Архівознавство Навчальний посібник


Скачати 1.27 Mb.
Назва Архівознавство Навчальний посібник
Сторінка 9/10
Дата 10.12.2013
Розмір 1.27 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Інформатика > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

8.4. Електронний архів як результат інформатизації архівної справи: поняття, функції, формування справ, строки зберігання, переваги
Електронний архів є результатом інформатизації архівної справи, саме тому його розвитку в Україні приділено значну увагу на законодавчому рівні.

Електронний архів визначається як: 1) сукупність організаційних, програмно-апаратних засобів для збереження електронних документів та інших даних в електронному вигляді; 2) програмно-апаратний комплекс, що автоматизує архівну діяльність стосовно до одиниць зберігання в цифровому виді.

Електронні архіви, як правило, формуються: з окремих електронних документів, які об’єднують в електронні справи й за результатами роботи програмно-технічних комплексів автоматизації архівної діяльності.

Функціями електронних архівів є:

  • організація зберігання електронних версій документів й облікової інформації;

  • установлення й підтримка логічних зв’язків між документами;

  • організація пошуку документів;

  • забезпечення доступу до облікової інформації й електронних документів відповідно до прав доступу;

  • ідентифікація електронних документів за їх реквізитами;

  • формування звітів про роботу користувачів з електронним архівом;

Реалізацію функцій забезпечують основні підсистеми електронного архіву, який традиційно складається із:

  • систем уведення/виведення – для перетворення паперової документації в електронний вид і навпаки, що забезпечують уведення й реєстрацію документів;

  • систем оперативного електронного архіву – для зберігання інформації оперативного використання й нагромадження інформації перед записом її на носії довгострокового зберігання;

  • систем довгострокового зберігання – для довгострокового зберігання величезних обсягів даних, до яких звертаються нерегулярно;

  • систем додатків користувача, які забезпечують доступ до інформації архіву у файл-серверному режимі або завдяки використанню систем автоматизації.

Існують різноманітні підходи до створення електронних архівів залежно від об’єкту архівування. Наприклад, створення електронних архівів паперових копій документів передбачає певний набір використовуваних програм і послідовність дій оператора, результатом яких є: електронний каталог архіву, архів електронних копій зображень й електронні копії документів. Для створення архіву електронних документів у цьому випадку використовуються пристрої (персональний комп’ютер, сканер) і програми (TWAIN-Драйвер сканера; архіватор WinRAR; система розпізнавання документів ABBYY FineReader; табличний редактор Microsoft Excel; текстовий редактор Microsoft Word; растровий редактор зображень Adobe Photoshop; Adobe Acrobat Distiller 5.0. та ін.)

Якщо об’єктом архівування є електронні документи застосовуються спеціально розроблені програмні засоби, наприклад: «Атлас», DocsVision, SkyDoc Аrchive (із функцією сканування) та ін.

Електронні документи формуються в електронні справи відповідно до затвердженої номенклатури справ установи. Групування електронних документів у справи не відрізняється від порядку групування документів на паперових носіях.

Електронні справи повинні включати електронні документи, що містять первинну інформацію та реквізити електронних документів (у вигляді окремих файлів). До кожної справи додається інформація про склад електронних документів у справі, яка містить:

  • відомості про склад електронних документів (назва та структура справи, кількість документів у справі);

  • інформаційно-пошукові характеристики електронних документів у справі (номер електронного документа, назва файлів, у яких зберігаються електронні документи в справі, формат даних, відомості про програмні засоби, що використовувалися при створенні документа, обсяги, назва та версія програмного, апаратного або програмно-апаратного засобу, за допомогою якого перевіряється цілісність електронного документа).

Підготовка до передавання електронних архівів до архівного підрозділу установи у вигляді електронних справ передбачає:

  • перевірку всіх електронних підписів;

  • експертизу цінності електронних документів;

  • оформлення електронних справ;

  • складання описів електронних справ;

  • підготовку комплекту супровідної документації.

Експертиза цінності електронних документів здійснюється в їх візуальній формі та проводиться за принципами й критеріями, що визначені для документів на паперових носіях.

За результатами експертизи цінності складають описи справ. Складання описів електронних справ здійснюється на основі електронної номенклатури справ. При цьому критеріями відбору документів до описів справ є строки зберігання документів (постійного, тривалого (понад 10 років) та з особового складу). Строк зберігання електронних архівів визначається строком зберігання відповідних електронних документів та електронних даних, які визначені для документів на паперових носіях.

Електронні архіви тимчасового строку зберігання (до 10 років включно) перебувають на оперативному зберіганні в структурному підрозділі установи, у якому вони перебували на виконанні або були створені, з часу їх створення (надходження) до закінчення їх зберігання в цьому структурному підрозділі. У випадку створення електронних архівів за результатами роботи програмно-технічних комплексів, відповідальним за їх зберігання є підрозділ, який здійснює експлуатацію комплексу. Після закінчення строку їх зберігання вони знищуються структурним підрозділом, у якому вони перебували на оперативному зберіганні, у встановленому порядку.

Забезпечення оперативного зберігання електронних архівів здійснюється за допомогою створення резервних копій електронних архівів на електронних носіях. Електронні архіви постійного, тривалого строку (понад 10 років) зберігання та з особового складу перебувають на оперативному зберіганні в структурному підрозділі, у якому вони перебували на виконанні або були створені, протягом двох років, після чого передаються до архівного підрозділу установи в установленому порядку.

Опис електронних справ структурного підрозділу складається у вигляді електронного документа, який містить такі основні реквізити:

  1. номер електронної справи;

  2. індекс справи за номенклатурою справ;

  3. заголовок справи;

  4. дати початку та закінчення справи;

  5. кількість електронних документів у справі;

  6. строк зберігання (для справ тривалого (понад 10 років) та з особового складу);

  7. примітка;

  8. загальна кількість справ, включених до опису;

  9. електронні підписи працівника структурного підрозділу, який здійснював передавання справ, і керівника архівного підрозділу банківської установи (особи, відповідальної за ведення архіву установи).

Порядок підписання, погодження та затвердження описів електронних справ є аналогічним щодо описів справ з паперовими носіями.

Документи постійного, тривалого строку (понад 10 років) зберігання та з особового складу передаються до архівного підрозділу установи за описами справ і разом із супровідною документацією у вигляді електронного документа, що містить фіксований набір реквізитів-характеристик на кожну справу, а саме:

  • номер електронної справи в описі;

  • (назву) заголовок справи;

  • дати початку та закінчення справи;

  • відомості про розробників документів і тих осіб, які їх підписали;

  • характеристику змісту (анотацію);

  • відомості про програмні засоби, що використовувалися при створенні документа;

  • відомості про програмний, апаратний або програмно-апаратний засіб, за допомогою якого перевіряється цілісність електронного документа.

Програмні, апаратні або програмно-апаратні засоби й відповідні ключові дані для перевірки електронних підписів повинні зберігатися у відповідальних за захист інформації в установі осіб і надаватися для роботи з електронними архівами для забезпечення перевірки цілісності електронних документів, які перебувають на оперативному зберіганні. Строк їх зберігання повинен бути не меншим, ніж строк зберігання електронних архівів. У разі потреби електронні архіви програмно-апаратних комплексів, що містять документи тривалого (понад 10 років) строку зберігання, передаються до архівного підрозділу установи разом з програмним забезпеченням відповідної версії, яке забезпечує можливість отримання необхідної інформації та документів з цього програмно-технічного комплексу. До електронного архіву програмно-технічного комплексу додаються:

  • опис правил роботи з програмно-технічним комплексом;

  • період створення інформації, яка була оброблена програмно-технічним комплексом;

  • паролі та інші дані, що необхідні для отримання доступу до електронного архіву програмно-технічного комплексу.

Електронні архіви дублюються й зберігаються на різнотипних електронних носіях. Електронними носіями для зберігання електронних архівів можуть бути:

  • жорсткі диски комп’ютерів (серверів);

  • магнітні стрічки;

  • магнітооптичні компакт-диски;

  • оптичні (лазерні) компакт-диски;

  • DVD-диски;

  • інші носії.

Вибір носія здійснюється з урахуванням строків зберігання електронних документів і гарантованого строку зберігання інформації на електронному носії.

У разі переходу на нові типи електронних носіїв або нове програмно-апаратне забезпечення, що не підтримує попередні формати запису електронних архівів, усі архіви, які були записані на старі типи електронних носіїв і за допомогою старого програмно-апаратного забезпечення, у разі потреби повинні бути переписані на нові типи носіїв за допомогою нового програмно-апаратного забезпечення підрозділом, який відповідає за супроводження програмно-апаратного забезпечення. Разом з цим цілісність цих електронних архівів має бути засвідчена електронним цифровим підписом працівника архівного підрозділу банківської установи із складанням відповідного акта.

Перевірка цілісності електронних архівів (перевірка належного функціонування електронних носіїв і можливість отримання інформації з них шляхом перевірки можливості читання цього архіву) здійснюється не менше ніж один раз на рік комісією, призначеною керівником установи, до складу якої входять відповідальні спеціалісти підрозділів, які створювали ці архіви (архів електронних документів, електронний архів програмно-технічного комплексу з автоматизації діяльності, електронний архів платіжної системи). Для зручності дозволяється проводити окремі контрольні перевірки цих архівів.

У разі закінчення гарантованого строку зберігання інформації на електронному носії здійснюється перезапис електронного архіву на новий носій, а в разі порушення цілісності електронного архіву – його відновлення з резервної копії.

Електронні носії з електронними архівами за винятком жорстких дисків комп’ютерів (серверів) повинні бути промарковані відповідними написами в довільній формі для ідентифікації їх змісту та строків зберігання. Маркування електронних носіїв у разі використання спеціалізованої апаратно-програмної архівної системи може виконуватися цією системою.

Під час видачі документів з електронних архівів обов’язковою операцією є перевірка цілісності документа за допомогою засобів перевірки електронного підпису або засобів програмно-технічного комплексу. Лише під час одержання позитивного результату перевірки цілісності документ уважається справжнім.

У разі потреби створюється паперова копія електронного документу, що засвідчується підписом відповідальної особи, яка зробила цю копію, та відбитком печатки установи. Якщо паперова копія електронного документа зроблена для використання в межах установи, дозволяється не засвідчувати цю копію відбитком печатки установи. У разі закінчення строку зберігання електронних документів знищення електронних архівів здійснюється з оформленням відповідних документів як для паперових документів. Знищення електронних архівів на електронних носіях здійснюється призначеною комісією зі складанням відповідного акта із застосуванням одного або кількох одночасних дій: фізичного руйнування електронного носія; руйнування інформації на електронному носії за допомогою потужного електромагнітного випромінювання; подвійного запису на перезаписувальний електронний носій спеціальної інформації (наприклад, одиниць або нулів).

У разі потреби після знищення електронного архіву електронні носії (у разі їх придатності) можуть використовуватися повторно до закінчення строку їх використання. Передавати ці електронні носії до інших установ заборонено.

Функції електронних архівів обумовлюють їх переваги, а саме:

  • забезпечують надійність зберігання інформації;

  • практично виключають утрату інформації;

  • скорочують час на пошуки релевантної інформації;

  • дозволяють користувачам працювати одночасно з одним документом;

  • сприяють оперативному доступу до інформації незалежно від місця знаходження;

  • дозволяють дізнатися про місцезнаходження оригіналу документа;

  • зберігають електронні документи протягом тривалого часу;

  • спрощують захист даних від несанкціонованого доступу до документів тощо;

  • забезпечують зберігання необмеженого обсягу інформації на відміну від документів на паперових носіях, для яких потрібно виділяти площі для належного архівного зберігання;

  • забезпечують інтеграцію з іншими інформаційними системами підприємства, зокрема з системою електронного документообігу.

Сучасні електронні архіви містять не лише образи паперових документів й електронні документи, але й документи різного походження, наприклад, корпоративну електронну пошту. У багатьох країнах наявність архіву електронної пошти вже стало вимогою, закріпленою на законодавчому рівні, передбачається зберігання поштових повідомлень від 7 до 26 років. Сьогодні електронний архів підприємства, організації або установи є центром управління всіма документами й даними, основою поточного документообігу.

Контрольні запитання


  1. Мета й завдання архівознавства.

  2. Архівознавство як навчальна дисципліна.

  3. Специфіка архівознавства як науки.

  4. Становлення архівознавства як науки.

  5. Новітні тенденції в розвитку архівознавства.

  6. Головні поняття архівознавства.

  7. Розвиток архівної справи на стародавньому Сході.

  8. Архівна справа в античному світі.

  9. Архівна справа в середні віки.

  10. Архівна справа в країнах Європи в новий час: загальні тенденції розвитку.

  11. Становлення основ сучасної архівної справи в ХІХ – на початку ХХ ст.

  12. Архівна справа в Росії та Україні в ХІХ – на початку ХХ ст.

  13. Розвиток архівної справи в першій половині ХХ століття.

  14. Новітні тенденції в розвитку архівної справи.

  15. Сучасна міжнародна співпраця в галузі архівної справи.

  16. Історія архівної справи в Російській імперії.

  17. Розвиток архівної справи в Україні в ХІХ – на початку ХХ ст.

  18. Архівна справа в СРСР та її особливості.

  19. Розвиток архівної справи в незалежній Україні.

  20. Архівна система: поняття, структура та основні типи.

  21. Головні принципи організації сучасних архівних систем.

  22. Централізовані архівні системи в сучасному світі.

  23. Децентралізовані архівні системи в сучасному світі.

  24. Архівна система сучасної Франції.

  25. Архівна система Германії.

  26. Особливості архівної системи США.

  27. Загальні тенденції формування архівних систем у країнах СНД.

  28. Архівна система Російської Федерації.

  29. Становлення архівної системи сучасної України.

  30. Структура архівної системи сучасної України.

  31. Система архівних установ України.

  32. Держкомархів України та його функції.

  33. Система Держкомархіву України: склад і структура.

  34. Центральні державні архіви України.

  35. Обласні та місцеві архіви в Україні.

  36. Галузеві та відомчі архіви України та їх специфіка.

  37. Архівний підрозділ державної установи: основи організації та головні функції.

  38. Архіви недержавної форми власності в Україні.

  39. Поняття і суть Національного архівного фонду України.

  40. Склад і структура Національного архівного фонду України.

  41. Право власності на документи Національного архівного фонду України.

  42. Інформатизація архівної справи: поняття, мета й завдання.

  43. Основні напрямки та форми інформатизації архівної справи.

  44. Інформатизація архівної справи в країнах Заходу.

  45. Досвід інформатизації архівної справи в Україні.

  46. Поняття та функції електронного архіву.


1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Схожі:

КОНФЛ І КТОЛОГ І Я Навчальний посібник
Конфліктологія: Навчальний посібник. Авт. Зінчина О. Б. – Харків: ХНАМГ, 2007. – 164 с
НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК
Сергієнко В. В. Філософські проблеми наукового пізнання : навчальний посібник. / В. В. Сергієнко − Кременчук : Кременчуцький національний...
Яцківський Л. Ю., Зеркалов Д. В. З57 Транспортне забезпечення виробництва. Навчальний посібник
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів напряму “Транспортні технології” вищих навчальних...
ЗАГАЛЬНИЙ КУРС Рекомендовано Міністерством освіти і науки України...
Маляренко В. А. Енергетичні установки. Загальний курс: Навчальний посібник. – Харків: ХНАМГ, 2007. – 287с з іл
ТЕОРІЯ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ Навчальний посібник
Куц В. М. Теорія кримінальної відповідальності. Навчальний посібник – К.: НАПУ, 2011. 307 с
Це видання є логічним продовженням посібника «Архівознавство», що...
Пропонований посібник має частково подолати цю нестачу. Його можна використовувати як для підготовки до практичних занять, так і...
Є. Тихомирова Зв’язки з громадськістю Рекомендовано Міністерством...
Посібник містить питання до самоконтролю та список літератури, що сприятиме глибшому засвоєнню матеріалу
МАТЕРІАЛОЗНАВСТВО Навчальний посібник (для студентів напрямку 1201 „Архітектура”)
...
ВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ВИЩА ОСВІТА УКРАЇНИ І БОЛОНСЬКИЙ ПРОЦЕС Навчальний...
В55 Вища освіта України і Болонський процес: Навчальний посібник / За редакцією В. Г Кременя. Авторський колектив: М. Ф. Степко,...
Мацько Л.І. Українська мова. Навчальний по- Якщо ви прагнете оволодіти...
Щоб уміти грамотно розмовляти, слід насамперед Навчальний посібник для самостійної роботи
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка