Методист предметів художньо естетичного циклу Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради


Скачати 459.2 Kb.
НазваМетодист предметів художньо естетичного циклу Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради
Сторінка1/4
Дата23.09.2013
Розмір459.2 Kb.
ТипДиплом
bibl.com.ua > Інформатика > Диплом
  1   2   3   4
С.К. Щербенко,

методист предметів художньо – естетичного циклу Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради
ВТІЛЮЄМО НОВУ ПРОГРАМУ З ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА
Мистецька освіта, сутність якої, на думку академіка І.Зязюна, полягає у «поєднанні інтелекту і почуттів», в сучасних умовах має бути складовою естетичного розвитку особистості, разом з формуванням креативності та культури методологічного мислення, стимулюванням пізнавальної й творчої активності у різних видах життєдіяльності людини. Послідовним кроком у цьому напрямі стала розробка «Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ столітті», в якій наголошується на необхідності зміни «знаньєвої парадигми», освіти на «діяльнісно-розвиваючу», і обов'язковому переході від інформаційно-репродуктивного навчання до особистісно-орієнтованого.

Освітня галузь «Мистецтво» розглядається як суттєвий компонент загальної освіти школяра. Його могутній пізнавальний і виховний потенціал пов’язаний з естетичною природою, завдяки якій осягаються потаємні найскладніші процеси духовного життя людини, її внутрішнього світу. Освітня галузь «Мистецтво» реалізується через навчальні предмети «Образотворче мистецтво» і «Музичне мистецтво» або інтегрований курс «Мистецтво», які кожний загальноосвітній навчальний заклад може обирати самостійно.

Початкова школа

2013/2014 навчальний рік – другий рік впровадження нових навчальних програм для початкової школи, створених відповідно до нового Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого Постановою КМУ № 462 від 20.04.2011. Відповідно, вивчення мистецьких дисциплін у 1-2 класах здійснюватиметься за новими навчальними програмами, затвердженими МОНмолодьспорту (наказ від 12.09.2011 № 1050):

«Образотворче мистецтво» авт. Шмагало Р.Т. Марчук Ж.С., Вачкова І.Б., Чорний О. В., Гнатюк М. В.

«Мистецтво» авт. Масол Л.М., Гайдамака О.В., Очеретяна Н.В., Дмитренко О. М.

Програми розміщені на веб-сайті Міністерства освіти і науки України (www.mon.gov.ua), видрукувані у видавництві «ВД «Освіта», 2012 р. та фаховому науково-методичному журналі «Мистецтво та освіта» (№№ 1-4 за 2012 рік).

Учні 3-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів у 2013/2014 навчальному році опановуватимуть мистецтво за навчальними програмами 2006 р. в. (К.: «Початкова школа», 2006):

• «Мистецтво» (авт. Масол Л.М., Бєлкіна Е.В., Оніщенко О.І., Очеретяна Н.В., Рагозіна В.В.);

• «Образотворче мистецтво» (авт. Любарська Л.М., Вовк Л.В.).

Відповідно до нових навчальних програм з кожного навчального предмета поетапно видаються навчально-методичні комплекти (підручник, робочий зошит):

• «Мистецтво» авт. Масол Л.М., Гайдамака О.В., Очеретяна Н.В. видавництво «Ґенеза»;

• «Образотворче мистецтво» авт. Калініченко О.В., Сергієнко В.В., видавництво ВД «Освіта»;

• Образотворче мистецтво» авт. Трач С.К., Резніченко М.І., видавництво «Навчальна книга - Богдан».

Нові підручники для 2 класу характеризується багатим ілюстративним рядом – репродукції творів різних видів мистецтва, світлини, наочність виконання практичних завдань з образотворчого мистецтва, вокальних вправ з музичного мистецтва в інтегрованому курсі «Мистецтво» тощо. У підручниках вміщено основний навчальний (текстовий та ілюстративний) матеріал, який учні мають опанувати на уроках.

У більшості підручників виклад навчального матеріалу подається у вигляді діалогів: система запитань і завдань залучатиме дітей до творчості, спілкування, роздумів, залучення до спільної мистецької діяльності. Крім того, у деяких підручниках введені казкові персонажі, які допомагатимуть учням осягати таємниці мистецтва – чарівниця Гармонія, королева Композиція, принц Декор та пан Колорит (авторів Калініченко О.В. і Сергієнко В.В.), Барвик і Лясолька (в підручнику інтегрованого курсу «Мистецтво»).

Кожен з підручників повністю реалізує вимоги навчальної програми, разом з тим має свої особливості і тому при роботі з підручником учнів на уроках мистецьких дисциплін потрібно використовувати переваги кожного з видань.

Мета художнього виховання засобами образотворчого мистецтва − формування і розвиток в учнів ключових, міжпредметних і предметних компетенцій у процесі опанування художніх цінностей та способів художньої діяльності шляхом здобуття власного естетичного досвіду. Формування діяльної компетентної особистості відбувається, коли зміст навчання формується «від результату» і навчання ґрунтується на засадах особистісно-зорієнтованого підходу.

Основна компетентність предмета «Образотворче мистецтво» - оволодіння основами образотворчої культури.

Основні види діяльності учнів на уроках включають:

  • художньо-творче самовираження;

  • сприймання, інтерпретацію та оцінювання художніх творів;

- пізнання мистецтва та оцінювання художніх творів із спільним художнім образом.

Одним з основних принципів при проведенні уроків образотворчого мистецтва в молодших класах є активність школярів. Саме ігрові технології дозволяють створити високий рівень мотивації, результативності занять та умови для соціалізації особистості школяра, його виховання. Художньо-творча ігрова активність сприяє сприятливому емоційному стану учнів, стимулює розвиток творчих здібностей. Художньо-дидактичні ігри розвивають образне та логічне мислення, спостережливість, різні види пам'яті, в тому числі зорову, є ефективним засобом засвоєння знань, умінь і навичок.

Завдання з пізнавальним і ігровим початком необхідно складати з урахуванням вікових можливостей учнів. Ігри з елементами театралізації, створенням образів в образотворчій, словесній, театральній діяльності викликають у школярів яскравий емоційний відгук. При використанні художньо-дидактичних, настільно-друкованих ігор, різноманітних лото, парних картинок відбувається закріплення знань про властивості предметів, які потім учні повинні зобразити у власній художній діяльності (малюнку, аплікації, ліпленні тощо).

Педагогічні умови розвитку художньо-творчого потенціалу молодших школярів у процесі образотворчої діяльності.

Художньо-творчий потенціал молодших школярів є багаторівневою функціональною системою, котра виявляється у творчій активності особистості у галузі образотворчої діяльності, зумовлена рівнем розвитку природних задатків і творчих здібностей учнів, особливостями чуттєвого сприймання, інтелектуальною активністю, інтересами і внутрішніми потребами та творчою ініціативою у їх взаємодії. На основі багаторівневості художньо-творчого потенціалу молодших школярів убачається доцільність організації відповідного педагогічного забезпечення, яке стимулювало б розвиток творчих здібностей учнів.

Для оцінки результатів вияву творчих якостей особистості розроблено критерії оцінки художньо-творчого потенціалу молодших школярів та його показники, їх основою визначено діяльнісний підхід, оскільки за діяльністю та її результатами можна судити про творчі здібності учнів. Із цією метою було укладено перелік якісних показників образотворчих робіт учнів у системі структурних складових художньо-творчого потенціалу. До уваги бралася виразність малюнка як одного із найважливіших показників художнього розвитку дітей та вміння учнів віднаходити художньо-виражальні засоби створення художнього образу залежно від їх індивідуального уявлення про естетичні ознаки образів предметів реального світу.

У 2013/2014 навчальному році з метою плекання в учнів початкової школи інтересу до художнього пізнання через різноманітні форми мистецької діяльності; розкриття внутрішнього потенціалу кожного учня, незалежно від рівня його творчих обдарувань; виховання впевненості у власних можливостях пізнання навколишнього світу і мистецтва в цілому (релаксації при сприйманні мистецьких творів), створення власних творчих робіт та забезпечення емоційного комфорту дитини вводиться мотиваційна шкала оцінювання учнів з предметів художньо-естетичного циклу, тобто вербальне оцінювання рівня творчих досягнень школяра.

Мотиваційними критеріями оцінювання наслідків навчання мистецьких дисциплін є:

- інтерес до уроків та мистецтва загалом;

- спрямованість діяльності на сприймання, пізнання творів та власну творчість;

- самовідчуття спроможності себе та інших в реалізації художніх потреб, що вирішальною мірою залежить від досвідченості та мудрості вчителя;

- ініціативність, що передбачає свободу творчого виявлення, активне включення у творчий процес на уроках, прагнення застосування набутого досвіду у позаурочний час.

Тому, будь-якому випадку не слід протиставляти дітей одне одному. Можна порівнювати лише певні досягнення учня. Стимулюючим буде порівняння роботи (відповіді, поведінки тощо) з тим, як працювала дитина раніше, проте не вдаватися до порівняння успіхів чи невдач окремих учнів. Водночас доцільно вчити дітей здійснювати не лише самооцінювання, а й взаємооцінювання, колективне оцінювання. Це активізує навчальну роботу, допомагає формуванню в школяра зацікавленого ставлення до критики, висловленої на його адресу, зміцнює відчуття своєї значимості в колективі, сприяє усвідомленню турботи про нього товаришів.

На уроках образотворчого мистецтва у 1-4 класах загальноосвітньої школи учні виконують малюнки графічні, живописні, декоративні – окремих предметів, натюрморти, зображення тварин, людей, явищ природи та тематичні композиції; ліплять скульптурні форми, конструюють предмети побуту та їх прикрашають, знайомляться з матеріалами та інструментами, якими користується художник, знайомляться з мистецькими творами художників, скульпторів, майстрів декоративно-прикладного мистецтва; вчаться їх аналізувати, а також вивчають терміни образотворчого мистецтва і спостерігають за навколишнім.

Початкова ланка освіти покликана сформувати в учнів цілісне світосприймання і світовідчуття, забезпечити розвиток естетичних ідеалів і смаків, почуття відповідальності за збереження культурних надбань суспільства.
Основна і старша школа

У 2013/2014 навчальному році з учнів 5-х класів починається поступовий перехід основної школи на новий зміст освіти, визначений Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти (затверджений постановою КМУ від 23 листопада 2011р. № 1392).

Освітня галузь "Мистецтво" реалізується навчальними предметами "Образотворче мистецтво", "Музичне мистецтво" або інтегрованим курсом "Мистецтво", рішення про що приймає загальноосвітній навчальний заклад (відповідно до нових Типових навчальних планів, затверджених наказом МОНмолодьспорту від 03.04.2012 № 409).

Нова навчальна програма «Мистецтво» для 5-9 класів (авт. Л.Масол, О.Коваленко, Г.Соцька, Г.Кузьменко, Ж.Марчук, О.Константинова, Л.Паньків, І. Гринчук, Н.Новікова, Н.Овіннікова) розміщена на офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (www.mon.gov.ua), та видрукувана у фаховому науково-методичному журналі «Мистецтво та освіта» (№№ 1-2 за 2013 рік).

Метою навчання мистецтв в основній школі є виховання в учнів ціннісно-світоглядних орієнтацій у сфері мистецтва, розвиток комплексу ключових, міжпредметних і предметних компетентностей у процесі опанування художніх цінностей і способів художньої діяльності, формування потреби в творчому самовираженні та естетичному самовдосконаленні.

Мета досягається шляхом реалізації таких завдань:

  • виховання в учнів емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва та дійсності, розвиток художніх інтересів, естетичних ідеалів;

  • формування системи художніх знань, яка відображає видову специфіку і взаємодію мистецтв;

  • розвиток умінь сприймання, інтерпретації та оцінювання творів мистецтва й художніх явищ;

  • стимулювання здатності учнів до художньо-творчого самовираження, до діалогу;

  • розвиток художніх здібностей, критичного мислення;

  • формування потреби в естетизації середовища та готовності до участі у соціокультурному житті.

Навчання мистецтва ґрунтується на принципах:

  • наступності між початковою, основною і старшою школою;

  • поєднання загальнолюдського, національного та етнокраєзнавчого аспектів змісту освіти;

  • інтегративності, спрямованості на поліхудожнє виховання учнів;

  • креативності (пріоритет творчої самореалізації);

  • варіативності змісту, методів, технологій;

  • діалогічності, полікультурності.» [7, 2].

Структура програми «Мистецтво» забезпечує цілісність змісту мистецької освіти в основній школі. Програма складається з блоків відповідно до навчальних предметів: «Музичне мистецтво» і «Образотворче мистецтво» або інтегрований курс «Мистецтво».

За роками навчання з 5 по 7 клас для всіх предметів художньо-естетичного циклу програма «Мистецтво» побудована за тематичним принципом і охоплює такі ключові естетичні категорії, як види, жанри, стилі мистецтва, але змістове наповнення конкретизується відповідно до специфіки кожного з блоків програми – відповідний зміст і вимоги до кожного з навчальних предметів освітньої галузі, а також визначено компетентності, що діти набувають на кінець навчального року відповідно з кожного навчального предмета.

Програма передбачає творче ставлення вчителя до змісту і технологій навчання, поурочного розподілу навчального художнього матеріалу. Він має можливість обирати мистецькі твори для сприймання, орієнтуючись на навчальну тематику та критерії їх високої художньої якості, а також розробляти художньо-практичні й ігрові завдання для учнів, враховуючи програмні вимоги, мету уроку, дбаючи про необхідну кількість часу для виконання практичних .творчих робіт, втілюючи «діяльнісно-розвиваючу» парадигму навчання.

У 5 класі вивчається тема року «Види образотворчого мистецтва», з якої на розділ «Графіка» варто відвести 8 годин, «Живопис, кольорознавство» – 8 годин , «Скульптура та декоративно-прикладне мистецтво» – 10 годин, «Взаємодія образотворчого мистецтва з іншими видами мистецтва» (архітектурою, літературою, музикою, театром, цирком, кіно) – 8 годин.

Наприкінці 5 класу учень виявляє здатність:

  • розрізняти види образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, порівнювати засоби художньої виразності творів образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, інтерпретувати їх зміст;

  • розуміти взаємодію образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва з іншими видами мистецтва (архітектурою, літературою, музикою, театром, цирком, кіно) та застосовувати міжпредметні компетентності у художньо-творчій діяльності;


  • виконувати творчі роботи у різних видах образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, виготовляти сувеніри ( індивідуально, в колі однолітків, в родині);

  • висловлювати власні судження про образотворче та декоративно-прикладе мистецтво, виявляти естетичне ставлення до них, брати участь у міжособистісному спілкуванні з приводу образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, співпрацювати в групах;
проявляти допитливість у процесі пізнання образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва.» [7, 7].

Відповідно до нової програми та результатів Всеукраїнського конкурсу рукописів підручників Міністерством рекомендовано використовувати у навчально-виховному процесі загальноосвітніх навчальних закладів такі підручники для 5 класу:

  • «Мистецтво» (інтегрований курс) авт. Л.Масол, видавництво «Світоч»;

  • «Образотворче мистецтво» авт. С.Желєзняк, О.Ламонова, видавництво «Ґенеза».

Зміст підручника інтегрованого курсу «Мистецтво» авт. Л.Масол побудовано за моделлю інтеграції мистецьких знань; це передбачає інтегрування домінантних змістових ліній – музичного та образотворчого мистецтв, які органічно поєднуються в єдиний тематичний цикл і збагачуються елементами хореографії, театру, кіно, які входять до мистецько-синтетичної змістової лінії.

За умов інтеграції навчального матеріалу змістові лінії – музичне та образотворче мистецтво – зберігають відносну автономність, адже кожному з них присвячено окремі блоки підручника і кожний послідовно реалізує в рамках спільної теми дидактичні завдання, притаманні засвоєнню мови саме цього виду мистецтва.

Зокрема, учні під час сприймання та інтерпретації музики мають усвідомити такі основоположні поняття музичного мистецтва, як елементи мови музики і музичні засоби виразності у 5 класі (мелодія, ритм, лад, темп, тембр, динаміка, регістр). З-поміж основ образотворчого мистецтва учні 5-го класу в процесі сприймання та власної практичної діяльності опановують такі важливі поняття, як засоби виразності графіки (крапка, лінія, пляма, штрих), живопису (теплі й холодні основні та похідні кольори й відтінки), форма й розмір предметів, розташування зображень на аркуші (формат, композиція, лінія горизонту, плановість), види й специфіку декоративно-ужиткового мистецтва (орнамент, стилізація, декор, розпис, вишивка, кераміка, народна іграшка тощо). Із синтетичними видами мистецтва - театром, кінематографом, хореографією, цирком, а також різноманітними художніми явищами сучасності, що репрезентують яскравий синтез і взаємодію мистецтв - знайомить учнів, відповідно до програми, другий розділ підручника. Зміст підручника побудований за діалогічним принципом – текстові частини доповнюються різними видами запитань і завдань. У підручнику наявні підсумкові тестові завдання-узагальнення, структуровані за рівнем складності.

Підручник «Образотворче мистецтво» авт. О. Калініченко, Л. Масол побудовано за тематичним принципом, головною об’єднавчою темою якої є тема космічної подорожі, яку супроводжує постійний герой-комунікатор – СФЕРА. У змісті систематично і послідовно розкривають перед учнями світ видів образотворчого мистецтва, який вони опановують під час уявної фантастичної подорожі на Міжгалактичний мистецький фестиваль. Ця експедиція складається з послідовних етапів і подій.

Підручник вміщує зразки творів класичного і сучасного мистецтва як доповнення до основного тексту: репродукції творів графіки, живопису, скульптури, декоративно-прикладного мистецтва, шрифтів тощо, а також зразки творів для підготовки учнів до виконання практичного завдання. Ураховано принцип варіативності художньо-практичних завдань, які учень самостійно вибирає з кількох запропонованих варіантів. Рубрики «Мистецтво планети Земля» і «Скарбничка мистецької мудрості» дають змогу на тлі провідної космічної тематики демонструвати школярам шедеври класичного мистецтва та розкривати секрети образотворчої діяльності загалом. Для підвищення пізнавальних інтересів школярів введено рубрику «Конкурс мистецьких ерудитів». Для засвоєння складних мистецьких понять і термінів слугує «Словник-путівник».

Підручник «Образотворче мистецтво» авт.. С.Железняк, О.Ламонова використовує академічний підхід до навчання малюванню. Підручник знайомить учнів з особливостями мови кожного із різновидів образотворчого мистецтва ( графіки, живопису, скульптури) та декоративно-ужиткового мистецтва, а також різноманітними можливостями практичного впровадження цих видів мистецтва у художніх образах. У підручник вміщено рубрики, що знайомлять учнів з творчістю видатних митців, різноманітними секретами художньої майстерності - художніми техніками та етапами роботи над ними.

Учні 6-7 класів у 2013/2014 навчальному році продовжуватимуть навчатися за навчальними програмами «Образотворче мистецтво. 5-7 кл.» (авт. Е.Бєлкіна та ін. вид. «Перун», 2005 р. –С.60−92) та «Мистецтво. 5-8 кл.». (авт. Л.М. Масол, О.В. Гайдамака та ін. вид. «Перун», 2005. − С.122−160).

Програми для 5-7 класів передбачають систематизацію знань, отриманих у молодшій школі, збагачуючи їх новою інформацією, використовують наступність у викладанні предмета, розвивають бачення, творчий потенціал та інтерес до набутих знань з основ образотворчої грамоти, засобами мистецтва формують художньо-естетичну і творчу свідомість.

Загальновідомо, що ефективна художня діяльність учнів пов’язана зі сприйманням (слухання та споглядання творів мистецтва й естетичного в навколишньому) і практичною художньо-творчою роботою (спів, музикування, малювання, ліплення тощо). Цілісна культурологічна модель художньо-естетичного виховання, яка базується на комплексному вивченні різних видів мистецтва, спрямована на розвиток художньо-естетичного мислення учнів, їхнього творчого потенціалу та базових компетентностей. Саме це й актуалізує втілення у педагогічну практику ідеї - «Міжпредметні зв’язки та інтеграція мистецтв як засіб розвитку художньої творчості учнів на уроках образотворчого мистецтва». Вона може сприяти активізації раніше засвоєних знань відповідно до теми уроку, емоційного відчуття та образного уявлення процесуальності творення художнього образу. Найбільш актуальним та результативним механізмом здійснення цих завдань, є інтеграція предметів художньо-естетичного циклу. Відповідно до «Державного стандарту загальноосвітньої середньої школи» та основних положень сучасної науково-педагогічної концепції про взаємодію та інтеграцію мистецтв у поліхудожньому розвитку школярів (автори Шевченко Г.П., Юсов Б.П.), у якості провідного освітнього компоненту може успішно виступати образотворче мистецтво.

Творче використання на уроках образотворчого мистецтва елементів інноваційних технологій (інтегративні – Є.Бєлкіна, О.Давидова, С.Коновець, Л.Масол, Н. Миропольська; діалогу культур – В.Біблер, інтерактивні – О.Пометун, Л.Пироженко; розвивального навчання (проблемно-евристичні) – Л.Виготський, Л.Занков, Д.Ельконін; ігрові – Л.Виготський, Н.Кудикіна, Л.Масол та інформаційні – М.Жолдак, С.Пейперт, І.Роберт) забезпечує формування стійкого інтересу учнів до навчальної діяльності, результатом якого є не тільки підвищення базового рівня знань, а й розвиток мислення, вміння і бажання працювати самостійно. Застосовуючи елементи інтерактивного навчання, проблемні ситуації, дослідницьку діяльність, евристичні бесіди, дискусії, творчі завдання, ігрові технології навчання, метод проектів, кращі вчителі досягають високого рівня навчальної та позакласної діяльності. Вони виявляють індивідуальні здібності і нахили дітей, створюють умови для подальшого їх розвитку. Це забезпечує високу результативність і якість навчання.
  1   2   3   4

Схожі:

Методист Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних...
Методист Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради
Методист Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних...
Л.І. Даниленко, методист Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради
Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників...
Ю. В. Лєснікова, методист Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників
Методист Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних...
Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради
М. А. Новосельський, методист фізики Черкаського обласного інституту...

БІБЛІОТЕКА ЧЕРКАСЬКОГО ОБЛАСНОГО ІНСТИТУТУ ПІСЛЯДИПЛОМ
Маяцька Л. Ф., провідний бібліотекар Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної...
Методист Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних...
РОЗВИТОК ІСТОРИЧНОГО МИСЛЕННЯ ЯК ОДИН ІЗ НАЙВАЖЛИВІШИХ ЧИННИКІВ ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ УЧНЯ
Н. М. Степанова
Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради
Н. М. Степанова
Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради
ТЕХНОЛОГІЧНИЙ КОМПОНЕНТ ДЕРЖАВНОГО СТАНДАРТУ БАЗОВОЇ І ПОВНОЇ ЗАГАЛЬНОЇ...
...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка