Дисципліна "Комп'ютерна схемотехніка" є однією з найважливіших дисциплін циклу професійної та практичної підготовки навчального процесу за напрямом підготовки

Скачати 330.59 Kb.

Назва	Дисципліна "Комп'ютерна схемотехніка" є однією з найважливіших дисциплін циклу професійної та практичної підготовки навчального процесу за напрямом підготовки
Сторінка	2/3
Дата	20.03.2013
Розмір	330.59 Kb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Інформатика > Документи

1 2 3

4.2. Лекції.

Розділ 1. Функціональні елементи ЕОМ та їх застосування

Лекція 1. Вступ, основні положення і визначення комп'ютерної схемотехніки. Лічильники імпульсів - 2 години.

Лекція 2. Регістри - 4 години.

Лекція 3. Мультиплексори. - 2 години.

Лекція 4. Дешифратори та демультиплексори. - 2 години.

Лекція 5. Шифратори - 2 години.

Лекція 6. Суматори - 4 години.

Лекція 7. Схеми перевірки на парність та непарність та їх

застосування під час високошвидкісної передачі даних. - 2 години.

Лекція 8. Схеми прискореного переносу. - 2 години.

Лекція 9. Фізичні принципи роботи, класифікація і основні

параметри діодів. – 4 години.
Розділ 2. Вузли обчислювальних пристроїв

Лекція. 10. Арифметико-логічні пристрої ЕОМ та пристрої

керування. - 4 години.

Лекція 11. Процесори, класифікація, основні варіанти архітектури. - 4 години. Лекція 12. Організація конвейерної обробки команд - 2 години.

Лекція 13. Динамічна пам'ять ПЕОМ. - 2 години.

Розділ 3. Зовнішні інтерфейси ЕОМ.

Лекція 14. Статична пам'ять ПЕОМ - 4 години. Лекція 15. Енергонезалежна пам'ять ПЕОМ - 4 години. Лекція 16. Паралельний інтерфейс: паралельний порт. - 2 години.

Лекція 17. Послідовний інтерфейс: послідовний порт - 4 години. Лекція 18. Гральний порт - 2 години Лекція 19. Шина розширення І8А. - 2 години.

Розділ 4. Особливості схемотехніки сучасних мікропроцесорних систем.

Лекція 20. Послідовна шина ІІ8В. - 2 години.

Лекція 21. Інтерфейс І²С - 2 години.

Лекція 22. 32-розрядні сигнальні мікропроцесори компанії

Analog Devices -2 години.

Лекція 23. Склад та структурні схеми 8-розрядних однокристальних

ЕОМ (мікроконтролерів) компанії Місrосhір - 2 години.

Лекція 24. Організація пам'яті мікроконтролерів компанії Місrосhір. Універсальні регістри та регістри спеціальних функцій - 2 години.

Лекція 25. Схемотехніка портів та периферійних пристроїв мікроконтролерів: таймерів, модулів АЦП, ССР, ШАКТ, ШВ, 88Р - 2 години.

Лекція 26. Режими роботи процесора. Обробка переривань - 2 години.
5. Лабораторні заняття.

Лабораторний практикум з комп'ютерної схемотехніки складається з двох частин і охоплює всі чотири розділи теоретичного курсу. Перша і друга частини практикуму виконуються студентами у сьомому семестрі і вміщають у собі, головним чином, вивчення функціональних елементів та вузлів обчислювальних пристроїв. Друга частина лабораторних робіт викладається, головним чином, у восьмому семестрі і спрямована на вивчення зовнішних інтерфейсів ЕОМ та особливостей схемотехніки сучасних мікропроцесорних систем.

Лабораторне заняття №1. Вивчення будови та дослідження роботи

Лічильників -4 год

Лабораторне заняття №2. Вивчення будови та дослідження роботи

регістрів послідовної дії -4 год

Лабораторне заняття №3. Вивчення будови та дослідження роботи

регістрів паралельної дії -4 год

Лабораторне заняття №4. Вивчення будови та дослідження роботи

регістрів послідовної дії -4 год

Лабораторне заняття №5. Вивчення будови та дослідження роботи

Мультиплексорів -4 год

Лабораторне заняття №6. Вивчення будови та дослідження роботи дешифраторів -4 год

Лабораторне заняття №7. Вивчення будови та дослідження роботи шифраторів -4 год

Лабораторне заняття №8. Вивчення будови та дослідження роботи суматорів -4 год

Лабораторне заняття №9. Вивчення будови та дослідження роботи чотирирозрядного компаратора -4 год

Лабораторне заняття №10. Вивчення будови та дослідження роботи арифметико-логічного пристрою -4 год

Лабораторне заняття №11. Розширення можливостей

паралельного порту -4 год

Лабораторне заняття №12. Розширення можливостей

послідовного порту -4 год

Лабораторне заняття №13. Вивчення архітектури мікро контролера РІС16F73 -4 год

6. Самостійна робота.

Майже 40 відсотків часу вивчення дисципліни (66 годин) протягом двох семестрів відведено на самостійну роботу.
6.1. Планування самостійної роботи.

Самостійна робота студента передбачає опрацювання лекційного матеріалу дисципліни, підготовку до виконання лабораторних робіт та оформлення звітів, роботу над окремими питаннями та темами змістових модулів, підготовку до поточного (модульного) контролю знань, підготовку та оформлення реферативного звіту за результатами індивідуальних занять.

Для підвищення рівня наукової підготовки, студенти заохочуються до участі у наукових семінарах, конференціях, конкурсах, олімпіадах. За результатами цих видів самостійної роботи нараховуються додаткові бали.

Орієнтовний перелік питань для самоконтролю за основними темами курсу.

Рекомендоване планування часу самостійної роботи студентів над теоретичним та практичним матеріалом з дисципліни "Комп'ютерна схемотехніка" наведено у таблиці 2.
Таблиця- 2. Розподіл часу самостійної роботи для засвоєння теоретичних знань та практичних навичок з дисципліни.

№ п/п	Тема самостійної роботи за навчальним планом	Література до загального опрацювання теми	Практичне завдання для засвоєння матеріалу	Література до виконання практичного завдання	Час самостіної роботи, годин
Розділ 1. Функціональлні елементи ЕОМ та їх застосування
1	Основні теорії комп’ютерної схемотехніки. Лічильники імпульсів	[1],с.120-131; [10],с.83-102;	Моделювання роботи лічильника у режимі дільника частоти	[2],с.174-178, 316-320; [10],с.83-87;	4
2	Регістри	[1],с.111-119; [10],с.102-128	Моделювання роботи регістру зсуву з послідовним та паралельним введенням даних	[10],с.103-104	4
3	Мультиплексори	[1],с.141-147; [10],с.140-150	Розробка та моделювання роботи мультиплексора. Нарощування розрядності мультиплексора	[10],с.140-150	4
4	Дешифратори та демультиплексори	[1],с.132-137; [10],с.129-136	Розробка та моделювання роботи дешифратора. Робота дешифратора у режимі демультиплексора	[10],с.136-139	4
5	Шифратори	[1],с.138-141 [10],с.136-139	Розробка 4-розрядного шифратора та моделювання його роботи	[10],с.136-139	2
6	Суматори	[1],с.163-179; [10],с.150-159	Побудова повного суматора та моделювання його роботи. Розробка на основі схеми повного суматора 4-розрядного паралельного суматора	[10],с.150-159	4
7	Схеми перевірки на парність та непарність та їх застосування під час високошвидкісної передачі даних	[1],с.153-155; [10],с.171-173	Моделювання схеми перевірки цифрового кода на парність	[10],с.171-173	2
8	Схеми прискореного переносу	[10],с.176-179	Розробка та моделювання роботи схеми прискореного переносу	[10],с.176-179	2
9	Цифрові компаратори	[1],с.148-153; [10],с.179-181	Моделювання 4-розрядного цифрового компаратора сигналів	[10],с.179-181	4
Розділ 2. Вузли обчислювальних пристроїв
10	Арифметико-логічні пристрої ЕОМ та пристрої керування	[1],с.240-258; [10],с.83-87;	Розробити 4-розрядний арифметико-логічний пристрій та виконати моделювання його роботи	[10],с.174-176	4
11	Процесори, класифікація, основні варіанти архітектури	[1],с.185-311,261-303; [3],с.8-27;	Навести характерні особливості традиційних архітектур процесорів:RISC-, CISC-, Принстонської, Гарвардської	[3],с.8-27;	4
	Організація конвейерної обробки команд	[3],с.12-24;	Скласти приклад 6-ступеневого конвейеру обробки команд	[3],с.12-24;	2
	Динамічна пам'ять ПЕОМ	[1],с.230-239; [2],с.327-370;	Навести часову діаграму роботи чарунок динамічної пам’яті	[1],с.232-237; [2],с.337-349;	4
12	Статична пам'ять ПЕОМ	[1],с.227-230; [2],с.371-381;	Навести діаграму роботи чарунок динамічної пам’яті	[1],с.163-165;	4
13	Енергонезалежна пам'ять ПЕОМ	[1],с.214-222; [2],с.384-417;	Охарактеризувати типи енергонезалежної пам’яті	[1],с.384-417;	2
Розділ 3. Зовнішні інтерфейси ЕОМ
14	Паралельний інтерфейс: паралельний порт	[1],с.359-396; [2],с.631-665; [7],с.13-25;	Побудова схеми паралельного порту та моделювання його роботи	[7],с.113-122	4
15	Послідовний інтерфейс: послідовний порт	[2],с.666-697; [7],с.26-40; [9],с.132-152	Побудова блок-схеми USART. Діаграма передачі даних за протоколом RS-232	[7],с.123-131;	4
16	Гральний порт	[2],с.698-699; [7],с.41-48;	Побудова блок-схеми грального порту	[7],с.132-134;	2
17	Шина розширення ISA	[2],с.419-421;	Пояснити устрій шини та протокол обміну даних	[2],с.419-421;	2
18	Послідовна шина USB	[2],с.708-723;	Пояснити устрій шини та протокол обміну даних	[2],с.708-714;	2
19	Інтерфейс I2C	[2],с.731-734; [7],с.143-147; [9],с.102-108	Пояснити устрій та протокол обміну даних	[2],с.731-734;	2
Розділ 4. Зовнішні інтерфейси ЕОМ
20	32-розрядні сигнальні мікропроцесори компанії Analog Devices	[4],с.3-8; [5],с.10-14; [6],с.15-18	Навести архітектуру і характеристики сигнальних мікропроцесорів	[5],с.12-13; [6],с.15-17	2
21	Склад та структурні схеми 8-розрядних одно кристальних ЕОМ(мікроконтролерів) компанії Microchip	[9],с.9-30, 309-315; [11],с.7-51	Навести архітектуру і характеристики мікроконтролерів компанії Microchip	[9],с.18-29	4
22	Організація пам’яті мікроконтролерів компанії Microchip. Універсальні регістри та регістри спеціальних функцій	[3],с.426-436; [9],с.30-52, 56-61; [11],с.15-25	Скласти таблицю призначення бітів регістрів спеціальних функцій мікроконтролерів	[9],с.30-52	4
23	Схемотехніка портів та периферійних пристроїв мікроконтролерів: таймерів, модулів АЦП, ССР, USART, USB, SSP	[9],с.71-75, 58-174, 78-85, 94-112, 132-145, 175-194;	Навести блок-схеми портів та модулів периферійних пристроїв мікроконтролерів РІС16Х7ХХ, написати фрагменти асемблер них програм для керування їх роботою	[9],с.97-98, 162, 165-165, 169, 141, 143; 179, 194 -196, [11],с.30-32	6
24	Режими роботи процесора. Обробка переривань.	[9],с.184-234.	Розробити асемблерну програму обробки переривань мікроконтролера РІС16F84 за виводами RB3, RB4 порту B	[11],с.46-48, 237-240	4

1 2 3

Схожі:

ЗАТВЕРДЖУЮ Вони відбуватимуться у формі тестування і містять запитання з навчальних дисциплін циклу фундаментальної підготовки та дисциплін...	ЗАТВЕРДЖУЮ Документознавство та інформаційна діяльність” (Галузь знань: 0201 «Культура») проводиться за результатами фахових вступних випробувань....
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ Дисципліна «Редакторська майстерність» входить до нормативної частини робочого навчального плану – циклу професійної та практичної...	1. основи організації бухгалтерського обліку Згідно з навчальним планом на заключному етапі підготовки спеціалістів з обліку і аудиту студенти на протязі ІХ-го семестру вивчають...
Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара Державний екзамен є комплексним, включає навчальні матеріали системоутворюючих нормативних дисциплін природничо-наукової, професійної...	КАФЕДРА КОНСТИТУЦІЙНОГО ТА МІЖНАРОДНОГО ПРАВА Право” 0304 за напрямом підготовки “Правоохоронна діяльність”, форма навчання денна, 2 курс, факультети: кримінальна міліція, міліція...
Автори: Лазебний А. М., ст викладач кафедри кримінального права, процесу та криміналістики Робоча навчальна програма курсу “Криміналістика” складена на основі ОПП для підготовки бакалаврів за напрямом підготовки 030402 «Правознавство»,...	Міністерство освіти і науки України Студенти починаючи навчальний процес за спеціальністю „Менеджмент організацій”, вивчаючи дисциплін фахового спрямування об’єктивно...
Розвиток творчих здібностей школярів засобами англійської мови Зміст Вступ Розділ 1 Актуальність проблеми дослідження можна пояснити цілим рядом обставин. Так, основним напрямом модернізації загальноосвітньої і професійної...	НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «історіЯ держави... ...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання