих, хто навчається. Тому нам необхідно з’ясувати, що вам відомо про інтерактивне навчання. Для цього ми застосуємо метод інтерактивного навчання під назвою „Мозкова атака”. Запишіть на папірцях три слова, з якими у вас асоціюється поняття інтерактивне навчання.

На плакаті записуються ці асоціації. Вибрати і виділити ті слова, які збіглися в більшості учасників.

  • Отже, ми виробили узагальнений погляд на інтерактивне навчання.


Теоретичний блок „Інтерактивне навчання” (мінілекція).
А тепер розгляньмо, як трактують поняття інтерактивне навчання в науковій літературі. Слово „інтерактив” прийшло до нас з англійської мови; у перекладі інтерактивний означає здатний до взаємодії, діалогу. Суть інтерактивного навчання полягає в тім, що навчальний процес відбувається тільки шляхом постійної, активної взаємодії всіх учнів. Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Вам добре відомі слова китайського філософа Конфуція, сказані більш ніж 2400 років тому: „Те, що я чую, я забуваю. Те, що бачу, я пам’ятаю. Те, що я роблю, я розумію”. Ці три прості твердження обґрунтовують потребу людини в активному навчанні. Дещо змінивши слова великого китайського педагога, можна сформулювати кредо інтерактивного навчання: „ Те, що я чую, я забуваю. Те, що я бачу й чую, я трохи пам’ятаю. Те, що я чую, бачу й обговорюю я починаю розуміти. Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань і навичок. Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром.

Детальніше про інтерактивне навчання ви довідаєтеся з наступного етапу роботи.
Метод „Робота в малих групах”

Мета: набути навичок, які необхідні людині для спілкування та співпраці (співробітництва).

Тренер нагадує правила роботи в малих групах:

1. Швидко розподіліть ролі в групі :

  • спікер (керівник)- організовує порядок виконання, пропонує учасникам висловлюватися по черзі, заохочує групу до роботи, за згодою групи визначає доповідача;

  • секретар – веде коротко і розбірливо записи результатів роботи своєї групи, як член групи має бути готовим висловити думку групи при підведенні підсумків або допомогти доповідачеві;

  • спостерігач (тайм-кіпер) – слідкує за часом, заохочує групу до роботи;

  • доповідач – чітко висловлює думку групи, доповідає про результати роботи групи.

2.Дотримуйтесь правил активного слухання, головне – не перебивайте один одного.

3. Намагайтеся в групі дійти спільної думки, хоча в деяких випадках у групі може бути особлива думка, і вона має право на існування.

Пропоную об’єднатися в групи „День” – „Ніч”.

Кожна група отримує дидактичний матеріал, в якому є інформація з різних аспектів, що стосуються інтерактивного навчання (додатки 1, 2). Групі „День” необхідно вибрати і записати (одним – двома словами)позитивні моменти (умовно кажучи „+”) інтерактивних технологій навчання. Групі „Ніч” із тих же джерел вибрати і записати труднощі, що виникають при впровадженні ІТН. Роботу треба виконати впродовж 5 хвилин. Потім кожна група має презентувати результати своєї роботи.

Рефлексія: - у чому, на вашу думку, плюси та мінуси цієї форми групової роботи інтерактивного навчання? (Додаток 3)


Метод „Порожнє крісло”

Мета: організувати дискусію, обмін поглядами щодо однієї проблеми.

З різних форм роботи та теоретичного матеріалу ви отримали знання про інтерактивне навчання. А щоб з’ясувати ваше ставлення до ІТН, пропоную такий вид роботи як „Порожнє крісло”.

Інструкція:

* На стільцях лежать аркуші паперу. На яких записано різні думки щодо інтерактивного навчання:

а) майбутнє освіти – за інтерактивними формами і методами навчання;

б) майбутнє освіти – за розумним поєднанням традиційних та інтерактивних форм навчання.

* Вам необхідно обрати думку, яка відповідає вашим поглядам.

* Станьте біля обраних вами карток.

* У крісла сідають представники кожної групи.

* Починають дискусію, аргументуючи свою думку (використову.чи метод ПРЕС : я вважаю ….- тому що... – наприклад, ... – тому...).

* У порожнє крісло може сісти кожен (1 раз по 1 хв), хто хоче підтримати свого представника.

* Право голосу мають лише ті, хто сидить у кріслі.

Наш семінар добігає кінця. Тому давайте з’ясуємо , наскільки виправдані очікування кожного учасника семінару.
Підсумки заняття. Вправа „Очікування”

Мета: визначити, наскільки виправдані очікування кожного учасника семінару.

Учасникам пропонують

    • на стікерах записати, наскільки були виправдані їхні очікування;

    • стікери прикріпити на плакаті з пісочним годинником (у нижній його частині), озвучуючи свою думку.


Заключне слово

Не претендуючи на повне вирішення поставленої на семінарі проблеми, ми намагалися сьогодні за допомогою теоретичного матеріалу, різних вправ ознайомити вас з деякими формами та методами інтерактивного навчання.

Кожна людина має свій стиль роботи. Так само і вчителі. Є вчителі, які досконало знають свій предмет, уміють його пояснити, вільно оперують термінами і цифрами. Їх цікаво слухати. Але вони не працюють на розвиток класу, вони, як експерти, тільки передають інформацію. Це вчителі –експерти.

Є вчителі, які використовують блискучі ефекти, яскраві вправи, їх цікаво слухати, приємно спостерігати за їхньою роботою, але такий учитель працює на себе, він демонструє свої знання та вміння й не працює на розвиток групи. Це вчителі – зірки.

А є вчителі, які не тільки вміють передавати інформацію й навички учням, а й допомагають їм самостійно зробити висновки та узагальнення, спираючись на їхній досвід. Це вчителі-фасилітатори.

Справжній, сучасний творчий учитель повинен поєднувати в собі риси й експерта, й зірки, й фасилітатора.

Звичайно, для цього треба багато працювати над собою, прагнути до творчості.
Додаток 1

Що таке „інтеракція ” і навіщо вона потрібна у навчанні.
Чи може інтеракція бути основною моделлю навчання – адже це окремі прийоми, які дають змогу урізноманітнити урок, додати йому ігрової та мотиваційної привабливості?



Вважаємо, що інтеракція – це не тільки урізноманітнення навчання, хоча навчання може бути надзвичайно привабливим, цікавим і водночас ефективним. Теорія та практика доводять, що інтеракція дає змогу часто створювати навчальні ситуації, які потребують від учнів не менш (а інколи й більш) важкої зосередженої праці, ніж традиційне навчання.
Чи можливо учням зосередитися на змісті матеріалу, адже інтеракція потребує від них постійного виконання багатьох дій та операцій?
Така небезпека реальна. Результатів інтерактивного навчання можна досягнути тільки за умови проведення рефлексії як завершення будь-якої інтерактивної технології. Рефлексія як найважливіший принциповий момент інтерактивного навчання передбачає, що активні дії учнів уже завершено й учень розмірковує про спосіб їх виконання, про результати діяльності, про можливість подальшого застосування набутих знань і навичок. В інтерактивному навчанні є багато прийомів організації рефлексії, яка також має передувати засвоєнню учнями тих чи інших теоретичних концепцій.
Чи можна забезпечити засвоєння всього змісту навчання, коли ми застосовуємо інтеракцію, адже вона потребує набагато більше часу, ніж традиційне навчання?

Питання не в тому, що інтеракція потребує більше часу, ніж традиційне навчання. Питання полягає в тому, щоб знайти способи уникнути зайвої та непотрібної витрати часу. Крім того, навіть за умови, що лекція може охопити значну кількість досліджуваного матеріалу, реальне засвоєння матеріалу учнями потребує набагато більше часу. Лектори схильні до того, щоб закласти у свій „текст” (зміст лекції) якомога більше інформації з даної теми, вважаючи, що вони принаймні зробили все можливе, аби забезпечити поінформованість учнів. Інтерактивне навчання завжди ставить набагато конкретніші й вужчі завдання, оскільки свідомі вчителі розуміють: учні здатні запам’ятати набагато менше інформації, ніж забути. Постановка і досягнення такої конкретної мети допомагає передбачити й організувати спеціальну діяльність учнів для осмислення, застосування й усвідомлення того, що вони вивчають. Отже, засвоєння учнями змісту освіти відбувається за принципом: краще менше, але реально, на достатньому рівні компетентності.
Чи можна за допомогою інтеракції викладати сухий нецікавий матеріал?

Звичайно, можна. Коли тема викликає безпосередній інтерес учнів, не так уже й важливо, якою буде методика її вивчення. Проте, коли тема суха, саме захоплення й мотивація учнів, що обов’язково виникає під час інтерактивного навчання, сприяє й допомагає опанувати нудний, але необхідний матеріал.
Якщо ми застосовуємо навчання в малих групах, як можна уникнути створення груп, які будуть неефективно використовувати навчальний час і не досягнуть необхідних результатів?

Групи можуть бути не продуктивними, коли вчитель від самого початку не приділяє уваги процесам формування груп і дотримання в їхній діяльності принципів кооперативного навчання. Найбільшою небезпекою є слабка структурованість групової діяльності. крім того, дезорганізуючими чинниками можуть бути нечіткий інструктаж відносно процедури і завдань групової діяльності, відсутність розподілу ролей у групі, невдалий добір завдань (особливо коли вони надто легкі для виконання) тощо. Багато рекомендацій щодо організації ефективної роботи малих груп ви можете знайти у спеціальній літературі.
Якщо часто застосовувати технології роботи в малих групах, чи не може це знизити їх ефективність?

Безумовно, це можливо. Деякі викладачі можуть зловживати груповою діяльністю. Це не дає учням змоги навчатись індивідуально, що теж має принципове значення. Крім того, учні не достатньо працюють усім класом у процесі навчання. Ключем для доброго навчання завжди є урізноманітнення його технологій, форм, методів, засобів.
Оскільки в інтерактивних вправах ми часто спираємося на пізнавальний і життєвий досвід учнів, залучаючи його в процесі обговорень і дискусій, чи не може статися так, що інформація, яку треба засвоїти, буде спотворено?
Така небезпека справді є , проте переваги інтерактивного навчання будуть набагато більшими. До того ж після закінчення інтерактивної частини уроку вчитель завжди може за допомогою традиційних методів (наприклад, роботи з текстом підручника) ще раз повернутися до основних теоретичних положень навчального матеріалу.
Чи завжди учні задоволені інтерактивним навчанням?
Звичайно, ні. Чим менш активним було їхнє попереднє навчання, тим складніше вони переходитимуть до інтеракції. Вони можуть намагатися стати в позицію спостерігача або навпаки, працюючи в групі, намагатися зробити всю роботу індивідуально. Деякі учні скаржитимуться, що інтеракція – це зайва витрата часу, оскільки їм потрібна гарно організована від структурована й ефективно подана вчителем порція інформації. Дехто, навпаки, говоритиме про неможливість плідної індивідуальної роботи і творчості в умовах інтеракції. Однак, якщо ви вводитимете інтеракцію поступово, учні звикатимуть і згодом зможуть оцінити переваги саме такого навчання. Проте спроби застосовувати великий обсяг інтерактивної діяльності в непідготовленій аудиторії ЗАВЖДИ (!) викликають значний опір учнів.


Чи не потребує інтерактивне навчання значно більшої підготовки і розвинутого творчого потенціалу вчителя, ніж традиційний урок?
Відповіддю в цьому випадку буде і „так”, і „ні”. Щойно ви набудете навичок підготовки до інтерактивних уроків, ваш творчий потенціал весь час перебуватиме у збудженому стані. Творчість, якої потребують підготовка і проведення інтерактивного заняття від вчителя, стане для вас звичайним явищем. Ваше захоплення проведенням таких уроків буде захоплювати і збуджувати ваших учнів. це станеться тоді, коли для вас інтерактивне навчання стане справді потрібним, коли, готуючись до викладання кожної теми, ви зможете зразу побачити, як можна зробити це навчання інтерактивним. Зрозуміло, що вам потрібен деякий час, для того, щоб навчитися застосовувати інтеракцію у викладанні свого предмета. Однак інтеракція підходить для будь-якого змісту, оскільки жоден предмет не можна викладати, залишаючи дитину в пасивній позиції у процесі навчання. Чим швидше ви, читаючи ці статті, станете активним користувачем цієї інформації, подумки приміряючи її на різні навчальні ситуації, тим швидше відбудеться ваше перетворення на інтерактивного вчителя.

Додаток 2

Загальне поняття про інтерактивні технології
Інтерактивні технології можна представити як різновид активних методів навчання.

В процесі застосування інтерактивних технологій, як правило, моделюються реальні життєві ситуації, пропонуються проблеми для спільного вирішення, застосовуються рольові ігри. Тому ІТН найбільше сприяють формуванню в учнів умінь і навичок, виробленню особистих цінностей, створюють атмосферу співробітництва, творчої взаємодії у навчанні.

- Інтерактивні технології дозволяють забезпечити глибину вивчення змісту. Учні освоюють усі рівні пізнання (знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінку).при цьому відсоток учнів, які засвоїли знання, досить високий (понад 50%).

- Змінюється роль учнів. Вона активна: учні приймають важливі рішення щодо процесу навчання.

- Змінюється основне джерело мотивації навчання. Воно стає внутрішнім, це інтерес самого учня.

- Значно підвищується роль особистості педагога. Педагог більше розкривається перед учнями, виступає як лідер, організатор.

- Засвоєння незначного обсягу інформації потребує значного часу.

- Кожна інтерактивна технологія потребує попереднього розгляду і навчання учнів процедури.

-Викладач має менший контроль над обсягом і глибиною вивчення, часом і ходом навчання.

- Результати роботи учнів менш передбачувані.

- Дисципліна учнів на інтерактивному уроці може бути проблемою для вчителя.

- Практично відсутні методичні розробки та література з інтерактивних технологій.
У сучасному світі неможливо одній людині знати все, навіть у якійсь вузькій царині знання. До того ж, як відомо, численні факти добре запам’ятовують комп’ютери. Учні ж повинні мати цілком інші навички: думати, розуміти суть речей, осмислювати ідеї та концепції і вже на основі цього вміти шукати потрібну інформацію, трактувати її та застосовувати в конкретних умовах, формулювати й відстоювати особисту думку. Саме цьому сприяють інтерактивні технології.

Інтерактивні технології потребують певної зміни всього життя класу, а також значної кількості часу для підготування як учневі, так і педагогові. Як педагогові, так і учневі треба звикнути до них. Краще старанно підготувати декілька занять у навчальному році, ніж часто проводити наспіх підготовлені „ігри”.

Використання інтерактивних технологій – не самоціль. Це лиш засіб для досягнення такої атмосфери в класі, яка найкраще сприяє співробітництву, порозумінню й доброзичливості, дає можливість дійсно реалізувати особистісно орієнтоване навчання.

Якщо застосування вами ІТН у конкретному класі веде до протилежних результатів – треба переглянути вашу стратегію й обережно підходити до використання подібних технологій.

Деяким викладачам буває складно розкривати себе перед школярами, висловлювати своє особисте ставлення до матеріалу, показувати некомпетентність у деяких питаннях. Безумовно, не всі викладачі „створені” для інтерактивних технологій. Проте їх використання дає можливість для фахового зростання, для зміни себе, для навчання разом з учнями. Зробити перший крок допоможе сам новий підхід до навчання та його мети, за якого викладач може відверто визнати себе не спеціалістом і отримати „право” не знати відповіді на ті або інші запитання (до того ж багато запитань з будь-якого предмета не мають однозначної або єдино правильної відповіді). З іншого боку, після декількох старанно підготовлених уроків викладач зможе відчути, як змінилося ставлення до нього учнів, а також сама атмосфера в класі – і це послужить додатковим стимулом до роботи з інтерактивними технологіями.

Для ефективного застосування інтерактивних технологій, зокрема, для того щоб охопити весь необхідний обсяг матеріалу і глибоко його вивчити (а не перетворювати технології на безглузді „ігри заради самих ігор”), педагог повинен старанно планувати свою роботу, щоб:

  • дати завдання учням для попереднього підготування: прочитати, продумати, виконати самостійні підготовчі завдання;

  • відібрати для уроку або заняття такі інтерактивні вправи, які доли б учням „ключ” до освоєння теми;

  • під час самих інтерактивних вправ дати учням час подумати над завданням , щоб вони сприймали його серйозно, а не механічно або „граючись” виконали його;

  • на одному занятті можна використовувати одну (максимум – дві ) інтерактивні вправи, а не їх калейдоскоп;

  • дуже важливо провести спокійне глибоке обговорення за підсумками інтерактивної вправи, зокрема акцентуючи увагу й на іншому матеріалі теми, прямо не порушеному в інтерактивній вправі;

  • проводити швидкі опитування, самостійні домашні роботи з різноманітних матеріалів теми, які не були пов’язані з інтерактивними завданнями.


Для зміцнення контролю над ходом процесу навчання за умов використання інтерактивних технологій викладач повинен попередньо добре підготуватися:

  • глибоко вивчити та продумати матеріал, у тому числі додатковий, наприклад, різноманітні тексти, зразки документів, приклади, ситуації, завдання для груп тощо;

  • старанно планувати і розробити заняття; визначити хронометраж, ролі учасників, підготувати запитання й можливі відповіді, виробити критерії оцінки ефективності заняття;

  • мотивувати учнів до вивчення шляхом добору найбільш цікавих для учнів випадків, проблем; оголошувати очікувані результати (мети) заняття й критерії оцінки роботи учнів;

  • передбачити різноманітні методи для привернення уваги учнів,

на лаштування їх на роботу, підтримання дисципліни, необхідної для нормальної роботи аудиторії; цьому, зокрема, можуть сприяти різноманітні вправи-розминки, письмовий розподіл ролей у групах тощо.
Оцінюючи результати інтерактивного навчання, необхідно врахувати такі умови:

  • тримати баланс перевірки знань, перевірки навичок, виявлення ставлення учнів;

  • використовувати традиційні та інтерактивні технології оцінювання;

  • застосовувати групове, змагальне та індивідуальне оцінювання, самооцінку та взаємооцінку учнів;

  • обов’язковим є обговорення критеріїв оцінювання з учнями;

  • необхідно врахувати досягнення класу та індивідуальний прогрес учнів.

Передбачається, що оцінювання навчальних досягнень учнів за умов застосування інтерактивних технологій відбуватиметься у формі схвалювання будь-яких, навіть щонайменших успіхів та зусиль учнів. Коментарі щодо неточних дій, навіть такі, що містять критику, мають починатися з позитивних зауважень


Додаток 3

Використання інтерактивних технологій: позитивні та негативні моменти

(за запропонованими дидактичними матеріалами)



„ + „ (Переваги, позитив)

„ – „ (Труднощі)


- Рівень засвоєння високий

- Незначний обсяг інформації за значний час


- Формування внутрішньої мотивації до навчання

- Попереднє навчання технології

- Учні активні

- Менший контроль над часом, ходом, глибиною та обсягом навчання

- Підвищується роль педагога

- Результати менш передбачувані


- Використання різних технологій оцінювання

- Використання різних технологій оцінювання

- Можна викладати сухий нецікавий матеріал

- Дисципліна

- Підготовка до занять – умова розвитку творчості вчителя

- Немає методичних розробок




- Не для всіх





- Привернення уваги учнів





- Підготовка до занять





- Групи можуть бути не ефективними





- Спотворення інформації учнями






- Учні не завжди задоволені




Семінар – тренінг для педпрацівників

„Різноманітність методів інтерактивного навчання”
Мета: розширити знання вчителів про різноманітність методів інтерактивного навчання; сформувати навички застосування ІТН при організації навчально-виховного процесу; набути емоційно- ціннісний досвід щодо використання ІТН

Вправа „Вітер дме”

Мета: створити сприятливий психологічний мікроклімат для учасників семінару.

Рефлексія: - з якою метою виконується ця вправа?

Метод „Криголам” (Самопрезентація)

Мета: створити умови для ефективної праці.

Рефлексія: що Ви відчували при виконанні цього завдання? З якою метою, на вашу думку, виконується ця вправа?

Учасникам пропонують закінчити речення : „Я не люблю хвалитися, але я ...»

Інформаційне повідомлення

Тренер: - Сьогодні на занятті ми ознайомимося з різноманітними ІТН та методиками їх застосування при організації навчально-виховного процесу; в результаті виконання деяких інтерактивних вправ у вас має сформуватися емоційно-ціннісне ставлення до проблеми використання інтерактивних методів навчання .

Інтерактивне навчання передбачає спільне навчання ( навчання у співробітництві, взаємодії), коли всі учасники освітнього процесу спілкуються один з одним, обмінюються інформацією, спільно вирішують проблеми, моделюють ситуації, оцінюють дії колег і власну поведінку.

Інтерактивні технології навчання дозволяють задіяти в процесі навчанні не тільки інтелект, досвід, свідомість людини, а також її почуття, емоції, вольові якості, сприяє „зануренню” в навчальний матеріал, визначенню особистістю свого емоційно-ціннісного ставлення до нього, підвищенню ефективності засвоєння.

Інтерактивне навчання передбачає включення механізмів запам’ятовування і відтворювання інформації; її пояснювання й передачі іншим; застосування знань у варіативних ситуаціях; розуміння причинно-наслідкових зв’язків, співвідношення частин і цілого; наведення аргументів і доказів, перегрупування окремих частин і створення нового цілого тощо.

1. Ознайомлення з методикою проведення „Мозкового штурму” („Мозкової атаки”).

-Метод „Мозковий штурм” спонукає учасників проявити свою уяву та творчість шляхом вільного вираження думок і допомагає знаходити кілька рішень по конкретній темі.

Відпрацювання методу „Мозкового штурму” („Мозкової атаки”),

Учасникам семінару пропонується назвати свої асоціації зі словом ОСВІТА.

2. Ознайомлення з методиками проведення „Дискусії”, „Роботи в малих групах”, „Роботи в парах”, „Коло ідей”, „Метод ПРЕС”, „Займи позицію”.

- Особливості організації НВП при застосуванні вищеназваних інтерактивних методик.

- Відпрацювання вищеназваних методів на практиці, дискусійно обговорюючи проблему : „Чи потрібна вища освіта в сучасному світі?”

3. Ознайомлення з методиками проведення „Ажурної пилки”, „Акваріуму”, „Мікрофону”

Рефлексія: на яких етапах уроку можна використовувати вищеназвані методи?

Підсумки семінару

Рефлексія (метод „Мікрофон”) :

-У чому для Вас особисто полягає результативність цього семінару?

-Які думки у Вас виникали під час виконання інтерактивних вправ? Чи відчували Ви себе комфортно під час семінару?

  • Чому особисто навчались? Чому б хотіли навчитись у подальшому?

Література.

  1. Н.П.Баранова «Тренінги для вчителів з педагогічної майстерності». – Х.: Видав. гр. «Основа», 2009. - 159с.

  2. Технологія тренінгу/Упоряд. : О.Главник, Г.Бевз/ За заг. ред.. С.Максименко – К.: Главник, 2005. – 112с. – (Психол.інструментарій).

  3. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання:Наук.-метод. Посібн./О.І.Пометун, Л.В.Пироженко. За ред.. О.І.Пометун. – К.: Видавництво А.С.К., 2004. – 192с.

  4. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання. – Х.: Видав. гр. «Основа», 2003. – 80с. – (Серія «Бібліотека журналу «Управління школою»; Вип.10).



Схожі:

Адреси ППД – 2010 Біологія Список претендентів на нагородження
Творча група вчителів біології м. Умані (керівник Небикова Тетяна Андріївна, вчитель біології Уманської загальноосвітньої школи I-III...
Освітянська виставка
Білан Людмила Валентинівна, заступник директора з навчально-виховної роботи Черкаської гімназії №31 Черкаської міської ради
«Формування інтелектуальних вмінь та навичок учнів на уроках біології»
Криворучко Мар’яна Володимирівна, вчитель біології, заступник директора з навчально-виховної роботи Смілянського навчально-виховного...
Звіт директора Лозівської гімназії Лозівської міської ради Харківської області
Закінчився черговий навчальний рік. Сьогодні ми зібралися, щоб підбити деякі підсумки роботи колективу гімназії, оцінити діяльність...
УКРАЇНА ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ ТА ГУМАНІТАРНОЇ ПОЛІТИКИ МІСЬКИЙ МЕТОДИЧНИЙ...
ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ КОМАНДНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ПЕДАГОГІЧНОМУ КОЛЕКТИВІ
УКРАЇНА ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ ТА ГУМАНІТАРНОЇ ПОЛІТИКИ МІСЬКИЙ МЕТОДИЧНИЙ...
РОЗДІЛ КОМПЕТЕНТНІСНО ОРIЄНТОВАНИЙ ПІДХІД ДО НАВЧАННЯ ТА ВИХОВАННЯ. СОЦІАЛЬНІ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ
Корсунь Світлана Віталіївна, заступник директора з навчально-виховної...

Підвищення рівня майстерності вчителя через залучення його до методичної роботи
Чабан Л. П., заступник директора з навчально-виховної роботи Черкаської ЗОШ І-ІІІ ступенів №34 Черкаської міської ради
Та загальні тенденції розвитку
Тренер – Гончарук Оксана Іванівна, вчитель української мови та літератури, «спеціаліст вищої категорії», «вчитель-методист» Кіцманської...
План роботи учнівського самоврядування «Держава успіхів»
Заступник директора з навчально-виховної роботи В. М Аврамчук Директор Л. О. Тимчук
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка